Основи споживчих знань (матеріали)

Перевірка д.з. 1. Приклади дій, де людина споживач в економічній діяльності(3): дихаю повітрям, купую хліб, купив квитки на футбол, дивлюсь кабельне телебачення, плаваю в річці

2. Щоденна потреба для всіх: кіно, їжа, футбол, вода, автомобіль

3. Обов’язки споживачів(2): отримувати послуги, вчасно сплачувати за товар, отримувати товар, сплачувати вчасно за послуги

4. Права споживачів(3): оплатити товар, вільний вибір товару, обміняти неякісний товар, встановити скидку на товар чи послугу, торгуватися при можливості з продавцем щодо ціни

5. Неетично: а)вимагати замінити  одяг після його покупки, мотивуючи тим, що не подобається колір, б)вимагати замінити товар після покупки, виявивши брак в)питати про якість товару у продавця

6. Які дві масові потреби сформувалися у людей історично пізніше у отримання інформації : а)читання книг, б)пошук інформації в Інтернеті, в)споглядання поточної інформації по телебаченню, г)телефон

Тести по урокам 9-12

1. Реклама – це(2): товар, інформація про товар з метою його збуту, послуга, інформація про послугу з метою отримання з цього зиску

2. Реклама може поширюватися за допомогою ( привести 2 приклади):

3. Реклама: завжди правдива, не завжди правдива

4. Інколи люди думають, що іноземний товар кращий, бо він дорожчий. Насправді в його ціну може бути включено додатково(2): митний податок при пересуванні через кордон, велика  додаткова ціна за перевозку з далекої країни, не знаю

5. Сертифікат – це: рекламний документ; документ на товар, який засвідчує відповідність його якості стандарту; чек на товар

6. Наші люди рідко вимагають у продавців сертифікат, бо вони: неграмотні в основах споживчих знань, вони й так знають про якість всіх товарів, бо сертифікатів ні у кого з продавців немає

7. Етикетка – це: інформація про товар в повному об’ємі, звичайно мінімальна інформація з назвою, виробником  та ціною

8. Упаковка прального порошку повинна бути: красивою, великою, маленькою, герметичною

9. Деякі іноземні товари звичайно дешеві через(1): дуже низьку якість, низькі митні податки, любов покупців до іноземного товару,

10. Якщо ви купуєте іноземний товар при наявності такого ж по якості  свого(2): ви даєте роботу іноземцям, ви позбавляєте роботи українців, ви підвищуєте пенсії українцям, ви знижуєте пенсії своїм бабусям і дідусям

11. Уряд повинен сприяти(2): продажу іноземних товарів, виробництву українських товарів, підвищенню цін на товари, відкриттю нових заводів в Україні

12. При наявності в супермаркеті іноземних і українських сірників споживач в Україні повинен надавати перевагу……………………сірникам, бо він так надає роботу жителям………………

Реклама –інформація про товар або послугу, яка розповсюджується з мето збуту товару або продажу послуги. Види реклами: пояснювальна, пропагандистська (політична в тому числі), реклама марки, престижна (реклама фірми), реклама розпродажу за зниженими цінами (вигода за рахунок кількості проданого товару). Найчастіше про рекламу можна знайти інформацію в газетах, журналах, каналах телебачення, радіо, Інтернеті, на біг-бордах. Реклама не завжди правдива. Частіше всього неправдива реклама товарів низької якості або товарів  із завищеною ціною, що не відповідає справжній якості.

Сертифікат – це дія, яка проводиться з метою підтвердження відповідності виробу певним стандартам.

Сертифікат відповідності – це документ, що видається спеціально уповноваженим на це органом.

Етикетка –це ярлик, що прикріпляється до товару для надання певної інформації про цей товар. Упаковка призначена для збереження властивостей товару і для транспортування

Президент  підписав закон про повну заборону реклами тютюнових виробів.

Досі в Україні діяла лише часткова заборона реклами сигарет, що, на думку активістів руху боротьби з курінням, сприяє поширенню серед українців цієї шкідливої звички.

Документ, навколо якого останнім часом розгорілося велике інформаційне протистояння в українських медіа, набуде чинності через півроку від дня його опублікування.

Закон забороняє рекламу, спонсорство та стимулювання продажу тютюну. Як повідомили у прес-службі Президента, заборона стосується спонсорства тютюновими компаніями заходів та діяльності політичних партій, спортсменів, артистів, навчальних закладів усіх форм власності.

