Географія.Природознавство.Школа(різне)

Географія.Природознавство.Школа(різне)
Географія.Природознавство.Школа(різне)

Загальна кількість переглядів сторінки

Географія.Природознавство.Школа(різне)

Авторські розробки з географії, природознавства та інших предметів. Розробки з різних питань шкільного життя

Архів блогу

четвер, 8 лютого 2018 р.

Автоматичне відкриття файлів

Якщо Ви, як читач, хочете, щоб файли відкривалися завжди автоматично (наприклад, на пошті), то після натискання на один з них лівої клавішею миші, виконайте наступні дії.
Після натискання лівою клавішею файл потрапляє на моніторі в нижній інформаційний рядок зліва. Правою клавішею тисніть на файл, відкривається вікно, в якому поставте галочку біля слів "Завжди відкривати файли цього типу". Крім того, після такого налаштування комп'ютера, інформація таких файлів повинна видалятися автоматично.
Так що вибір між автоматичним збереженням файлу і подальшим ручним видаленням у разі його непотрібності та автоматичним відкриттям і наступним автоматичним знищенням.

неділя, 28 січня 2018 р.

Сонячна елктростанція у Нікополі

Інформація цікава тим, що дає основні цифри, які дозволяють навіть на любительському рівні підрахувати доцільність спорудження таких електростанцій. Див. https://biz.nv.ua/ukr/markets/na-dnipropetrovshchini-zapratsjuvala-nova-sonjachna-elektrostantsija-pobudovana-za-koshti-kanadskikh-investoriv-2448272.html

Конспекти уроків природознавства у 5 класі

Продовження публікації  http://oleksportugalski.blogspot.com/2017/08/5_12.html  від 12 серпня 2017 року, де опубліковані уроки № 1-44
Природознавство БМ 45-46, 2017
Тема 1. Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.
УМ1. Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.
Мета: навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів про організми як тіла живої природи, пояснити відмінності їх від  тіл неживої природи, дати уявлення розмноження, ріст, розвиток живлення, дихання, подразливість, клітинну будову організмів, одноклітинні та багатоклітинні організми; розвивальна: формувати науковий світогляд, творче мислення, продовжити формування вміння працювати з підручником як основним джерелом знань при вивченні нових термінів і понять виховна: виховувати естетичне сприйняття природи, усвідомлення її природної цільності і одночасно сильної залежності від людини.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, контурні карти, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель оголошує про результати контрольної роботи та оцінки по тематичному оцінюванню, повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, контурні карти, щоденники. Учні через чергових надають вчителю розкриті щоденники для виставлення тематичної оцінки.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства на прикладі виконання міні-презентації про дощового черв’яка… Відповіді і коригування їх вчителем, вчитель пропонує  учням удосконалити комп’ютерні майбутні презентації з врахуванням знань по темі, які вони здобудуть згодом на уроках інформатики в 5 класі.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про організми і їхні властивості, вивчимо нові поняття і терміни..
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 38 підручника:
1. Організми – тіла живої природи, які живляться, дихають, ростуть, розмножуються, реагують на зовнішні подразнення.
2. Вид – організми, які однакові за внутрішньою та зовнішньою будовою та здатні до відтворення свого роду.
3. Розмноження – здатність організмів відтворювати собі подібних.
4. Ріст – поступове збільшення розмірів, маси організму.
5. Розвиток – зміни у будові організму та його частин.
6. Живлення – це процес надходження в організм і засвоєння ним поживних речовин.
7. Дихання – це процес надходження в організм кисню для здійснення у ньому необхідних біохімічних процесів.
8. Подразливість – здатність організму реагувати на зміни умов середовища.
9. Основні частини клітини: клітинна мембрана, цитоплазма, ядро.
10. Одноклітинний організм – організм, утворений однією клітиною і який здатний існувати самостійно.
11. Багатоклітинний організм – організм, утворений багатьма клітинами.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §38 підручник (ст. 162).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Різноманітність організмів. Рослини. Тварини. Навчальний проект  №3 «Вирощування найвищої бобової рослини»(початок).
ЗП2. Різноманітність організмів.  Рослини і тварини.
Мета: навчальна: сформувати знання про особливості будови рослин і тварин, основні органи, їхні функції та значення для рослин і тварин, називати особливості і ознаки рослин і тварин, ознайомитися із різноманітністю рослин і тварин, пояснити їхнє значення у природі; розвивальна: розвивати навички спостереження за організмами, порівнювати їх; виховна: виховувати естетичне сприймання рослин і тварин, моральну відповідальність за збереження організмів на планеті, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, зображення рослин і тварин, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §39 підручника:
1. Різноманітність рослин за:
1.1. кількістю клітин - одноклітинні і багатоклітинні;
1.2  різноманітністю стебел - дерева, кущі, трави;
1.3. тривалістю життя – однорічні, дворічні, багаторічні
2. Лікарські рослини – рослини з лікувальними властивостями.
3. Різноманітність тварин за:
1.1. кількістю клітин - одноклітинні і багатоклітинні;
1.2  залежністю температури тіла від температури навколишнього середовища – теплокровні та холоднокровні.
4. Відмінності рослин і тварин.
4.1. Рослини живляться органічними речовинами, які створюють самі, тварини поїдають органічні речовини рослин або інших тварин. Це основна відмінна ознака.
4.2. Рослини виділяють кисень, тварини його лише використовують, виділяючи вуглекислий газ.
4.3. У рослин є хлорофіл, у тварин немає.
4.4. Окремі частини рослин можуть рухатися, реагуючи на світло, або в процесі росту.
4.5. Більшість тварин може активно рухатися усім тілом або за допомогою частин тіла.
5. Тварини бувають рослиноїдними, хижаками і всеїдними.
6. Є деякі рослини – хижаки, які ловлять комах.
7. У тварин наявні органи чуття – зору, слуху, нюху, смаку, дотику.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §39 підручник (ст. 167).
АП3. Навчальний проект  №3 «Вирощування найвищої бобової рослини» (початок).
Головне завдання проекту відповідно до програми: вести тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати (компетентності у природничих науках і технологіях).
Додаткові завдання: посадити дерева або кущі шляхом їх вирощування з насіння або кісточок , озеленити певну територію
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень називає середовище життя, умови, необхідні для вирощування дерев’янистих  рослин.
Діяльнісний компонент:
Учень описує результати власних спостережень і дослідів, пояснює вплив чинників середовища на ріст рослин, розпізнає окремі види  дерев’янистих рослин, використовує додаткові джерела інформації  для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях, формує вміння  фіксувати результати досліджень, представляти їх наочно, відпрацьовує математичну, інформаційно-цифрову компетентність, формулює гіпотези та порівнює результати дослідів з теоретично очікуваними, веде тривале спостереження.
Ціннісний компонент:
Учень формує свій внесок у діяльність групи, презентує результати своєї діяльності і діяльності групи, висловлює ідеї по черзі, уважно слухаючи інших при обговоренні, сприймає спільне групове рішення, здійснює само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до  кінцевого продукту проекту, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп, приносить конкретну користь у висадці дерев та кущів.
Обладнання: насіння  гледичії,   лінійки, термометри, журнали  спостережень, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями, лопати.
Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.
Завдання.
І. Організація навчального проекту (організаційний урок або частина уроку).
Вчитель пояснює основний задум проекту. Всім відомий спосіб озеленення територій шляхом висаджування маленьких дерев та кущів . Основний його недолік в тому, що він досить трудомісткий, потребує певної технології посадки та догляду, зокрема, значної кількості води під час посадки та першого року росту саджанців. Не всі види рослин добре вкорінюються в ґрунт відразу, особливо   в посушливе літо. Але можна висаджувати дерева та кущі насінням або кісточками з плодів. Учні восени зібрали насіння або кісточки певних видів рослин: гледичії, кісточок слив, абрикос, терну. Восени на території школи в скверах були висаджені більшість кісточок в місцях, де немає дерев. Зараз, в кінці зими, як тільки розтане ґрунт, ми закладемо довгу шкілку з бобової рослини гледичії з метою, щоб боби пройшли стратифікацію холодом до теплих днів, тобто проснулися від тривалого спокою в осінньо-зимовий період. Якщо хоча б декілька рослин зійде, ми будемо в подальшому спостерігати за ними та залишимо в землі для подальшого росту. При сильних сходах будемо згодом їх проріджувати. До речі, у сквері школи вже є таке дерево приблизно восьми років, вирощене з насіння гледичії , посадженого в землю учнями  в кінці осені. Гледичія –  дерево з цінною деревиною, солевитривале, довговічне, гарний медонос для бджіл, для висадки у лісосмугах та непридатних для землеробства землях. В умовах населених пунктів добре для озеленення ще й тим, що під час листопаду, як і у акації,  немає великої кількості листя, яке треба прибирати, бо воно дрібне. Його листя і плоди їстівні для худоби, з бобів можна виготовляти сурогатний кавовий напій. Єдиний недолік – треба остерігатися великих колючок в період, коли дерево низьке, відрізаючи нижні гілки на стовбурі
2. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.
3. Зробити самоперевірку щодо наявності необхідного обладнання і матеріалів в кожній групі.
4. Вибрати місця проведення дослідів (шкільні сквери, балка на околиці села, берег річки, острови на річці, пошкоджені  лісосмуги тощо),   врахувати необхідний мікроклімат, пору року, освітлення, вологість ґрунту тощо, вибрати інструмент. Висаджування проводити краще в вологий ґрунт після дощу або в сухий ґрунт напередодні дощів (відповідно до прогнозу погоди).  
5.  Результати дослідів кожній групі вносити в журнал за таблицею, відпрацьованою в ході підготовки до експерименту
6. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати.
7. Зробити висновки або звіт  щодо результатів дослідів відповідно до попередніх гіпотез перед його початком.
8. При можливості доглядати за рослинами – проріджувати сходи, боротися з бур’яном, при гарних сходах – пересаджувати зайві рослини в інші місця.
9. Посадку бобів вчитель з учнями проводить під час уроку або після уроків в залежності від погоди.
10. Досліди можна продовжити в наступні роки на уроках біології
Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах, остаточне –після перевірки  журналів  та висновків в них.
Д. з.: §38
          §39, практична робота над проектом


