Географія-6клас-конспекти

Тут будуть надруковані конспекти уроків географії 6 і 7класів,конспекти уроків природознавства 5 і 6 класів. Конспекти подаються в "живому вигляді" і без редагування, оскільки на редагування потрібно занадто багато часу. Уроки подаються в модульній системі, тобто спарені.
ГЕО 6 БМ 1-2
УМ1. Вступ. Географія – наука про природу землі та її різноманітність, про населення і його господарську діяльність.
Мета: розкрити зміст та структуру курсу; сформувати в учнів знання про предмет та об’єкт вивчення географії; показати практичне значення географічних знань у житті людини; формувати навички роботи з джерелами географічних знань.
Унаочнення: фізична карта півкуль, атласи, підручники, зошити, зошити - практикуми
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель знайомить із назвою курсу, повідомляє, що необхідно мати на уроці. Учні підписують робочі зошити. Загальна географія вивчає будову Землі, особливості її природи, вплив господарської діяльності на природу, населення Землі, способи зображення Землі
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Бесіда з класом про те, що учні вивчали про природу в молодших класах.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Бесіда з класом за темою «Чому треба вивчати навколишній світ» (ст. 7 підручника, пункт 1)
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Об’єкти, які вивчає географія: природа, населення, економіка.
2. Географія (Ератосфен – «землеописання») – наука і шкільний предмет.
3. До ХІХ століття була описовою, відповідала на питання що?, де?, коли?, сьогодні вона відповідає також на питання чому?, через що?
4. Географія сьогодні – система наук (мал. 2 на ст. 7).
5. Фізична географія вивчає природу, економічна г. – економічні відносини людей, соціальна г. – соціальне становище людей.
7. Джерела географічних знань – мал.1 на ст.7.
8. Методи географічних досліджень.
Традиційні: спостереження, картографічний, історичний, математичний.
Сучасні: фізичні, хімічні, космічні.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Зчитування учнями висновків на ст. 9.
2. Відповіді на питання на ст. 9.
3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.
VІ. ПІДСУМКИ МІНІ-МОДУЛЮ.
Учитель повертається до запитання «Чому треба вивчати навколишній світ?». Вислухавши відповідь, учитель підкреслює важливе значення географічних знань для життя людини, називає основну мету географії – дослідження процесів, що відбуваються у географічній оболонці Землі.
АП2+АП2. Практична робота №1(на місцевості) «Спостереження за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними змінами в природі».
Мета: Навчитися вести спостереження за змінами, що відбуваються в природі.
Унаочнення: зошити-практикуми, атласи, підручники., метеорологічні прилади, рулетка, лінійка.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Учитель знайомить із темою та метою практичної роботи, зошитами – практикумами із завданнями цієї роботи на ст.2-4, умовними знаками на ст. 10-12 підручника. Вчитель допомагає учням правильно за однаковим зразком підписати титульну сторінку і форзац зошита-практикума.
ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда з учнями і виявлення рівня володіння опорних понять, присутніх у назві роботи
ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Учитель доводить, що одним із методів вивчення географії є спостереження за природними явищами, їх фіксування. Практичну роботу випереджає інструктаж виконання окремих завдань в зошиті – практикумі.
ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
1. Хід роботи – відповідно до завдань на ст. 2-4 ЗП. Вчитель перевіряє учням у виконанні окремих завдань.
2. Учні здійснюють в ході роботи взаємоперевірку і взаємодопомогу.
3. Календар погоди заповнюється учнями на ст.57 за допомогою вчителя за минулі дні вересня місяця. Учні ведуть потім календар щоденно, учням дозволяється звіряти свої вимірювання з архівами погоди метеостанцій міста Миколаєва, які погодинно викладаються в Інтернеті.
4. Зошити-практикуми на наступному уроці здаються на перевірку виконаної практичної роботи; календар погоди по окремим місяцям перевіряється вибірково, а остаточно на оцінку під час навчальної практики з географії.
Д. з.: ст.5,6, §1;
Закінчити п.р.№1, календар погоди на ст. 57
ГЕО 6 БМ 3-4
ЗП. Як люди уявляли Землю в давнину.
Мета: познайомити учнів з історією пізнання Землі; навчити аналізувати перші географічні карти та глобус; показати значення подорожей Марко Поло та Ібн Баттути; формувати в учнів навички роботи з географічними картами, науковою літературою, познайомити учнів з першими географічними відомостями про українські землі, навчити систематизувати отримані знання.
Унаочнення: фізична карта півкуль, атласи, підручники, зошити, глобус.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель знайомить із назвою розділу І підручника «Географічне пізнання Землі»
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Опитування д/з по п.1-7 ( ст.9) до §1.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Бесіда з класом про сучасні знання щодо форми та розмірів Землі.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §2 з використанням підручника, атласів та накстінної карти.
1. Перші уявлення про Землю.
Вавилонці – чорна гора посеред моря.
Індійці – півсфера на 4-х слонах, які стоять на черепасі – мал.3 на ст. 16.
Жителі узбережжя океану – плоский острів на трьох китах.
Візантієць Козьма Індікоплов – скриня.
Піфагор, Арістотель (стародавні греки) – куля (сфера)
2. Поява географічної літератури та карт.
Найдавніші картографічні зображення – Єгипет, Вавилон – 3-5 тисяч років тому.
Карти на глиняних табличках – Месопотамія, VІІ ст. до н.е.
Перші карти: 1) Ератосфен – ІІІ ст. до н. е. – мал. 4; 2) Птолемей – мал. 5 – з градусною сіткою.
VІІІ-Х ст. – подорожі вікінгів.
ХІІІ – подорож венеціанця Марко Поло, книга за його оповідями.
ХІV ст. – подорожі араба Ібн Баттута.
1492 р. – глобус німця Мартіна Бехайма (мал. 6)
3. Перші географічні відомості про українські землі.
V ст. до н.е. – грек Геродот відвідав південь сучасної України, написав працю «Скіфія».
І ст. – римлянин Пліній Старший – опис окремих річок, тварин , рослин.
ІІ ст. – грек Птолемей – опис території між Віслою та Доном, схематичні карти.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Зчитування учнями висновків на ст. 19.
2. Відповіді на питання 1-4 до §2 (ст. 19).
АП. Практична робота №2 «Складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі».
Мета: Навчитися складати класифікаційну таблицю, виділяти головних учасників подорожей, відкриттів, експедицій; характеризувати розвиток географії в різні епохи.
Унаочнення: зошити-практикуми, атласи, підручники.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Учитель знайомить із темою та метою практичної роботи, перевіряє наявність зошитів-практикумів.
ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Вчитель: На минулому міні-модулі ми дізналися про перші спроби вивчення Землі у стародавні часи і зародження географії як науки.
ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Протягом всієї теми ми будемо виконувати завдання практичної роботи №2; оцінку за неї буде виставлено в зошити і журнал .
ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
1. Виконання учнями за допомогою вчителя завдання на ст. 5 –заповнення таблиці по етапу «Стародавній...»
2. Учні здійснюють в ході роботи взаємоперевірку і взаємодопомогу.
3. Попередження учням, що виконання завдання на сторінці 5 вони продовжать на ІІІ міні-модулю після вивчення відповідного матеріалу по підручнику.
ЗП. Епоха Великих географічних відкриттів(пошуки Індії). Практична робота №2 «Складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі» (продовження).
Мета: продовжити формування уявлення про історію пізнання Землі; удосконалювати навички роботи з картами.
Унаочнення: фізична карта півкуль, атласи, підручники, зошити, глобус, зошити-практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пояснює назву теми «Епоха Великих географічних відкриттів», знайомить із джерелами знань.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Ми вивчили матеріал §2 та виконали частину практичної роботи №2.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
М Тепер ми вивчимо §3 , а в кінці міні-модулю виконаємо наступну частину практичної роботи №2 .
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Початок ХV ст. – захоплення португальцями ( Генріх Мореплавець) західного узбережжя Африки.
80-ті роки ХV ст. – Дієго Кан досяг Африки на південь від річки Конго.
1487-1488 рр. –Бартоломеу Діаш досяг мису Доброї Надії.
1497-1499 рр. – Васко да Гама проклав шлях до Індії.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Зчитування учнями висновків на ст. 23.
2. Виконання частини практичної роботи №2 на ст. 5 зошита-практикума.
Д. з.: §2; завдання 1 на ст. 6 ЗП.
§3; завдання 2 на ст. 6 ЗП
ГЕО 6 БМ 5-6
ЗП. Відкриття Америки Х.Колумбом. Перша навколосвітня подорож Ф. Магеллана. Практична робота № 2 (продовження)
Мета: продовжити формувати уявлення про історію пізнання Землі, навчити аналізувати карти маршрутів подорожей, складати повідомлення про подорожі; сприяти розвитку інтересу до географії
Унаочнення: фізична карта півкуль, атласи, підручники, зошити, глобус, настінна карта «Географічні відкриття»
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, нагадує окремим учням, що на минулих уроках вони виконували практичні роботи №1 і №2 (частину), оцінки за які виставлені або будуть виставлені в журнал.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Опитування д/з по п.1-4 ( ст.19) до §2 та питанням до І розділу §3.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель показує на карті, де розташовані острови Прянощів (Молуккські), учні намагаються відповісти на питання, як до них потрапити з Європи океанами.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал після І розділу §3 з використанням підручника, атласів та настінної карти.
1. 12 жовтня 1492 р. – Христофор Колумб досяг Багамських і Антильських островів біля Америки (відкриття Америки).
2. У чому помилка Колумба?
3. Припущення про новий материк згодом висловив Амеріго Веспуччі.
4. 1519-1522 рр. – перша кругосвітня подорож Фернана Магеллана (завершив Хуано Елькано).
5. Відкриття Австралії (голландці -1606 рік, Абел Тасман - !642 -1644 рр.).
6. ХVІІ ст. – російські землепрохідці Єрмак, Хабаров, Дежньов.
7. Походи піратів Карибського моря, 1578 р. – відкриття піратом Френсісом Дрейком протоки між Пд. А. і Антарктидою.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Зчитування учнями висновків на ст. 23.
2. Відповіді на питання 1-2 до §3 (ст. 23).
3. Виконання на ст. 5, 7-10 ЗП відповідної до теми міні-модулю частини практичної роботи №2 «Складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі».
АП. Практична робота №2 «Складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі»(продовження).
Мета: Навчитися складати класифікаційну таблицю, виділяти головних учасників подорожей, відкриттів, експедицій; характеризувати розвиток географії в різні епохи.
Унаочнення: зошити-практикуми, атласи, підручники.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Учитель повідомляє, що вони продовжують виконання роботи, оголошеної на І міні-модулі.
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
1. Виконання на ст. 5, 7-10 ЗП відповідної до теми І міні-модулю частини практичної роботи №2 «Складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі».
2. Учні здійснюють в ході роботи взаємоперевірку і взаємодопомогу.
3. Попередження учням, що виконання останнього завдання на сторінці 5 вони продовжать на ІІІ міні-модулю після вивчення відповідного матеріалу по підручнику.
ЗП-АП. Навколосвітні експедиції (Д. Кук, І. Крузенштерн, Ю. Лисянський). Практична робота №2 «Складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі» (продовження).
Мета: продовжувати формувати систему знань про розвиток географічної науки; розвивати навички роботи з географічними картами та складати короткі повідомлення про подорожі.
Унаочнення: фізична карта півкуль, атласи, підручники, зошити, глобус, зошити-практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням розпочати роботу з §4 підручника про пізнання Землі в новий час ( із середини ХVІІ ст. до початку ХХ ст.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель пропонує звернутися до додатку 1 на ст. 242 підручника...
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель ставить перед класом проблемне питання: «Що таке навколосвітня подорож? Її мета» .
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Навколосвітні подорожі Джеймса Кука (1768-1771рр., 1772-1775рр., 1776-1780рр.).
2. Навколосвітня подорож Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського у 1803-1806рр.
3. Відкриття Антарктиди у 1820 році Фадеєм Беллінсгаузеном та Михайлом Лазаревим.
4. Географічні товариства та установи ( ст. 26 підручника).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Зчитування учнями висновків на ст. 26.
2. Виконання практичної роботи №2 на ст. 5 зошита-практикума.
Д. з.: §3; контурна карта на ст. 8-9 ЗП.
§4; завдання 3-5 на ст. 7 ЗП.
ГЕО 6 БМ 7-8
СУ. Сучасні географічні дослідження. Практична робота № 2 (закінчення)
Мета: познайомити із сучасними географічними дослідженнями; показати тісний зв’язок географічних знань із практичною діяльністю людини; розвивати навички узагальнювати отриману інформацію
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, настінна карта «Географічні відкриття»
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель повідомляє, що сьогодні закінчується вивчення розділу «Географічне пізнання Землі».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Опитування д/з по питанням до §3 та §4 на ст. 23,24; 26,27.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель ставить класу проблемне питання: «Чому географію вважають найстарішою й найсучаснішою наукою ?».
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §5 з використанням підручника, атласів та настінної карти.
1. Освоєння Арктики:
6 квітня 1909 року – американець Роберт Пірі досяг Пн. полюса;
1977 р. – радянський криголам «Арктика» досяг Пн. полюса;
ІІ половина ХІХ ст. – швед Нільс Норденшельд із зимівлею пройшов вперше на кораблі пройшов Пн. морський шлях;
1932 р. – без зимівлі радянський мореплавець Отто Шмідт;
1937 р. – робота станції Івана Папаніна на крижині.
2. Дослідження Антарктиди:
14 грудня 1911 р. – Пд. полюса досяг норвежець Руаль Амундсен;
18 січня 1912 р. – англієць Роберт Скотт;
1956 – 2010 р. – створено приблизно 40 станцій із 17 держав, в тому числі з- 1996 р. українську станцію «Академік Вернадський».
3. Дослідження Світового океану:
1957 р. – радянська експедиція відкрила Маріанський жолоб;
1960 р. – Жак Пікар і Дональд Уолш спустилися туди;
Француз Жак-Ів Кусто – дослідження океану.
4. Вивчення Землі з космосу..
5. Українські вчені-дослідники.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Зчитування учнями висновків на ст. 29.
2. Відповіді на питання 1-5 до §5 (ст. 29).
3. Виконання на ст. 6 ЗП відповідної до теми міні-модулю частини практичної роботи №2 «Складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі (продовження).
СУ. Систематизація, узагальнення корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми, визначити приблизний рівень загальнонавчальних та суто географічних умінь і навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до виконання самостійної роботи на наступному міні-модулі з різнорівневими завданнями; виховувати повагу до географії як одного із головних шкільних предметів.
Унаочнення: зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити, роздатковий матеріал з різнорівневими завданнями.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Учитель повідомляє, що вони виконали п.р. №2 і пропонує ще раз звернутися до додаткового матеріалу на ст.242-244 підручника.
ІІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ.
1. Фронтальне опитування по розділу «Вступ» - §1.
2. Відповіді учнів на питання до § 2-5 біля настінної карти.
3. Технічна підготовка до виконання самостійної роботи на ІІІ міні-модулі.
КР. Підсумковий урок з теми ( різнорівневі завдання).
Мета: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями..
Унаочнення: фізична карта півкуль, атласи, підручники, зошити, глобус, зошити-практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учні можуть звертатися за допомогою до матеріалу атласів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної роботи .
ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ.
Д. з.: § 5;.
Повт. §1-5
ГЕО 6 БМ 9-10
УМ. Зображення Землі на глобусі, плані, карті, аерофотознімку, космічному знімку
Мета: сформувати основні поняття теми ; з’ясувати відмінності між способами зображення Землі, розвивати уважність при аналізі різних способів зображення Землі
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, план місцевості, аерофотознімок
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель інформує про результати ТО по попередній темі, пояснює назву нової теми «Земля на плані та карті».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
З якими зображеннями Землі та її частин ви вже зустрічалися?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель аналізує результати відповідей учнів та повідомляє про існування переліку різних способів зображення Землі, з якими учні ознайомляться детально на уроці.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §6 з використанням підручника та атласів.
1. Глобус – об’ємна модель Землі.
2. Масштаб показує, у скільки разів відстань на малюнку, кресленні, плані чи карті менші за відстань на місцевості.
3. План місцевості – це зображення невеликої ділянки місцевості умовними знаками і в масштабі.
4. Географічна карта – це зображення певної території або всієї планети умовними знаками і в масштабі.
5. Аерофотознімок – це фотографія (світлина) місцевості, яку виконують з літака у певному масштабі.
6. Космічний знімок – це фотографія земної поверхні Землі зі штучних орбітальних літальних апаратів навколо Землі.
7. Умовні знаки – прийняті зображення предметів та об’єктів на плані або карті.
8. Легенда карти – сукупність умовних знаків та їх пояснення.
9. План і карта – це зменшені зображення земної поверхні на площині, яке виконують у певному масштабі за допомогою умовних знаків.
10. Фізичні карти – географічні карти із зображенням природних об’єктів.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Зчитування учнями висновків на ст. 40.
2. Відповіді на питання 1-4 до §6 (ст. 40).
ЗП. Умовні знаки. Різномасштабні карти.
Мета: сформувати в учнів поняття «легенда карти», види умовних знаків і масштабу, різномасштабні карти.
Унаочнення: зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити, настінний план місцевості.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Легенда карти – сукупність умовних знаків та їх пояснення.
2. Види умовних знаків – площадні (контурні), поза масштабні, лінійні.
3. Різномасштабні карти – див. ст. 39 підручника.
АП. Практична робота №3 «Розв’язування задач із перетворення числового масштабу в іменований »
Мета: навчитися переводити числовий масштаб в іменований, визначати масштаби планів і карт, якщо відома відстань на місцевості й довжина відповідного відрізка на плані або карті.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, зошити-практикуми, лінійки, олівці.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням розпочати роботу із завданнями практичної роботи в зошитах-практикумах.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учні можуть звертатися за допомогою до матеріалу підручників та атласів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінки за практичну роботу виставляються в журнал .
ІV. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
Д. з.: § 6
§ 6, закінчити п.р.№3
ГЕО 6 БМ 11-12
УМ. Зображення нерівностей земної поверхні. Рельєф. Відносна та абсолютна висоти. Горизонталі і бергштрихи
Мета: сформувати основні поняття теми ; з’ясувати відмінності між відносною та абсолютною висотами, поглибити вміння характеризувати рельєф на планах та картах за допомогою особливих ліній, кольором , позамасштабними умовними знаками
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, план місцевості
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель інформує про результати виконання практичної роботи на попередньому уроці, нагадує щодо готовності до виконання на уроці всіх видів робіт.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1.Усні відповіді учнів на питання до §6.
2. Письмові відповіді до §6 на запитання:
1) Масштаб 1:100 порівняно з масштабом 1:1000 : а) більший б) менший
2) Аерофотознімки виконують з____________
3) Легенда карти це …
4) В туристичний похід найкраще взяти: а) глобус б) карту з дрібним масштабом в) топографічну карту
5) Зеленим, жовтим, коричневим кольором фарбують (суходіл, водойми), блакитним, синім (суходіл, водойми)
6) Відстані на глобусі вимірюють: а) дерев’яною лінійкою б) ниткою в) кроками

