Популярні поштові скриньки (оновлено)

Редагований  мій матеріал, який був розміщений раніше також на іншому сайті (Можливий повтор в тексті )

Поштові служби вказують обмеження об'єму листів. Треба також мати на увазі те, що при відправці лист реально може збільшитися на третину. Американська пошта Gmail на багатьох службах Google дуже добре захищена та адаптована до кількох мов , серед них - до української, російської і англійської. Потужний безкоштовний сервіс також на порталі з поштою @online.ua. Його перевага у тому, що він не вимагає при реєстрації додаткової електронної скриньки, досить мати мобільний телефон. Взагалі кожна поштова служба має певні переваги і недоліки, тому інколи навіть простіше використовувати різні поштові скриньки на різних службах по різним напрямам і групам адресатів в листуванні, щоб постійно не шукати листа в великому об'ємі та не викидати постійно спам з нього. Спама особливо багато, якщо якась несолідна поштова служба надає періодично поштові скриньки рекламним службам. Спам взагалі не треба відкривати, бо він може містити вірусні матеріали; треба його знищувати. Якщо ви не світили свою скриньку ніде самі, а листів непотрібних занадто багато, треба взагалі відмовитися від використання поштової скриньки на цій службі. Найкраща зараз пошта Freemail на пошуковій системі ukr.net Вона приймає та відсилає листи будь-якого розміру, бо має ще й додатковий персональний хостинг на 4 Г-байт на e-Disk, який є у сервері. З цього диску можна брати файли навіть іншому компютеру, знаючи посилання на файл. З українських пошт на солідних інформаційних платформах, які включають можливість також ведення солідних блогів, найбільш відомі також @meta.ua та @i.ua. Службові скриньки звичайно рекомендується відкривати на українських платформах, щодо особистих скриньок для листування із закордоном знавці рекомендують надавати перевагу американській пошті Gmail, оскільки відсутня інформація щодо широкого масованого витоку з неї особистої інформації та вона добре захищена від вірусів

Поштові служби вказують обмеження об'єму листів. Розмір листа вказує про обмеження в отриманні листа певного розміру (об'єму). Наприклад, максимальний розмір листа на mеta.ua - 30 Mb. Треба також мати на увазі те, що при відправлянні лист реально може збільшитися на третину. Американська пошта Gmail  дуже добре захищена від вірусів та адаптована до кількох мов , серед них - до української, російської і англійської. Одночасно скринька Gmail є входом на безліч сервісів Google, в тому числі на відеосервіс Ютубу  і онлайнвідеосервіс, який успішно замінює Скайп. Є ще пошта @bigmir.net. Взагалі кожна поштова служба, як і браузер, має певні переваги і недоліки, тому інколи навіть простіше використовувати різні поштові скриньки на різних службах по різним напрямам і групам адресатів в листуванні, щоб постійно не шукати листа у великому об'ємі та не викидати постійно спам з нього. Спаму особливо багато тоді, коли якась несолідна поштова служба надає періодично поштові скриньки рекламним службам. Також незручно, коли до листів на поштовому сервісі постійно чіпляють рекламу. Спам взагалі не треба відкривати, бо він може містити вірусні матеріали; треба його знищувати. Якщо ви не світили свою скриньку ніде самі, а листів непотрібних занадто багато, треба взагалі відмовитися від використання поштової скриньки на цій службі. Найкраща зараз, здається, пошта Freemail на пошуковій інформаційній системі ukr.net Вона приймає та відсилає листи будь-якого розміру, бо має ще й додатковий персональний хостинг на 4 Г-байт на e-Disk(у), який є у сервері. З цього диску можна брати файли навіть іншому комп'ютеру, знаючи посилання на файл. Тобто Ви можете робити розсилку матеріалу потрібним адресатам фактично на власний міні-хостинг. Це невеличкий огляд ситуації з поштовими скриньками, при цьому я не претендую на 100% достовірності, оскільки можливості сервісів постійно збільшуються, а суб'єктивність у коментарях виникає і внаслідок ситуації при реальній роботі на сервісах, при цьому про всі тонкощі, які виникають, навіть недоцільно  тут говорити. Побіжний огляд коментарів на цю тему в Інтернеті свідчить, що багато з них безнадійно застаріли навіть щодо вказаних сервісів. Останнім часом зявилися повідомлення, що мільйони поштових скриньок на браузерах відомої країни поломані хакерами. Якось воно не віриться - якимось хакерам невідомо для чого ламати всі підряд скриньки, підбираючи мільйони варіантів паролів до скриньки "дєдушки с дєрєвні". Скоріше всього самі служби або їхні працівники ламають ці скриньки самі, а тому краще всього відмовитися від служб, де було зломано мільйони  скриньок. Будучи адміністратором сайту на одній із платформ, також постійно бачу зі сторінки адміністратора, що майже 90% ботів намагаються робити коментарі на сайті здебільшого про рекламу наркотиків (вони просто відключені, а вони не знають) через реєстрацію на поштових скриньках теж конкретної країни, тому ці скриньки я не називаю.