Природознавство БМ 47-48, 2017
Тема 1. Різноманітність організмів. Гриби і бактерії.
ЗП1. Різноманітність організмів. Гриби і бактерії.
Мета: навчальна: сформувати поняття «гриби» і «бактерії», навчити називати відмінності грибів і бактерій від інших організмів, наводити приклади грибів і бактерій; розвивальна: формувати навички спостерігати за грибами, розрізняти види грибів, порівнювати їх; виховна: виховувати естетичне сприйняття природного середовища, моральну відповідальність за збереження різновидів грибів у лісі, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, контурні карти, щоденники. Вчитель нагадує про необхідність здати виконані завдання в контурних картах окремими учнями.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про організми, рослини і тварини  з §38,39 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §38,39 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Виписати організми (3): бактерії, тіла неживої природи, рослини, корисні копалини, гриби
2) Розмноження це: ріст, розвиток, відтворення подібних організмів
3) Миші стають дорослими: у досягненні 1 року, 2-х років, 2-х місяців
4) Органи дихання тварин використовують з повітря газ: __________________
5) Основні частин клітини такі: ____________________________________________
6) З кількох клітин складаються мікроорганізми? _____________
7) Частини тіл багатоклітинних організмів, які виконують певну функцію, називаються _____________
8) За різноманітністю стебел рослини діляться на (2): кущі, дворічні, багаторічні, трави
9) Лікарські рослини: теплокровні, холодостійкі, мають лікувальні властивості
10) Хижаки-тварини: живляться органічними речовинами, які: створюють самі, з тіл жертв, з рослин
11) Органи чуття: ніс, очі, ноги, печінка, вуса
12) До всеїдних тварин відносяться: вовки, корови, свині
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про великі групи організмів: про гриби і рослини…
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 40 підручника:
1. Гриби як організми мають одночасно ознаки рослин і тварин.
2. Як рослини вони не рухаються та ростуть на місці.
3. Як тварини гриби не мають хлорофілу та живляться готовими органічними речовинами.
4. Різноманітність грибів: шапинкові, гриби-паразити, цвілеві гриби, дріжджі.
5. Шапинкові гриби складаються з плодового тіла і грибниці.
6. Плодове тіло складається з шапинки і ніжки.
7. Шапинкові грибами живляться тварини і людина, але серед них багато і отруйних.
8. Гриби-паразити живуть на інших організмах. Серед паразитів виділяються іржасті гриби, гриби-трутовики, гриби-паразити на тілі тварин і людей.
9. Цвілеві гриби призводять до гниття фруктів і овочів. Але є серед них і корисні для виготовлення ліків-антибіотиків.
10. Дріжджові гриби використовуються для виготовлення хліба, бо вони виділяють вуглекислий газ, піднімаючи тісто.
11. Бактерії – організми мікроскопічних розмірів з однією клітиною без ядра.
12. Бактерії гниття – санітари природи, вони розкладають відмерлі організми і органічні рештки.
13. Є корисні бактерії для виготовлення кисломолочних продукті квашення плодів та овочів.
14. Хвороботворні бактерії викликають ангіну, туберкульоз та інші хвороби.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §40 підручника (ст. 172).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Отруйні рослини, тварини, гриби. Практичне заняття  №11 «Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості».
ЗП2. Отруйні рослини, тварини, гриби.
Мета: навчальна: ознайомитися із різноманітністю отруйних рослин, тварин і грибів, пояснити їхнє значення у природі; розвивальна: зрозуміти, чим небезпечні для людини отруйні рослини, тварини, гриби; виховна: виховувати відповідальність за збереження будь-яких організмів на планеті, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, зображення отруйних рослин, тварин, грибів, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §41 підручника:
1. Отруйними є рослини, тварини, гриби, які містять небезпечні для людини і тварин речовини.
2. Отрута в отруйних рослинах може міститися в різних частинах рослини.
3. Приклади отруйних рослин: цикута, дурман, чемериця, вороняче око, жимолость, копитняк, борщовик.
4. Приклади отруйних тварин: комахи, павуки, скорпіони, змії
5. У природі слід бути обережними, щоб уникнути укусів отруйних тварин.
6. Приклади отруйних грибів: бліда поганка, чортів гриб, мухомор, несправжні опеньки
7. Щоб уникнути отруєння грибами, треба вміти відрізняти отруйні гриби від неотруйних.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §41 підручника (ст. 175).
АП3. Практичне заняття  №11 «Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості».
Мета: навчальна: ознайомитися та навчитися розпізнавати найпоширеніші отруйні організми своєї місцевості; розвивальна: розвивати спостережливість; виховна: формувати навички безпеки життєдіяльності при використанні рослин, тварин і грибів та при зустрічі з ними у природі.
Обладнання: підручники, зошити,  дошка з написаними матеріалами для уроку, зображення отруйних організмів.
Завдання 1. Використовуючи підручник, інші джерела знань (енциклопедію, атласи тощо), записати назви найбільш поширених неотруйних та отруйних рослин, грибів своєї місцевості.
Організми
Неотруйні
Отруйні
Рослини
Тополя, верба, дуб
Дурман, борщовик
Гриби
Печериця, білий гриб, маслюк
Мухомори, бліда поганка, несправжні опеньки
Тварини
Дощовий черв’як, колорадський жук, сонечко
Каракурт, тарантул, гадюка звичайна
Завдання 2. Записати найбільш важливі правила безпеки життєдіяльності в природі при використанні отруйних організмів та при зустрічі з ними у природі.
1. Чітко усвідомлювати мету перебування у природі і відповідно готуватися до цього (одяг, вивчення місцевих організмів, вивчення правил поведінки в ній).
2. У незнайомій місцевості порадитися з місцевими жителями про безпеку життєдіяльності в природі.
3. Збирати лише відомі неотруйні гриби і ягоди, безпечне використання яких підтверджують багато досвідчених дорослих людей.
4. Не класти до кошиків безпечні гриби і ягоди сумішшю з невідомими, бо отрута може потрапити до безпечних разом із соками, невпізнаними частинками грибів і ягід.
5. Не брати до рук невідомих рослин, грибів, тварин.
6. Не знищувати всі підряд підозрілі вам організми, серед них є безпечні та рідкісні отруйні, які занесені у Червону книгу
Д. з.: §40
          §41
Природознавство БМ 49-50, 2017
Тема 1. Умови життя на планеті Земля. Середовище життя. Чинники середовища на планеті Земля. Вплив на організми чинників неживої природи.
ЗП1. Умови життя на планеті Земля. Середовище життя. Чинники середовища на планеті Земля. Вплив на організми чинників неживої природи.
Мета: навчальна: сформувати поняття «середовище життя» і «чинники середовища життя», навчити описувати вплив чинників неживої природи на організми; розвивальна: розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, узагальнювати матеріал, розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, вибирати головне, формувати науковий світогляд, творче мислення, удосконалювати вміння працювати з різноманітними джерелами знань; виховна: виховувати в учнів ціннісне ставлення до живих організмів, прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про організми, рослини і тварини  з §40,41 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §40,41 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Гриби живляться органічними речовинами, які: а) створюють самі б) отримують від інших організмів та їх решток в) створюють за допомогою Сонця
2) Шапинкові гриби складаються з:
3) Гриби-паразити: дріжджі, цвілеві, мухомори, трутовики
4) Їстівні гриби (2): маслюк, чортів гриб, бліда поганка, печериця
5) Ліки-антибіотики виготовляють з грибів: трутовиків, дріжджів, цвілевих
6) Користь бактерій у (2): а) хворобах б) гниття непотрібних решток в) виготовлення деяких продуктів г) гарний корм комахам
7) Збираючи гриби, не можна (2): а) руйнувати грибницю б) вибирати великі гриби в) класти в один кошик відомі і невідомі гриби г) зрізати гриби ножем
8) Опіки шкіри викликає рослина під назвою ______________________
9) Найбільш отруйний в Україні павук: хрестовик, тарантул, каракурт, птахоїд
10) До отруйних небезпечних змій України відносяться: а) антилопи б) кобри в) гадюки г) вужі
11) При спілкуванні з отруйними організмами треба: а) всіх їх знищувати  б) їх треба остерігатися в) не звертати на них уваги
12) Дріжджі у тісті для хліба живляться: а) борошном б) цукром в) водою г) вуглекислим газом
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про чинники середовища життя на планеті Земля.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 42 підручника:
1. Середовище життя – умови, в яких живуть організми..
2. Чинники середовища життя – усе те, що впливає на організми і своєю дією сприяє або заважає їх існуванню та розселенню.
3. Чинники неживої природи: освітленість, температура, повітря, вологість або вода.
4. Чинники живої природи: впливи організмів різних видів один на одного (корисні і шкідливі).
5. Третя група чинників середовища життя: господарська діяльність людини.
6. Освітленість і температура – важливі чинники неживої природи. Освітленість і температура змінюються протягом доби і року, інколи в залежності від розташування організму чи рельєфу місцевості.
7. Різні види організмів пристосувалися до різної вологості середовища життя. Деякі організми існують в пустелях при низькій вологості, а для деяких вода є навіть середовищем життя.
8. Повітря необхідне організмам для дихання наявним в повітрі киснем. Рослинам необхідний також вуглекислий газ з повітря для фотосинтезу на світлі органічних речовин і створенні при цьому кисню.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §42 підручника (ст. 180).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Пристосування організмів до періодичних змін середовища.
ЗП(2-3). Пристосування організмів до періодичних змін середовища.

