Географія.Природознавство.Школа(різне)

Географія.Природознавство.Школа(різне)
Географія.Природознавство.Школа(різне)

Загальна кількість переглядів сторінки

Авторські розробки з географії, природознавства та інших предметів. Розробки з різних питань шкільного життя

Архів блогу

неділю, 30 вересня 2018 р.

Кросворди по географії і природознавству з об'єктів по програмі

Тут, після конвертації з формату doc в  ipg будуть розміщені вже готові приблизно 20 кросвордів під програми природознавства 5-го і географії 6-го класів, для повторення програмного матеріалу географії в інших класах. В основному вони вже публікувалися в паперових виданнях, сайтах та блогах, є на деякі навіть відповіді в Інтернеті




суботу, 15 вересня 2018 р.

Різнорівневі завдання для тематичних атестацій з географії (6 клас)

Різнорівневі завдання по об’єднаній темі «Вступ. Розвиток географічних знань про Землю» учня  (учениці ) 6 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали, 9-11 - 1 бал)   
 І   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ 1. Пригадайте, що в перекладі з грецької означає слово «географія»: а) наука б) землеопис в) природа г) Земля
2. Укажіть, який метод вивчення полягає у відрядженні групи людей для дослідження певних об’єктів чи явищ на місцевості: а) історичний  б) експедиційний  в) картографічний г) аерокосмічний
3. Назвіть, коли Клавдієм Птоломеєм була складена одна з найдавніших географічних карт, що дійшли до наших днів: а) ІІ ст.  б) ІІ ст. до н.е. в)  ІІІ ст. до н.е.   г) 1492 р.
4. Назвіть мореплавця, який першим здійснив навколосвітнє плавання: а) Фернан Магеллан б) Юрій Лисянський в) Христофор Колумб г) Джеймс Кук
5. Яке твердження є правильним?: а) Європа - материк б) Європа - континент в) Європа – частина світу г) Європа – країна світу
6. Найбільший в світі материк: а) Африка  б) Антарктида  в) Північна Америка  г)Євразія д) Австралія
ІІІ  РІВЕНЬ  7. Установіть відповідність (поставити літери над рисками)  між географічною подією і роком, коли вона відбулася: а) відкриття Америки б)завершення першого навколосвітнього плавання в)  досягнення берегів Австралії європейцями г) відкриття Антарктиди
Відповідь: 1.1606 р.____2.1492 р._____ 3. 1911 р. _____ 4. 1820 р._____ 5. 1522 р._____
8. Установіть, в якій послідовності у часі (поставити літери над рисками) були відкриті європейцями частини світу: а) Австралія б) Антарктида в) Америка г) Африка
 Відповідь: 1.____2._____ 3. _____ 4. _____
ІV РІВЕНЬ
9. Кого з мореплавців називають «українським Магелланом»?  ____________     ________________
10. Хто у ХVІІІ ст. здійснив три навколосвітні подорожі? ______________    _______________
11. Які географічні об’єкти відкрили вікінги (3 відповіді): а) острів Мадагаскар  б) острів Гренландія в) береги Австралії г) береги Північної Америки д ) острів Ісландія
Різнорівневі завдання по об’єднаній темі «Вступ. Розвиток географічних знань про Землю» учня  (учениці ) 6 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-10 пит. – 1,5 бали)   
 ІІ   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ 1. Пригадайте, що в грецькій історії  означає слово «Гея»: а) природа б) землеопис в) наука г) богиня Землі
2. Укажіть, який метод вивчення полягає у вивченні матеріалів в архівах: а) аерокосмічний  б) експедиційний  в) картографічний г) історичний
3. Назвіть, коли Ератосфеном була складена одна з найдавніших географічних карт, що дійшли до наших днів: а) ІІ ст.  б) ІІ ст. до н.е. в)  ІІІ ст. до н.е.   г) 1492 р.
4. Назвіть мореплавця, який першим проклав шлях з Європи в Індію: а) Фернан Магеллан б) Юрій Лисянський в) Віллем Янсзон г) Васко да Гама
5. Яке твердження є правильним?: а) Азія - материк б) Азія - континент в) Азія – країна світу г) Азія – частина світу
6. Найменший в світі материк: а) Африка  б) Австралія  в) Північна Америка  г) Південна Америка д) Антарктида
ІІІ-ІV  РІВЕНЬ  7. Установіть відповідність (поставити літери над рисками)  між географічною подією і роком, коли вона відбулася: а) досягнення берегів Австралії європейцями б) відкриття Антарктиди в) відкриття Америки г)завершення першого навколосвітнього плавання
Відповідь: 1.1606 р.____2.1492 р._____ 3. 1911 р. _____ 4. 1820 р._____ 5. 1522 р._____
8. Установіть, в якій послідовності у часі (поставити літери над рисками) були відкриті європейцями частини світу: а) Америка б) Азія в) Австралія г) Антарктида
 Відповідь: 1.____2._____ 3. _____ 4. _____
9. Установіть відповідність (поставити літери над рисками): а) Північна  Америка і Південна Америка б) Євразія в) Північна півкуля Землі г) Південна півкуля Землі
Відповідь: 1.Північний Льодовитий океан ____2.Антарктида_____ 3. Європа і Азія _____ 4. Америка_____
10. Установіть за допомогою карт в атласі відповідність між грецькими поселеннями та сучасними об’єктами України (поставити літери над рисками): а) Ольвія б) Тіра в) Херсонес г) Пантікапей
Відповідь: 1.Місто Керч____2.Місто Севастополь_____ 3. Одеська область_____ 4. Миколаївська область_____
Різнорівневі завдання по об’єднаній темі «Вступ. Розвиток географічних знань про Землю» учня  (учениці ) 6 - ____ класу ____________     ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-10 пит. – 1,5 бали)   
 ІІІ  ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ 1. найбільш сучасне джерело географічної інформації: а) газети б) карти в) Інтернет г) туризм
2. Укажіть, який метод вивчення полягає у відрядженні вчених на конкретні об’єкти: а) аерокосмічний  б) історичний  в) картографічний г) експедиційний
3. Назвіть, коли німець Мартін Бегайм створив перший глобус: а) ІІ ст.  б) ІІ ст. до н.е. в)  ІІІ ст. до н.е.   г) 1592 д) 1492 р.
4. Назвіть мореплавця, який першим проклав шлях з Європи до південного краю Африки: а) Бартоломеу Діаш б) Васко да Гама в) Віллем Янсзон г) Юрій Лисянський
5. Яке твердження є правильним?: а) Європа – країна світу б) Європа - материк в) Європа - континент г) Європа – частина світу
6. Материк і одночасно частина світу: а) Північна Америка  б) Антарктида в) Південна Америка д) Євразія
ІІІ-ІV  РІВЕНЬ  7. Установіть відповідність (поставити літери над рисками)  між географічною подією і роком, коли вона відбулася: а) відкриття Антарктиди б) відкриття Америки в)завершення першого навколосвітнього плавання г) відкриття Маріанського жолоба
Відповідь: 1.1957 р._____ 2. 1911 р. _____ 3. 1820 р._____ 4. 1522 р._____ 5.1492 р.____
8. Установіть, в якій послідовності у часі (поставити літери над рисками) були відкриті європейцями частини світу: а)Австралія б) Антарктида в) Америка г) Азія
 Відповідь: 1.____2._____ 3. _____ 4. _____
9. Установіть відповідність (поставити літери над рисками): а) Північна  Америка і Південна Америка б) Євразія в) Північна півкуля Землі г) Південна півкуля Землі
Відповідь: 1. Європа і Азія _____ 2. Америка_____3.Північний Льодовитий океан ____4.Антарктида_____
10. Установіть за допомогою карт в атласі відповідність між грецькими поселеннями та сучасними об’єктами України (поставити літери над рисками): а) Херсонес б) Пантікапей в) Ольвія г) Тіра
Відповідь: 1.Місто Керч____2.Місто Севастополь_____ 3. Одеська область_____ 4. Миколаївська область_____

Різнорівневі завдання для тематичних атестацій з природознавства (5 клас)

Різнорівневі завдання по підтемі «Вступ. Тіла, речовини - по §1-9» учня  (учениці )
5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )   
 І   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Позначте природничу науку, яка вивчає будову і взаємодію організмів: а) географія  б) фізика в) біологія г) хімія
2. До експерименту слід віднести: а) вивчення зоряного неба у телескоп б) спостереження за поведінкою птахів у природі в) спостереження за ростом рослин у спеціально створених умовах г) визначення довжини пенала
3. Оксисен і Карбон - це: а) молекули б) атоми в) прості речовини
4. Вода (ст.35,40) належить до: а) простих речовин б) складних речовин в) речовин, що зберігають форму
5. Укажіть прізвище видатного українського вченого-натураліста: а) Парацельс  б) Ломоносов  в) Вернадський г) Дарвін
6. Укажіть хімічне явище: а) політ птаха  б) утворення хвиль  в) горіння свічки  г) нагрівання води
ІІІ  РІВЕНЬ  7. Школярі визначали, у якій воді – теплій чи холодній – краще розчиняється цукор. Якими двома методами вивчення природи вони скористались?
а) спостереження б) вимірювання в) експеримент г) моделювання
8. Установіть відповідні літери до  кисню: _____________   і до заліза: ___________:
а) зберігає форму б) не зберігає форми в) заповнює весь наданий їй об’єм  г) притягується магнітом
ІV РІВЕНЬ 9. Встановити відповідність агрегатному стану речовин при кімнатній температурі:
а) алюміній б) повітря в) молоко  - написати поруч з цифрами відповідні літери:
1___твердий, 2___рідкий, 3___газуватий
 Різнорівневі завдання по підтемі «Вступ. Тіла, речовини - по §1-9»  учня  (учениці ) 5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )   
 ІІ   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Який прилад використовують для вивчення небесних тіл: а) телескоп б) компас в) рулетка г) мікроскоп
2. Який метод вивчення природи допоможе учням визначити довжину листків верби?: а) спостереження б) вимірювання в) експеримент г) моделювання
3. Гідроген і Оксиген– це: а) атоми б) молекули в) прості речовини г) вуглекислий газ
4. Вуглекислий газ належить до: а) речовин, що зберігають форму
б) простих речовин в) складних речовин
5. Білки і вуглеводи належать до: а) простих речовин б) неорганічних речовин  в) органічних речовин
6. Найменша частинка, яка має властивості речовини, це: а) атом  б) молекула  в) тіло  г) повітря
ІІІ  РІВЕНЬ  7. Виберіть речовину: а) повітря б) стілець в) золота обручка г) вуглекислий газ
8. У якому переліку більше тіл, ніж речовин?:
а) тополя, цукор, вода б) залізо, скляна ваза, срібло в) магніт, кисень, скеля  г) кухонна сіль, вуглекислий газ, золота каблучка
ІV РІВЕНЬ 9. Встановити відповідність між прізвищами видатних людей та їх досягненнями:
1.( __ ) Пилип Парацельс 2. ( __ )  Джозеф Прістлі 3. ( __ )  Михайло Ломоносов 4. ( __ ) Володимир Вернадський 5. ( __ )  Чарлз Дарвін 6. ( __ )  Тарас Шевченко
а) видатний український вчений-натураліст б) англійський вчений, який створив вчення про походження видів в) англійський натураліст, який встановив, що рослини виділяють кисень г) автор вчення про однаковий склад живої і неживої природи д) автор поетичних рядків про природні явища «світає, край неба палає, соловейко в темнім гаї сонце зустрічає…» е)  вчений, відкрив закон збереження маси речовин

Різнорівневі завдання по темі «Чисті речовини і суміші. Явища навколо нас - по § 10-15» учня  (учениці ) 5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )   
 І   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Кисень належить до: а) сумішей  б) простих речовин в) складних речовин г) органічних речовин
2. Виберіть суміш: а) вода б) залізо в) молоко г) цукор
3. З якої суміші випарюванням можна отримати необхідну речовину-компонент суміші?: а) суміш солі і цукру б) суміш піску і кухонної солі в) суміш води і піску г) суміш залізних ошурків і цукру
4. Суміш яких речовин можна розділити фільтруванням? а) води і цукру  б) піску і кухонної солі в) води і піску г) залізних ошурків і цукру
5. До яких явищ належить спів соловейка: а) механічних  б) світлових  в) звукових г) магнітних
6. Укажіть хімічне явище: а) політ птаха  б) утворення хвиль  в) горіння свічки  г) нагрівання води
ІІІ  РІВЕНЬ  7. Записати у правильній послідовності всі пори року:
а) зима б) ________ в) ___________ г) ___________
8. Установіть відповідність між прикладами явищ до їх назв:
а) котиться м’яч б) росте малюк в) іржавіє цвях
Хімічне _____Фізичне_______
ІV РІВЕНЬ 9. Користь опалого листя у таких випадках (3 відповіді):
а) перетворення його при гнитті на перегній для ґрунту б) спалювання листя на ґрунті в) вплив диму при спалюванні на здоров’я людей г) прикриття коріння рослин від сильних морозів д)  їжа для дрібних і травоїдних тварин е) схованка для дрібних тварин і комах
 Різнорівневі завдання по темі «Чисті речовини і суміші. Явища навколо нас - по § 10-15» учня  (учениці ) 5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )   
 ІІ   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1. Гниття – це явище: а) біологічне б) фізичне в) хімічне
2. Для визначення сторін горизонту в роботі компасу використовується таке явище: а) хімічне б) біологічне в) магнітне г) теплове
3. Виберіть суміш: а) вода б) залізо  в) молоко г) вуглекислий газ
4. Яку суміш можна розділити фільтруванням?: а) суміш води і цукру б) суміш піску і кухонної солі в) суміш води і піску г) суміш залізних ошурків і цукру
5. Укажіть фізичне явище: а) горіння дров б) танення льоду  в) утворення іржі г) скисання молока
6. До яких явищ належить спів соловейка: а) механічне  б) світлове  в) звукове  г) магнітне
ІІІ  РІВЕНЬ  7. В роботі мобільного телефону використовуються явища (2): а) звукові б) теплові в) електричні г) біологічні
8. Утворення в зелених рослинах органічних речовин супроводжують такі явища (3):
а) хімічні б) електричні в) фізичні  г)біологічні д) гниття
ІV РІВЕНЬ 9. Шкода при використанні опалого листя у таких випадках (2 відповіді):
а) перетворення його при гнитті на перегній для ґрунту б) спалювання листя на ґрунті в) вплив диму при спалюванні на здоров’я людей г) прикриття коріння рослин від сильних морозів д)  їжа для дрібних і травоїдних тварин е) схованка для дрібних тварин і комах
Різнорівневі завдання  (контрольна робота) по темі «Всесвіт» учня  (учениці )
5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 3 бали )   
 І   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1. Укажіть назву групи зір із найвищою температурою: а) блакитні  б) білі в) червоні г) жовті
2. Хмари міжзоряного газу і пилу називають: а) кометами б) галактиками в) туманностями г) астероїдами
3. Між якими планетами існує пояс астероїдів? а) Меркурія і Марса б) Юпітера і Венери  в) Марса і Юпітера г) Меркурія і Венери
4. Небесні тіла: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун - це: а) галактики б) планети в) туманності г) сузір’я
5. Укажіть науку, що досліджує небесні тіла: а) біологія  б) фізика  в) астрономія г) географія
6. Укажіть перелік, укладений із назв лише планет групи гігантів: а) Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун б) Венера, Нептун і Земля  в) Меркурій, Венера, Земля і Марс  г) Сатурн, Місяць і Уран
ІІІ  РІВЕНЬ  7. Зміна пір року відбувається тому, що: а) у Землі є природний супутник Місяць б) Земля віддалена від Сонця на 150 млн. км  в) Земля рухається навколо Сонця г) Сонце рухається навколо своєї осі
8. Виберіть твердження щодо впливу Сонця на Землю: а) освітлює Землю б) утримує Землю на орбіті в) зігріває Землю  г) усі відповіді правильні
ІV РІВЕНЬ 9. Перший космонавт в світі: _____________   ____________________
10. Перший космонавт незалежної  України____________  __________________
11. Автор помилкової моделі світу із Землею в центрі: __________________ __________________


Різнорівневі завдання  (контрольна робота) по темі «Всесвіт» учня  (учениці )  5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 3 бали )   
 ІІ   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1. До якого типу зір належить Сонце: а) карлик б) гігант в) надгігант г) нейтронна зоря
2. Полярна зоря вказує на: а) схід б) північ в) захід г) південь
3. Розташуйте планети за зростанням відстані до Сонця: а) Юпітер б) Земля в) Венера г) Марс
4. Як називається наша Галактика?: а) Велика Ведмедиця б) пояс астероїдів в) Молочний Шлях г) туманність Андромеди
5. Першим космонавтом незалежної України є: а) Леонід Каденюк б) Юрій Гагарін в) Ніл Армстронг г) Олексій Леонов
6. Наша Галактика - це: а) сузір’я  б) усі видимі на небі зорі  в) велике зоряне скупчення, до якого входить Сонце   г) Сонячна система
ІІІ  РІВЕНЬ  7. День і ніч бувають тому, що: а) Земля далеко розташована від Сонця б) Місяць частково закриває Сонце в) Земля обертається навколо своєї осі  г) між Сонцем і Землею існують ще дві планети
8. За гіпотезою вчених все існуюче у Всесвіті виникло в результаті:
а) розширення  Всесвіту б) утворення частинок світла в) Великого Вибуху  г) утворення небесних тіл
ІV РІВЕНЬ 9. Перший космонавт-українець часів СРСР, учасник групового польоту, 1962 рік: _________________   ________________
10. Перший космонавт, який ступив на Місяць: _____________   __________________
11. Автор моделі світу із Сонцем в центрі: _______________   ____________________
Різнорівневі завдання по темі «Земля як планета» учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    ____
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
 І   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1. Як називається уявна лінія, що ділить земну кулю на дві півкулі – Північну і Південну : а) полюс б) меридіан в) екватор г) земна вісь
2. Назвіть оболонку, що покриває ядро Землі: а) мантія б) земна кора  в) літосфера г) атмосфера
3. Укажіть, у якому напрямку зменшується кут падіння сонячних променів на поверхню Землі: а) від екватора до полюсів б) із заходу на схід в) від Південного полюса до екватора г) від Північного полюса до екватора
4. Зазначте, чим ґрунт відрізняється від гірських порід: а) кольором  б) твердістю  в) родючістю г) пластичністю
5. Назвіть ознаку, яка не властива повітрю: а) легке  б) пружне  в) добре проводить тепло г) при нагріванні розширюється
6. Для виробництва електричної енергії на гідроелектростанціях (ст.136) на річці Дніпро в межах України споруджені водосховища, визначити їхню кількість за допомогою атласу. Їх така кількість: а) 2 б) 4 в) 5  г) 6 д) 3
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між об’єктами (явищами) та способами їх зображення на картах:
1.( __ ) морські течії 2. ( __ )  річки 3. ( __ )  корисні копалини:
а) жовтим зафарбуванням б) значками в) лініями г) стрілками
8.Установіть відповідність між материками і їхніми ознаками:
1.( __ ) Євразія 2. ( __ ) Австралія 3. ( __ ) Антарктида:
а) найхолодніший б) найменший в) найбільший г) найспекотніший
ІV РІВЕНЬ 9. Укажіть, де  буде врешті-решт олія при спробі її розчинити у воді:
а) на дні склянки б) в однорідній суміші з водою  в) у верхній частині склянки г) випарується
10. Назвіть процес, наслідком якого є утворення роси:
а) танення б) конденсація в) замерзання г) випаровування
11. Підземна вода з підвищеною кількістю солі називається:
а) прісною б) солоною в) мінеральною г) газованою
Різнорівневі завдання по темі «Земля як планета» учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    _______
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
ІІ   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Укажіть, що передає форму Землі: а) карта б) план місцевості в) глобус г) аерофотознімок
2. Установіть відповідність між географічними об’єктами і материками, на яких вони розташовані:
1.( __ ) Південний полюс 2. ( __ ) місто Київ  3. ( __ ) річка Амазонка:
а) Південна Америка б) Антарктида в) Євразія
3. Укажіть, що є наслідком обертання Землі навколо своєї осі: а) сонячні затемнення б) зміна пір року  в) припливи і відпливи г) зміна дня і ночі
4. Зазначте, що спричиняє сильне нагрівання поверхні Місяця вдень (до +130оС) і сильне її охолодження вночі (до -170оС): а) обертання Місяця навколо своєї осі б) обертання Місяця навколо Землі в) наявність різних фаз Місяця г) відсутність повітряної оболонки
5. Укажіть газ, якого в повітрі найбільше: а) азот б) кисень  в) вуглекислий газ г) аргон
6. Назвіть ознаку, яка не властива воді: а) під час охолодження стискується  б) під час замерзання розширюється  в) під час нагрівання розширюється  г) має високу теплопровідність
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між географічними об’єктами і материками, на яких вони розташовані: 1.( __ ) Південний полюс 2. ( __ )  місто Київ 3. ( __ )  гора Кіліманджаро:
а) Африка б) Антарктида в) Євразія г) Південна Америка
8.Установіть відповідність між материками і їхніми ознаками та об’єктами:
1.( __ ) Африка 2. ( __ ) Північна Америка 3. ( __ ) Південна Америка:
а) найхолодніший б) є річка Амазонка в) є гори Кордильєри г) найспекотніший
 ІV РІВЕНЬ 9. Укажіть, де  буде врешті-решт невелика кількість лимонної кислоти  при спробі її розчинити у воді:
а) на дні склянки б) в однорідній суміші з водою  в) у верхній частині склянки г) випарується
10. Назвіть процес, наслідком якого є утворення з твердої речовини рідини:
а) випаровування б) конденсація в) замерзання г) танення
11. Металеві труби з водою можуть зруйнуватися при:

а) охолодженні води до +1оС б) замерзанні води нижче 0оС в) випаровуванні води 
Різнорівневі завдання по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»  учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    ____
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
 І   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1. Який ряд утворений лише назвами організмів?: а) півень, скеля, очерет  б) конвалія, оса, карась в) коник, Сонце, лелека г) зозуля, бінокль, пісок
2. Укажіть найменшу складову організму рослини: а) орган б) квітка в) клітина г) листок
3. Яка речовина необхідна рослинам для дихання?: а) вода б) кисень  в) хлорофіл г) вуглекислий газ
4. Які організми забезпечують киснем мешканців нашої планети?: а) гриби б) хижаки в) зелені рослини г) рослиноїдні тварини
5. Укажіть штучну екосистему: а) болото  б) степ  в) сад г) ліс
6. Укажіть значення грибів у екосистемі: а) руйнують гірські породи  б) утворюють органічні речовини  в) слугують кормом для звірів г) виділяють кисень
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між грибами та групами, до яких вони належать:
1.( __ ) гриб маслюк 2. ( __ )  гриб сажка 3. ( __ )  гриб мухомор:
а) паразитичні б) отруйні в) істівні г) одноклітинні
8.Установіть відповідність між мешканцями саду та групами організмів, до яких вони належать:
1. ( __ ) вишня, яблуня 2. ( __ ) бджола, сонечка 3. ( __ ) лобода, пирій 4. ( __ ) яблунева плодожерка, хрущ:
а) корисні комахи б) бур’яни в) плодові дерева г) шкідливі комахи д) корисні птахи
ІV РІВЕНЬ 9. Екологічно безпечні засоби отримання електричної енергії:
а) вітрові електростанції б) атомні електростанції в) теплові електростанції г) сонячні батареї
10. До Червоної книги України занесені (3):
а) їжак вухатий б) заєць сірий в) їжак звичайний г) заєць білий д) махаон звичайний е) африканський слон
11. В заповідниках дозволяється:
а) полювати за тваринами б) ловити рибу в) проводити наукові дослідження г) будувати населені пункти
Різнорівневі завдання по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»  учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    ____
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
ІІ   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Укажіть ряд, в якому перелічені властивості організмів: а) звук, блиск, живлення б) об’єм, бінокль, пісок в) муха, Місяць, лебідь г) ріст, подразливість, рух
2. Що спільного у дятла, косулі, сироїжки, ялини?
а) живляться рослинами б) активно рухаються в) мешкають у лісі г) утворюють органічні речовини з неорганічних
3. За якою ознакою тварини відрізняються від рослин?: а) дають потомство б) реагують на подразнення  в) живляться готовими органічними речовинами г) утворюють органічні речовини з неорганічних
4. Світло – важливий чинник середовища. Яке біологічне явище  відбувається тільки на світлі?: а)рух б) дихання в) утворення в рослинах органічних речовин із неорганічних г) випаровування води
5. Одна з груп організмів у складі екосистеми називається утворювачами. Це: а) бактерії б) гриби  в) тварини г) рослини
6. Завдяки яким особливостям тварини лісу залишаються непоміченими ворогами?: а) мають маскувальне забарвлення  б) видають голосні звуки  в) виділяють речовини із неприємним запахом  г) приймають загрозливу позу
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між організмами і його пристосуванням до холодної пори року:
1.( __ ) їжак 2. ( __ )  лелека 3. ( __ )  верба:
а) скидає листя б) впадає в сплячку в) відлітає в теплі краї г) змінює забарвлення хутра
8. Установіть відповідність між мешканцями лісу та групами організмів, до яких вони належать:
1. ( __ ) ялина, дуб 2. ( __ ) ведмідь, білка 3. ( __ ) підберезовики, боровики 4. ( __ ) суниці, ожина:
а) їстівні гриби б) їстівні ягоди в) дерева г) тварини д) корисні комахи
ІV РІВЕНЬ 9. Укажіть ряд, утворений назвами тільки мешканців озера: а) рак, дельфін, сироїжка б) щука, коник, ряска в) рогіз, беззубка, лящ г) конвалія, кит, водомірка
10. До Червоної книги України занесені (2):
а) лобода б) кульбаба в) ковила українська г) підсніжник складчастий д) кактуси е) мухомори
11. В національних парках заборонено (2):
а) полювати за тваринами б) ловити рибу в) проводити наукові дослідження г) запрошувати організованих туристів



середу, 12 вересня 2018 р.