Реклама також має зникнути із місць продажу тютюну, натомість, у крамницях встановлюватимуть плакати розміром А3 з переліком назв та вартості цигарок.

Згідно з документом, штрафи у разі порушення заборони на рекламу становлять 30-50 тисяч гривень за кожен факт реклами, або кожен окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Парламент ухвалив закон ще 22 вересня минулого року, але свій підпис під документом спікер Володимир Литвин поставив 24 лютого.

До ухвалення закону закликали Міністерство охорони здоров'я, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), педагоги та представники громадських організацій.

Опоненти заборони вважають, що вона може мати негативні фінансові наслідки і сприяти контрабанді сигарет.

Майже одночасно з появою підпису Президента  під законом щодо реклами сигарет, 13 березня Верховна Рада прийняла за основу в першому читанні ще один законопроект, який передбачає заборону куріння у більшості закритих приміщень,

Товарний знак – це позначення, що ставиться на товарі або упаковці підприємствами для індивідуалізації товару і його виробника

Штрих-код – це чорні смужки, що чергуються в певному порядку на білому фоні (зебра). Звичайно перші три цифри вказують код країни, код підприємства – чотири. Код України 482. При наявності рівноцінних  за якістю та ціною товарів слід надавати перевагу українським, бо за них держава отримує податки, а українські люди мають роботу на їхньому виробництві. Завезені іноземні товари без штрих-коду – переважно нелегальні, з яких Україна не отримала податок, а збагачуються тільки ділки. Як визначати країну і інші дані по штрих-коду, відомо з публікацій в Інтернеті

Харчові добавки – ц природні або синтезовані хімічні речовини, які не вживаються окремо як їжа, а навмисно вводяться в харчові продукти для додавання їх певних властивостей для збільшення збуту товару. Але ці добавки, що позначаються літерою Е, не мають жодної користі для здоров’я, а часто навіть шкідливі, особливо у великих кількостях

Класифікація харчових добавок у міжнародній системі

Позначка	Найменування	Позначення
Е100-Е182	Барвники	Підсилюють або відновлюють колір продукту
Е200-Е299	Консерванти	Збільшують термін зберігання продуктів, захищаючи їх від мікробів, грибків, бактеріофагів. Хімічні стерилізуючи добавки (під час дозрівання вин), дезінфектанти
Е300-Е399	Антиокислювачі	Захищають від окислення, наприклад, від згіркнення жирів і зміни кольору
Е400-Е499	Стабілізатори	Зберігають певну консистенцію, підвищують в’язкість (загусники)
Е500-Е599	Емульгатори	Підтримують певну структуру продуктів харчування, за дією схожі на стабілізатори
Е600-699	Підсилювачі смаку і аромату	Підсилюють смак і аромат
Е900-Е999	Піногасники	Попереджають або знижують утворення піни

Натуральні добавки – це природні добавки, наприклад, желатин, шафран, соки, прянощі

Штучні добавки – це так звана «хімія»

Не класифіковані добавки входять до нової групи Е1000

Роздрібна торгівля (залежно від виду торгових точок)
Стаціонарна	Дрібнороздрібна	Пересувна
Магазини, торгові центри, супермаркети	Кіоски, намети, торгові автомати, контейнери на ринках дрібних підприємців	Торгівля з автомобілів, візків, лотків, торгівля «човників»

Розміри одягу та взуття в різних країнах можуть не співпадати

Уявна екскурсія на ринок або супермаркет

1.Ввічливо запитайте у продавців про наявність сертифікату на певний товар, зверніть увагу на наявність торгових знаків, етикеток, інструкцій, паспортів, гарантій виробника тощо.

2. Уважно подивіться, у якому стані терези для зважування продуктів, чи стоїть стрілка терезів на нулі без вантажу, чи правильну цифру введено при зважуванні з 1 кг.

3. Не соромтесь користуватися контрольними терезами для перевірки навіть за фасованих товарів

4. На касах завжди забирайте чек та відразу звіряйте куплені товари з позначеними в чеку, не забувайте також на касі товари , гроші, свої речі.

5. Ходіть за покупками зі своїми тканинними міцними сумками чи торбочками з натуральних тканин, які довго служать та згнивають у довкіллі після закінчення терміну служби ,намагайтеся не використовувати поліетиленові пакети, які не гниють у довкіллі після короткого терміну використання. Якщо еко-торбинок немає у продажу, пошийте їх самі на всіх членів сім’ї. Відмовляйтеся на касах купувати поліетиленові пакети.