Мета: навчальна: ознайомитися з пристосуваннями організмів до періодичних змін умов середовища, пояснити їхнє значення у природі, дістати уявлення про періодичні зміни умов середовища, наводити приклади пристосування організмів до періодичних умов середовища; розвивальна: розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, формувати науковий світогляд, творче мислення; виховна: виховувати відповідальність за збереження будь-яких організмів на планеті та середовища їхнього життя, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, зображення організмів в різних середовищах, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §43 підручника:
1. Періодичні зміни умов середовища – зміни, які повторюються через певні проміжки часу (періоди) – з дня на день, з року в рік.
2. Сезонні зміни умов середовища – зміни відповідно порі року (весна, літо, осінь, зима).
3. Добові зміни умов середовища – зміни протягом доби вдень і вночі.
4. Періодичні зміни умов середовища пов’язані з рухом нашої планети навколо Сонця та навколо своєї осі.
5. Листопад – біологічне явище, під час якого рослини позбавляються листя при несприятливих умовах.
6. Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи тощо.
7. Пристосуваннями тварин до добових змін умов середовища є різна активність у світлу й темну пору.
8. Перелітні птахи – птахи, які восени відлітають на зимівлю в тепліші краї.
9. Осілі птахи – птахи, які залишаються зимувати на батьківщині.
10. Сплячка – пристосування тварин до несприятливих періодів з припиненням живлення та уповільненням дихання.
11. Заціпеніння -  пристосування комах, плазунів, земноводних до зими.
12. Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища є сплячка, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §43 підручника (ст. 185).

Д. з.: §42
Природознавство БМ 51-52, 2017
Тема 1. Визначення організмів за визначниками. Практичне заняття  №12 «Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників».
ЗП1. Визначення організмів за визначниками.
Мета: навчальна: навчитися визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників; розвивальна: формувати вміння працювати з додатковими джерелами знань, вміння за допомогою них виконувати дослідницьку роботу; виховна: виховувати почуття взаємодопомоги, поваги до однокласників під час спільної роботи.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку, визначники.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про чинники середовища і пристосування організмів до періодичних змін середовища з §42,43 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §42,43 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Середовище життя організмів - це: умови життя, господарська діяльність, корисні копалини
2) На Землі найбільше видів організмів на (в): Північному полюсі, Антарктиді, біля екватора
3) Значної шкоди картоплі, баклажанам і помідорам завдають: шпаки, дощові черви, колорадські жуки
4) Чинники неживої природи (3): вода, мікроорганізми, температура, освітленість, бактерії
5) До холоднокровних тварин відносяться (3):________________________________
6) Для живлення рослинам з повітря потрібний газ, який називається ___________________
7) Пори року такі (назвати всі): _________________________________________
8) Частини доби такі (назвати всі): ___________________________________
9) Пристосування дерев до зими називається _______________________________
10) Улітку у хутряних звірів хутро(2): густішає, рідшає, не змінюється, додає підшерсток, позбавляється підшерстка
11) Влітку заєць-біляк: білий, сірий, червоний, синій
12) Перелітні птахи вигодовують дітей в Україні, а на зиму летять в теплі краї. Їхня батьківщина: теплі краї, Україна, перелітні шляхи
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про чинники життя на планеті Земля. Як ви знаєте, з попередніх тем, життя на інших планетах Сонячної системи немає. А чому?
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 44 підручника:
1. Невідомі організми можна визначати за певними ознаками, описаними в атласах-визначниках і книгах-визначниках.
2. В українських визначниках назви організмів написані українською і латинською мовами.
3. Існують окремі визначники рослин, комах, птахів, ссавців, інших груп тварин
4. При дослідженнях інколи корисно використовувати збільшувальні прилади, корисно також знати, звідки взято той чи інший організм.
5. Знайомство учнів з конкретними визначниками
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Перехід до виконання в зошитах практичного заняття №8.
АП2. Практичне заняття  №12 «Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників».
Мета: навчальна: навчитися визначати назви найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин; розвивальна: розвивати спостережливість, формувати дослідницькі навички; виховна: виховувати відповідальність за вилучення екземплярів організмів з природи.
Обладнання: підручники, зошити,  дошка з написаними матеріалами для уроку, атласи-визначники.
Пояснення. Під час визначення квіткової рослини необхідно бачити всі органи: корінь, стебло, листки, квітку, плід.
Завдання 1. Ознайомтеся з книгою «Атлас-визначник рослин». Зверніть увагу на її структуру, опрацюйте вказівки до роботи з цим атласом.
Завдання 2. Розгляньте запропонований учителем гербарний зразок рослини, її зображення на фотографіях чи малюнках. Які особливості будови цієї рослини ви помітили?
Завдання 3. Проведіть визначення назви досліджуваної рослини за описом в атласі-визначнику.
Завдання 4. За допомогою атласа-визначника тварин з’ясуйте назву тварини, зображення якої запропонує вчитель.
Завдання 5. За допомогою атласа-визначника грибів з’ясуйте назву запропонованого вчителем гриба
Запишіть в зошиті висновки про результати виконаної роботи про виконану роботу за зразком:
Висновок по завданню №… : за допомогою атласа-визначника «….», сторінки…. я визначив, що назва рослини (тварини, гриба):….
Висновок 1. За допомогою атласа-визначника «Атлас шкідників плодових і ягідних культур», сторінки 31 я визначив (- ла), що назва шкідливої тварини - хрущ західний травневий. Личинки цього жука живуть в ґрунті та підгризають коріння і коренеплоди рослин, наприклад, картоплі.
Висновок 2.  За допомогою енциклопедичного довідника «лікарські рослини», сторінки 755 я визначив (- ла), що назва лікарської рослини – м’ята водяна. Поширена вона по всій Україні, і, зокрема, на берегах річки Інгул на околицях Миколаєва.
Висновок 3.  За допомогою атласа-визначника «Атлас грибів», сторінки 150 я визначив (- ла), що назва їстівного гриба - печериця. Цей гриб любить ґрунти, удобрені перегноєм , а найкраще він росте в природі навесні
Тема 2. Різноманітність середовищ життя. Наземно-повітряне середовище життя організмів. Організація спостережень за основними властивостями живих організмів.
ЗП3. Різноманітність середовищ життя. Наземно-повітряне середовище життя організмів. Організація спостережень за основними властивостями живих організмів.
Мета: навчальна: дати інформацію про різноманітність середовищ життя, сформувати поняття «наземно-повітряне середовище життя», навчити наводити приклади мешканців наземно-повітряного середовища життя та приклади пристосувань організмів до життя в наземно-повітряному середовищі; розвивальна: розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, узагальнювати матеріал, вибирати головне, прагнення досліджувати навколишній світ, формувати науковий світогляд, творче мислення, продовжити формувати вміння працювати з різноманітними джерелами знань; виховна: формувати в учнів ціннісне ставлення до живих організмів, виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища – як місця життя організмів.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 45 підручника:
1. Середовища життя: наземно-повітряне, водне, ґрунтове.
2. Умови існування середовища: освітленість, температура, зволоженість, наявність повітря.
3. Особливості наземно-повітряного середовища: достатньо світла і повітря, проте зволоженість і температура повітря дуже різноманітні .
4. Пристосування організмів до життя в умовах різної температури і зволоженості різноманітні.
4.1. Тварини степу (скорпіон, павуки, ховрахи, миші полівки) ховаються в нірках.
4.2. Рослини від спеки захищаються випаровуванням води листками.
4.3. Тварини від спеки захищаються виділенням поту.
4.4. Птахи восени відлітають в теплі краї.
4.5. На мал. 151 видно, що для захисту від спеки деякі рослини мають замість листків колючки та покриті воском пагони.
5. Пристосування організмів до пересування в наземно-повітряному середовищі.
5.1. Кінцівки у тварин різні або їх зовсім немає (приклади).
5.2. Насіння і плоди рослин переміщуються вітром, водою, тваринами.
5.3. Деякі тварини пристосувалися жити високо в горах з крутим рельєфом.
6. Пристосування організмів до різного освітлення.
6.1. Здатність рослин спрямовувати необхідним чином листки до світла.
6.2. Цвітіння трав рано навесні до появи великого листя на деревах.
6.3. Різна будова і розміри очей у різних тварин.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §45 підручника (ст. 192).
2. Складання опорного конспекту.
Д. з.: §44
          §45