Конспекти уроків з природознавства-5 клас-2018

Публікуються тут за плануванням http://oleksportugalski.blogspot.com/2018/09/5-2018.html для уроків в модульній системі (урок на 90 хвилин по 2-х звичайних темах, розкладений на три міні-модулі по 30 хвилин). Редакція текстів не остаточна, текст може редагуватися для конкретного уроку в конкретному класі. Можливі окремі граматичні помилки через недостатню вичитаність тексту. Текст живий і легко копіюється
Природознавство БМ 1-2, 2018
Тема 1. Значення природничих наукових знань для людини. Науки, що вивчають природу.
УМ1. Значення природничих наукових знань для людини. Науки, що вивчають природу.
Мета: навчальна: повторити, узагальнити та систематизувати знання про компоненти природи та їхні взаємозв’язки, надані учням у початковій школі, сформувати загальні уявлення про природничі науки, об’єкти їхнього вивчення, внесок у вивчення природи; розвивальна: сприяти розумінню ролі природничих знань у повсякденному житті людини, їх значення, розвивати допитливість, спостережливість; виховна: виховувати відповідальність за майбутнє природи
Обладнання: підручники, зошити, бібліотечні книги по темі уроку, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель знайомиться з учнями класу, повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, щоденники. Учні підписують свої робочі зошити за зразком на дошці.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства в початковій школі. Учні по черзі коротко роблять свої повідомлення (прийом «Мікрофон»).
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Сьогодні ми встановимо значущість природничих знань для розуміння світу, ознайомимося з науками, які вивчають довкілля, живу і неживу природу. Науки про природу утворюють групу природничих наук.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §1 підручника:
1. Природа – усе, що оточує людину і виникло без її втручання.
2. Тіла природи – це різні предмети, що є в природі.
3. Явища природи – це зміни, які відбуваються з тілами природи
4. Природничі науки: фізика, біологія, хімія, географія, астрономія, екологія.
5. Люди, професія яких пов’язана з природничими науками: фізики, біологи, хіміки, географи, астрономи, екологи.
6. Загальне знайомство з кожною окремою наукою.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §1 підручник (ст. 9).
2. Заповнити у зошиті схему «Науки про природу»
Тема 2. Джерела знань про природу. Практичне заняття №1 «Ознайомлення з довідковими виданнями природничих наук різних типів».
Мета: навчальна: навчити учнів самостійно орієнтуватися у світі інформації, користуватися словниками, довідниками, енциклопедіями, поглибити навички роботи учнів з періодичними виданнями, системним каталогом; розвивальна: сприяти усвідомленню необхідності читати, спонукати до підвищення інтелектуального рівня учнів; виховна: допомогти проникнути у світ нового, цікавого, прищепити любов до навчальної літератури.
ЗП2. Джерела знань про природу.
Обладнання: підручники, зошити, довідкова література, енциклопедії, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §2 підручника та додатковими матеріалами:
1.Джерела інформації: довідкові видання (енциклопедії, словники, довідники, визначники рослин, тварин, атласи),музеї, Інтернет, відеоінформація (фільми).
2. Як працювати з енциклопедіями та словниками.
3. Інтернет як джерело природничих знань.
4. Каталог – список-перелік книг в бібліотеці.
5. Каталожна картка містить основну інформацію про книгу, зокрема, класифікує книги по певним напрямам, наприклад, предметам.
6. Прийом «Проблемне питання»:
- Які книги потрібні людству: художні чи наукові ?
- Що необхідно зробити, на вашу думку, щоб піднести роль книги?
- Чи потрібна людині книга у час високого розвитку техніки?
7. Прийом «Практична теорія»:
- Учитель дає декілька невеликих практичних завдань залежно від бібліотечного фонду. За допомогою книжкових джерел потрібно знайти відповіді на цікаві питання
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §2 підручник (ст. 11).
АП3. Практичне заняття №1 «Ознайомлення з довідковими виданнями природничих наук різних типів»
 ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Виконання роботи з використанням підручника (ст. 11, завдання 1-2):
Довідкове видання
Назва
Видавництво
Рік видання
Кількість сторінок
Атлас
Атлас «Загальна географія».6 клас
Картографія
2017
32
Енциклопедія
Комплексний довідник «Моя Україна»
Ранок
2009
400
Довідник
Популярна енциклопедія школяра «Дивосвіт»
Освіта
2007
240
Завдання (по 2) відповідно до кожного видання:
1.Скільки великих водосховищ на Дніпрі (ст.24,25)-6
2.Скільки великих за площею адміністративних територій в Україні - областей і АРК? (ст.32)-25
3. Сонце – це (ст.27) – найближча до нас зоря
4. Термометр – це (ст.144) – прилад для вимірювання температури
5. Балобан – це (ст.51) – великий сокіл з розмахом крил до 130 см і масою до 1300 г
6. Терен – це (ст. 95) –дика слива, чагарник висотою до 2 м
Д. з.: §1
          §2, ст.11
Природознавство БМ 3-4, 2017
Тема 1. Методи вивчення природи. Організація спостережень за тілами живої та неживої природи
ЗП1. Методи вивчення природи. Організація спостережень за тілами живої та неживої природи.
Мета: навчальна: знайомити учнів із методами пізнання природи, а саме – спостереження, експеримент, вимірювання, формувати уміння і навички користуватися ними у повсякденному житті та для отримання нових знань; розвивальна: сприяти розумінню ролі природничих знань у повсякденному житті людини, обґрунтовувати цінність знань з природознавства; виховна: виховувати повагу до наукових надбань людства
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, надруковані на кожну парту тести по перевірці домашнього завдання.
І. Організаційний момент
Вчитель продовжує знайомитися з учнями класу, повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, щоденники. Робить  зауваження щодо ведення зошитів (після перевірки їх минулого тижня)
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §1,2 підручника.
2. Тестові завдання по матеріалу §1,2 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Природа – це все, що створила людина; усе, що виникло навколо нас без втручання людини; все живе і неживе навколо нас.
2) Природничі науки (3 відповіді): математика, географія, біологія, історія, фізкультура, фізика
3) Сукупність знань про природу: географія; фізика; природознавство
4) Джерела інформації (2): енциклопедії, прилади, Інтернет, речовини
5) Інтернет – це: комп’ютер; всесвітня комп’ютерна мережа; системний блок; монітор
6) До джерел знань про природу можна віднести (2): довідники; атласи; комп’ютерна миша; клавіатура
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Прийом «Дивуй». З давніх часів люди спостерігали за повенями чи паводками на різних річках, за небесними тілами. При цьому вони часто не могли пояснити причини природних явищ і часто пояснювали їх дією надприродних сил чи богів. Поступово з накопиченням знань про природу люди знаходили природні пояснення різних явищ, а згодом почали свідомо використовувати різні методи вивчення природи.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §3 підручника:
1. Метод – спосіб пізнання чогось.
2. Методи вивчення природи: спостереження, експеримент, вимірювання.
3. Спостереження – пізнання тіл і явищ природи у звичних для них умовах існування за допомогою органів чуття.
4. Експеримент – це вивчення тіл і явищ у спеціально створених умовах.
5. Вимірювання – зіставлення або порівняння з еталоном.
6. Еталон – це мірило, зразок.
7. Еталони та одиниці вимірювання певних характеристик (ст.13).
8. Організація спостережень (правила) – ст. 14.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §3 підручник (ст.15).
2. Розгляд окремих завдань 1-2 «Станьте дослідниками природи»(ст. 14-15) з пропозицією виконати окремі ці завдання або подібні інші дома, наприклад завдання на тривалість власного нічного сну або сну домашньої тварини протягом тижня.
День тижня
Початок сну
(вечір), год. і хв.
Кінець сну
(ранок), год. і хв.
Тривалість сну
в год. і хв.
Загальна
кількість
часу протягом
семи днів,
год. і хв.
Середня тривалість сну протягом доби
(розділити загальну кількість на 7),
год. і хв.
П’ятниця



Субота



Неділя



Понеділок



Вівторок



Середа



Четвер






Тема 2. Обладнання для вивчення природи. Практичне заняття №2 «Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень та дослідів».
Мета: навчальна: навчити учнів працювати з простим обладнанням, дати поняття про прилади, що використовують у дослідженні явищ та об’єктів природи; розвивальна: розвивати спостережливість та дослідницькі навички, вміння публічного виступу, показати значущість процесу вивчення природи людиною в її житті та діяльності, цінність знань та правил поведінки в природі; виховна: виховувати акуратність, послідовність у діях, організованість, толерантність.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, конкретні зразки обладнання для вивчення природи.
ЗП2. Обладнання для вивчення природи.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §4 підручника та додатковими матеріалами:
1. Обладнання – спеціальні прилади і пристрої.
2. Три групи обладнання: вимірювальні прилади, збільшувальні прилади, лабораторне обладнання.
3. Вимірювальні прилади – прилади, які порівнюють характеристики тіл і явищ з певним еталоном.
4. Приклади вимірювальних приладів (ст.16).
5. Збільшувальні прилади – прилади, які збільшують зображення віддалених або дуже малих тіл.
6. Приклади збільшувальних приладів (ст.17).
7. Лабораторне обладнання – лабораторний посуд, спеціальні пристрої, меблі, інструменти.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §4 підручник (ст. 19-20).
АП3. Практичне заняття №2 «Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень та дослідів».
І. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
1. Виконання роботи з використанням підручника (ст. 19) за завданнями 1-2.
До простого обладнання відноситься обладнання, яке нерозбірне або складається тільки з кількох простих деталей. На малюнку 7 це обладнання кабінету хімії: пробірки, штатив лабораторний, ступка з товкачиком, терези. На малюнку, що  на ст. 19 , колба з коричневою речовиною встановлена на штативі, під цією колбою стоїть інша, куди вставлена гнучка трубка для переливу рідини. На столику стоять пробірки з різними речовинами. В цьому досліді просте обладнання використовується для перемішування різних речовин.
2. Учні здають зошити вчителю на перевірку.
Д. з.: §3, спостереження-таблиця (ст. 14-15)
          §4


Природознавство БМ 5-6, 2018
Тема 1. Видатні вчені – натуралісти. Навчальний проект №1 «Жива і нежива природа навколо нас»
ЗП1. Видатні вчені – натуралісти .
Мета: навчальна: формувати знання про вчених-натуралістів та їхній  внесок у вивчення природи, формувати вміння та навички застосовувати теоретичні знання на практиці, здійснювати пошукову та дослідницьку діяльність; розвивальна: формувати вміння та навички знаходити необхідну інформацію в довідкових виданнях з природничих наук, застосовувати природничо - наукову лексику в самостійних усних повідомленнях, готувати повідомлення відповідно до заданих критеріїв, виготовляти різноманітні презентаційні матеріали для супроводу виступу, сприяти набуттю досвіду публічного виступу, організації групової роботи; виховна: оцінювати роль природничих наук у пізнанні природи, створенні технологій, що  покращують життя людини виховувати почуття відповідальності, впевненості у власних силах, взаємодопомогу, толерантність.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, додаткові довідники і література
І. Організаційний момент
Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §3,4 підручника.
2. Виконання тестових завдань
Тестові завдання по матеріалу §3,4 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Спостереження – це: експеримент , дослід, вимірювання, спосіб пізнання природи за допомогою органів чуття
2) Органи чуття (3 відповіді): органи нюху, органи травлення, органи слуху, органи зору, органи руху
3) До еталонів вимірювання відносяться (3): розмір, маса, метр, секунда, градус, час
4) Вимірювальні прилади (написати 4):
5) Збільшувальні прилади (написати 4):
6) Лабораторне обладнання (написати 4):
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
На цьому уроці ми узнаємо на прикладах діяльності  видатних вчених-натуралістів, як поступово формувалася наукова картина світу та конкретизуємо значення природничо-наукових знань для людини.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ  ТА ЗАХИСТ МІНІ-ПРОЕКТУ
1. Вчитель знайомить із загальним планом §5 підручника, коротко надає інформацію про вчених-натуралістів, про яких розповідається в  підручнику.
2. Формування умовних груп по конкретним вченим (з попередньою спеціальною посадкою).
3. Визначення джерел інформації у учнів разом з наявністю підручників.
4. Самостійне дослідження учнями інформації. Мета діяльності-складання таблиці заданої форм по кожному вченому.
5. Презентація результатів роботи кожною групою з одночасним її внесенням в загальну таблицю всіма учнями класу (в зошити і на класну дошку).
Прізвище, І.Б. вченого
Роки життя
Країна
Основні досягнення
Прістлі Джозеф
1733-1804
Велика Британія
Встановив, що рослини виробляють кисень
Пилип Парацельс
1493-1541
Швейцарія
Вчення про однаковий склад живої і неживої природи
Ломоносов М.В.
1711-1765
Росія
Закон збереження маси речовин
 Дарвін Чарлз
1809-1882
Велика Британія
Вчення про походження видів шляхом природного добору
Вернадський В.І.
1863-1945
Україна
Вчення про біосферу, перший президент Академії наук України
 Навчальний проект №1 «Жива і нежива природа навколо нас»
Головне завдання проекту відповідно до програми: формувати вміння збирати і фіксувати дані, представляти їх наочно, формулювати висновки, відпрацьовувати математичну, інформаційно-цифрову компетентність, уміння вчитися впродовж життя
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень називає тіла та обєкти живої і неживої природи, джерела природничих знань, які він використав в ході виконання проекту, формулює терміни «природа», «жива природа», «нежива природа», визначає і класифікує об’єкти навколишнього світу за запропонованими ознаками.
Діяльнісний компонент:
Учень добирає інформацію з різних джерел та визначає її корисність для себе (для виконання поставлених перед ним завдань), виконує спостереження за змінами у природі, будує стовпчасту діаграму, вносить дані в самостійно накреслені таблиці, складає перелік джерел інформації, яким користувався, відпрацьовує роботу в команді зі своєю роллю в малій групі, формує вміння збирати і фіксувати дані, представляти їх наочно, відпрацьовує математичну, інформаційно-цифрову компетентність.
Ціннісний компонент:
Учень використовує результати власних спостережень у повсякденному житті, більш усвідомлено сприймаючи довкілля, обґрунтовує на власних прикладах значення отриманих знань і  навичок, формує свій внесок у діяльність групи, презентує результати своєї діяльності і діяльності групи.
Обладнання: зошити в клітинку, лінійки, олівці, комп’ютер з виходом в Інтернет, ноутбуки, телефони учнів з виходом в Інтернет, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями.
Хід роботи: в залежності від наявного часу, рівня підготовленості класу виконуються всі або окремі завдання навчального проекту; окремі завдання можуть бути виконані напередодні учнями дома самостійно або можуть бути остаточно оформлені дома після основної роботи на уроці. Вчитель пояснює головне завдання проекту та почергово кожне завдання, розподіляє учнів по малим групам. Якщо частина завдань були випереджувальні, опитує представників груп по ним. Також проговорює визначення головних термінів проекту.
Природа – усе, що оточує людину і виникло без її втручання. (Але через те, що людина втручається в природу, природа зазнає навіть катастрофічних змін і стає іншою).
Жива природа – тіла (організми), які здатні до розмноження.
Нежива природа – тіла, які нездатні розмножуватися.
Тіло – окремий предмет у просторі.
Об’єкт – предмет пізнання, який  нас цікавить.
Завдання 1. Накресліть таблицю з двома колонками, запишіть в заголовки колонок Жива природа та Нежива природа, а нижче в кожну колонку запишіть відповідно назви тіл живої і неживої природи з переліку тіл природи: орел, ромашка, камінь, бактерія, ящірка, планета, град, метеорит, печериця, комар, граніт, крейда.
Завдання 2. З переліку речовин виберіть ті, які самостійно продукуються живою природою: мед, бензин, молоко, вода, рослинний сік, кров, кока-кола, спирт.
Завдання 3. За допомогою підказок в Інтернеті виберіть та запишіть назви природних екосистеми (з живими організмами та складовими частинами неживої природи), які створила сама природа без втручання людини: річка, канал, поле, степ, ліс, парк
Завдання 4. Користуючись малюнком в атласі 5 класу на сторінці 13, скласти таблицю з назвами протерозойської, палеозойської, мезозойської та кайнозойської ер та на трьома видами організмів  кожної ери, які є на малюнку. Дозволяється користуватися Інтернетом для знаходження назв організмів.
 Завдання 5. За допомогою спостережень за середньою хмарністю протягом дня в трьохгодинних інтервалах часу з  6-00 до 21-00, прогнозу погоди на сайті https://sinoptik.ua/, побудувати діаграму хмарності. Максимальна хмарність (небо повністю закрите хмарами) становить 10 балів, відсутність хмар – 0 балів. Можна використати також сайт http://rp5.ua/ з архівом погоди за минулі дні, вибравши більш підходящі дані для діаграми.
Завдання 6.  Дати в своїх групах визначення понять, з якими ми працювали на уроці та є в назві навчального проекту.
Природа
Жива природа
Нежива природа
Примітки (для вчителів):
1. Складання правильних  таблиць для багатьох учнів 5-х класів на початку навчального року є складним завданням, особливо тоді, коли в початковій школі вчитель постійно використовував зошити з друкованою основою, де були готові таблиці
2. Завдання 5 носить випереджувальний характер, оскільки діаграми учні вивчають в курсі математики 6 класу. Використання математичних елементів в курсах природничих предметів 5-6 класів треба синхронізувати певним чином в школі з вчителями математики на етапах календарного планування, оскільки так сталося, що за планами програм курсів математики діаграми, графіки, координатна площина  вивчаються пізніше, ніж можуть застосовуватися в курсах природознавства і географії. Це треба врахувати також на інтегрованих уроках з математикою або інформатикою.
Оцінювання учнів: усне – за результатами  роботи  в малих групах на уроці, остаточне –після перевірки виконаних завдань проекту в зошитах.
Тема 2. Характеристики тіл. Практична робота №1 «Вимірювання маси та розмірів різних тіл».
Мета: навчальна: сформувати поняття «тіло», основні характеристики тіла, уявлення про об’єкти, що оточують людину, навички описувати тіло за запропонованим планом, наводити приклади та розрізняти тіла живої та неживої природи; розвивальна: розвивати спостережливість, допитливість, вміння використовувати отримані знання у повсякденному житті; виховна: прививати бережне ставлення до навколишніх тіл у природному середовищі.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, лінійки, терези, мірний посуд, рулетка, інші прилади та інструменти для вимірювання тіл, предмети для вимірювання.
ЗП2-АП3. Характеристики тіл.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §6 підручника:
1. Тіло – все живе та неживе, що створила природа або людина.
2. Природні тіла – тіла, створені природою.
3. Штучні тіла – тіла, створені людиною (рукотворні).
4. Характеристики тіла: форма, розміри, маса, об’єм.
5. Три агрегатних стани речовин, з яких складаються тіла: твердий, рідкий, газоподібний.
6. Приклади вимірювання тіл (ст.27-28).
7. Лабораторне обладнання – лабораторний посуд, спеціальні пристрої, меблі, інструменти.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §6 підручника (ст.29).
Практична робота №1 «Вимірювання маси та розмірів різних тіл».
І. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Виконання роботи з використанням підручника (ст. 29) за завданнями 1-2.
1. Учні визначаються з переліком  наявних у них предметів для вимірювання або збільшення.
2. Вимірювання за допомогою лінійки довжини, ширини та висоти предметів, об’єму за допомогою мірного посуду. Визначення об’єму тіл прямокутної форми шляхом перемноження їхніх лінійних розмірів. Визначення маси за допомогою терезів.
Предмет
Довжина
Ширина
Висота
Об’єм
Маса





Сірникова коробка
5 см
3,7 см
1,5 см
27,75 куб. см





Підручник
24 см
17 см
1,8 см
……..





Щоденник
…..
….
….
….





Картоплина неправильної форми
Максимальний розмір – 8 см
-
-
75 мл





3. Учні здають зошити вчителю на перевірку.
Д. з.: §5,
          §6
Природознавство БМ 7-8, 2018
Тема 1. Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, речовин і газів
ЗП1. Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, речовин і газів
Мета: навчальна: сформувати поняття «речовина», уявлення про властивості речовин, пояснити учням різноманітність стану речовин, умови, за яких відбуваються зміни стану; розвивальна: формувати науковий світогляд про найпоширеніші в природі речовини, розвивати абстрактне мислення про властивості різних речовин, допитливість, спостережливість; виховна: виховувати повагу до набутих людством знань, умінь, взаємодопомогу, вміння працювати в колективі..
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, додаткові довідники і література, зразки речовин
І. Організаційний момент
Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку, уточнює при необхідності посадку
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §5,6 підручника.
2. Тестові завдання по матеріалу §5,6 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Перший експериментально довів, що рослини виділяють кисень: Ломоносов, Дарвін, Прістлі, Парацельс.
2) Російський вчений Ломоносов навчався в Україні у ……
3) Дарвін зробив висновок, що походження видів йдеш шляхом: надприродним, шляхом природного добору, шляхом штучного добору
4) Штучні водойми (2): океан, ставки, озера, водосховища
5) Об’єм тіла вимірюється в: кг, м, м 3
6) 1 тонна дорівнює: 1 м3, 1000 кг, 1000 м, 100оС
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
На минулому уроці ми знайомилися з різними тілами. Всі вони матеріальні і з чогось утворені. З чого вони утворені, ми і дізнаємося більш детально сьогодні на уроці
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вчитель пропонує відкрити §7 підручника і пропонує вивчати новий матеріал за його планом.
2. Речовина – це те, із чого створене фізичне тіло.
3. Кожна речовина має свої властивості.
4. Властивості речовин – це ознаки, за якими розрізняють речовини  або встановлюють між ними подібність.
5. Розрізняють  фізичні і хімічні властивості речовин.
6. Фізичні властивості: колір, блиск, запах, прозорість та деякі інші.
7. Три агрегатних стан речовин: твердий, рідкий, газуватий.
8. Текучість – властивість рідких речовин. Відповідно до цієї властивості рідина вільно перетікає з однієї посудини до іншої або розливається.
9. Тверді тіла мають форму та об’єм і можуть змінюватися під впливом зовнішньої дії.
10. Рідини зберігають об’єм, але легко змінюють форму.
11. Газуваті речовини не зберігають ні об’єму, ні форми.
12. Електропровідність – це здатність речовин проводити електричний струм.
13. Теплопровідність – це здатність речовин передавати тепло в навколишній простір.
14. Хімічні властивості речовин вивчає наука хімія. (Найменша частинка речовини – молекула, яка може складатися з атомів різних видів - хімічних елементів в різних комбінаціях).
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за питаннями до §7 підручника (ст.33-34).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Атоми і молекули. Рух молекул. Дифузія
Мета: навчальна: сформувати поняття «атом» і «молекула», «дифузія»,розвивати уявлення про будову речовин, пояснити рух молекул та явища дифузії, їхнє значення в природі та житті людини; розвивальна: розвивати логічне та абстрактне мислення, формувати наукову картину світу, розвивати допитливість, бажання досліджувати, вміння робити висновки; виховна: прививати бережне ставлення до різних природних та штучних речовин, звернути увагу на їх колообіг в природі та вплив на природу шкідливих речовин.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, лінійки, зразки речовин (цукор, графіт, вода, кам’яна сіль, фарба для малювання, йод).
ЗП2. Атоми і молекули.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §8 підручника:
1. Атоми – найменші частинки в речовинах.
2. Молекула – це найменша частинка речовини, що визначає її властивості. Молекули складаються з атомів.
3. Причини відмінності між агрегатними станами.
3.1. У твердих речовинах рух молекул незначний. Пояснення - мала відстань між молекулами і сильним їх притяганням одна до одної.
3.2. У рідких речовинах відстані між молекулами в десятки разів більші за відстані у твердих речовинах, а притягання менше.
3.3. У газуватих речовинах молекули розташовані на відстанях, що в тисячі разів більші, ніж у рідинах, при цьому притягання між молекулами дуже слабке.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями 1-3 до §8 підручника (ст.37), коментарі до мал.16 на ст.35
2. Складання опорного конспекту
ЗП3. Рух молекул. Дифузія
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Дифузія – взаємне поширення частинок однієї речовини між частинками іншої.
2. Демонстрація досліду (ст. 36) з водою та йодом.
3. Демонстрація досліду з пахучою речовиною (одеколон) з дифузією у повітрі з наступним провітрюванням.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями 4-6 до §8 підручника (ст.37), коментарі до мал.16 на ст.35
2. Складання опорного конспекту.
3. Тестові завдання по §8.
1) Цукрова пудра, цукор-рафінад, цукор-пісок складаються з: різних речовин, однієї і тієї ж речовини, з суміші речовин
2) Найменша частинка речовини: хімічний елемент, атом, молекула
3) Дифузія: а) перехід речовини з одного агрегатного стану в інший, б) взаємне поширення часток однієї речовини між частинками іншої
4) У газуватих речовин порівняно з іншими речовинами відстань між молекулами: а) найближча,
б) найвіддаленіша, в) ближча, ніж у твердих речовин
5) Найбільше притягуються між собою молекули: твердих речовин, рідких речовин, газуватих речовин
6) Менша температура речовини: зменшує дифузію, збільшує дифузію, не впливає на дифузію
Д. з.: §7,
          §8
Природознавство БМ 9-10, 2018
Тема 1. Різноманітність речовин. Поняття про прості, складні, неорганічні та органічні речовини.
Мета: навчальна: сформувати уявлення про різноманітність речовин, дати поняття про прості, складні, органічні та неорганічні речовини, сформувати уявлення про розповсюдження речовин у природі; розвивальна: розвивати спостережливість та дослідництво, науковий світогляд, формувати абстрактне мислення; виховна: виховувати цікавість до дослідницької роботи, бережне ставлення до довкілля.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, таблиця хімічних елементів.
КС1. Різноманітність речовин. Поняття про прості, складні, неорганічні та органічні речовини.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §9 підручника:
1. Причина великої кількості речовин – існування понад 100 видів атомів та їх здатність сполучатися між собою їх у різній кількості і послідовності.
2. Речовини бувають природного і штучного походження.
3. Речовини діляться на дві групи – прості і складні.
4. Прості речовини - речовини, утворені атомами лише одного виду.
5. Складні речовини – речовини, які утворені атомами різних хімічних елементі.
6. Органічні речовини – це складні речовини, молекули яких місять атоми Карбону  та були вперше виділені з організмів.
7. Неорганічні речовини – речовини, які не відносяться до органічних.
8. Значення неорганічних речовин:
1) кисень – речовина, необхідна для горіння і дихання;
2) вуглекислий газ – газ, необхідний для фотосинтезу в листях рослин;
3) вода – входить до тіла живих організмів та речовина для розчинення поживних речовин приживленні;
4) кухонна сіль – для приготування їжі та для консервування продуктів;
5) мінеральні добрива – для підвищення врожайності рослин;
6) питна сода – використовується в харчовій промисловості.
9. Значення органічних речовин:
1) різноманітні продукти природного походження;
2) гумові вироби із синтетичного каучуку;
3) пластмасові вироби – товари масового вжитку, деталі машин;
4) моторне паливо і мастило;
5) фарби і лаки;
6) органічні препарати: ліки, вітаміни, гормони, ферменти;
7) штучні і синтетичні волокна;
7) отрутохімікати
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями  до §10 підручника (ст.45), коментарі до малюнків в параграфі.
2. Складання опорного конспекту.
3. Складання таблиці
Назва речовини
З яких елементів складається
Проста чи складна речовина
Водень Н2
Двох атомів Гідрогену
Проста
Кисень О2
Двох атомів Оксигену
Проста
Озон О3
Трьох атомів Оксигену
Проста
Вода Н2О
Двох атомів Гідрогену і одного атома Оксигену
Складна
Вуглекислий газ СО2
Двох атомів Оксигену і одного атома Карбону
Складна
Тема 2 (СУ2-КР3). Підсумковий урок по об’єднаній темі «Вступ. Тіла, речовини та явища навколо нас».
СУ2. Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми.
Мета: навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми, визначити рівень загальнонавчальних  умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до підсумкової письмової роботи з виконанням різнорівневих завдань; розвивальна: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, екологічне мислення, уміння робити висновки; виховна: виховувати співпереживання за стан природи, впевненість у навчальних діях, почуття колективізму.
Унаочнення: підручники, зошити
І. Організаційний момент
Учитель повідомляє, що сьогодні закінчується вивчення теми «Вступ. Тіла, речовини». Роботу необхідно почати наприкінці ІІ міні-модулю, оскільки підсумкове тестування розраховане на 30 хвилин.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Оцінка на підсумковому уроці допоможе виявити прогалини в знаннях та більш об’єктивно виставити підсумкову оцінку за тему.
ІV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК.
1. Учитель задає  учням питання з параграфів, відповіді на які  допоможуть повторити матеріал теми. взагалі та матеріали конкретних параграфів.
2. Корекція знань, умінь, навичок.
3. Підсумки роботи.
КР3. Контроль знань, вмінь та навичок учнів  з теми ( різнорівневі завдання).
Мета: навчальна: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями; розвивальна: розвивати навички розподіляти час; виховна: виховувати відповідальність за результати навчання.
Унаочнення: підручники, зошити, роздаткові картки з двома варіантами різнорівневих завдань
І. Організаційний момент
Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель нагадує учням про виконаний на протязі вивчення теми навчальний проект
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної роботи .
ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ.
Д. з. §9, повт. §1-9    
Різнорівневі завдання по підтемі «Вступ. Тіла, речовини - по §1-9» учня  (учениці )
5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )   
 І   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Позначте природничу науку, яка вивчає будову і взаємодію організмів: а) географія  б) фізика в) біологія г) хімія
2. До експерименту слід віднести: а) вивчення зоряного неба у телескоп б) спостереження за поведінкою птахів у природі в) спостереження за ростом рослин у спеціально створених умовах г) визначення довжини пенала
3. Оксисен і Карбон - це: а) молекули б) атоми в) прості речовини
4. Вода (ст.35,40) належить до: а) простих речовин б) складних речовин в) речовин, що зберігають форму
5. Укажіть прізвище видатного українського вченого-натураліста: а) Парацельс  б) Ломоносов  в) Вернадський г) Дарвін
6. Укажіть хімічне явище: а) політ птаха  б) утворення хвиль  в) горіння свічки  г) нагрівання води
ІІІ  РІВЕНЬ  7. Школярі визначали, у якій воді – теплій чи холодній – краще розчиняється цукор. Якими двома методами вивчення природи вони скористались?
а) спостереження б) вимірювання в) експеримент г) моделювання
8. Установіть відповідні літери до  кисню: _____________   і до заліза: ___________:
а) зберігає форму б) не зберігає форми в) заповнює весь наданий їй об’єм  г) притягується магнітом
ІV РІВЕНЬ 9. Встановити відповідність агрегатному стану речовин при кімнатній температурі:
а) алюміній б) повітря в) молоко  - написати поруч з цифрами відповідні літери:
1___твердий, 2___рідкий, 3___газуватий
Різнорівневі завдання по підтемі «Вступ. Тіла, речовини - по §1-9»  учня  (учениці )
5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )   
 ІІ   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Який прилад використовують для вивчення небесних тіл: а) телескоп б) компас в) рулетка г) мікроскоп
2. Який метод вивчення природи допоможе учням визначити довжину листків верби?: а) спостереження б) вимірювання в) експеримент г) моделювання
3. Гідроген і Оксиген– це: а) атоми б) молекули в) прості речовини г) вуглекислий газ
4. Вуглекислий газ належить до: а) речовин, що зберігають форму
б) простих речовин в) складних речовин
а) суміш води і цукру б) суміш піску і кухонної солі в) суміш води і піску г) суміш залізних ошурків і цукру
5. Білки і вуглеводи належать до: а) простих речовин б) неорганічних речовин  в) органічних речовин
6. Найменша частинка, яка має властивості речовини, це: а) атом  б) молекула  в) тіло  г) повітря
ІІІ  РІВЕНЬ  7. Виберіть речовину: а) повітря б) стілець в) золота обручка г) вуглекислий газ
8. У якому переліку більше тіл, ніж речовин?:
а) тополя, цукор, вода б) залізо, скляна ваза, срібло в) магніт, кисень, скеля  г) кухонна сіль, вуглекислий газ, золота каблучка
ІV РІВЕНЬ 9. Встановити відповідність між прізвищами видатних людей та їх досягненнями:
1.( __ ) Пилип Парацельс 2. ( __ )  Джозеф Прістлі 3. ( __ )  Михайло Ломоносов 4. ( __ ) Володимир Вернадський 5. ( __ )  Чарлз Дарвін 6. ( __ )  Тарас Шевченко

