Перегляди за сьогодні 836
Перегляди за вчора 3 339
Перегляди за останній місяць 37 334
Загальна історія переглядів 263 960
За тиждень:
Україна
14087
Росія
239
США
60
Молдова
46
Канада
19
Угорщина
14
Туреччина
14
Німеччина
11
Португалія
8
Філіппіни
3
Авторські розробки з географії, природознавства та інших предметів. Розробки з різних питань шкільного життя
понеділок, 11 листопада 2013 р.
пʼятниця, 8 листопада 2013 р.
Нова стаття "Нанесення надписів на електронних зображеннях"
Нова стаття "Нанесення надписів на зображеннях". Див. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37773/
Дуже корисна стаття з посиланнями тим, у кого немає навиків нанесення надписів на електронні зображення (фотографії, скановані зображення). Розписано детально кожний крок нанесення надписів стандартною програмою Paint. Надзвичайно корисна кожному користувачу комп'ютера.
Дуже корисна стаття з посиланнями тим, у кого немає навиків нанесення надписів на електронні зображення (фотографії, скановані зображення). Розписано детально кожний крок нанесення надписів стандартною програмою Paint. Надзвичайно корисна кожному користувачу комп'ютера.
четвер, 7 листопада 2013 р.
Формування у школярів високої пізнавальної культури. Невикористані резерви
Формування
у школярів високої пізнавальної культури. Невикористані резерви
Пізнавальна культура – термін, який не є стійким в
філософії. Близькі до нього поняття «культура мислення», «культура пізнання»,
«пізнавальна традиція» тощо. На пізнавальну культуру впливає свідомість
суспільства, зокрема політична.
Пізнавальну культуру можна визначити і як спосіб
організації та розвитку пізнавальної діяльності людини, представлений у вигляді
знань, методів, матеріальних засобів пізнання, в системі пізнавальних норм і
цінностей, а також установ (шкіл, вузів, лабораторій, журналів тощо).
Очевидно, що зазначену тему треба розглядати в
контексті (рівні абстракції) досягнення успішного вивчення предметів шкільної
програми з подальшим вивченням професійної програми спеціальної освіти, в тому
числі вищої.
Зупинимося на найбільш важливих пунктах, які
необхідні для досягнення поставленої зазначеної мети.
1.Програми з предметів. Основна частина програм
затверджується на високому державному рівні, а останнім часом вимоги щодо складання
програм стали ще більш жорсткі. Вчитель на зміст програми вплинути практично не
може
2. Обладнання з предметів. Держава забезпечує
зараз школи головним чином тільки безкоштовними підручниками, оновлення
кабінетів лабораторним та іншим обладнанням, розхідними матеріалами (
наприклад, для кабінетів хімії) практично не фінансується. Закриті навіть
спеціалізовані крамниці з таким обладнанням.
3. Вчитель. Рівень вчителя має значення, в тому
числі в компенсації недоліків по п.1 і 2.
4. Учень. Учень в загальноосвітню школу
мікрорайону приходить такий, який він є без всякого конкурсу.
Невикористані резерви для формування пізнавальної
культури можна розглядати конкретно. Наприклад, доскональне знання вчителем
предмету і вміння складний матеріал викласти
доступно частково компенсує нечитабельний складний підручник, відсутність
дорогого обладнання та розхідних матеріалів. На учня впливає не тільки ситуація
з 1,2,3, а і ситуація в сім’ї.
Далі можна розглядати конкретні ситуації і конкретні
невикористані резерви, зокрема по таким пунктам:
1. Підвищення ефективності
уроку за рахунок більш якісної його підготовки.
2. Позакласні заходи.
3. Консультації.
4. Використання на уроці
ефективних методів навчання, традиційних і інноваційних.
5. Оновлення обладнання, в
тому числі за рахунок спонсорів.
6. Навчання учнів окремим
способам чи прийомам пізнавальної культури, виходячи з можливостей конкретного
предмету.
7. Диференційований підхід у
викладанні предмету з орієнтацією на реальний рівень учня.