Природознавство БМ 53-54, 2017
Тема 1. Водне середовище життя організмів. Пристосування організмів до життя у воді.
ЗП1. Водне середовище життя організмів. Пристосування організмів до життя у воді.
Мета: навчальна: охарактеризувати водне середовище життя організмів, навчитися наводити приклади мешканців водного середовища життя і приклади пристосувань організмів до життя у водному середовищі; розвивальна: розвивати вміння та навички спостерігати за живими організмами, порівнювати їх, складати опорні схеми та працювати з ними , комунікативні та творчі здібності, удосконалювати вміння користуватися додатковою літературою, виступати перед аудиторією; виховна: виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, бережне ставлення до природи.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на минулих уроках про визначення організмів за визначниками і наземно-повітряне середовище життя організмів з §44,45 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §44,45 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Організми за певними ознаками можна визначати за (2): підручником, атласами-визначниками, енциклопедіями, книгами-визначниками
2) В атласах-визначниках, виданих в Україні, назви організмів написані такими мовами (2): _________
__________________________________________
3) Існують визначники таких організмів (3): птахів, корисних копалин, комах, речовин, тварин
4) Є такі три середовища життя:
5) Насіння рослин може переміщуватися (3): з потоками води, через космос, через ядро Землі, вітром, тваринами
6) З підняттям вгору густина повітря: стає більшою, стає меншою, не змінюється
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про водне середовище життя організмів. Цікаво, що водне середовища за науковими версіями є колискою життя на Землі.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 46 підручника:
1. У водному середовищі діють такі чинники неживої природи: освітленість, температура, вміст повітря, вміст солей.
2. У морях і океанах вода солона, у більшості вод суходолу вода прісна.
3. У водному середовищі живуть багато видів тварин, рослин, бактерій.
4. Є організми, які поєднують своє існування у водному та наземно-повітряному середовищах.
5. Існуючі види організмів пристосувалися до чинників водного середовища. Ті, що не змогли пристосуватися, вимерли.
6. Знайомство учнів з конкретними видами організмів по § 46 підручника.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §46 підручника (ст. 196).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Ґрунтове середовище життя організмів. Пристосування організмів до життя у ґрунті.
ЗП(2-3). Ґрунтове середовище життя організмів. Пристосування організмів до життя у ґрунті.
Мета: навчальна: охарактеризувати особливості ґрунтового середовища життя організмів, навчити наводити приклади мешканців ґрунтового  середовища життя та приклади пристосувань організмів до життя у ґрунтовому середовищі; розвивальна: розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, порівнювати умови життя організмів, узагальнювати матеріал, вибирати головне, працювати в групах; виховна: виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, прагнення досліджувати навколишній світ, сприяти екологічному вихованню інших, виховувати почуття взаємодопомоги, толерантності.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 47 підручника:
1. Основні чинники ґрунтового середовища життя: вологість, температура, повітря, наявність органічних і неорганічних речовин.
2. Мешканці ґрунту: тварини, рослини, гриби, бактерії.
3. Різні види тварин мають різноманітні пристосування до життя у ґрунті.
4. Для рослин найбільш важлива властивість – родючість грунту.
5. Знайомство учнів з конкретними видами організмів та їх пристосування до існування у ґрунті по § 46 підручника.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §47 підручника (ст. 200).
2. Складання опорного конспекту.
Д. з.: §46
          §47