а) видатний український вчений-натураліст б) англійський вчений, який створив вчення про походження видів в) англійський натураліст, який встановив, що рослини виділяють кисень г) автор вчення про однаковий склад живої і неживої природи д) автор поетичних рядків про природні явища «світає, край неба палає, соловейко в темнім гаї сонце зустрічає…» е)  вчений, відкрив закон збереження маси речовин
Природознавство БМ 11-12, 2018
Тема 1. Чисті речовини і суміші
ЗП1. Чисті речовини і суміші.
Мета: навчальна: сформувати уявлення про різноманітність речовин, сформулювати поняття «чисті речовини» та «суміші», навчити розрізняти чисту речовину і суміш, наводити їх приклади; розвивальна: розвивати уявлення про різницю між речовинами, про склад чистих речовин і сумішей, формувати науковий світогляд, спостережливість, творчі здібності; виховна: виховувати бережне ставлення до довкілля, акуратність, взаємодопомогу.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, зразки речовин
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §9 підручника на ст. 43.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Всі знають таку речовину, як вода. В наші будинки подається прозора, безбарвна, без смаку вода з річок або підземних горизонтів. Але чому морська вода солона, а  в Миколаїв, посеред якого великий Бузький лиман, подається питна вода аж з Дніпра (біля села Микільське Херсонської області)?
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вчитель пропонує відкрити §10 підручника і пропонує вивчати новий матеріал за його планом.
2. Молекула води - складної речовини Н2О складається з одного атому Оксигену та двох атомів Гідрогену. У побуті для приготування їжі чи для тамування спраги ми намагаємося використати найбільш чисту воду, в якій відсутні частинки інших речовин, наприклад, солі. Якщо у воді вони дійсно відсутні, то воду можна вважати чистою…
3. Чиста речовина – речовина, що складається з частинок однієї речовини і характеризується постійними властивостями.
4. Суміш – це дві і більше речовин, змішані між собою.
5. Суміші бувають природними і штучними.
6. Компоненти – окремі речовини у складі суміші.
7. Розділити суміш – означає виділити окремо її компоненти.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за питаннями 1-6 до §10 підручника (ст.47).
2. Складання опорного конспекту.
3. Тести до §10 з додатковим поясненням вчителя.
1. Найбільш чиста вода: а) морська б) газована в) мінеральна г) дистильована д) дощова е) водопровідна
2. Від неправильної роботи обігрівального котла в повітряну суміш помешкання може додаватися отруйний газ а) вуглекислий СО2 , б) чадний СО в) кисень О2, г) азот N2
3. Чи можна бути впевненим щодо безпечності води із невідомого природного джерела ?: а) так б) ні
4. Їстівні гриби можуть стати отруйними через (2 відповіді): а) збирання їх у лісі б) контакт і дифузію молекул речовин з отруйних грибів до їстівних при збиранні їх у спільний кошик в) зростання їх в засмічених отрутою місцях
5. Чи можна бути впевненим у правильних дозах лікувальних речовин, які хворий сам готує з лікарських рослин замість аптечних пігулок?: а) так б) ні
6. В органах людини можуть утворюватися камені в результаті надмірного вживання як питної : а) морської води б) водопровідної води в) мінеральної води г) газованої води
Тема 2. Способи розділення сумішей
Мета: навчальна: закріпити знання про  чисті речовини та суміші, сформувати уявлення про розділення сумішей навчити розрізняти конкретні чисті речовини і суміші; розвивальна: розвивати уявлення про різницю між речовинами, провести теоретичну підготовку до проведення практичного заняття; виховна: виховувати бережне ставлення до довкілля, акуратність, бажання визначати сутність природних взаємозв’язків.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, зразки речовин.
ЗП(2-3). Способи розділення сумішей
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §11 підручника:
1. Найпоширеніші способи розділення сумішей: відстоювання, фільтрування, випаровування.
2. Відстоювання – спосіб розділення рідких сумішей шляхом розшаровування компонентів.
3. Фільтрування – спосіб розділення суміші шляхом пропускання її через фільтри, що здатні затримувати частинки одного з її компонентів.
4. Фільтри – це нещільні пористі матеріали або сітки, через які просочується рідина, але не проникають частинки твердого компонента суміші.
5. Випарювання - це видалення при нагріванні рідкого компонента суміші.
6. Коментування малюнків в §11.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями  до §11 підручника (ст.51).
2. Складання опорного конспекту.
3. Складання таблиці
Розчин
Розчинник
Розчинні речовини
Морська вода
Вода
Кухонна та інші солі
Одеколон
Вода і спирт
Ефірні духмяні речовини
Малярна фарба
Олія
Фарбники
Рослинні соки
Вода
Мінеральні і органічні речовини
Мінеральна вода
Вода
Мінеральні солі
Газована вода
Вода
Вуглекислий газ
Столовий оцет
Вода
Оцтова кислота
Горілка
Вода
Етиловий спирт
Ліки
Вода і спирт
Лікувальні речовини
Сироп для консервації фруктів
Вода
Цукор, лимонна кислота
Розчин йоду (ліки)
Медичний спирт
Йод
Чайний напій
Вода
Екстракт із чайного листя
4.Складання таблиці «Склад повітря»
Газ
Формула
Частка в повітрі
Значення в природі
Азот
N2
78%
Необхідний для створення білків, хімічно нейтральний наповнювач повітря
Кисень
O2
21%
Забезпечує дихання і горіння
Вуглекислий газ
CO2
0,04%
Необхідний рослинам для фотосинтезу
Інші гази
Різні, в тому числі водяна пара
0,96%
Різноманітне. Озон – захист від шкідливого випромінювання. Водяна пара – колообіг води в природі
 Д. з.: §10,
          §11
Природознавство БМ 13-14, 2018
Тема 1. Практичне заняття № 3 «Розділення сумішей фільтруванням».
ЗП1. Практичне заняття № 3 «Розділення сумішей фільтруванням».
Мета: навчальна: сформувати уявлення про різницю між чистими речовинами та сумішами, показати приклади чистих речовин і сумішей, закріпити знання про способи розділення сумішей – відстоювання, фільтрування, випаровування, закріпити в ході практичного заняття знання щодо сутності процесів розділення суміші; розвивальна: розвивати уявлення про різноманітність речовинного складу природи, навички проводити нескладні досліди, користуватися ними у житті, розвивати бажання досліджувати та спостережливість; виховна: виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, зразки чистих речовин і сумішей, кухонна сіль, вода, фільтрувальний папір, лійка, крейда, пісок промитий, пісок брудний з глиною, кухоль з фільтром у ньому для фільтруванням води у побуті.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §10,11 підручника.
2. Тестові завдання по матеріалу §10,11 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Суміші бувають (2): виготовлені людиною, чисті, брудні, природні.
2) Природні суміші (2): молоко, борщ, повітря, фарби, цементна суміш
3) Компоненти гарячого чаю (2): вода, сіль, екстракт чайного листя, кава, вогонь
4) При випарюванні тверді компонент суміші: випаровуються, затримуються фільтром, висихають, розшаровуються в рідині
5) Найпоширеніші способи розділення сумішей такі (3):…
6) При розбиранні старої пральної машини на металобрухт варто застосувати такий спосіб розділення  деталей з різних металів: випарювання, фільтрування, використання магніту, відстоювання
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Всі знають таку речовину, як вода. В наші будинки подається прозора, безбарвна, без смаку вода з річок або підземних горизонтів. Але чому в більшості річок півдня України, в тому числі в миколаївському Інгулі вода не настільки чиста, як в крані чи в пляшках, що продається в крамниці ?.. Відповіді учнів, в тому числі відповіді зі згадуванням фільтрування, в тому числі за допомогою побутових кухлів зі змінним фільтром.
ІV. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
1. Приготування суміші води і промитого піску.
2. Приготування суміші води і непромитого піску з домішками (компонентом) глини.
3. Порівняння двох сумішей.
4. Фільтрування суміші з промитим піском.
5. Фільтрування суміші з непромитим піском.
Висновки.1. Суміш води і промитого піску більш прозора, ніж суміш води, піску і глини.
2. При фільтрування суміші крізь фільтр проникає вода, а пісок залишається на фільтрі.
3. При фільтруванні суміші з непромитим піском частина глини проникає крізь фільтр і вода стає більш брудною, оскільки частинки глини дрібніші за піщинки.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запис  етапів практичного заняття  і висновків в зошити.
Тема 2. Явища природи. Практичне заняття №4 «Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні».
Мета: навчальна: закріпити знання про  чисті речовини та суміші, сформувати уявлення про розділення сумішей навчити розрізняти конкретні чисті речовини і суміші; розвивальна: розвивати уявлення про різницю між речовинами, провести теоретичну підготовку до проведення практичного заняття; виховна: виховувати бережне ставлення до довкілля, акуратність, бажання визначати сутність природних взаємозв’язків.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, зразки речовин.
ЗП2. Явища природи.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §12 підручника:
1. Явища – це зміни, що відбуваються з тілами природи.
2. Розрізняють біологічні, фізичні, хімічні явища.
3. Біологічні явища – усі вища, які відбуваються з тілами живої природи, тобто з організмами.
4. Фізичні явища – явища, під час яких нові речовини не утворюються, а змінюються розміри, форма, розташування, агрегатний стан тіл і речовин.
5. Хімічні явища – явища, під час яких з одних речовин утворюються інші.
6. Коментування малюнків в §12.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями  до §12 підручника (ст.55).
2. Складання опорного конспекту.
3. Складання таблиці (п.4 запитань на ст. 55)
АП3. Практичне заняття №4  «Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні».
Мета: навчальна:  навчити випаровувати рідину з поверхні, вибирати підбирати кращі показові варіанти експериментів; розвивальна: розвивати уявлення про випаровування як перехід рідини з рідкого в газуватий стан; виховна: виховувати акуратність у проведенні експериментів, взаємодопомогу у визначенні результатів.
Обладнання: газетний папір, вода, фен, секундоміри або мобільні телефони, зошити.
І. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Досліджувати явища природи можна вдома , у школі чи поза населеним пунктом. Проте науковий метод досліджень передбачає виконання досліджень за певним планом. Ми знаємо тільки тему дослідження і обмежену кількість часу для проведення роботи. Тому використаємо план, запропонований вчителем. З феном безпосередньо працює вчитель, в іншій роботі беруть участь самі учні
1. Вибираємо рідину – звичайну воду.
2. Вибираємо  варіанти поверхні для змочування (широке блюдце, маленький стаканчик).
3. Вибираємо способи прискорення випаровування (примусовий рух повітря над змоченою поверхнею) і підігріву поверхні (підігрів теплим повітрям) і прилад для цього (професійний електричний фен).
4. Наливаємо столову ложку води на блюдце і таку ж кількість води в стаканчик, площа дна якого значно менша по площі дна блюдця. Щоб вода по блюдцю не збиралася в краплі, можемо покласти також лист газетного паперу, який вбере  вологу в себе.
5. Включаємо фен без підігріву і засікаємо час висихання.
6. Повторюємо експеримент 5, але з теплим повітрям
7. Формулюємо висновки.
Висновки:
1. Швидкість випаровування рідини збільшується, якщо  температура поверхні вища.
2. Швидкість випаровування однакового об’єму  рідини збільшується, якщо площа змоченої поверхні збільшується.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Формулювання висновків.
2. Обговорення інших варіантів проведення експериментів по темі практикуму, які пропонуються учнями.
3. Пропозиції окремим учням продумати і записати свій варіант або план проведення експерименту в результаті  приготування домашнього завдання

 Д.з. повт. ст. 51

 §12, ст.54
Природознавство БМ 15-16, 2018
Тема 1. Фізичні явища, їх різноманітність.
ЗП(1-2). Фізичні явища, їх різноманітність.
Мета: навчальна: сформувати в учнів знання про фізичні явища та їх різноманітність, систематизувати фізичні явища по групам та навести конкретні приклади, навчити класифікувати фізичні явища, сформувати висновок про значення фізичних явищ у житті людини; розвивальна: розвивати аналітичні здібності, вміння використовувати наукові та народні знання, прикмети про фізичні явища природи в повсякденному житті; виховна: виховувати спостережливість за довкіллям і правильний вплив на нього.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, зображення явищ.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §12 підручника.
2. Тестові завдання по матеріалу §12 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Розрізняють такі 3 групи явищ природи:
2) До біологічних явищ відноситься: скидання восени листя деревами, блискавка, іржавіння заліза
3) До фізичних явищ відноситься: проростання насіння, скисання молока, випаровування
4) До хімічних явищ відноситься: цвітіння рослин, горіння сірника, рух автомобіля
5) Фізичні явища людина використовує для: вирощування насіння, виробництва електричної енергії, спалювання сміття
6) Агрегатні переходи рідкої води з рідини в пару та лід і навпаки відносяться до ________________ явищ
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Кожного дня ми бачимо рух численних механізмів, цікавимося змінами температури повітря, користуємося електричною енергією. І звичайно не задумуємося над тим, до якої саме групи явищ природи відносяться ці явища, що в природі самих явищ об’єднує їх в одну групу.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вчитель пропонує відкрити §13 підручника і пропонує вивчати новий матеріал за його планом, а для початку пригадати визначення з §12, що таке фізичні явища.
2. Фізичні явища поділяють на такі групи: механічні, теплові, світлові, електричні, звукові, магнітні.
3. Механічні явища - явища, пов’язані з рухом тіл. До руху застосовують такі характеристики, як швидкість, шлях, час.
4. Теплові явища – це явища, які супроводжуються нагріванням або охолодженням тіл.
5. Світлові явища – це явища, пов’язані з поширенням світла.
6. Звукові явища – це явища, пов’язані з поширенням звукових коливальних рухів в речовинах.
7. Електричні явища – це явища, пов’язані з електризацією тіл та рухом електронів.
8. Магнітні явища – це явища протягування тіл до магніту. Магніти здатні притягувати до себе тіла, до складу яких входить залізо
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за питаннями 1-6 до §13 підручника (ст.60-61).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Хімічні явища, їх ознаки.
ЗП3. Хімічні явища, їх ознаки.
Мета: навчальна: продовжити формувати уявлення про різноманітність явищ, дати поняття про хімічні явища, їхні характерні ознаки, ознайомити з особливостями та значенням процесів горіння та гниття у природі, житті людини; розвивальна: розвивати уявлення про різницю між явищами, суттю хімічних явищ та їхніми ознаками, спостережливість, допитливість; виховна: виховувати бережне ставлення до довкілля, повагу до знань, що роблять життя безпечнішим, комфортнішим.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, питна сода, оцет.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §14 підручника:
1. Хімічні явища – це зміни, внаслідок яких одні речовини перетворюються на інші. Їх називають хімічними реакціями.
2. Ознаки хімічних явищ: виділення газу, утворення осаду, зміна кольору, поява світла, тепла, запаху.
3. Гниття – природне хімічне явище, під час якого органічні речовини, переважно білки, перетворюються на інші органічні, а також неорганічні речовини.
4. Роль гниття: перетворення відмерлих решток  організмів на прості речовини та збагачення ґрунту перегноєм.
5. Способи перешкоджання небажаному гниттю: консервування, варіння, соління, заморожування.
6. Демонстрація досліду із наливанням у питну соду трохи оцту. Шипіння соди означає виділення газу. Додавання  шипучки до тіста робить млинці пухкими.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями  до §14 підручника (ст.63).
2. Складання опорного конспекту.
Д. з.: §13,
          §14, підготуватися до підсумкового уроку по питанням на ст.68-69 або по питанням у 2-х варіантах

Природознавство БМ 17-18, 2018
Тема 1. Горіння. Повторюваність явищ. Взаємозв’язок явищ у природі
КС1. Горіння
Мета: навчальна: продовжити формувати в учнів знання про різноманітність хімічних явищ природи, дати поняттям «гниття» і «горіння», сформувати висновок про значення цього хімічного явища у житті людини та природі; розвивальна: розвивати уявлення про різницю між явищами, суттю хімічних явищ та їхніми ознаками, спостережливість, допитливість; виховна: виховувати бережне ставлення до довкілля, повагу до знань, що роблять життя людей безпечнішим, комфортнішим.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, речовини та прстрої для ілюстрації горіння.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Пригадаймо (д.з.) з §13 та 14, що таке фізичні та хімічні явища та про їхні ознаки…
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Зупинимося сьогодні більш детально на двох конкретних хімічних явищах:  гниттю і  горінню.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вчитель пропонує відкрити §15  (ст. 64) підручника і пропонує вивчити поняття «горіння» за його планом.
1. Горіння – хімічна реакція з виділенням тепла та окисленням речовин, яка супроводжується виділенням диму, виникненням полум’я і світінням.
2. Горіння може початися самозайманням або може ініційоване запалюванням.
3. Горіння виникає тоді, коли є горюча речовина, окислювач та джерело запалювання.
4. Окислювачі: кисень, повітря, бертолетова сіль, азотна кислота та інші.
5. Продукти повного згорання: СО2,SO2, H2O
6. Продукти неповного згорання: СО, CmHm
7. Неповне згорання відбувається при нестачі окислювача.
8. При терті сірника об коробку відбувається нагрівання речовини сірника, достатнє для її запалювання.
9. Дослід зі свічкою (ст. 65).
10.Горіння може бути ворогом людини, а може бути і на  службі людині (ст.65 підручника).
 ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за питаннями 2-6 до §15 підручника (ст.67).
2. Складання опорного конспекту.
СУ2. Повторюваність явищ. Взаємозв’язок явищ у природі
Мета: навчальна: сформувати уявлення про повторюваність явищ природи, про їхній взаємозв’язок і взаємообумовленість, навчити бачити багатоукладність природного середовища, ознайомити з ознаками пристосування тварин та рослин до зміни явищ у неживій природі; розвивальна: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, уміння робити висновки, працювати з додатковими джерелами знань, формулювати пізнавальні запитання, розвивати спостережливість та світогляд дітей, екологічне мислення; виховна: виховувати здатність співпереживати, позитивне сприйняття об’єктів природи, впевненість у своїх навчальних діях, почуття колективізму.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, питна сода, оцет.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу з використанням §15 підручника.
Приклади повторюваності явищ.
1. Чергування дня і ночі протягом доби.
2. Чергування пір року протягом року.
3. Повторюваність біологічних явищ в житті організмів певного виду.
4. Повторюваність механічних явищ в роботі механізмів.
5. Повторюваність рухів небесних тіл.
6. Повторюваність фізичних явищ при створенні певних умов (наприклад, інтенсивний перехід в інший агрегатний стан при зміні температури).
Взаємодія явищ
1. Біологічні явища і хімічні явища в організмах.
2. Фотосинтез з утворенням органічних речовин – хімічне явище (утворення нових речовин), фізичне (світлове), біологічне (ріст рослин).
3. Теплові – міграція тварин, активізація хімічних процесів, ріст і розвиток організмів.
4. Світлові – біологічні.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Тестові завдання по матеріалу §15 підручника (записати правильні відповіді в зошиті)
1) Ознаками горіння є (2): а) електричний струм б) виділення тепла в) додаткове світло г) зміна агрегатного стану речовини
2) Умовами для горіння є (2): а) наявність вуглекислого газу б) наявність азоту в) створення температури, вищої за температуру займання горючої речовини г) наявність кисню
3) Способи зупинки горіння (2): а) додавання горючих речовин б) припинення доступу повітря до полум’я в) додавання значної кількості негорючих речовин
4) Щоб зекономити витрати на отримання тепла для хати, необхідно (2): а) підвищити потужність приладів для отримання тепла б) зробити теплову ізоляцію стін в) зробити теплову ізоляцію перекриття даху
5) Спалювання листя вночі (2): а) приносить менше шкоди природі б) не шкодить ґрунту в) шкодить природі так, як і вдень г) спалює перегній ґрунту
6) Повторюваність явищ в житті багаторічної рослини (2): а) листопад б) проростання рослини з насінини в) загибель г) цвітіння
Тема 2 (СУ-КР)3. Підсумковий урок по об’єднаній темі «Вступ. Тіла, речовини та явища навколо нас».
СУ. Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми.
Мета: навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми, визначити рівень загальнонавчальних  умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до підсумкової письмової роботи з виконанням різнорівневих завдань; розвивальна: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, екологічне мислення, уміння робити висновки; виховна: виховувати співпереживання за стан природи, впевненість у навчальних діях, почуття колективізму.
Унаочнення: підручники, зошити
І. Організаційний момент
Учитель повідомляє, що сьогодні закінчується вивчення теми «Вступ. Тіла, речовини та явища навколо нас». Роботу необхідно почати наприкінці ІІ міні-модулю, оскільки підсумкове тестування розраховане на 30 хвилин.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Оцінка на підсумковому уроці допоможе виявити прогалини в знаннях та більш об’єктивно виставити підсумкову оцінку за тему.
ІV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК.
1. Учитель задає  учням питання з параграфів, відповіді на які  допоможуть повторити матеріал теми. взагалі та матеріали конкретних параграфів.
2. Корекція знань, умінь, навичок.
3. Підсумки роботи.
КР. Контроль знань, вмінь та навичок учнів  з теми ( різнорівневі завдання).
Мета: навчальна: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями; розвивальна: розвивати навички розподіляти час; виховна: виховувати відповідальність за результати навчання.
Унаочнення: підручники, зошити, роздаткові картки з двома варіантами різнорівневих завдань
І. Організаційний момент
Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель нагадує учням про виконаний на протязі вивчення теми навчальний проект
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної роботи .
ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ.
Д. з. §15,  повт. §1-15   
Різнорівневі завдання по темі «Чисті речовини і суміші. Явища навколо нас - по § 10-15» учня  (учениці ) 5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )   
 І   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Кисень належить до: а) сумішей  б) простих речовин в) складних речовин г) органічних речовин
2. Виберіть суміш: а) вода б) залізо в) молоко г) цукор
3. З якої суміші випарюванням можна отримати необхідну речовину-компонент суміші?: а) суміш солі і цукру б) суміш піску і кухонної солі в) суміш води і піску г) суміш залізних ошурків і цукру
4. Суміш яких речовин можна розділити фільтруванням? а) води і цукру  б) піску і кухонної солі в) води і піску г) залізних ошурків і цукру
5. До яких явищ належить спів соловейка: а) механічних  б) світлових  в) звукових г) магнітних
6. Укажіть хімічне явище: а) політ птаха  б) утворення хвиль  в) горіння свічки  г) нагрівання води
ІІІ  РІВЕНЬ  7. Записати у правильній послідовності всі пори року:
а) зима б) ________ в) ___________ г) ___________
8. Установіть відповідність між прикладами явищ до їх назв:
а) котиться м’яч б) росте малюк в) іржавіє цвях
Хімічне _____Фізичне_______
ІV РІВЕНЬ 9. Користь опалого листя у таких випадках (3 відповіді):
а) перетворення його при гнитті на перегній для ґрунту б) спалювання листя на ґрунті в) вплив диму при спалюванні на здоров’я людей г) прикриття коріння рослин від сильних морозів д)  їжа для дрібних і травоїдних тварин е) схованка для дрібних тварин і комах
Різнорівневі завдання по темі «Чисті речовини і суміші. Явища навколо нас - по § 10-15» учня  (учениці ) 5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )   
 ІІ   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1. Гниття – це явище: а) біологічне б) фізичне в) хімічне
2. Для визначення сторін горизонту в роботі компасу використовується таке явище: а) хімічне б) біологічне в) магнітне г) теплове
3. Виберіть суміш: а) вода б) залізо  в) молоко г) вуглекислий газ
4. Яку суміш можна розділити фільтруванням?: а) суміш води і цукру б) суміш піску і кухонної солі в) суміш води і піску г) суміш залізних ошурків і цукру
5. Укажіть фізичне явище: а) горіння дров б) танення льоду  в) утворення іржі г) скисання молока
6. До яких явищ належить спів соловейка: а) механічне  б) світлове  в) звукове  г) магнітне
ІІІ  РІВЕНЬ  7. В роботі мобільного телефону використовуються явища (2): а) звукові б) теплові в) електричні г) біологічні
8. Утворення в зелених рослинах органічних речовин супроводжують такі явища (3):
а) хімічні б) електричні в) фізичні  г)біологічні д) гниття
ІV РІВЕНЬ 9. Шкода при використанні опалого листя у таких випадках (2 відповіді):
а) перетворення його при гнитті на перегній для ґрунту б) спалювання листя на ґрунті в) вплив диму при спалюванні на здоров’я людей г) прикриття коріння рослин від сильних морозів д)  їжа для дрібних і травоїдних тварин е) схованка для дрібних тварин і комах

Природознавство БМ 19-20, 2018
Тема 1. Небо. Небесна сфера. Небесні тіла. Небесні світила. Видимі рухи світил.
УМ1. Небо. Небесна сфера. Небесні тіла. Небесні світила. Видимі рухи світил.
Мета: навчальна: сформувати поняття «небесна сфера», точки і лінії на ній, пояснити причину руху тіл по небу, ознайомитися із зоряними картами; розвивальна: формувати практичні навички і вмінні спостерігати за зоряним небом, забезпечити практичне спрямування вивчення астрономічних явищ, з якими людина зустрічається у повсякденному житті, удосконалювати вміння використовувати додаткові джерела природничих знань, розвивати спостережливість, допитливість; виховна: виховувати естетичне сприйняття неба.
Обладнання: підручники, зошити, карта зоряного неба
І. Організаційний момент
Вчитель оголошує про початок вивчення нової теми «Всесвіт».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Давні греки дали назву зоряному Всесвіту космос, що означає – оздоба, прикраса...
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Прийом «Асоціації». Напишіть і скажіть, з чим у вас асоціюється слово «зоря».
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §16 підручника:
1. Небо – частина атмосфери і космосу, видима з поверхні Землі.
2. Без збільшувальних приладів людина бачить на небі близько 3000 зір, а всього навколо Землі 6000.
3. Небесна сфера – це внутрішня поверхня уявної кулі довільного радіуса, на якій розташовані небесні тіла так, як спостерігач бачить їх на зоряному небі.
4. Зеніт – точка , що знаходиться на небесній сфері над головою спостерігача.
5. Небесний меридіан – коло на небесній , що проходить через полюси світу і точку зеніту.
6. Небесні тіла – тіла, які ми бачимо на небесній сфері.
7. Небесні світила – тіла, які можна побачити на небі завдяки власному або віддзеркаленому світлу.
8. Небесні тіла рухаються по небу зліва направо, як і Сонце.
9. На картах зоряного неба показані зорі і сузір’я .
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §16 підручника (ст. 76).
2. Вивчення карти зоряного неба за настінною картою
Тема 2. Зорі та сузір’я. Зоря – самосвітне небесне тіло. Відмінності між зорями. Між зоряний простір. Організація спостережень за сузір’ями Малої та Великої Ведмедиці. Практичне заняття №5 «Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба».
ЗП2. Зорі та сузір’я. Зоря – самосвітне небесне тіло. Відмінності між зорями. Між зоряний простір. Організація спостережень за сузір’ями Малої та Великої Ведмедиці. Практичне заняття №5 «Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба».
Мета: навчальна: сформувати поняття «зоря», «сузір’я», «туманності»,формувати знання про особливості зірок, кількість зірок і відомих сузір’їв; розвивальна: формувати наукову лексику, забезпечити практичне спрямування вивчення астрономічних явищ, з якими людина зустрічається у повсякденному житті, сприяти розвитку спостережливості; виховна: естетичне сприйняття зоряного неба, повагу до розвитку наукових знань.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, надруковані на кожну парту тести по перевірці домашнього завдання, карта зоряного неба.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, щоденники. Робить  зауваження щодо ведення зошитів (після перевірки їх минулого тижня)
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на минулому уроці природознавства. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §16 підручника.
2. Тестові завдання по матеріалу §16 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Неозброєним оком на небі Північної або Південної півкулі можна побачити приблизно: 3000 зір, 6000 зір, 30000  зір.
2) Полюси світу на небесній сфері такі: Східний, Західний, Північний, Південний
3) Зеніт на небесній сфері: по ліву руку від спостерігача, по праву руку, над головою, під ногами
4) Можна сказати, що небесні тіла по небу рухаються (2): зліва направо, справа наліво, проти годинниковою стрілки, за годинниковою стрілкою
5) В Україні люди бачать на небі переважно зорі, які зображені на карті: північного неба, південного неба
6) Центральною точкою північного неба є зоря під назвою………………………., яка остання в сузір’ї………………………………
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
На минулому уроці ми сформулювали поняття про небесну сферу та пояснили  рух по ній небесних тіл. Сьогодні ми ознайомимося детальніше з найбільшими небесними тілами – зорями та міжзоряним простором.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §17 підручника:
1. Зорі – розжарені небесні тіла кулеподібної форми, що випромінюють світло.
Зорі
Порівняння за розміром із зорею-карликом Сонцем
Надгіганти
Більші за Сонце в сотні і тисячі разів
Гіганти
Більші за Сонце в десятки разів
Карлики
Розміри, приблизні до розмірів Сонця
Нейтронні
Менші за Сонце аж до 20-60 км

