Конспекти уроків географії 6 класу за програмою 2015 року.

Конспекти складені з використанням підручника В.М. Бойко, С.В. Міхелі, виданого у 2014 році.

Використовуються тут також матеріал конспектів уроків за програмою 2014 року, які надруковані рік тому на цьому блозі. Конспекти уроків тут викладені в модульній системі, де міні-модулі - частини тем. Планування тем - за статтею, яка є в Інтернеті з назвою нижче.

Методична розробка «Календарно-тематичне планування уроків географії в 6-му класі»

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 1-2, 2015

Тема 1. Географія як наука. Значення географічних знань і вмінь. Джерела географічних знань та вмінь.

УМ1. Географія як наука. Значення географічних знань і вмінь. Джерела географічних знань та вмінь.

Мета: навчальна: формувати в учнів загальні уявлення про географію як науку, про значення географічних знань і вмінь, ознайомити з структурою курсу, джерелами географічних знань; розвивальна: розвивати первинні навички добору географічної інформації з різних джерел географічних знань; виховна: виховувати відповідальність за майбутнє природи та за результати навчання.

Обладнання: підручники, зошити, бібліотечні книги по темі уроку, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

Вчитель знайомиться з учнями класу, повідомляє про необхідність мати на уроках географії постійно зошити, підручники, атласи, контурні карти ,щоденники. Учні підписують свої робочі зошити та контурні карти за зразком на дошці.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Пригадаймо, що ви дізналися про Землю на уроках природознавства в 5 класі. Учні по черзі коротко роблять свої повідомлення (прийом «Мікрофон»).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Сьогодні ми встановимо значущість географічних знань для розуміння навколишнього світу, визначимо джерела географічних знань, підготуємося до географічних подорожей сторінками підручників, географічних карт та з допомогою інших джерел географічної інформації

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §1 підручника.

1. Гея – матір всіх богів стародавніх греків, яка народила небо, море і гори.

2. Географія – це наука про землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію людей і природи.

3. Об’єкти, які вивчає географія: природа, населення, господарство.

4. Географія (Ератосфен в ІІІ ст.. до н.е. – «землеописання») – наука і шкільний предмет.

5. Складові географії: фізична географія вивчає природу, економічна г. – господарську діяльність людей, соціальна г. – соціальне становище населення.

6. Джерела географічних знань – мал.3 на ст.10 (виписати).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §1 підручника на ст. 10.

2. Виконання завдань після §1 підручника на ст. 10.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.

Тема 2. Географічні дослідження. Особливості організації власних географічних досліджень. Дослідження №1 «Спостереження за змінами у природі» (протягом навчального року щомісяця).

ЗП2. Географічні дослідження. Особливості організації власних географічних досліджень.

Мета: навчальна: сформувати поняття «географічні дослідження» та «методи досліджень», вдосконалювати вміння вести географічні спостереження , оформляти результати спостережень на прикладі ведення календаря погоди; розвивальна: розвивати спостережливість , увагу, комунікативність, формувати вміння та навички безпечного користування вимірювальними приладами; виховна: виховувати любов до довкілля і бажання його пізнавати.

Обладнання: підручники, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §2 підручника.

1. Географічні дослідження – це різновид наукових досліджень, у результаті яких збирається та поширюється географічна інформація.

2. Основні методи географічних досліджень: описовий, експедиційний, історичний, картографічний, аерокосмічний, спостереження..

3. Власні дослідження можна проводити на основі своїх спостережень: за зміною висоти Сонця над горизонтом, метеорологічних (за погодою) та фенологічних (за змінами в рослинності та тваринному світі).

ІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §2 підручника на ст. 15.

2. Виконання завдань після §2 підручника на ст. 15.

Особливості організації власних географічних досліджень на прикладі ведення календаря погоди.

1. Використаємо матеріали на ст. 15 після §2 підручника.

2. Вивчимо умовні знаки для ведення календаря погоди (ст.14).

3. Ведення календарів погоди за формою табл. 2 на ст.15 підручника ми розпочинаємо всі організовано разом з 1 вересня на окремих листах А4 та продовжуємо дома протягом місяця.

4. Для ведення календаря погоди можна використати дані ближніх метеорологічних станцій з архівів інтернетних метеорологічних сайтів.

Особливості спостереження за довжиною тіні гномона

Розпочинаємо у 20-х числах вересня та продовжуємо протягом року ( табл.1 на ст. 15 після §2 підручника).

Особливості ведення календаря фенологічних спостережень

Проводимо за результатами кожного місяця на прикладах змін місцевої рослинності та тваринного світу ( табл.3 на ст. 15 після §2 підручника).

АП3. Дослідження №1 «Спостереження за змінами у природі» (протягом навчального року щомісяця).

Мета: навчальна: навчити підбору географічної інформації з різних джерел та визначити її корисність для розкриття теми дослідження; розвивальна: розвивати вміння аналізувати інформацію, класифікувати спостереження за напрямами, оформляти результати спостережень; виховна: виховувати послідовність і методичність у веденні спостережень, аналізувати свої помилки.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, довідкова література, дошка з написаними матеріалами для уроку, метеорологічні сайти Інтернету.

ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вчитель пропонує відкрити ст.15 підручника.

1. Вивчимо умовні знаки для ведення календаря погоди (ст.14).

2. Ведення календарів погоди за формою табл.2 на ст.15 підручника, ми розпочинаємо всі організовано разом з сьогоднішнього дня вересня на окремих листах А4 та продовжуємо дома протягом місяця.

3. Для ведення календаря погоди можна використати дані ближніх метеорологічних станцій з архівів інтернетних метеорологічних сайтів. Використаємо дані Інтернету для 1 вересня, коли ще не було уроків географії та наступних днів до уроку.

4. Спостереження за довжиною тіні гномона розпочинаємо у 20-х числах вересня та продовжуємо протягом року ( табл.1 на ст. 15 після §2 підручника).

5. Фенологічні спостереження проводимо за результатами кожного місяця на прикладах змін місцевої рослинності та тваринного світу ( табл.3 на ст. 15 після §2 підручника).