Для cтворення пошти останнім часом можна використати комп’ютерну програму Microsoft Outlook, що входить в пакет офісних програм Microsoft Office.
Для реєстрації в ній необхідно створити електронну пошту та придумати пароль, зайшовши через Google Chrome в Інтернет за адресою Outlook.com. Outlook.com як пошта ще не набула значного поширення, оскільки вона тільки недавно стала активно повідомляти про себе; і то тільки через браузер Google Chrome. Тут же, в Outlook.com, є безкоштовне онлайнове сховище One Drive для зберігання файлів, фотографій і, що особливо важливо – презентацій. Звичайно сервіси для зберігання
презентацій в Інтернеті пересічному користувачу поки що важко самому знайти, а презентації дуже поширені в роботі людей публічних професій таі займають великий об’єм пам’яті комп’ютера, тому їх і знищити жаль після використання, а зберігати у себе на малопотужному комп’ютері незручно. При цьому навіть більшість сайтів і блогів не дають можливості розміщувати презентації на своїх сторінках, або вимагають обмежувати об’єм цих презентацій. Обліковий запис Microsoft, який використовується для входу в поштову скриньку Outlook.com, дає змогу автоматично входити в сховище One Drive. Щоб відкрити програму One Drive, треба натиснути стрілку праворуч від емблеми Outlook угорі поштової скриньки. На матеріали свого веб-сайту One Drive можна робити посилання для користувачів Інтернету будь-де, в тому числі в електронній пошті та соціальних мережах. Щодо користування поштою певних соціальних мереж, то є засторога у тому, що їх власники не завжди дотримуються конфіденційності у зберіганні інформації на своїх серверах. При тому, що комп’ютерні програми досить надійно зберігають
паролі, раптом в Інтернеті з’являються якісь дивні повідомлення «для лохів» про міфічних хакерів, які в одну мить поламали тисячі поштових скриньок, виставивши напоказ приватну інформацію.

Календар погоди

"Живі" заготовки та заготовки у вигляді зображень

Практична робота «Спостереження за погодою і опрацювання зібраних матеріалів» учня (учениці) 6-   класу  ________________   ________________ Календар погоди на січень 2014 року

Дата	Темпера- тура повітря	Хмарність	Опади	Напрям вітру	Дата	Темпера- тура повітря	Хмарність	Опади	Напрям вітру
1					17
2					18
3					19
4					20
5					21
6					22
7					23
8					24
9					25
10					26
11					27
12					28
13					29
14					30
15					31
16

Висновки за результатами спостережень:

Показники	Кількісні показники
Найвища температура протягом доби
Найнижча температура протягом доби
Місячна температурна амплітуда
Ясних днів
Хмарних днів
Днів з мінливою хмарністю
Днів з опадами
Днів без опадів

Для виконання роботи, крім власних вимірювань, можна використати дані сайту http://rp5.ua  з архівом погоди по місту Миколаєву (дані вимірювань метеорологічної станції, функція показу – вибрати на екран, дані брати о 14-00, - приблизний час приходу зі школи)

Урахування вікових та індивідуальних психологічних особливостей учнів на уроках природничого циклу, а особливо при адаптації учнів 5-х класів. (за матеріалами Інтернету).

Урахування вікових та індивідуальних психологічних особливостей учнів на уроках природничого циклу, а особливо при адаптації учнів 5-х класів.

(за матеріалами Інтернету).

         В традиційній класифікації прийнято виокремлювати три етапи підліткового віку:

·        молодший – 10-13 років;

·        середній – 13-15 років;

·        старший – 15-18 років.

Зупинимося на молодшому підлітковому віці.