Зорі за кольором (без відтінків)
Температура на поверхні, оС
Блакитні
10000-60000
Білі
7500-10000
Жовті, вт ому числі Сонце
3500-7500
Червоні
2000-3500
2. Основні хімічні елементи, з яких складаються зорі та речовини пилу у міжзоряному просторі – Гідроген і Гелій.
3. Туманності – хмари між зоряних газів і пилу.
4. Темна туманність – туманність, не освітлена через відсутність поруч зір.
5. Планетарна туманність – туманність округлої форми.
6. Відомо понад 1000 планетарних туманностей.
7. Сузір’я – ділянка зоряного неба з умовно, але чітко окресленими межами.
8. Організація спостережень (закріплення теоретичного матеріалу) –  в ході проведення практичного заняття №5.
АП2. Практичне заняття №5 «Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба».
Мета: навчальна: формувати практичні вміння учнів орієнтуватися на місцевості за допомогою зірок нічного неба, використовувати наукові знання на практиці, ознайомити учнів з найвідомішими зорями, сузір’ями, навчити знаходити їх на карті зоряного неба; розвивальна: розвивати вміння використовувати додаткові джерела природничо-наукових знань, практичність, організованість, цілеспрямованість; виховна: виховувати прагнення досліджувати науковий світ, потребу в пізнанні нового, повагу і гордість до надбань людства в розвитку астрономічних досліджень.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, карта зоряного неба.
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Неможливо назвати географом людину, яка не вміє користуватися географічною картою та розібратися з її особливостями. Аналогічно неможливо  вважати астрономом людину, яка б не пояснила іншим людям хоча б частково будь-яку зоряну карту…
І. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
1. Знайдіть (читайте завдання 1 на ст. 79 підручника) на настінній карті зоряного неба та в підручнику на мал. 48 ст.78 сузір’я Великої  Ведмедиці (Великий Ківш).
2. Розшукайте (читайте завдання 2 на ст. 79 підручника) на настінній карті зоряного неба та в підручнику на мал. 48, ст.78 сузір’я Малої  Ведмедиці (Малий Ківш)
3. Чому сузір’я мають назви ковшів чи ведмедиць ?
4. Знайдіть  (завдання 3. на ст. 79 підручника) на карті зоряного неба сузір’я Дракона. Полічіть на ст. 79 підручника кількість найбільш яскравих зір цього сузір’я. Розгляньте розташування найбільш яскравих зір знайдених сузір’їв.
5. Запишіть у зошит назви відомих вам сузір’їв.
6. Замалюйте (завдання високого рівня окремим класам або учням) за допомогою вчителя сузір’я Великого і Малого Ковша з розміщенням Полярної зорі в центрі уявного кола, тобто по центру аркуша (використайте збільшене зображення сузір’їв на ст.80 підручника). Циркулем з центра кола нарисуйте таке коло, щоб обидва сузір’я потрапили в коло повністю. Розбийте лінію кола на рівні 24 частини . Надпишіть внизу кола 24, зверху 12. Пронумеруйте навпроти поділок на колі від 1 до 24 проти годинникової стрілки. Цифру 1 поставте на поділці внизу, яка йде наступною за 24, якщо йти в напрямку проти годинникової стрілки, цифри наступні нумерувати в тому ж напрямку. З’єднайте прямою лінією Полярну зорю і зорю Мегрец у Великому Ковшу (зоря Мегрец – точка з’єднання ручки з ковшем). Ця лінія покаже на колі час доби.
Д. з.:  §16
           §17
Природознавство БМ 21-22, 2018
Тема 1. Сонце.
ЗП1. Сонце.
Мета: навчальна: формувати в учнів знання про Сонце, його розміри, зміни на ньому, розширити уявлення про природу зір на прикладі Сонця; розвивальна: забезпечити практичне спрямування вивчення астрономічних явищ, з якими людина зустрічається у повсякденному житті, сприяти розвитку спостережливості; виховна: естетичне сприйняття Сонця на небі, повагу до розвитку наукових знань.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, надруковані на кожну парту тести по перевірці домашнього завдання, схема Сонячної системи.
І. Організаційний момент
Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §16-17 підручника.
2. Тестові завдання по матеріалу §18 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Зорі за розмірами бувають (2): гіганти, блакитні, жовті, карлики, білі.
2) Зорі за кольором бувають (2): надгіганти, нейтронні, червоні, білі
3) Характерні особливості зір (3): світять відбитим світлом, мають величезну температуру, кулеподібні, мають тверду поверхню, випромінюють світло, мають тверду поверхню з вулканами
4) Туманності це: крапельки води в повітрі, кришталики льоду в повітрі, хмари міжзоряних газів і пилу, хмари в небі з пилом
5) Сузір’я – це: а) групи зір в одній площині, б) групи зір з різних місць Всесвіту не в одній площині, в) це планети поруч
6) Планетарні туманності – це: а) туман навколо планет б) туманності округлої форми в) смог над планетами
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
На минулому уроці ми сформулювали поняття про небесну сферу та пояснили  рух по ній небесних тіл. Сьогодні ми ознайомимося детальніше з найбільшими небесними тілами – зорями та міжзоряним простором.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §18 підручника:
1. Роздуми про Сонце і його значення для життя на Землі (розповідь вчителя з елементами бесіди). Катастрофічні наслідки для життя на Землі у разі відсутності Сонця або порушень звичайних явищ, що характеризують його існування.
2. Сонце – найближча до Землі зоря (жовта), розташована від Землі  на відстані 150 млн. км.
3. Температура на поверхні Сонця 6000 оС, в центрі – до 15 мільйонів оС .
4. Вік Сонця – не менше 5 млрд. років.
5. Сонце буде існувати ще мільярди років.
6. Склад Сонця – водень і гелій.
7. Для сонячної активності характерний період 11 років.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за питаннями 1-6 до §18 підручника (ст.82).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Планети. Відмінності між планетами.
ЗП2. Планети. Відмінності між планетами.
Мета: навчальна: сформувати поняття «планета», ознайомити з планетами Сонячної системи, формувати знання про відмінності між планетами, розміри планет, їхнє обертання, створювати просторові уявлення про розміри небесних тіл, відстані між ними, взаємне розміщення; розвивальна: розвивати в учнів уявлення про навколишній світ, бажання самостійно опановувати невідоме, формувати науковий світогляд; виховна: виховувати цікавість до навколишнього світу, відповідальне ставлення до своєї планети.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, схема Сонячної системи
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
На якій планеті ми живемо? Що ви знаєте про неї (відповіді учнів щодо характеристик Землі  відповідно до питань нового матеріалу, поправки вчителя).
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
На цьому уроці ми вивчимо планети Сонячної системи, узнаємо про значні відмінності між ними.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу з використанням §18 підручника та додаткових джерел, атласу 5 класу:
1. Планета – це велике кулеподібне небесне тіло, що рухається навколо зорі і світить відбитим від неї світлом.
2. Планети земної групи: Меркурій, Венера, Земля, Марс.
3. Планети –гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.
4. Доба – час повного оберту планети навколо своєї осі.
5. Рік – час повного оберту планети навколо Сонця.
6. Складання учнями таблиці з використанням матеріалу підручника та допомогою вчителя.
Планети та супутник Землі
Названа в
честь
Розміри радіуса, км
Температура, оС
Атмосфера
Тривалість
року
Тривалість доби
Меркурій
Римський бог торгівлі
2450
До 400
Немає
88 земних діб
176 земних діб
Венера
Римська богиня кохання
6050
До 480
Переважно
вуглекислий
газ – 96%, азот – 4%
224,7 земних діб
117 земних діб
Земля
Українська
назва планети
6400
Близька до 0, звичайно на 0о-40о більша або менша 0о в різних місцях
Азот - 78%,
кисень – 21%, вуглекислий газ, водяна пара, інертні гази
365,3 земних діб
24 години
Марс
Римський бог війни
3400
Середня –(мінус) 70
Переважно
вуглекислий
газ – 95%, азот – 2%
1,9 земного року
24 години 39 хвилин
Юпітер
Римський цар богів
71400
До -130
74% -водень, 20%  - гелій, 6% - інші
Майже 12 земних років
10 годин
Сатурн
Римський бог землеробства
60250
Від -190 до
 -150
Рідкий водень з гелієм
29,5 земних років
10 годин
Уран
Римський бог неба
25550
- 224
Переважно водень і гелій, є вода і метан
84  земних років
17 годин 14 хвилин
Нептун
Римський бог моря
24750
- 220
Переважно водень і гелій, є вуглеводні
165  земних років
16,11 години
Супутник Землі Місяць
Українська назва
супутника
1378
Ніч -160,
День + 120
Немає
Земний рік
29,53 земної доби
ЗП3. Малі небесні тіла.
Мета: навчальна: формувати в учнів знання про малі небесні тіла, їх розміри, розширити уявлення про їх природу, вчити розрізняти малі небесні тіла; розвивальна: забезпечити практичне спрямування вивчення небесних тіл з точки зору забезпечення безпеки Землі, навчити описувати їх; виховна: естетичне сприйняття небесних тіл, повагу до розвитку наукових знань.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, надруковані на кожну парту тести по перевірці домашнього завдання, схема Сонячної системи.
І. Організаційний момент
Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за конспектом:
1. Астероїди або малі планети   — тверді небесні тіла розміром від 1 до приблизно 1000 км, що рухаються своїми орбітами у Сонячній системі.
2. Найбільше астероїдів в кільці між Марсом і Юпітером.
3. Астероїди – тверді холодні тіла.
4. Комети — малі тіла Сонячної системи, які обертаються навколо Сонця витягнутими орбітами і мають ядро (голову) і довгий хвіст.
5. Голова комети складається з пилу, каменів і  криги, хвіст – з газових випарів і пилу.
6. Метеороїди – небесні тіла, розміри яких менші за 1 км.
7. Метеорити – метеороїди, які падають на Землю і повністю не згорають.
8. Метеори – спалахи світла на нічному небі при згоранні метеорита.
«Про інопланетян». До найближчої зорі (а чи є там поруч планети?) Проксіми Центавра (червоний карлик, якого не видно неозброєним оком) від нас відстань 4,28 світлових роки. Швидкість світла 300 тисяч км за 1 секунду. Якщо допустити, що біля цього карлика на якійсь планеті є розумне життя, яке здатне створити космічний апарат, то він повинен летіти  до нас з космонавтами-інопланетянами 4,28 роки з максимально відомою в природі швидкістю світла 300 тисяч км за 1 секунду. При такій неймовірній фантастичній швидкості з невідомими в техніці двигунами він неминуче відразу і миттєво зіткнеться з космічним сміттям - пилом, камінчиками, метеороїдами, астероїдами, отримає пробоїни, а космонавти загинуть. На жаль, є  навіть серед дорослих люди, які вірять казкам про інопланетян, що досягли Землі. Ці казки звичайно неможливо навіть науково доказово перевірити – все на рівні вигадок. А вірити тому, що інопланетяни можуть розчинятися на мікрочастинки і летіти в космосі як космічне проміння до Землі, щоб після польоту знову зібратися в тіла інопланетян, ще більша фантастика. Отже висновок досить гіркий – ми якщо і не єдині у Всесвіті розумні істоти, але одинокі і покинуті у своєму закутку Всесвіту, даремно чекати когось в гості, крім природної величезної каменюки, яка може розтрощити Землю або порушити складний механізм довкілля на ній, в якому  існує життя.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота за питаннями 1-6 до §18 підручника (ст.82).
Д. з.: §18
Природознавство БМ 23-24, 2018
Тема 1. Всесвіт та його складові.  Зоряні системи-галактики.
ЗП(1-2). Всесвіт та його складові. Зоряні системи-галактики.
Мета: навчальна: сформувати в учнів поняття «галактика», формувати уявлення про складові галактик, значення знань про них у житті людей, ознайомити з сучасними результатами експериментальних і теоретичних досліджень ближнього і далекого Космосу; розвивальна: забезпечити практичне спрямування вивчення астрономічних явищ, з якими людина стикається у повсякденному житті, формувати вміння використовувати додаткові джерела природничих знань, сприяти розвитку логічного та абстрактного мислення, розвивати уміння та навички порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки; виховна: виховувати повагу до природи, естетичне сприйняття світу.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, карта зоряного неба.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Деформований текст» з використанням понять з §18 підручника.
ЇДРОТЕСА, МОКАТЕ, РОТЕМЕ, ТАБІОР (астероїд, комета, метеор, орбіта).
2. Тестові завдання по матеріалу §18 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Між якими планетами  в Сонячній системі найбільше астероїдів(див. атлас) ? ______________
2) Скільки планет в Сонячній системі (див. мал.50) нараховують  сучасні вчені, не рахуючи карликових? _______
3) Тривалість у часі високосного року порівняно зі звичайними роками: а) на 1 добу менше б) на 24 години більше в) на 2 доби менше
4) Найбільша в Сонячній системі планета…..
5) Швидкість руху планет по орбітам навколо Сонця однакова, але орбіти мають різну довжину, тому у планет, що далі від Сонця порівняно з ближніми до Сонця планетами рік: а) менший б) більший в) може бути меншим в залежності від розмірів планети
6) На відміну від зір планети  на нічному небі  можна побачити завдяки: а) власному світловому випромінюванню б) віддзеркаленню світлового випромінювання ближньої зорі - Сонця в) Місяцю
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
На минулих уроках ми здебільшого знайомилися з будовою близького космосу – Сонячною системою. Але виникає закономірне питання – який за будовою далекий космос?
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вчитель пропонує відкрити §19 підручника і  вивчати новий матеріал за його планом.
1. Галактика - величезна зоряна система, яка обертається.
2. Наша галактика має понад 100 мільярдів зір, в тому числі Сонце, вона називається Молочний (або Чумацький) Шлях.
3. Молочний Шлях поглинає дві маленькі галактики з назвою Магелланові Хмари.
4. У Північній півкулі добре видно галактику Туманність Андромеди, більшу за нашу.
5. Світловий рік – це шлях, який долає світло за один рік зі швидкістю 300 тисяч км за 1 секунду.
6. Форми галактик: спіральні, еліптичні, безформенні.
7. Дистанційні прилади дослідження Всесвіту: світлові телескопи, радіотелескопи, космічні телескопи.
8. Гіпотеза (припущення) виникнення Всесвіту – все існуюче у Всесвіті виникло в результаті Великого Вибуху 15 млрд. років тому, після чого виникли різні матеріальні частинки для побудови небесних тіл і Всесвіт продовжує розширюватися.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за питаннями 1-6 до §19 підручника (ст.86).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Людина і Всесвіт. Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень.
ЗП3. Людина і Всесвіт. Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень.
Мета: навчальна: ознайомитися, що вивчає астрономія, коли розпочалися перші астрономічні дослідження, вивчити імена найвідоміших астрономів та дослідників космосу; розвивальна: ознайомитися з методами і засобами астрономічних досліджень, розвивати абстрактне мислення; виховна: виховувати повагу до розвитку людських знань, прагнення вивчати і підкорювати далекий простір, гордість, що ми живемо в космічній державі.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, карта зоряного неба.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §20 підручника:
1. Астрономія – наука про рух, будову і розвиток небесних тіл і їх систем.
2. Перші астрономічні записи і дані про систематичні спостереження за небесними тілами відомі 4-5 тисяч років тому (в Єгипті і Китаї).
3. Грек Клавдій Птолемей у ІІ столітті створив першу, але неправильну модель світу з нерухомою Землею в центрі.
4. Поляк Микола Коперник у 1543 році створив правильну модель Сонячної системи з нерухомим Сонцем в центрі.
5. 1821 рік – створення в Миколаєві астрономічної обсерваторії-лабораторії.
6. 1609 рік – створення Галілео Галілеєм телескопа.
7. 1957 рік – запущено перший штучний супутник Землі.
8. 1961 рік – політ першого космонавта в світі росіянина Юрія Гагаріна.
9. 1962 рік – політ першого космонавта-українця Павла Поповича разом з башкиром Андріяном Ніколаєвим.
10. 1969 рік – американський космонавт Ніл Армстронг вперше ступив на поверхню Місяця.
11. 1997 рік - політ першого українця вже незалежної України Леоніда Каденюка на американському кораблі.
12. На орбіті Землі зараз постійно працює міжнародна космічна станція.
13. В місті Дніпрі працює великий ракетний завод, який випускає великі ракети-носії для запуску космічних супутників і космонавтів. Він працює разом з українськими підприємствами в інших містах України, в тому числі по іноземним замовленням.
14. Україна входить в десятку держав світу, які розробляють самі або в кооперації космічні ракети і супутники. Останній успішний запуск американської ракети в космос 17 листопада 2018 року  з вантажем на міжнародну космічну станцію здійснений завдяки тому, що її перша ступінь з двигунами виготовлена в Україні. Великі українські ракети-носії вважаються найбільш надійними у світі.
15. Методи астрономічних досліджень, які найбільше використовуються, такі:
- за допомогою пілотованих космічних польотів;
- за допомогою автоматичних космічних апаратів;
- за допомогою дистанційних методів дослідження об’єктів у космосі зі Землі та з інших місць ближнього космосу (завдяки доставленим у ближній космос апаратам).
16. Засоби астрономічних досліджень (оптичні, радіоелектронні, механічні пристрої) постійно удосконалюються завдяки кращим конструкціям та матеріалам, з яких вони виготовляються, завдяки більшій надійності)
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями  до §20 підручника (ст.91).
2. Складання опорного конспекту.
3. Завдання для навчального проекту №2 «Наш дім – Сонячна система».
Д. з.: §19,       
          §20, завдання для міні-проекту №2 «Наш дім – Сонячна система».
Природознавство БМ 25-26, 2018
Перевірка д.з. § 19-20
1. Всесвіт це:  а)Сонячна система  б) Галактика Молочний Шлях в)  нескінченна кількість небесних тіл  у безмежному просторі
2.  З відомих нам видимих  систем у Всесвіті вказати найбільшу: а)Молочний Шлях (Галактика) б)Сонячна система
в) Магелланові хмари  г) Туманність Андромеди
3.  Відстань «світловий рік»  визначається множенням швидкості світла 300000 км за 1 секунду на кількість в році: а)годин б)хвилин  в)секунд г)діб
4. Третина всіх галактик (2 відповіді): а)еліпси б)квадрати  в)спіралі  г)кола
5. Усі небесні тіла у Всесвіті перебувають: а) у стані руху б)в постійному місці в)у стані руху із зупинками
6. Грецьке слово «зоря» входить в назву цієї науки: ________________
7. Клавдій Птоломей вважав, що в центрі світу перебуває нерухоме космічне тіло з назвою _____________
8. Микола Коперник вважав, що  центром ближньої планетної системи є зоря під з назвою _______________
9. Першим створив телескоп______________________________
10. На території України перша обсерваторія з’явилася у місті _____________________
11. Перший космонавт, який ступив на поверхню Місяця ________________________
12. Перший космонавт незалежної України ___________________________________
Тема 1. Навчальний проект №2 «Наш дім –Сонячна система».
КС1. Навчальний проект №2 «Наш дім –Сонячна система».
Головне завдання проекту відповідно до програми: формування базових навичок співробітництва (соціальної компетентності).
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень описує загальну будову Сонячної системи, називає тіла Сонячної системи, їхню форму і місце розташування  тіл в системі.
Діяльнісний компонент:
Учень порівнює розміри планет, пояснює причину різниці в тривалості року на різних планетах, відпрацьовує роботу в команді зі своєю певною  роллю в малій групі, практичну послідовність дій, формує вміння вибирати необхідні  дані з джерела інформації  (атласу природознавства 5 класу), представляти їх наочно, відпрацьовує математичну, інформаційно-цифрову компетентність.
Ціннісний компонент:
Учень формує свій внесок у діяльність групи, презентує результати своєї діяльності і діяльності групи, висловлює ідеї по черзі, уважно слухаючи інших при обговоренні, сприймає спільне групове рішення, здійснює само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до  кінцевого продукту проекту.
Обладнання: атласи природознавства 5 класу, лінійки, олівці, циркулі, листи паперу, клей, 1 комп’ютер з принтером на 1 групу (при наявності та відповідній підготовці учнів з інформатики), роздатковий матеріал для малих груп із завданнями.
Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.
Завдання (І варіант виконання).
1. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.
2. Зробити самоперевірку щодо наявності необхідного обладнання і матеріалів в кожній групі.
3. Користуючись атласом природознавства 5 класу, даними про діаметр кожної планети, зобразити модель Сонячної системи з правильним масштабом (в 1 мм1 000 км) планет. При такому масштабі (підказка) діаметр Землі буде приблизно 13 мм, а радіус вдвічі меншим. Кола, які відповідають розмірам різних планет або вирізати, або накреслити циркулем та розташувати у правильній послідовності від краю листа, де зобразити край Сонця. При необхідності розміри листа збільшити, приклеївши інший. Написати назви великих планет на колах, малих – поруч.
Планети
Меркурій
Венера
Земля
Марс
Юпітер
Сатурн
Уран
Нептун
Розміри радіуса, км
2450
6050
6400
3400
71400
60250
25550
24750
4. При наявності комп’ютерів та принтерів, відповідних знань з інформатики або в ході інтегрованого уроку), виконати завдання за допомогою комп’ютера (індивідуальне завдання за бажанням – зробити дома), можна в іншому масштабі для розмірів планет.  
5. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати
ІІ варіант виконання. Порівняти діаметри різних планет, креслячи їхні кулі (кола в площині) концентрично з одного центру в зошитах в масштабі (в 1 мм1 000 км).  Підписати кожне коло.
ІІІ варіант виконання. Порівняти радіуси різних планет, відклавши за допомогою лінійки окремо відрізки для планет земної групи  (в 1 см 1000 км) та відрізки для планет-гігантів (в 1 см 10000 км)
Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах на уроці, остаточне – після перевірки виконаних за бажанням диференційованих індивідуальних завдань проекту дома з використанням комп’ютера  (якщо його немає в школі на уроці).
Тема 2. Підсумковий урок по темі «Всесвіт».
СУ2. Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми.
Мета: навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми, визначити рівень загальнонавчальних  умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до підсумкової письмової роботи з виконанням різнорівневих завдань; розвивальна: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, екологічне мислення, уміння робити висновки; виховна: виховувати співпереживання за стан природи, впевненість у навчальних діях, почуття колективізму.
Унаочнення: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку
І. Організаційний момент
Створення психологічної атмосфери відповідальності за роботу на уроці як підсумок усіх занять по темі та перед проведенням контрольної роботи.
ІІ.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ в ході виконання інтерактивних завдань.
1. Творче завдання - прийом «Павучок». В центрі - Всесвіт, «ніжки» – планети, комети, галактики, зорі, астероїди, природні супутники.
2. Кросворд. 1. Астероїд з кільця астероїдів за Марсом 2. Простір у Всесвіті 3. Сусідня із Землею планета 4.Супутник Землі 5. Сонце за кольором зоря…..6. Найбільша планета Сонячної системи 7. Планета з яскравими кільцями


в
е
с
т
а
к
о
с
м
о
с


в
е
н
е
р
а
м
і
с
я
ц
ь

ж
о
в
т
а


ю
п
і
т
е
р

с
а
т
у
р
н

КР3. Контроль знань, вмінь та навичок учнів  з теми ( різнорівневі завдання).
Мета: навчальна: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями; розвивальна: розвивати навички розподіляти час; виховна: виховувати відповідальність за результати навчання.
Унаочнення: підручники, зошити, роздаткові картки з двома варіантами різнорівневих завдань
І. Організаційний момент
Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель нагадує учням про виконані на протязі вивчення теми два міні-проекти, з пит ань до матеріалу яких складено 6 питань по 0,5 бали високого рівня.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної роботи .
ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ.
Різнорівневі завдання  (контрольна робота) по темі «Всесвіт» учня  (учениці )
5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 3 бали )   
 І   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1. Укажіть назву групи зір із найвищою температурою: а) блакитні  б) білі в) червоні г) жовті
2. Хмари міжзоряного газу і пилу називають: а) кометами б) галактиками в) туманностями г) астероїдами
3. Між якими планетами існує пояс астероїдів? а) Меркурія і Марса б) Юпітера і Венери  в) Марса і Юпітера г) Меркурія і Венери
4. Небесні тіла: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун - це: а) галактики б) планети в) туманності г) сузір’я
5. Укажіть науку, що досліджує небесні тіла: а) біологія  б) фізика  в) астрономія г) географія
6. Укажіть перелік, укладений із назв лише планет групи гігантів: а) Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун б) Венера, Нептун і Земля  в) Меркурій, Венера, Земля і Марс  г) Сатурн, Місяць і Уран
ІІІ  РІВЕНЬ  7. Зміна пір року відбувається тому, що: а) у Землі є природний супутник Місяць б) Земля віддалена від Сонця на 150 млн. км  в) Земля рухається навколо Сонця г) Сонце рухається навколо своєї осі
8. Виберіть твердження щодо впливу Сонця на Землю: а) освітлює Землю б) утримує Землю на орбіті в) зігріває Землю  г) усі відповіді правильні
ІV РІВЕНЬ 9. Перший космонавт в світі: _____________   ____________________
10. Перший космонавт незалежної  України____________  __________________
11. Автор помилкової моделі світу із Землею в центрі: __________________ __________________


Різнорівневі завдання  (контрольна робота) по темі «Всесвіт» учня  (учениці )  5 - ____ класу ____________     ________________
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 3 бали )   
 ІІ   ВАРІАНТ   І-ІІ РІВЕНЬ
1. До якого типу зір належить Сонце: а) карлик б) гігант в) надгігант г) нейтронна зоря
2. Полярна зоря вказує на: а) схід б) північ в) захід г) південь
3. Розташуйте планети за зростанням відстані до Сонця: а) Юпітер б) Земля в) Венера г) Марс
4. Як називається наша Галактика?: а) Велика Ведмедиця б) пояс астероїдів в) Молочний Шлях г) туманність Андромеди
5. Першим космонавтом незалежної України є: а) Леонід Каденюк б) Юрій Гагарін в) Ніл Армстронг г) Олексій Леонов
6. Наша Галактика - це: а) сузір’я  б) усі видимі на небі зорі  в) велике зоряне скупчення, до якого входить Сонце   г) Сонячна система
ІІІ  РІВЕНЬ  7. День і ніч бувають тому, що: а) Земля далеко розташована від Сонця б) Місяць частково закриває Сонце в) Земля обертається навколо своєї осі  г) між Сонцем і Землею існують ще дві планети
8. За гіпотезою вчених все існуюче у Всесвіті виникло в результаті:
а) розширення  Всесвіту б) утворення частинок світла в) Великого Вибуху  г) утворення небесних тіл
ІV РІВЕНЬ 9. Перший космонавт-українець часів СРСР, учасник групового польоту, 1962 рік: _________________   ________________
10. Перший космонавт, який ступив на Місяць: _____________   __________________
11. Автор моделі світу із Сонцем в центрі: _______________   ____________________