Д. з.: §1,

§2, вести календар погоди (табл.2)

ЛИСТОК КАЛЕНДАРЯ ПОГОДИ (табл.2 на ст. 15)

Дослідження «Календар погоди за ____________ 201__ року» учня (учениці) 6- класу ________________ ________________ (оформлення за зразками підручника на ст. 14-15)

Для виконання роботи, крім власних вимірювань, можна використати дані сайту http://rp5.ua з архівом погоди у меню сайту місцевої метеостанції (приблизний час приходу зі школи)

Дата	Темпера- тура повітря	Хмар-ність	Опади	Напря-мок вітру	Швид- кість вітру	Інші явища	Дата	Темпера- тура повітря	Хмар-ність	Опади	Напря-мок вітру	Швид- кість вітру	Інші явища
1							17
2							18
3							19
4							20
5							21
6							22
7							23
8							24
9							25
10							26
11							27
12							28
13							29
14							30
15							31
16

Повторення матеріалу курсу природознавства 5 класу, виконання контурної карти "Сонячна система"

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 3-4, 2015

Тема 1. Уявлення про Землю в давнину.

ЗП1. Уявлення про Землю в давнину.

Мета: навчальна: ознайомити учнів з розвитком первинних пізнань про Землю, формувати знання про перші моделі земної поверхні, вміння працювати з картами атласу, порівнювати та зіставляти їх; розвивальна: розвивати просторове мислення, допитливість; виховна: виховувати пізнавальний інтерес до історії розвитку географічних знань.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, настінна карта, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку, наявність у учнів атласів.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Опитування д/з по питанням до §1-2.

Письмова перевірка вивчення д.з. по §1; §2

1. Назву «географія» дав цій науці учений __________________

2. Найбільшим сучасним електронним джерелом інформації, в тому числі інформації географічної, є…

3. Атласи – це (вибрати): енциклопедії, словники, збірники карт

4. Найбільша електронна всесвітня енциклопедія (вибрати): словник, сайт, Вікіпедія, браузер

5. Методи дослідження (вибрати) – це: прилади, способи вивчення, характеристики погоди

6. До елементів погоди належать (вибрати тут 3 в переліку): довжина тіні, температура повітря, напрямок вітру, сторони горизонту, опади

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Бесіда з класом про сучасні знання щодо форми та розмірів Землі.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Бесіда за питаннями до §3 підручника на ст. 20.

2. Виконання завдань після §3 підручника на ст. 20.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.

Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §3 з використанням підручника, атласів та настінної карти.

1. У давнину люди не знали, що Земля – куля , і уявляли її форму по-різному.

2. Перші уявлення про Землю: малюнки на ст. 17-20

Вавилонці – гора посеред моря та зверху накрита твердим небом.

Індійці – півсфера на 4-х слонах, які стоять на черепасі.

Слов’яни – плоский острів на трьох китах.

Піфагор, Арістотель (стародавні греки) – куля (сфера)

2. Поява географічної літератури та карт.

План на бивні мамонта – 13 тисяч років тому в сучасній Черкаській області України.

Картографічні зображення – Єгипет, Вавилон – 3-5 тисяч років тому.

Карти на глиняних табличках – Месопотамія, VІІ ст. до н.е.

3. Найдавніші плавання:

3,5 тис. років тому – єгиптяни по Середземному та Червоному морях.

VІ ст.. до н.е. – подорож фінікійців навколо Африки

4. Перші карти: 1) Ератосфен – ІІІ ст. до н. е. – мал. 9; 2) Птолемей – мал. 10 – з градусною сіткою.

5. Перші географічні відомості про сучасні українські землі.

V ст. до н.е. – грек Геродот відвідав південь сучасної України, написав працю «Скіфія».

І ст. – римлянин Пліній Старший – опис окремих річок, тварин , рослин.

ІІ ст. – грек Птолемей – опис території між Віслою та Доном, схематичні карти.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §3 підручника на ст. 20.

2. Виконання завдань після §3 підручника на ст. 20.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.

Тема 2. Відкриття нових земель. Перша навколосвітня подорож.

ЗП2. Відкриття нових земель.

Мета: навчальна: систематизувати та поглибити знання про географічне вивчення Землі, з’ясувати зміст поняття «Великі географічні відкриття», з’ясувати особливості географічних досліджень Середньовіччя та їхні наслідки, вдосконалювати навички роботи з картами атласу і додатковою літературою; розвивальна: розвивати просторове мислення, допитливість; виховна: виховувати пізнавальний інтерес до історії розвитку географічних знань.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, глобус, фізична карта півкуль, дошка з написаними матеріалами для уроку.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

В перші століття нашої ери продовжувалося пізнання європейцями нових земель…

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §4,5 з використанням підручника, атласів та настінної карти.

1. Х ст. – перші європейські мореплавці - вікінги відкрили острови Ісландію та Гренландію і досягли берегів Америки.

2. ХІІІ ст. – подорож венеціанця (італійця) Марко Поло.

3. 1492 р. – німець Мартін Бехайм створив глобус.

4. Епоха Великих географічних відкриттів – історичний проміжок часу з кінця ХV століття до середини ХVІІ, коли європейські мандрівники здійснили найважливіші відкриття (§5).

5. 1487-1488 рр. – португалець Бартоломеу Діаш досяг мису Доброї Надії.

6. 1497-1499 рр. – португалець Васко да Гама проклав шлях до Індії.

7. 12 жовтня 1493 року - відкриття Америки Христофором Колумбом.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §4 підручника на ст. 23.

2. Виконання завдань після §4 підручника на ст. 23.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.

ЗП3. Перша навколосвітня подорож.

Мета: навчальна: на прикладі першої навколосвітньої подорожі Магеллана розкрити суть поняття «навколосвітня подорож», вдосконалити навички роботи з картами при поясненні географічного матеріалу; розвивальна: розвивати вміння складати усні повідомлення про мандрівників з використанням настінної карти; виховна: виховувати повагу до видатних дослідників, аналізувати їхні помилки.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, настінна карта світу, довідкова література, дошка з написаними матеріалами для уроку.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель пояснює матеріал §5 з використанням підручника, атласів та настінної карти.

1. Навколосвітня подорож – подорож, коли мандрівники рухалися навколо сферичної Землі в одну сторону горизонту (переважно на захід), а поверталися з протилежної сторони (переважно зі сходу).

2. Вивчення подорожі експедиції під командуванням Фергана Магеллана у 1519-1522рр. (завершив Хуан Елькано).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §5 підручника на ст. 27.

2. Виконання завдань після §5 підручника на ст. 27.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.

Д. з.: §3

§4,5

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 5-6, 2015

Тема 1. Навколосвітні подорожі. Відкриття Австралії і Антарктиди.

ЗП1. Навколосвітні подорожі.