Природознавство БМ 55-56, 2017
Тема 1. Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами у природі. Угруповання організмів. Співіснування організмів.
ЗП1-2. Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами у природі. Угруповання організмів. Співіснування організмів.
Мета: навчальна: навчити наводити приклади взаємозв’язків між організмами, пояснювати вплив на організми чинників живої природи; розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, спостерігати та узагальнювати вивчене; виховна: виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, почуття взаємодопомоги, толерантності.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на минулих уроках про водне і ґрунтове  середовища життя організмів з §46,47 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §46,47 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Вода у природі, у якій дуже мало солі, називається: __________________
2) Організми, які мешкають у воді, дихають: вуглекислим газом, азотом, киснем
3) Світла і повітря у водоймах найбільше: у середніх шарах водойми, біля дна, біля поверхні
4) У водоймах мешкають: лише холоднокровні тварини, лише теплокровні, холоднокровні і теплокровні тварини
5) Тварини, які нерухомо прикріплюються до дна, називаються:
6) Жаби у воді дихають повітрям через:
7) Насіння рослин може поширюватися (1 чітка відповідь): водою, повітрям, тваринами, людьми, всі відповіді правильні
8) Серед середовищ життя організмів найменш щільне: ґрунтове, водне, повітряне
9) Родючість ґрунту підвищує: глина, пісок, перегній, корисні копалини
10) За 1 добу кріт може  прорити підземний хід довжиною:
11) Дощові черви можуть заглиблюватися на глибину:
12) Відмерлі рештки організмів розкладають мікроорганізми, які називаються:
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про взаємозв’язки організмів у природі…
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 48 підручника:
1. У природі організми живуть не відокремлено один від одного.
2. Угруповання-сукупність організмів, які живуть на одній території.
3. Зв’язки організмів, пов’язані з живленням, називаються ланцюгами живлення.
4. Приклад ланцюга живлення:
Зелений листок" гусінь"горобець"яструб
5. Гриби-трутовики – паразити на деревах.
6. Деякі види організмів існують на спільній території, не впливаючи один на одного.
7. Зозуля знищує щодня до 100 гусениць, але свої яйця підкидає в гнізда іншим птахам.
8. При сумісному існуванні між організмами виникають вигідні або невигідні зв’язки.
9. Ярусність рослин у лісі – приклад співіснування рослинних організмів.
10. Рослини захищаються від поїдання тваринами колючками, неприємним запахом або отруйними речовинами.
11. Частина хижаків полює вдень, частина вночі.
12. Багато грибів співіснують з улюбленими з ними деревами.
13. Бульбочкові бактерії оселяються на коренях рослин і забезпечують їх Нітрогеном.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §48 підручника (ст. 204).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Екосистеми.
ЗП3. Екосистеми.
Мета: навчальна: навчити називати склад екосистем, навчити наводити приклади природних і штучних екосистем, пояснювати роль рослин, тварин, грибів в екосистемі; розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки , спостерігати та узагальнювати вивчене, працювати у групах; виховна: виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, сприяти екологічному вихованню інших, виховувати почуття взаємодопомоги, толерантності.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 49 підручника:
1. Екосистема – система, утворена організмами, які мешкають на спільній території, взаємодіють між собою і середовищем життя.
2. Організми екосистеми поділяють на 3 групи: утворювачі (рослини), споживачі (тварини, гриби, окремі бактерії), руйнівники (окремі бактерії і гриби).
3. Приклади природних екосистем: ліс, річка, озеро, болото, степ.
4. Приклади штучних екосистем: парк, квітник, поле, сад, водосховище.
5. Природна екосистема озера має три ділянки: прибережну, водний простір і дно.
6. Поле – штучна екосистема з обробленого ґрунту, на якій       вирощують культурні рослини.
7. Культурні рослини – рослини, які людина вирощує для отримання з них певних продуктів.
8. Сад – штучна екосистема, в якій насаджені плодові дерева та кущі для отримання фруктів і ягід.
9. Серед комах-мешканців саду є шкідники і корисні.
10. Найбільш корисні сонечка та бджоли.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §49 підручника (ст. 209).
2. Складання опорного конспекту.
Д. з.: § 48
         § 49
Природознавство БМ 57-58, 2017
Тема 1. Навчальний проект №3 «Вирощування найвищої бобової рослини» (закінчення).
АП. Навчальний проект №3 «Вирощування найвищої бобової рослини» (закінчення).
Головне завдання проекту відповідно до програми: вести тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати (компетентності у природничих науках і технологіях).
Додаткові завдання: посадити дерева або кущі шляхом їх вирощування з насіння або кісточок , озеленити певну територію
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень називає середовище життя, умови, необхідні для вирощування дерев’янистих  рослин.
Діяльнісний компонент:
Учень описує результати власних спостережень і дослідів, пояснює вплив чинників середовища на ріст рослин, розпізнає окремі види  дерев’янистих рослин, використовує додаткові джерела інформації  для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях, формує вміння  фіксувати результати досліджень, представляти їх наочно, відпрацьовує математичну, інформаційно-цифрову компетентність, формулює гіпотези та порівнює результати дослідів з теоретично очікуваними, веде тривале спостереження.
Ціннісний компонент:
Учень формує свій внесок у діяльність групи, презентує результати своєї діяльності і діяльності групи, висловлює ідеї по черзі, уважно слухаючи інших при обговоренні, сприймає спільне групове рішення, здійснює само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до  кінцевого продукту проекту, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп, приносить конкретну користь у висадці дерев та кущів.
Обладнання: насіння  гледичії,   лінійки, термометри, журнали  спостережень, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями, лопати.
Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.
Завдання.
І. Організація навчального проекту (організаційний урок або частина уроку).
Вчитель пояснює основний задум проекту. Всім відомий спосіб озеленення територій шляхом висаджування маленьких дерев та кущів . Основний його недолік в тому, що він досить трудомісткий, потребує певної технології посадки та догляду, зокрема, значної кількості води під час посадки та першого року росту саджанців. Не всі види рослин добре вкорінюються в ґрунт відразу, особливо   в посушливе літо. Але можна висаджувати дерева та кущі насінням або кісточками з плодів. Учні восени зібрали насіння або кісточки певних видів рослин: гледичії, кісточок слив, абрикос, терну. Восени на території школи в скверах були висаджені більшість кісточок в місцях, де немає дерев. Зараз, в кінці зими, як тільки розтане ґрунт, ми закладемо довгу шкілку з бобової рослини гледичії з метою, щоб боби пройшли стратифікацію холодом до теплих днів, тобто проснулися від тривалого спокою в осінньо-зимовий період. Якщо хоча б декілька рослин зійде, ми будемо в подальшому спостерігати за ними та залишимо в землі для подальшого росту. При сильних сходах будемо згодом їх проріджувати. До речі, у сквері школи вже є таке дерево приблизно восьми років, вирощене з насіння гледичії , посадженого в землю учнями  в кінці осені. Гледичія –  дерево з цінною деревиною, солевитривале, довговічне, гарний медонос для бджіл, для висадки у лісосмугах та непридатних для землеробства землях. В умовах населених пунктів добре для озеленення ще й тим, що під час листопаду, як і у акації,  немає великої кількості листя, яке треба прибирати, бо воно дрібне. Його листя і плоди їстівні для худоби, з бобів можна виготовляти сурогатний кавовий напій. Єдиний недолік – треба остерігатися великих колючок в період, коли дерево низьке, відрізаючи нижні гілки на стовбурі
2. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.
3. Зробити самоперевірку щодо наявності необхідного обладнання і матеріалів в кожній групі.
4. Вибрати місця проведення дослідів (шкільні сквери, балка на околиці села, берег річки, острови на річці, пошкоджені  лісосмуги тощо),   врахувати необхідний мікроклімат, пору року, освітлення, вологість ґрунту тощо, вибрати інструмент. Висаджування проводити краще в вологий ґрунт після дощу або в сухий ґрунт напередодні дощів (відповідно до прогнозу погоди). 
5.  Результати дослідів кожній групі вносити в журнал за таблицею, відпрацьованою в ході підготовки до експерименту
6. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати.
7. Зробити висновки або звіт  щодо результатів дослідів відповідно до попередніх гіпотез перед його початком.
8. При можливості доглядати за рослинами – проріджувати сходи, боротися з бур’яном, при гарних сходах – пересаджувати зайві рослини в інші місця.
9. Посадку бобів вчитель з учнями проводить під час уроку або після уроків в залежності від погоди.
10. Досліди можна продовжити в наступні роки на уроках біології
Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах, остаточне –після перевірки  журналів  та висновків в них.
Тема 2. Екскурсія «Рослинний і тваринний світ Миколаївської області».
АП(2-3). Екскурсія «Рослинний і тваринний світ Миколаївської області».
Мета: навчальна: сформувати в учнів знання про рослинний і тваринний світ Миколаївської області; розвивальна: розвивати дослідницькі здібності; виховна: виховувати правила поведінки на природі.
Обладнання: блокноти або робочі зошити, роздатковий матеріал із завданнями.
Завдання на екскурсії і додаткові завдання.
Завдання 1):
1. До штучних (створених людиною) екосистем Миколаївської області відносяться (3): а) степ б) поле в) річка Південний Буг г) ставки і водосховища д) парки е) Чорне море
2. В штучних водоймах Миколаївської області розводять переважно (2): а) оселедців б) карасів в) хамсу г) коропів д) ставриду
3. Восени в полях і на городах висівають і саджають (2): а) ярі зернові культури б) озимі зернові культури в) ярий часник г) озимий часник
4. Дерева та кущі найкраще висаджувати:
   а) влітку і взимку б) восени і весною в) влітку г) взимку 
5. Парки і штучні невеликі  ліси нашого краю бідні на тварин, та все ж в них можна побачити (2): а) шпаків б) слонів в) верблюдів г) диких кабанів
6. Дрібні гризуни (миші, ховрахи) наших полів гинуть найбільше від: а) полювання за ними мисливцями
б) виливання їх з нір в) протруєного зерна для посіву
7. Дерева і кущі найкраще висаджувати (2): а) взимку б) весною в) влітку г) восени
8. Посадковий матеріал дерев і кущів у вигляді маленьких саджанців, які виросли з насіння або кореневих відростків великих рослин без шкоди рослинним угрупованням можна безкоштовно накопати в (3): а) лісосмугах б) полях із зерновими культурами в) лісах г) на покинутих садових ділянках д) на дні водойм
9. Трухляві дерева для пошуку в деревині комах люблять: а) голуби б) горобці в) дятли г) лебеді
10. В міських умовах голуби найчастіше роблять свої гнізда: а) на деревах б) в норах в) під дахами багатоповерхових будинків, вікна яких не закриті решітками або сітками г) в шпаківнях
11. Часто на городах виростають деревця горіхів, які перенесли з дерев на значні відстані: а) ластівки б) горобці в) лелеки г) граки д) кажани
12. Для використання дерев на дрова найкраще в умовах Миколаївської області вирощувати такі швидкоростучі дерева (1): а) дуби б) вишні в) липи г) тополі д) каштани
Завдання 2) по темі «Рослинний і тваринний світ Миколаївської області»:
Написати (або надрукувати) на форматі А4 власне повідомлення про рослинний і тваринний світ Миколаївської області або частини рослинного і тваринного світу на прикладах конкретних видів рослин, тварин, грибів. Загальна оцінка = Завдання 1)+ Завдання 2)
Д. з.: Закінчити міні-проект
          Виконати завдання по екскурсії
Природознавство БМ 59-60, 2017
Тема 1. Людина – частина природи. Зв'язок людини з природою. Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини.
ЗП1. Людина – частина природи. Зв'язок людини з природою. Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини.
Мета: навчальна: пояснити зв'язок людини з природою, навчитися наводити приклади впливу людини на природу і природи на людину; розвивальна: удосконалювати навички вести дискусію, розвивати особистість у кожному, уважність до інших; виховна: виховувати бережне ставлення до природи, екологічне мислення, толерантність.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1.Протягом вивчення теми «Планета Земля як середовище життя організмів» ми багато чого узнали про природу з § 38-49. Остаточна перевірка знань по цій темі буде проведена наприкінці семестру разом з наступною невеликою темою з 4-х параграфів.
2. Тестові завдання по перевірці д.з. по §46,47 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1. В ланцюгу живлення (2 відповіді): а)стрілка справа наліво б)зліва направо в)в сторону хижака г) в сторону того, кого з’їдають
2. Дерево для гриба-трутовика: а) місце проживання б) джерело живлення в) джерело кисню г) джерело вуглекислого газу
3. На відміну від хвороботворних бактерій ангіни і туберкульозу бактерії в травній системі: а) виробляють кисень б) полегшують травлення  в) виробляють кров
4. Користь зозулі у тому, що вона: а) поїдає багато гусениць б) підкидає свої яйця в чужі гнізда в) добре літає
5. Записати, в  якій послідовності від землі вверх в лісі розміщені рослини: а) дерева б) трави в) кущі
1____, 2_____, 3_________
6. Шапинкові гриби а) маслюк  б) підберезовик в) підосичник ростуть поблизу таких дерев:
1.осика____ 2. береза________3. сосна_________
7. В спільну екосистему можуть входити: а) зайці і вовки б) білі ведмеді і верблюди в) лимони і моржі
8. Організми екосистеми (2): а) не пов’язані між собою б) пов’язані між собою в) впливають один на одного
9. Природні системи (2): а) ліс б) квітник в) поле г) степ
10. Штучні системи (2): а) озеро б) ставок в) болото г) сад
11. Культурні рослини (2): а) ялина б) буряк в) сосна  г) пшениця
12. Плоди українських садів (2): а) слива б) кавун в) груша г) мандарин
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Зараз ми перейдемо до вивчення невеличкої теми «Людина на планеті Земля», містком до якої є тема цього міні модулю. Через 2 тижні буде проведена контрольна робота, яка включає питання § 50-53 і питання § 38-49.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 50 підручника:
1. Людина-частина природи, вона сама є біологічним видом в царстві тварин.
2. Людина мешкає в оточенні тіл живої і неживої природи.
3. Людина забезпечує себе продуктами харчування з рослин, тварин, грибів.
4. Розселення людей давно залежить від факторів неживої природи, зокрема від віддаленості від екватора та полюсів, від клімату, від рельєфу, від наявності водойм.
5. Від збирання диких рослин та полювання на тварин людина поступово перейшла до вирощування культурних рослин та розведення свійських тварин.
6. Прісна вода має особливе значення для життя людини і для її господарства. Прісні води розподілені на Землі нерівномірно і великі території відчувають її дефіцит.
7. Повітря життєво необхідне людині, бо кисень у ньому необхідний для дихання.
8. Людина і природа – одне ціле, але так трапилося, що людина піднялася завдяки розуму вище природи.
9. Загальна чисельність людства, незважаючи на його зменшення в європейських країнах, продовжує зростати і природа вже не витримує негативний вплив на природу.
10. Людина забирає з природи безповоротно складові її живої і неживої частин (конкретні приклади), погіршує склад води і повітря, руйнує природний рельєф і ландшафт.
11. Через викид в повітря вуглекислого газу піднялася середньорічна температура на Землі, що призводить до негативних змін клімату.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §50 підручника (ст. 217).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття, боротьба зі знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від забруднення різних видів. Навчальний проект №4 «Смітити не можна, переробляти»(початок).
ЗП2. Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття, боротьба зі знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від забруднення різних видів. Навчальний проект №4 «Смітити не можна, переробляти»(початок).
Мета: навчальна: охарактеризувати джерела і наслідки забруднення навколишнього середовища, навчити називати джерела і наслідки забруднення навколишнього середовища; розвивальна: формувати вміння помічати різні прояви антропогенного впливу на навколишнє середовище, оцінювати його наслідки; виховна: виховувати бережне, господарське ставлення до рідної природи, екологічне мислення.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §51 підручника:
1. Джерела забруднення навколишнього середовища: аварії на атомних станціях, лісові та степові пожежі, промислові відходи, сміттєзвалища, аварії нафто перевізного транспорту, викидні гази транспорту.
2. Наслідки забруднення навколишнього середовища: забруднені повітря, вода, ґрунти, рослини, гриби, зменшення кількості організмів і знищення багатьох видів організмів.
3. Для отримання енергії використовуються вичерпні природні корисні копалини, тому важливо максимально переходити на сонячну і вітрову енергію, оскільки можливості гідроелектростанцій обмежені наявними річками.
4. Важливе застосування фільтрів і спеціальних пристроїв очистки викидів на транспорті і підприємствах.
5. Паливо на газі менш шкідливе, ніж паливо з нафти.
6. Важливий збір і повторна переробка побутових і промислових відходів.
7. Важливе виховання екологічної свідомості в школі і побуті.
8. Створення реальних механізмів і стимулів по утилізації відходів.
9. Прийняті кілька законів України про охорону природи
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §51 підручника (ст. 222).
2. Складання опорного конспекту.
АП3. Навчальний проект №4 «Смітити не можна, переробляти» (початок).
Головне завдання проекту відповідно до програми: ініціативність та екологічна грамотність.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень називає джерела забруднення навколишнього середовища, важливі  проблеми своєї місцевості, наводить приклади впливу людини на природу і природи на людину.
Діяльнісний компонент:
Учень пояснює зв'язок людини з природою, аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля, дотримується екологічних норм поведінки у природі і побуті, відпрацьовує роботу в команді зі своєю певною  роллю в малій групі, практичну послідовність дій, формує вміння вибирати необхідні  дані з джерел інформації, представляти  наочно результати роботи над проектом, демонструє ініціативність та екологічну грамотність.
Ціннісний компонент:
Учень усвідомлює власну відповідальність за збереження природи, обговорює питання економного використання матеріалів, сировини, енергоносіїв, висловлює судження щодо необхідності раціонального використання природних ресурсів, демонструє на особистому прикладі і прикладі членів родини розуміння необхідності дотримання певних правил використання вживаних речей
Обладнання:  лінійки, олівці, ножиці, робочі зошити, використані  побутові тара і вироби, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями.
Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.
Завдання.
І. Організація навчального проекту (організаційний урок або частина уроку).
1. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.
2. Вчитель описує проблему в головних рисах з використанням демонстраційних предметів і виробів з них, роздаткового  матеріалу:
Практично щодня людина щось купує і щось намагається утилізувати. Гори комунального сміття, серед якого багато також з відходів, які мають штучне неорганічне походження, потрапляють у природу і відбирають у неї навіть у вигляді сміттєзвалищ величезні території. Якщо кожна людина хоча б частково почне використовувати повторно старі речі, тару тощо, ми зможемо частково призупинити захаращення довкілля. Звісно, це треба робити паралельно зі здачею в пункти збирання вторинної сировини: металобрухту, скляного посуду, пластмаси, поліетиленових посуду і плівки, паперу тощо. Те, що багато людей в супермаркетах часто вже принципово відмовляються купувати на касі додаткові пакети, говорить про те, що вони усвідомлюють масштаби проблеми і готові брати особисту участь у її вирішенні. І зовсім погано, коли деякі погані домохазяйки навіть яйця, які б’ються,  примудряються купувати в поліетиленових пакетах замість того, щоб  ще з дому взяти ємність для них, яка зберігає форму…
Розглянемо приклади повторного використання речей і матеріалів з них.
Використані речі
Повторне використання
Пляшки поліетиленові з-під мінеральної води та напоїв
Герметичне зберігання прального порошку, інших хімічних, сипучих, будівельних матеріалів  і предметів (цементу, гіпсу, алебастру, піску, дрібних цвяхів). Використання для тимчасового зберігання або транспортування води, молока, олії, інших напоїв і продуктів. Виготовлення годівничок для птахів взимку, декоративних поробок, горщиків для квітів. При заповненні піском – виготовлення не несучих навантаження стін легких споруд
Ємності пластмасові з-під фарби, будівельних сумішей
Використання в якості відер для води при прибиранні, ємностей для зберігання господарчих предметів
Банки, пляшки скляні
Для зберігання води, напоїв, фруктового варення, олії, меду в побуті, домашнього консервування
Картонні коробки
Для збору макулатури різного розміру, при  цьому макулатура здається разом з коробкою. Для зберігання речей, для транспортування речей
Паперові відходи
Для розпалювання дров, вогнищ
Коробки пресервів
Підставки для горщиків, коробки для зберігання дрібних предметів
Пакети, мішки
Повторне використання у побуті для збирання сміття або зберігання речей
Одяг, вироби з тканин
Виготовлення робочих рукавиць,  торбинок. Використання в якості ганчірок і протирального матеріалу
Сталеві стержні, товста  проволока
Виготовлення, ремонт залізобетонних споруд , дорожнього покриття у приватному будинку
3. Протягом тижня кожній групі підготувати використані предмети, інструменти для їхньої переробки на наступному уроці, підібрати приклади використання вживаних предметів, про які мало хто знає.
ІІ. Виготовлення нових речей (наступний урок)
1. Виготовити нові речі. 
2. Сфотографувати нові речі.
3. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати.
4. Зробити висновки  щодо результатів виконання проекту.
5. При наявності цікавих результатів підготувати електронну презентацію з розміщенням її на шкільному сайті.
Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах на уроці, остаточне –після виконання електронних презентацій дома.
Д. з.: §50

