Календар погоди

Календар погоди

Дослідження «Спостереження за змінами у природі – ведення календаря погоди і опрацювання зібраних матеріалів»  учня (учениці) 6 -      класу  ________________   ________________

Календар погоди за ______________ 2017 року

Дата	Темпера- тура повітря	Хмарність	Опади	Напрям вітру	Дата	Темпера- тура повітря	Хмарність	Опади	Напрям вітру
1					17
2					18
3					19
4					20
5					21
6					22
7					23
8					24
9					25
10					26
11					27
12					28
13					29
14					30
15					31
16

Висновки за результатами спостережень:

Показники	Кількісні показники
Найвища температура протягом доби
Найнижча температура протягом доби
Місячна температурна амплітуда
Ясних днів
Хмарних днів
Днів з мінливою хмарністю
Днів з опадами
Днів без опадів

Для виконання роботи, крім власних вимірювань, можна використати дані сайтуhttp://meteo.ua/ua/archive  з архівом погоди по місту Миколаєву (або іншому місцю)

http://meteo.ua/ua/archive/112/nikolaev  Дані брати о 14-00, - приблизний час приходу зі школи
Календар погоди кожний учень заповнює самостійно

Скріншоти статистики і аудиторії блогу з панелі управління

Скріншоти  статистики і аудиторії блогу з панелі управління

Календарно-тематичне планування уроків географії в 7 класі

Календарно-тематичне планування уроків географії в 7  класі  за оновленою програмою 2017 року та конкретним підручником для 7 класу (С.Г. Копернік, Р.Р. Коваленко.-Київ: Грамота, 2016)