Мета: навчальна: розширити та поглибити знання про епоху Великих географічних відкриттів, удосконалювати навички роботи з джерелами про вивчення Землі, сформувати уявлення про особистісні якості мандрівників того часу, сприяти розумінню географічних наслідків навколосвітніх подорожей та відкриття нових материків; розвивальна: розвивати вміння складати невеликі повідомлення про мандрівників, проводити узагальнення та порівняння; виховна: виховувати повагу за географічні надбання мандрівників, повагу до знань, отриманих ними.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, настінна карта, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку, наявність у учнів зошитів і атласів.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Опитування д/з по питанням до § 3,4,5.

Письмова перевірка вивчення д.з. по §3,4,5

1. Вік плану місцевості на бивні мамонта, знайденого на території України (вибрати): 1300 років, 130 років, 13000 років.

2. Першими мореплавцями, які обігнули Африку, були (вибрати): греки, фінікійці, іспанці, українці.

3. Найдавнішу відому карту з територіями Європи, Азії, Африки створив (вибрати): Птоломей, Ератосфен, Геродот.

4. Першими з європейців досягли берегів Північної Америки (вибрати): іспанці, португальці, нормани, англійці.

5. На глобусі Мартіна Бехаймо не було таких частин світу (вибрати 3, користуючись атласом і підручником): Європа, Африка, Азія, Америка, Антарктида, Австралія.

6. Перше навколосвітнє плавання очолював (вибрати): Колумб, Магеллан, Васко да Гама.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Які ще були навколосвітні подорожі, крім відомої вам подорожі Ф. Магеллана, ви узнаєте на цьому уроці.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §6 з використанням підручника, атласів та настінної карти.

1. Другим навколосвітнім плаванням після Магеллана була подорож англійського пірата Френсіса Дрейка (1577-1580) (див. атлас на ст. 4-5).

2. Навколосвітні подорожі Джеймса Кука (1768-1771рр., 1772-1775рр., 1776-1780рр.).

3. Навколосвітня подорож Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського у 1803-1806рр.

4. Відкриття Антарктиди у 1820 році Фадеєм Беллінсгаузеном та Михайлом Лазаревим

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §6 підручника на ст. 31.

2. Виконання завдань після §6 підручника на ст. 31.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.

ЗП2. Відкриття Австралії і Антарктиди.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Під час великих подорожей океанами європейські мандрівники відкривали нові материки.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Початок ХV століття після застою і занепаду в європейських країнах із засиллям інквізиції стало проривним часом у розвитку наук, передусім географії, наступив час Відродження. Сприяли цьому згодом і відкриття європейцями нових земель.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Епоха Великих географічних відкриттів – історичний проміжок часу з кінця ХV століття до середини ХVІІ, коли європейські мандрівники здійснили найважливіші відкриття.

2. 1606 р. – відкриття Австралії голландцем Віллемом Янсзоном; Абелом Тасманом - !642 -1644 рр. (встановив, що це - материк)

3. Відкриття Антарктиди у 1820 році Фадеєм Беллінсгаузеном та Михайлом Лазаревим.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §6 підручника на ст. 31.

2. Виконання завдань після §6 підручника на ст. 31.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту

Тема 2. Сучасні дослідження.

ЗП3. Сучасні дослідження.

Мета: навчальна: сформувати знання про сучасні географічні дослідження, сприяти створенню системи знань про розвиток географічної науки, вдосконалювати навички та вміння самостійно аналізувати матеріали про подорожі та експедиції; розвивальна: розвивати вміння здійснювати пошукову та дослідницьку діяльність, готувати повідомлення відповідно до заданих критеріїв, застосовувати наукову лексику, сприяти набуттю досвіду публічного виступу, удосконалювати вміння спостерігати, порівнювати робити висновки; виховна: виховувати відповідальність, толерантність, відчуття впевненості у власних силах.

І. Організаційний момент

Учитель повідомляє, що на цьому міні-модулі закінчується вивчення по підручнику розділу «Розвиток географічних знань про Землю».

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Про які сучасні географічні дослідження ви знаєте чи щось чули про них?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Учитель ставить класу проблемне питання: «Чому географію вважають найстарішою й найсучаснішою наукою ?».

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §7 з використанням підручника, атласів та настінної карти.

Сучасними дослідженнями можна умовно вважати дослідження з початку 20 століття

1. Освоєння Арктики:

6 квітня 1909 року – американець Роберт Пірі досяг Пн. полюса;

1977 р. – радянський криголам «Арктика» досяг Пн. полюса;

ІІ половина ХІХ ст. – швед Нільс Норденшельд із зимівлею пройшов вперше на кораблі пройшов Пн. морський шлях;

1932 р. – без зимівлі радянський мореплавець Отто Шмідт;

1937 р. – робота станції Івана Папаніна на крижині.

2. Дослідження Антарктиди:

14 грудня 1911 р. – Пд. полюса досяг норвежець Руаль Амундсен;

18 січня 1912 р. – англієць Роберт Скотт;

1956 – 2010 р. – створено приблизно 40 станцій із 17 держав, в тому числі з- 1996 р. українську станцію «Академік Вернадський».

3. Дослідження Світового океану:

1957 р. – радянська експедиція відкрила Маріанський жолоб;

1960 р. – Жак Пікар і Дональд Уолш спустилися туди;

Француз Жак-Ів Кусто – дослідження океану.

4. Вивчення Землі з космосу.

5. Українські вчені-дослідники – див. ст.7 атласу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §7 підручника на ст. 36.

2. Виконання завдань після §7 підручника на ст. 36.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту

Д. з.: §6

§7

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 7-8, 2015

Тема 1. Дослідження №1 «Спостереження за змінами у природі» (закінчення).

АП1. Дослідження №1 «Спостереження за змінами в природі» (закінчення).

І. Організаційний момент

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку, наявність у учнів повідомлень.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Протягом теми ми вивчали розвиток географічних знань про Землю переважно за допомогою підручника та карт.

Опитування д/з по питанням до §6,7.

Письмова перевірка вивчення д.з. по §6,7.

1. Першими з європейців досягли Австралії (вибрати): фінікійці, іспанці, голландці, англійці.

2. Поняття «частина світу»: а) більш історичне, бо пов’язане з історією відкриття б) більш географічне, бо ці території схожі на великі острови в) поняття математичне

3. Найбільше кругосвітніх подорожей здійснив: ______________

4. Найглибшу глибину в Світовому океані має (вибрати): Середземне море, Маріанський жолоб, Червоне море, Чорне море

5. Українська станція в Антарктиді називається…

6. Перший космонавт незалежної України…

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

В ході дослідження ви вже закінчуєте ведення календаря погоди за вересень.