          §51
Природознавство БМ 61-62, 2017
Тема 1. Охорона природи. Червона книга України. 
ЗП(1-2). Охорона природи. Червона книга України.
Мета: навчальна: пояснити призначення Червоної книги, навчити наводити приклади рослин і тварин своєї місцевості, занесених до Червоної книги; розвивальна: вдосконалювати практичні вміння і навички екологічно правильної поведінки; виховна: виховувати любов до природи, потяг і бережне ставлення до навколишнього середовища, формувати екологічну культуру, почуття відповідальності.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про зв'язок людини з природою і екологічні проблеми та їх подолання з §50,51 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §50,51 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Життя людини зв’язане (1 чітка відповідь): з тілами живої природи, з тілами неживої природи, всі відповіді правильні
2) Найменше тепла земна поверхня отримує: біля екватора, біля полюсів, біля тропіків
3) Люди надають перевагу проживанню в (2): горах, пустелях, біля прісних водойм, на рівнинах
4) На планеті Земля більше: солоної води, прісної води, обидві відповіді правильні
5) До створення пустель може призвести (2): висаджування густих лісів, вирубування лісів, осушення водойм, збереження природи
6) За останні 100 років температура на Землі піднялася на:
7) Джерела забруднення повітря такі (не менше 2-х):
8) З розрахунку на 1 українця на поверхню землі щорічно викидається приблизно стільки забруднюючих речовин: 200 кг, 1000 кг, 2000 кг, 1128 кг
9) Наслідком забруднення довкілля для конкретної людини може бути:
10) Вітрові електростанції виробляють:
11) Сонячні батареї виробляють: світлову енергію, теплову енергію, електричну енергію
12) Збір дрібної макулатури (3): а) зменшує жителям витрати на вивіз сміття, б)зайві витрати часу, в)показник загальної культури людини, г)економить сировину для виробництва паперу
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про охорону природи і Червону книгу.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 52 підручника:
1. Споживацьке ставлення до природи завдає шкоди природі і людині.
2. Охорону природи здійснюється людиною від самої себе.
3. Для охорони природи держава видає закони.
4. Створені природоохоронні території: заповідники, заказники, національні парки.
5. Проводяться разові суботники і акції по прибиранню сміття в природі, насадження рослин.
6. В Україні створені Червона книга України «Тваринний світ» і Червона книга України «Рослинний світ».
7. До червоних книг України увійшло 542 види тварин і 826 видів рослин і грибів.
8. Мета створення Червоної книги – поліпшення охорони рідкісних та таких видів рослин, тварин, грибів, що перебувають під загрозою зникнення.
9. Зміст Червоної книги – див. ст. 224 підручника.
10. Червона книга України – основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних видів тварин, рослин, грибів і таких, що перебувають під загрозою зникнення.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §52 підручника (ст.226).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Практична робота  №2 «Складання Червоної книги своєї місцевості».
АП3. Практична робота  №2 «Складання Червоної книги своєї місцевості».
Мета: навчальна: з’ясувати, які тварини, рослини, гриби нашої місцевості занесені до Червоної книги України, ознайомитися з структурою Червоної книги; розвивальна: формувати вміння і навички користування Червоною книгою, розвивати вміння дослідження питань з використанням джерел знань; виховна: виховувати моральну відповідальність і обов’язок зробити все для збереження довкілля , викликати турботу за майбутнє свого краю.
Обладнання: підручники, зошити, Червона книга України, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Виконання практичної роботи за її планом на ст.226 підручника. Ознайомтеся зі структурою Червоної книги, розгляньте малюнки та фотографії занесених до неї організмів. Виберіть серед них види тварин, рослин, грибів вашої місцевості. Запишіть про них інформацію в зошиті за планом:
1. Назва.
2. Ступінь вразливості (зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, невизначені, недостатньо відомі, відновлені).
3. Місцезростання (для рослин і грибів) або поширення (для тварин).
4. Умови життя.
5. В процесі роботи можна використати таблицю під назвою «Червона книга своєї місцевості»:
Назва
Ступінь вразливості
Місцезростання (поширення)
Умови життя
Рослини




