№  і тема уроку	Основне домашнє завдання
Вступ. Закономірності формування природи материків та океанів (11 годин)
1. Що вивчає географія материків і океанів. Джерела географічної інформації про материки та океани	§ 1
2. Форма і рухи Землі	§ 2
3. Походження материків та океанічних западин	§ 3
4. Тектонічні структури. Рельєф материків і його формування	§ 4
5. Закономірності формування клімату	§ 5
6. Кліматичні пояси Землі	§ 6
7. Водні маси та морські течії	§ 7
8.Природні комплекси материків. Широтна зональність і висотна поясність	§ 8
9. Способи орієнтування на місцевості. Компас. Поняття про азимут	§ 8,9
10. Практична робота № 1 «Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу»	Ст.39-40
11. Дослідження №1 «Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки». Підсумковий урок по темі	Ст.41-42
Африка(10 годин)
12. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Практична робота № 2 «Визначення географічних координат крайніх точок і протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід»	§ 9,10, ст.. 82-83
13. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. Практична робота № 3 «Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки»(протягом теми)	§ 11, ст. 83-84
14. Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Практична робота № 4 «Визначення основних типів клімату Африки за кліматичними діаграмами»	§ 12, ст. 85-87
15. Води суходолу. Використання водних ресурсів.	§ 13
16. Природні зони Африки. Вологі екваторіальні ліси	§ 14
17. Савани та рідколісся	§ 15
18. Тропічні пустелі і напівпустелі. Твердолистяні вічнозелені ліси та чагарники	§ 16
19. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти	§ 17
20. Населення. Держави. Зв’язки України з державами Африки	§ 18
21. Підсумковий урок по темі	Ст.88-89
Південна Америка. Австралія (10 годин)
22. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Практична робота № 2 «Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів материка» (протягом теми)	§ 19, ст. 115-116
23. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини	§ 20
24. Клімат Південної Америки. Практична робота № 6 «Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами»	§ 21, ст.116-118
25. Води суходолу Південної Америки	§ 22
26. Природні зони. Вертикальна поясність Анд.	§ 23
27. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки. Дослідження №2 «Природні унікуми Південної Америки»	§ 24
28. Населення. Держави. Зв’язки України з державами Південної Америки	§ 24, ст. 119-120
29. Географічне положення. Дослідження та освоєння Австралії. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. Практична робота № 7 «Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів материка» (протягом теми)	§ 25, 26, ст..141-142
30. Клімат. Практична робота № 8 «Визначення типів клімату  Австралії за кліматичними картами». Природні зони. Найвідоміші об’єкти Австралії	§ 27, 28
31. Населення, його склад та розміщення. Австралія- країна-материк. Україна і Австралія. Підсумковий урок по темі	§ 29
Антарктида (2 години) – додається в об’єднані теми в залежності  від кількості уроків в семестрі
32. Загальні відомості про Антарктиду	§ 30
33. Природа материка	§ 31
Північна Америка (9 годин)
34. Географічне положення. Історія відкриття та освоєння	§ 32
35. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини. Практична робота № 9 «Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Північної Америки» (протягом теми)	§ 33, ст. 188-189
36. Клімат Північної Америки	§ 34
37. Води Північної Америки	§ 35
38. Природні зони. Арктичні пустелі. Тундра. Ліси помірного поясу	§ 36
39. Перемінно-вологі ліси. Лісостепи і й степи. Пустелі та напівпустелі. Висотна поясність. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти	§ 37
40. Населення. Держави. Україна і держави Північної Америки	§ 38
41. Дослідження №3 «Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об’єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО»	Ст.162
42. Підсумковий урок	Ст.190-191
Євразія (12 годин)
43. Географічне положення. Поділ Євразії на дві частини світу. Практична робота № 10 «Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії» (протягом теми)	§ 39, ст. 229-231
44. Дослідження та освоєння материка	§ 40
45. Тектонічна будова. Рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх сил у його формуванні. Корисні копалини.	§ 41
46. Загальні риси клімату	§ 42
47. Кліматичні пояси і типи клімату. Практична робота № 11 «Визначення типів клімату в межах помірного кліматичного поясу Євразії за допомогою кліматичних діаграм»	§ 43, ст.231-233
48. Води суходолу	§ 44,45
49. Природні зони Євразії: Арктичні пустелі. Тундра. Ліси помірного поясу	§ 46
50. Лісостепи та степи. Пустелі й напівпустелі. Субтропічні ліси та чагарники. Савани. Вологі екваторіальні ліси	§ 47
51. Вертикальна поясність. Зміни природи людиною. Найвідоміші об’єкти	§ 48
52. Населення. Найбільші держави Європи та Азії. Зв’язки України з країнами Європи  та Азії	§ 49
53. Дослідження №4 «Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі: складання карти маршруту з позначеннями країн, природних об’єктів та природних комплексів»
54. Підсумковий урок	Ст. 234-235
Океани. Вплив людини на природу материків та океанів (10 годин)
55. Тихий океан: географічне положення. Острови. Рельєф дна	§ 50
56. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси. Охорона природи океану	§ 51
57. Практична робота №12 «Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті (виконується поетапно під час вивчення кожного океану»	Ст..245-246
58. Атлантичний океан	§ 52
59. Індійський океан	§ 53
60. Північний Льодовитий океан	§ 54
61. Використання природних багатств материків та океанів	§ 55
62. Екологічні проблеми материків та океанів	§ 56
63. Дослідження №5 «Шляхи розв’язування екологічних проблем»
64. Підсумковий урок	Ст. 269-270
65-70. Резерв (6 годин)

Навчальний проект «Посади дерево» (природознавство, 5 клас, 2017 рік)

Розробка виконана за оновленою   програмою, затвердженою Наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Тема обрана відповідно до рекомендацій програми з матеріально-технічного забезпечення, наявності власних розробок, особливостей природи свого краю. Може бути виконаний замість проекту з вирощування бобових рослин

Автор: Португальський Олександр Володимирович

Головне завдання проекту відповідно до програми: вести тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати (компетентності у природничих науках і технологіях).

Додаткові завдання: посадити дерева або кущі шляхом їх вирощування з насіння або кісточок , озеленити певну територію

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня

Знаннєвий компонент:

Учень називає середовище життя, умови, необхідні для вирощування дерев’янистих  рослин.