АП3. Дослідження №1 «Спостереження за змінами у природі» (протягом навчального року щомісяця).

ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вчитель пропонує відкрити ст.15 підручника.

1. Вчитель перевіряє ведення учнями календарів погоди за формою табл.2 на ст.15 підручника і оголошує, що на наступному уроці буде виставлена оцінка за ведення календаря у вересні місяці.

2. Спостереження за довжиною тіні гномона розпочинаємо відповідно до розкладу уроків у 20-х числах вересня та продовжуємо протягом року ( табл.1 на ст. 15 після §2 підручника).

3. Фенологічні спостереження проводимо за результатами кожного місяця на прикладах змін місцевої рослинності та тваринного світу ( табл.3 на ст. 15 після §2 підручника).

Для виконання дослідження можна використати також матеріал статті Португальський О.В. Як виміряти висоту сонця // Журнал «Відкритий урок» видавництва «Плеяди».-2012, №9-с.66 з фрагментом наступного тексту:

Дата	Довжина тіні від гномона, м	Кут висоти Сонця	Сезонні зміни у живій природі	Сезонні зміни у неживій природі
23 вересня	1,036	43^о	Частина листя жовтіє, опадають окремі листки	Середньодобова температура повітря різко знижується
23 жовтня	1,382	35,1^о=35^о06^/	Листя жовтіє	З’являються нічні заморозки
23 листопада	1,905	27,3^о=27^о18^/	Масовий листопад, відліт перелітних птахів	Нічні заморозки, інколи мороз
22 грудня	2,824	19,5^о=19^о30^/	Завершення листопаду, зміна хутра тварин	Нестійка холодна погода зі зниженням середньомісячної приблизно до 0^оС
22 січня	1,905	27,3^о=27^о18^/	Рослини в стані спокою, тварини пристосувалися до морозів	Стійкий льодостав на водоймах
22 лютого	1,382	35,1^о=35^о06^/	В кінці місяця з’являються весняні ознаки в житті організмів	В кінці місяця температура повітря починає підвищуватися
21 березня	1,036	43^о	Рух соку в рослинах, поява першоцвітів	Руйнується крига на водоймах, тане сніг
21 квітня	0,833	50,8^о=50^о48^/	Прилітають перелітні птахи	Крига і сніг повністю тануть. Середньодобова температура вище 0^оС
21 травня	0,615	58,6^о=58^о36^/	Інтенсивний ріст рослин, розмноження тварин	Заморозки можливі лишена початку місяця
22 червня	0,435	66,5^о=66^о30^/	Інтенсивний ріст і розмноження організмів	Сонце на небі і тривалість дня максимально високі
22 липня	0,615	58,6^о=58^о36^/	Дозрівання певних видів рослин, масова поява нового покоління у різних видів тварин	Суходіл і вода максимально прогріваються, на початку місяця в період збору перших зернових часто зливи
22 серпня	0,833	50,8^о=50^о48^/	Масове дозрівання овочевих і баштанних культур	В другій половині місяця ночі стають більш прохолодними

Тема 2. Підсумковий урок

СУ. Систематизація, узагальнення корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми, визначити приблизний рівень загальнонавчальних та суто географічних умінь і навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до виконання самостійної роботи на наступному міні-модулі з різнорівневими завданнями; виховувати повагу до географії як одного із головних шкільних предметів.

Унаочнення: зошити-практикуми, атласи, підручники, зошити, роздатковий матеріал з різнорівневими завданнями.

І. Організаційний момент

Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Учитель повідомляє, що електронні презентації учнів після перевірки можуть бути розміщені на шкільному сайті.

ІІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ.

1. Фронтальне опитування по розділу «Вступ».

2. Відповіді учнів на питання до § 1-7 біля настінної карти.

3. Технічна підготовка до виконання самостійної роботи на ІІІ міні-модулі.

КР. Підсумковий урок з теми ( різнорівневі завдання).

Мета: підбити підсумки над вивченням теми, визначити рівень компетентності кожного учня, виховувати вміння розподіляти час для роботи на д самостійними різнорівневими завданнями..

Унаочнення: фізична карта півкуль, атласи, підручники, зошити, глобус, зошити-практикуми.

І. Організаційний момент

Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах). Визначає час роботи – 30 хвилин.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Учні можуть звертатися за допомогою до матеріалу атласів.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної роботи .

ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ.

Різнорівневі завдання по об’єднаній темі «Вступ. Розвиток географічних знань про Землю» учня (учениці ) 6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали, 9-11 - 1 бал)

І ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ 1. Пригадайте, що в перекладі з грецької означає слово «географія»: а) наука б) землеопис в) природа г) Земля

2. Укажіть, який метод вивчення полягає у відрядженні групи людей для дослідження певних об’єктів чи явищ на місцевості: а) історичний б) експедиційний в) картографічний г) аерокосмічний

3. Назвіть, коли Клавдієм Птоломеєм була складена одна з найдавніших географічних карт, що дійшли до наших днів: а) ІІ ст. б) ІІ ст. до н.е. в) ІІІ ст. до н.е. г) 1492 р.

4. Назвіть мореплавця, який першим здійснив навколосвітнє плавання: а) Фернан Магеллан б) Юрій Лисянський в) Христофор Колумб г) Джеймс Кук

5. Яке твердження є правильним?: а) Європа - материк б) Європа - континент в) Європа – частина світу г) Європа – країна світу

6. Найбільший в світі материк: а) Африка б) Антарктида в) Північна Америка г)Євразія д) Австралія

ІІІ РІВЕНЬ 7. Установіть відповідність (поставити літери над рисками) між географічною подією і роком, коли вона відбулася: а) відкриття Америки б)завершення першого навколосвітнього плавання в) досягнення берегів Австралії європейцями г) відкриття Антарктиди

Відповідь: 1.1606 р.____2.1492 р._____ 3. 1911 р. _____ 4. 1820 р._____ 5. 1522 р._____

8. Установіть, в якій послідовності у часі (поставити літери над рисками) були відкриті європейцями частини світу: а) Австралія б) Антарктида в) Америка г) Африка

Відповідь: 1.____2._____ 3. _____ 4. _____

ІV РІВЕНЬ

9. Кого з мореплавців називають «українським Магелланом»? ____________ ________________

10. Хто у ХVІІІ ст. здійснив три навколосвітні подорожі? ______________ _______________

11. Які географічні об’єкти відкрили вікінги (3 відповіді): а) острів Мадагаскар б) острів Гренландія в) береги Австралії г) береги Північної Америки д ) острів Ісландія

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-10 пит. – 1,5 бали)

ІІ ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ 1. Пригадайте, що в грецькій історії означає слово «Гея»: а) природа б) землеопис в) наука г) богиня Землі

2. Укажіть, який метод вивчення полягає у вивченні матеріалів в архівах: а) аерокосмічний б) експедиційний в) картографічний г) історичний

3. Назвіть, коли Ератосфеном була складена одна з найдавніших географічних карт, що дійшли до наших днів: а) ІІ ст. б) ІІ ст. до н.е. в) ІІІ ст. до н.е. г) 1492 р.