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє про важливість зображення на карті нерівностей Землі, з якими учні ознайомляться детально на уроці.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Рельєф – усі нерівності земної поверхні.
2. Нівелір – прилад для вимірювання глибини або висоти ділянок земної поверхні.
3. Нівелювання – процес вимірювання глибини або висоти ділянок земної поверхні.
4. Відносна висота - ...
5. Абсолютна висота -...
6. Горизонталі - ...
7. Бергштрихи -...
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Зчитування учнями висновків на ст. 42.
2. Відповіді на питання 1-3 до §7 (ст. 42).
АП (2-3). Практична робота №4 « Визначення масштабів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням »
Мета: навчитися визначати масштаби планів і карт, якщо відома відстань на місцевості та довжина відповідного відрізка на плані або карті.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, зошити-практикуми, лінійки, олівці.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням розпочати роботу із завданнями практичної роботи в зошитах-практикумах.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учні можуть звертатися за допомогою до матеріалу підручників та атласів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінки за практичну роботу виставляються в журнал .
ІV. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
Виконання учнями завдань 1- 7 практичної роботи № 4 в зошиті – практикумі.
Д. з.: § 7, завдання 1-3 на ст.15 РЗ
§ 7, закінчити п.р.№4
Перевірка д.з. - §6 1. Масштаб, який пояснюється словами, називається ________________
2. Земля має: плоску форму, форму кулі, форму півкулі
3. Аерофотознімки виконують з (2): супутників, літаків, вертольотів
4. План порівняно з картою, як правило, має: менший масштаб, більший масштаб
5. В ліс за грибами треба брати: дрібномасштабну карту, середньомасштабну карту, топографічну карту
6. Карта маленької країни за розмірами може бути (1): великою, невеликою, різною
7. Кордони держав позначають: площадними знаками, лінійними знаками, позамасштабними знаками
8. У дрібномасштабної карти числовий масштаб порівняно з топографічною картою: більший, менший, може бути однаковим
9. Зображення на плоскій карті порівняно із зображенням того ж масштабу на глобусі: точніше, має більшу похибку, однакове
10. Масштаб 1:500 порівняно з масштабом 1:100: більший, менший, однаковий
11. Масштаб в 1 см - 1 км порівняно з масштабом в 1 см – 50 км: більший , менший, в залежності від розмірів карти різний
12. Фізична карта півкуль порівняно з глобусом: точніше зображення, спотворене зображення, однакові зображення по точності
Перевірка д.з. - §6 1. Масштаб, який пояснюється словами, називається ________________
2. Земля має: плоску форму, форму кулі, форму півкулі
3. Аерофотознімки виконують з (2): супутників, літаків, вертольотів
4. План порівняно з картою, як правило, має: менший масштаб, більший масштаб
5. В ліс за грибами треба брати: дрібномасштабну карту, середньомасштабну карту, топографічну карту
6. Карта маленької країни за розмірами може бути (1): великою, невеликою, різною
7. Кордони держав позначають: площадними знаками, лінійними знаками, позамасштабними знаками
8. У дрібномасштабної карти числовий масштаб порівняно з топографічною картою: більший, менший, може бути однаковим
9. Зображення на плоскій карті порівняно із зображенням того ж масштабу на глобусі: точніше, має більшу похибку, однакове
10. Масштаб 1:500 порівняно з масштабом 1:100: більший, менший, однаковий
11. Масштаб в 1 см - 1 км порівняно з масштабом в 1 см – 50 км: більший , менший, в залежності від розмірів карти різний
12. Фізична карта півкуль порівняно з глобусом: точніше зображення, спотворене зображення, однакові зображення по точності
ГЕО 6 БМ 13-14
ЗП. Градусна сітка Землі. Географічні координати (поняття). Паралелі і географічна широта.
Мета: сформувати в учнів знання про лінії градусної сітки Землі і географічні координати, паралелі і географічну широту, навчитися визначати за паралелями географічну широту точок , екватора та Північного і Південного полюсів.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель інформує про результати виконання практичної роботи на попередньому уроці, нагадує щодо готовності до виконання на уроці всіх видів робіт.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1.Усні відповіді учнів на питання до §7.
2. Письмові відповіді до §7 на запитання:
1) На картах позначають висоту : а) відносну б) абсолютну в) в залежності від масштабу карту а) або б)
2) В зображенні кар’єру бергштрихи вільним кінцем направлені до а) центру кар’єру б) країв кар’єру в) паралельно горизонталям
3) На фізичній карті кольори використовують для позначення а) різних висот б) різних країн в) різних природних зон
4) Чим крутіший схил, тим сусідні горизонталі: а) далі б) ближче в) більші
5) На картах України за умовний нуль прийнято рівень а) Чорного моря б) Середземного моря в) Балтійського моря
6) Глибину пологої балки відносно вершини можна виміряти …..
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель нагадує, що ще в ІІ столітті до н.е. грек Птолемей на своїй карті ( ст.. 18 підручника) застосував градусну сітку. Про особливості сучасної градусної сітки можна буде довідатися після вивчення §8 на сьогоднішньому уроці.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Градусна сітка – паралелі і меридіани, які перетинаються на картах та на глобусі.
2. Географічні координати точки – її широта та довгота на карті.
3. Паралелі – умовні лінії на карті та глобусі, що проводять паралельно екватору.
4. Географічна широта – відстань у градусах від екватора до певного місця.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Визначення географічної широти точок за паралелями – ст. 43, мал.23.
2. Відповіді на питання 1-2 до §8 (ст. 45).
ЗП. Меридіани та географічна довгота.
Мета: навчитися визначати меридіани і географічну довготу, навчитися визначати за меридіанами географічну довготу точок та знаходити початковий меридіан.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, глобус, підручники, зошити, зошити-практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням продовжити роботу з матеріалом §8.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1.Меридіани – умовні лінії на карті та глобусі, що сполучають Північний і Південний полюси.
2.Географічна довгота – відстань у градусах від початкового меридіана до певного місця.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Визначення географічної довготи точок за меридіанами – ст. 44, мал. 24.
2. Виконання завдання 1 практичної роботи №5 на ст. 15,16 зошитів-практикумів
ЗП. Географічні координати (пояснення). Картографічні спотворення.
Мета: навчитися визначати географічні координати окремих географічних об’єктів, вміти пояснювати причини спотворень на картах та знаходити на картах місця з найбільшими спотвореннями.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, глобус, підручники, зошити, зошити-практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням продовжити роботу з матеріалом §8.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Географічні координати точки – її географічна адреса на карті в градусах широти та довготи.
2. Картографічні спотворення виникають внаслідок перетворення на картах справжньої сферичної поверхні Землі на поверхню у вигляді площини. Чим більша територія на карті, тим більші спотворення.
3.Розгляд карт з спотвореннями на ст.45 підручника та в атласі на ст.6.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Визначення географічних координат Києва – ст. 44.
2. Виконання завдань 2,3 практичної роботи №5 на ст. 16 зошитів-практикумів
Д. з.: § 8
§ 8, контурна карта на ст.17 ЗП
ГЕО 6 БМ 15-16
ЗП(1-2). Географічні координати свого населеного пункту.
Мета: поглибити та систематизувати знання учнів за темою; узагальнити практичні навички учнів працювати з картою; дати відомості про географічні координати свого населеного пункту та його висоту над рівнем моря; показати практичне значення географічних знань у житті людини.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, карта Миколаєва
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1.Усні відповіді учнів на питання до §8.
2. Визначення координат окремих точок та об’єктів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що на уроці учні отримають знання про свій населений пункт.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Місто Миколаїв розташоване в Південній частині України, це обласний центр Миколаївськоїобласті.
2. Географічні координати Миколаєва визначаються за допомогою атласу: 47опн.ш. 32осх.д.
Точні координати такі: 46о5813011 пн.ш. 31о5813011 с.д.
3. Відстані Миколаєва до інших міст України можна визначити шляхом вимірювання відстаней на карті в см з наступним перемноженням на 35 км.
4. Найвища точка Миколаєва – пагорбок Спаський, який має висоту 53 м над рівнем моря. Інші висоти – від 0 до 53 м.
5. Відстань Миколаєва до Чорного моря біля Очакова по Бузькому і Дніпровському лиманах складає 1,2+1=2,2 см. В км це складає: 35х2,2=77 км
6. Миколаївська область межує з 4-ма областями України, на її півдні є Чорне море і Дніпровський лиман
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Визначення географічних координат інших обласних центрів України.
2. Визначення відстаней до інших обласних центрів.
ЗП. Визначення напрямків на місцевості, плані й карті. Азимут. Окомірна та азимутальна зйомки.
Мета: навчитися визначати напрямки на зображеннях, поглибити вміння знаходити основні та проміжні сторони горизонту на карті, сформувати поняття «азимут», сформувати уявлення про окомірну та азимутальну зйомки.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, глобус, підручники, компас.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням розпочати роботу з матеріалом §9.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1.Занесення в зошити з дошки схеми основних і проміжних сторін горизонту.
2.Визначення сторін горизонту на місцевості за різними ознаками; чергування сторін горизонту по відношенню до спостерігача.
3.Азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на даний об’єкт.
4. Проведення окомірної (полярної) зйомки – ст. 49 підручника і ст.. 7 атласу.
5. Проведення азимутальної зйомки - ст. 49 підручника.
6. Проведення маршрутної зйомки – ст. 7 атласу.
7. Відмінність вказаних зйомок; інструментальна зйомка – точна; за допомогою приладів.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
Усне пояснення учнями нового матеріалу; корекція вчителем відповідей.
Д. з.: Конспект
§ 9, ст..49
ГЕО 6 БМ 17-18
КС. Правила відліку географічної широти й довготи.
Мета: закріпити й систематизувати знання учнів про географічні координати; навчитися користуватися координатами точок при визначенні відстаней на глобусі та карті; поглибити навички учнів працювати з географічною картою, розвивати абстрактне мислення та просторову уяву, виробляти вміння колективно працювати над поставленими завданнями, виховувати почуття поваги до свої праці і праці товаришів.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, зошити-, , практикуми
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Усні відповіді учнів на питання до §8 і §9.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель ставить питання класу: «Чому важливо правильно визначати координати точок?».
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Правила відліку географічної широти й довготи ( широта – від екватора, довгота – від початкового меридіана). Пояснення з використанням схеми на ст.. 15 ЗП, намальованої також на дошці.
2. Правило визначення точок за координатами: точки знаходяться на уявному перетині відповідних паралелей і меридіанів.
3. Довжина 1о будь-якого меридіана дорівнює 20000 : 180 = 111 км.
4. Довжина 1о паралелі неоднакова. Для визначення довжини 1о можна використати таблицю, яка є в одному з атласів для 6 класу (проміжні значення можна вираховувати пропорційно по даним з таблиці):
Паралелі
в о (градусах) широти 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90
Довжина 1о в км 111,3 109,6 104,6 96,5 85,4 71,7 55,8 38,2 19,4 0
5. Хоча визначення відстаней між точками за допомогою градусів точніше, ніж визначення відстаней за допомогою вимірювання лінійкою на карті та використанням масштабу, все ж воно використовується дуже рідко - головним чином при вирішування географічних задач, коли точки знаходяться на одному меридіані чи одній паралелі. Такі задачі є в курсі 7 класу при визначенні довжини материків по певній паралелі чи певному меридіану
6. В 6 класі ми розв’язуємо задачі з визначенням відстаней із застосуванням лінійки, в тому числі гнучкої, нитки (на глобусі), вимірювальним циркулем. Виміряні в см відстані ми перемножуємо на масштаб карти чи глобуса.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (робота з переходом на ІІ міні-модуль)
1. Визначити за координатами столиці та держави:
Координати Столиця Держава
13опд. ш. 76о з. д. Ліма Перу
50опн. ш. 31о с. д. Київ Україна
55опн. ш. 48о с. д. Москва Росія
40опн. ш. 117о с. д. Пекін Китай
39опн. ш. 77о з. д. Вашингтон США
35опд. ш. 149о с. д. Канберра Австралія
35опд. ш. 56о з. д. Монтевідео Уругвай
48опн. ш. 2о с. д. Париж Франція
6опн. ш. 80о с. д. Котте Шрі-Ланка
30опн. ш. 31о с. д. Каїр Єгипет
2. Визначити широту і довготу міст України за допомогою атласу:
Місто Широта Довгота
Донецьк 48о пн. ш. ~38о с. д.
Львів ~50о пн. ш. 24о с. д.
Київ 51о пн. ш. 31о с. д.
Івано-Франківськ 49о пн. ш. 25о с. д.
Первомайськ (Миколаївська область) 48о пн. ш. 31о с. д.
Миколаїв 47о пн. ш. 32о с. д.
3. Визначити приблизно широту і довготу на карті півкуль:
Об’єкт Широта Довгота
Великі Антільські острови 20о пн. ш. -
Дельта річки Ніл 30о пн. ш. -
Середина острова Мадагаскар 20о пд. ш. -
Уральські гори - 60о с. д.
Острів Шрі-Ланка - 81о с. д.
Острови Кергелен 50о пд. ш. 70о с. д.
Дельта річки Амазонки 1о пд. ш. 50о з. д.
Дельта річки Міссісіпі 30о пн. ш. 90о з. д.
Вулкан Везувій 41о пн. ш. 16о с. д.
Влк. Ключевська Сопка 55о пн. ш. 170о с. д.
4. Визначити довжину з використанням таблиці:
1) Довжина Пд. Америки по екватору ( 0о ш.): 111,3 км х 30о = 3339 км
2) Довжина Африки по 30о пн. ш.: 96,5 км х 42о = 3953 км
3) Довжина Австралії по 20о пд. ш.: 104,6 км х 30о = 3138 км
4) Довжина Африки по 0о д: 111 км х 30о = 3330 км
5) Довжина Австралії по 120о с. д.: 111 км х 15о = 1665 км
6) Довжина по меридіану від полюса до полюса: 111 км х 180о = 20000 км
Відповідь на питання до міні-модулю: «Чому важливо правильно визначати координати точок?»
Це необхідно для знаходження точок (об’єктів) на карті та розв’язання задач, пов’язаних з його місцезнаходженням.
АП (2-3). Практична робота № 5 «Визначення географічних координат та відстаней за географічною картою».
Мета: навчитися визначати географічні координати точок і відстані між ними на карті за допомогою масштабу.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, глобус, підручники, компас, зошити-практикуми, лінійки.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням приступити до виконання завдань практичної роботи №5.
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ на ст. 15-19 ЗП.
Д. з.: повт. §1- 9
закінчити п.р. № 5
ГЕО 6 БМ 19-20
СУ(1-2). Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми.
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми «Земля на плані і карті», визначити рівень загально навчальних та суто географічних умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до підсумкової письмової роботи з виконанням різнорівневих завдань
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, роздавальні картки № 608А,Б,В автора В.Ф. Вовк з серії роздавального матеріалу видавництва «Ранок»
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель повідомляє, що сьогодні закінчується вивчення теми «Земля на плані і карті».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Оголошуються результати практичної роботи № 5.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель пропонує учням до виконання завдань, виконання яких допоможе повторити матеріал теми.
ІV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК.
1. Робота в парах над завданнями роздавальних карток № 608А,Б,В із записом відповідей в зошитах.
2. Перевірка роботи пар. Корекція знань, умінь, навичок. Взаємоперевірка роботи сусідніх пар.
3. Підсумки роботи.
4. Робота з кожною карткою виконується аналогічно.
КР. Підсумковий урок з теми ( різнорівневі завдання).
Мета: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями..
Унаочнення: фізична карта півкуль, атласи, підручники, зошити, глобус, зошити-практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учні можуть звертатися за допомогою до матеріалу атласів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної роботи .
ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ.
Д. з.: Повт. § 6-9
Випереджувальні завдання
ГЕО 6 БМ 21-22
УМ. Внутрішня будова Землі. Поняття «земна кора», «літосфера» і інші.
Мета: познайомити учнів з внутрішньою будовою Землі; сформувати поняття «земна кора», «літосфера» та інші; удосконалити навички роботи з атласами та підручниками; сприяти розвитку в учнів навичок і умінь дослідницької роботи, робити висновки
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель інформує про результати ТО по попередній темі, пояснює назву нової теми «Літосфера».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Існує багато гіпотез про походження Землі. Проте багато вчених сходяться на тому, що Земля та інші планети виникли із розпеченої космічної речовини приблизно 5 млрд. років тому.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Вивчаючи Землю, вчені дійшли висновку, що вона поєднує 4 оболонки, які є складовими географічної оболонки. В цій темі ми вивчимо багато цих та інших понять.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал вступу Розділу ІІІ підручника перед темою 1 «Літосфера» - формулює поняття «літосфера», «атмосфера», «гідросфера», «біосфера, «географічна оболонка» - ст. 52 підручника.
2. Пояснення понять (§10) внутрішньої будови Землі за допомогою малюнку 27 в підручнику і схожих малюнків в атласах.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення учнями малюнку 27 на ст. 56.
2. Повторення ( формулювання ) понять, вивчених в міні-модулі.
ЗП. Будова й типи земної кори.
Мета: познайомити учнів з будовою земної кори; найти відмінність для різних типів земної кори у потужності та кількості шарів гірських порід; удосконалити навички роботи з таблицями; сприяти розвитку в учнів навичок і умінь дослідницької роботи
Унаочнення: зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. На материках три основні шари гірських порід, під океанами два шари.
2. Знайомство з таблицею на ст.57 підручника.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Порівняння таблиці на ст. 57 підручника і таблиці завдання на ст.20 зошита –практикуму; схожість і відмінність.
2. Заповнення таблиці в зошиті –практикумі..
ЗП. Склад земної кори.
Мета: познайомити учнів з конкретним складом земної кори – мінералами та гірськими породами, з утворенням мінералів та гірських порід та відповідними до способу утворення назвами; сформувати поняття «корисні копалини»; провести класифікацію корисних копалин по групам.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення матеріалу по плану §15.
1. Мінерали і гірські породи.
2. Утворення мінералів і гірських порід
Д. з.: § 10, ст. 52-55
§ 15
ГЕО 21-22
УМ. Внутрішня будова Землі. Поняття «земна кора», «літосфера» і інші.
Мета: познайомити учнів з внутрішньою будовою Землі; сформувати поняття «земна кора», «літосфера» та інші; удосконалити навички роботи з атласами та підручниками; сприяти розвитку в учнів навичок і умінь дослідницької роботи, робити висновки
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель інформує про результати ТО по попередній темі, пояснює назву нової теми «Літосфера».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Існує багато гіпотез про походження Землі. Проте багато вчених сходяться на тому, що Земля та інші планети виникли із розпеченої космічної речовини приблизно 5 млрд. років тому.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Вивчаючи Землю, вчені дійшли висновку, що вона поєднує 4 оболонки, які є складовими географічної оболонки. В цій темі ми вивчимо багато цих та інших понять.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал вступу Розділу ІІІ підручника перед темою 1 «Літосфера» - формулює поняття «літосфера», «атмосфера», «гідросфера», «біосфера, «географічна оболонка» - ст. 52 підручника.
2. Пояснення понять (§10) внутрішньої будови Землі за допомогою малюнку 27 в підручнику і схожих малюнків в атласах.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення учнями малюнку 27 на ст. 56.
2. Повторення ( формулювання ) понять, вивчених в міні-модулі.
ЗП. Будова й типи земної кори.
Мета: познайомити учнів з будовою земної кори; найти відмінність для різних типів земної кори у потужності та кількості шарів гірських порід; удосконалити навички роботи з таблицями; сприяти розвитку в учнів навичок і умінь дослідницької роботи
Унаочнення: зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. На материках три основні шари гірських порід, під океанами два шари.
2. Знайомство з таблицею на ст.57 підручника.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Порівняння таблиці на ст. 57 підручника і таблиці завдання на ст.20 зошита –практикуму; схожість і відмінність.
2. Заповнення таблиці в зошиті –практикумі..
ЗП. Склад земної кори.
Мета: познайомити учнів з конкретним складом земної кори – мінералами та гірськими породами, з утворенням мінералів та гірських порід та відповідними до способу утворення назвами; сформувати поняття «корисні копалини»; провести класифікацію корисних копалин по групам.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення матеріалу по плану §15.
1. Мінерали і гірські породи.
2. Утворення мінералів і гірських порід
Д. з.: § 10, ст. 52-55
§ 15
ГЕО 6 БМ 23-24
ЗП1. Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори.
Мета: сформувати поняття «літосферні плити»,«платформи», «області складчастості», поглибити знання учнів про літосферу, формувати науковий погляд на природні явища, покращити вміння і відповідальність по веденню робочих зошитів.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, попереджує щодо перевірки ведення робочих зошитів після закінчення уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. На минулому уроці ми вивчили внутрішню будову Землі та будову земної кори.
2. Фронтальне опитування по питанням до § 10,15
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель демонструє малюнки в § 11 і на ст.12-13 атласу, які ілюструють катастрофічні явища в літосфері та наслідки цих явищ для людини.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом § 12:
1) Літосферні плити – величезні блоки, на які розчленована літосфера. Виділяють 7 великих плит.
2) Рух літосферних плит – від 1 см до кількох см в рік.
3) Повільні горизонтальні рухи складки у вигляді гір, підводні улоговини і жолоби.
4) Повільні вертикальні рухи - опускання або піднімання окремих частин літосферних плит.
5) Платформи – малорухомі ділянки земної кори, вони основа кожної літосферної плити.
6) Області складчастості – відносно рухомі ділянки земної кори на краях літосферних плит.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення учням в атласі карти «Будова земної кори».
2. Зчитування учнями висновків до §11.
3. Відповіді на запитання до §11.
4. Складання опорного конспекту з визначенням основних понять.
ЗП2. Катастрофічні явища в літосфері.
Мета: сформувати поняття «землетруси»,«вулканізм», «магматизм», поглибити знання учнів про літосферу, формувати науковий погляд на природні явища, покращити вміння і відповідальність по веденню робочих зошитів.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням перейти до вивчення §12 .
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель демонструє малюнки в § 12, які ілюструють катастрофічні явища в літосфері та наслідки цих явищ для людини.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом § 12:
1) Землетруси-підземні поштовхи та коливання земної поверхні, розривні рухи літосфери.
2) Сейсмічні хвилі –спосіб поширення землетрусу від його осередку.
3) Гіпоцентр – підземний осередок землетрусу.
4) Епіцентр – місце на поверхні.
5) Сила землетрусу – в балах від 1 до 12 ( таблиця на ст. 60)
6) Сейсмічні пояси – області в зонах зіткнення літосферних плит.
7) Цунамі – велетенські хвилі внаслідок підводних землетрусів.
8) Сейсмографи –прилади для вимірювання землетрусів.
9) Магма – розплавлена речовина мантії, насичена газами.
10) Магматизм – процес утворення і руху магми від шару астеносфери до поверхні Землі.
11) Внутрішній магматизм – коли магма не виходить на поверхню і застигає в тріщинах і порожнинах земної кори.
12) Зовнішній магматизм (вулканізм) – коли магма виливається на поверхню у вигляді лави.
13) Лава – магма, яка вилилася на поверхню.
14) Конуси вулканів – застиглі потоки лави.
15) Жерло вулкана – місце на поверхні, де закінчується жерло.
16) Кратер вулкана – місце на поверхні, де закінчується жерло.
17) Гарячі джерела – джерела води, підігріті магмою.
18) Гейзери – пульсуючі у певному режимі гарячі фонтани.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Зчитування учнями висновків до §12.
2. Відповіді на запитання до §12.
3. Складання опорного конспекту з визначенням основних понять.
ЗП3. Походження материків і океанів. Геологічний час.
Мета: ознайомити учнів з гіпотезою Альфреда Вегенера та її підтвердженням сучасними дослідженнями, з геологічним часом та основними етапами розвитку Землі, поглибити вміння учнів працювати з картами атласу та довідковим матеріалом в таблицях підручника.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель демонструє малюнки в § 13 і на ст.12 атласу, таблицю на ст.66-69 підручника, які необхідні для вивчення теми.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом § 13:
1. Гіпотеза Вегенера: 200 млн. років тому існував єдиний материк Пангея, 180 млн. років тому він розколовся на Лавразію та Гондвану, 65 млн. років тому утворилися 6 материків і відповідно 4 океани.
2. Земля як планета існує 5 млрд. років.
3. Вік гірських порід не перевищує 4,5 млрд. років
4. Історія розвитку Землі включає до геологічний час ( приблизно 1 млрд. років) і геологічний час (період утворення земної кори).
5. Історія геологічного розвитку складається з 5 ер, які діляться на періоди.
6. Розрізняють також 5 епох горотворення ( складчастості).
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Зчитування учнями висновків до §13.
2. Відповіді на запитання до §13.
3. Робота з таблицями в підручнику
4. Складання опорного конспекту з визначенням основних понять.
5. Відповіді в зошитах на тестові завдання в роздавальних картках.
6. Здача зошитів на перевірку.
Д. з.: § 11,12
§ 13
ГЕО 6 БМ 25-26
ЗП1. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори.
Мета: ознайомити учнів із зовнішніми процесами, що впливають на земну кору; розвивати навички роботи з підручниками, схемами, формувати науковий погляд на літосферу.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, попереджує щодо постійної перевірки ведення робочих зошитів, про зауваження в них при останній перевірці.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. На минулому уроці ми вивчили, як внутрішні процеси впливають на земну поверхню, окремо зупинилися на вивченні катастрофічних явищ в літосфері та походженні материків і океанів.
2. Фронтальне опитування по питанням до § 11-13
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель демонструє малюнки в § 14, які ілюструють зовнішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом § 14:
1.Якщо внутрішні сили створюють рельєф, то зовнішні сили його руйнують.
2. Вивітрювання це руйнування і зміни гірських порід під дією коливань температури повітря, вологи й живих організмів.
3. Фізичне вивітрювання – здебільшого під впливом температури протягом доби.
4 Хімічне вивітрювання – перетворення гірської породи на іншу.
5. Органічне вивітрювання – руйнування та зміни під впливом живих організмів..
6. Робота текучих вод – 3 види: руйнування, транспортування, відкладання.
7. Ерозія – руйнування поверхні водними потоками.
8. Вимоїна – заглиблення від перед перетворенням в яр.
9. Балка – улоговина, утворена, утворена з яру, поросла рослинністю, кінцева стадія розвитку яру.
10. Робота підземних вод: руйнівна, транспортна, творча.
11. Робота вітру: руйнівна, транспортна, творча.
12. Бархани – піщані горби висотою до 200-500 м, утворені вітром.
13. Дюни – піщані горби від 5 до 100 м на берегах водойм.
14. Робота морів і льодовиків – руйнування, перенесення.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §14.
2. Відповіді на запитання до блоків 1,2, 3 самостійної роботи №1 на ст.76.
ЗП2. Основні форми рельєфу Землі: гори та рівнини.
Мета: познайомити учнів з основними формами рельєфу землі; пояснити різноманітність форм рельєфу, показати взаємозв’язок між будовою земної кори та формами рельєфу, розвивати навички роботи з картами.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням перейти до вивчення теми на ст. 82 підручника .
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель ставить проблемне питання: «У чому причина різно манаття рельєфу Землі?».
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом ст. 82
1. На суходолі та дні океану виділяють дві основні його форми: гори й рівнини.
2. Рівнини – це рівні або горбисті великі ділянки земної поверхні, на яких висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної.
3. Гори – це ділянки земної поверхні з дуже розчленованим рельєфом , що високо здіймаються над навколишньою місцевістю.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Перехід до виконання практичної роботи №6.
АП3. Практична робота № 6 «Установлення зв’язків між будовою земної кори та формами рельєфу, визначення їхнього геологічного часу».
Мета: Навчитися порівнювати тектонічну й фізичну карти світу, виявляти закономірності в розміщенні великих форм рельєфу та визначати їх геологічний час.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити – практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ відповідно до завдань зошита - практикуму
В кінці уроку зошити – практикуми здаються на перевірку.
Д. з.: § 14
Ст. 82
ГЕО 6 БМ 27-28
ЗП1. Форми рельєфу суходолу.
Мета: познайомити учнів з формами рельєфу суходолу; охарактеризувати класифікацію гір та рівнин; розвивати навички роботи з картами атласу .
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, попереджує щодо постійної перевірки ведення робочих зошитів.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. На минулому уроці ми ознайомилися з основними формами рельєфу Землі – горами та рівнинами.
2. Фронтальне опитування по питанням до § 14,15 та ст.82.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель наголошує, що на уроці буде розглянуто рельєф суходолу, а на наступному – рельєф дна Світового океану.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом § 16:
1.Гори бувають низькі, середні , високі – див. мал. 43 на ст.82 .
2. Рівнини поділяють на низовини, височини, плоскогір’я – див. мал.44, 45.
3. Гори за віком: молоді – до 60млн. років, старі – 60-600 млн. років.
4. Гори за походженням: складчасті, вулканічні, складчасто - брилові.
5. Рівнини за походженням і віком поділяють на первинні і вторинні.
6. Рівнини за формою розрізняють плоскі і горбисті.
7. У горах виділяють вершини, гірські хребти, гірські долини, гірські ущелини.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §16.
2. Зчитування висновків до §16.
АП(2-3). Практична робота № 7 «Позначення і підписування на контурній карті найбільших літосферних плит, сейсмічних поясів, вулканів, гір, рівнин».
Мета: Навчитися правильно визначати місце розташування географічних об’єктів на контурній карті та підписувати їх.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити – практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ відповідно до завдань зошита - практикуму
Д. з.: § 16
Закінчити окремі завдання п.р. № 7
ГЕО 6 БМ 29-30
ЗП1. Рельєф дна Світового океану.
Мета: познайомити учнів із рельєфом дна Світового океану, навчити читати шкалу глибин для визначення глибини точки, визначати за картою положення й висоту океанічних хребтів, закріпити вміння учнів знаходити географічні об’єкти на карті.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи (карта океанів), підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, попереджує окремим учням про необхідність здати практичну роботу №7, якщо вони закінчували її дома. Також нагадує про контроль ведення календаря погоди, включаючи листопад (на ст.58 ЗП).
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. На минулому уроці ми ознайомилися з формами рельєфу суходолу.
2. Фронтальне опитування по питанням до § 16.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель наголошує, що на уроці буде продовжено вивчення рельєфу Землі, але, над відміну від минулого уроку, цього разу ми вивчимо підводну частину рельєфу, що прихована товщею води океанів.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом § 17:
1. Учитель пропонує учням відкрити § 17 та карту океанів на ст. 18-19 атласу. Зверніть увагу на кольори карти. Синіми кольорами різного відтінку розфарбовані території океанів, що вкривають разом зі своїми морями дві третини поверхні Землі, інші кольори відповідають частинам суходолу, звідки вода з річок потрапляє у відповідні океани.
2. До середини 19 ст. учені припускали, що дно океанів практично рівне, адже вода руйнує і вирівнює рельєф навіть на суходолі. Але виявилося, що це насправді не зовсім так.
3. У 1951 році англійці на судні «Челенджер-ІІ» виявили у Маріанському жолобі глибину 10860 метрів. Через 6 років радянські вчені на судні «Витязь» уточнили цю глибину - вона виявилася ще глибшою – 11022 метри. Протягом ХХ ст.. тисячі вимірів океанського дна дозволили створити сучасну карту океанів з позначенням глибин. У 60-х роках почалося вже глибоководне буріння дна Світового океану –див. мал. 50 на ст. 87.
4. Основні 2 форми дна Світового океану – рівнини і гори ( як і на суходолі ). Це підводні хребти і глибоководні рівнини-улоговини.
5. Основні 3 частини Світового океану: шельф, материковий схил, ложе – мал. 51.
6. На ложі Світового океану є підводні вулкани, глибоководні жолоби, серединно-океанічні хребти. Вершинами багатьох хребтів є окремі острови та групи островів.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §17.
2. Зчитування висновків до §17.
3. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.
КС(2-3). Охорона унікальних форм рельєфу та надр Землі .
Мета: Забезпечити закріплення практичних навичок, здобутих учнями в процесі вивчення матеріалу попереднього міні-модулю. Розвивати абстрактне мислення, просторову уяву. Виховувати почуття поваги до своєї праці та роботи товаришів. Виробляти вміння колективно працювати над поставленими завданнями. Показати необхідність форм рельєфу та надр Землі; формувати почуття дбайливого господаря.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити – практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1) Фронтальна робота з картами атласу на ст. 18-19:
- яка найбільш поширена глибина улоговин в океані? (4000-6000 м);
- яка глибина в районі хребтів і піднять ? ( 200 – 2000 м );
- яка глибина жолобів в різних місцях (приклади);
- які особливості рельєфу дна в Північному Льодовитому океані?
2) Робота з питаннями роздавальної картки № 612А, запис відповідей в робочих зошитах.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (за планом§18)
1. Охорона форм рельєфу та надр Землі – взаєпопов’язані питання, оскільки виїмка корисних копалин надр в шахтах призводить до появи пустот в земній корі, накопичення відходів в териконах; виїмка корисних копалин в кар’єрах призводить до змін рельєфу поверхні з його пониженням. Виїмка гірських порід в багатьох місцях планети спотворює краєвиди, а пустоти в Землі часто затоплюються водою з подальшими неприємностями для людей – утворенням провалів, небезпечних озер, підтопленням. Особливо неприємно, коли ми зустрічаємо спотворені краєвиди в сучасних природоохоронних територіях.
2. Вчені вважають , що до середини 21 століття вичерпаються всі нафта, природний газ, руди багатьох металів.
3. Знищуються також орні землі – найбільш цінний природний ресурс, який щорічно постачає людям їжу та рослинну сировину.
4. Унікальні форми і об’єкти рельєфу є символом територій і країн.
5. МСОП – Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів.
6. Закон України «Про природно-заповідний фонд України».
7. Знайомство з матеріалами нового атласу «Миколаївська область» ( 2010 рік) – ст.10 «Охорона природи».
8. Україна має значні земельні ресурси для вирощування високоенергетичних рослин: цукрового буряка, олійних культур (ріпака), продукція з яких (етиловий спирт, дизельне паливо) використовується в багатьох країнах для роботи двигунів машин.
9. В процесі видобутку корисних копалин трапляються численні аварії. Наприклад, 20 квітня 2010 року в Мексиканській затоці було зруйновано підводну глибоководну свердловину для видобутку нафти. Вилилося 5 млн. барелей нафти, утворилася пляма величиною як острів Гренландія. Зараз українські вчені придумали винахід-пристрій, за допомогою якого можна швидше ліквідовувати такі аварії
ІУ.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §18.
2. Зчитування висновків до §18
3. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Д. з.: § 17
§ 18
ГЕО 6 БМ 31-32
СУ(1-2). Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми.
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми «Літосфера», визначити рівень загально навчальних та суто географічних умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до підсумкової письмової роботи з виконанням різнорівневих завдань
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, роздавальні картки № 608А,Б,В автора В.Ф. Вовк з серії роздавального матеріалу видавництва «Ранок»
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель повідомляє, що сьогодні закінчується вивчення теми «Літосфера».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Опитування домашнього завдання за § 17-18
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель пропонує учням до виконання завдань, виконання яких допоможе повторити матеріал теми.
ІV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК.
1. Робота в парах над завданнями роздавальних карток № 611А,Б,В із записом відповідей в зошитах.
2. Перевірка роботи пар. Корекція знань, умінь, навичок. Взаємоперевірка роботи сусідніх пар.
3. Підсумки роботи.
4. Робота з кожною карткою виконується аналогічно.
КР. Підсумковий урок з теми ( різнорівневі завдання).
Мета: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями..
Унаочнення: фізична карта півкуль, атласи, підручники, зошити, глобус, зошити-практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учні можуть звертатися за допомогою до матеріалу атласів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної роботи .
ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ.
Д. з.: Повт. § 10-18
Випереджувальні завдання
ГЕО 6 БМ 33-34
УМ1. Атмосфера,її склад.
Мета: сформувати первинні знання учнів про атмосферу,її склад, будову; підкреслити значення атмосфери в житті людини, важливість охорони чистоти повітря; удосконалювати навички вести спостереження за погодою.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, робочі зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель пояснює назву теми, повідомляє про результати попереднього тематичного оцінювання, підводить підсумки по темі «Літосфера».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1.Завдяки чому на Землі існують тварини і рослини?
2.Які умови необхідні для життя людини?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель ставить класу питання: «Чому життя виникло саме на Землі, що цьому сприяло?»
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом § 19:
1.Атмосфера – повітряна оболонка Землі.
2.Склад повітря: азот-78%, кисень-21%, вуглекислий газ-0,03%, інші гази і повітряна пара – приблизно 1%. Домішки: дим, сажа, пил, інші речовини.
3.Кисень забезпечує дихання і горіння.
4.Азот необхідний для створення білків.
5.Вуглекислий газ необхідний рослинам для фотосинтезу.
6.Повітря заповнює всі тріщини і щілини, є у воді та у ґрунті з висотою щільність повітря зменшується.
7. Атмосферне повітря потребує охорони ( Кіотський протокол щодо викидів газів у повітря).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §19.
2. Розв’язування завдань з використанням ПСС:
Гідро-Атмо Літо-Атмо
+1- 2-
Сфера Сфера
Оболонка Стан Речовини
Землі речовини Висота
3. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.
ЗП2. Будова атмосфери.
Мета: Ознайомити учнів з будовою атмосфери.
Унаочнення: атласи, підручники, робочі зошити.
І ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Атмосфера має шарувату будову, умовна верхня межа на висоті 2000-3000 км.
2.З підняттям вгору на 1 км температура в тропосфері знижується на 6оС.
3.Тропосфера – найнижчий і найщільніший шар атмосфери ( над полюсами – 8-10 км, над екватором – 16-18 км). В тропосфері 80% повітря.
4.Стратосфера – другий шар до 50-55 км з холодним, сухим і розрідженим повітрям.
5.Верхні шари атмосфери: мезосфера, термосфера, екзосфера.
6.Вище 2000-3000 км - космос.
7.На висоті 20-25 км – найбільша концентрація озону, який поглинає ультрафіолетове випромінювання.
ІІ.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §19.
2. За допомогою атласу скласти таблицю із заголовком:
Шар атмосфери Природні об’єкти Штучні об’єкти
ЗП3. Температура земної поверхні та повітря. Теплові пояси Землі
Мета: Продовжити формування знань про атмосферу; пояснити учням залежність температури повітря від кута падіння сонячних променів, сформувати первинні знання учнів про теплові пояси Землі та зв’язані з ними поняття
Унаочнення: підручники, робочі зошити, зошити-практикуми.
І ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь вчителя з елементами бесіди по §20.
1.Температура – один із показників стану погоди.
2.Повітря у тропосфері нагрівається не від сонячних променів зверху, а від земної поверхні, нагрітої ними.
3.Нагрівання земної поверхні залежить від кута падіння сонячних променів..
4.Середня добова температура – середньоарифметичне число із температур протягом доби.
5.А амплітуда коливання температури – різниця між найвищою і найменшою температурами протягом певного часу (доба, місяць, рік).
6.Кут падіння сонячних променів залежить від широти місцевості та від часі доби.
7.Кут падіння сонячних променів може бути різним залежно від рельєфу, а температура поверхні залежить від висоти місцевості над рівнем моря.
8. Ізотерми – ізолінії на кліматичних картах, які сполучають точки земної поверхні з однаковими середньомісячними або середньорічними температурами ( січень –чорні, липень – червоні). Див . атлас на ст. 30-31.
9. Пояснення вчителем матеріалу §21 про теплові пояси Землі за допомогою мал.58 і 59 в підручнику
ІІ.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §20,21.
2. Виконання частини п.р. №8 (складання графіків температури)
Д. з.: § 19
§ 20, 21 календар погоди на ст. 58 ЗП
ГЕО 6 БМ 35-36
ЗП1. Атмосферний тиск і вітер.
Мета: продовжити формувати систему знань про атмосферу; пояснити учням фізичне явище «атмосферний тиск»; розкрити природу появи вітру; показати різноманітність вітрів на планеті, навчити креслити розу вітрів.
Унаочнення: атласи, підручники, зошити, календарі погоди
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель повідомляє про продовження вивчення властивостей атмосфери, підкреслює важливість знань про атмосферний тиск та вітер.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Фронтальне опитування по питанням до § 19, 20, 21.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель називає тему уроку, підкреслює важливість знань про атмосферний тиск та вітер.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом § 22,23:
1.Атмосферний тиск – сила, з якою повітря тисне на земну поверхню.
2.Барометр – прилад для вимірювання тиску.
3.Ртутний барометр – барометр зі скляною трубкою та ртуттю.
4.Анероїд – барометр, основна деталь якого – пружна металева коробочка без повітря.
5.Нормальний атмосферний тиск – це 760 мм рт. ст. (тиск при t=0оС на широті 45о на рівні моря).
6.Через кожні 100м висоти тиск зменшується (збільшується) на 10 мм рт. ст.
7.Вітер – горизонтальний рух повітря з області високого тиску в область низького тиску.
8.Бриз – прибережний вітер, який двічі на надовбу змінює напрям.
9. Мусони – сезонні вітри, які двічі змінюють напрям за рік.
10. Флюгер – прилад для вимірювання напрямку вітру.
11. Сила вітру (див. табл.. на ст.. 110) – до 12б.
12. Існує 7 поясів атмосферного тиску (ст. 111).
13.Постійні вітри : пасати, західні вітри помірних широт та пн-сх і пд.-сх вітри (ст.112).
14. Циклон – вихороподібний рух повітря з низьким тиском у центрі.
15. Антициклон – вихороподібний рух повітря з високим тиском у центрі.
16. Повітряні маси – величезні об’єми повітря у тропосфері з подібними властивостями ( екваторіальні, тропічні, помірні, арктичні, антарктичні). Помірні і тропічні п.м. поділяють на континентальні і морські.
17. Атмосферний фронт – перехідна зона в декілька десятків км між повітряними масами.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §22, 23.
2. Креслення в робочих зошитах або ЗП ( частина п. р.№8) роз вітрів.
3. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.
ЗП2.Водяна пара, вологість повітря
Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про склад атмосфери; познайомити учнів з поняттями «водяна пара», «вологість повітря».
Унаочнення: підручники, робочі зошити, атлас.
І ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Як вода потрапила в атмосферу ( атлас – ст.28, 29).
2.Водяна пара – вода в газоподібному стані; це прозорий газ.
3.Випаровування – це перехід води або іншої речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний.
4.А абсолютна вологість – це кількість водяної пари у грамах, яка міститься в 1 м3 повітря.
5. Відносна вологість – це відношення (у відсотках) фактичного вмісту водяної пари в повітрі до максимально можливого за даної температури.
6. Гігрометр – прилад для вимірювання відносної хмарності.
ІІ.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §24.
2. Складання опорного конспекту.
ЗП3.Хмарність
Мета: познайомити учнів з поняттям «хмарність», навчити учнів креслити діаграму хмарності.
Унаочнення: підручники, зошити-практикуми, робочі зошити.
І ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь вчителя з елементами бесіди по §24.
1.Хмари – це скупчення завислих в атмосфері дрібних крапель води або кристалів льоду ( атлас – ст.29).
2.Види хмар (найпоширеніші: перисті, купчасті, шаруваті).
3.Хмарність – ступінь покриття небозводу хмарами ( від 0 до 10 балів). Середня хмарність на Землі 5,5 балів.
ІІ.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §24.
2. Креслення діаграм хмарності в робочих зошитах.
Д. з.: § 22, 23, кросворд
§ 24, діаграма хмарності
ГЕО 6 БМ 37-38
ЗП1. Види опадів.
Мета: продовжувати знайомити учнів із показниками погоди, формувати вміння спостерігати за ними, аналізувати їх подібність і відмінності.
Унаочнення: атласи, підручники, зошити, календарі погоди
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель повідомляє про продовження вивчення властивостей атмосфери, підкреслює важливість знань про атмосферний тиск та вітер.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Фронтальне опитування по питанням до § 19, 20, 21, 22, 23.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель нагадує, що учні продовжують вивчати стан атмосфери, атмосферні явища, підкреслює значення отримання знань.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення учням матеріалу за планом § 24 зі ст.118:
1.Атмосферні опади – це вода, що випадає з хмар або безпосередньо з повітря в рідкому чи твердому стані.
2.Рідкі опади: дощ, роса, туман, тверді: сніг, град, іній.
3.Опадомір – прилад для вимірювання кількості опадів.
4.Снігомірна рейка – лінійка для вимірювання товщини снігу.
5.Дощ – опади з крапель води, що виникають в хмарах.
6.Сніг – тверді опади з кристаликів льоду, що утворюють сніжинки.
7.Град – це крупинки снігу, покриті кірочкою льоду.
8.Туман – опади безпосередньо з повітря біля поверхні охолодженої землі..
9.Роса - рідкі опади безпосередньо з повітря на охолоджену земну поверхню.
10.Іній – тверді опади на охолодженій земної поверхні.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §24.
2.Виконання частини п. р. № 8 – креслення діаграми опадів відповідно до пір року на ст. 31.
3. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.
ЗП2. Закономірності розподілу опадів на земній кулі.
Мета: формувати вміння аналізувати закономірності розподілу опадів на земній кулі.
Унаочнення: підручники, робочі зошити, атласи.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.В областях високого тиску холодне повітря з висоти навіть нагріте біля поверхні не утворює хмар і опадів, в області низького тиску біля екватора навпаки – тепле повітря піднімається вверх і утворює хмари.
2.Розподіл опадів на Землі залежить від ряду чинників:
1) від географічної широти – менший кут падіння сонячних променів – нижча температура і менше опадів;
2) від напрямку постійних і сезонних вітрів – з океанів повітря приносить вологу;
3) від висоти поверхні над рівнем моря – вологі повітряні маси на своєму шляху через гори залишають там більше вологи;
4) морські теплі течії збільшують кількість опадів, холодні – зменшують.
ІІ.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §24.
2. Складання опорного конспекту.
ЗП3. Погода, її елементи, типи, зміни в часі.
Мета: сформувати поняття про погоду та вісім основних показників її стану, сформувати знання про типи погоди, поглибити навички вести спостереження за погодою, фіксувати їх у календарі погоди, робити висновки зі спостережень.
Унаочнення: підручники, зошити-практикуми, робочі зошити.
І ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь вчителя з елементами бесіди по §25.
1.Погода – це стан тропосфери в певний час і в певному місці.
2.Показники стану погоди (8): температури повітря, атмосферний тиск, швидкість, сила і напрямок вітру, вологість повітря, хмарність, опади.
3.Метеорологія – наука, що вивчає зміни основних показників стану погоди.
4.Метеорологічні станції – спеціальні установи, які ведуть спостереження за погодою.
5. З появою Інтернету будь-яка людина може в будь-який час знайти прогноз погоди по будь-якій місцевості і населеному пункту, а також використати архівні дані показників погоди, наприклад, для доказу збитків в сільському господарстві від негоди під час страхування врожаю.
ІІ.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до §25.
2. Виконання завдань п.р.№ 8 на ст.31-33 ЗП.
Д. з.: § 24, завдання на ст. 62 ЗП.
§ 25, календар погоди на ст.59
ГЕО 6 БМ 39 – 40
АП1. Практична робота №8 «Спостереження за погодою й опрацювання зібраних матеріалів».
Мета: Навчитися обробляти результати спостережень за погодою і за матеріалами складати графіки ходу температури, діаграми хмарності та опадів, розу вітрів, робити висновки і складати опис погоди.
Унаочнення: зошити-практикуми, лінійки, олівці, роздатковий матеріал зі зразками графічних робіт.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
1. Прийом « Бліцопитування » ( усна перевірка домашнього завдання - вивчення § 24, 25 )
Усні відповіді на запитання до § 24, 25; визначення відповідних термінів.
2. Якщо учні дадуть правильні відповіді на кросворд, що є на дошці, то по вертикалі, починаючи з *, можна буде прочитати назву кросворда, - термін, який означає повітряну оболонку земної кулі, що охороняє нас від безповітряного космосу з його холодом та небезпечним випромінюванням.
Кросворд « _ _ _ _ _ _ _ _ _ »