Особливості розвитку пізнавальної сфери

В молодшому підлітковому віці починаються численні соматичні, психічні та соціальні зміни. Багато особливостей поведінки підростаючої людини залежить від когнітивного (розумового) розвитку в цей період життя. Мислення в підлітка (особливо в 10-12 років) значною мірою має конкретно-образний характер. При засвоєнні знань підліток прагне обпертись на наочний матеріал.

У той же час мислення в підлітковому віці стає більш логічним, системним, доказовим та обґрунтованим, розвивається здатність самостійно аналізувати, порівнювати, узагальнювати. У цьому віці яскраво виявляється бажання проникнути в суть явища, зрозуміти його причину, установити зв'язки між окремими предметами та явищами. Основний засіб формування чітких уявлень підлітків - вимога правильно словесно описати виконувану вправу.

Розвиток мислення сприяє  інтелектуалізації перцептивної (відчуття і сприймання) сфери. Перцептивний розвиток пов'язаний з тим, що діти від опанування наочних образів, які були представлені на уроці, переходять до засвоєння певних графічних схем чи таблиць. Наприклад, при вивченні окремих планет Сонячної системи п’ятикласники складають таблицю з колонками основних характеристик планет. Дедалі більше розвивається цілеспрямованість і активність сприймання. Поглиблюється повнота і точність сприймань, вдосконалюється спостережливість, починають ускладнюватися окремі види сприймань, зокрема такі, як сприймання простору, часу, тексту, картини тощо.

Важливою психологічною умовою правильного засвоєння й виконання вправ є організація уваги. Увага підлітка стає все більш довільною. Займаючись цікавою та важливою справою, підліток може тривалий час зберігати стійкість і високу інтенсивність уваги. У нього виробляється вміння швидко концентрувати й чітко розподіляти свою увагу. У той же час спостереження показують, що в підлітків увага значно погіршується в порівнянні з молодшими школярами.

Це пояснюється багатьма причинами. По-перше, змінюються умови життя й навчання підлітків. Світ вражень і переживань у них значно розширюється. Серйознішими стають вимоги до них, багатобічними - обов'язки. У результаті увага часом не може справитися з великою кількістю вражень і переживань, зосередитись на чому-небудь одному. По-друге, нерідко причиною поганої уваги може стати неврівноваженість процесів збудження й гальмування, особливо при тривалій одноманітній роботі, що пов'язано з процесом статевого дозрівання. Нарешті, неуважність підлітка може бути результатом поганого виховання уваги в молодшому віці. Тому вирішальне значення у вихованні й розвитку уваги підлітка має правильна організація його роботи: у нього не повинно бути ні часу, ні бажання, ні можливості відволікатись.

У молодшому підлітковому віці існує лише одна психічна функція, якою підліток оволодів так, що в змозі довільно нею керувати. Такої самостійності набуває функція уяви. Внутрішні та зовнішні проблеми, які виникають з реалій життя підлітки можуть переносити в уяву.

Емоційна сфера підлітків

Визначені перетворення пізнавальної сфери стають суттєвими передумовами емоційних змін. В житті молодшого підлітка емоції і почуття займають значне місце, про що свідчать особливості їх поведінки. Взагалі в цьому віці дані психічні функції стають набагато глибшими і змістовнішими.

У підлітковому віці емоційні переживання якісно змінюються, тому що змінюються і самі відносини підлітка з навколишнім світом. Більш складними стають відносини з дорослими, з однолітками, особливо з однолітками іншої статі. По-новому підлітки починають ставитись до навчальної діяльності і самих себе. Усе це є джерелом різноманітних, складних, нерідко суперечливих переживань. Разом з тим, незважаючи на загальний більш високий рівень розвитку емоційної сфери в цей період, прояви емоцій недостатньо стійкі.

Підлітковий вік характеризується підвищеною емоційною збудливістю, імпульсивністю, перевагою збудження над гальмуванням, швидкою зміною настрою, схильністю до афектів - різкого й бурхливого вираження пережитих почуттів.

 Зміни в почуттях підлітків зумовлюються новим їх становищем у соціальному середовищі. Прагнення зайняти це становище, а саме: швидше стати дорослим, породжує нову гаму переживань. Підліток переживає задоволення, коли до нього ставляться як до дорослого, і незадоволення, коли вбачають у ньому маленьку дитину. У зв’язку з цим особливим прагненням, молодші підлітки можуть боляче сприймати різні форми прояву неуважності до нього, що зачіпають його гідність і самостійність. Молодші підлітки стають більш чутливими до того, як ставляться до них однолітки. У взаєминах з однолітками вони  найчастіше керуються саме почуттям гідності.