4. Назвіть мореплавця, який першим проклав шлях з Європи в Індію: а) Фернан Магеллан б) Юрій Лисянський в) Віллем Янсзон г) Васко да Гама

5. Яке твердження є правильним?: а) Азія - материк б) Азія - континент в) Азія – країна світу г) Азія – частина світу

6. Найменший в світі материк: а) Африка б) Австралія в) Північна Америка г) Південна Америка д) Антарктида

ІІІ-ІV РІВЕНЬ 7. Установіть відповідність (поставити літери над рисками) між географічною подією і роком, коли вона відбулася: а) досягнення берегів Австралії європейцями б) відкриття Антарктиди в) відкриття Америки г)завершення першого навколосвітнього плавання

Відповідь: 1.1606 р.____2.1492 р._____ 3. 1911 р. _____ 4. 1820 р._____ 5. 1522 р._____

8. Установіть, в якій послідовності у часі (поставити літери над рисками) були відкриті європейцями частини світу: а) Америка б) Азія в) Австралія г) Антарктида

Відповідь: 1.____2._____ 3. _____ 4. _____

9. Установіть відповідність (поставити літери над рисками): а) Північна Америка і Південна Америка б) Євразія в) Північна півкуля Землі г) Південна півкуля Землі

Відповідь: 1.Північний Льодовитий океан ____2.Антарктида_____ 3. Європа і Азія _____ 4. Америка_____

10. Установіть за допомогою карт на ст.3 та 34-35 відповідність між грецькими поселеннями та сучасними об’єктами України (поставити літери над рисками): а) Ольвія б) Тіра в) Херсонес г) Пантікапей

Відповідь: 1.Місто Керч____2.Місто Севастополь_____ 3. Одеська область_____ 4. Миколаївська область_____

Д. з. Повт. §1-7
Контурні карти на ст. 1, 14, 15 (видавництво "Картографія")

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 9-10,2015

Тема 1. Орієнтування на місцевості. Поняття про азимут.

УМ1. Орієнтування на місцевості.

Мета: навчальна: сформувати систему знань про способи орієнтування на місцевості та визначення напрямків, розвивати практичні вміння орієнтуватися за сторонами горизонту; розвивальна: розвивати вміння розумної та виваженої поведінки в критичних ситуаціях, спостережливість, уважність; виховна: виховувати почуття відповідальності.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, компаси, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

Вчитель оголошує результати тематичного оцінювання по попередній темі.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Пригадаймо, що ви пам’ятаєте про способи орієнтування на місцевості з уроків природознавства в 5 класі або з інших джерел. Учні по черзі коротко роблять свої повідомлення (прийом «Мікрофон»).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Після рясного нічного дощу з’явилися передумови того, що через два-три тижні на околицях нашого міста та інших місцевостях з піщаними ґрунтами в соснових штучних лісах масово почнуть рости гриби. Але постійно з грибниками-новачками трапляються пригоди, коли вони не найдуть зворотної дороги, бо з самого початку не встановили чітких орієнтирів місця свого перебування з прив’язкою до місцевості. Щоб цього не трапилося і щоб особливо не надіятися на інших людей, на надійну роботу мобільного телефону, треба вивчити матеріал цієї теми.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §8 з використанням підручника.

1. Орієнтування на місцевості – це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів, розташованих на місцевості.

2. Для орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати сторони горизонту.

3. Горизонт – частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній відкритій місцевості. Основні сторони горизонту – північ, південь, захід та схід. Проміжні – північний схід, південний схід, південний схід, південний захід.

4. Способи орієнтування на місцевості за Сонцем, Місяцем і зорями.

4.1. За Сонцем у наших широтах о 6-й ранку Сонце перебуває на сході, о 12-й на півдні, о 18-й – на заході (з літнім часом – на годину пізніше).

4.2. Полярна зоря розташовується в північному напрямку.

4.3. Можна орієнтуватися за Місяцем, враховуючи його 4 фази (чверті) і час, але цей спосіб звичайно забувається. І треба добре потренуватися, щоб його використовувати потім постійно.

5. Орієнтування за компасом найбільш надійний і точний. Але треба враховувати, що біля залізних предметів, біля ліній електропередач, в місцях з родовищами залізної руди він дає часто помилкові результати. Відомо, що вже 4 тисячі років тому китайці використовували компас.

6. Є багато способів орієнтування за місцевими ознаками, але треба враховувати місцеві особливості їх використання. Так , мохи чи лишайники у нашій південній місцевості можуть бути у кращому стані весною з південної сторони, а влітку – з північної, тобто навпаки. А ще до місцевих особливостей, що впливають на відомі орієнтування, треба віднести рельєф місцевості, наявність поблизу водойм тощо.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §8 підручника на ст. 41.

2. Виконання завдань після §8 підручника на ст. 41.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.

4. Виконання завдань з використанням компасів.

5. Креслення в зошитах основних і проміжних сторін горизонту.

ЗП2. Поняття про азимут.

Мета: навчальна: сформувати знання про азимут та способи його визначення, розвивати вміння визначати азимут за компасом та знаходити азимут за напрямком на предмет, ознайомити із способами вимірювання відстаней на місцевості; розвивальна: забезпечити практичне спрямування отримання знань у життєвих ситуаціях; виховна: виховувати уважність, зосередженість.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, компаси, телефони з GPS-навігацією, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Пригадаймо, в якій країні винайшли компас…

Чому (проблемне питання) деякі місця з родовищами залізних руд називають магнітними аномаліями?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Поняття про азимут у повсякденному житті буцімто не актуальне, але для спортивних туристів чи військових воно може бути актуальним…

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §9 з використанням підручника.