1 *
2
3
4
5
6
7
8
9

1. Стан нижнього шару тропосфери у певній місцевості в певний час
2. Багаторічний режим погоди в даній місцевості
3. Прилад для вимірювання атмосферного тиску
4. Характеристика наявності води у повітрі
5. Постійні вітри з тридцятих широт до екватора
6. Прилад для вимірювання напряму і сили вітру
7. Рух повітря з місць високого тиску до місць низького тиску
8. Вітри прибережної зони, які двічі на добу змінюють напрям
9. Скупчення дрібних крапель води або кристалів льоду в атмосфері
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Прийом «Практичність теорії ». Теоретичні базові знання, які учні отримали на минулих уроках, допоможуть їм завершити опанування матеріалу теми обробкою результатів спостережень за погодою в ході виконання практичної роботи на ст. 19-24 ЗП.
ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
1. Хід роботи – відповідно до завдань на ст. 19-24 ЗП. Вчитель перевіряє виконання окремих завдань, які вже були виконані на протязі вивчення теми (графіки температур, рози вітрів, діаграми хмарності та опадів).
2. Вчитель перевіряє також виконання календарів погоди на ст.34 і календарів фенологічних спостережень на ст. 35.
3. Учні здійснюють в ході роботи взаємоперевірку і взаємодопомогу.
4. Виконані незадовільно або не виконані зовсім частини роботи дозволяється переробляти чи доробляти.
5. На ст.24 ЗП учні записують узагальнення спостережень.
6. Зошити-практикуми здаються на перевірку виконаної практичної роботи.
ЗП2. Клімат Землі.
Мета: на основі знань учнів про освітлення Землі Сонцем сформувати у них систему знань про клімат в частині його визначення та змін у часі, роз’яснити значення особливостей клімату для людини, відповідальність людини щодо зміни клімату.
Унаочнення: Зошити, атласи, підручники.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка наявності у учнів зошитів, атласів, підручників.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Прийом «Інтелектуальна розминка». Учні відповідають на питання попередніх тем, що торкаються нової теми.
1. Які п’ять теплових поясів виділяють на Землі ( див. ст.106 підручника )? Їх ще називають поясами сонячного освітлення ( див. атлас на ст. 29 ).
2. Як називаються умовні межі між ними та яка їхня географічна широта?
3. З якими датами (§ 21) умовно пов’язані тропіки і полярні кола?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Прийом «Знайдена відгадка ». Розгадуючи кросворд ми вже знайшли ( або не знайшли ) відповідь на його питання 2. Прочитавши на дошці назву теми, ви здогадалися вже ( або здогадаєтесь відразу тепер), що це клімат…
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Клімат ( див. § 26 ) – це багаторічний режим погоди, властивий для даної місцевості.
2. Кліматологія – наука, яка вивчає клімат.
3. Зміни клімату в часі :
- природні зміни відбуваються постійно протягом геологічного часу Землі (періоду утворення земної кори), на протязі останньої кайнозойської ери (65 млн. років) було 4 льодовикових і міжльодовикових періодів;
- антропогенні ( штучні ) зміни загрожують насамперед глобальним потеплінням з його катастрофічними наслідками.
4. Залежність людини від клімату:
- одяг;
- приміщення ( житлові, господарські );
- сільське господарство;
- тваринництво;
- транспорт;
- відпочинок;
- системи енергозабезпечення (водопостачання, енергозабезпечення, опалення).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
Відповіді на усні запитання та записування в опорний конспект пунктів 1-3, конкретні свої приклади праворуч по пункту 4.
ЗП3. Фактори формування клімату.
Мета: сформувати у учнів систему знань про клімат в частині факторів його формування, роз’яснити значення особливостей клімату для людини.
Унаочнення: Зошити, атласи, підручники, дошка з прикладами з використанням ПСС.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Визначення мети і завдань роботи на міні-модулі.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Прийом «Проблемне питання». Хоча ми маємо вже певні знання про клімат, у нас виникає питання про те, які ж фактори впливають на його формування?
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Розповідь учителя з використанням підручника на ст. 124 §26.
1. Кліматотвірні фактори:
- географічна широта ( кут падіння сонячних променів );
- переміщення повітряних мас над суходолом і морем;
- характер підстилаючої поверхні.
2. З кліматотвірними факторами пов’язані причини різноманітності клімату на Землі як планеті ( див. ст.30-31 атласу ).
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Прийом «Роблю висновок». Запис в опорний конспект перелік кліматотвірних чинників.
2. Повторення за допомогою прикладів з використанням проблемно-символічних сигналів вивченої в І семестрі «Вступ. Географічне пізнання Землі».
Д. з. § 26, повт. § 1-5
ГЕО 6 БМ 41-42
ЗП1. Кліматичні пояси та головні типи клімату Землі.
Мета: Поглибити знання учнів про клімат; сформувати поняття «кліматичний пояс»; розвивати вміння аналізувати кліматотвірні чинники; складати характеристику різних типів клімату.
Унаочнення: зошити, атласи, підручники.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка наявності у учнів зошитів, атласів, підручників. Учитель повідомляє про продовження вивчення теми «Клімат».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Прийом «Інтелектуальна розминка». Учні відповідають на питання до § 26 , що торкаються нової теми в цьому ж параграфі.
1. Що таке клімат?.
2. Які три групи кліматотвірних чинників ви знаєте? ( ст.124 )
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель ставить учням проблемне питання: «Чому на Землі спостерігаються різноманітність кліматів ?»
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Кут падіння сонячних променів на клімат особливо суттєвий, реально кут падіння пов’язаний з широтою місцевості.
2. Кліматичні пояси – широтні смуги земної кулі з відносно однорідним кліматом.
3. Сім основних кліматичних поясів: еваторіальний, два тропічних, два помірних, два полярних ( арктичний і антарктичний ).
4. Між основними кліматичними поясами є 6 перехідних: 2 субекваторіальних, 2 субтропічних, субарктичний і субантарктичний.
5. Показники основних кліматичних поясів об’єднані в 7 пунктів на ст. 125 підручника. Кожний кліматичний пояс має певні математичні значення або математичні інтервали цих показників
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
Виконання завдань1 і 2 практичної роботи № 9 в ЗП.
АП2. Практична робота №9 «Опис одного з головних типів клімату за кліматичними картами».
Мета: Навчитися працювати з кліматичними картами атласу, визначати й характеризувати типи кліматів.
Унаочнення: зошити-практикуми, атласи, підручники.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Продовження виконання основної частини практичної роботи № 9.
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
1. Хід роботи – відповідно до завдань на ст. 33-36 ЗП. Вчитель перевіряє виконання окремих завдань.
2. Учні здійснюють в ході роботи взаємоперевірку і взаємодопомогу.
3. Виконані незадовільно або не виконані зовсім частини роботи дозволяється переробляти чи доробляти.
4. Зошити-практикуми здаються на перевірку виконаної практичної роботи.
ЗП3. Охорона атмосфери, причини та наслідки забруднення повітря.
Мета: познайомити учнів зі шляхами забруднення атмосферного повітря, наслідками забруднення для здоров’я людини; формувати навички роботи з картами; показати необхідність охорони атмосфери.
Унаочнення: зошити, атласи, підручники, дошка з опорним конспектом
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Визначення мети і завдань роботи на міні-модулі. Учитель повідомляє про закінчення вивчення теми «Атмосфера», нагадує, що на наступному уроці відбудеться тематичне оцінювання із врахуванням виконання контрольних різнорівневих завдань та всіх оцінок по темі.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ПИТАНЬ
Варіанти проведення: бесіда з учнями за питаннями; виступи учнів із повідомленнями на тему «Атмосфера».
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Прийом «Проблемне питання». Чому необхідно охороняти атмосферу?
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Розповідь учителя з використанням підручника на ст. 128-129 §26.
1. Атмосфера захищає Землю від: а) добових коливань температури до 200оС б) смертельного випромінювання Сонця і космосу
2. Атмосфера – одна із основних основ життя на Землі, в ній формуються погода і клімат.
3. Забруднення атмосфери буває природним і штучним.
4. Природне забруднення вулканів, пилових бур, лісових пожеж від блискавок, потрапляють в повітря хвороботворних бактерій, спор грибів.
5. Штучне забруднення – в результаті діяльності людини. Його джерела: а) промислові підприємства; б) автотранспорт; в) радіоактивне забруднення.
6. Смог – суміш в повітрі шкідливих домішок і краплин туману.
7. Кислотні дощі – опади води з домішками сполук сірки і азоту.
8. Парниковий ефект створює збільшена кількість вуглекислого газу в атмосфері – він пропускає до Землі сонячне проміння, яке нагріває Землю, а тепло «не випускає».
9. Глобальне потепління – відхилення середньорічної температури повітря Землі приблизно на 1оС внаслідок парникового ефекту.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Прийом «Роблю висновок». Учні підводяться до висновку, що атмосфера постійно забруднюється і це впливає на здоров’я людини. Це важлива проблема людства.
2. Складання опорного конспекту
Д. з. § 26
§ 27
ГЕО 6 БМ 43-44
СУ(1-2). Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми «Атмосфера»
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми «Атмосфера». Визначити рівень загально навчальних та суто географічних умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до тематичної атестації. Виховувати повагу до плідної праці вивчення географії як одного з головних шкільних предметів
Унаочнення: атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка вивчення д.з. – відповіді на запитання § 26-27.
2. Визначення місця та ролі теми «Атмосфера» в загальному курсі географії 6 класу.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Як ми побачили по перевірці д.з., не всі учні на достатньому і високих рівнях засвоїли матеріал теми. Спробуємо на 1 та 2 міні-модулі виконати певні завдання, які дадуть змогу знову звернутися до матеріалів теми, в першу чергу до тих, що є в підручнику.
ІV. НАВЧАЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНІ ТА ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ
1. Виконання в робочих зошитах інтерактивних завдання «Знайди пару».
А - А. Температура повітря 1. Опадомір
Б - Б. Атмосферний тиск 2. Флюгер
В - В. Сила вітру 3. Снігомірна рейка
Г - Г. Вологість повітря 4. Барометр
Д - Д. Товщина снігу 5. Термометр
Е - Е. Опади 6. Гігрометр
Відповідь: А5,Б4,В2,Г6,Д3,Е1
А - А. Північний полюс 1. 90о пд. ш.
Б - Б. Північний тропік 2. 66о 301пн. ш.
В - В. Південний тропік 3. 23о 301пн. ш.
Г - Г. Екватор 4. 23о 301пд. ш.
Д - Д. Південний полюс 5. 66о 301пд. ш.
Е - Е. Північне полярне коло 6. 90о пн. ш.
Є - Є. Південне полярне коло 7. 0о ш.
Відповідь: А6,Б3,В4,Г7,Д1,Е2,Є5
2. Виконання завдання «Мозкова атака».
№ п.п. Запитання Відповідь
1 Повітряна оболонка Землі Атмосфера
2 Горизонтальний рух повітря з ділянки високого тиску в ділянку низького тиску Вітер
3 Процес переходу води з рідкого стану в газоподібний Випаровування
4 Вітри, що змінюють свій напрямок двічі на рік Мусони
5 Багаторічний режим погоди в певній місцевості Клімат
6 Стан нижнього шару атмосфери в певний час у певній місцевості Погода
7 Наука, що вивчає кліматичні умови планети Кліматологія
8 Легкий вітер, що дме з водойм на суходіл удень, а вночі – навпаки Бриз
9 Прилад для вимірювання вологості повітря Гігрометр
10 Прилад для вимірювання тиску повітря Барометр
11 Твердий вид опадів Сніг, град
12 Тепла пора року Літо
13 Прилад для вимірювання температури повітря Термометр
14 Холодна пора року Зима
15 Прилад для визначення напрямку вітру Флюгер
16 Паралелі, що є межами ділянок, на яких спостерігаються явища полярного дня (ночі) Північне і
Південне полярні кола
3. Вибрати правильну відповідь про тип забруднення (природне або штучне забруднення).
Забруднення Тип
Дим з труб
Виверження вулканів
Спалювання листя
Пилові бурі
Паління цигарок
Вихлопні гази
4. Виховний момент. Крім того, що паління шкідливе для курців і оточуючих «пасивних курців», паління в громадських місцях свідчить про невихованість і нахабну нестриманість курців.
5. Зошити після вибіркової перевірки та взаємоперевірки з виконаними роботами здаються для перевірки вчителю для перевірки їх ведення (варіант – здаються після ІІІ міні-модулю).
КР3. Контроль знань, вмінь та навичок учнів по темі «Атмосфера» (підсумковий міні-модуль).
Мета: підбити підсумки вивчення теми «Атмосфера». Визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи над самостійними різнорівневими завданнями.
Унаочнення: атласи, зошити ( варіант – окремі аркуші), завдання на окремих аркушах
Виконання 4 – х-рівневих письмових завдань в 4 – х варіантах (додаються до конспекту)
Д.з. Повт. § 19-27
Випереджувальні завдання по темі «Гідросфера
ГЕО 6 БМ 45-46
УМ. Гідросфера, її основні частини.
Мета: сформувати поняття «гідросфера»; дати учням знання про склад гідросфери; пояснити механізм світового колообігу води; показати значення води в житті людини; розвивати навички роботи з підручником, атласом
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, схема кругообігу води
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель інформує про результати ТО по попередній темі, пояснює назву нової теми «Гідросфера».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Бесіда з учнями про властивості та значення води.
2. Використання в поясненні прикладу з використанням системи ПСС:
Атмо!?"Гідро
+2-
Сфера
Оболонка Землі
Необхідні умови для життя Речовини
Густина речовин
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Вивчаючи Землю, вчені дійшли висновку, що вона поєднує 4 оболонки, які є складовими географічної оболонки. В цій темі ми вивчимо детально одну із них.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал підручника перед темою 3 «Гідросфера», формулює поняття «гідросфера» - ст. 137 підручника.
2. Використання в поясненні схеми на ст. 137 підручника та схем і малюнків на ст. 20 атласу.
3. Гідросфера – водна оболонка Землі, до складу якої входять океани та моря, води суходолу, а також вода атмосфери.
4. Вода Н2О – найпоширеніший мінерал на Землі.
5. Вода буває в 3-х агрегатних станах – рідкому , твердому і газоподібному.
6. Вода покриває 71% поверхні Землі.
7. Основні частини гідросфери: Світовий океан - 96,5% усієї води планети; води суходолу -3,5%; вода в атмосфері - менше 0,1%.
8. Дрібні складові атмосфери – див. схему на ст. 137 підручника.
9. Світовий колообіг – див. схему на плакаті.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення учнями малюнку 73 на ст. 137.
2. Складання опорного конспекту.
ЗП. Світовий океан та його частини.
Мета: сформувати систему знань про Світовий океан та його частини; познайомити учнів з картою океанів та навчити їх працювати з нею; сприяти розвитку в учнів навичок і умінь дослідницької роботи
Унаочнення: фізична карта світу, зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Світовий океан умовно поділяють на 4 океани: Тихий – ½ Світового океану, Атлантичний – 1/4, Індійський – 1/5, Пн. Л – 1/20.
2. Знайомство з таблицею на ст.57 підручника.
3. Море – (самостійна робота учнів в робочих зошитах по визначенню понять)
4. Внутрішні моря –
5. Окраїнні моря –
6. Затока –
7. Протока –
8. Материк –
9. Острови –
10. Архіпелаг –
11. Материкові острови –
12 . Вулканічні острови –
13. Коралові острови –
14. Півострів -
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Знаходження окремих гідрологічних об’єктів на настінній карті та карті океанів в атласах – ст.18-19..
АП. Практична робота № 10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів».
Мета: навчитися правильно визначати місце розташування географічних об’єктів на контурній карті та підписувати їх, читати карту, удосконалювати вміння працювати із зошитами-практикумами.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити-практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
1. Робота виконується протягом теми; обов’язкові для виконання із закінченням дома: завдання ?-1, підписування на ст.40-41 назв гідрологічних об’єктів (без позначення), ст. 42.
2. Контроль за виконанням роботи, перехід до пояснення д.з. з вказівкою про обов’язкове закінчення виконання вказаних частин роботи
Д. з.: § 28, ст. 137
Завдання на ст. 37, 38, 39, 42 п.р. № 10
ГЕО 6 БМ 47-48
ЗП1. Властивості вод Світового океану.
Мета: Поглибити знання учнів про Світовий океан, познайомити учнів із властивостями вод Світового океану,їхньою роллю в географічній оболонці, розвивати вміння аналізувати здобуті знання, робити висновки
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель інформує учнів про те, що сьогодні вони поглиблять знання про Світовий океан.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Перевірка виконання домашнього завдання: відповіді на запитання до § 28.
2. Часткова перевірка виконання частини п.р. № 10 по наявним у учнів зошитів - практикумів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Бесіда з класом за темою «Води Світового океану – природний чинник».
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення матеріалу по плану § 29.
1. Солоність – кількість речовин у грамах, розчинених у 1 л води.
2. Одиниця вимірювання солоності – проміле (о/оо). 1 о/оо - це тисячна частка від цілого, 1 о/о=10 о/оо .
3. Прісна вода – солоність менше за 1 о/оо.
4. Середня солоність вод Світового океану – 35 о/оо.
5. З морів найсолоніше Червоне море – 42%.
6. Чорне море – 18 о/оо , Азовське море – 12-14 о/оо .
7. Сиваш (затока Азовського моря) – 230-310 о/оо .
8. Мертве море (безстічне озеро) – 270-310 о/оо .
9. 4/5 розчинених речовин – кухонна сіль.
10. Вплив на солоність опадів, випаровування, стоку із суходолу, з’єднання водойми зі Світовим океаном.
11. Температура води різко знижується до 700м, далі у середньому на 2оС через кожну 1000 м. На глибині >4000 м температура 0оС, але є місця, де вона вища, бо гаряча речовина мантії нагріває земну кору, яка на дні океану тонша, ніж на суходолі.
12. Найвища температура у верхніх шарах біля екватора (27-28оС), найнижча біля полюсів ~(-2оС).
13. Солона вода замерзає при -2оС.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на запитання 1-4 до § 29.
2. Складання опорного конспекту.
ЗП(2,3). Рух води в океані.
Мета: поглибити знання учнів про Світовий океан, пояснити природу руху води в океані, сформувати уявлення про вітрові хвилі, цунамі, припливи і відпливи, течії, розвивати практичні навички роботи з картами; сприяти розвитку в учнів навичок і умінь дослідницької роботи
Унаочнення: фізична карта світу, зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Пояснення матеріалу по плану § 30.
1. Види руху вод в океанах та морях: вітрові хвилі, цунамі, припливи і відпливи, течії.
2. Вітрові хвилі – коливальні рухи поверхні води під дією вітру, при яких маса води горизонтально не рухається.
3. Цунамі – величезні хвилі, спричинені землетрусами, інколи величезними обвалами високих берегів у вузьких фіордах чи протоках.
4. Припливи та відпливи – періодичні коливання рівня води в морях і океанах головним чином унаслідок притягання водної оболонки Місяцем і меншою мірою Сонцем.
5. Течії – це горизонтальні переміщення водних мас у певному напрямку на великі відстані.
6. Тепла течія має температуру вищу, ніж навколишня вода, холодна течія – навпаки. Холодна течія має температуру +22оС, а тепла Північноатлантична +2оС.
7. Морські течії виникають переважно під впливом постійних вітрів: пасатів і західних помірних широт. Вони формують два кругообіги в Світовому океані між 50-ми широтами: у північній півкулі течії рухаються за годинниковою стрілкою, в південній – проти.
8. Теплі течії позначають червоними стрілками, холодні – синіми.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота в атласах з картою океанів. Знаходження теплих і холодних течій в атласі та настінній карті. Виписування назв холодних і теплих течій в робочі зошити.
2. Відповіді на запитання 1-4 до § 30.
Д. з.: § 29, 30
Перевірка вивчення д.з. (ст.. 137, § 28) уч…….6- класу………………………………..
1.Скількиьки води всієї Землі зосереджено в Світовому океані?..................
2. До гідросфери входять(3): моря, гори, льодовики, повітря, низовини, річки
3. Частина гідросфери у вигляді …………………….розміщена в атмосфері
4. Найбільший океан Землі……………………, а найменший (назва без жодної помилкової літери!) -………………………………………………
5. Чорне море (вибрати): окраїнне, внутрішнє море, а Берингове море - ……….
6. Каспійське і Азовське моря насправді не моря, а …………………
7. Материк ( вибрати) більший, менший, ніж будь-який острів
8. Вулканічні острови утворені…………, коралові………………..
9. Острів оточений водою…………………………………., півострів……………………………
10. Моря течуть в річки чи навпаки?
11. В океанах і морях (вибрати) вода: солона, прісна, в річках і більшості озер - ………..
12. Найбільший півострів світу -……………………., а України -………………………..
ГЕО 6 БМ 49-50
ЗП. Багатства вод Світового океану. Океан та людина.
Мета: познайомити учнів із багатствами Світового океану; сформулювати поняття про ресурси Світового океану; виховувати бережливе відношення до багатств океану, продовжити формувати в учнів уміння самостійно добувати знання з підручника, уміння самостійно мислити, виховувати культуру спілкування
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель повідомляє про завершення на цьому міні-модулі вивчення найбільшої частини гідросфери – Світового океану, називає тему міні-модулю.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Перевірка вивчення д.з. – питання до § 29,30
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Здавна люди використовували багатства Світового океану. На цьому уроці ми розглянемо детально, які ресурси має Світовий океан і чому їх використання має бути раціональним.
ІV. ВИВЧЕННЯ ( НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Учитель оголошує пояснює матеріал підручника по плану § 31.
2. Біологічні ресурси – усі організми, які людина використовує для власних потреб.
3. Планктон – організми поверхневого шару води, які пасивно переносяться хвилями і течіями.
4. Нектон – організми, які живуть у товщі води й активно пересуваються.
5. Бентос – організми, які живуть на дні моря.
6. Мінеральні ресурси Світового океану – це корисні копалини на дні і під дном океану.
7. Енергетичні ресурси Світового океану – це енергія припливів і відпливів, хвиль, морських течій, тепла.
8. Охорона ресурсів Світового океану.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді учнів на запитання до § 31.
2. Складання опорного конспекту.
ЗП. Воду суходолу. Річки.
Мета: продовжити формувати знання про гідросферу та про її частину – «води суходолу»; сформулювати поняття «річка» та інших понять, пов’язаних з існуванням річок, продовжити навчати учнів вмінню працювати з картами; сприяти розвитку в учнів навичок і умінь дослідницької роботи
Унаочнення: фізична карта світу,фізична карта України, зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Води суходолу бувають поверхневі та підземні..
2. Поверхневі води ~ 0, 02% всієї гідросфери Землі.
3. Поверхневі води: річки, озера, болота, льодовики, штучні водойми: канали, водосховища, ставки.
4. Підземні води знаходяться під землею в порах, тріщинах порід, порожнинах земної кори.
5. Річка – це природний водний потік, що тече в зниженні рельєфу, утвореному її рухом.
6. Витік річки – місце, де починається річка.
7. Гирло річки – місце, де річка впадає в іншу водойму.
8. Річкова долина – заглиблення від витоку до гирла, по якому тече річка.
9. Річище – найглибша частина річкової долини, де водний потік постійний.
10. Заплава – частина річкової долини, що заливається водою в період повені.
11. Тераси – колишні заплави, які не заливаються водою.
12 . Притоки – річки, які впадають в іншу річку.
13. Річкова система – головна річка з усіма притоками.
14. Басейн річки – площа, з якої річка збирає свої води.
15. Вододіл – межа між сусідніми басейнами.
16. Пороги – виступи твердих гірських порід, які перетинають шлях річки і перешкоджають судноплавству.
17. Водоспад – виступ із твердих порід, з якого падає вода річки.
18. Живлення річок: дощова вода, тала вода снігу та льоду, підземна вода. Більшість річок має мішане живлення.
19. Режим річки – зміна рівня води в річці впродовж року.
20. Повінь – підняття рівня води в річці в певний час.
21. Паводок – раптовий підйом води в річці в будь-який час року.ж
22. Льодостав – період нерухомого льодового покриву на річці.
23. Льодохід – рух льодових крижин разом з водою.
24. Робота річок : руйнування, перенесення та відкладання гірських порід.
25. Річкова ерозія – руйнівна робота річок.
26. Зрошувальні канали – канали, по яким подається вода для зрошення та інших потреб.
27. Транспортні канали – канали, які споруджені для судноплавства і з’єднують різні водойми ( океани, моря, річки, озера).
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді учнів на запитання до § 32.
2. Складання опорного конспекту.
АП. Практична робота № 10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів».
Мета: навчитися правильно визначати місце розташування географічних об’єктів на контурній карті та підписувати їх, читати карту, удосконалювати вміння працювати із зошитами-практикумами.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити-практикуми.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
1. Робота виконується протягом теми; обов’язкові для виконання завдання із закінченням дома: позначення в контурних картах півкуль на ст.40-41 назв гідрологічних об’єктів номенклатури теми; те ж саме завдання в контурній карті України на ст. 42.
2. Контроль за виконанням роботи, перехід до пояснення д.з. з вказівкою про обов’язкове закінчення виконання вказаних частин роботи
Д. з.: § 31, 32
Контурні карти п.р. №10
ГЕО 6 БМ 51-52
ЗП1. Озера. Штучні водойми: канали, водосховища, ставки.
Мета: сформувати знання про знання про озера, типи озерних улоговин, штучні водойми: водосховища, канали, ставки, формувати бережливе ставлення до водойм, розвивати практичні навички роботи з картами
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель називає тему уроку, перевіряє наявність в учнів атласів, зошитів, зошитів-практикумів, підручників.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
1. Усне опитування д.з. по § 31,32.
2. Використання в повторенні прикладу із застосуванням системи ПСС:
Інгул!?"Інгулець
+4
Річка
Україна
Миколаївська область
Басейн моря
Схожі краєвиди
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Приклад з використанням системи ПСС:
Річка!?"Озеро
+2-
Водойма
Природна
Води суходолу Рух води
Заглибина рельєфу
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Учитель пояснює матеріал за планом § 33 підручника.
2. Озеро – це природна заглибина на суходолі, заповнена водою.
3. Озера займають 1,8% площі суходолу.
4. За походженням улоговин озер розрізняють кілька типів озер.
5. Тектонічні озера утворюються в місцях розломів та опускання земної кори.
6. Залишкові озера – частини давніх морських басейнів, які зникли мільйони років тому.
7. Льодовикові озера – озера з улоговинами, які виорали давні льодовики.
8. Загатні озера виникли після перегороджування долини річки природними зсувам або обвалами берегів.
9. Лиманні озера – затоплені морем і відокремлені піщаними косами узбережні ділянки морів.
10. За водним режимом озера бувають стічні і безстічні; звичайно безстічні озера солоні.
11. Мінеральні озера – дуже солоні озера, у яких сіль випадає на дно.
12. Використання озер: водопостачання, транспорт, рибний промисел, видобування солі, лікувальні грязі.
13. Необхідно бережливо відноситися до всіх компонентів природи, пов’язаних з озерами: води, організмів, природних ландшафтів.
14. Штучні водойми – водойми, створені людиною.
15. Водосховища – штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води.
16. Канали – штучні водойми у вигляді рукотворних річок, русла яких створені людьми.
17. Види каналів: зрошувальні, осушувальні, судноплавні, водопостачальні канали в регіони, в яких не вистачає прісної води. Є канали з прісною водою, є з прісною. Відповідно з’єднують вони прісноводні водойми або морські.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Учні підписують на контурних картах зошитів-практикумів озера з номенклатури п.р. №10.
2. Складання опорного конспекту.
3. Приклад з використанням системи ПСС:
Водосховище!?"Ставок
+2-
Водойма
Штучна
Води суходолу Призначення
Розміри
ЗП2. Болота,їх типи, поширення
Мета: познайомити учнів із природою утворення боліт та географією їх розміщення, дати характеристику типів боліт, підкреслити роль боліт у природі та житті людини, виховувати дбайливе ставлення до боліт як до одного з творінь природи, що відіграє значну роль в існуванні природних екосистем.
Унаочнення: фізична карта світу, фізична карта України, зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель нагадує учням про продовження вивчення теми «Гідросфера».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
На минулому міні-модулі ми розглянули більшість природних та штучних водойм суходолу, які є на Землі…Але є водойми, яких практично немає на півдні України, де ми живемо, проте вони займають великі території в північній частині Євразії та Північної Америки, в тому числі є вони і на півночі України.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Прийом «Проблемне питання»- приклад з використанням системи ПСС (на дошці без відповіді):
Озеро!?"Болото
+2-
Водойма
Природна
Води суходолу Глибина
Наявність торфу
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Болото – це надмірно зволожена ділянка суходолу із шаром торфу не менш як 30см..
2. За режимом живлення і характером рослинності болота поділяють на низинні, верхові та перехідні.
3. Низинні болота утворюються в долинах річок, на берегах озер, живляться атмосферними водами.
4. Верхові болота утворюються на вододілах річок, живляться атмосферними опадами. Рослинність бідна, переважно – мохи. Утворюються в районах з перезволоженою поверхнею (тайга, тундра).
5. Перехідні болота за режимом живлення і характером рослинності посідають проміжне місце.
6. Користь від боліт: фільтри води, місце життя болотних рослин і тварин, створення торфу. Осушення боліт не завжди виправдане.
7. Шар мулу в озерах товщиною 2 мм утворюється протягом 1 року, згодом озера перетворюються в болота.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповідь на проблемне питання – запис прикладу ПСС з розв’язком в робочий зошит.
2. Відповіді на питання до § 34.
3. Запис опорного конспекту в робочих зошитах
АП3. Практична робота № 11 «Складання порівняльних характеристик водних об’єктів»
Мета: навчитися відбирати ознаки для порівняння і порівнювати різні водні об’єкти .
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити-практикуми ( ст.43-45) із завданнями.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Створення атмосфери зацікавленості та налаштування на продуктивну практичну працю.
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
1. Робота виконується на ст.43-45 зошитів-практикумів; вчитель допомагає учням зрозуміти завдання; звертає їх увагу на вузлові моменти в завданнях. Учні працюють в парах, допомагають також сусідам.
2. Робота з боку вчителя носить навчальний характер та з елементами самостійності в оформленні результатів відповідно до заданих зошитом форм.
3. Підсумки роботи: учні пояснюють, що вони виконували.
4. Зошити-практикуми здаються на перевірку практичної роботи (після пояснення д.з.).
ІІІ. ПОЯСНЕННЯ Д.З.
Д. з.: § 33, 34
Перевірка д.з.- § 31, 32
1.Організми, що живуть на дні моря, відносяться до: планктону, бентосу, нектону
2. Організми, які активно пересуваються у товщі води, відносяться до….
3. В Україні на шельфі Чорного моря біля Криму видобувають (див. атлас) ….
4. Річка Дніпро в Україні має …. приток
5. На Дніпрі в Україні (див. атлас) споруджено ….. водосховищ
6. Найвищий водоспад світу ….
7. Річки живляться….
8. Повінь – (очікувана чи раптова?), а паводок (очікуваний чи раптовий?)
9. Північнокримський канал подає воду з Дніпра (куди?)…..
10. Зрошувальні канали для……………………., транспортні для………….
11. Основні частини річки:
12. На території Миколаєва є такі дві річки (див. атлас):……………………………….,
а також…………………………………… лиман
ГЕО 6 БМ 53-54
ЗП1. Підземні води, їх типи. Льодовики, особливості їх утворення.
Мета: сформувати систему знань про підземні води шляхом вивчення відповідних понять; розкрити природу утворення та роботу підземних вод; сформувати в учнів уявлення про процес утворення льодовиків, розвивати вміння учнів визначати на карті за допомогою умовних позначень розташування гірських та покривних льодовиків; стимулювати розвиток екологічного мислення.
Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, - перевіряє наявність в учнів атласів, зошитів, зошитів-практикумів, підручників.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Усне опитування д.з. по § 33,34.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Прийом «Дивуй». Якщо вам хочеться придбати в крамниці пляшку смачної води, ви можете розгубитися в різноманітті назв води та особливостях кожної води. Там і звичайна очищена вода, і газована, і мінеральна штучного походження, і мінеральна природного походження, в тому числі звичайно вода з підземних джерел. Вивчивши матеріал теми, ви навіть для себе визначите, яка саме вода потрібна вам в певний момент.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Учитель пояснює матеріал за планом § 35,36 підручника.
1. Підземні води – води, що містяться в порожнинах, тріщинах, порах гірських порід верхніх шарів земної кори.
2. Водопроникні породи (пісок, гравій, галька) – породи, які легко пропускають воду.
3. Водонепроникні породи (глина, пісковик, граніт, глинистий сланець) – породи, які майже не пропускають воду.
4. Водоносний шар – шар з водопроникних порід, насичений водою.
5. Види підземних вод: верховодка, ґрунтові та між пластові.
6. Верховодка – підземні води на невеликій глибині, які при посушливій погоді випаровуються.
7. Ґрунтові води – води у верхньому водоносному шарі, який залягає на першому від поверхні водонепроникному шарі.
8. Міжпластові води – води у водоносному шарі у водоносному шарі, який лежить між двома водонепроникними шарами.
9. Артезіанські (напірні) води – міжпластові води, що перебувають під тиском.
10. За водним режимом озера бувають стічні і безстічні; звичайно безстічні озера солоні.
11. Джерело – витік води з водоносного шару по схилах горизонту.
12. Мінеральні води – підземні води з розчиненими солями та газами.
13. Термальні води - підземні води з температурою понад +20оС .
14. Робота підземних вод: розчинення осадових порід, утворення карстових підземних печер, озер, річок, степових блюдець.
15. Охорона підземних вод: ощадливе використання, охорона від забруднення.
16. Льодовик – це скупчення багаторічного льоду на суходолі.
17. Льодовики охоплюють 11% суходолу.
18. Материк Антарктида покритий льодовиком товщиною до 4000 м і містить 90% льоду всієї планети.
19. Снігова лінія – межа, вище якої снігу випадає більше, ніж встигати розтанути.
20. Гірські льодовики – льодовики, що розташовані в горах вище від снігової лінії.
21. Айсберги – величезні брили льоду, які відколюються від льодовиків і дрейфують в океані (90% об’єму айсберга під водою; висота до 200м, довжина до кількох десятків км).
22. Багаторічна мерзлота – шар мерзлої землі з постійною температурою – нижчої від 0оС.
23. Викопний лід – шар льоду на глибині кількох метрів товщиною до 60 м.
24. Значення льодовиків: у разі їх танення рівень Світового океану підніметься на 64 метри; запас консервованої чистої води має вік до 250 тисяч років.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту.
КС3. Практична робота № 12 «Визначення за картою ГП, напряму течії та найбільших приток однієї з річкових систем світу (за вибором)»
Мета: навчитися складати характеристику річкової системи, користуючись географічними картами.
Унаочнення: фізична карта світу, фізична карта України, атласи, підручники, зошити-практикуми ( ст.46-48) із завданнями.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Створення атмосфери зацікавленості та налаштування на продуктивну практичну працю.
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
1. Робота виконується на ст.46-48 зошитів-практикумів; вчитель допомагає учням зрозуміти завдання; звертає їх увагу на вузлові моменти в завданнях. Учні працюють в парах, допомагають також сусідам.
2. Робота з боку вчителя носить навчальний характер та з елементами самостійності в оформленні результатів відповідно до заданих зошитом форм.
3. Підсумки роботи: учні пояснюють, що вони виконували.
4. Зошити-практикуми здаються на перевірку практичної роботи.
КС3. Використання вод суходолу людиною
Мета: узагальнення теоретичних знань з теми, визначення прогалин у знаннях учнів, виконання завдань для закріплення теоретичних знань та розширення практичних навичок і вмінь.
Унаочнення: фізична карта світу, фізична карта України, зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель нагадує учням про продовження вивчення теми «Гідросфера».
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Зверніть увагу на те, що протягом вивчення теми ми постійно звертали увагу на використання людиною всіх природних ресурсів, пов’язаних з водою та на використанні будь-якої води.
ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ І РОЗШИРЕННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК
Узагальнимо знання про використання вод суходолу людиною.
1. Використання прісної води для водопостачання населених пунктів.
2. Використання прісної води для зрошування полів в посушливих регіонах.
3. Використання прісної води для комунальних потреб.
4. Використання прісної води для промислових потреб в технологіях виробництв.
5. Використання прісноводних і солоних водойм суходолу для оздоровлення людей, для рибної ловлі і водного транспорту.
6. Використання підземних вод (мінеральних, термальних).
7. Відмінність газованої, мінеральної, дистильованої води.
8. Запис опорного конспекту в робочих зошитах.
9. Фронтальне опитування про географічні об’єкти номенклатури теми і знаходження їх на настінній карті.