 Д. з.: Повт. § 16-20
Природознавство БМ 27-28, 2018
Тема 1. Форма  Землі.
УМ1. Форма  Землі.
Мета: навчальна: ознайомити учнів з формою  Землі,  з уявленням людей про форму Землі в давнину, розвивальна: зрозуміти докази кулястості форми нашої планети, що їх наводили вчені в давні часи; виховна: виховувати повагу до вчених, наукових знань, взаємодопомогу та толерантність.
Обладнання: підручники, зошити, глобус, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §21 підручника:
1. Уявлення  стародавніх народів про форму Землі.
2. Пошуки доказів кулястості
3. Давньогрецькі вчені уявляли Землю як кулю ще 2500 років тому.
4. За сучасними даними Земля має форму кулі, яка дещо сплюснута з полюсів.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §21 підручника (ст. 98).
Тема 2. Розміри Землі.
ЗП2. Розміри Землі.
Мета: навчальна: ознайомити учнів з  розмірами Землі, глобусом – моделлю Землі, з уявними лініями та точками на глобусі; розвивальна: формувати науковий світогляд, творче мислення; удосконалювати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, висловлювати й аргументувати свою відповідь, застосовувати набуті знання в повсякденному житті, формувати навички співробітництва, взаємодопомоги; виховна: виховувати бережливе ставлення до засобів навчання,повагу до  наукових знань, взаємодопомогу та толерантність.
Обладнання: підручники, зошити, глобус, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §22 підручника:
1. Глобус - зменшена модель Землі.
2. Земна вісь – уявна лінія, довкола якої обертається Земля.
3. Полюси (Північний і Південний) – це уявні точки перетину земної осі із земною поверхнею.
4. Екватор – це уявна лінія (коло), яка проходить на однаковій відстані від полюсів і ділить земну кулю на дві півкулі – Північну і Південну.
5. Північна (Південна) півкуля вище(нижче) екватора.
6. Паралелі – лінії, що паралельні екватору.
7. Меридіани – найкоротші лінії, які проведено від одного полюса до іншого.
8. Від центра Землі до її поверхні в середньому 6370 км.
9. Довжина екватора 40075 км.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §22 підручник (ст. 101).
2. Робота над додатковими завданнями:
Завдання 1. Випишіть із карти півкуль (форзац підручника) назви материків в робочий зошит.
Завдання 2. Випишіть із карти півкуль (форзац підручника) назви океанів в робочий зошит.
Завдання 3. Випишіть із карти півкуль (форзац підручника) назви морів в робочий зошит.
АП3. Практичне заняття №5 «Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, півкуль, материків і частин світу, географічних об’єктів»  (початок).
Мета: навчальна: закріпити теоретичні знання по темі; розвивальна: розвивати вміння знаходити на глобусі екватор, полюси,  півкулі, частини світу, материки та інші географічні об’єкти; виховна: виховувати взаємодопомогу та толерантність.
ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ (за питаннями на ст.100 підручника).
Завдання 1. Покажіть на глобусі лінію екватора. На які півкулі екватор ділить Землю?
Завдання 2. Покажіть на глобусі материк, на якому ми живемо і розташована Україна. Як він називається У якій півкулі відносно екватора він розташований?
Завдання 3. Які назви мають полюси Землі? Покажіть їх на глобусі.
Завдання 4. Який із полюсів  розташований на материку, а який в океані? Визначити відповідні  назви материка і океану.
Завдання 5. Назвіть і покажіть на глобусі материки. Назвіть найбільший і найменший материки.
Д. з.: §21
          §22

Природознавство БМ 29-30, 2018
Тема 1. Внутріщня будова Землі.
ЗП1. Внутрішня будова Землі.
Мета: навчальна: сформувати уявлення про внутрішню будову Землі; розвивальна: формувати науковий світогляд, творче мислення, розвивати вміння досліджувати природні тіла; виховна: виховувати гордість за людські досягнення в науці.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, глобус, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо з попереднього уроку, яка форма і розміри Землі?
2. Тестові завдання по матеріалу §21-22 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Форма  Землі : а) ідеальної кулі б) куляста, але сплюснута зі сторони полюсів в) плоска
2) Поверхня Землі: а) має виступи і западини б) плоска в) ідеально рівна на рівнинах г) ідеально рівна на дні океанів
3) Першим висловив твердження про кулястість Землі: а) Копернік  б) Галілейі в) Піфагор г) Аристотель
4) Сучасні докази кулястості Землі: а) малюнки художників б) твори  письменників в) фотографії з космосу
5) Кулясту форму мають такі небесні тіла: а) астероїди б ) планети в) комети
6) Предмети з поверхні Землі  та вода не відриваються  в космос тому, що предмети і вода утримуються на Землі: а) силою тяжіння до центру Землі б) надприродними силами
7) Середній радіус Землі: а) 40075 км б) 6370 км в) 39500 км
8) У якій півкулі (Північній чи Південній) відносно екватора розташована вся Україна?______________
9) На якому материку розташована Україна?_
10) Глобус – це: а) об’ємна модель Землі б) карта Землі в площині  в) іграшка
11) За сучасними даними довжина екватора становить:__________________
12) Південний полюс Землі розташований  (вибрати): н екваторі, в Північній півкулі, в Південній півкулі
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про внутрішню будову Землі. Як і у вивченні Всесвіту ми скористуємося певними найбільш вірогідними науковими припущеннями щодо природи внутрішньої будови Землі, оскільки немає можливості безпосередньо досліджувати цю природу на значних відстанях від поверхні Землі до її центру.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 23 підручника:
1. Ядро – центральна частина Землі з радіусом близько 3500 км і температурою до 5000оС.
2. Температура ядра і тиск у ньому зростає з наближенням до центру Землі.
3. Мантія – оболонка Землі товщиною 2900 км між ядром і земною корою.температура Мантії від кількох сотень до 2500 оС.
4. Земна кора – верхній твердий шар Землі товщиною 10-70 км.
5. Літосфера складається із земної кори і верхньої частини мантії.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §23 підручника (ст. 103)
Тема 2. Рухи землі. Пори року
ЗП(2-3). Рухи Землі. Пори року
Мета: навчальна: поглибити знання про рухи Землі у Всесвіті, ознайомити з наслідками рухів Землі; розвивальна: формувати науковий світогляд, творче мислення; удосконалювати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, аргументовано висловлювати свою відповідь, розвивати творче мислення, вчити застосовувати набуті знання в повсякденному житті; виховна: виховувати повагу до людей-носіїв наукових знань, формувати навички взаємодопомоги, вчити поважати думку іншого.
Обладнання: підручники, зошити, глобус, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §24 підручника:
1. Земля обертається навколо своєї уявної осі проти  годинникової стрілки, якщо на оберти дивитися з півночі Землі. При цьому наслідком цього руху є зміни дня і ночі протягом доби.
2. Телурій  - прилад для демонстрації обертання Землі навколо своєї осі і одночасно навколо Сонця.
3. Доба – час повного оберту Землі навколо своєї осі.
4. Наслідком руху Землі навколо Сонця і постійного нахилу земної осі (при цьому Північний полюс постійно вказує на Полярну зорю) є зміна пір року.
5. Дні сонцестояння –  2 дні щорічно, коли одна з півкуль освітлюється Сонцем найбільше, а протилежна - найменша.
6. Дні рівнодення – 2 дні щорічно, коли обидві півкулі землі освітлені однаково.
7. Дні сонцестояння – зимового 22 грудня, літнього 22 червня.
8. Дні рівнодення – весняного 21 березня, осіннього 23 вересня.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §24 підручника (ст. 107).

 Д. з.: §23, §24

Природознавство БМ 31-32, 2018
Тема 1. Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі.
ЗП(1-2). Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі.
 Мета: навчальна: ознайомити учнів з розподілом світла і тепла на Землі, допомогти зрозуміти, чому протягом року змінюється висота Сонця над горизонтом, з’ясувати, чому протягом року змінюється висота Сонця над горизонтом, з’ясувати, яка залежність існую між висотою Сонця над горизонтом і нагріванням земної поверхні; розвивальна: формувати науковий світогляд, просторове уявлення про фізичні явища при взаємодії Сонця і Землі; виховна: виховувати наполегливість у прагненні зрозуміти наукову картину світу.
Обладнання: підручники, зошити, глобус, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про Землю з §23-24 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §23-24 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Зовнішній відносно тонкий твердий шар Землі – це: _______________
2) Мантія розташована між _____________  і _________________
3) Температура в мантії досягає _____________
4) Температура в центрі Землі досягає аж _____________
5) Земна кора утворена із мінералів і __________     ____________
6) Радіус ядра Землі ________________, а товщина мантії ______________
7) Телурій – прилад для _____________________________________
8) Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі відбувається _______________
9) Унаслідок нахилу земної осі Землі та руху Землі навколо Сонця відбувається ________________
10) День літнього сонцестояння у Північній півкулі ___________________
11) День весняного рівнодення _________________
12) Північний полюс Землі завжди повернений в напрямі на __________________ зорю
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 25 підручника:
1. Протягом дня в полудень (о 12год. 00 хв.) висота Сонця над горизонтом найвища, а довжина тіні – найкоротша.
2. Протягом дня рано вранці і пізно ввечері висота Сонця над горизонтом найменша, а довжина тіні – найдовша.
3. Протягом року в полудень висота Сонця над горизонтом найвища влітку, найнижча – взимку.
4. Чим вища висота Сонця, тим більше світла і тепла отримує земна поверхня, від якої нагрівається і повітря.
5. Повітря від проходження променів Сонця зверху  не нагрівається, воно нагрівається нагрітою земною поверхнею, яка поглинула тепло променів.
6. Чим більший кут падіння сонячних променів на земну поверхню, тим більше вона освітлюється й нагрівається
7. Чим далі від екватора, тим кут падіння сонячних променів менший.
8. Біля полюсів місяцями бувають полярні дні і ночі.
9. Без світла і тепла жива природа на Землі може загинути.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §25 підручник (ст. 108).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Місяць – супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення.
ЗП3. Місяць – супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення.
Мета: навчальна: ознайомити учнів з природним супутником Землі, його впливом на землю, фазами Місяця та їхніми змінами, причинами сонячного та місячного затемнення; розвивальна: формувати науковий світогляд, творче мислення , продовжити формувати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, застосовувати набуті знання в повсякденному житті, розвивати допитливість; виховна: виховувати естетичний смак. взаємодопомогу.
Обладнання: підручники, зошити, глобус, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §26 підручника:
1. Місяць – це природний супутник Землі.
2. Місяць світить відбитим світлом Сонця.
3. Відстань від Землі до Місяця 384400 км.
4. Місяць – п’ятий за величиною супутник Сонячної системи.
5. Доба на Місяці приблизно  земних діб і 8 годин, а один оберт навколо Землі триває 27 діб 8 годин.
6. До Землі Місяць повернений завжди одним боком.
7. Поверхня Місяця досліджувалася автоматичними станціями, космонавти США 6 разів висаджувалися на Місяць.
8. Фази Місяця – видимі із Землі форми Місяця.
9. Спосіб визначення того, чи «збільшується» Місяць, чи «зменшується»: якщо «роги» нагадують літеру С – Місяць зменшується, «старіє», якщо «роги» з’єднати і виходить літера Р – Місяць «росте».
10. Температура на Місяці від -170оС до +130 оС. Різкі перепади температур виникають через відсутність на Місяці атмосфери.
11. Місячне затемнення трапляється 2-3 рази на рік, коли небесні тіла стоять у такій послідовності:
Сонце – Земля – Місяць.
12. Сонячне затемнення трапляється 2 і більше разів на рік, коли небесні тіла стоять у такій послідовності: Сонце – Місяць – Земля.
13. Місяць своєю силою тяжіння до Землі двічі на добу кожні 6 годин спричиняє двічі припливи і двічі відпливи в морях і океанах.
14. Вага на Місяці в 6 разів менша, ніж на Землі.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §26 підручника (ст. 115).
Д. з.: §25
          §26
Природознавство БМ 33-34, 2018
Тема 1. Способи зображення Землі.
ЗП1. Способи зображення Землі.
Мета: навчальна: ознайомити учнів із зображеннями Землі, материків та частин світу, дізнатись, як зображують Землю на площині, розрізняти способи зображення об’єктів на географічних картах; розвивальна: формувати вміння користуватися географічними картами та іншими картографічними джерелами інформації, розвивати просторові уявлення, допитливість; виховна: виховувати акуратність у роботі з картографічними джерелами знань, почуття поваги до товаришів, їхньої думки.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, надруковані на кожну парту тести по перевірці домашнього завдання, атласи, настінні карти.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати при вивченні цієї теми  природознавства зошити, підручники, атласи. Робить  зауваження щодо ведення зошитів.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §25,26 підручника.
2. Тестові завдання по матеріалу § 25,26 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) В полудень (в конкретному місці) висота Сонця вища: а) навесні, б) восени, в) узимку, г) влітку
2) Кут падіння сонячних променів найменший: а) над екватором, б) над полюсами, в) між екватором і полюсами
3) Найнижча висота Сонця в різних місцях Північної півкулі: а) 22 червня, б) 23 вересня, в) 22 грудня, г) 21 березня
4) Значні перепади температур на Місяці від (-170оС) до (+130оС) – це наслідок: а) значної відстані від Землі б) значної відстані від Сонця в) відсутності на Місяці атмосфери г) через меншу вагу на Місяці
5) У Північній півкулі Місяць, що збільшується, нагадує: а) звичайну літеру С, б) літеру С, обернену її початком і кінцем вліво, в) літеру С у вигляді горизонтального човника
6) Сонячне затемнення виникає внаслідок: а) попадання на місяць тіні від Землі б) закривання для спостерігача Місяцем Сонця в) припливів і відпливів
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Щоб прочитати книгу, треба знати азбуку. Щоб користуватися картою, треба, крім звичайної азбуки, знаки ще і «азбуку» карти, тобто умовні знаки…
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §27 підручника:
1. Фотознімок – зменшене зображення Землі або певних її територій за допомогою фотографування з висоти (літака, гелікоптера, супутника тощо).
2. План місцевості – зменшене зображення невеликої ділянки земної поверхні за допомогою умовних знаків.
3. Карта – зменшене зображення поверхні всієї Землі або її частини за допомогою умовних знаків.
4. Умовні знаки – позначення на карті у вигляді різних за формою, розміром і кольором символів.
5. Шкала глибин і висот – горизонтальна на ст.119  і вертикальна на останньому форзаці підручника.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §27 підручника (ст. 120).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Практичне заняття №6 «Знаходження на карті та глобусі материків і частин світу, географічних об’єктів».
АП (2-3). Практичне заняття №6 «Знаходження на карті та глобусі материків і частин світу, географічних об’єктів».
Мета: навчальна: формувати практичні вміння учнів знаходити об’єкти на карті; розвивальна: розвивати просторові уявлення і вміння використовувати зображення в практичній діяльності; виховна: виховувати прагнення досліджувати світ, потребу в пізнанні нового..
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, атласи, настінні карти.
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Неможливо назвати географом людину, яка не вміє користуватися географічною картою та розібратися з її особливостями. А звичайна людина, яка подорожує чи керує транспортом, не може не користуватися картами…
ІІ. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ (ст.119-120 підручника)
1. Покажіть на карті півкуль полюси землі та лінію екватора. Що це за лінія? У якій півкулі відносно екватора розташована Україна?
2. Назвіть і покажіть на карті материки. Який материк найбільший за площею, а який – найменший? У яких півкулях відносно екватора вони розташовані?
3. Назвіть і покажіть на карті частини світу. Порівняйте їхні назв і розташування з материками. У чому полягає різниця?
4. Назвіть і покажіть на карті океани Землі. наведіть приклади морів, що лежать у Північній півкулі. Назвіть великі острови , що розташовані в Південній півкулі.
5. На якому материку розташовані найвищі гори світу? Назвіть їх і покажіть на карті.
6. Записати відповіді на питання роботи в зошити.
Відповіді:
1. Полюси – уявні   точки перетину земної осі із земною поверхнею в центрі Північного Льодовитого океану та в центрі Антарктиди. Екватор – уявне коло по поверхні Землі на однаковій відстані від полюсів, яке ділить земну кулю на дві півкулі. Україна розташована у Північній півкулі.
2. Материки  (див. карту на останньому форзаці підручника).
№ з/п
Материк
Ознака материка
1
Євразія
Найбільший
2
Австралія
Найменший
3
Антарктида
Найхолодніший
4
Африка
Найспекотніший
5
Північна Америка
На заході – гори Кордильєри
6
Південна Америка
На заході – гори Анди
3. Поділ Землі на частини світу виник історично в процесі пізнання європейцями Землі.
№ з/п
Частина світу
Ознака частини світу
1
Європа
Західна частина  Євразії
2
Азія
Східна частина Євразії
3
Антарктида
Найпівденніший материк, посеред якого Південний полюс
4
Африка
Відділена від Євразії Середземним і Червоним морями
5
Північна Америка
Омивається Північним Льодовитим океаном
6
Південна Америка
Відділена від Антарктиди широкою протокою Дрейка
4. Світовий океан умовно ділиться на 4 океани (послідовність за зменшенням розмірів): Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий.
5. Найвищі гори Гімалаї на материку Євразія.
Д. з.: §27, контурні карти на ст. 2-3