1. Азимут (з арабської – шлях, напрямок) – кут між напрямком на північ та напрямком на певний предмет. Він визначається в градусах.

2. Для руху за азимутом слід ретельно дотримуватися обраного напрямку руху. Наприклад, навіть на невидимий предмет з відомої на карті і місцевості точки можна рухатися за азимутом до предмету, щоб знайти його. За азимутом з місця свого розташування розвідник може надавати також інформацію своїй артилерії для бомбардування військ противника та коригувати бомбардування.

3. Відстані на місцевості вимірюють рулеткою, кроками та за часом, витраченим на ходьбу, при цьому інколи рухаються за азимутом з відомої початкової точки.

4. GPS-навігатор – пристрій, який отримує сигнали глобальної навігаційної системи з метою визначення поточного місця розташування пристрою на Землі. Багато приймачів GPS вбудовані в мобільні телефони.

5. У густому тумані або під землею зв'язок із супутником порушується.

6. Окомірне знімання місцевості – див. ст. 14 атласа.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §9 підручника на ст. 44.

2. Виконання завдань після §9 підручника на ст. 44.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.

Тема 2. Способи зображення Землі.

ЗП3. Способи зображення Землі.

Мета: навчальна: актуалізувати знання про способи зображення Землі з курсу природознавства; формувати первинні знання про особливості зображення Землі на глобусі, географічній карті, плані місцевості; розвивальна: розвивати вміння визначати відмінності в зображеннях місцевості на рисунку, фото- й аерознімках, плані; зясувати різницю між зображеннями земної поверхні на глобусі, плані, карті, аерофото- і космічних знімках; розвивати аналітичні здібності, допитливість, кмітливість; виховна: виховувати повагу до розвитку людських знань.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, карта півкуль, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Пригадаймо, які зображення земної поверхні ви знаєте з курсу природознавства?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Вивчивши визначення різних зображень, ви зрозумієте їхні переваги та недоліки ібільш свідомо почнете їх використовувати у власному житті.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §10 з використанням підручника.

1. Рисунок дає загальне уявлення про вигляд місцевості, але не має точності.

2. Фотознімок – точніше, ніж рисунок, передає особливості місцевості, але добре видно тільки ті предмети, що розташовані на передньому плані..

3. Аерофотознімок – зображує ділянки поверхні зверху, охоплює значні за розміром території, однак не дає інформації про призначення та назви географічних об’єктів.

4. План місцевості – зображує невеликі ділянки місцевості, має високу точність та містить характеристики географічних об’єктів.

5. Географічна карта – зменшене зображення різних за розмірами ділянок земної поверхні, складають з урахуванням кулястості Землі, подані характеристики об’єктів.

6. Глобус – найточніше об’ємне зображення (модель) нашої планети, але не відображає дрібні об’єкти, до того ж він громіздкий.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання опорного конспекту.

2. Коментування зображень земної поверхні на ст. 12 атласу

3. Заповнення таблиці

Основні способи зображення земної поверхні	Переваги	Недоліки
Рисунок	Творча робота художника, яка показує його талант	Обмеженість творчих можливостей
Фотографія	Автоматичне зображення	Видно добре передній план, але немає опису, не все можна узнати
Аерофотознімок	Автоматичне зображення	Немає опису, не все можна узнати
План місцевості	Висока точність, є назви і характеристики об’єктів	Умовні знаки замість реальних зображень
Географічна карта	Певна точність відповідно до масштабу, є назви і характеристики об’єктів	Умовні знаки замість реальних зображень
Глобус	Дає уявлення про форму Землі, хоч і неточне, бо Земля не ідеально сферична, а рельєф має гори і низовини та має підводну частину (дно) океанів	Умовні знаки замість реальних зображень, великі габарити. Немає дрібних предметів, дрібний масштаб

Д. з.: § 8,9; § 10

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 11-12,2015

Тема 1. Масштаб та його види.

ЗП1. Масштаб та його види..

Мета: навчальна: актуалізувати знання про масштаб , що учні набули на уроках математики та природознавства; формувати знання про види масштабу; розвивати практичні вміння користуватися масштабом, розрізняти та порівнювати види масштабу; розвивальна: розвивати аналітичне мислення, просторове уявлення, допитливість; виховна: виховувати уважність, зосередженість , охайність у роботі з картографічними джерелами.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, лінійки, прості олівці, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Перевірка вивчення д.з. по § 8,9,10

1. Південна частина на картах звичайно знаходиться на карті: зверху, зліва, праворуч, знизу

2. Північний захід на картах звичайно знаходиться: знизу в лівому кутку, знизу в правому кутку, зверху в правому кутку, зверху в лівому кутку

3. На картах схід звичайно знаходиться: зверху, зліва, праворуч, знизу, в правому кутку карти

4. Першими у світі компас придумали: українці, індійці, американці, китайці

5. Сонце о 12-00 в нашій місцевості перебуває на (сторона горизонту):

6. Якщо судно підходить до берега з моря, то спочатку видно верхню його частину. Це тому, що….

7. Азимут – це…

8. GPS-навігатор часто вбудований в: комп’ютер, мобільний телефон, компас

9. Найбільше інформації про місцевість надає зображення, яке називається:

10. Космічну фотографію даху свого будинку можна знайти в будь-який час будь-якій людині в(за): американському космічному агентстві, в українському космічному агентстві, за допомогою Інтернету

11. В ліс за грибами, щоб не заблудитися, найкраще взяти з собою: глобус, карту України, топографічну карту області

12. Київ розташований від нашого обласного центру в __________________ напрямку

Прийом «Проблемне питання». Ваша сім’я вирушає на автомобілі в незнайомий сосновий ліс за грибами. Щоб не заблукати в лісі, яку було б доречним взяти карту: топографічну карту області, карту світу, карту Європи?...

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Вивчивши матеріал теми, ви більш свідомо будете підходити до організації своїх поїздок, подорожей, зможете на рівні конкретного просторового уявлення орієнтуватися у просторі.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель оголошує тему уроку, пояснює матеріал §11 з використанням підручника.

1. Масштаб – це вираз, який показує, у скільки разів відстань на зображенні менша за відстань на місцевості.

2. Масштаб – це міра зменшення відстаней певної місцевості під час зображення їх на плані та карті.

3. Масштаб – це відношення довжини відрізка на плані , карті або глобусі до його дійсної довжини на місцевості.

4. Масштаб, записаний у вигляді дробу, називають числовим. Дріб записують звичайно у вигляді двокрапки, а не через риску.