Д. з.: § 35,36 повт. § 28-36
ГЕО 6 БМ 55-56
СУ(1-2). Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми «Гідросфера»
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми «Гідросфера». Визначити рівень загально навчальних та суто географічних умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до тематичної атестації. Виховувати повагу до плідної праці вивчення географії як одного з головних шкільних предметів
Унаочнення: атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка вивчення д.з. – відповіді на запитання § 35-36.
2. Визначення місця та ролі теми «Гідросфера» в загальному курсі географії 6 класу.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Як ми побачили по перевірці д.з., не всі учні на достатньому і високих рівнях засвоїли матеріал теми. Спробуємо на 1 та 2 міні-модулі виконати певні завдання, які дадуть змогу знову звернутися до матеріалів теми, в першу чергу до тих, що є в підручнику.
ІV. НАВЧАЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНІ ТА ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ
1. Виконання в робочих зошитах інтерактивних завдання «Знайди пару».
А - А. Світовий океан 1.Частина суходолу, з більшості сторін оточена водою
Б - Б. Море 2. Вузька смуга води між водоймами
В - В. Протока 3. Група островів поруч
Г - Г. Материк 4. Частина океану
Д - Д. Архіпелаг 5. Основна частина гідросфери
Е - Е. Півострів 6. Величезна ділянка суходолу
Відповідь: А5,Б4,В2,Г6,Д3,Е1
А - А. Одиниця вимірювання температури 1. Відсоток
Б - Б. Одна сота від цілого 2. 1о/оо
В - В. Температура замерзання або танення прісної води 3. -2оС
Г - Г. Температура замерзання або танення солоної води 4. 0 оС
Д - Д. Одиниця вимірювання солоності 5. оС
Е - Е. Позначення одиниці солоності 6. Промілле
Відповідь: А5,Б1,В4,Г3,Д6,Е2
2. Вибрати правильну відповідь про те, яка водойма – штучна чи природна.
Водойма Походження водойми
Річка
Канал
Озеро
Болото
Ставок
Водосховище
3. Виконання завдання «Мозкова атака».
№ п.п. Запитання Відповідь
1 Водна оболонка Землі Гідросфера
2 Частина водойми, що глибоко вдається в суходіл Затока
3 Острови, які утворилися під час виверження вулканів Вулканічні
4 Хвилі, спричинені землетрусом Цунамі
5 Коливання рівня води в океані під дією Місяця і Сонця Припливи і відпливи
6 Течії, які виникають під дією вітрів Вітрові
7 Тепла течія порівняно зі стоячою водою має температуру вищу
8 Організми, які пасивно переносяться хвилям і течіями Планктон
9 Організми на дні моря Бентос
10 Острови, утворені вапняковими скелетами морських поліпів Коралові
11 Моря, що глибоко вдаються в суходіл з утворенням з океаном проток Внутрішні
12 Найменший в світі океан Північний Льодовитий океан
4. Виховний момент. Збереження водних багатств – важлива проблема і завдання людства.
5. Зошити після вибіркової перевірки та взаємоперевірки з виконаними роботами здаються для перевірки вчителем їх ведення (варіант – здаються після ІІІ міні-модулю).
КР3. Контроль знань, вмінь та навичок учнів по темі «Гідросфера» (підсумковий міні-модуль).
Мета: підбити підсумки вивчення теми «Гідросфера». Визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи над самостійними різнорівневими завданнями.
Унаочнення: атласи, зошити ( варіант – окремі аркуші), завдання на окремих аркушах
Виконання 4 – х-рівневих письмових завдань в 2 – х варіантах (додаються до конспекту)
Д.з. Повт. § 28-36
Випереджувальні завдання по темі «Біосфера»
ГЕО 6 БМ 57-58
Тема 57. Поняття про біосферу.
ЗП1. Поняття про біосферу.
Мета: (навчальна) познайомити учнів із поняттям «біосфера», зародженням життя на Землі, різноманітністю організмів на Землі, межами біосфери та поширенням організмів, (виховна) на прикладах пояснення місця людини в біосфері і її взаємовідносин з нею виховувати екологічну свідомість, (розвивальна) розвивати навички та вміння працювати з підручником та атласом.
Унаочнення: підручники, робочі зошити, атласи.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель оголошує підсумки тематичного оцінювання по темі «Гідросфера», оголошує про початок теми «Біосфера» та кількість годин в ній.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Ознайомлення учнів зі ст.172, 173 підручника.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Бесіда з учнями про роль живих організмів у існуванні планети.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом підручника (§ 37):
1. Біосфера, сфера або оболонка життя – оболонка земної кулі, в якій зосереджені організми.
2. Зародження життя на Землі:
- Земля виникла приблизно 4, 5 млрд. років тому.
- 3,5 млрд. років тому – поява перших мікроорганізмів на Землі.
- 450 млн. років тому – вихід організмів на суходіл з води.
3. Різноманітність організмів на Землі:
- Існує 4 царства живої природи: рослини (~500 тис. видів), тварини (~1, 5 млн. видів), гриби (понад 100 тисяч видів), мікроорганізми.
- Фотосинтез – процес створення органічних речовин з неорганічних на світлі з виділенням кисню і використанням вуглекислого газу.
- Дихання – використання організмами кисню з виділенням вуглекислого газу.
- Бактерії – санітари довкілля, які розкладають рештки відмерлих організмів.
4. Межі біосфери. До складу біосфери входять нижня частина атмосфери (до озонового шару), вся гідросфера та верхня частина літосфери.
5. Техносфера – штучні межі біосфери.
6. Поширення організмів пов’язане з природними умовами. Від екватора до полюсів кількість видів організмів зменшується, що пов’язано з різним кліматом (див. в атласі карту «Природні зони світу»).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до § 37.
2. Складання таблиці «Природні зони» з колонками про їх ГП, представниками рослинного та тваринного світів.
Тема 58. Взаємодія біосфери з іншими оболонками Землі. Ґрунт – особливе природне тіло.
ЗП2. Взаємодія біосфери з іншими оболонками Землі.
Мета: (навчальна) сформувати в учнів загальне уявлення про взаємодію біосфери з іншими оболонками Землі, (розвиваюча) формувати абстрактне мислення з використанням екологічних і географічних понять, (виховна) визначити негативні наслідки впливу людини на біосферу.
Унаочнення: підручники, робочі зошити.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом підручника, § 38:
1. Взаємодія біосфери та атмосфери.
2. Взаємодія біосфери й літосфери.
3. Взаємодія біосфери й гідросфери.
4. Вплив людини на біосферу.
5. Основоположник учення про біосферу – перший президент української академії наук В.І. Вернадський.
6. Екологія вивчає взаємодію організмів між собою та з навколишнім середовищем. Особливо важливі в цій науці висновки про наслідки різноманітної взаємодії природи і людини.
7. Людина істотно впливає на сучасну біосферу , найчастіше цей вплив негативний.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Відповіді на питання до § 38.
ЗП3. Ґрунт – особливе природне тіло.
Мета: (навчальна) познайомити учнів із поняттями «ґрунт», «родючість», дати уявлення про процеси утворення ґрунтів і їх склад, (розвиваюча) формувати в учнів поняття ґрунту як невід’ємний компонент природи на межі живої і неживої її частин, (виховна) виховувати в учнів усвідомлене ставлення до ґрунтів як особливого тіла природи, що потребує захисту.
Унаочнення: підручники, робочі зошити.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом підручника, § 39:
1. Ґрунтознавство – наука про ґрунти.
2. Ґрунт – це верхній пухкий шар землі, що має родючість.
3. Процес утворення ґрунту дуже повільний. Але людина може його прискорити внесенням органічних добрив.
4. Виснаження ґрунтів відбувається тоді, коли урожай збирають, але потім не вносять добрив. Деградація ґрунтів відбувається і за рахунок інших причин, винуватцем яких є людина.
5. В ґрунтах постійно відбуваються фізичні, хімічні та біологічні процеси
6. Склад ґрунту: тверда, рідка і газувата.
7. Гумус – це перегній.
8. Людина істотно впливає на стан ґрунтів, часто цей вплив негативний.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Відповіді на питання до § 39.