Природознавство БМ 35-36, 2018
Тема 1. Ґрунт, його значення і властивості. Утворення ґрунту. Догляд за ґрунтом.
ЗП1. Ґрунт, його значення і властивості. Утворення ґрунту. Догляд за ґрунтом.
 Мета: навчальна: ознайомити учнів з поняттям «ґрунт», утворенням та складом ґрунту, його властивостями, значенням ґрунту для живих організмів; розвивальна: навчити учнів використовувати додаткові джерела інформації для розвитку ерудиції та збільшення знань, формувати вміння дбайливого господаря землі; виховна: виховувати бажання зберігати ґрунти рідного краю, бережне ставлення до землі-годувальниці.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, рисунки з зображенням розрізів різних видів ґрунту, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про зображення Землі з §27 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §27 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Зображення ділянок земної поверхні може бути у вигляді: а)…….. б)………в)…………
2) Найменший материк на світі: а)……………, а найбільший б)………….
3) Атлас – це: а) контурні карти б) настінні карти в) збірка географічних карт
4) Зеленим кольором на шкалі глибин і висот позначають: а) глибини в морях і океанах б) гори на суходолі в) низькі місця суходолу
5) Умовні знаки на карті відрізняються зовні за: а) ……………     б)……………          в)………….
6) Відтінками синього кольору позначають на картах  місця з:  а) повітрям    б) синьою глиною    в) водою
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про природне утворення з природних складових (компонентів), яке часто у нас знаходиться буквально під ногами, але ми ще не знаємо, що до нього треба відноситися дуже поважно і треба оберігати.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 28 підручника:
1. Ґрунт – це верхній пухкий шар земної кори, якому властива родючість.
2. Родючість – це здатність ґрунту забезпечувати рослини поживними речовинами.
3. Складові частини ґрунту: гірські породи, вода, повітря, перегній.
4. Перегній (гумус) – органічні речовини, утворені з решток рослин.
5. Родючість ґрунту найбільше залежить від кількості в ньому перегною.
6. Чорноземи – найбільш родючі ґрунти в світі; їх багато і в Україні.
7. Для підвищення родючості ґрунтів в них вносять органічні і мінеральні добрива.
8. Отрутохімікати і надлишки мінеральних добрив забруднюють ґрунти.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §28 підручник (ст. 124).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Повітря – суміш газів. Властивості повітря. Значення повітря.
ЗП2. Повітря – суміш газів.
Мета: навчальна: ознайомити учнів зі складом повітря; розвивальна: розвивати спостережливість, увагу, дослідницький підхід до вивчення природних явищ; виховна: виховувати бережне ставлення до природного складу повітря.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §29 підручника:
1. Атмосфера – повітряна оболонка Землі.
2. Повітря – це суміш газів.
3. Склад повітря: азот-78,1%, кисень-21%, вуглекислий газ-0,03%, інертні гази – 0,94%. Водяна пара – від 0,1 до 3%. Бувають домішки: водень, аміак, озон, сірководень, метан, діоксид сірки.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Демонстрація дослідів на ст.125-126 підручника.
 2. Бесіда за питаннями до §29 підручника (ст. 126).
ЗП3. Властивості повітря. Значення повітря.
Мета: навчальна: розширити й поглибити уявлення про властивості і значення повітря; розвивальна: розвивати спостережливість, увагу, дослідницький підхід до вивчення природних явищ; виховна: виховувати бережне ставлення до повітря – основи життя.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §30 підручника:
1. Повітря безбарвне, прозоре, легке, пружне, має погану теплопровідність, заповнює увесь ближній простір.
2. Прозоре повітря нагрівається не сонячними променями, а від земної поверхні, яка поглинає тепло  променів.
3. Тепле повітря піднімається вверх, холодне опускається.
4. Без повітря життя на Землі не можливе.
5. Сучасний склад повітря найкраще підходить для всіх організмів, тому треба уникати його забруднення газами та пилом штучного походження.
6. Особливе значення має збереження рослинності на Землі, в першу чергу лісів, оскільки рослини виробляють кисень, необхідний для дихання організмів.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §30 підручника (ст. 129).
Д. з.: §28
          §29,30
Природознавство БМ 37-38, 2018
Тема 1. Організація спостережень: за повертанням листків рослин до Сонця; нагріванням тіл променями Сонця. Практичне заняття №7 «Дослідження нагрівання тіл  (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця»
Мета: навчальна: закріпити знання про значення сонячного світла для рослин, розширити знання про особливості нагрівання тіл променями Сонця; розвивальна: розвивати спостережливість та вміння проводити досліди; виховна: продовжити формувати вміння працювати в групі.
АП1. Організація спостережень за повертанням листків рослин до Сонця; нагріванням тіл променями Сонця
Обладнання: підручники, зошити,  дошка з написаними матеріалами для уроку, кімнатні рослини.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про зображення Землі з §28-30 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §28-30 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Рослини добре ростуть (1): в ґрунті, в піску, глині, суміші піску і глини
2) Перегній утворюється з (1):  піску, гумусу, решток рослин
3) Дрібні тварини в ґрунті: розпушують ґрунт, поїдають перегній, поїдають гумус
4) Для створення шару ґрунту  товщиною 1-2 см потрібно: близько 500 років, близько 1000 років, близько 250 років
5) Кількість гумусу (перегною) в ґрунті збільшується за рахунок: спалювання сухих рослин, внесення органічних решток, переорювання ґрунту
6) Закріпити схили нерівних полів з  ґрунтом від руйнування можна: висаджуванням дерев, переорюванням полів тракторами вниз по схилу, внесенням органічних добрив з гною великої рогатої худоби
7) Атмосфера – це: нижня частина повітряної оболонки Землі, верхня частина повітряної оболонки Землі, повітряна оболонка Землі
8) У повітрі найбільше: кисню, азоту, вуглекислого газу
9) Газ, який утримує тепло навколо Землі: азот, кисень, вуглекислий газ, водяна пара
10) М’яч скакає по землі тому, що повітря в ньому: легке, пружне, безбарвне, прозоре
11) Між листами скла у вікнах залишають повітря тому, що воно: погано проводить тепло, добре проводить тепло, зовсім не проводить тепло
12) Для дихання організмам з повітря необхідний: кисень, азот, вуглекислий газ
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
ІV. Організація спостережень за повертанням листя і квітів рослин до Сонця.
1.1. Визначення розташування листків (квітки зимою у більшості рослин відсутні) кімнатної рослини у її початковому (постійному) положенні.
1.2. Визначення початкового розташування листків після розвороту горщика на 180о.
1.3. Визначення розташування листків через тиждень.
1.4. Заповнення таблиці спостережень (при можливості – фотографування рослини у початковому положенні, відразу після розвороту, через тиждень).
1.5. Формулювання висновків.
Таблиця спостереження за реагуванням рослини на сонячне освітлення.
Дата
Розташування листків рослини
09.02.2015
Зі сторони вікна листки і черешки більші та міцніші, вони тягнуться до світла і більше його отримують
09.02.2015
Горщик з рослиною після опису початкового розташування повернено до вікна протилежним боком
16.02.2015
Листки, що були повернені до Сонця і були маленькими, стали розвиватися краще, а більші листки намагаються розвернутися до вікна
Висновки: Листки намагаються розвернутися до Сонця, бо за допомогою світла в листках йде фотосинтез з утворенням органічних речовин в листках і виділенням кисню в повітря.
V. Нагрівання тіл променями Сонця розглянемо в наступному міні-модулі
АП2. Практичне заняття №7 «Дослідження нагрівання тіл  (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця».
1. Ці спостереження краще проводити тоді, коли вже припиняється  опалення житла і немає значних перепадів температури між температурою в середині житла та поза ним. Та і Сонце вже гріє набагато краще, тобто результати дослідів більш виразні.
2. Сонячного дня притулимо долоню на освітлене Сонцем скло. Чи відчуваєте ви нею різницю температури в повітрі і на склі ? – Ні.
3. Покладемо руку на підвіконня, освітлене Сонцем. Чи тепліше воно, ніж повітря? – Так.
4. Проведемо більш точний дослід. Візьмемо два однакових термометра, покладемо їх на освітлене підвіконня. Один вкриємо щільною чорною тканиною, інший – білою. Через 30 хвилин відкриємо їх і побачимо, що термометр під чорною тканиною показує більшу температуру, ніж під білою.
5. Результати спостережень внесемо в таблицю.
Етап дослідження
Температура повітря, оС
Обидва термометри
Термометр під чорною тканиною
Термометр під білою тканиною
На  початку
Температура однакова
-
-
Через 30 хв.
-
Температура вища
Температура нижча
Як змінилася температура
-
Піднялася на 5 оС
Піднялася на 1 оС
Висновок: (чорна поверхня нагрівається краще, ніж  біла ).
Тема 2. Вода на Землі. Три стани води. Колообіг води.
ЗП3. Вода на Землі. Три стани води. Колообіг води.
Мета: навчальна: поглибити знання про поширення води на Землі, з’ясувати, за яких умов вода переходить з одного агрегатного стану в інший, пояснювати кругообіг води у природі; розвивальна: розвивати дослідницький підхід до вивчення природних явищ, вміння виявляти властивості води, виділяти основну думку та висловлювати думку групи; виховна: виховувати бережне ставлення до води – колиски та основи життя.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §31 підручника:
1. Місцезнаходження води на Землі: океани, моря, водойми суходолу, льодовики, ґрунт, гірські породи, організми, підземні води, водяна пара у повітрі, хмари.
2. Три агрегатних стани води: рідкий, твердий (сніг та лід), газуватий (водяна пара).
3. Водяна пара – невидимий газ. Це підтверджує те, що ми бачимо тонкий шар рідкої води на вимитій підлозі, але через деякий час помічаємо, що підлога висохла і вода перетворилася на невидиму пару, змішавшись з повітрям.
4. Хмари на висоті або туман біля поверхні землі утворені з дрібних крапель рідкої води або кристаликів льоду
5. Вода випаровується з рідкого стану в газуватий при різних температурах, але найбільш інтенсивно при +100оС (при кипінні).
6. Конденсація – перетворення при  охолодженні невидимої водяної пари у краплини води на поверхнях тіл або у крапельки води хмар чи туману.
7. 0оС – температура перетворення води на лід або навпаки.
8. Колообіг води в природі – випаровування  частини води з поверхні суходолу чи водойм у повітря з подальшим поверненням вниз у вигляді опадів, а також пересування потоків води суходолом у більш низькі місця рельєфу і у океан.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення учнями матеріалу  за  малюнками у §31 підручника.
2. Бесіда за питаннями до §31 підручника (ст. 132).
3. Складання опорного конспекту.
Д. з.: конспект, §31, проведення і оформлення результатів дослідів
Природознавство БМ 39-40, 2018
Тема 1. Властивості води. Вода - розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини. Розчини у природі. Значення води у природі. Використання води людиною.
ЗП1. Властивості води. Вода - розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини. Розчини у природі. Значення води у природі. Використання води людиною.
Мета: навчальна: сформувати на конкретних прикладах уявлення про розчинні й нерозчинні речовини, розчини у природі, використання води людиною, дослідити властивості води; розвивальна: розвивати дослідницький підхід до вивчення природних речовин; виховна: виховувати свідоме бережне ставлення до води, пояснювати значення води для життя на Землі.
Обладнання: підручники, зошити, тестові завдання, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про воду з §31 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §31 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Більша частина Землі на карті: а) суходіл б) океани в) льодовики г) материки
2) Три стани води: а)__________ б)_____________ в)_________________
3) Конденсація води: а)танення снігу б)утворення рідких крапель води з водяної пари в)утворення  льоду
4) У процесі колообігу води: а) задіяна одночасно буквально вся маса води б) частина перебуває довгий час в постійному місці в) не знаю
5) Водяна пара (згадай випаровування води з мокрої підлоги) зовні: а) видима б) невидима в) це краплі води
6) На висоті в кілька кілометрів температура морозна, атому білі хмарки там утворені з: а) крапель води б) кристаликів льоду в) пилу
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про властивості води, якими ми часто користуємося, але не часто не можемо пояснити їх грамотно.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 32 підручника:
1. Вода чиста Н2О  прозора, немає кольору, запаху і смаку.
2. Під час нагрівання вода розширюється, а під час охолодження стискується.
3. Вода має погану теплопровідність.
4. Вода - розчинник для багатьох речовин.
5. Розчинні у воді речовини стають у воді невидимими і проходять з водою крізь фільтр.
6. Приклади розчинних у воді речовин: сіль, цукор, лимонна кислота.
7. Нерозчинні у воді речовини плавають у воді зверху, осідають на дно або затримуються на фільтрі.
8. Приклади нерозчинних у воді речовин: крохмаль, олія, пісок.
9. Морська вода – розчин води з багатьма речовинами, серед яких найбільше кухонної солі.
10. Вода має величезне значення для існування живої природи і людини. Крім того, вода має для людини господарське і естетичне значення
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення учнями матеріалу  за  малюнками у §32 підручника.
2. Складання опорного конспекту.
АП(2-3). Практичне заняття  №8 «Дослідження розчинності речовин (цукру, солі, лимонної кислоти, олії».
Мета: навчальна: закріпити знання про  властивість води розчиняти певні речовини; розвивальна: розвивати спостережливість та вміння проводити досліди; виховна: продовжити формувати вміння працювати в групі.
Обладнання: підручники, зошити,  дошка з написаними матеріалами для уроку, 4 склянки, рослинна олія, цукор, сіль, лимонна кислота,  паперовий фільтр, мірний посуд, ложки для сипучих речовин, скляна паличка, лійка, лабораторні терези.
Завдання 1. Визначити максимальну кількість кожної речовини, яку можна розчинити в 1 літрі води.
Відповідь. За  даними з Інтернету про розчинність досліджуваних речовин при кімнатній температурі можна скласти таку таблицю.
Речовина
Результат розчинення
Результат фільтрування
Висновок про розчинність
Цукор
Розчиняється максимум 2000г в 1000 мл води
Розчин проходить через фільтр, осад - ні
Розчинний
Сіль
Розчиняється максимум 360г в 1000 мл води
Розчин проходить через фільтр, осад - ні
Розчинна
Лимонна кислота
Розчиняється максимум 750г в 1000 мл води
Розчин проходить через фільтр, осад - ні
Розчинна
Олія
Не розчиняється, піднімається вверх
Олія не проходить через фільтр
Нерозчинна
Завдання 2. Провести дослідження розчинності.
Відповідь. Проводити розчинення в 1000 мл (1л) води дорого, оскільки витрачається багато речовин. Тому бажано зменшити кількість води і речовин хоча б в 10 разів. Беремо води 100 мл, тоді ми витратимо для досліду максимум 50 г солі, при цьому десь 14 грам не розчиняться і залишаться в осаді
Проте при зменшенні кількості речовин необхідно мати лабораторні терези, які вимірюють масу речовин з точністю до 1 г.
Висновки. Складаємо таблицю (дані дослідів схожі на дані  таблиці в завданні 1, але кількість речовин для дослідів в 10 разів менші).
Практичне заняття  №9 «Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти».
Мета: навчальна: закріпити знання про  властивість води розчиняти певні речовини; розвивальна: розвивати спостережливість та вміння проводити досліди; виховна: продовжити формувати вміння працювати в групі.
Обладнання: підручники, зошити,  дошка з написаними матеріалами для уроку, 4 склянки, рослинна олія, шматочок глини, лійка, паперовий фільтр, мірний посуд, ложки для сипучих речовин, скляна паличка.
Завдання 1. Перемішування у склянці з водою третини чайної ложки лимонної кислоти. Розчин вільно проходить через фільтр.
Завдання 2. Перемішування у склянці з водою ложки олії. Розчин неможливо отримати, оскільки олія піднімається вверх.
Завдання 3. Перемішування у склянці з водою шматочка глини. Глина осідає на дно склянки, апри фільтруванні залишається на фільтрі.
Завдання 4. Легке перемішування у склянках холодної та гарячої води з водою ложки цукру. Переконуємось, що у гарячій воді цукор розчиняється швидше.
Формулюємо висновки по результатам дослідів та записуємо їх в зошити.
Висновки. Глина і олія нерозчинні, лимонна кислота у воді розчиняється в обмеженому об’ємі води повністю в максимальній пропорції мас 75 г кислоти на 100 г води.
Д. з.: § 32
Природознавство БМ 41-42, 2018
Тема 1. Практичне заняття  №10 «Дослідження впливу різних температур на розчинення цукру(солі) у воді».
АП1. Практичне заняття  №10 «Дослідження впливу різних температур на розчинення цукру(солі) у воді».
І. Організаційний момент
Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства на минулому  уроці (коротке фронтальне опитування).
2.Перевірка вивчення д.з. по § 32.
1) Чиста вода: а) має певний смак б) має певний запах в) має певний колір г) не має ніяких вказаних показників і властивостей
2) Вода проводить тепло: погано, добре, зовсім не проводить
3) Вода розчиняє (2): пісок, глину, сіль, олію, лимонну кислоту
4) Абсолютно чиста вода в природі: в джерелах, колодязях, річках, не існує
5) Найбільше розчинено в морській воді:…
6) На гідроелектростанціях за допомогою води виробляють:…
7) Фотографії водних краєвидів створюють людині: запас води, можливість плавати, естетичну насолоду
8) Газують воду у пляшки для: користі для здоров'я, кращого смаку, щоб були красиві бульбашки
3. Перевірка загальної готовності учнів до захисту міні-проекту.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Сьогодні ви продовжите роботу з розчинами та повинні визначити залежність розчинності від температури.
ІV.ВИКОНАННЯ П.Р.№10
Мета: навчальна: закріпити знання про  залежність кількості розчинення речовин в рідинах від показників температури; розвивальна: розвивати спостережливість та вміння проводити досліди; виховна: продовжити формувати вміння працювати в групі.
Обладнання: підручники, зошити,  дошка з написаними матеріалами для уроку, 2 склянки, цукор (сіль), лійка, паперовий фільтр, мірний посуд, ложки для сипучих речовин, скляна паличка.
Завдання. Перемішуємо з однаковою інтенсивністю  у склянках з водою (з різною температурою) однакову кількість цукру (солі). Фіксуємо, у якій склянці цукор(сіль) розчинився швидше.
Висновок. Ми переконалися, що у гарячій воді цукор(сіль) розчиняється швидше.
Тема 2. Підсумковий урок по темі «Земля як планета».
СУ2. Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми.
Мета: навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми, визначити рівень загальнонавчальних  умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до підсумкової письмової роботи з виконанням різнорівневих завдань; розвивальна: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, екологічне мислення, уміння робити висновки; виховна: виховувати співпереживання за стан природи, впевненість у навчальних діях, почуття колективізму.
Унаочнення: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку
І. Організаційний момент
Створення психологічної атмосфери відповідальності за роботу на уроці як підсумок усіх занять по темі та перед виконанням різнорівневих завдань.
ІІ.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ в ході виконання інтерактивних завдань.
1. Творче завдання - прийом «Павучок». На дошці написане слово «Вода», учні називають ніжки «ніжки» з слів, з яким у них асоціюється слово «Вода» – озеро, пара, рідина, річка, прання, хмари, колодязь, лід, колодязь.
2. Фронтальне опитування за питаннями до § 21-32.
КР3. Контроль знань, вмінь та навичок учнів  з теми ( різнорівневі завдання).
Мета: навчальна: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями; розвивальна: розвивати навички розподіляти час; виховна: виховувати відповідальність за результати навчання.
Унаочнення: підручники, зошити, роздаткові картки з двома варіантами різнорівневих завдань
І. Організаційний момент
Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель нагадує учням про виконані на протязі вивчення теми два міні-проекти, з пит ань до матеріалу яких складено 6 питань по 0,5 бали високого рівня.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної роботи .
ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ.
Д.з. Повт. § 21-32
Різнорівневі завдання по темі «Земля як планета» учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    ____
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
 І   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1. Як називається уявна лінія, що ділить земну кулю на дві півкулі – Північну і Південну : а) полюс б) меридіан в) екватор г) земна вісь
2. Назвіть оболонку, що покриває ядро Землі: а) мантія б) земна кора  в) літосфера г) атмосфера
3. Укажіть, у якому напрямку зменшується кут падіння сонячних променів на поверхню Землі: а) від екватора до полюсів б) із заходу на схід в) від Південного полюса до екватора г) від Північного полюса до екватора
4. Зазначте, чим ґрунт відрізняється від гірських порід: а) кольором  б) твердістю  в) родючістю г) пластичністю
5. Назвіть ознаку, яка не властива повітрю: а) легке  б) пружне  в) добре проводить тепло г) при нагріванні розширюється
6. Для виробництва електричної енергії на гідроелектростанціях (ст.136) на річці Дніпро в межах України споруджені водосховища, визначити їхню кількість за допомогою атласу. Їх така кількість: а) 2 б) 4 в) 5  г) 6 д) 3
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між об’єктами (явищами) та способами їх зображення на картах:
1.( __ ) морські течії 2. ( __ )  річки 3. ( __ )  корисні копалини:
а) жовтим зафарбуванням б) значками в) лініями г) стрілками
8.Установіть відповідність між материками і їхніми ознаками:
1.( __ ) Євразія 2. ( __ ) Австралія 3. ( __ ) Антарктида:
а) найхолодніший б) найменший в) найбільший г) найспекотніший
ІV РІВЕНЬ 9. Укажіть, де  буде врешті-решт олія при спробі її розчинити у воді:
а) на дні склянки б) в однорідній суміші з водою  в) у верхній частині склянки г) випарується
10. Назвіть процес, наслідком якого є утворення роси:
а) танення б) конденсація в) замерзання г) випаровування
11. Підземна вода з підвищеною кількістю солі називається:
а) прісною б) солоною в) мінеральною г) газованою
Різнорівневі завдання по темі «Земля як планета» учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    _______
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
ІІ   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Укажіть, що передає форму Землі: а) карта б) план місцевості в) глобус г) аерофотознімок
2. Установіть відповідність між географічними об’єктами і материками, на яких вони розташовані:
1.( __ ) Південний полюс 2. ( __ ) місто Київ  3. ( __ ) річка Амазонка:
а) Південна Америка б) Антарктида в) Євразія
3. Укажіть, що є наслідком обертання Землі навколо своєї осі: а) сонячні затемнення б) зміна пір року  в) припливи і відпливи г) зміна дня і ночі
4. Зазначте, що спричиняє сильне нагрівання поверхні Місяця вдень (до +130оС) і сильне її охолодження вночі (до -170оС): а) обертання Місяця навколо своєї осі б) обертання Місяця навколо Землі в) наявність різних фаз Місяця г) відсутність повітряної оболонки
5. Укажіть газ, якого в повітрі найбільше: а) азот б) кисень  в) вуглекислий газ г) аргон
6. Назвіть ознаку, яка не властива воді: а) під час охолодження стискується  б) під час замерзання розширюється  в) під час нагрівання розширюється  г) має високу теплопровідність
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між географічними об’єктами і материками, на яких вони розташовані: 1.( __ ) Південний полюс 2. ( __ )  місто Київ 3. ( __ )  гора Кіліманджаро:
а) Африка б) Антарктида в) Євразія г) Південна Америка
8.Установіть відповідність між материками і їхніми ознаками та об’єктами:
1.( __ ) Африка 2. ( __ ) Північна Америка 3. ( __ ) Південна Америка:
а) найхолодніший б) є річка Амазонка в) є гори Кордильєри г) найспекотніший
 ІV РІВЕНЬ 9. Укажіть, де  буде врешті-решт невелика кількість лимонної кислоти  при спробі її розчинити у воді:
а) на дні склянки б) в однорідній суміші з водою  в) у верхній частині склянки г) випарується
10. Назвіть процес, наслідком якого є утворення з твердої речовини рідини:
а) випаровування б) конденсація в) замерзання г) танення
11. Металеві труби з водою можуть зруйнуватися при:
а) охолодженні води до +1оС б) замерзанні води нижче 0оС в) випаровуванні води
Природознавство БМ 43-44, 2018
Тема 1. Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.
УМ1. Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.
Мета: навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів про організми як тіла живої природи, пояснити відмінності їх від  тіл неживої природи, дати уявлення розмноження, ріст, розвиток живлення, дихання, подразливість, клітинну будову організмів, одноклітинні та багатоклітинні організми; розвивальна: формувати науковий світогляд, творче мислення, продовжити формування вміння працювати з підручником як основним джерелом знань при вивченні нових термінів і понять виховна: виховувати естетичне сприйняття природи, усвідомлення її природної цільності і одночасно сильної залежності від людини.
Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель оголошує про результати контрольної роботи та оцінки по тематичному оцінюванню, повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи,  щоденники. Учні через чергових надають вчителю розкриті щоденники для виставлення тематичної оцінки.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства в темі «Земля як планета».
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій великій темі ми узнаємо більш детально про Землю як середовище життя організмів та про зв'язок  людини з цим  середовищем.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 33 підручника:
1. Організми – тіла живої природи, які живляться, дихають, ростуть, розмножуються, реагують на зовнішні подразнення.
2. Вид – організми, які однакові за внутрішньою та зовнішньою будовою та здатні до відтворення свого роду.
3. Розмноження – здатність організмів відтворювати собі подібних.
4. Ріст – поступове збільшення розмірів, маси організму.
5. Розвиток – зміни у будові організму та його частин.
6. Живлення – це процес надходження в організм і засвоєння ним поживних речовин.
7. Дихання – це процес надходження в організм кисню для здійснення у ньому необхідних біохімічних процесів.
8. Подразливість – здатність організму реагувати на зміни умов середовища.
9. Основні частини клітини: клітинна мембрана, цитоплазма, ядро.
10. Одноклітинний організм – організм, утворений однією клітиною і який здатний існувати самостійно.
11. Багатоклітинний організм – організм, утворений багатьма клітинами.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §33 підручник (ст. 146).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Різноманітність організмів. Рослини. Тварини. Навчальний проект  №3 «Вирощування найвищої бобової рослини»(початок).
ЗП2. Різноманітність організмів.  Рослини і тварини.
Мета: навчальна: сформувати знання про особливості будови рослин і тварин, основні органи, їхні функції та значення для рослин і тварин, називати особливості і ознаки рослин і тварин, ознайомитися із різноманітністю рослин і тварин, пояснити їхнє значення у природі; розвивальна: розвивати навички спостереження за організмами, порівнювати їх; виховна: виховувати естетичне сприймання рослин і тварин, моральну відповідальність за збереження організмів на планеті, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, зображення рослин і тварин, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §34 підручника:
1. Різноманітність рослин за:
1.1. кількістю клітин - одноклітинні і багатоклітинні;
1.2  різноманітністю стебел - дерева, кущі, трави;
1.3. тривалістю життя – однорічні, дворічні, багаторічні
2. Лікарські рослини – рослини з лікувальними властивостями.
3. Різноманітність тварин за:
1.1. кількістю клітин - одноклітинні і багатоклітинні;
1.2  залежністю температури тіла від температури навколишнього середовища – теплокровні та холоднокровні.
4. Відмінності рослин і тварин.
4.1. Рослини живляться органічними речовинами, які створюють самі, тварини поїдають органічні речовини рослин або інших тварин. Це основна відмінна ознака.
4.2. Рослини виділяють кисень, тварини його лише використовують, виділяючи вуглекислий газ.
4.3. У рослин є хлорофіл, у тварин немає.
4.4. Окремі частини рослин можуть рухатися, реагуючи на світло, або в процесі росту.
4.5. Більшість тварин може активно рухатися усім тілом або за допомогою частин тіла.
5. Тварини бувають рослиноїдними, хижаками і всеїдними.
6. Є деякі рослини – хижаки, які ловлять комах.
7. У тварин наявні органи чуття – зору, слуху, нюху, смаку, дотику.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §34 підручник (ст. 151).
АП3. Навчальний проект  №3 «Вирощування найвищої бобової рослини» (початок).
Головне завдання проекту відповідно до програми: вести тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати (компетентності у природничих науках і технологіях).
Додаткові завдання: посадити дерева або кущі шляхом їх вирощування з насіння або кісточок , озеленити певну територію
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень називає середовище життя, умови, необхідні для вирощування дерев’янистих  рослин.
Діяльнісний компонент:
Учень описує результати власних спостережень і дослідів, пояснює вплив чинників середовища на ріст рослин, розпізнає окремі види  дерев’янистих рослин, використовує додаткові джерела інформації  для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях, формує вміння  фіксувати результати досліджень, представляти їх наочно, відпрацьовує математичну, інформаційно-цифрову компетентність, формулює гіпотези та порівнює результати дослідів з теоретично очікуваними, веде тривале спостереження.
Ціннісний компонент:
Учень формує свій внесок у діяльність групи, презентує результати своєї діяльності і діяльності групи, висловлює ідеї по черзі, уважно слухаючи інших при обговоренні, сприймає спільне групове рішення, здійснює само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до  кінцевого продукту проекту, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп, приносить конкретну користь у висадці дерев та кущів.
Обладнання: насіння  гледичії,   лінійки, термометри, журнали  спостережень, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями, лопати.
Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.
Завдання.
І. Організація навчального проекту (організаційний урок або частина уроку).
Вчитель пояснює основний задум проекту. Всім відомий спосіб озеленення територій шляхом висаджування маленьких дерев та кущів . Основний його недолік в тому, що він досить трудомісткий, потребує певної технології посадки та догляду, зокрема, значної кількості води під час посадки та першого року росту саджанців. Не всі види рослин добре вкорінюються в ґрунт відразу, особливо   в посушливе літо. Але можна висаджувати дерева та кущі насінням або кісточками з плодів. Учні восени зібрали насіння або кісточки певних видів рослин: гледичії, кісточок слив, абрикос, терну. Восени на території школи в скверах були висаджені більшість кісточок в місцях, де немає дерев. Зараз, в кінці зими, як тільки розтане ґрунт, ми закладемо довгу шкілку з бобової рослини гледичії з метою, щоб боби пройшли стратифікацію холодом до теплих днів, тобто проснулися від тривалого спокою в осінньо-зимовий період. Якщо хоча б декілька рослин зійде, ми будемо в подальшому спостерігати за ними та залишимо в землі для подальшого росту. При сильних сходах будемо згодом їх проріджувати. До речі, у сквері школи вже є таке дерево приблизно восьми років, вирощене з насіння гледичії , посадженого в землю учнями  в кінці осені. Гледичія –  дерево з цінною деревиною, солевитривале, довговічне, гарний медонос для бджіл, для висадки у лісосмугах та непридатних для землеробства землях. В умовах населених пунктів добре для озеленення ще й тим, що під час листопаду, як і у акації,  немає великої кількості листя, яке треба прибирати, бо воно дрібне. Його листя і плоди їстівні для худоби, з бобів можна виготовляти сурогатний кавовий напій. Єдиний недолік – треба остерігатися великих колючок в період, коли дерево низьке, відрізаючи нижні гілки на стовбурі
2. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.
3. Зробити самоперевірку щодо наявності необхідного обладнання і матеріалів в кожній групі.
4. Вибрати місця проведення дослідів (шкільні сквери, балка на околиці села, берег річки, острови на річці, пошкоджені  лісосмуги тощо),   врахувати необхідний мікроклімат, пору року, освітлення, вологість ґрунту тощо, вибрати інструмент. Висаджування проводити краще в вологий ґрунт після дощу або в сухий ґрунт напередодні дощів (відповідно до прогнозу погоди). 
5.  Результати дослідів кожній групі вносити в журнал за таблицею, відпрацьованою в ході підготовки до експерименту
6. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати.
7. Зробити висновки або звіт  щодо результатів дослідів відповідно до попередніх гіпотез перед його початком.
8. При можливості доглядати за рослинами – проріджувати сходи, боротися з бур’яном, при гарних сходах – пересаджувати зайві рослини в інші місця.
9. Посадку бобів вчитель з учнями проводить під час уроку або після уроків в залежності від погоди.
10. Досліди можна продовжити в наступні роки на уроках біології
Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах, остаточне –після перевірки  журналів  та висновків в них.
Д. з.: §33
          §34, практична робота над проектом

Природознавство БМ 45-46, 2018
Тема 1. Різноманітність організмів. Гриби, Бактерії.
ЗП1. Різноманітність організмів. Гриби, Бактерії.
Мета: навчальна: сформувати поняття «гриби» і «бактерії», навчити називати відмінності грибів і бактерій від інших організмів, наводити приклади грибів і бактерій; розвивальна: формувати навички спостерігати за грибами, розрізняти види грибів, порівнювати їх; виховна: виховувати естетичне сприйняття природного середовища, моральну відповідальність за збереження різновидів грибів у лісі, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, контурні карти, щоденники. Вчитель нагадує про необхідність здати виконані завдання в контурних картах окремими учнями.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про організми, рослини і тварини  з §33,34 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §33,34 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Виписати організми (3): бактерії, тіла неживої природи, рослини, корисні копалини, гриби
2) Розмноження це: ріст, розвиток, відтворення подібних організмів
3) Миші стають дорослими: у досягненні 1 року, 2-х років, 2-х місяців
4) Органи дихання тварин використовують з повітря газ: __________________
5) Основні частин клітини такі: ____________________________________________
6) З кількох клітин складаються мікроорганізми? _____________
7) Частини тіл багатоклітинних організмів, які виконують певну функцію, називаються _____________
8) За різноманітністю стебел рослини діляться на (2): кущі, дворічні, багаторічні, трави
9) Лікарські рослини: теплокровні, холодостійкі, мають лікувальні властивості
10) Хижаки-тварини: живляться органічними речовинами, які: створюють самі, з тіл жертв, з рослин
11) Органи чуття: ніс, очі, ноги, печінка, вуса
12) До всеїдних тварин відносяться: вовки, корови, свині
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про великі групи організмів: про гриби і бактерії…
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 35 підручника:
1. Гриби як організми мають одночасно ознаки рослин і тварин.
2. Як рослини вони не рухаються та ростуть на місці.
3. Як тварини гриби не мають хлорофілу та живляться готовими органічними речовинами.
4. Різноманітність грибів: шапинкові, гриби-паразити, цвілеві гриби, дріжджі.
5. Шапинкові гриби складаються з плодового тіла і грибниці.
6. Плодове тіло складається з шапинки і ніжки.
7. Шапинковими грибами живляться тварини і людина, але серед них багато і отруйних.
8. Гриби-паразити живуть на інших організмах. Серед паразитів виділяються іржасті гриби, гриби-трутовики, гриби-паразити на тілі тварин і людей.
9. Цвілеві гриби призводять до гниття фруктів і овочів. Але є серед них і корисні для виготовлення ліків-антибіотиків.
10. Дріжджові гриби використовуються для виготовлення хліба, бо вони виділяють вуглекислий газ, піднімаючи тісто.
11. Бактерії – організми мікроскопічних розмірів з однією клітиною без ядра.
12. Бактерії гниття – санітари природи, вони розкладають відмерлі організми і органічні рештки.
13. Є корисні бактерії для виготовлення кисломолочних продуктів, квашення плодів та овочів.
14. Хвороботворні бактерії викликають ангіну, туберкульоз та інші хвороби.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §35 підручника (ст. 156).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Отруйні рослини, тварини, гриби. Практичне заняття  №11 «Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості».
ЗП2. Отруйні рослини, тварини, гриби.
Мета: навчальна: ознайомитися із різноманітністю отруйних рослин, тварин і грибів, пояснити їхнє значення у природі; розвивальна: зрозуміти, чим небезпечні для людини отруйні рослини, тварини, гриби; виховна: виховувати відповідальність за збереження будь-яких організмів на планеті, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, зображення отруйних рослин, тварин, грибів, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §36 підручника:
1. Отруйними є рослини, тварини, гриби, які містять небезпечні для людини і тварин речовини.
2. Отрута в отруйних рослинах може міститися в різних частинах рослини.
3. Приклади отруйних рослин: цикута, дурман, чемериця, вороняче око, жимолость, копитняк, борщовик.
4. Приклади отруйних тварин: комахи, павуки, скорпіони, змії
5. У природі слід бути обережними, щоб уникнути укусів отруйних тварин.
6. Приклади отруйних грибів: бліда поганка, чортів гриб, мухомор, несправжні опеньки
7. Щоб уникнути отруєння грибами, треба вміти відрізняти отруйні гриби від неотруйних.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §35 підручника (ст. 159).
АП3. Практичне заняття  №11 «Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості».
Мета: навчальна: ознайомитися та навчитися розпізнавати найпоширеніші отруйні організми своєї місцевості; розвивальна: розвивати спостережливість; виховна: формувати навички безпеки життєдіяльності при використанні рослин, тварин і грибів та при зустрічі з ними у природі.
Обладнання: підручники, зошити,  дошка з написаними матеріалами для уроку, зображення отруйних організмів.
Завдання 1. Використовуючи підручник, інші джерела знань (енциклопедію, атласи тощо), записати назви найбільш поширених неотруйних та отруйних рослин, грибів своєї місцевості.
Організми
Неотруйні
Отруйні
Рослини
Тополя, верба, дуб
Дурман, борщовик
Гриби
Печериця, білий гриб, маслюк
Мухомори, бліда поганка, несправжні опеньки
Тварини
Дощовий черв’як, колорадський жук, сонечко
Каракурт, тарантул, гадюка звичайна
Завдання 2. Записати найбільш важливі правила безпеки життєдіяльності в природі при використанні отруйних організмів та при зустрічі з ними у природі.
1. Чітко усвідомлювати мету перебування у природі і відповідно готуватися до цього (одяг, вивчення місцевих організмів, вивчення правил поведінки в ній).
2. У незнайомій місцевості порадитися з місцевими жителями про безпеку життєдіяльності в природі.
3. Збирати лише відомі неотруйні гриби і ягоди, безпечне використання яких підтверджують багато досвідчених дорослих людей.
4. Не класти до кошиків безпечні гриби і ягоди сумішшю з невідомими, бо отрута може потрапити до безпечних разом із соками, невпізнаними частинками грибів і ягід.
5. Не брати до рук невідомих рослин, грибів, тварин.
6. Не знищувати всі підряд підозрілі вам організми, серед них є безпечні та рідкісні отруйні, які занесені у Червону книгу
Д. з.: §35
          §36
Природознавство БМ 47-48, 2018
Тема 1. Визначення організмів за визначниками. Практичне заняття  №12 «Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників».
ЗП1. Визначення організмів за визначниками.
Мета: навчальна: навчитися визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників; розвивальна: формувати вміння працювати з додатковими джерелами знань, вміння за допомогою них виконувати дослідницьку роботу; виховна: виховувати почуття взаємодопомоги, поваги до однокласників під час спільної роботи.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку, визначники.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про організми, зокрема, про гриби і бактерії  з §35,36 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §35,36 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Гриби живляться органічними речовинами, які: а) створюють самі б) отримують від інших організмів та їх решток в) створюють за допомогою Сонця
2) Шапинкові гриби складаються з:________________
3) Гриби-паразити: дріжджі, цвілеві, мухомори, трутовики
4) Їстівні гриби (2): маслюк, чортів гриб, бліда поганка, печериця
5) Ліки-антибіотики виготовляють з грибів: трутовиків, дріжджів, цвілевих
6) Користь бактерій у (2): а) хворобах б) гниття непотрібних решток в) виготовлення деяких продуктів г) гарний корм комахам
7) Збираючи гриби, не можна (2): а) руйнувати грибницю б) вибирати великі гриби в) класти в один кошик відомі і невідомі гриби г) зрізати гриби ножем
8) Опіки шкіри викликає рослина під назвою ______________________
9) Найбільш отруйний в Україні павук: хрестовик, тарантул, каракурт, птахоїд
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо, які існують можливості для визначення назв невідомих організмів
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 37 підручника:
1. Невідомі організми можна визначати за певними ознаками, описаними в атласах-визначниках і книгах-визначниках.
2. В українських визначниках назви організмів написані українською і латинською мовами.
3. Існують окремі визначники рослин, комах, птахів, ссавців, інших груп тварин
4. При дослідженнях інколи корисно використовувати збільшувальні прилади, корисно також знати, звідки взято той чи інший організм.
5. Знайомство учнів з конкретними визначниками. Їх виготовляють у вигляді книг чи атласів.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Перехід до виконання в зошитах практичного заняття №12.
АП2. Практичне заняття  №12 «Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників, електронних колекцій».
Мета: навчальна: навчитися визначати назви найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин; розвивальна: розвивати спостережливість, формувати дослідницькі навички; виховна: виховувати відповідальність за вилучення екземплярів організмів з природи.
Обладнання: підручники, зошити,  дошка з написаними матеріалами для уроку, атласи-визначники.
Пояснення. Під час визначення квіткової рослини необхідно бачити всі органи: корінь, стебло, листки, квітку, плід.
Завдання 1. Ознайомтеся з книгою «Атлас-визначник рослин». Зверніть увагу на її структуру, опрацюйте вказівки до роботи з цим атласом.
Завдання 2. Розгляньте запропонований учителем гербарний зразок рослини, її зображення на фотографіях чи малюнках. Які особливості будови цієї рослини ви помітили?
Завдання 3. Проведіть визначення назви досліджуваної рослини за описом в атласі-визначнику.
Завдання 4. За допомогою атласа-визначника тварин з’ясуйте назву тварини, зображення якої запропонує вчитель.
Завдання 5. За допомогою атласа-визначника грибів з’ясуйте назву запропонованого вчителем гриба
Запишіть в зошиті висновки про результати виконаної роботи про виконану роботу за зразком:
Висновок по завданню №… : за допомогою атласа-визначника «….», сторінки…. я визначив, що назва рослини (тварини, гриба):….
Висновок 1. За допомогою атласа-визначника «Атлас шкідників плодових і ягідних культур», сторінки 31 я визначив (- ла), що назва шкідливої тварини - хрущ західний травневий. Личинки цього жука живуть в ґрунті та підгризають коріння і коренеплоди рослин, наприклад, картоплі.
Висновок 2.  За допомогою енциклопедичного довідника «Лікарські рослини», сторінки 755 я визначив (- ла), що назва лікарської рослини – м’ята водяна. Поширена вона по всій Україні, і, зокрема, на берегах річки Інгул на околицях Миколаєва.
Висновок 3.  За допомогою атласа-визначника «Атлас грибів», сторінки 150 я визначив (- ла), що назва їстівного гриба - печериця. Цей гриб любить ґрунти, удобрені перегноєм , а найкраще він росте в природі навесні
Тема 2. Умови життя на планеті Земля. Середовище життя. Чинники середовища на планеті Земля. Вплив на організми чинників неживої природи.
ЗП3. Умови життя на планеті Земля. Середовище життя. Чинники середовища на планеті Земля. Вплив на організми чинників неживої природи.
Мета: навчальна: сформувати поняття «середовище життя» і «чинники середовища життя», навчити описувати вплив чинників неживої природи на організми; розвивальна: розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, узагальнювати матеріал, розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, вибирати головне, формувати науковий світогляд, творче мислення, удосконалювати вміння працювати з різноманітними джерелами знань; виховна: виховувати в учнів ціннісне ставлення до живих організмів, прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про чинники середовища життя на планеті Земля.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 38 підручника:
1. Середовище життя – умови, в яких живуть організми..
2. Чинники середовища життя – усе те, що впливає на організми і своєю дією сприяє або заважає їх існуванню та розселенню.
3. Чинники неживої природи: освітленість, температура, повітря, вологість або вода.
4. Чинники живої природи: впливи організмів різних видів один на одного (корисні і шкідливі).
5. Третя група чинників середовища життя: господарська діяльність людини.
6. Освітленість і температура – важливі чинники неживої природи. Освітленість і температура змінюються протягом доби і року, інколи в залежності від розташування організму чи рельєфу місцевості.
7. Різні види організмів пристосувалися до різної вологості середовища життя. Деякі організми існують в пустелях при низькій вологості, а для деяких вода є навіть середовищем життя.
8. Повітря необхідне організмам для дихання наявним в повітрі киснем. Рослинам необхідний також вуглекислий газ з повітря для фотосинтезу на світлі органічних речовин і створенні при цьому кисню.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §38 підручника (ст. 166).
2. Складання опорного конспекту.
Д. з.: §37
         §38