5. Іменований масштаб – пояснювальний масштаб, записаний коротко словами.

6. Лінійний масштаб – це пряма лінія, розділена на дрібніші відрізки з надписами зверху відстаней на місцевості. Використовується звичайно за допомогою циркуля-вимірювача там, де йде постійна робота з топографічними картами, - звичайно це у військових штабах при плануванні військових операцій.

7. Великомасштабні карти мають звичайно масштаб 1:5000 і більше, середньомасштабні – масштаб від 1:200000 до 1000000; дрібномасштабні – масштаби , менші за 1:1000000.

8. Щоб сказати, який масштаб більший чи менший, треба просто порівняти між собою математичні значення дробів. Де значення більше, там масштаб більший.

9. Відстані на плані й карті вимірюють за допомогою циркуля-вимірника, лінійки або нитки.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за питаннями до §11 підручника на ст. 50.

2. Виконання завдань після §11 підручника на ст. 50.

3. Складання за допомогою вчителя в робочих зошитах опорного конспекту.

Тема 2. Практична робота №1 «Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу».

АП(2-3). Практична робота №1 «Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу».

Мета: навчальна: навчитися розв’язувати задачі з різними видами масштабів; розвивальна: забезпечити практичне спрямування отримання знань у життєвих ситуаціях; виховна: виховувати уважність, зосередженість.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, лінійки, прості олівці, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Для виконання практичної роботи необхідне не тільки розуміння географічного матеріалу, а і певні елементарні знання математики, навички роботи з креслярським обладнанням, при необхідності-з калькулятором.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Виконавши практичну роботу, ви здобудете навички , які зможете використати у власних життєвих ситуаціях

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань1, 2, 3, 4 на ст. 50 підручника (час-відповідно до підготовленості класу).

2. За допомогою атласу визначити відстань від Києва до екватора за допомогою карти в атласі на ст.19.

3. За допомогою карти України в атласі визначити відстань від Києва до свого обласного центру.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Оформлення результатів роботи в зошитах.

2. Передача зошитів на перевірку вчителю.

Д. з.: § 11, конспект

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 13-14,2015

Тема 1. План, його основні ознаки.

ЗП1. План, його основні ознаки.

Мета: навчальна: поглибити та систематизувати знання про план місцевості, його особливості, умовні знаки, формувати практичні навички роботи з умовними знаками плану, розвивати первинні вміння орієнтуватися на місцевості за допомогою плану; розвивальна: розвивати аналітичне мислення, просторове уявлення, допитливість; виховна: виховувати уважність, зосередженість , охайність у роботі з картографічними джерелами.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, лінійки, прості олівці, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Усне опитування по запитанням до § 11 підручника .

Тестова перевірка вивчення д.з. по § 11 підручника.

1. Масштаб 1: 5000 читається так: а) в 1 см 5000см б) один до п’яти тисяч в) в 1 см 50 м

2. Перевести в іменований масштаб 1: 25000

3. Перевести в іменований масштаб 1: 100000

4. Перевести в числовий масштаб: в 1см 50м

5. Перевести в числовий масштаб: в 1см 1км

6. Який іменований масштаб плану, якщо конкретний квартал вулиці в місті має довжину 300м, а на плані 6см?

7. Для запису числового масштабу між числами використовується: риска дробу, двокрапка, крапка

8. Циркуль-вимірювач має: а) голку і заточений графічний стержень б) два заточених графічних стержні в) дві голки

9. Масштаб 1:300 більший чи менший за масштаб 1:5000?

10. Масштаб в 1см 50 м більший чи менший за масштаб в 1см 500 км?

11. При використанні карт Інтернету за допомогою миші їх можна (2 відповіді) : а) збільшувати б) не використовувати в) зменшувати

12. Сфотографувати план, карту чи інше зображення на екрані монітора комп’ютера (зробити скріншот), зробивши окремий файл для друку на папері, можна за допомогою кнопки клавіатури:

а) Shift б) PrtScr в)Tab

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Прийом «Відстрочена відгадка». Ваша сім’я придбала земельну ділянку для дачного будинку. З чого ви розпочнете облаштування цілинної ділянки? - Варіанти відповідей учнів. До більш точної відповіді (-«складання плану з використанням умовних знаків») ми повернемося наприкінці міні-модулю)

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 12 підручника.

1. План – це зменшене детальне зображення невеликої ділянки земної поверхні, виконане у великому масштабі за допомогою умовних знаків.

2. Умовні знаки – умовні позначення, які нагадують самі предмети.

3. Види умовних знаків: контурні (масштабні), позамасштабні, лінійні, пояснювальні.

Вивчення матеріалу за планом § 13 підручника.

4. Способи складання плану: окомірне знімання місцевості, полярне знімання місцевості, маршрутне знімання місцевості.

5. Окомірне знімання – найпростіший спосіб складання плану місцевості без точного вимірювання відстаней.

6. При полярному зніманні план складається з однієї точки, при маршрутному - в процесі руху за певним маршрутом.

7. Значення планів: використання при будівництві, освоєнні різних територій, туристами, військовими, водіями, пасажирами метро та іншого транспорту.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання опорного конспекту.

2. Відповіді на запитання і виконання завдань до § 12-13 підручника.

3. Відповідь на проблемне питання.

Тема 2. Географічні карти. Види географічних карт.

ЗП2. Географічні карти.

Мета: навчальна: формувати знання про географічні карти та їхні основні елементи, з’ясувати причини виникнення спотворень на географічних картах, розвивати первинні практичні вміння «читати» карту, користуватися умовними знаками; розвивальна: розвивати аналітичне мислення, зорову пам'ять, уважність, спостережливість; виховна: виховувати повагу до праці картографів, цікавість до картографії, прагнення навчитися читати та розуміти карти.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, лінійки, прості олівці, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

З попередніх уроків вам відомо , що географічна карта – це… одне із можливих зменшених по відношенню до реальності зображень місцевості на площині

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Вивчивши матеріал теми, ви побачите, що за допомогою карти зручно уявляти для себе земні простори, отримувати необхідну інформацію, бути авторитетним інформатором в повідомленнях про ріні місця на планеті.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 14 підручника.

1. Географічна карта – це зменшене узагальнене зображення поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків у масштабі з урахуванням форми Землі.

2. Об’єкти і явища на карті зображують у різний спосіб: значками, лініями, стрілками, кольорами.

3. Легенда карти – це сукупність використаних умовних позначень із необхідними поясненнями до них.