6. Зберігайте чек на товар навіть дома. Наприклад, дома ви відкрили консерви, а вони непридатні для вживання. Беріть їх разом з чеком і приходьте в магазин. Їх вам повинні замінити або повернути гроші. Якщо продавці намагаються вас ошукати, не вступайте з ними у сутичку, а просто скажіть, що ви подасте заяву у службу захисту прав споживачів, це звичайно діє на вашу користь і продавець не хоче зайвих клопотів і витрат. У випадках, коли товар занадто дорогий, ви можете також викликати міліцію для фіксування порушення.

Вибір одягу і взуття. 1. Для вибору одягу та взуття необхідно приблизно знати свій розмір,  зріст, розмір талії, прийняті в Україні. Але на нашому ринку зараз безліч імпортних товарів, показники розмірів яких часто не співпадають з показниками, прийнятими в Україні. Тому треба отримати з цього приводу попередню консультацію продавця. 2. Не спішіть заявляти першому ж продавцю про вибір саме його товару. Дуже часто при пошуку необхідного товару він знаходиться чи не в останньому контейнері на міському ринку або взагалі не знаходиться. 3. Зважайте на співвідношення «ціна-якість». За ту ж загальну ціну можна купити кілька одиниць товару низької якості або одну одиницю високої якості. При цьому можна інколи приблизно підрахувати за якістю, скільки у часі може служити той чи інший товар. 4. Якщо можна торгуватися з продавцем за ціну товару, він часто йде на зменшення ціни при покупці вами кількох одиниць товару. Наприклад, при покупці 10 пар однакових шкарпеток ви вирішуєте відразу 3 проблеми – не заморочуєте собі голову щоденним їх прасуванням, щоденним  підбором відповідної пари і одночасно продавець йде вам на знижку, бо отримує вигоду на гуртовому продажі. 5. Одяг і взуття треба приміряти, оскільки  надія на те, що взуття буде розношуватися, досить примарна. Перешивати одяг теж проблематично, навіщо купувати собі проблему?

Співвідношення моди та етикету. 1. Так уже повелося, що мода існує в будь-якому людському суспільстві незалежно від його статку та рівня розвитку .  Але завжди існує певне співвідношення моди та етикету. 2. В театр треба одягати пристойний класичний одяг, на роботу  - одяг відповідно до ділового етикету або певну уніформу, в школу - шкільну форму або затверджений правилами школи її відповідник, на відпочинок на природі – легку спортивну форму або старий зручний також і для відпочинку одяг. 3. Можливе використання елементів сучасної моди в одязі відповідно до етикету, при цьому ці елементи повинні мати скромні і не кричущі форми.

Побутова техніка. Сучасна побутова включає безліч приладів. Вони полегшують людині домашню роботу, але водночас не є  зовсім незамінними. Треба визначатися, чи так всі вони потрібні  сім’ї . Всі вони потребують певного місця для зберігання, витрат на придбання чи ремонт. Інколи люди, що мають пральну машину, забувають вже, що прасування білизни можна здійснити способом її замочування на певний час у воді  з пральним порошком  без всіляких механізмів. Багато сучасної техніки служить довгий час без всіляких поломок, але швидко морально застаріває через свій дизайн, зайву витрату електричної енергії, відсутність додаткових сучасних функцій. При покупці техніки треба брати весь пакет документів на неї, в тому числі гарантійні. Дуже часто, наприклад, виходять з ладу навіть відомі марки моніторів для комп’ютерів. Поцікавтесь також, чи є гарантійне  представництво фірми в нашому місті Миколаєві.

Товари продають в кредит, за каталогами, через Інтернет-магазини, через пошту, «з других рук». Товари в кредит купують звичайно нетерпеливі  люди, переплачуючи при цьому за послуги банку значні кошти. В деяких країнах кредитування заборонено державою або осуджується суспільством, оскільки бідні люди часто не можуть віддати банку борги за кредит. Банки часто беруть в заклад дороге майно і житло людей, відбираючи його за несплату кредиту і продаючи  за півціни, перетворюючи не думаючих бідних людей, що набралися кредитів, в безхатченків.