Особливості взаємовідносин і спілкування молодших підлітків з дорослими та однолітками.

В молодшому підлітковому віці взаємовідносини з дорослими починають будуватися під впливом переживання  нових почуттів, які пов’язані з прагненням до самостійності, дорослості та самоствердження. Діти молодшого підліткового віку вже починають відмовлятися від підвищеного нормативного контролю з боку дорослих, відходять від ідеалізованих, надуманих зразків дорослих, починають активно відстоювати свої права на самостійність, висувають власні пропозиції у вирішенні значної частини життєвих питань. Вони намагаються знизити контроль дорослих щодо себе, хворобливо реагують на явні чи неявні обмеження їх прав.

Провідним мотивом взаємин і спілкування молодших підлітків з вчителем є прагнення отримати підтримку, заохочення за поведінку чи навчання.

Навчальна  діяльність молодших підлітків

У школярів 5-го класу істотно змінюється зміст діяльності - провідною стає суспільно-корисна діяльність. Саме на початку підліткового віку змінюється внутрішня позиція у ставленні до школи і учіння. Якщо у молодших класах діти психологічно захоплені власне навчальною діяльністю, то в цей період їх починають приваблювати, як уже зазначалось, взаємовідносини з однолітками.

Головне місце серед мотивів позитивного ставлення до школи займає мотив спілкування з однолітками, який аргументується таким чином: ми ходимо до школи не тільки вчитися, але й спілкуватися. Позитивне ставлення до навчальної діяльності визначається такими способами навчальних дій, які роблять підлітків більш незалежними, більш дорослими у власних очах. Тому для них набувають привабливості самостійні форми занять.

Досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване «почуття дорослості»: діти потребують поваги та самостійності, серйозного та довірливого ставлення до них з боку дорослих. Якщо ж школа не пропонує учням засобів реалізації їх почуття дорослості, то в підлітків формується установка на вчительську несправедливість і необ'єктивність.

Результат тієї чи іншої діяльності для молодшого підлітка досить часто є другорядним, а на перше місце виходить сам задум. Тому, якщо вчитель не стимулює ініціативу, самостійність, дитячу творчість, а лише «контролює» результати навчальної діяльності, то таке навчання втрачає для підлітка привабливість та актуальність. Вперше у перехідному віці виявляється самостійна спрямованість на пошук нових знань.

Учитель повинен враховувати, що всі ці особливості є не тільки об'єктивними, але й минущими. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які працюють у 5-х класах, мають познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу.

Шкільне життя п'ятикласників ускладнюється також часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів-предметників, які спеціалізуються на роботі переважно у старших класах.

Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

·                     зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п'ятикласників же воно тільки формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати п'ятикласників, наукові терміни та поняття необхідно вводити поступово, учити дітей виокремлювати їх, характеризувати, використовувати в різних ситуаціях під час уроку. Причому не лише на репродуктивному рівні (запам'ятай, повтори), а й на основі сформованих уявлень і досвіду практичної діяльності;

·                     високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини;

·                     дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності, а, наприклад, у п'ятикласників ці властивості тільки починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору.

За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності. На початку вони повинні відповідати засобам навчання останнього року перебування дітей у початковій школі. Деякі школярі недостатньо розуміють прочитаний текст, не вповні володіють технікою читання, грамотним письмом як загальнонавчальними вміннями, у них не розвинена здібність виконувати творчі завдання тощо.

Умовою успішної адаптації випускників початкової школи до навчання у 5-му класі є також забезпечення можливості формування в них робити усвідомлений вибір.

Успішність самореалізації підлітків тісно пов'язана з мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб учитель створював ситуації, які б дозволяли підлітку проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, не авторитарну атмосферу навчання.