Д. з.: § 37
§ 38, 39
ГЕО 6 БМ 59-60
Тема 59. Поняття про географічну оболонку.
ЗП1. Поняття про географічну оболонку.
Мета: (навчальна) сформувати в учнів із поняття «географічна оболонка» як місце життя й діяльності людини, узагальнити знання учнів про сфери Землі, познайомити учнів про сфери Землі, познайомити учнів із властивостями й закономірностями географічної оболонки,(виховна) на прикладах пояснення місця людини в географічній оболонці і її взаємовідносин з нею виховувати екологічну свідомість, (розвивальна) розвивати вміння учнів аналізувати знання й застосовувати їх на практиці.
Унаочнення: фізична карта світу,підручники, робочі зошити, атласи.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель оголошує про вивчення теми «Географічна оболонка», об’єднаної в тематичному оцінюванні з темою «Біосфера» та кількість годин в них.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Опитування д.з. по питанням до § 37,38,39.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учитель ставить проблемне питання «Чи взаємодіють оболонки Землі між собою?».
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом підручника (§ 40):
1. Географічна оболонка – оболонка, в межах якої відбуваються взаємопроникнення і взаємодія верхніх шарів літосфери, усієї гідросфери та нижніх шарів атмосфери.
2. Межі географічної оболонки приблизно співпадають з межами біосфери. В цих межах здебільшого і вивчає природу наука географія (в атмосфері – висоти до 20-30 км – верхня межа, нижня глибина в літосфері 5 км).
3. Властивості географічної оболонки:
1) перебування речовин у трьох станах;
2) кругообіг речовин та енергії;
3) зміна властивостей гірських порід і мінералів;
4) біологічний кругообіг речовин, наявність життя.
4. Закономірності розвитку географічної оболонки:
1) цілісність – полягає у взаємозв’язку її складових: рельєфу, атмосферного повітря, вод, ґрунтів, органічного світу;
2) ритмічність – періодичність і повторюваність природних процесів та явищ у часі;
3) наявність зональних відмінностей.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до § 40.
2. Відповідь на проблемне питання.
Тема 60. Природні комплекси. Екологічні проблеми.
ЗП2. Природні комплекси.
Мета: (навчальна) сформувати в учнів систему знань про природні комплекси, географічні пояси та природні зони, (розвиваюча) розвивати вміння аналізувати знання та характеризувати природний комплекс, (виховна) визначити негативні наслідки впливу людини на природні комплекси.
Унаочнення: підручники,атласи, робочі зошити.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом підручника, § 41:
1. Комплекс – «поєднання» (лат. мова).
2. Природний комплекс – поєднання складових (компонентів) природи.
3. Природні комплекси поділяють на зональні і азональні.
4. Найбільші азональні комплекси материки та океани, менші на території материків і океанів рівнинні та гірські природні країни.
5. Найбільші зональні природні комплекси – географічні пояси, вони майже співпадають з кліматичними поясами і мають такі самі назви.
6. Природні зони – великі природні комплекси у межах географічних поясів на суходолі, вони мають спільні кліматичні умови, ґрунти, рослинність і тваринний світ.
7. Дрібні природні комплекси – яр, озеро, річкова долина, ліс, болото, луки.
8. Природні зони – див. атлас.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відповіді на питання до § 41.
2. Складання за допомогою підручників і атласів таблиці
Природна зона Рослини Тварини

КС3. Екологічні проблеми.
Мета: (навчальна) познайомити учнів з екологічними проблемами планети, (розвиваюча) формувати в учнів на прикладі екологічних проблем абстрактне мислення та розширювати просторовий погляд на зв’язки людини і природи, (виховна) виховувати в учнів екологічну свідомість.
Унаочнення: підручники, робочі зошити.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчення матеріалу за планом підручника, § 42:
1. Екологія – наука, яка вивчає закономірності відносин людини, тварин, рослин, мікроорганізмів між собою та навколишнім середовищем.
2. Екологічні проблеми – проблеми, які виникають у зв’язку з втручанням людини в природні процеси і які призводять до порушення їх рівноваги.
3. Однією з найважливіших екологічних проблем є аварії на АЕС, найбільш відомі з яких були в Чорнобилі та Фукусімі. Наслідки першої аварії катастрофічні, масштаб аварії на Фукусімі ще до кінця не ясний, оскільки вона ще не ліквідована та продовжується забруднення землі і океану.
4. Приклади втручання людини в природу: будівництво населених пунктів, заводів, фабрик, кар’єрів, полігонів, штучних водойм тощо, що руйнують природні ландшафти; знищення або зменшення кількості різних тварин, рослин, грибів та їх видів.
5. Створення заповідних територій та куточків живої природи – позитивний приклад у вирішенні екологічних проблем.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Відповіді на питання до § 42.

Д. з.: § 40
§ 41, 42

ГЕО 6 БМ 61-62
Тема 61. Практична робота №13 «Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними».
АП1. Практична робота №13 «Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними».
Мета: Ознайомитися з компонентами природи своєї місцевості, навчитися знаходити зв’язки між компонентами природи на прикладі природних комплексів.
Унаочнення: зошити-практикуми, карта Миколаєва, атласи
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Виконання завдань практичної роботи в зошитах-практикумах
Тема 62. Підсумковий урок з теми (різнорівневі завдання).
СУ1. Систематизація, узагальнення, корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми «Біосфера. Географічна оболонка»
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми «Біосфера. Географічна оболонка». Визначити рівень загально навчальних та суто географічних умінь та навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до тематичної атестації. Виховувати повагу до плідної праці вивчення географії як одного з головних шкільних предметів
Унаочнення: атласи, підручники, зошити
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка вивчення д.з. – відповіді на запитання § 40-42.
2. Визначення місця та ролі теми «Біосфера. Географічна оболонка» в загальному курсі географії 6 класу.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Як ми побачили по перевірці д.з., не всі учні на достатньому і високих рівнях засвоїли матеріал теми. Виконаємо завдання, які дадуть змогу знову звернутися до матеріалів теми, в першу чергу до тих, що є в підручнику.
ІV. НАВЧАЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНІ ТА ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ
1. Виконання в робочих зошитах інтерактивних завдання «Знайди пару».
А - А. Біосфера 1. Рослини, тварини, гриби, мікроорганізми
Б - Б. Фотосинтез 2. Біосфера зі штучними межами
В - В. Техносфера 3. Перегній
Г - Г. Грунт 4. Біохімічний процес зі створенням органічних речовин і кисню
Д - Д. Гумус 5. Оболонка життя на Землі
Е - Е. Організми 6. Верхній родючий шар землі
Відповідь: А5,Б4,В2,Г6,Д3,Е1
А - А. Верх літосфери, гідросфера, низ атмосфери 1. Природний комплекс
Б - Б. Поєднання компонентів природи 2. Чорнобиль, Фукусіма
В - В. Великі природні комплекси суходолу 3. Арктичні пустелі
Г - Г. Природні зони на крайніх півночі і півдні Землі 4. Природні зони
Д - Д. Наука про відносини людини і довкілля 5. Географічна оболонка
Е - Е. Великі катастрофи і аварії на АЕС 6. Екологія
Відповідь: А5,Б1,В4,Г3,Д6,Е2
4. Виховний момент. Розв’язання екологічних проблем – важлива проблема і завдання людства. Екологія в побуті; збір вторинної сировини після її використання.
5. Зошити після вибіркової перевірки та взаємоперевірки з виконаними роботами здаються для перевірки вчителем їх ведення (варіант – здаються після ІІІ міні-модулю).
КР3. Контроль знань, вмінь та навичок учнів по темі «Біосфера. Географічна оболонка» (підсумковий міні-модуль).
Мета: підбити підсумки вивчення теми «Біосфера. Географічна оболонка». Визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи над самостійними різнорівневими завданнями.
Унаочнення: атласи, зошити ( варіант – окремі аркуші), завдання на окремих аркушах
Виконання 4 – х-рівневих письмових завдань в 2 – х варіантах (додаються до конспекту)
Д.з. Повт. § 37-42
Випереджувальні завдання по темі «Земля-планета людей. Людина і географічна оболонка»,
ГЕО 6 БМ 63 – 64
УМ1. Кількість і розміщення населення Землі.
Мета: сформувати знання учнів про населення Землі, його розміщення
Унаочнення: політична карта світу, атласи, підручники
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. Учитель оголошує результати тематичного оцінювання по попередній темі, називає назву нової теми, знайомить з датою проведення тематичного оцінювання по новій темі.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. Бесіда з класом за питаннями на ст.208 підручника.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Бесіда з класом за питаннями на ст. 209 підручника
ІУ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Антропологія – наука про походження і розвиток людини розумної ( гомо сапієнс )
2. Демографія – наука, яка вивчає динаміку, склад і відтворення населення
3. 2 млн. років тому на Землі з’явилися предки людини, ~ 40 тисяч років тому – поява людей сучасного типу. 7 тисяч років до н. е. на Землі було ~ 10 млн. населення. Початок н. е. – 200 млн. людей.
4. Зараз на Землі 6,5 млрд. осіб. Кількість населення продовжує зростати, особливо в бідних країнах. Навпаки, в розвинутих країнах, країнах з сучасним способом життя, освіченим населенням, ріст населення зупинився і навіть почав зменшуватися. В ситуації демографічної кризи опинилося багато
європейських країн, в тому числі і Україна. Тільки для підтримання кількості населення кожна жінка в країні повинна народжувати в середньому2,5 дитини, щоб перекрити смертність батьків, частину цих же дітей та нездатність багатьох людей до продовження роду через різні хвороби. На жаль, в Україні вже з ІІ половини ХХ століття в сім’ях народжується всього 1 - 2 дитини. Незважаючи на матеріальну допомогу сім’ям жінки народжують мало дітей головним чином через стрімке зменшення сільського населення і збільшення міського, уклад життя якого не сприяє дітонародженню.
5. Населення на Землі розміщене нерівномірно – 70% населення проживає на 7% території з кращими природними умовами. Люди живуть на всіх материках, крім Антарктиди, де є тільки наукові станції.
6. Середня густота населення світу – 40 осіб на 1 кв. км. В Україні > 47млн. осіб, середня густота – 78 осіб на 1 кв. км.
7. Більше 100 млн. чоловік мають такі народи: китайці, хіндустанці, бенгальці, росіяни, японці, американці. В Китаї проживає 1,3 млрд. чоловік.
У. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ. Відповіді на питання 1 – 4 §43
ЗП(2,3). Людські раси, рівність рас.
Мета: познайомити учнів з ознаками людських рас, виховувати почуття рівноправності людських рас, показати значення досліджень Миклухо – Маклая.
Унаочнення: політична карта світу, атласи, підручники
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Людські раси – це великі групи людей, які пов’язані спільністю походження і мають однакові зовнішні ознаки.
2. За зовнішніми ознаками виокремлюють чотири основні раси: європеоїдну, монголоїдну, негроїдну та австралоїдну.
3. Расові ознаки – відмінності будови тіла, кольору шкіри, волосся, очей, форми та розмірів носа, губ тощо. Але з точки зору біології всі людські раси відносяться до одного виду і діти мішаних шлюбів здатні до продовження роду.
4. Мішані раси: мулати – нащадки білих і негрів, метиси – нащадки індіанців і білих, самбо – нащадки негрів і індіанців.
5. Микола Миколайович Миклухо – Маклай жив серед папуасів Нової Гвінеї і довів, що вони за розумовим розвитком не поступаються іншим людям. Вже в останні роки відбулися події, які зайвий раз підтвердили це. Після великих цунамі на коралових низьких островах Тихого океану багато темношкірих дітей залишилися сиротами і були усиновлені жителями інших країн. Ці діти розвиваються як звичайні, наприклад, успішно працюють на комп’ютері.
6. Кожна раса складається з багатьох народів, яких на Землі ~ 2500 – 5000.
7. На сучасний расовий склад населення материків і країн вплинула історія освоєння планети та колонізація різних територій представниками інших народів і рас, які часто витісняли місцеве населення
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ. Робота з картами на ст. 34 – 35 атласу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: §43,44
ГЕО 6 БМ 65-66
ЗП1. Народи і держави.
Мета: поглибити знання учнів про населення Землі
Унаочнення: політична карта світу, атласи, зошити
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування за питаннями до заданих додому параграфів
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель повідомляє, що тема, яка сьогодні вивчається, одна з найбільш цікавих в курсі географії 6 класу і не залишає ніколи учнів байдужими до її вивчення.
ІV.Вивчення нового матеріалу
1. Держава – суверенна країна, носій прав і обов’язків у міжнародних відносинах
2. На початку ХХІ століття у світі понад 200 держав з юридичним або фактичним суверенітетом і 34 колонії, протекторати і підопічні території, загалом країн приблизно 247.
3. Найбільша за площею і розташована в Євразії Російська Федерація ( Росія ) – 17 млн. 75,4 кв. км, найменша – Ватикан – 0,44 кв. км ( ~ 440х1000 м ).
4. Україна як суверенна держава існує з 24 серпня 1991 року. Україна – найбільша за площею європейська держава, яка повністю розташована в Європі.
5. Найбільші за кількістю населення Китай ( 1 млрд. 300 млн. ) і Індія ( 1 млрд. 10 млн. )
6. Державні символи – герб, прапор, гімн.
7. Політична карта – карта для вивчення географічного положення різних країн, визначення їхніх столиць. Колір країн не має значення, позначення кордонів різне.
8. Держави є континентальні, морські, острівні
9. Столиця – головне місто держави ( не обов’язково найбільше ), місце перебування вищих органів державної влади.
10. Столиці на картах позначаються кружечками ( пунсонами ).
11. За рівнем економічного розвитку держави характеризуються за допомогою ВВП ( валового внутрішнього продукту ) на душу населення.
12. В Європі існує наддержавне утворення, куди входить більшість держав. Це Європейський Союз. Частина країн ЄС мають спільну грошову одиницю євро.
13. Населені пункти бувають міські і сільські. Знайомство з мережею населених пунктів України.
V. Закріплення вивченого матеріалу – виконання практичної роботи № 14 в зошитах – практикумах відповідно до мети і вказаних там завдань.
АП2. Практична робота № 14 “ Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав на всіх материках та їхніх столиць ”
ЗП3. Види господарської діяльності людини. Зміни компонентів природи в результаті діяльності людей. Зміни природних комплексів Землі.
Мета: сформувати в учнів систему знань про види господарської діяльності людей; показати зміну природних комплексів у результаті господарської діяльності людей; виховувати дбайливе ставлення до природи
Вивчення нового матеріалу
1. Господарська діяльність – це сукупність усіх видів трудової діяльності людини.
2. Види господарської діяльності людини – промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво, торгівля, освіта, наука, культура, спорт, охорона здоров’я.
3. В результаті ГД змінюються компоненти природи – повітря, водойми, грунти, рельєф, клімат, винищуються або змінюються на інші організми (рослини, тварини, гриби, мікроорганізми ).
4. На добу людині потрібно лише 2 літри води, 2 кг їжі, ~ 25 кг повітря, певні умови життя, комфортна температура. Але сучасне суспільство споживання часто формує моду на безліч речей далеко не першої необхідності, при цьому часто вони відразу опиняються на смітниках, забруднюючи довкілля.
5. Природа впливає на людину і її діяльність, але людина своєю діяльністю теж впливає на природу.
6. Природні комплекси Землі зазнали величезних змін в результаті життєдіяльності людини. Так, на півдні України замість давніх цілинних степів з різноманітною дикою природою зараз окультурені комплекси з розораних ланів переважно з обмеженою кількістю культурних рослин, деякими бур’янами та дрібними тваринами з обмеженою кількістю видів. Більша частина освоєних людиною територій представляє зараз антропогенні (змінені людиною ) ландшафти.
Д.З. §45, 46
ГЕО 6 БМ 67-68
Тема: Використання природних багатств.
Мета: сформувати систему знань про природні багатства Землі; розкрити необхідність раціонального природокористування; сприяти розвитку екологічного мислення учнів
Унаочнення: атласи, підручники
І. Організаційний момент
Учитель називає і пояснює тему уроку, дає необхідні вказівки учням, пов’язані із закінченням навчального року та здачею боргів окремими учнями.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Опитування фронтальне домашнього завдання
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель ставить класу питання: “ Які багатства дарує людині природа ? ”
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Природні багатства – це природні ресурси, які людина використовує в господарській діяльності.
2. Природні ресурси поділяють на вичерпні і невичерпні.
3. Вичерпні ресурси можуть бути відновлюваними ( вода, грунти, рослинність, тваринний світ ) і невідновлюваними ( корисні копалини ). Треба зазначити, що в певних випадках і відновлювані ресурси стають не відновлюваними. Так, якщо на Землі гинуть окремі останні особини тварин якогось виду, відновити їх вже неможливо. Наприклад, вже немає диких коней тарпанів, європейських турів, багатьох видів рослин. Протягом історії Землі на ній існувало ~ 500 млн. видів організмів, нині їх близько 2 млн. , причому головним ворогом природи виступає людина, яка витісняє умисно і неумисно з довкілля різні організми , руйнує їхній життєвий простір і взаємозв’язки в екосистемах.
4. Раціональне використання природних багатств передбачає зменшення використання невідновлюваних ресурсів та перехід на використання відновлюваних ресурсів. Наприклад, рано чи пізно, а енергетичні ресурси у вигляді нафти та газу будуть вичерпані. Вже зараз окремі виробники, які думають про майбутнє, вкладають частину своїх прибутків у пошук надійних відновлюваних ресурсів.
Наприклад, з ріпака, який дає в Україні високі врожаї, можна виготовляти рідке біопаливо для двигунів автомобілів. В Бразилії біопаливо вже давно виготовляють з цукрової тростини. Нас чекає широке впровадження сонячних та вітрових пристроїв. Виставка, яка проводилася в Миколаєві у 2007 році, показала, що в Україні існують виробники, які по прийнятним цінам вже виготовляють сонячні батареї та вітрові установки, причому їх придбати може будь – хто. Спостерігається масове впровадження нових віконних технологій з так званими “ євровікнами ”, які дозволяють економити теплову енергію.
Впроваджуються нові технології по тепловій ізоляції приміщень від холоду та спеки, що дозволяє влітку економити на використанні кондиціонерів, а взимку на використанні теплових приладів.
V. Закріплення нового матеріалу
Відповіді на питання §47
Тема: Населення і навколишнє середовище
Мета: систематизувати знання про взаємодію людини і природи; сприяти розвитку екологічного мислення учнів
Унаочнення: атласи, підручники
Мотивація навчальної діяльності
Бесіда з учнями за темою “ Проблема зростаючої кількості населення світу ”
Вивчення нового матеріалу - § 46
1. Проблема зростаючої кількості населення світу
2. Взаємодія людини з природою
3. Вплив природи на людину та її діяльність
4. Вплив діяльності людини на природу
5. Забруднення навколишнього середовища, екологічні проблеми Землі - § 42
6. Заходи щодо усунення негативних наслідків взаємодії населення з природою - § 42
Закріплення нового матеріалу
Відповіді на питання Відповіді на питання § 46
Тематичне оцінювання № 7
Різнорівневі завдання в 2 – х варіантах
Д. з. §46, 47, 42

Шкільний сайт

Недавно зробив сайт http://school56.edukit.mk.ua/ на безкоштовній платформі. Можливо, у когось є труднощі у веденні подібного, почитайте уважно розділ Технічні питання на ньому - там є посилання,- як розібратися. Крім того, див. http://osvita.ua/school/lessons_summary/informat/27806

Краєзнавство ( Миколаївська область)

На цьому блозі розміщена складена мною затверджена Програма факультативного курсу краєзнавства Миколаївської області. За проханням вчителів розміщую живим несканованим текстом неповні невідредаговані свої конспекти, які скоротять бажаючим шлях для написання більш повних конспектів.
Тема: Вступ
Урок 1: Вступ.
Дата:
Мета: сформувати поняття «краєзнавство», «своя місцевість», «рідний край», «горизонт»; навести приклади природоохоронних заходів, які здійснюються в Миколаївській області; навчити учнів вести календар погоди, показувати сторони горизонту на місцевості, спостерігати за погодою та сезонними змінами в живій природі
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, зошити-практикуми з географії 6 класу
Вивчення нового матеріалу
1. Що вивчається в курсі «Краєзнавство».
2. Поняття «рідний край», «своя місцевість», «горизонт».
3. Організація спостережень за погодою, фенологічні спостереження.
4. Ведення календаря погоди.
5. Екскурсія «Ознайомлення з природою своєї місцевості восени. Визначення сторін горизонту»
Домашнє завдання: Ведення календаря погоди