Споживач має право подавати скарги про неякісний товар як продавцю, так і за іншим адресами, в тому числі в організації захисту споживачів. Звичайно продавці та виробники товарів, які дбають про свою репутацію, намагаються не доводити непорозуміння до скарг, оскільки вони створюють негативну рекламу  товару.

1. Розміри взуття і одягу в різних країнах: одинаків, різний, не знаю

2. При купівлі кількох одиниць товару: можна спробувати торгуватися з продавцем, не варто торгуватися

3. Мода існує: з давніх часів, з’явилася тільки у ХХ столітті

4. В театр одягають: класичний одяг, уніформу, спортивну форму

5. Найбільш потрібний для життя молодій бідній сім’ї з дітьми, яка поступово купує собі побутову техніку: комп’ютер, телевізор, холодильник, автомобіль

6. Економні люди: купують собі товари після того, як зібрали гроші, за гроші в кредит у банку

7. Якщо 1-й автомобіль споживає 7 л/100км, а 2-й приблизно такий самий споживає 12 л/100км, то морально застарілий…….-й автомобіль

8. Скарги на куплений неякісний товар необхідно подавати на адресу (2 відповіді): ООН, Президенту, в організації по захисту споживачів, виробника товару

1. Послуга – це робота, яка виконується на замовлення і не призводить до створення продукту або товару.

2. Служба побуту – це установа, що надає послуги з пошиття одягу, взуття, ремонту побутової техніки, меблів, послуги перукарень, хімчисток.

3. Замовник – той, хто виконує замовлену роботу (послугу).

4. Виконавець – той , хто виконує замовлену роботу (послугу).

5. Договір – письмова угода між установами (підприємствами) чи окремими особами.

6. Види послуг: громадське харчування, культурні, торговельні, житлово-комунальні, пошта, зв’язок, ветеринарні, фінансові, правові.

7. Фінансова установа – це установа, що виконує функції, пов’язані з рухом грошей, цінних паперів, надає кредити та здійснює страхування майна і ризиків. Фінансові установи – це банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші фінансово-кредитні організації.

8. Банк – це установа, що надає гроші в кредит за повний відсоток під заставу.

9. Банківський кредит – кредит, позичальником якого є банк.

10. Споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

11. Забори населених пунктів обклеєні пропозиціями банків про кредит до 100000 грн.

12. Не варто брати  ризиковані кредити під високі відсотки та під заставу житла бідним людям, сподіваючись лише на своє здоров’я та в надії на те, що тяжкою працею згодом можна відпрацювати відсотки за кредит та «тіло» кредиту. За цей час можна захворіти і стати непрацездатним, можна стати безробітним або може статися якесь ще непередбачене нещастя, при якому за повернення кредиту банк забере у людини все майно і житло.

13. Більшість людей навіть не розуміють всі умови кредитування, з якими погоджуються , підписуючи угоду з банком про кредитування, виплачуючи часто в півтора рази більше грошей банку порівняно з сумою кредиту.

14. В період фінансових криз приватні банки банкротяться, залишаючись без грошей, а тому в них ризиковано зберігати значні суми грошей.

15. Останні років 20 люди вкладають гроші в іноземну валюту в пунктах обміну. Але і  цей спосіб збереження заощаджень ризикований, бо іноземна валюта теж поступово обезцінюється порівняно з ціною на золото.

16. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – це соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства, організації необхідними житлово-комунальним послугами.

17. Комунальна послуга – це послуга, яка надається органом місцевого самоврядування –підприємствами, організаціями чи установами, що належать до комунальної власності, - фізичним або юридичним особам безоплатно або ж під обов’язок сплати місцевого збору в межах повноважень зазначеного органу.

18. Тариф – офіційно встановлений розмір оплати, оподаткування тощо.

19. Комунальні послуги: Ліфт, газопостачання, теплопостачання, холодне та гаряче водопостачання, сміттєзбирання, каналізація, електропостачання.

20. Медичні послуги – це послуги, що їх надають медичні установи: лікарні, поліклініки, амбулаторії, госпіталі, санаторії та інші. Медичні послуги надають державні та приватні установи. В державних установах зарплату медиків оплачує держава. Також держава оплачує там комунальні послуги та частково деякі ліки пільговим категоріям людей, серед яких є як бідні, так і багаті. Приватні лікарі та лікарні працюють виключно за рахунок грошей пацієнтів.