Урок, де учням дається можливість працювати у власному темпі й отримати знання у відповідності до рівня навченості, залишається основною, але не єдиною формою організації навчального процесу у 5-х класах. Особливістю нової програми з природознавства у 5-му класі є насиченість її практичними формами роботи фактично при попередньою кількістю теоретичного матеріалу. При цьому відома нова методика виконання  практичної частини програми ще недостатньо розроблена і поєднана з випущеними підручниками різних авторів і нових розробках. Важливо застосовувати всі програмні форми організації навчання, а особливо обов’язкові форми практичної частини програми природознавства: екскурсії, практичні заняття, практичні роботи, дослідницькі практикуми, міні-проекти. Це досить копітка справа, оскільки значна частина практичної частини нової програми повинна виконуватися учнями також дома в умовах, коли на підсвідомому рівні природничі предмети у учнів і батьків часто асоціюються як усні. Учитель потрапляє в ситуацію, як знайти розумний баланс у вивченні учнями теоретичної частини програми, до чого учні  звикли, разом із виконанням учнями дома як окремих практичних завдань, так і великих завдань на протязі року (наприклад, спостереження за рухом зір та планет на протязі року).

Робота з учнями різних видів темпераменту

1. Сангвінік

Дуже жвавий підліток. У класі ні хвилини не сидить спокійно, постійно міняє позу, крутить щось у руках, тягне руку, розмовляє із сусідом. Дуже вразливий і легко захоплюється. Емоційно і збуджено розповідає про переглянутий фільм, прочитану книгу.

На уроках жваво відгукується на кожен новий факт або нове завдання. А втім, його інтереси й захоплення дуже непостійні та нетривкі: розпочавши нову справу, швидко втрачає інтерес до неї.

У нього живе, виразне обличчя. З його обличчя легко здогадатися, який у нього настрій, яке його ставлення до предмета чи людини.

На цікавих для нього уроках виявляє високу працездатність. На решті уроків майже не слухає вчителя, розмовляє із сусідом, позіхає.

Почуття і настрої його дуже мінливі. Отримавши погану оцінку, він ладен розплакатись і ледве стримується. Та не минає й півгодини, як він забуває про неї і на перерві бурхливо й весело гасає коридорами.

Попри жвавість і непосидючість, його легко дисциплінувати: у досвідченого вчителя він прекрасно сидить на уроках і ніколи не заважає роботі класу.

Швидко звикає до нової ситуації та нових вимог. У новій школі він вчиться перший рік, але вже звик до нових учителів, зійшовся з школярами, з багатьма потоваришував, увійшов до активу класу.

Особливості здійснення індивідуального підходу

Індивідуальний підхід до таких учнів повинен полягати насамперед у достатньому завантаженні їхньої рухової енергії, в організації цікавих ігор, доручень, ролей, що вимагають швидкої реакції, кмітливості, частих переходів від одного виду діяльності до інших. Бажано, щоб усе це мало колективний характер, наповнювалося духом змагання, гумором, веселістю. Особливо люблять учні цього типу ті види роботи, в яких їм дістається роль лідера. Крім того, вони віддають перевагу ситуаціям, коли в ролі наставників по відношенню до них виступають люди, які також мають сангвінічний темперамент, — жваві, життєрадісні, діяльні. Що робити?

- намагатися виробляти в нього стійкі інтереси:

-   навчати терплячості, тому, що розпочату треба доводити до кінця;

-   якомога більше хвалити за моральність вчинків;

-   викоріняти недбалість і поверховість при виконанні завдань;

-  враховувати, що життєрадісність, товариськість і оптимізм сангвініка здатні повернутись іншим боком медалі і стати як джерелом легковажності, так і нестійкості даної дитини.

2. Холерик

Вирізняється з-поміж однокласників своєю рвучкістю. Захопившись розповіддю вчителя, легко збуджується і перериває її різними вигуками. На будь-яке запитання викладача відповідає не подумавши, тому часто — не до ладу. У прикрості й роздратованості легко втрачає витримку, кидається в бійку. Пояснення вчителя слухає дуже зосереджено, не відволікаючись. Так само зосереджено виконує класну і домашню роботу. На перервах ніколи не сидить на місці, бігає коридорами чи бореться з кимось. Розмовляє голосно, швидко. Пише швидко, розгонисто, почерк нерівний. Дуже виразне обличчя. У виконанні домашніх доручень, а також у спортивних заняттях виявляє захопленість, наполегливість. Його інтереси досить постійні й тривкі. Не лякається труднощів і з великою енергією їх долає.

Особливості здійснення індивідуального підходу

Будуючи взаємини з цими дітьми, доводиться застосовувати спеціальну тактику, яка враховувала б притаманну їм запальність, різкість, нестриманість. Це стосується ситуацій, коли перед педагогом виникає потреба зробити учню-холерику критичне зауваження. Тут діяти слід надзвичайно обережно, вдумливо. Особливо, коли йдеться про спілкування з підлітком або старшокласником.