Тема: Географічне положення рідного краю
Урок 2: Географічне положення рідного краю
Дата:
Мета: сформувати поняття «географічне положення»; охарактеризувати географічне положення свого населеного пункту – міста Миколаєва; пояснити розміщення свого населеного пункту, обласного центру на карті області та карті України; вміти знаходити і показувати свій населений пункт і область на картах; навчити учнів визначати напрям зі свого населеного пункту до різних географічних об’єктів; ознайомити учнів з іншими джерелами знань про рідний край
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, зошити-практикуми з географії 6 класу, глобус, настінні карти України і світу, контурні карти Миколаївської області, виставка «Рідний край» в шкільній бібліотеці
Вивчення нового матеріалу
1.Поняття «географічне положення».
2. Місцезнаходження свого населеного пункту на земній кулі, материку, території України.
3. Карти і атласи як джерела географічних знань.
4. Інші джерела знань про рідний край.
5. Короткий нарис про природу Миколаївщини.
6. Практична робота №1. Визначення на картах географічного положення свого населеного пункту, району, області. Позначення обласного центру, свого населеного пункту, меж області на контурній карті. Визначення напрямів зі свого населеного пункту до столиці України, до морів України тощо
7. Відвідання виставки «Рідний край» в шкільній бібліотеці, ознайомлення з наявними там джерелами знань про Миколаївщину.
Домашнє завдання: Ведення календаря погоди, навести свої знайдені приклади джерел знань про рідний край
Тема: Поверхня і корисні копалини
Уроки 3-5: Поверхня і корисні копалини
Дати:
Мета: ознайомити учнів з формами земної поверхні, пояснити, що таке нівелір, як зображаються на фізичній карті ділянки земної поверхні з різною висотою, що таке гірські породи, мінерали, корисні копалини, ознайомити з властивостями гірських порід (колір, твердість, щільність тощо), сформувати поняття «вивітрювання», визначити конкретні форми поверхні та гірські породи свого краю; навчити учнів визначати висоту за допомогою нівеліра та найпоширеніші гірські породи й корисні копалини свого краю
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, зошити-практикуми з географії 6 класу, глобус, настінні карти України і світу, нівелір
Вивчення нового матеріалу
1.Форми земної поверхні у своєму краї.
2. Висоти та їх зображення на фізичній карті.
3. Найвища і найнижча точки над рівнем моря своєї місцевості.
4. Нівелір і вимірювання висот.
5. Гірські породи і мінерали.
6. Властивості мінералів.
7. Корисні копалини.
8. Вивітрювання, переміщення й нагромадження гірських порід.
9. Особливості поширення та залягання гірських порід Миколаївської області.
10.Практична робота №2 «Визначення висоти точок земної поверхні своєї місцевості за допомогою нівеліра»
Домашнє завдання: Збирання фрагментів місцевих гірських порід і корисних копалин, фотографії краєвидів Миколаївської області в сімейних архівах
Тема: Повітря. Погода
Урок 6: Повітря. Погода.
Дати:
Мета: охарактеризувати склад повітря, основні властивості повітря і його значення для життя людини, стан погоди,пояснити, що таке погода і як ведуться спостереження за нею, навчити описувати особливості погоди свого краю; розпізнавати метеорологічні прилади, спостерігати за погодою, вести календар погоди, знімати показники з метеорологічних приладів, складати опис погоди
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, зошити-практикуми з географії 6 класу, підручники з географії 6 класу

Вивчення нового матеріалу
1. Поняття про повітря. Його склад, властивості та значення для життя на Землі.
2. Погода і спостереження за нею. Зміни погоди.
3. Метеорологічна служба. Метеорологічні прилади.
4. Прогнозування погоди і народні прикмети. Місцеві ознаки погоди. Стихійні метеорологічні явища ( бурі, зливи, ожеледь, суховії, град тощо).
5. Використання можливостей Інтернету в прогнозуванні та архівуванні характеристик погоди.
6. Охорона повітря.
Практичні роботи
№3 «Складання опису погоди за місяць за даними календаря погоди»
№4 «Ознайомлення з метеорологічними приладами»


Домашнє завдання: ведення календаря погоди, використання даних з Інтернету
Тема: Вода в природі

Урок 7: Вода в природі

Дати:
Мета: поглибити знання учнів про властивості і стани води, про особливості поверхневих і підземних вод своєї місцевості, вдосконалити вміння називати і показувати водойми своєї місцевості на карті, визначати напрям рік, складати опис місцевих річок
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, зошити-практикуми з географії 6 класу, настінні карти Миколаївської області

Вивчення нового матеріалу
1. Властивості води.
2. Стани води.
3. Значення води для життя на Землі.
4. Водні об’єкти своєї місцевості.
5. Проблеми водопостачання.
6. Місцеві гідрологічні пам’ятки природи.
7. Охорона водних об’єктів свого краю
8. Робота з атласами та настінними картами Миколаївської області.

Домашнє завдання: позначити водойми на контурних картах Миколаївської області
Тема: Ґрунт

Урок 8: Ґрунт

Дати:
Мета: поглибити знання учнів про ґрунт, його склад та властивості, визначити вплив властивостей ґрунту на врожайність сільськогосподарських рослин, навчитися відрізняти ґрунт від гірської породи, поглибити уявлення про охорону ґрунтів
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, настінні карти Миколаївської області

Вивчення нового матеріалу
1. Ґрунт – це верхній пухкий шар Землі, що має властивість родючості.

2. Родючість – властивість ґрунту забезпечувати рослини необхідними для їх розвитку мінеральними речовинами.

3. Родючість залежить від кількості гумусу (перегною).

4. За 100 років товща ґрунту збільшується від 0,5 до 2,0 см..

5. В ґрунті відбуваються фізичні, хімічні та біологічні процеси.

6. Склад ґрунту: він складається з 3-х частин – твердої (дрібні мінерали з гірських порід, гумус), рідкої (вода), газуватої (повітря).

7. Ґрунт – одне з трьох основних середовищ життя на Землі.

8. Найпоширеніші ґрунти України та миколаївської області.

9. Охорона ґрунтів: правильний обробіток – (важкі сільськогосподарські машини руйнують структуру ґрунту, правильні сівозміни, поля під паром), правильне внесення мінеральних та органічних добрив, охорона від механічного, хімічного та радіоактивного забруднень, заборона спалювання рослинних решток на полях, городах, в садах і виноградниках.

10. Робота з атласами та настінними картами Миколаївської області.

Домашнє завдання: вміти визначати різні ґрунти на картах Миколаївської області
Тема: Рослинність і тваринний світ
Урок 9: Рослинність і тваринний світ
Дати:
Мета: систематизувати знання учнів про рослинність і тваринний світ свого краю, показати вплив діяльності людини на рослинний і тваринний світ, необхідність охорони навколишнього живого світу, ознайомити учнів з Червоною книгою України; виховувати любов і бережне ставлення до природи.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, настінні карти Миколаївської області
Вивчення нового матеріалу
1. Рослинний світ дає людині їжу, кисень для дихання, місця відпочинку, сировину для виготовлення різноманітних речей.
2. Рослини поширені на всіх материках, крім Антарктиди.
3. Для життя рослин необхідні такі умови: тепло, світло, грунт і вода.
4. Дикорослі рослини Миколаївщини:
Дерева Кущі Трав’янисті
Акація біла Шипшина Щириця
Верба Глід Очерет
Тополя Вовчі ягоди Подорожник
Сосна Дереза Кульбаба
В’яз Терен Лобода
5. Культурні рослини Миколаївщини:
Дерева Кущі Трав’янисті
Яблуня Аґрус Пшениця
Груша Смородина Кукурудза
Горіх Троянда Ячмінь
Черешня Виноград Квасоля
Слива Обліпиха Баклажани
6. Необхідними умовами для життя тварин є певна кількість світла, вологи, тепла, їхня зміна на протязі року. Умовою життя тварин є також достатня кількість їжі.
7. На Миколаївщині поширені багато тварин, зокрема багато видів червей, молюсків, ракоподібних, павуків, комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців.
8. Дикі тварини Миколаївщини:
Звірі Птахи Комахи
Ховрах Горобець Тарпан
Дельфін Грак Оса
Козуля Сіра ворона Комар
Лисиця Чайка Колорадський жук
Кабан дикий Лебідь Цвіркун польовий
9. Свійські тварини Миколаївщини:
Звірі Птахи Комахи
Корова Куриця Бджола
Кінь Качка
Свиня Гуска
Вівця Індик
Собака Індокачка
10. Червона книга – це список і відомості видів тварин, які вже зникли або перебувають під загрозою зникнення. В Червоній книзі України близько 400 видів тварин. Серед них: жук-рогач, метелик махаон, їжак вухатий, соль пуга звичайна, сокіл сапсан, кам’яний краб, рись звичайна, пелікан рожевий, хохуля звичайна.
11. Природоохоронні території: заказники, заповідники, національні парки, зоопарки
Домашнє завдання: знайти матеріали про природоохоронні території Миколаївщини



Тема: Населення краю: історія та сучасність
Урок 10: Заселення людиною краю. Свій населений пункт
Дата:
Мета: ознайомити учнів з процесами заселення краю, історією заснування міста Миколаєва, встановити чисельність мешканців міста і області та їх національний склад, сформувати уявлення про місце Миколаївщини на карті України та зв’язки області з іншими регіонами країни, навчити знаходити Миколаїв на карті області та України
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, карта Миколаївської області.
Вивчення нового матеріалу
1. В Україні станом на 01.01. 2008 року населення становить 46 млн. 372,7 тис.
2. Населення Миколаївської області – 1 млн. 203,6 тисяч осіб.
3. Населення міста Миколаєва – приблизно 500 тисяч осіб.
4. Після війни Росії і Туреччини в 1768-1774 роках і приєднання сучасної території Миколаївщини до Російської імперії почав формуватися сучасний національний склад населення області та інтенсивно збільшуватися його кількість. Територію колонізували українці з більш північних територій, росіяни з Росії, представники інших європейських народів. Колонізація заохочувалася російською адміністрацією заради включення територій Причорномор’я в систему Російської імперії і передусім в господарство.
5. Місто Миколаїв виникло саме як місто в 1789 році заради будівництва на місцевій верфі на Інгулі дерев’яних військових кораблів. На початку свого існування воно складалося з кількох куренів та землянок, згодом почали споруджуватися з місцевого каменю державні споруди та будинки місцевої знаті. Протягом багатьох років Миколаїв будувався сам та приєднував до себе сусідні села та хутори, деякі з яких засновані набагато раніше, ніж місто, наприклад, сучасний Корабельний район міста, що включає колишню Вітовку- Богоявленськ –Жовтневе. Місто назване в честь святого Миколи.
6. Миколаїв – обласний центр Миколаївської області, він розділений умовно на 4 міських райони, підпорядкованих міській раді Миколаєва.
7. Національний склад області відповідно до даних останнього перепису 5 грудня 2001 року такий:
українці – 77,4%, росіяни – приблизно 18%, молдовани – 13%, євреї – 0,9%, болгари – 0,6%, інших – менше 0,1 %. Відсоток українців по Миколаївській області більший, ніж в середньому по Україні.
8. Миколаївська область інтегрована в господарство України і має безліч різноманітних зв’язків з іншими регіонами країни. За характером господарства область умовно відносять до Причорноморського економічного регіону з двома сусідніми областями та АРК.
9. Робота з настінними картами та картами атласу.

Домашнє завдання: Контурна карта області
Тема: Населення краю: історія та сучасність
Урок 11: Культура, побут населення. Видатні люди. Практична робота «Складання схеми родоводу з описом його географії»
Дата:
Мета: сформувати уявлення про елементи культури і побут населення області, ознайомити учнів видатними людьми краю, навчитися складати схему й опис свого родоводу
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, карта Миколаївської області, виставка «Видатні земляки» в школі.
Вивчення нового матеріалу
1. Більшість населення області вільно володіє українською та російською мовами. В публічному вжитку у великих містах переважає російська мова, в малих містах та селах – українська мова.
2. Відношення до релігії – віруючі і невіруючі (точної статистики і досліджень немає), певна частина віруючих дотримується епізодично лише певних обрядів. Віруючі в багатьох конфесіях і церквах переважно християни. Є частина мусульман.
3. Звичаї та обряди місцевого населення базуються переважно на традиційній українській культурі. Проявляються вони найбільше в святкуванні чи відзначанні найбільш значимих подій в житті людини, менталітеті людей та в традиційному характері стосунків людей в суспільстві та в родині
4. Особливості сучасного побуту. Люди живуть здебільшого окремими сім’ями в квартирах багатоповерхових будинків або в окремих будинках з присадибними ділянками. В селах жителі на присадибних ділянках вирощують фрукти і овочі, тримають домашніх тварин. Речі побуту в основному фабричні і виготовлені зі штучних або природних матеріалів. Інтенсивно входить в побут електроніка, зокрема комп’ютери та Інтернет.
5. У зв’язку з руйнуванням великих сільськогосподарських підприємств велика частина сільського населення зараз намагається переїхати до великих міст, але на заваді часто стоїть питання житла.
6. Видатні люди краю. М.М. Аркас – композитор і історик, С. О. Макаров – флотоводець, А. І. Зарудний – академік. У визначенні таких людей є елемент суб’єктивності, особливо в присудженні звань почесних громадян міста. Зокрема, останні мають великі досягнення в окремих галузях діяльності, проте не достатньо харизматичні і не можуть себе подати як особистість суспільству для історії.
7. Відвідання виставки «Видатні земляки» на 3 поверху школи.
8. Практична робота «Складання схеми родоводу з описом його географії»

Домашнє завдання: Скласти схему родоводу і його опис
Тема: Господарська діяльність
Урок 12: Види господарської діяльності, використання природних багатств, сучасні види господарської діяльності. Найпоширеніші професії
Дата:
Мета: Ознайомити учнів з видами господарської діяльності мешканців краю, зокрема сучасними видами, оцінити господарське значення природних багатств краю для розвитку народного господарства, ознайомити з найпоширенішими професіями, виховувати в учнів дбайливого господаря
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, карта Миколаївської області
Вивчення нового матеріалу
1. Три головних види господарської діяльності людей в області: промисловість, сільське господарство, обслуговування. Перші два відносяться до виробничої сфери, третій – до невиробничої.
2. Промисловість області включає заводи, фабрики, кар’єри, де виробляється різноманітна продукція.
3. Сільське господарство складається з двох галузей – рослинництва і тваринництва. Вони виробляють для людей продукти харчування.
4. Обслуговування – це транспорт, зв'язок, освіта, охорона здоров’я, культура та спорт, комунальна служба, торгівля.
5. Природні багатства в області різноманітні: корисні копалини, сприятливий клімат, прісні водойми , лимани і Чорне море, родючі ґрунти, різноманітні види організмів рослинного і тваринного світу.
6. Корисні копалини в Миколаївській області: нікель, піски, глини, граніти, вапняки, уран, мінеральні води, цементна сировина.
7.В Миколаївській області значні рекреаційні ресурси: центри туризму, кліматичні курорти, бальнеологічні курорти, лікувальні грязі, мінеральні джерела, санаторії, будинки, бази і пансіонати відпочинку, дитячі оздоровчі табори.
8. Підприємства в місті Миколаєві - що вони виробляють – професії:
1) суднобудівні заводи-судна і кораблі-робітники різних спеціальностей, інженери;
2) ВО «Зоря»-турбіни-робітники і інженери;
3) Глиноземний завод-глинозем-робітники і інженери;
4) Янтар-пиво-робітники і технологи пивоваріння;
5) торговельні заклади-предмети торгівлі-підприємці і продавці;
6) транспорт-автомобілі, тролейбуси, автобуси, таксі, судна, поїзда, літаки-водії;
7) освіта-навчання і виховання-вчителі, викладачі;
8) медицина-лікування і профілактика хвороб –лікарі і медсестри;
9) управління містом-забезпечення роботи комунальних та інших служб-управлінці
Домашнє завдання: пояснення карт 11, 14, 15
Тема: Господарська діяльність
Урок 13: Види діяльності по створенню сприятливих умов життя і розвитку особистості. Традиційні заняття мешканців краю
Дата:
Мета: сформувати уявлення про види діяльності в області по створенню сприятливих умов життя і розвитку особистості, ознайомити учнів з традиційними заняттями мешканців краю.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, карта Миколаївської області.
Вивчення нового матеріалу
1. Установи освіти: школи, ліцеї, технікуми, коледжі, інститути, університети, ПТУ, гімназії.
2. Установи науки: Інститут імпульсних процесів і технологій НАН України, астрономічна обсерваторія.
3. Установи культури: бібліотеки, музеї, парки, зоопарк, театри, будинки культури.
4. Установи медицини: поліклініки, лікарні.
5. Традиційні заняття мешканців краю: робота в сільському господарстві, промисловості, транспорті, сфері обслуговування.
6. Установи освіти готують фахівців більшості професій, необхідних для життя краю. Деяких фахівців готують в містах сусідніх областей, наприклад, лікарів або вчителів по окремих предметах.
Домашнє завдання: інформація про професії членів сім’ї
Тема: Господарська діяльність
Урок 14: Екскурсія «Ознайомлення з місцевим підприємством, установою»
Дата:
Мета: ознайомитися з роботою місцевого підприємства (установи).
Унаочнення: план міста Миколаєва, блокнот
Вивчення нового матеріалу
1. Ознайомлення з місцем розташування підприємства.
2. Техніка безпеки.
3. Екскурсія

Домашнє завдання: звіт про екскурсію
Тема: Взаємодія людини і природи. Охорона природи
Урок 15: Взаємодія людини і природи. Охорона природи
Дата:
Мета: узагальнити знання, уміння і навички учнів з питань охорони природи, яких вони набули впродовж навчального року.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, атласи з географії 6 класу, карта Миколаївської області.
Вивчення нового матеріалу
1. Переважаючі несприятливі умови: змив ґрунтів, яро утворення, суховії, пилові бурі, ерозійні процеси, засолення ґрунтів.
2. Компоненти природи: тварини, сонячне тепло та світло, гірські породи і мінерали, рослини, води, ґрунти.
3. Природоохоронні заходи:
1) охорона ґрунтів від водної та вітрової ерозії
2) збереження природної родючості чорноземів шляхом підвищення культури землеробства, застосування агротехнічних, агромеліоративних та агрохімічних заходів
3) упередження процесів вторинного засолення ґрунтів
4) насадження лісосмуг для захисту ґрунтів від розвіювання
5) боротьба зі зсувами
6) рекультивація земель, порушення відкритим видобуванням корисних копалин
7) 7) розріджене зрошення , що запобігає пересушенню земель
8) Боротьба з техногенним підтопленням земель
4. Охорона вод та узбережжя:
1) застосування водоочисних систем і безстічних систем водокористування
2) пункти контролю за якістю поверхневих вод
3) упередження забруднення морських вод нафтопродуктами та баластними водами суден
4) збереження чистоти підземних лікувальних вод.
5. Охорона повітря – запобігання забрудненню атмосфери введенням на підприємствах пилогазоочисних систем та вдосконаленням транспортних засобів
6. Охорона рослинності – лісовідтворення, догляд за лісом, санітарні рубки, охорона від пожеж; благоустрій зелених зон навколо поселень; захист рослинності від тварин-шкідників.
7. Охорона тварин – збереження степової фауни
8. Заповідні території та об’єкти: Чорноморський біосферний заповідник, природний заповідник Єланецький степ, національний природний парк Бузький Гард, лісовий заказник Рацинська Дача, ботанічна пам’ятка природи Урочище Степок, парк-пам ятка садово-паркового мистецтва Мостовський. Є і інші об’єкти: заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, парки-памятки садово-паркового мистецтва, Миколаївський зоопарк
9. Значні рекреаційні ресурси – див. атлас Миколаївської області на ст. 11
Домашнє завдання: пояснення карт атласу Миколаївської області на ст.10-11
Тема: Взаємодія людини і природи. Охорона природи
Урок 16: Екскурсія «Ознайомлення з природою своєї місцевості»
Дата:
Мета: детально ознайомити учнів з природним об’єктом на околицях мікрорайону, який зазнав антропогенних змін і частково використовується в господарстві та інших цілях жителями Миколаєва, навчити учнів виявляти його природні компоненти та змін, що вони зазнали від діяльності людини.
Унаочнення: карта-план міста Миколаєва, блокноти, ручки
Вивчення нового матеріалу
1. Ознайомлення з місцем проведення екскурсії.
2. Техніка безпеки.
3. Екскурсія
Балка на північному сході Миколаєва між вулицею Кірова і залізницею тягнеться на захід до річки Інгул. Первісний грунт – чорнозем на глинистій основі з домішками піску. Ростуть степові трави, бур’яни, дерева ( дуби, клени, акації, дикі гостролисті маслинки ), кущі. Водяться ящірки, комахи, слимаки, дрібні пташки, сороки, забігають зайці. Великої шкоди рослинності завдає випасання кіз місцевими жителями. Вздовж балки розташовані гаражі, дитячий санаторій « Дубки », міська лікарня №3, Миколаївський базовий медичний коледж. Балка вздовж і поперек частково засипана сміттям . В давні часи по дну цієї балки, мабуть, текла річка – притока Інгулу ( бо в грунті є пісок ).

Домашнє завдання: звіт про екскурсію
Тема: Узагальнююче повторення
Урок 17: Узагальнююче повторення
Дата:
Мета: узагальнити вивчений за рік матеріал, систематизувати знання учнів про взаємозв’язки у природі.
Унаочнення: карти Миколаївської області і Миколаєва, атлас Миколаївської області
Вивчення нового матеріалу
1. На підсумковий урок вчитель виносить матеріал, який є переважно в новому атласі Миколаївської області.
2. Оскільки вивчення матеріалу курсу йшло переважно по плану, складеному ще до випуску атласу, вчитель пропонує сьогодні повторити матеріал за іншим планом – планом атласу.
3. Вчитель пропонує учням озвучити матеріал атласу по черзі.
4. Учні коментують матеріали і карти тем в атласі, вчитель доповнює та виправляє коментарі, відповідає на запитання.
5. Вчитель наголошує, що знання , які вони отримали в процесі вивчення факультативного курсу, стануть їм в пригоді при вивченні курсу географії в 6 класі, 8 і 9 класах, а також в курсах біології і природознавства.
6. За напрацьованими матеріалами в електронному вигляді учні можуть також звернутися до вчителя

Домашнє завдання: Зберегти матеріали курсу та атлас Миколаївської області для використання на уроках географії .
7.