Практична робота «Оплата комунальних послуг»

Тема «Захист прав пасажирів, туристів, клієнтів»

1. Турист-особа, яка здійснює подорож терміном від 24 годин д 6 місяців

2. Пасажир – це людина, яка здійснює подорож якимось видом транспорту

3. Клієнт – це особа або організація, яка є постійним відвідувачем, замовником , покупцем

4. Багаж – це речі та інші цінності, які пасажир , за наявності проїздних документів, здає у багажний вагон чи відділ літака, автобуса за окрему плату.

Турист має не тільки права, а і певні обов’язки, зокрема турист повинен:

1. Дотримуватися законів країни тимчасового перебування.

2. Поважати традиції, звичаї і релігійні вірування жителів країни перебування.

3. Обережно спілкуватися з незнайомими людьми, бо навіть жести людей у різних країнах мають різне значення.

4. Не їздити до країн, де іноземцям постійно загрожує небезпека з різних причин.

5. В межах своєї країни турист повинен знати, що інколи навіть мешканці сусідніх сіл, не говорячи вже про різні області, мають різні обряди, спосіб життя, особливості мови. Українці повинні єднати Україну зі сходу до заходу, з півдня до півночі та не акцентувати увагу на якихось незначних відмінностях в житті чи мові людей різних регіонів. Мова завжди в різних країнах на різних територіях дещо відрізняється від правильної літературної.

6. Пасажири мають права і обов’язки. Пасажир має право вимагати виконати оплачену поїздку або вимагати назад гроші уразі її відміни не за власної ініціативи. Треба мати на увазі, що деякі власники транспорту повертають гроші за здані квитки не повністю відповідно до діючих правил.

Практична робота № 8 «Екскурсія до майстерні з ремонту взуття»

1. На сімейній раді члени сім’ї готувалися до зими і переглядали доцільність ремонту зимового взуття, при цьому вирішили: а) зимові черевики батька не ремонтувати, оскільки вони майже зносилися зверху донизу рівномірно і витримають носіння максимум 1 місяць; б) коштовні чобітки матері з натуральної шкіри мають пристойний вигляд, проте зносилися підошви – було вирішено їх підклеїти додатковим матеріалом та змінити каблуки; в) у дочки зламалася змійка на чобітку – треба її замінити.

2. Наступним питанням було знайти майстерню. Не такий великий вибір цих майстерень, але, напевно, у кожної є якісь переваги чи недоліки. Великий будинок побуту з майстернею для взуття був далеко від мікрорайону, тож жінки поцікавилися у знайомих, чи є така послуга в їхньому мікрорайоні. Дійсно, був невеликий вагончик, в якому працює приватний підприємець з патентом і фіксованим податком щомісяця, який становить приблизно 350 грн.

3. Мати подумала, що навіть коли вона поїде з чобіткам далеко від дому, то на цьому вона втратить на дорогу 2-3 години в день здачі взуття, 2-3 години в день його отримання, 4 рази проїде в маршрутці, витративши 8 гривень. Альтернатива була простою – в п’яти хвилинах ходьби від будинку підійти до будки і здати туди взуття, не витрачаючи гроші на транспорт і час на поїздки (прислів’я «час – це гроші теж» має економічний сенс, бо вільний час можна використати для своєї вигоди , в тому числі економічної).

4. При відвіданні цієї будки жінка як клієнт оглянула, в якому вона  стані і чи варто довіряти підприємцю. З будки якісь клієнти забирали без нарікань готові речі, підприємець уважно оглянув взуття жінки і запропонував способи ремонту різної вартості. Ремонт з більш дорогих якісних матеріалів коштував дорожче. Підприємець спитав, як терміново потрібне взуття, жінка відповіла, що їй бажано забрати в якийсь день після 17-00. Ну добре, тоді приходьте вже завтра або наступні дні, - відповів підприємець та вручив жетони в обмін на взуття, записавши назву взуття в свій журнал.

5. Наступного дня жінка отримала своє взуття і оплатила замовлення…На стіні висіла книжка заяв та пропозицій. Жінка подумала, що робота досить звичайна, писати особливо нічого, подякувала підприємцю усно і пішла додому. А ось зимові черевики для чоловіка обійдуться значно дорожче як у грошах, так і на пошук підходящих доведеться витратити наступного тижня на ринку не менше півдня.