Не слід при всіх соромити його за проступки. Спробуйте спочатку уявити реакцію вашого вихованця — вибухового, різкого та ще й самовпевненого, гонористого. В таких умовах критика викликає у нього, як правило, агресивну реакцію. Не виключено, що у відповідь ви почуєте грубі, навіть образливі репліки. Краще почекати слушної нагоди або створити ці умови самому. Розмова наодинці з таким учнем повинна починатися з переліку всього позитивного в його вчинках, діях, нагадування різних його чеснот. Краще, коли він сам реалістично оцінить свої дії і прийме відповідне рішення.

Ніколи не вступайте в суперечку з учнем-холериком. Треба обов’язково дочекатися певного заспокоєння. І починати розмову з підкресленням того, що було сказано даним учнем правильно. Потрібно:

-      скерувати енергію, що ллється через край, на корисні, потрібні справи;

-      навчати обдумувати свої рішення, оцінювати запас своїх сил;

-      виховувати наполегливість і стриманість, як потрібно володіти собою, аби не дратуватися;

-      блокувати будь-яку агресивність;

-      необхідно добирати такі ігри та методи роботи, де закріпилися би процеси гальмування і не було б надмірного збудження з боку нервової системи;

-     не забувати, що безпосередність холерика найчастіше випливає у нетактовність і ображає людей;

-      навчати ввічливості й вимагати, щоб він таким став;

-      не варто вмовляти, він реагує зазвичай лише на батьківські вимоги.

3. Флегматик

Відзначається неспішністю і спокоєм. На запитання відповідає не відразу і без жодної жвавості, як би добре не знав матеріал. Для нього характерна невтомлюваність: він не уникає додаткового розумового навантаження, хоч би яким значним воно було, і ніколи не виглядає стомленим. Він прагне до логічно розгорнутих, просторих висловлювань: вимовляє слова рівним голосом, не боячись збитися, начебто на початку довгої побудови за, яким чином буде закінчена почата думка. Зовні він не збуджується і нічому не дивується на уроці, щоб не відбувалося у класі. З молодших класів він любить заняття з певних предметів, залишаючись вірним своїм уподобанням. Він бере участь у змаганнях, не виявляючи, на відміну від більшості учасників, якогось азарту чи хвилювання. Він не буває ні метушливим, ні веселеньким, ні смутним.

Особливості здійснення індивідуального підходу

Передусім необхідно так чи інакше рахуватися з притаманною цим дітям інертністю нервово-психічних процесів. В.О.Сухомлинський порівнював розумову діяльність учнів-флегматиків з течією повільної, але могутньої ріки, радив учителям не поспішати, не підхльостувати її березовою лозинкою оцінки, бо це ніяк не допоможе.

Дітям з флегматичним темпераментом необхідно давати більше часу і на виконання завдань пізнавального характеру, і на практичні вправи, і на підготовку відповіді біля дошки. Індивідуальний поточний інструктаж під час практичних занять також має бути повільним і докладнішим.

 Практикувати щодо учнів-флегматиків замість усного письмове опитування, диктанти проводити після уроків. Тоді ж доцільно провести (якщо є потреба) і усне індивідуальне опитування. І, нарешті, класну роботу вони можуть закінчити вдома.

У процесі учбової, трудової діяльності необхідно організувати співробітництво з більш рухливими учнями, подбати, щоб сиділи вони за партами поруч із менш жвавими. Ефективним може виявитися варіант сусідства з учнем, який відзначається гіперактивною поведінкою, — в цьому разі позитивний вплив буде двостороннім. Потрібно:

- намагатися виробляти допитливість і зробити його ініціативним;

-  навчати, як правильно переключати увагу при виконанні різних доручень і як розподілити раціонально час, аби не попасти в цейтнот;

-  не дратуватися черепашачим темпам, а прискорювати їх, залучаючи в ігрову діяльність, хоча б ігри навздогін;

-   навчати повніше виражати свої емоції і почуття: як радіти, горювати, жаліти когось і бути добрим;

-   намагатися розвинути навички спілкування і товариськості;

-   грати з ним в ігри, де необхідні швидкість рухів, точність, спритність, і заохочувати, коли він виконує правила гри;

-   будь-якими способами пробуджувати кмітливість і уяву дитини;

- слідкувати затим, щоб він менше був інертним, в’ялим, весь час тормошити його.