Діяльнісний компонент:

Учень описує результати власних спостережень і дослідів, пояснює вплив чинників середовища на ріст рослин, розпізнає окремі види  дерев’янистих рослин, використовує додаткові джерела інформації  для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях, формує вміння  фіксувати результати досліджень, представляти їх наочно, відпрацьовує математичну, інформаційно-цифрову компетентність, формулює гіпотези та порівнює результати дослідів з теоретично очікуваними, веде тривале спостереження.

Ціннісний компонент:

Учень формує свій внесок у діяльність групи, презентує результати своєї діяльності і діяльності групи, висловлює ідеї по черзі, уважно слухаючи інших при обговоренні, сприймає спільне групове рішення, здійснює само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до  кінцевого продукту проекту, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп, приносить конкретну користь у висадці дерев та кущів.

Обладнання: кісточки, насіння слив, вишень, черешень, терну, гледичії, білої акації, яблук, груш, інших дерев’янистих рослин,  лінійки, термометри, журнали  спостережень, роздатковий матеріал для малих груп із завданнями.

Хід роботи: Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку та пояснює головне завдання проекту.

Завдання.

І. Організація навчального проекту (організаційний урок або частина уроку).

Вчитель пояснює основний задум проекту. Всім відомий спосіб озеленення територій шляхом висаджування маленьких дерев та кущів . Основний його недолік в тому, що він досить трудомісткий, потребує певної технології посадки та догляду, зокрема, значної кількості води під час посадки та першого року росту саджанців. Не всі види рослин добре вкорінюються в ґрунт відразу, особливо   в посушливе літо. Але можна висаджувати дерева та кущі насінням або кісточками з плодів. Учні отримують завдання зібрати насіння або кісточки певних видів рослин, наприклад, білої акації, гледичії, кісточок слив. Висаджувати матеріал можна восени або весною в залежності від рекомендацій в літературі та в Інтернеті. Можна висаджувати ті ж самі рослини як восени , так і весною, порівнюючи потім результати. На прилеглих територіях до школи, в населеному пункті для висаджування можна використати звичайний інструмент, на віддалених територіях (полян лісу, пустирів, балок, берегів річок, придорожніх територіях) можна використати загострений інструмент типу гілок, прутів  для утворення отворів в землі, вкидання в отвори насіння та притоптування потім землі. Також можна садити насіння в тріщини і заглибини ґрунту, притоптуючи потім ґрунт. Перевагу слід надавати дикоростучим рослинам – вони краще ростуть. Згодом, при можливості догляду, можна привити на них культурні сорти, але це буде через 2-3 роки

2. Самостійно об’єднатися в малі групи, обрати собі лідера.

3. Зробити самоперевірку щодо наявності необхідного обладнання і матеріалів в кожній групі.

4. Вибрати місця проведення дослідів (шкільні сквери, балка на околиці села, берег річки, острови на річці, пошкоджені  лісосмуги тощо),   врахувати необхідний мікроклімат, пору року, освітлення, вологість ґрунту тощо, вибрати інструмент. Висаджування проводити краще в вологий ґрунт після дощу або в сухий ґрунт напередодні дощів (відповідно до прогнозу погоди)

5.  Результати дослідів кожній групі вносити в журнал за таблицею, відпрацьованою в ході підготовки до експерименту

6. Презентувати свій проект, зробити аналіз досягнень і успіхів кожного учня групи за критеріями вкладу в спільну роботу та вмінням співпрацювати.

7. Зробити висновки або звіт  щодо результатів дослідів відповідно до попередніх гіпотез перед його початком.

8. При можливості доглядати за рослинами – проріджувати сходи, боротися з бур’яном, при гарних сходах – пересаджувати зайві рослини в інші місця.

9. Досліди можна продовжити в наступні роки на уроках біології

Оцінювання учнів: попереднє – за результатами  роботи  в малих групах, остаточне –після перевірки  журналів  та висновків в них.

Цікаві матеріали про ентузіастів вирощування рослин:

1.  (20 тысяч деревьев посадил в Николаеве житель Корабельного района)

     http://korabelov.info/2017/05/41501

2. Индиец в одиночку посадил лес
   http://news.eizvestia.com/news_society/full/352-indiec-v-odinochku-posadil-les-foto