Практична робота № 8 «Екскурсія до місцевого відділення банку»

1. В мікрорайоні є кілька відділень різних банків. Серед банків є державний банк «Ощадбанк», роботу якого і збереження грошових вкладів у якому гарантує держава. 2. Комерційні банки приватні, співпраця з ними часто ризикована. Вони часто провокують людей на взяття непосильних кредитів під великі відсотки, під що люди закладають різні матеріальні цінності і навіть власне житло. При несплаті кредитів у людей велике горе і розпач, бо доводиться  банкам віддавати власне житло і ставати безхатченками. В деяких країнах через це держава забороняє банкам видавати бідним людям кредити. 3. В банках пересічні люди здійснюють поточні фінансові операції, найпоширеніші з яких -  отримання зарплат і пенсій, оплата комунальних послуг 

Уроки15-16. Захист прав споживачів.

1. Споживач – громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

2. Виробник – суб’єкт господарювання, який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі або на упаковці чи супровідних документах, що разом із товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім’я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання або імпорт товару.

3. Продавець - суб’єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

4. Безпека товару – відсутність будь-якого ризику для життя, здоров’я, майна споживача і навколишнього середовища за звичайних умов використання, зберігання, транспортування, виготовлення та утилізації продукції.

5. Термін придатності – календарний термін використання продукції за призначенням, починаючи від уведення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини.

6. Громадські організації захисту прав споживачів – незалежні громадські організації, які не підпорядковуються державним органам із захисту прав споживачів, але співпрацюють з ними.

Етика та етикет у взаємостосунках із клієнтами

1. Етика – філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність.

2. Етикет – встановлений порядок поведінки де-небудь (спочатку в певних соціальних колах, наприклад, при дворах монархів, у дипломатичних колах)

Право споживача нас удовий захист. Моральна шкода.

1. Захист прав споживачів – це законодавча, адміністративна і судова охорона інтересів споживачів товарів і послуг, головним чином від їх порушення виробниками продукції (виконавцями робіт, послуг) і продавцями.

2. Судовий захист. Порядок полягає в тому, що споживач звертається з позовом на задоволення своїх вимог до суду. Чи обов’язково для споживача перед зверненням до суду пред’явлення вимог продавцю (виробнику, виконавцю)? Споживач не зобов’язаний звертатися з претензією – це його право.

3. Споживче право – це самостійний напрям права, що є сукупністю норм, правил та інструкцій, спрямованих на захист споживачів на ринку товарів і послуг.

4. Позов – позовна заява в суд, звернення за захистом свого порушеного права, що охороняється законом.

5. Відповідач - сторона суперечки, що розглядається судом або арбітражем, до якої пред’явлена вимога позивача.

6. Адвокат – особа, обов’язки якої полягають у наданні юридичної допомоги громадянам і організаціям, у тому числі захисті їхніх інтересів у суді.

7. Збиток моральний (моральна шкода) – шкода (фізичні або етичні страждання), заподіяна діями, що порушують особисті немайнові права або що роблять замах на інші нематеріальні блага. Приклад моральної шкоди – применшення гідності особи, підрив репутації тощо. Компенсується в грошовій або іншій моральній формі в розмірі, який визначає суд, якщо постраждалий і винуватець не погодяться самі про компенсацію і не здійснять вже її.

8. Серед порушень прав споживача часто зустрічається таке порушення, як обман шляхом обвішування. Цим можуть займатися недобросовісні або тимчасові продавці, які не дбають про свою репутацію. Звичайно вони  після цього вони набувають негативної репутації і назавжди втрачають покупців, втрачаючи на обороті свого товару набагато більше, ніж заробили 1 раз на брехні. Зараз продавці, які дбають про свою репутацію, замінюють механічні терези на більш точні. На них висвічується ціна товару і одночасно вартість, яку треба сплатити.

9. Простий підрахунок досвідчених продавців свідчить, що при меншій вартості товару можна заробити на великій кількості проданого набагато більше, ніж при великій вартості і малій кількості.

10. Досвідчені покупці обходять ринок, вибирають дешевший товар і більш точні електронні терези , порівнюють вартість і якість товару в супермаркетах поруч за системою співвідношення «собівартість-якість», обходять продавців, з якими у них виникали непорозуміння чи які виявляли якусь зверхність у стосунках з покупцями, оцінюють доцільність всіляких рекламних дурилок  типу знижки на товар при його явно завищеній ціні чи  дурилки типу «дешевого розпродажу товару чи складу».