Гриби












Тварини












ІІ. ВИСНОВКИ. В ході виконання практичної роботи  я дізнався, що…
Д. з.: § 52
          Закінчити оформлення практичної роботи № 2


Природознавство БМ 63-64, 2017
Тема 1. Заповідники, заказники, національні парки та їх значення для збереження природи                                      Землі.
ЗП(1-2). Заповідники, заказники, національні парки та їх значення для збереження природи                                      Землі.
Мета: навчальна: пояснити призначення природоохоронних територій, ознайомитися з найвідомішими в Україні заповідниками, заказниками, національними парками; розвивальна: вдосконалити вміння працювати з картами атласу; виховна: виховувати любов до природи, потяг і бережне ставлення до навколишнього середовища.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, контурні карти, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на минулому уроці природознавства про охорону природи і Червону книгу з §52 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §52 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Природу людина охороняє від: непотрібних організмів, бур’янів, від самої себе
2) Особисто я і члени моєї сім'ї можуть допомогти природі таким чином (привести приклад):
3) Є такі види природоохоронних територій (3):
4) До Червоної книги України внесено: ___________ види тварин, ___________ видів рослин і грибів
5) Назви організмів в Червоній книзі України такими мовами (2):
6) Назвати 1 тварину, 1 рослину, 1 гриба, занесених в Червону книгу (3):
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про природоохоронні території України.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 53 підручника:
1. Заповідники – природоохоронні території, створені для збереження видів живих організмів та виконання наукових досліджень. В Україні їх 20.
2. Асканія-Нова – перший заповідник України, який розташований в Херсонській області.
3. Дунайський заповідник в Одеській області захищає водно-болотні екосистеми.
4. Чорноморський заповідник в Миколаївській та Херсонській областях захищає птахів, причорноморські степи і солончаки..
5. Карпатський заповідник охоплює великі окремі території з великими природними об’єктами та багатьма рідкісними організмами.
6. В Миколаївській області є також невеликий заповідник Єланецький степ.
7. В Україні також 303 заказники і 17 національних парків.
8. У заказниках охороняються певні ділянки екосистеми, наприклад, рідкісні рослини чи тварини.
9. У національних парках охороняються мальовничі куточки природи і організми у них. В парках дозволено організований туризм.
10. В Миколаївській області недавно засновано 2 національних парки: Бузький Гард та Білобережжя Святослава.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §53 підручника (ст.231).
2. Складання опорного конспекту.
3. Робота з картою «Дивосвіт української природи» на ст.18 атласу.
Тема 2. Практичне заняття №13 «Дослідження екологічних проблем своєї місцевості».
АП3. Практичне заняття №13 «Дослідження екологічних проблем своєї місцевості».
Мета: навчальна: ознайомитися з екологічними проблемами своєї місцевості, запропонувати шляхи їх розв’язування; розвивальна: розвивати вміння здійснювати пошук інформації у додаткових джерелах знань; виховна: виховувати  моральну відповідальність за збереження організмів у рідному краї, формувати екологічний світогляд.
Обладнання: підручники, зошити, атласи з природознавства 5 класу, атлас Миколаївської області, дошка з написаними матеріалами для уроку.
Завдання 1. Назвати джерела забруднення навколишнього середовища в Миколаївській області.
(лісові та степові пожежі, викидні гази транспорту, сміттєзвалища, промислові і побутові відходи, відходи Миколаївського глиноземного заводу - червоний шлам, викидні гази і дим з труб підприємств).
Завдання 2. Назвати необхідні природоохоронні заходи (охорона ґрунтів від водної та вітрової ерозії, підвищення культури землеробства, упередження засолення ґрунтів від поливу неякісною водою, насадження лісосмуг для захисту ґрунтів від розвіювання, боротьба зі зсувами, рекультивація земель, порушених видобутком корисних копалин, розріджене зрошення замість тотального поливу, боротьба з техногенним підтопленням земель).
Завдання 3. Назвати заходи по охороні вод та узбережжя (застосування водоочисних систем і безстічних систем водокористування, створення пунктів контролю за якістю поверхневих вод, упередження забруднення морських вод нафтопродуктами та баластними водами суден, збереження чистоти вод рекреаційного призначення, охорона чистоти підземних лікувальних вод).
Завдання 4. Назвати заходи по охороні повітря – запобігання забрудненню атмосфери введенням на підприємствах пило газоочисних систем та вдосконалення транспортних засобів.
Завдання 5. Назвати заходи по охороні рослинності – лісовідтворення, догляд за лісом, санітарні рубки, охорона від пожеж, благоустрій зелених зон навколо поселень, захист рослинності від тварин-шкідників.
Завдання 6. Назвати заходи по охороні тварин – збереження дикої степової фауни, мешканців річок і моря
Завдання 7. Назвати заповідні території і об’єкти державного та місцевого значення, користуючись атласом Миколаївської області.
Завдання 8. Результати досліджень запишіть у зошиті.
Д. з.: §53
          оформлення результатів п.з. № 13