Природознавство БМ 49-50, 2018
Тема 1. Пристосування організмів до періодичних змін середовища.
ЗП1. Пристосування організмів до періодичних змін середовища.
Мета: навчальна: ознайомитися з пристосуваннями організмів до періодичних змін умов середовища, пояснити їхнє значення у природі, дістати уявлення про періодичні зміни умов середовища, наводити приклади пристосування організмів до періодичних умов середовища; розвивальна: розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, формувати науковий світогляд, творче мислення; виховна: виховувати відповідальність за збереження будь-яких організмів на планеті та середовища їхнього життя, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Обладнання: підручники, зошити, зображення організмів в різних середовищах, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про визначення організмів, умови життя на Землі, середовище життя, чинники середовища, в тому числі чинники неживої природи  з § 37,38 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §37,38 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Визначники рослин можуть бути у вигляді (2): а) зошитів з друкованою основою б) атласів в) книг
2) В Україні сучасні визначники складаються переважно такими мовами (2): а) англійською б) латинською в) українською г) російською
3) Середовище життя (2): вода, космос, суходіл, мантія Землі
4) Чинники неживої природи (2): освітленість , вплив інших організмів, вологість
5) До життя у водному середовищі пристосовані (2): риби, коти, кити, гриби
6) Колорадські жуки з Америки поселилися також в Європі, тому що в Європі стали вирощувати їхню їжу -  рослину з Америки: а) капусту б) гледичію в) картоплю
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про пристосування організмів до періодичних змін середовища.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §39 підручника:
1. Періодичні зміни умов середовища – зміни, які повторюються через певні проміжки часу (періоди) – з дня на день, з року в рік.
2. Сезонні зміни умов середовища – зміни відповідно порі року (весна, літо, осінь, зима).
3. Добові зміни умов середовища – зміни протягом доби вдень і вночі.
4. Періодичні зміни умов середовища пов’язані з рухом нашої планети навколо Сонця та навколо своєї осі.
5. Листопад – біологічне явище, під час якого рослини позбавляються листя при несприятливих умовах.
6. Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи тощо.
7. Пристосуваннями тварин до добових змін умов середовища є різна активність у світлу й темну пору.
8. Перелітні птахи – птахи, які восени відлітають на зимівлю в тепліші краї.
9. Осілі птахи – птахи, які залишаються зимувати на батьківщині.
10. Сплячка – пристосування тварин до несприятливих періодів з припиненням живлення та уповільненням дихання.
11. Заціпеніння -  пристосування комах, плазунів, земноводних до зими.
12. Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища є сплячка, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
 Бесіда за питаннями до §39 підручника (ст. 171).
Тема 2. Різноманітність середовищ життя. Наземно-повітряне середовище життя організмів. Організація спостережень за основними властивостями живих організмів.
ЗП3. Різноманітність середовищ життя. Наземно-повітряне середовище життя організмів. Організація спостережень за основними властивостями живих організмів.
Мета: навчальна: дати інформацію про різноманітність середовищ життя, сформувати поняття «наземно-повітряне середовище життя», навчити наводити приклади мешканців наземно-повітряного середовища життя та приклади пристосувань організмів до життя в наземно-повітряному середовищі; розвивальна: розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, узагальнювати матеріал, вибирати головне, прагнення досліджувати навколишній світ, формувати науковий світогляд, творче мислення, продовжити формувати вміння працювати з різноманітними джерелами знань; виховна: формувати в учнів ціннісне ставлення до живих організмів, виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища – як місця життя організмів.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 40 підручника:
1. Середовища життя: наземно-повітряне, водне, ґрунтове.
2. Умови існування середовища: освітленість, температура, зволоженість, наявність повітря.
3. Особливості наземно-повітряного середовища: достатньо світла і повітря, проте зволоженість і температура повітря дуже різноманітні .
4. Пристосування організмів до життя в умовах різної температури і зволоженості різноманітні.
4.1. Тварини степу (скорпіон, павуки, ховрахи, миші полівки) ховаються в нірках.
4.2. Рослини від спеки захищаються випаровуванням води листками.
4.3. Тварини від спеки захищаються виділенням поту.
4.4. Птахи восени відлітають в теплі краї.
4.5. Для захисту від спеки деякі рослини мають замість листків колючки та покриті воском пагони.
5. Пристосування організмів до пересування в наземно-повітряному середовищі.
5.1. Кінцівки у тварин різні або їх зовсім немає (приклади).
5.2. Насіння і плоди рослин переміщуються вітром, водою, тваринами.
5.3. Деякі тварини пристосувалися жити високо в горах з крутим рельєфом.
6. Пристосування організмів до різного освітлення.
6.1. Здатність рослин спрямовувати необхідним чином листки до світла.
6.2. Цвітіння трав рано навесні до появи великого листя на деревах.
6.3. Різна будова і розміри очей у різних тварин.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §40 підручника (ст. 176).
2. Складання опорного конспекту.
Д. з.: §39
          §40
Природознавство БМ 51-52, 2018
Тема 1. Водне середовище життя організмів. Пристосування організмів до життя у воді.
ЗП1. Водне середовище життя організмів. Пристосування організмів до життя у воді.
Мета: навчальна: охарактеризувати водне середовище життя організмів, навчитися наводити приклади мешканців водного середовища життя і приклади пристосувань організмів до життя у водному середовищі; розвивальна: розвивати вміння та навички спостерігати за живими організмами, порівнювати їх, складати опорні схеми та працювати з ними , комунікативні та творчі здібності, удосконалювати вміння користуватися додатковою літературою, виступати перед аудиторією; виховна: виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, бережне ставлення до природи.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на минулих уроках про пристосування організмів до періодичних змін середовища, різноманітність середовищ і, зокрема, про наземно-повітряне середовище життя організмів з §39,40 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §39,40 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Періодичні зміни умов середовища пов’язані з(2): а) рухом Землі навколо Сонця б) рухом планет Сонячної системи в) рухом Землі навколо своєї осі
2) Рослини пристосувалися до (3): а) зміни тривалості світлового дня б) дій людини в)зміни температури г) кількості вологи
3) Перелітні птахи (2): лелеки, горобці, шпаки,трутовики
4) Організми живуть у таких середовищах (2): водному, космічному, ґрунтовому, в ядрі Землі
5) До життя в горах пристосувалися: кенгуру, пінгвіни, страуси
6) Конусна форма ялинки з більшими гілками внизу, які не всихають, свідчить про те, що ця рослина: а) любить світло б) тіньовитривала в) не витримує конкуренції з листяними деревами, у яких гілки витягуються до світла
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про водне середовище життя організмів. Цікаво, що водне середовище за науковими версіями є колискою життя на Землі.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 41 підручника:
1. У водному середовищі діють такі чинники неживої природи: освітленість, температура, вміст повітря, вміст солей.
2. У морях і океанах вода солона, у більшості вод суходолу вода прісна.
3. У водному середовищі живуть багато видів тварин, рослин, бактерій.
4. Є організми, які поєднують своє існування у водному та наземно-повітряному середовищах.
5. Існуючі види організмів пристосувалися до чинників водного середовища. Ті, що не змогли пристосуватися, вимерли.
6. Знайомство учнів з конкретними видами організмів по § 41 підручника.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §41 підручника (ст. 180).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Ґрунтове середовище життя організмів. Пристосування організмів до життя у ґрунті.
ЗП(2-3). Ґрунтове середовище життя організмів. Пристосування організмів до життя у ґрунті.
Мета: навчальна: охарактеризувати особливості ґрунтового середовища життя організмів, навчити наводити приклади мешканців ґрунтового  середовища життя та приклади пристосувань організмів до життя у ґрунтовому середовищі; розвивальна: розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, порівнювати умови життя організмів, узагальнювати матеріал, вибирати головне, працювати в групах; виховна: виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, прагнення досліджувати навколишній світ, сприяти екологічному вихованню інших, виховувати почуття взаємодопомоги, толерантності.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 42 підручника:
1. Основні чинники ґрунтового середовища життя: вологість, температура, повітря, наявність органічних і неорганічних речовин.
2. Мешканці ґрунту: тварини, рослини, гриби, бактерії.
3. Різні види тварин мають різноманітні пристосування до життя у ґрунті.
4. Для рослин найбільш важлива властивість – родючість ґрунту.
5. Знайомство учнів з конкретними видами організмів та їх пристосування до існування у ґрунті по § 42 підручника.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §42 підручника (ст.184).
2. Складання опорного конспекту.
Д. з.: §41
         §42

Природознавство БМ 53-54, 2018
Тема 1. Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами у природі. Угруповання організмів. Співіснування організмів.
ЗП1-2. Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами у природі. Угруповання організмів. Співіснування організмів.
Мета: навчальна: навчити наводити приклади взаємозв’язків між організмами, пояснювати вплив на організми чинників живої природи; розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, спостерігати та узагальнювати вивчене; виховна: виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, почуття взаємодопомоги, толерантності.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на минулих уроках про водне і ґрунтове  середовища життя організмів з §41,42 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §41,42 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Вода у природі, у якій дуже мало солі, називається: __________________
2) Організми, які мешкають у воді, дихають: вуглекислим газом, азотом, киснем
3) Світла і повітря у водоймах найбільше: у середніх шарах водойми, біля дна, біля поверхні
4) У водоймах мешкають: лише холоднокровні тварини, лише теплокровні, холоднокровні і теплокровні тварини
5) Тварини, які нерухомо прикріплюються до дна, називаються:
6) Жаби у воді дихають повітрям через:
7) Насіння рослин може поширюватися (1 чітка відповідь): водою, повітрям, тваринами, людьми, всі відповіді правильні
8) Серед середовищ життя організмів найменш щільне: ґрунтове, водне, повітряне
9) Родючість ґрунту підвищує: глина, пісок, перегній, корисні копалини
10) За 1 добу кріт може  прорити підземний хід довжиною:
11) Дощові черви можуть заглиблюватися на глибину:
12) Відмерлі рештки організмів розкладають мікроорганізми, які називаються:
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про взаємозв’язки організмів у природі…
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 43 підручника:
1. У природі організми живуть не відокремлено один від одного.
2. Угруповання-сукупність організмів, які живуть на одній території.
3. Зв’язки організмів, пов’язані з живленням, називаються ланцюгами живлення.
4. Приклад ланцюга живлення:
Зелений листок" гусінь"горобець"яструб
5. Гриби-трутовики – паразити на деревах.
6. Деякі види організмів існують на спільній території, не впливаючи один на одного.
7. Зозуля знищує щодня до 100 гусениць, але свої яйця підкидає в гнізда іншим птахам.
8. При сумісному існуванні між організмами виникають вигідні або невигідні зв’язки.
9. Ярусність рослин у лісі – приклад співіснування рослинних організмів.
10. Рослини захищаються від поїдання тваринами колючками, неприємним запахом або отруйними речовинами.
11. Частина хижаків полює вдень, частина вночі.
12. Багато грибів співіснують з улюбленими з ними деревами.
13. Бульбочкові бактерії оселяються на коренях рослин і забезпечують їх Нітрогеном.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §43 підручника (ст. 188).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Екосистеми.
ЗП3. Екосистеми.
Мета: навчальна: навчити називати склад екосистем, навчити наводити приклади природних і штучних екосистем, пояснювати роль рослин, тварин, грибів в екосистемі; розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки , спостерігати та узагальнювати вивчене, працювати у групах; виховна: виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, сприяти екологічному вихованню інших, виховувати почуття взаємодопомоги, толерантності.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 44 підручника:
1. Екосистема – система, утворена організмами, які мешкають на спільній території, взаємодіють між собою і середовищем життя.
2. Організми екосистеми поділяють на 3 групи: утворювачі (рослини), споживачі (тварини, гриби, окремі бактерії), руйнівники (окремі бактерії і гриби).
3. Приклади природних екосистем: ліс, річка, озеро, болото, степ.
4. Приклади штучних екосистем: парк, квітник, поле, сад, водосховище.
5. Природна екосистема озера має три ділянки: прибережну, водний простір і дно.
6. Поле – штучна екосистема з обробленого ґрунту, на якій       вирощують культурні рослини.
7. Культурні рослини – рослини, які людина вирощує для отримання з них певних продуктів.
8. Сад – штучна екосистема, в якій насаджені плодові дерева та кущі для отримання фруктів і ягід.
9. Серед комах-мешканців саду є шкідники і корисні.
10. Найбільш корисні сонечка та бджоли.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §44 підручника (ст. 193).
2. Складання опорного конспекту.
Д. з.: § 43
          § 44

Природознавство БМ 55-56, 2018
Тема 1. Навчальний проект №3 «Вирощування найвищої бобової рослини» (закінчення).
АП. Навчальний проект №3 «Вирощування найвищої бобової рослини» (закінчення).
Головне завдання проекту відповідно до програми: вести тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати (компетентності у природничих науках і технологіях).
Додаткові завдання: посадити дерева або кущі шляхом їх вирощування з насіння або кісточок , озеленити певну територію
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень називає середовище життя, умови, необхідні для вирощування дерев’янистих  рослин.
Діяльнісний компонент:
Учень описує результати власних спостережень і дослідів, пояснює вплив чинників середовища на ріст рослин, розпізнає окремі види  дерев’янистих рослин, використовує додаткові джерела інформації  для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях, формує вміння  фіксувати результати досліджень, представляти їх наочно, відпрацьовує математичну, інформаційно-цифрову компетентність, формулює гіпотези та порівнює результати дослідів з теоретично очікуваними, веде тривале спостереження.
Ціннісний компонент:
Учень формує свій внесок у діяльність групи, презентує результати своєї діяльності і діяльності групи, висловлює ідеї по черзі, уважно слухаючи інших при обговоренні, сприймає спільне групове рішення, здійснює само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до  кінцевого продукту проекту, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп, приносить конкретну користь у висадці дерев та кущів.
Обладнання: насіння  гледичії,   лінійки, термометри, журнали  спостережень, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями, лопати.
Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.
Завдання.
І. Організація навчального проекту (організаційний урок або частина уроку).
Вчитель пояснює основний задум проекту. Всім відомий спосіб озеленення територій шляхом висаджування маленьких дерев та кущів . Основний його недолік в тому, що він досить трудомісткий, потребує певної технології посадки та догляду, зокрема, значної кількості води під час посадки та першого року росту саджанців. Не всі види рослин добре вкорінюються в ґрунт відразу, особливо   в посушливе літо. Але можна висаджувати дерева та кущі насінням або кісточками з плодів. Учні восени зібрали насіння або кісточки певних видів рослин: гледичії, кісточок слив, абрикос, терну. Восени на території школи в скверах були висаджені більшість кісточок в місцях, де немає дерев. Зараз, в кінці зими, як тільки розтане ґрунт, ми закладемо довгу шкілку з бобової рослини гледичії з метою, щоб боби пройшли стратифікацію холодом до теплих днів, тобто проснулися від тривалого спокою в осінньо-зимовий період. Якщо хоча б декілька рослин зійде, ми будемо в подальшому спостерігати за ними та залишимо в землі для подальшого росту. При сильних сходах будемо згодом їх проріджувати. До речі, у сквері школи вже є таке дерево приблизно восьми років, вирощене з насіння гледичії , посадженого в землю учнями  в кінці осені. Гледичія –  дерево з цінною деревиною, солевитривале, довговічне, гарний медонос для бджіл, для висадки у лісосмугах та непридатних для землеробства землях. В умовах населених пунктів добре для озеленення ще й тим, що під час листопаду, як і у акації,  немає великої кількості листя, яке треба прибирати, бо воно дрібне. Його листя і плоди їстівні для худоби, з бобів можна виготовляти сурогатний кавовий напій. Єдиний недолік – треба остерігатися великих колючок в період, коли дерево низьке, відрізаючи нижні гілки на стовбурі
2. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.
3. Зробити самоперевірку щодо наявності необхідного обладнання і матеріалів в кожній групі.
4. Вибрати місця проведення дослідів (шкільні сквери, балка на околиці села, берег річки, острови на річці, пошкоджені  лісосмуги тощо),   врахувати необхідний мікроклімат, пору року, освітлення, вологість ґрунту тощо, вибрати інструмент. Висаджування проводити краще в вологий ґрунт після дощу або в сухий ґрунт напередодні дощів (відповідно до прогнозу погоди). 
5.  Результати дослідів кожній групі вносити в журнал за таблицею, відпрацьованою в ході підготовки до експерименту
6. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати.
7. Зробити висновки або звіт  щодо результатів дослідів відповідно до попередніх гіпотез перед його початком.
8. При можливості доглядати за рослинами – проріджувати сходи, боротися з бур’яном, при гарних сходах – пересаджувати зайві рослини в інші місця.
9. Посадку бобів вчитель з учнями проводить під час уроку або після уроків в залежності від погоди.
10. Досліди можна продовжити в наступні роки на уроках біології
Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах, остаточне –після перевірки  журналів  та висновків в них.
Тема 2. Екскурсія «Рослинний і тваринний світ Миколаївської області».
АП(2-3). Екскурсія «Рослинний і тваринний світ Миколаївської області».
Мета: навчальна: сформувати в учнів знання про рослинний і тваринний світ Миколаївської області; розвивальна: розвивати дослідницькі здібності; виховна: виховувати правила поведінки на природі.
Обладнання: блокноти або робочі зошити, роздатковий матеріал із завданнями.
Завдання на екскурсії і додаткові завдання.
Завдання 1):
1. До штучних (створених людиною) екосистем Миколаївської області відносяться (3): а) степ б) поле в) річка Південний Буг г) ставки і водосховища д) парки е) Чорне море
2. В штучних водоймах Миколаївської області розводять переважно (2): а) оселедців б) карасів в) хамсу г) коропів д) ставриду
3. Восени в полях і на городах висівають і саджають (2): а) ярі зернові культури б) озимі зернові культури в) ярий часник г) озимий часник
4. Дерева та кущі найкраще висаджувати:
   а) влітку і взимку б) восени і весною в) влітку г) взимку 
5. Парки і штучні невеликі  ліси нашого краю бідні на тварин, та все ж в них можна побачити (2): а) шпаків б) слонів в) верблюдів г) диких кабанів
6. Дрібні гризуни (миші, ховрахи) наших полів гинуть найбільше від: а) полювання за ними мисливцями
б) виливання їх з нір в) протруєного зерна для посіву
7. Дерева і кущі найкраще висаджувати (2): а) взимку б) весною в) влітку г) восени
8. Посадковий матеріал дерев і кущів у вигляді маленьких саджанців, які виросли з насіння або кореневих відростків великих рослин без шкоди рослинним угрупованням можна безкоштовно накопати в (3): а) лісосмугах б) полях із зерновими культурами в) лісах г) на покинутих садових ділянках д) на дні водойм
9. Трухляві дерева для пошуку в деревині комах люблять: а) голуби б) горобці в) дятли г) лебеді
10. В міських умовах голуби найчастіше роблять свої гнізда: а) на деревах б) в норах в) під дахами багатоповерхових будинків, вікна яких не закриті решітками або сітками г) в шпаківнях
11. Часто на городах виростають деревця горіхів, які перенесли з дерев на значні відстані: а) ластівки б) горобці в) лелеки г) граки д) кажани
12. Для використання дерев на дрова найкраще в умовах Миколаївської області вирощувати такі швидкоростучі дерева (1): а) дуби б) вишні в) липи г) тополі д) каштани
Завдання 2) по темі «Рослинний і тваринний світ Миколаївської області»:
Написати (або надрукувати) на форматі А4 власне повідомлення про рослинний і тваринний світ Миколаївської області або частини рослинного і тваринного світу на прикладах конкретних видів рослин, тварин, грибів. Загальна оцінка = Завдання 1)+ Завдання 2)
Д. з.: Закінчити міні-проект
          Виконати завдання по екскурсії