Кросворд "Держави світу"

Португальський О.В.Дидактичний креатив. Кросворд "Держави світу"//Географія. - Видавнича група "Основа" - січень 2012. - №2(198)

Конспект5"Технологія вирощування рослин"

Португальський О.В. Планування варіативного модулю "Технологія вирощування рослин та догляд за ними" // Форум педагогічних ідей « Урок ».Освіта.UA – Розділ «Методика та технологія» - 2012.
ТРУД 9ВР БМ 9-10(невідредагований неповний конспект)
Тема 1. Виробнича діяльність і природне середовище. Екологічна ситуація. Джерела забруднення в сільському господарстві.
КС1. Виробнича діяльність і природне середовище. Екологічна ситуація. Джерела забруднення в сільському господарстві .
Мета: (навчальна) ознайомити учнів з поняттями виробнича діяльність, природне середовище, екологічна ситуація, джерела забруднення в сільському господарстві, їх зв’язок, (виховна) виховувати розуміння залежності стану довкілля від діяльності людини, (розвивальна) на конкретних прикладах вчити знаходити взаємозв’язки між розвитком суспільства і станом природного середовища
Унаочнення: робочі зошити, фотографії ландшафтів.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель вітає учнів, перевіряє готовність учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель перевіряє учнями вивчення домашнього завдання за допомогою письмових тестів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Виробнича діяльність впливає на стан природного середовища, зупинимося на цьому детальніше.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Еволюція природи Землі поділяється історично на два етапи: перший – до появи в природі людини і другий – період суспільного розвитку. Взагалі еволюція природних систем триває ~3,5 млрд. років
2. Головним чинником природних перебудов ландшафтів на І етапі були кліматичні зміни з чергуванням періодів зледеніння і міжльодовиковими епохами.
3. На ранній стадії зародження людської цивілізації (кілька мільйонів років тому) була епоха збиральництва і мисливства, яка не призводила до зміни природних компонентів.
4. Наступною була епоха аграрної культури (~8 тисяч років тому) ,з введенням в культуру дикорослої флори і прирученням диких тварин. Вона призвела до істотних змін у природних ландшафтах та значної руйнації природних компонентів.
5. В епоху індустріального виробництва природні ресурси безпосередньо залучаються до виробничих процесів. Різко збільшилося використання невідновних мінеральних ресурсів літосфери. На місці природних ландшафтів стали формуватися антропогенні ландшафти. Людство сповідувало самогубницький підхід господаря природи.
6. Зараз триває епоха постіндустріального суспільства з надприродним и масштабами споживання ресурсів Землі. Щороку використовується понад ~3,5 трлн. тонн водних ,повітряних, біологічних, мінеральних ресурсів. Людина використовує вже 89 хімічних елементів.
7. Екологічна ситуація в світі і зокрема в Україні у зв’язку зі стрімким науково-технічним прогресом катастрофічна. Наприклад, на околицях Миколаєва протягом останніх років відбуваються катастрофічні викиди пилу з відходів Миколаївського глиноземного заводу – так званого червоного шламу. Вітер зносить червоний пил з відкритих шламосховищ заводу на села, поля і Бузький лиман. Подібна катастрофа в Угорщині отримала значний суспільний резонанс. На жаль, наше суспільство і держава в особі її керівництва реагують дуже мляво на подібну шкоду природі. Також потужність очисних споруд Миколаєва недостатня для очистки всіх каналізаційних стоків півмільйонного міста, що потрапляють в лиман.
8. Сільськогосподарське виробництво – одне із джерел забруднення навколишнього середовища.
9. Забруднення – привнесення надмірної кількості хімічних елементів та їхніх сполук у природне середовище.
10. Забруднювальні речовини поділяють на механічні (тверді тіла), хімічні (тверді, рідкі, газоподібні речовини), фізичні (теплові, радіаційні, електромагнітні, шумові тощо), біологічні (віруси, бактерії, грибки, органічні рештки).
11. Пестициди – штучні хлорорганічні і фосфорорганічні речовини, які використовують для боротьби з бур’янами і шкідниками сільського господарства. Надходять з поверхневим і дренажним стоком з полів, діють токсично, мутагенно, кумулятивно, руйнуються тривалий час.
12. Забруднені ґрунти втрачають природну родючість через масову загибель мікроорганізмів, які забезпечують ґрунтоутворення і насичення ґрунтів поживними речовинами.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
Тема 2. Охорона ґрунту, запобігання забруднення водойм, повітря, організмів. Екологічно чисті технології і види енергії.
СУ2. Охорона ґрунту, запобігання забруднення водойм, повітря, організмів. Екологічно чисті технології і види енергії
Мета: (навчальна) поглибити знання про охорону ґрунту, запобігання забруднення водойм, повітря, організмів та екологічно чисті технології і види енергії , (розвиваюча) розвивати вміння учнів встановлювати на матеріалі теми причинно-наслідкові взаємозв’язки, (виховна) виховувати в учнів екологічний підхід у створенні технологічних процесів з використанням природних компонентів.
Унаочнення: робочі зошити, фотографії ґрунту, споруд і машин з використанням різних видів енергії.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Грунти потребують охорони від вітрової і водяної ерозії, руйнівної дії тракторів та машинно-тракторних агрегатів.
2. Ще в 1970-х роках вздовж автомобільних доріг України з вікна автомобіля можна було побачити постаті ховрахів біля доріг, які жили на полях біля доріг. Зараз можна проїхати 1000 км і не помітити жодного ховраха, хоча поруч з дорогами врожайні поля із зерном. Відсутність життя на полях – результат інтенсивного застосування пестицидів. Їх застосовують проти комах, гризунів, вірусних , бактеріальних і грибкових захворювань.
3. Вітрова ерозія – знесення з полів у вигляді пилу часток ґрунту і перенесення їх в непридатні для вирощування рослин місця. Вітровій ерозії сприяє посуха – в будь-яку пору року, особливо літню.
4. Водна ерозія – знесення ґрунту з полів водою, при цьому в місцях інтенсивних потоків води утворюються навіть рівчаки і яри.
5. Структуру ґрунту на полях руйнує також важка сільськогосподарська техніка. Частки ґрунту перетворюються на пил, який н утримує влітку вологу, а під час опадів поживні речовини – вони вимиваються водою.
6. Для запобігання забруднення водойм, повітря, знищення рослинного і тваринного світу використовуються різноманітні засоби. Але передусім сільськогосподарське виробництво повинно утримуватися правильних технологій з мінімальною шкодою для природних компонентів.
7. Екологічно чисті технології в сільському господарстві – технології отримування врожаю без використання штучних хімічних речовин, шкідливих для природних компонентів і людини як споживача. Їх застосування може зменшити врожай і підняти його ціну, проте люди при цьому вживають продукти без страху за своє здоров’я. Україна має значний потенціал для впровадження саме таких технологій. Частково цьому сприяє висока ціна на мінеральні добрива і пестициди, що виробляються в Україні з використанням дорогих енергоносіїв. А не сприяє катастрофічне зменшення кількості органічних добрив внаслідок руйнації великих господарств – колгоспів і радгоспів з великим поголів’ям тварин і птахів. Більшість фермерів неспроможні тримати великі комплексні господарства і обмежуються збором врожаю та його продажем будь-кому без використання для власного тваринництва.
8. Екологічно чисті види енергії – ті, що не утворюють шкідливих речовин і не забруднюють природне середовище. На жаль, їхня частка в загальному обсягу світової енергії поки що незначна. Але у найбільш розвинутих країнах все більше використовуються вітрова і сонячна енергії. Використання енергії падаючої води зростає мало, оскільки більшість великих річок вже за регульовано греблями.
9. Можна вважати екологічно відносно чистими види енергії, які можна використовувати від використання рослинних жирів, спиртів для виготовлення пального, а рослинні маси – як відновлювальне паливо.
10. Замкнуті безвідходні цикли з виробництва продуктів рослинництва і тваринництва найкраще використовувати на великих сільськогосподарських підприємствах. На них тварини утворюють органічні добрива для рослин, а рослини утворюють корм для тварин
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
КР3. Тематичне оцінювання
Мета: (навчальна) провести оцінювання навчальної діяльності учнів протягом вивчення теми, (виховна) на прикладі виконання різнорівневих завдань виховувати послідовність і ретельність у виконанні письмових завдань, (розвивальна) розвивати вміння учнів аналізувати допущені недоліки (помилки) в ході виконання роботи.
Унаочнення: робочі зошити, тести.
ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ (додаються)
Д. з.: Конспект

Конспект4"Технологія вирощування рослин"

Португальський О.В. Планування варіативного модулю "Технологія вирощування рослин та догляд за ними" // Форум педагогічних ідей « Урок ».Освіта.UA – Розділ «Методика та технологія» - 2012.
ТРУД 9ВР БМ 7-8(невідредагований неповний конспект)
Тема 1. Шкідники, хвороби рослин та боротьба з ними.
АП1. Шкідники, хвороби рослин та боротьба з ними.
Мета: (навчальна) ознайомити учнів зі шкідниками, хворобами рослин та боротьбою з ними,(виховна) формувати поняття «шкідливе» і «корисне» , (розвивальна) навчити використовувати знання для позитивного впливу на корисні компоненти природи і зменшення дії негативного впливу на них.
Унаочнення: робочі зошити, фотографії рослин.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель вітає учнів, перевіряє готовність учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель перевіряє учнями виконання домашнього завдання.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
На будь-які рослин без винятку впливають негативно певні шкідники і хвороби. Зупинимося на деяких з них.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Під шкідниками рослин ми звичайно розуміємо тварин різноманітних розмірів від великих до мікроскопічних, які негативно впливають на розвиток рослин. Різними органами рослин харчуються приблизно 600 видів комах, кліщів, молюсків, а також безліч інших тварин, включаючи ссавців.
2. Хвороби – порушення нормального обміну речовин у тканинах, клітинах, органах рослин під впливом фіто патогенних або несприятливих умов. Хвороби проявляються у в’яненні, висиханні, хлорозі, карликовості, плямистості, нальоті, пустулах, пухлин, деформації тканин, виразках.
3.До шкідників відносяться такі комахи: різні види сарани, попелиць, клонів, жуків, метеликів, пильщиків. Інші групи шкідників: нематоди, кліщі, слимаки, гризуни ( миші, пацюки, хом’яки, ховрахи).
4. Хвороби рослин ділять на неінфекційні (непаразитарні) та інфекційні (паразитарні).
5. Неінфекційні хвороби –хвороби внаслідок дії на рослину несприятливих абіотичних факторів довкілля: води, температури, умов живлення, шкідливих домішок в повітрі.
6.Збудники інфекційних хвороб: гриби, бактерії, актиноміцети, віруси, мікоплазмові тіла, квіткові рослини-паразити .Наприклад: парша - гриб, кореневий рак – бактерії.
7. Основою хімічного методу боротьби зі шкідниками і хворобами є використання хімічних сполук-пестицидів. Інсектициди- проти різних комах, акарициди – проти кліщів, зооциди – проти гризунів, фунгіциди – проти збудників хвороб, нематоциди – проти нематод, гербіциди – проти бур’янів.
8. Є також препарати комбінованої дії проти шкідників і збудників хвороб.
9. Є також препарати комбінованої дії проти шкідників і збудників хвороб.
10. Вимоги до пестицидів – вони повинні бути високотоксичними до шкідників і малотоксичними до рослин, людини і теплокровних тварин.
11. Конкретні пестициди вибирають під конкретні рослини і хвороби.
12. Учні до роботи з пестицидами не допускаються.
13. За прогнозами вчених, до 2020 року основні шкідники і збудники хвороб можуть стати стійкими до відомих пестицидів.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
Тема 2. Екологічно чисті методи боротьби зі шкідниками і хворобами.
АП(2-3). Екологічно чисті методи боротьби зі шкідниками і хворобами.
Мета: (навчальна) дати характеристику екологічно чистих методів боротьби зі шкідниками і хворобами, (розвиваюча) поглибити уявлення учнів про різноманітність методів боротьби зі шкідниками і хворобами, (виховна) виховувати в учнів бережливе ставлення до різноманіття видів організмів в природі.
Унаочнення: робочі зошити, фотографії рослин.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Іноді замість пестицидів можна використовувати екологічно чисті методи боротьби зі шкідниками і хворобами. Їхній недолік – вони досить копіткі, потребують повторного застосування, потребують перевірки рецептур і часто ручної роботи по їх приготуванню замість застосування готових хімічних, вироблених на хімічних заводах.
2. Відвари і настої із рослин проти дрібних сисних комах-попелиць, мідянок, личинок комах. Ці препарати отруйні в деякій мірі і для людей, тому треба дотримуватися запобіжних заходів. Звичайно такі відвари і настої готують експериментально, тому що дані про них суперечливі. Готують їх звичайно з сухих рослин, перемелених на порошок.
3. Використовують листя для приготування водних настоїв: бузини чорної трав’янистої , зеленого бадилля картоплі, листя лопуха (проти гусениць), луски цибулі, листя і коріння кульбаби, відвар з полину (проти листогризучих гусениць та яблуневої плодожерки, відвар тютюну і махорки – проти попелиць, кліщів, молодих гусениць, пил тютюну або в суміші з пилом гашеного вапна чи золи, настій часнику – проти кліщів, попелиць, медяниць. Сода кальцинована – розчин проти борошнистої роси. Цемент, вапно - обпилювання міжрядь проти слимаків. Ант хлороз – для обприскування проти вапняного хлорозу. Побілка – від сонячних опіків і хвороб.
4. Проти мишоподібних гризунів – суміш принад з негашеного вапна, борошна, цукру, гіпсу.
ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
Д. з.: Конспект,

Конспект3"Технологія вирощування рослин"

Португальський О.В. Планування варіативного модулю "Технологія вирощування рослин та догляд за ними" // Форум педагогічних ідей « Урок ».Освіта.UA – Розділ «Методика та технологія» - 2012.
ТРУД 9ВР БМ 5-6(невідредагований неповний конспект)
Тема 1. Місце декоративних кущових рослин в озелененні, їх роль. Характеристика українських видів кущів.
ЗП1. Місце декоративних кущових рослин в озелененні, їх роль. Характеристика українських видів кущів.
Мета: (навчальна) ознайомити учнів з місцем декоративних кущових рослин в озелененні, їхньою роллю; дати характеристику українських видів кущів,(виховна) виховувати любов до природи і почуття прекрасного, (розвивальна) розширити свідомий життєвий кругозір учнів у сприйнятті довкілля і дати приклади позитивного впливу людини на нього .
Унаочнення: робочі зошити, фотографії рослин.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель вітає учнів, перевіряє готовність учнів до уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Учитель перевіряє учнями виконання домашнього завдання.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Коли ми йдемо через сквер, парк чи навіть вздовж дороги, ми часто несвідомо бачимо різні рослини. Але чи задумуємося ми про те, що їх колись посадили з якоюсь метою люди, про те, чи забезпечений постійний догляд за цими рослинами, чи вдало підібраний видовий склад рослин для місцевих умов тощо…
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Декоративні рослини – рослини, які звичайно вирощують для оформлення садів, парків, скверів, дворових територій. В житлових приміщеннях їх ще називають кімнатними рослинами. Декоративні рослини використовуються і для створення живих колючих огорож або неколючих огорож для обмеження ходіння і проникнення через певні напрямки і ділянки. Як колючі огорожі найбільш ефективні шипшина та ожина, ожина часто доповнює штучні огорожі і чіпляється до них гіллям.
2. Серед декоративних кущових рослин на території України найбільш відомі бузок, жасмин, калина, троянди, туї. З дикоростучих найбільш поширена шипшина, яка потребує щорічного обрізання гілок. Більш цінні самшит, кипарисовики, ялівець козацький .Цінні види рослин потребують звичайно не тільки догляду, а і охорони не тільки від крадіїв з метою пересадки на своїх приватних ділянках, але частіше від зовсім безглуздого обривання квіток , гілок і подальшого повного знищення.
3. Троянди – культурні рослини родини трояндових. Дикорослі рослини – шипшина. Троянди мають плоди у вигляді шипшини. Відомо близько 14000 сортів троянд. Троянди використовують як декоративні рослини, як харчову рослину для виготовлення з пелюсток варення, як ефірну рослину. Звичайно троянди потребують не тільки догляду , але і охорони, незважаючи на їхню поширеність. Посадковий матеріал на троянди має постійний попит, як попит на квіти для подарунків. Значну частину троянд імпортується в Україну, тому цю нішу мають заповнити українські виробники.
4.Бузок – кущова декоративна рослина заввишки до 5 м, з великою кількістю гілок, на яких утворюються суцвіття. Нині виведено близько 300 сортів бузку. Рослини невибагливі, але позитивно реагують на внесення добрив і особливо додаткове зрошення в умовах півдня України.
5. Жасмин – кущова рослина, відомо близько 300 сортів. Вирощується як декоративна та для отримання ефірної олії для парфумів.
6.Калина – гіллястий кущ або невелике (2-4 м)дерево. Квітки білі, пахучі. Плоди – червоні кулясті, зібрані у грона, достигають у жовтні. Розмножується живцями, відсадками, насінням. Виділено сорт «Київська садова № 1». Калина потребує вологи, тому на півдні України треба її додатково поливати.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
Тема 2. Характеристика ґрунтів для кущових рослин. Способи розмноження, садіння, догляд за рослинами.
ЗП2. Характеристика ґрунтів для кущових рослин.
Мета: (навчальна) дати характеристику ґрунтів для кущових рослин, (розвиваюча) поглибити уявлення учнів про ґрунт як специфічний компонент живої і неживої природи, (виховна) виховувати в учнів бережливе ставлення до ґрунту.
Унаочнення: робочі зошити, фотографії рослин.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Декоративні рослини, як і всі, люблять гарний ґрунт відповідно до свого рослинного виду та місця походження, добре реагують на добрива та певну кількість зрошення. В ґрунт повинно проникати повітря ,що звичайно забезпечує або його природна структура, або поверхневий обробіток, або внесення піску і органічних добрив з рослинними рештками, або мульчування рослинними рештками. Вибір ґрунту під конкретні види рослин роблять з використанням довідкових даних певних довідників або даних з Інтернетної інформації, що має певні ознаки достовірності по авторам матеріалу або видавцям.
2. В умовах міста і біля шкіл ґрунт звичайно втратив природну структуру, неякісний і засмічений ще в період міського будівництва. Часто невеликий шар завезеного чорнозему прикриває глину, перемішану з будівельним сміттям, оскільки в радянські часи будівництво відносно невеликих споруд не супроводжувалося звичайно зняттям і збереженням до завершення будівництва верхнього шару цінного чорнозему. В таких випадках треба надавати перевагу рослинам, які виживають в складних умовах і корені яких не гинуть та знаходять вологу і поживні речовини, проникаючи крізь будівельне сміття. Якщо відомо, що рослини виживають на поверхні таких засмічених під поверхнею ділянок, треба ні в якому разі не вирубувати їх з метою посадки більш капризних інших декоративних рослин; треба розмножувати їх додатково. Треба пам’ятати, що будь-якій рослині можна надати більш естетичну форму шляхом обрізання, фарбування вапном стволів, створення лунок для поливу тощо. Взагалі уявлення про красивий чи некрасивий вид рослини – поняття відносне. Так, в умовах півдня Україн,и звичайне дерево біло акація чи кущ жовта акація – рослини живучі і невибагливі, практично виживають без щорічного поливу і на поганому ґрунті З невибагливих рослин біля школи виживають також берест, але загинули каштани , незважаючи на глибоке коріння і невеличкий півметровий стовбур при посадці.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
ЗП3. Способи розмноження, садіння, догляд за рослинами.
Мета: (навчальна) познайомити учнів зі способами розмноження, садіння та доглядом рослин, (розвиваюча) розвивати вміння вибирати оптимальні технології вирощування рослин відповідно до місцевих умов і можливостей; застосовувати творчий підхід до роботи, (виховна) виховувати в учнів ретельність у дотриманні технологічних операцій.
Унаочнення: робочі зошити, енциклопедичний довідник «Лікарські рослини», фотографії рослин.
І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Способи розмноження кущів різні, але найбільш ефективний( див. попередні міні-модулі) – відсадки пагонів разом з корінням. Вони швидко укорінюються і за рік при дбайливому догляді рослина виростає та стає життєздатною для зимових умов .Інші способи більш копіткі і використовуються при відсутності достатньої кількості посадкового матеріал, особливо при розмноженні рідкісних сортів і видів.
2. Кущові рослини дуже позитивно реагують на догляд, який включає полив, внесення добрив тощо. При дбайливому догляді вони дають буйний щорічний приріст і треба лише дбати за формування крони у бажаному напрямку шляхом обрізання. Обрізання формує також крони кущів, які ростуть поруч.
3. Якщо у вас є можливість, можна висаджувати рослини самостійно на сусідніх пустирях, балках, у своєму дворі серед мікрорайону, біля водойм тощо. Це не потребує особливих зусиль, особливо якщо посадити їх рано весною у вологому ґрунті або восени у вологий ґрунт. Потім , після декілька років, буде приємно побачити дерева або кущі, висаджені вами з доброї волі по поклику свого серця. В народі кажуть, що людина недаремно прожила на світі, якщо побудувала житло, продовжила свій рід, посадила дерева.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
Д. з.: Конспект
Перевірка домашнього завдання (письмова)
1. В Україні в офіційній медицині використовують: приблизно 200 видів рослин, 2000 видів рослин, 20000тисяч видів
2. Народна медицина використовує: тільки офіційні лікарські рослини, офіційні і неофіційні, не знаю
3. Лікувальні рослини: вирощують самі, збирають дикоростучі, вирощують і збирають
4. Для підвищення імунітету і проти виснаження використовують таку рослину: ромашка лікарська, звіробій, ехінацея, чорнобривці
5. Отруйні рослини: заборонено використовувати скрізь, інколи використовують як лікарські, можна їсти невеликими порціями
6. Отруйні рослини : треба всі знищити, треба знищити деякі види, треба охороняти всі види
7. Використання органічних добрив при вирощуванні рослин документується тому, що….
8. Для збирання лікарських рослин використовується такий інвентар: ….
9. Рослини фасують в паперову упаковку тому, що…
10. Чому час заготівлі у різних рослин буває різним?.....
11. Пігулки з рослин: виготовляють, не виготовляють, не знаю
12. Більш точне дозування ліків: в народній медицині, на фабриках по виробництві ліків, виготовленні ліків в домашніх умовах