1. Міжпредметні пізнавальні
завдання.
Курс природознавства у 5 –му класі один з найбільш
показових в частині міжпредметних зв’язків. При цьому явно прослідковуються три
види інтеграції: спадкоємна (пов’язана з
курсами початкової школи), синхронна (пов’язана з курсами у 5-му класі) та
випереджальна (переважно курси 6-9 класів). Ще в початковій школі в різних
курсах (читання, образотворчого мистецтва, художньої праці) фігурують поняття
«природа», «предмети та явища живої і неживої природи», «пори року», «рослини»,
«тварини» тощо. Міжпредметний характер мають також загальнонавчальні вміння і
навички. Наприклад, при складанні конспектів уроку в 5 класі ще багато учнів
креслять стовпчики і рядки таблиць з помилками, мають проблеми у вмінні
працювати з підручником, орфографією, каліграфією тощо. Випереджальний вид
міжпредметної інтеграції з курсами
фізики, хімії, астрономії, біології, географії та екології мають теми «Тіла,
речовини та явища навколо нас», «Всесвіт», «Земля як планета», «Планета Земля
як середовище життя організмів», «Людина
на планеті Земля». На відміну від курсів природознавства в початковій
школи, курс природознавства 5 класу
оперує чіткими науковими поняттями з курсів вказаних предметів, які є першими сходинками
для поглибленого вивчення цих предметів в 6-9 класах.
Міжпредметний характер в частині змісту має також
вивчення окремих тем та виконання окремих завдань. Наприклад, при вивченні теми
«Видатні вчені-натуралісти» використовуються історичні дані-згадуються вчені з
їхніми країнами походження та біографічними даними. При виконанні міні-проектів
по окремим темам учням дозволяється виконувати роботи у вигляді комп’ютерних
презентацій, для чого вже треба мати достатні знання і вміння з курсу
інформатики 5 класу.
Використовуються в завданнях по окремих темах,
пов’язаних з географією, також контурні карти, з астрономією - схематичні
зображення.
2. Використання методів наукового
пізнання, спостереження, моделювання, теоретичний аналіз і творче узагальнення.
При вивченні теми «Методи вивчення
природи» в курсі природознавства вводяться поняття «метод», «спостереження»,
«експеримент», «вимірювання», «еталон». Елементи теоретичного аналізу наявні в
ході теоретичного пояснення тем, завдань практичних робіт, у висновках за
результатами практичних робіт. Творче узагальнення може бути більш розкритим в
ході виконання програмних міні-проектів.
3. Розвиток творчої уяви.
Розвиток творчої уяви учнів можна досягати різними прийомами синтезування творчої уяви.
1. Аглютинація-поєднання, здавалось, непоєднуваних частин, якостей в одне
ціле.
2. Аналогія – створення нового за схожістю з відомим.
3. Акцентування – підкреслення , загострення окремих ознак.
4. Гіперболізація – збільшення або зменшення предметів та їхніх частин.
5. Схематизація – прийом, при якому окремі уявлення стають більш чіткими, а
відмінності згладжуються.
6. Типізація – виділення істотного, повторювального в однорідних образах.
7. Реконструкція – створення образів уяви, коли за певною ознакою
«домислюється» цілісний образ.
Таких прийомів багато, особливо з методик філології
4. Блок-схема «Міжпредметні
зв’язки природознавства з іншими предметами».