Природознавство БМ 57-58, 2018
Тема 1. Людина – частина природи. Зв'язок людини з природою. Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини.
ЗП1. Людина – частина природи. Зв'язок людини з природою. Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини.
Мета: навчальна: пояснити зв'язок людини з природою, навчитися наводити приклади впливу людини на природу і природи на людину; розвивальна: удосконалювати навички вести дискусію, розвивати особистість у кожному, уважність до інших; виховна: виховувати бережне ставлення до природи, екологічне мислення, толерантність.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Тестові завдання по перевірці д.з. по §43,44 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1. В ланцюгу живлення (2 відповіді): а)стрілка справа наліво б)зліва направо в)в сторону хижака г) в сторону того, кого з’їдають
2. Дерево для гриба-трутовика: а) місце проживання б) джерело живлення в) джерело кисню г) джерело вуглекислого газу
3. На відміну від хвороботворних бактерій ангіни і туберкульозу бактерії в травній системі: а) виробляють кисень б) полегшують травлення  в) виробляють кров
4. Користь зозулі у тому, що вона: а) поїдає багато гусениць б) підкидає свої яйця в чужі гнізда в) добре літає
5. Записати, в  якій послідовності від землі вверх в лісі розміщені рослини: а) дерева б) трави в) кущі
1____, 2_____, 3_________
6. Шапинкові гриби а) маслюк  б) підберезовик в) підосичник ростуть поблизу таких дерев:
1.осика____ 2. береза________3. сосна_________
7. В спільну екосистему можуть входити: а) зайці і вовки б) білі ведмеді і верблюди в) лимони і моржі
8. Організми екосистеми (2): а) не пов’язані між собою б) пов’язані між собою в) впливають один на одного
9. Природні системи (2): а) ліс б) квітник в) поле г) степ
10. Штучні системи (2): а) озеро б) ставок в) болото г) сад
11. Культурні рослини (2): а) ялина б) буряк в) сосна  г) пшениця
12. Плоди українських садів (2): а) слива б) кавун в) груша г) мандарин
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Зараз ми перейдемо до вивчення невеличкої теми «Людина на планеті Земля», містком до якої є тема цього міні модулю.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 45 підручника:
1. Людина-частина природи, вона сама є біологічним видом в царстві тварин.
2. Людина мешкає в оточенні тіл живої і неживої природи.
3. Людина забезпечує себе продуктами харчування з рослин, тварин, грибів.
4. Розселення людей давно залежить від факторів неживої природи, зокрема від віддаленості від екватора та полюсів, від клімату, від рельєфу, від наявності водойм.
5. Від збирання диких рослин та полювання на тварин людина поступово перейшла до вирощування культурних рослин та розведення свійських тварин.
6. Прісна вода має особливе значення для життя людини і для її господарства. Прісні води розподілені на Землі нерівномірно і великі території відчувають її дефіцит.
7. Повітря життєво необхідне людині, бо кисень у ньому необхідний для дихання.
8. Людина і природа – одне ціле, але так трапилося, що людина піднялася завдяки розуму вище природи.
9. Загальна чисельність людства, незважаючи на його зменшення в європейських країнах, продовжує зростати і природа вже не витримує негативний вплив на природу.
10. Людина забирає з природи безповоротно складові її живої і неживої частин (конкретні приклади), погіршує склад води і повітря, руйнує природний рельєф і ландшафт.
11. Через викид в повітря вуглекислого газу піднялася середньорічна температура на Землі, що призводить до негативних змін клімату.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §45 підручника (ст. 201).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття, боротьба зі знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від забруднення різних видів. Навчальний проект №4 «Смітити не можна, переробляти»(початок).
ЗП2. Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття, боротьба зі знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від забруднення різних видів. Навчальний проект №4 «Смітити не можна, переробляти»(початок).
Мета: навчальна: охарактеризувати джерела і наслідки забруднення навколишнього середовища, навчити називати джерела і наслідки забруднення навколишнього середовища; розвивальна: формувати вміння помічати різні прояви антропогенного впливу на навколишнє середовище, оцінювати його наслідки; виховна: виховувати бережне, господарське ставлення до рідної природи, екологічне мислення.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом §46 підручника:
1. Джерела забруднення навколишнього середовища: аварії на атомних станціях, лісові та степові пожежі, промислові відходи, сміттєзвалища, аварії нафто перевізного транспорту, викидні гази транспорту.
2. Наслідки забруднення навколишнього середовища: забруднені повітря, вода, ґрунти, рослини, гриби, зменшення кількості організмів і знищення багатьох видів організмів.
3. Для отримання енергії використовуються вичерпні природні корисні копалини, тому важливо максимально переходити на сонячну і вітрову енергію, оскільки можливості гідроелектростанцій обмежені наявними річками.
4. Важливе застосування фільтрів і спеціальних пристроїв очистки викидів на транспорті і підприємствах.
5. Паливо на газі менш шкідливе, ніж паливо з нафти.
6. Важливий збір і повторна переробка побутових і промислових відходів.
7. Важливе виховання екологічної свідомості в школі і побуті.
8. Створення реальних механізмів і стимулів по утилізації відходів.
9. Прийняті кілька законів України про охорону природи
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §46 підручника (ст. 206).
2. Складання опорного конспекту.
АП3. Навчальний проект №4 «Смітити не можна, переробляти» (початок).
Головне завдання проекту відповідно до програми: ініціативність та екологічна грамотність.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень називає джерела забруднення навколишнього середовища, важливі  проблеми своєї місцевості, наводить приклади впливу людини на природу і природи на людину.
Діяльнісний компонент:
Учень пояснює зв'язок людини з природою, аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля, дотримується екологічних норм поведінки у природі і побуті, відпрацьовує роботу в команді зі своєю певною  роллю в малій групі, практичну послідовність дій, формує вміння вибирати необхідні  дані з джерел інформації, представляти  наочно результати роботи над проектом, демонструє ініціативність та екологічну грамотність.
Ціннісний компонент:
Учень усвідомлює власну відповідальність за збереження природи, обговорює питання економного використання матеріалів, сировини, енергоносіїв, висловлює судження щодо необхідності раціонального використання природних ресурсів, демонструє на особистому прикладі і прикладі членів родини розуміння необхідності дотримання певних правил використання вживаних речей
Обладнання:  лінійки, олівці, ножиці, робочі зошити, використані  побутові тара і вироби, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями.
Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.
Завдання.
І. Організація навчального проекту (організаційний урок або частина уроку).
1. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.
2. Вчитель описує проблему в головних рисах з використанням демонстраційних предметів і виробів з них, роздаткового  матеріалу:
Практично щодня людина щось купує і щось намагається утилізувати. Гори комунального сміття, серед якого багато також з відходів, які мають штучне неорганічне походження, потрапляють у природу і відбирають у неї навіть у вигляді сміттєзвалищ величезні території. Якщо кожна людина хоча б частково почне використовувати повторно старі речі, тару тощо, ми зможемо частково призупинити захаращення довкілля. Звісно, це треба робити паралельно зі здачею в пункти збирання вторинної сировини: металобрухту, скляного посуду, пластмаси, поліетиленових посуду і плівки, паперу тощо. Те, що багато людей в супермаркетах часто вже принципово відмовляються купувати на касі додаткові пакети, говорить про те, що вони усвідомлюють масштаби проблеми і готові брати особисту участь у її вирішенні. І зовсім погано, коли деякі погані домохазяйки навіть яйця, які б’ються,  примудряються купувати в поліетиленових пакетах замість того, щоб  ще з дому взяти ємність для них, яка зберігає форму…
Розглянемо приклади повторного використання речей і матеріалів з них.
Використані речі
Повторне використання
Пляшки поліетиленові з-під мінеральної води та напоїв
Герметичне зберігання прального порошку, інших хімічних, сипучих, будівельних матеріалів  і предметів (цементу, гіпсу, алебастру, піску, дрібних цвяхів). Використання для тимчасового зберігання або транспортування води, молока, олії, інших напоїв і продуктів. Виготовлення годівничок для птахів взимку, декоративних поробок, горщиків для квітів. При заповненні піском – виготовлення не несучих навантаження стін легких споруд
Ємності пластмасові з-під фарби, будівельних сумішей
Використання в якості відер для води при прибиранні, ємностей для зберігання господарчих предметів
Банки, пляшки скляні
Для зберігання води, напоїв, фруктового варення, олії, меду в побуті, домашнього консервування
Картонні коробки
Для збору макулатури різного розміру, при  цьому макулатура здається разом з коробкою. Для зберігання речей, для транспортування речей
Паперові відходи
Для розпалювання дров, вогнищ
Коробки пресервів
Підставки для горщиків, коробки для зберігання дрібних предметів
Пакети, мішки
Повторне використання у побуті для збирання сміття або зберігання речей
Одяг, вироби з тканин
Виготовлення робочих рукавиць,  торбинок. Використання в якості ганчірок і протирального матеріалу
Сталеві стержні, товста  проволока
Виготовлення, ремонт залізобетонних споруд , дорожнього покриття у приватному будинку
3. Протягом тижня кожній групі підготувати використані предмети, інструменти для їхньої переробки на наступному уроці, підібрати приклади використання вживаних предметів, про які мало хто знає.
ІІ. Виготовлення нових речей (наступний урок)
1. Виготовити нові речі. 
2. Сфотографувати нові речі.
3. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати.
4. Зробити висновки  щодо результатів виконання проекту.
5. При наявності цікавих результатів підготувати електронну презентацію з розміщенням її на шкільному сайті.
Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах на уроці, остаточне –після виконання електронних презентацій дома.
Д. з.: §45
          §46
Природознавство БМ 59-60, 2018
Тема 1. Охорона природи. Червона книга України. 
ЗП(1-2). Охорона природи. Червона книга України.
Мета: навчальна: пояснити призначення Червоної книги, навчити наводити приклади рослин і тварин своєї місцевості, занесених до Червоної книги; розвивальна: вдосконалювати практичні вміння і навички екологічно правильної поведінки; виховна: виховувати любов до природи, потяг і бережне ставлення до навколишнього середовища, формувати екологічну культуру, почуття відповідальності.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, атласи, щоденники.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства про зв'язок людини з природою і екологічні проблеми та їх подолання з §45,46 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §45,46 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Життя людини зв’язане (1 чітка відповідь): з тілами живої природи, з тілами неживої природи, всі відповіді правильні
2) Найменше тепла земна поверхня отримує: біля екватора, біля полюсів, біля тропіків
3) Люди надають перевагу проживанню в (2): горах, пустелях, біля прісних водойм, на рівнинах
4) На планеті Земля більше: солоної води, прісної води, обидві відповіді правильні
5) До створення пустель може призвести (2): висаджування густих лісів, вирубування лісів, осушення водойм, збереження природи
6) За останні 100 років температура на Землі піднялася на:
7) Джерела забруднення повітря такі (не менше 2-х):
8) З розрахунку на 1 українця на поверхню землі щорічно викидається приблизно стільки забруднюючих речовин: 200 кг, 1000 кг, 2000 кг, 1128 кг
9) Наслідком забруднення довкілля для конкретної людини може бути:
10) Вітрові електростанції виробляють:
11) Сонячні батареї виробляють: світлову енергію, теплову енергію, електричну енергію
12) Збір дрібної макулатури (3): а) зменшує жителям витрати на вивіз сміття, б)зайві витрати часу, в)показник загальної культури людини, г)економить сировину для виробництва паперу
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про охорону природи і Червону книгу.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 47 підручника:
1. Споживацьке ставлення до природи завдає шкоди природі і людині.
2. Охорону природи здійснюється людиною від самої себе.
3. Для охорони природи держава видає закони.
4. Створені природоохоронні території: заповідники, заказники, національні парки.
5. Проводяться разові суботники і акції по прибиранню сміття в природі, насадження рослин.
6. В Україні створені Червона книга України «Тваринний світ» і Червона книга України «Рослинний світ».
7. До червоних книг України увійшло 542 види тварин і 826 видів рослин і грибів.
8. Мета створення Червоної книги – поліпшення охорони рідкісних та таких видів рослин, тварин, грибів, що перебувають під загрозою зникнення.
9. Зміст Червоної книги – див. ст. 208 підручника.
10. Червона книга України – основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних видів тварин, рослин, грибів і таких, що перебувають під загрозою зникнення.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §47 підручника (ст.210).
2. Складання опорного конспекту.
Тема 2. Практична робота  №2 «Складання Червоної книги своєї місцевості».
АП3. Практична робота  №2 «Складання Червоної книги своєї місцевості».
Мета: навчальна: з’ясувати, які тварини, рослини, гриби нашої місцевості занесені до Червоної книги України, ознайомитися з структурою Червоної книги; розвивальна: формувати вміння і навички користування Червоною книгою, розвивати вміння дослідження питань з використанням джерел знань; виховна: виховувати моральну відповідальність і обов’язок зробити все для збереження довкілля , викликати турботу за майбутнє свого краю.
Обладнання: підручники, зошити, Червона книга України, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Виконання практичної роботи за її планом на ст.210 підручника. Ознайомтеся зі структурою Червоної книги, розгляньте малюнки та фотографії занесених до неї організмів. Виберіть серед них види тварин, рослин, грибів вашої місцевості. Запишіть про них інформацію в зошиті за планом:
1. Назва.
2. Ступінь вразливості (зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, невизначені, недостатньо відомі, відновлені).
3. Місцезростання (для рослин і грибів) або поширення (для тварин).
4. Умови життя.
5. В процесі роботи можна використати таблицю під назвою «Червона книга своєї місцевості»:
Назва
Ступінь вразливості
Місцезростання (поширення)
Умови життя
Рослини




















Гриби












Тварини












ІІ. ВИСНОВКИ. В ході виконання практичної роботи  я дізнався, що…
Д. з.: § 47
          Закінчити оформлення практичної роботи № 2
Практична робота  №2 «Складання Червоної книги Миколаївської області».
Оскільки запропоновані для виконання роботи на ст.209 червонокнижні організми не є характерними для Миколаївської області, то використаємо Інтернет для пошуку таких тварин і рослин. Оскільки червонокнижних шапинкових грибів в нашій області зі значним поширенням ми не знайшли, то запишемо назви двох звичайних грибів, які зустрічаються в області
Назва
Ступінь вразливості
Місцезростання (поширення)
Умови життя
Рослини червонокнижні
Ковила українська
Велика через обробіток ґрунтів
Непридатні для переорювання землі в балках, задернованих схилах доріг, долин річок, насипних елементів споруд
Росте на чорноземних ґрунтах степів
Тюльпан бузький
Велика через обробіток ґрунтів
Заповідник Єланецький степ
Камянисто-щебенисті ґрунти
Тварини червонокнижні
Севрюга звичайна
Велика через браконьєрство
Південний Буг, Дніпро-Бузький лиман, Чорне море
Мігрує  вказаними водоймами
Судак морський
Велика через браконьєрство
Південний Буг, Дніпро-Бузький лиман, Чорне море
Мігрує  вказаними водоймами
Гриби не червонокнижні
Маслюк звичайний
Велика, багато збирачів
Штучні хвойні ліси
Піщаний ґрунт під соснами
Печериця степова
Велика, багато збирачів, розорювання ґрунту
Поля, цілинні степи
Чорноземи, любить перегній
Тема: Охорона природи. Червона книга України. 
Вивчення матеріалу за планом § 47 підручника:
1. Споживацьке ставлення до природи завдає шкоди природі і людині.
2. Охорону природи здійснюється людиною від самої себе.
3. Для охорони природи держава видає закони.
4. Створені природоохоронні території: заповідники, заказники, національні парки.
5. Проводяться разові суботники і акції по прибиранню сміття в природі, насадження рослин.
6. В Україні створені Червона книга України «Тваринний світ» і Червона книга України «Рослинний світ».
7. До червоних книг України увійшло 542 види тварин і 826 видів рослин і грибів.
8. Мета створення Червоної книги – поліпшення охорони рідкісних та таких видів рослин, тварин, грибів, що перебувають під загрозою зникнення.
9. Зміст Червоної книги – див. ст. 210 підручника.
10. Червона книга України – основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних видів тварин, рослин, грибів і таких, що перебувають під загрозою зникнення.

За даними ст.209 накреслити таблицю з червонокнижними організмами України та вписати туди назви
Царства організмів
Тварини
Рослини
Гриби












Д.з. §47
Природознавство БМ 61-62, 2018
Тема 1. Заповідники, заказники, національні парки та їх значення для збереження природи                                      Землі.
ЗП(1-2). Заповідники, заказники, національні парки та їх значення для збереження природи                                      Землі.
Мета: навчальна: пояснити призначення природоохоронних територій, ознайомитися з найвідомішими в Україні заповідниками, заказниками, національними парками; розвивальна: вдосконалити вміння працювати з картами атласу; виховна: виховувати любов до природи, потяг і бережне ставлення до навколишнього середовища.
Обладнання: підручники, зошити, атласи, контурні карти, дошка з написаними матеріалами для уроку.
І. Організаційний момент
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Пригадаймо, що ви дізналися на минулому уроці природознавства про охорону природи і Червону книгу з §47 підручника на минулому уроці. Відповіді і коригування їх вчителем.
2. Тестові завдання по матеріалу §47 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):
1) Природу людина охороняє від: непотрібних організмів, бур’янів, від самої себе
2) Особисто я і члени моєї сім'ї можуть допомогти природі таким чином (привести приклад):
3) Є такі види природоохоронних територій (3):
4) До Червоної книги України внесено: ___________ види тварин, ___________ видів рослин і грибів
5) Назви організмів в Червоній книзі України такими мовами (2):
6) Назвати 1 тварину, 1 рослину, 1 гриба, занесених в Червону книгу (3):
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
В новій темі ми узнаємо про природоохоронні території України.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом § 48 підручника:
1. Заповідники – природоохоронні території, створені для збереження видів живих організмів та виконання наукових досліджень. В Україні їх 20.
2. Асканія-Нова – перший заповідник України, який розташований в Херсонській області.
3. Дунайський заповідник в Одеській області захищає водно-болотні екосистеми.
4. Чорноморський заповідник в Миколаївській та Херсонській областях захищає птахів, причорноморські степи і солончаки.
5. Карпатський заповідник охоплює великі окремі території з великими природними об’єктами та багатьма рідкісними організмами.
6. В Миколаївській області є також невеликий заповідник Єланецький степ.
7. В Україні також 303 заказники і 17 національних парків.
8. У заказниках охороняються певні ділянки екосистеми, наприклад, рідкісні рослини чи тварини.
9. У національних парках охороняються мальовничі куточки природи і організми у них. В парках дозволено організований туризм.
10. В Миколаївській області недавно засновано 2 національних парки: Бузький Гард та Білобережжя Святослава.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за питаннями до §48 підручника (ст.215).
2. Складання опорного конспекту.
3. Робота з картою «Дивосвіт української природи» на ст.18 атласу.
Тема 2. Практичне заняття №13 «Дослідження екологічних проблем своєї місцевості».
АП3. Практичне заняття №13 «Дослідження екологічних проблем своєї місцевості».
Мета: навчальна: ознайомитися з екологічними проблемами своєї місцевості, запропонувати шляхи їх розв’язування; розвивальна: розвивати вміння здійснювати пошук інформації у додаткових джерелах знань; виховна: виховувати  моральну відповідальність за збереження організмів у рідному краї, формувати екологічний світогляд.
Обладнання: підручники, зошити, атласи з природознавства 5 класу, атлас Миколаївської області, дошка з написаними матеріалами для уроку.
Завдання 1. Назвати джерела забруднення навколишнього середовища в Миколаївській області.
(лісові та степові пожежі, викидні гази транспорту, сміттєзвалища, промислові і побутові відходи, відходи Миколаївського глиноземного заводу - червоний шлам, викидні гази і дим з труб підприємств).
Завдання 2. Назвати необхідні природоохоронні заходи (охорона ґрунтів від водної та вітрової ерозії, підвищення культури землеробства, упередження засолення ґрунтів від поливу неякісною водою, насадження лісосмуг для захисту ґрунтів від розвіювання, боротьба зі зсувами, рекультивація земель, порушених видобутком корисних копалин, розріджене зрошення замість тотального поливу, боротьба з техногенним підтопленням земель).
Завдання 3. Назвати заходи по охороні вод та узбережжя (застосування водоочисних систем і безстічних систем водокористування, створення пунктів контролю за якістю поверхневих вод, упередження забруднення морських вод нафтопродуктами та баластними водами суден, збереження чистоти вод рекреаційного призначення, охорона чистоти підземних лікувальних вод).
Завдання 4. Назвати заходи по охороні повітря – запобігання забрудненню атмосфери введенням на підприємствах пило газоочисних систем та вдосконалення транспортних засобів.
Завдання 5. Назвати заходи по охороні рослинності – лісовідтворення, догляд за лісом, санітарні рубки, охорона від пожеж, благоустрій зелених зон навколо поселень, захист рослинності від тварин-шкідників.
Завдання 6. Назвати заходи по охороні тварин – збереження дикої степової фауни, мешканців річок і моря
Завдання 7. Назвати заповідні території і об’єкти державного та місцевого значення, користуючись атласом Миколаївської області.
Завдання 8. Результати досліджень запишіть у зошиті.
Д. з.: §48
          оформлення результатів п.з. № 13
Природознавство БМ 63-64, 2018
Тема 1. Навчальний проект №4 «Смітити не можна, переробляти» (початок).
Головне завдання проекту відповідно до програми: ініціативність та екологічна грамотність.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня
Знаннєвий компонент:
Учень називає джерела забруднення навколишнього середовища, важливі  проблеми своєї місцевості, наводить приклади впливу людини на природу і природи на людину.
Діяльнісний компонент:
Учень пояснює зв'язок людини з природою, аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля, дотримується екологічних норм поведінки у природі і побуті, відпрацьовує роботу в команді зі своєю певною  роллю в малій групі, практичну послідовність дій, формує вміння вибирати необхідні  дані з джерел інформації, представляти  наочно результати роботи над проектом, демонструє ініціативність та екологічну грамотність.
Ціннісний компонент:
Учень усвідомлює власну відповідальність за збереження природи, обговорює питання економного використання матеріалів, сировини, енергоносіїв, висловлює судження щодо необхідності раціонального використання природних ресурсів, демонструє на особистому прикладі і прикладі членів родини розуміння необхідності дотримання певних правил використання вживаних речей
Обладнання:  лінійки, олівці, ножиці, робочі зошити, використані  побутові тара і вироби, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями.
Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.
Завдання.
І. Організація навчального проекту (організаційний урок або частина уроку).
1. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.
2. Вчитель описує проблему в головних рисах з використанням демонстраційних предметів і виробів з них, роздаткового  матеріалу:
Практично щодня людина щось купує і щось намагається утилізувати. Гори комунального сміття, серед якого багато також з відходів, які мають штучне неорганічне походження, потрапляють у природу і відбирають у неї навіть у вигляді сміттєзвалищ величезні території. Якщо кожна людина хоча б частково почне використовувати повторно старі речі, тару тощо, ми зможемо частково призупинити захаращення довкілля. Звісно, це треба робити паралельно зі здачею в пункти збирання вторинної сировини: металобрухту, скляного посуду, пластмаси, поліетиленових посуду і плівки, паперу тощо. Те, що багато людей в супермаркетах часто вже принципово відмовляються купувати на касі додаткові пакети, говорить про те, що вони усвідомлюють масштаби проблеми і готові брати особисту участь у її вирішенні. І зовсім погано, коли деякі погані домохазяйки навіть яйця, які б’ються,  примудряються купувати в поліетиленових пакетах замість того, щоб  ще з дому взяти ємність для них, яка зберігає форму. Непотрібний одяг і взуття можна подарувати бідним людям, дати знайомим чи родичам. Скляні пляшки чи вироби , в тому числі розбиті, можна здати в пункти заготівлі вторинної сировини. Побутові металеві прилади можна розібрати на металобрухт, використовуючи магніт для виявлення залізних деталей. Сталеві стержні, товсту проволоку можна використати для виготовлення залізобетонних виробів чи доріжок у дворі. Сортуванням та утилізацією відходів, які містять вторинну сировину, повинні займатися всі люди, незважаючи на їхній статок, бо всі ми живемо в одному довкіллі, яке не можна забруднювати та захаращувати. Харчові відходи можна використати для годування домашніх тварин. Загалом зараз такий час, що вже не треба безкінечно нагромаджувати всілякі відходи до кінця свого життя, проте і викидати все на смітник не можна, треба все десь застосовувати, пропонуючи безкоштовно чи за певні гроші іншим людям та здаючи відходи в пункти прийому вторинної сировини.
Розглянемо ще деякі  приклади повторного використання речей і матеріалів з них.
Використані речі
Повторне використання
Пляшки поліетиленові з-під мінеральної води та напоїв
Герметичне зберігання прального порошку, інших хімічних, сипучих, будівельних матеріалів  і предметів (цементу, гіпсу, алебастру, піску, дрібних цвяхів). Використання для тимчасового зберігання або транспортування води, молока, олії, інших напоїв і продуктів. Виготовлення годівничок для птахів взимку, декоративних поробок, горщиків для квітів. При заповненні піском – виготовлення не несучих навантаження стін легких споруд
Ємності пластмасові з-під фарби, будівельних сумішей
Використання в якості відер для води при прибиранні, ємностей для зберігання господарчих предметів
Банки, пляшки скляні
Для зберігання води, напоїв, фруктового варення, олії, меду в побуті, домашнього консервування
Картонні коробки
Для збору макулатури різного розміру, при  цьому макулатура здається разом з коробкою. Для зберігання речей, для транспортування речей
Паперові відходи
Для розпалювання дров, вогнищ
Коробки пресервів
Підставки для горщиків, коробки для зберігання дрібних предметів
Пакети, мішки
Повторне використання у побуті для збирання сміття або зберігання речей
Одяг, вироби з тканин
Виготовлення робочих рукавиць,  торбинок. Використання в якості ганчірок і протирального матеріалу
Сталеві стержні, товста  проволока
Виготовлення, ремонт залізобетонних споруд , дорожнього покриття у приватному будинку
3. Протягом тижня кожній групі підготувати використані предмети, інструменти для їхньої переробки на наступному уроці, підібрати приклади використання вживаних предметів, про які мало хто знає.
ІІ. Виготовлення нових речей (наступний урок)
1. Виготовити нові речі. 
2. Сфотографувати нові речі.
3. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати.
4. Зробити висновки  щодо результатів виконання проекту.
5. При наявності цікавих результатів підготувати електронну презентацію з розміщенням її на шкільному сайті.
Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах на уроці, остаточне –після виконання електронних презентацій дома.
Тема 2. Підсумковий урок по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля».
СУ2. Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми.
Мета: навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми, визначити рівень загальнонавчальних  умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до підсумкової письмової роботи з виконанням різнорівневих завдань; розвивальна: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, екологічне мислення, уміння робити висновки; виховна: виховувати співпереживання за стан природи, впевненість у навчальних діях, почуття колективізму.
Унаочнення: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку
І. Організаційний момент
Створення психологічної атмосфери відповідальності за роботу на уроці як підсумок усіх занять по темі та перед виконанням різнорівневих завдань.
ІІ.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ
1. Продовження роботи першого міні-модулю по  захисту міні-проекту.
2. Фронтальне опитування за питаннями до § 33-48.
3. Підсумки вивчення курсу «Природознавство».
КР3. Контроль знань, вмінь та навичок учнів  з теми ( різнорівневі завдання).
Мета: навчальна: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями; розвивальна: розвивати навички розподіляти час; виховна: виховувати відповідальність за результати навчання.
Унаочнення: зошити, роздаткові картки з двома варіантами різнорівневих завдань
І. Організаційний момент
Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель нагадує учням назву вивченої теми.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної (контрольної) роботи .
ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ (контрольної роботи).
Контрольна робота по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»
Різнорівневі завдання по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»  учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    ____
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
 І   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1. Який ряд утворений лише назвами організмів?: а) півень, скеля, очерет  б) Конвалія, оса, карась в) коник, Сонце, лелека г) зозуля, бінокль, пісок
2. Укажіть найменшу складову організму рослини: а) орган б) квітка в) клітина г) листок
3. Яка речовина необхідна рослинам для дихання?: а) вода б) кисень  в) хлорофіл г) вуглекислий газ
4. Які організми забезпечують киснем мешканців нашої планети?: а) гриби б) хижаки в) зелені рослини г) рослиноїдні тварини
5. Укажіть штучну екосистему: а) болото  б) степ  в) сад г) ліс
6. Укажіть значення грибів у екосистемі: а) руйнують гірські породи  б) утворюють органічні речовини  в) слугують кормом для звірів г) виділяють кисень
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між грибами та групами, до яких вони належать:
1.( __ ) гриб маслюк 2. ( __ )  гриб сажка 3. ( __ )  гриб мухомор:
а) паразитичні б) отруйні в) істівні г) одноклітинні
8.Установіть відповідність між мешканцями саду та групами організмів, до яких вони належать:
1. ( __ ) вишня, яблуня 2. ( __ ) бджола, сонечка 3. ( __ ) лобода, пирій 4. ( __ ) яблунева плодожерка, хрущ:
а) корисні комахи б) бур’яни в) плодові дерева г) шкідливі комахи д) корисні птахи
ІV РІВЕНЬ 9. Видимий на небі Місяць, який збільшується, нагадує:
а) літеру С б) дзеркальне відображення літери С в) літеру Р
10. До Червоної книги України занесені (3):
а) їжак вухатий б) заєць сірий в) їжак звичайний г) заєць білий д) махаон звичайний е) африканський слон
11. В заповідниках дозволяється:
а) полювати за тваринами б) ловити рибу в) проводити наукові дослідження г) будувати населені пункти
Контрольна робота по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»
Різнорівневі завдання по темі «Планета Земля як середовище життя організмів. Людина на планеті Земля»  учня  (учениці ) 5 - ____ класу _______    ____
( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )   
ІІ   ВАРІАНТ.   І-ІІ РІВЕНЬ
1.Укажіть ряд, в якому перелічені властивості організмів: а) звук, блиск, живлення б) об’єм, бінокль, пісок в) муха, Місяць, лебідь г) ріст, подразливість, рух
2. Що спільного у дятла, косулі, сироїжки, ялини?
а) живляться рослинами б) активно рухаються в) мешкають у лісі г) утворюють органічні речовини з неорганічних
3. За якою ознакою тварини відрізняються від рослин?: а) дають потомство б) реагують на подразнення  в) живляться готовими органічними речовинами г) утворюють органічні речовини з неорганічних
4. Світло – важливий чинник середовища. Яке біологічне явище  відбувається тільки на світлі?: а)рух б) дихання в) утворення в рослинах органічних речовин із неорганічних г) випаровування води
5. Одна з груп організмів у складі екосистеми називається утворювачами. Це: а) бактерії б) гриби  в) тварини г) рослини
6. Завдяки яким особливостям тварини лісу залишаються непоміченими ворогами?: а) мають маскувальне забарвлення  б) видають голосні звуки  в) виділяють речовини із неприємним запахом  г) приймають загрозливу позу
ІІІ  РІВЕНЬ 7.Установіть відповідність між організмами і його пристосуванням до холодної пори року:
1.( __ ) їжак 2. ( __ )  лелека 3. ( __ )  верба:
а) скидає листя б) впадає в сплячку в) відлітає в теплі краї г) змінює забарвлення хутра
8. Установіть відповідність між мешканцями лісу та групами організмів, до яких вони належать:
1. ( __ ) ялина, дуб 2. ( __ ) ведмідь, білка 3. ( __ ) підберезовики, боровики 4. ( __ ) суниці, ожина:
а) їстівні гриби б) їстівні ягоди в) дерева г) тварини д) корисні комахи
ІV РІВЕНЬ 9. Видимий на небі Місяць, який зменшується, нагадує:
а) літеру С б) дзеркальне відображення літери С в) літеру Р
10. До Червоної книги України занесені (2):
а) лобода б) кульбаба в) ковила українська г) підсніжник складчастий д) кактуси е) мухомори
11. В національних парках заборонено (2):

а) полювати за тваринами б) ловити рибу в) проводити наукові дослідження г) запрошувати організованих туристів






































Вітаю відвідувачів блогу

Матеріали блогу допоможуть вчителям і учням.Частина з них є фактично посібниками для вчителів, частину можуть використовувати учні. Можливі дрібні помилки чи дрібні недоробки, які будуть коригуватися при повторному читанні. Прохання дотримуватися авторських прав і у разі публічного використання матеріалів блогу робити посилання на назву блогу і автора. Якщо ви тут вперше і не можете зорієнтуватися, переходьте на головну сторінку, а на ній є також архів блогу. Користуйтеся також чорними трикутниками в архіві для орієнтації по сторінках.

Прихильники