Природознавство БМ 65-66, 2017
Тема 1. Навчальний проект №4 «Смітити не можна, переробляти» (початок).
Головне завдання проекту відповідно до програми: ініціативність та екологічна грамотність.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень називає джерела забруднення навколишнього середовища, важливі  проблеми своєї місцевості, наводить приклади впливу людини на природу і природи на людину.
Діяльнісний компонент:
Учень пояснює зв'язок людини з природою, аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля, дотримується екологічних норм поведінки у природі і побуті, відпрацьовує роботу в команді зі своєю певною  роллю в малій групі, практичну послідовність дій, формує вміння вибирати необхідні  дані з джерел інформації, представляти  наочно результати роботи над проектом, демонструє ініціативність та екологічну грамотність.
Ціннісний компонент:
Учень усвідомлює власну відповідальність за збереження природи, обговорює питання економного використання матеріалів, сировини, енергоносіїв, висловлює судження щодо необхідності раціонального використання природних ресурсів, демонструє на особистому прикладі і прикладі членів родини розуміння необхідності дотримання певних правил використання вживаних речей
Обладнання:  лінійки, олівці, ножиці, робочі зошити, використані  побутові тара і вироби, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями.
Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.
Завдання.
І. Організація навчального проекту (організаційний урок або частина уроку).
1. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.
2. Вчитель описує проблему в головних рисах з використанням демонстраційних предметів і виробів з них, роздаткового  матеріалу:
Практично щодня людина щось купує і щось намагається утилізувати. Гори комунального сміття, серед якого багато також з відходів, які мають штучне неорганічне походження, потрапляють у природу і відбирають у неї навіть у вигляді сміттєзвалищ величезні території. Якщо кожна людина хоча б частково почне використовувати повторно старі речі, тару тощо, ми зможемо частково призупинити захаращення довкілля. Звісно, це треба робити паралельно зі здачею в пункти збирання вторинної сировини: металобрухту, скляного посуду, пластмаси, поліетиленових посуду і плівки, паперу тощо. Те, що багато людей в супермаркетах часто вже принципово відмовляються купувати на касі додаткові пакети, говорить про те, що вони усвідомлюють масштаби проблеми і готові брати особисту участь у її вирішенні. І зовсім погано, коли деякі погані домохазяйки навіть яйця, які б’ються,  примудряються купувати в поліетиленових пакетах замість того, щоб  ще з дому взяти ємність для них, яка зберігає форму…
Розглянемо приклади повторного використання речей і матеріалів з них.
Використані речі
Повторне використання
Пляшки поліетиленові з-під мінеральної води та напоїв
Герметичне зберігання прального порошку, інших хімічних, сипучих, будівельних матеріалів  і предметів (цементу, гіпсу, алебастру, піску, дрібних цвяхів). Використання для тимчасового зберігання або транспортування води, молока, олії, інших напоїв і продуктів. Виготовлення годівничок для птахів взимку, декоративних поробок, горщиків для квітів. При заповненні піском – виготовлення не несучих навантаження стін легких споруд
Ємності пластмасові з-під фарби, будівельних сумішей
Використання в якості відер для води при прибиранні, ємностей для зберігання господарчих предметів
Банки, пляшки скляні
Для зберігання води, напоїв, фруктового варення, олії, меду в побуті, домашнього консервування
Картонні коробки
Для збору макулатури різного розміру, при  цьому макулатура здається разом з коробкою. Для зберігання речей, для транспортування речей
Паперові відходи
Для розпалювання дров, вогнищ
Коробки пресервів
Підставки для горщиків, коробки для зберігання дрібних предметів
Пакети, мішки
Повторне використання у побуті для збирання сміття або зберігання речей
Одяг, вироби з тканин
Виготовлення робочих рукавиць,  торбинок. Використання в якості ганчірок і протирального матеріалу
Сталеві стержні, товста  проволока
Виготовлення, ремонт залізобетонних споруд , дорожнього покриття у приватному будинку
3. Протягом тижня кожній групі підготувати використані предмети, інструменти для їхньої переробки на наступному уроці, підібрати приклади використання вживаних предметів, про які мало хто знає.
ІІ. Виготовлення нових речей (наступний урок)
1. Виготовити нові речі. 
2. Сфотографувати нові речі.
3. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати.
4. Зробити висновки  щодо результатів виконання проекту.
5. При наявності цікавих результатів підготувати електронну презентацію з розміщенням її на шкільному сайті.
Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах на уроці, остаточне –після виконання електронних презентацій дома.
Тема 2. Підсумковий урок по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля».
СУ2. Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми.
Мета: навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми, визначити рівень загальнонавчальних  умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до підсумкової письмової роботи з виконанням різнорівневих завдань; розвивальна: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, екологічне мислення, уміння робити висновки; виховна: виховувати співпереживання за стан природи, впевненість у навчальних діях, почуття колективізму.
Унаочнення: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку
І. Організаційний момент
Створення психологічної атмосфери відповідальності за роботу на уроці як підсумок усіх занять по темі та перед виконанням різнорівневих завдань.
ІІ.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ
1. Продовження роботи першого міні-модулю по  захисту міні-проекту.
2. Фронтальне опитування за питаннями до § 38-53.
3. Підсумки вивчення курсу «Природознавство».
КР3. Контроль знань, вмінь та навичок учнів  з теми ( різнорівневі завдання).
Мета: навчальна: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями; розвивальна: розвивати навички розподіляти час; виховна: виховувати відповідальність за результати навчання.
Унаочнення: зошити, роздаткові картки з двома варіантами різнорівневих завдань
І. Організаційний момент
Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель нагадує учням назву вивченої теми.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної (контрольної) роботи .
ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ (контрольної роботи).
Контрольна робота по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»
Різнорівневі завдання по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»  учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    ____
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
 І   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1. Який ряд утворений лише назвами організмів?: а) півень, скеля, очерет  б) Конвалія, оса, карась в) коник, Сонце, лелека г) зозуля, бінокль, пісок
2. Укажіть найменшу складову організму рослини: а) орган б) квітка в) клітина г) листок
3. Яка речовина необхідна рослинам для дихання?: а) вода б) кисень  в) хлорофіл г) вуглекислий газ
4. Які організми забезпечують киснем мешканців нашої планети?: а) гриби б) хижаки в) зелені рослини г) рослиноїдні тварини
5. Укажіть штучну екосистему: а) болото  б) степ  в) сад г) ліс
6. Укажіть значення грибів у екосистемі: а) руйнують гірські породи  б) утворюють органічні речовини  в) слугують кормом для звірів г) виділяють кисень
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між грибами та групами, до яких вони належать:
1.( __ ) гриб маслюк 2. ( __ )  гриб сажка 3. ( __ )  гриб мухомор:
а) паразитичні б) отруйні в) істівні г) одноклітинні
8.Установіть відповідність між мешканцями саду та групами організмів, до яких вони належать:
1. ( __ ) вишня, яблуня 2. ( __ ) бджола, сонечка 3. ( __ ) лобода, пирій 4. ( __ ) яблунева плодожерка, хрущ:
а) корисні комахи б) бур’яни в) плодові дерева г) шкідливі комахи д) корисні птахи
ІV РІВЕНЬ 9. Видимий на небі Місяць, який збільшується, нагадує:
а) літеру С б) дзеркальне відображення літери С в) літеру Р
10. До Червоної книги України занесені (3):
а) їжак вухатий б) заєць сірий в) їжак звичайний г) заєць білий д) махаон звичайний е) африканський слон
11. В заповідниках дозволяється:
а) полювати за тваринами б) ловити рибу в) проводити наукові дослідження г) будувати населені пункти
Контрольна робота по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»
Різнорівневі завдання по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»  учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    ____
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
ІІ   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Укажіть ряд, в якому перелічені властивості організмів: а) звук, блиск, живлення б) об’єм, бінокль, пісок в) муха, Місяць, лебідь г) ріст, подразливість, рух
2. Що спільного у дятла, косулі, сироїжки, ялини?
а) живляться рослинами б) активно рухаються в) мешкають у лісі г) утворюють органічні речовини з неорганічних
3. За якою ознакою тварини відрізняються від рослин?: а) дають потомство б) реагують на подразнення  в) живляться готовими органічними речовинами г) утворюють органічні речовини з неорганічних
4. Світло – важливий чинник середовища. Яке біологічне явище  відбувається тільки на світлі?: а)рух б) дихання в) утворення в рослинах органічних речовин із неорганічних г) випаровування води
5. Одна з груп організмів у складі екосистеми називається утворювачами. Це: а) бактерії б) гриби  в) тварини г) рослини
6. Завдяки яким особливостям тварини лісу залишаються непоміченими ворогами?: а) мають маскувальне забарвлення  б) видають голосні звуки  в) виділяють речовини із неприємним запахом  г) приймають загрозливу позу
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між організмами і його пристосуванням до холодної пори року:
1.( __ ) їжак 2. ( __ )  лелека 3. ( __ )  верба:
а) скидає листя б) впадає в сплячку в) відлітає в теплі краї г) змінює забарвлення хутра
8. Установіть відповідність між мешканцями лісу та групами організмів, до яких вони належать:
1. ( __ ) ялина, дуб 2. ( __ ) ведмідь, білка 3. ( __ ) підберезовики, боровики 4. ( __ ) суниці, ожина:
а) їстівні гриби б) їстівні ягоди в) дерева г) тварини д) корисні комахи
ІV РІВЕНЬ 9. Видимий на небі Місяць, який зменшується, нагадує:
а) літеру С б) дзеркальне відображення літери С в) літеру Р
10. До Червоної книги України занесені (2):
а) лобода б) кульбаба в) ковила українська г) підсніжник складчастий д) кактуси е) мухомори
11. В національних парках заборонено (2):
а) полювати за тваринами б) ловити рибу в) проводити наукові дослідження г) запрошувати організованих туристів
















Вітаю відвідувачів блогу

Матеріали блогу допоможуть вчителям і учням.Частина з них є фактично посібниками для вчителів, частину можуть використовувати учні. Можливі дрібні помилки чи дрібні недоробки, які будуть коригуватися при повторному читанні. Прохання дотримуватися авторських прав і у разі публічного використання матеріалів блогу робити посилання на назву блогу і автора. Якщо ви тут вперше і не можете зорієнтуватися, переходьте на головну сторінку, а на ній є також архів блогу. Користуйтеся також чорними трикутниками в архіві для орієнтації по сторінках.

Прихильники