4. Меланхолік

На уроках спокійний, сидить завжди в одному положенні, щось крутить у руках; настрій міняється з незначних причин. Він дуже чутливий. Коли вчитель пересадив його з однієї парти за іншу, довго міркував, чого його пересадили, і того дня на всіх уроках сидів засмучений і пригнічений. А втім, почуття в нього пробуджуються повільно. Дивлячись циркову виставу, він довго сидить мовчки, з нерухомим обличчям; згодом починає "танути” — усміхатися, сміятися, вступати в розмову із сусідами.

Легко розгублюється. Якщо вчитель зробив йому навіть найм’якіше зауваження, він ніяковіє, голос його стає глухим, тихим, дуже стриманий у почуттях. Отримавши двійку, зовсім не змінюється на обличчі, іде на місце й сідає, але вдома, за словами батьків, довго не може заспокоїтися, не в змозі взятися до роботи. Відповідає на уроці невпевнено, навіть якщо ретельно підготувався до уроку. Свої здібності й знання оцінює низько, тоді як насправді вони дещо вищі від середнього рівня. Якщо під час виконання якогось навчального завдання трапляються труднощі, він губиться, не доводить роботу до кінця. Рухи кволі, слабкі, говорить повільно, трохи протяжно.

Особливості здійснення індивідуального підходу

Диференційований підхід до таких учнів має полягати насамперед в урахуванні їхньої швидкої втомлюваності (як фізичної, так і розумової). Їм слід надавати по можливості більше часу для відпочинку, опитувати, викликати до дошки на перших етапах уроку. Уважно стежити за їхньою адаптацією до нових умов діяльності. Останнє особливо стосується переходу з початкової ланки освіти в середню, що пов’язано з різким підвищенням нервових навантажень. У цих умовах навіть учні із сильним типом нервової системи нерідко починають "здавати позиції”, знижують успішність, стають менш дисциплінованими й старанними. Тут потрібні спільні зусилля класного керівника, учителів-предметників і батьків щодо організації раціонального режиму праці й відпочинку, підтримання бадьорості духу, прагнення до переборення труднощів адаптації.

Негативні стимули, скажімо, низькі оцінки, як правило роблять на цих дітей гальмуючий, дезорганізуючий вплив. Тому бажано утримуватися від таких оцінок. Натомість доцільно стимулювати дітей з меланхолічним темпераментом шляхом систематичного підбадьорювання, навіювання віри у власні сили (зокрема, наведенням прикладів успішного подолання подібних перешкод), розкриття резервів, котрі ними ще не приведені в дію, тощо. Однак найкращий засіб піднести в учня-меланхоліка віру у власні сили — це дати йому можливість виявити у навчальній роботі переваги свого темпераменту (наприклад, високу чутливість і пов’язані з нею акуратність, дбайливість, ретельність), домагатися, спираючись на ці якості, успіхів у навчанні, в усьому йти в ногу з колективом класу. Потрібно:

-         намагатися підтримати його, похвалити, бути з ним добрим і ніжним;

-         скеровувати його лише на посильні завдання і допомагати їх вчасно втілювати.

Рекомендації вчителям-предметникам

у роботі з п’ятикласниками

1.     Враховуйте труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості п’ятикласників у виборі термінології, доборі методичних прийомів.

2.     Не перевантажуйте учнів надмірними за обсягом домашніми завданнями, дозуйте їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.

3.     Стежте за темпом уроку – високий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал.

4.     Налагоджуйте емоційний контакт з класом.

5.     На засіданнях методичних об’єднань, класних та шкільних нарадах відпрацюйте єдині вимоги до учнів (дотримуйтесь єдиних критеріїв оцінювання).

6.     Продовжуйте розвиток та формування ключових компетентностей дітей.

7.     Налагоджуйте емоційний контакт з батьками школярів.

8.     Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня. Оцінка досягнень повинна орієнтуватися на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню.

9.     Фіксуйте позитивну динаміку в розвитку кожного учня.

10. Розвивайте навички самоконтролю, вміння оцінювати свою роботу й роботу класу. Не бійтеся визнавати свої помилки. Постійно аналізуйте «плюси» і «мінуси» у своїй роботі.

11. Використовуйте різні методики в групах, парах, індивідуально.

12. Не утворюйте психотравмуючих ситуацій при виставленні оцінок за контрольні роботи, семестрові тощо. Виставляйте оцінки не формально, а з урахуванням особистісних досягнень кожного учня.