4. Масштаб карти порівняно з планом набагато дрібніший, звичайно на карті в 1см десятки і сотні км.

5. Карти з дрібним масштабом звичайно мають значні спотворення, оскільки сферичну поверхню Землі треба укласти на площину місцями зі збільшенням, місцями зі зменшенням.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання опорного конспекту.

2. Відповіді на запитання і виконання завдань до § 14 підручника.

ЗП3. Види географічних карт.

Мета: навчальна: формувати знання про види географічних карт; розвивальна: розвивати аналітичне мислення, зорову пам'ять, уважність, спостережливість; виховна: виховувати повагу до праці картографів, цікавість до картографії, прагнення навчитися читати та розуміти карти.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, лінійки, прості олівці, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 15 підручника.

6. Карти розрізняють за масштабом та за охопленням територій.

7. За масштабом є такі карти:

Великомасштабні - від 1:10000 до 200000; середньомасштабні – від 1:200000 до 1000000; дрібномасштабні – дрібніші за 1:1000000.

8. Великомасштабні карти називають топографічними.

9. Види карт за охопленням територій: карти світу і півкуль, карти материків і океанів, карти держав, областей і районів.

10. Атлас – це сукупність різних карт, зібраних в одну книжку.

11. Значення карт: практичне, пізнавальне, зручна форма подачі інформації.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання опорного конспекту.

2. Відповіді на запитання і виконання завдань до § 15 підручника.

Д. з.: § 12,13; § 14,15

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 15-16,2015

Тема 1. Градусна сітка. Географічні координати

ЗП1. Градусна сітка.

Мета: навчальна: поглибити та систематизувати знання про форму й розміри Землі, формувати знання про градусну сітку, меридіани, паралелі, розвивати первинні практичні вміння знаходити меридіани та паралелі на глобусі та карті, характеризувати їхні особливості; розвивальна: розвивати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, застосовувати набуті знання для вирішення практичних завдань, самостійність; виховна: виховувати повагу і гордість до надбань людства в розвитку сучасної картографії.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Усне опитування по запитанням до § 12-15 підручника (Бойко В.М., С.В. Міхелі, 2014 рік)

Тестова перевірка вивчення д.з. по § 12-15 підручника.

1. Масштаб планів порівняно з масштабом карт звичайно: а) більший б) менший в) однаковий

2. Перевести в числовий масштаб іменований масштаб в 1 см 15 км

3. Перевести в іменований масштаб числовий масштаб 1: 4000

4. Суцільні насадження дерев і кущів позначають таким кольором: _____________

5. При окомірному зніманні відстаней: а) використовують вимірювальні прилади і інструменти б) відстані на план наносяться приблизні в) місцевість фотографують з космосу

6. Кому (на роботі, у житті чи у дозвіллі) з людей необхідні плани (3 приклади): _____, ______, ___

7. Для позначення низовин зі шкали висот звичайно використовується (див. атлас на ст.20-21) такий колір: ______________

8. Для позначення височин зі шкали висот звичайно використовується (див. атлас на ст.20-21) такий колір: ______________

9. Масштаб 1:2000 більший чи менший за масштаб 1:200?

10. Спотворення дійсних розмірів поверхні Землі на плоскій карті використовують тому, що ………

11. Масштаб в 1 см 3500 м менший чи більший за масштаб в 1 см 35 м

12. За темно-синім кольором та шкалою глибин знайти (ст..23 атласу) в Тихому океані найбільшу глибину та записати її значення в метрах: ________________

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

З попередньої теми ми знаємо, що ще стародавні греки Ератосфен та Птолемей на своїх картах робили спроби (див. ст. 1 атласу) створити градусну сітку, щоб по ній робити якісь математичні орієнтири для позначених на карті об’єктів. Сучасні карти досконало об’єднали досягнення географів і математиків; це ми побачимо , вивчивши тему уроку сьогодні.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 16 підручника.

1. Меридіани – це умовні найкоротші лінії, проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого.

2. Паралелі – це умовні лінії, проведені паралельно екватору, який ділить Землю на Північну і Південну півкулі..

3. Градусна сітка – це сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, які проведені через певну кількість градусів.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання опорного конспекту.

2. Відповіді на запитання і виконання завдань до § 16 підручника.

ЗП2. Географічні координати.

Мета: навчальна: формувати поняття «географічні координати», «географічна широта», «географічна довгота», розвивати первинні практичні вміння визначення географічних координат об’єктів на географічній карті; розвивальна: розвивати вміння працювати з різноманітними джерелами географічних знань, аналітичне мислення, допитливість, уважність; виховна: виховувати самостійність, впевненість у своїх навчальних діях.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

З попередніх міні-модулю вам відомо, що таке градусна сітка, як проходять її лінії .які їхні розміри…

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Вивчивши матеріал міні-модулю, ви узнаєте, що кожна лінія градусної сітки може отримати свої числа і просторове позначення у вигляді скорочених слів (літер з крапками)…На перетині уявних ліній можна буде знайти точку, яка належить певному географічному об’єкту.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 17 підручника.

1. Географічна широта – відстань уздовж меридіана в градусах від будь-якої точки земної поверхні до екватора.

2. Географічна довгота – відстань уздовж паралелі в градусах від будь-якої точки земної поверхні до нульового меридіана.

3. Географічні координати – це широта і довгота точки земної поверхні.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Визначення широти точок на мал. 55 на ст. 65 і мал. 56 на ст. 66

2. Складання опорного конспекту.

3. Відповіді на запитання і виконання окремих завдань до § 15 підручника.

Тема 2. Практична робота №3 «Визначення географічних координат за географічною сіткою».

АП3. Практична робота №3 «Визначення географічних координат за географічною сіткою».

Мета: навчальна: навчитися визначати географічні координати за географічною сіткою, поглибити та систематизувати знання про географічні координати, вдосконалити практичні навички та вміння працювати з географічними картами; розвивальна: розвивати аналітичне мислення, вміння самостійно виконувати тестові завдання; виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Для виконання практичної роботи необхідне не тільки розуміння географічного матеріалу, а і певні елементарні знання математики, навички роботи з креслярським обладнанням при оформленні роботи, навички роботи з картами атласу.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Виконавши практичну роботу, ви поглибите знання про градусну сітку і вміння визначати координати, підготуєтесь до виконання на наступному уроці контролюючої самостійної роботи з теми «Земля на плані і карті».

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань 1-5 на ст. 68 підручника . Для зручності зведемо всі завдання в одну таблицю

№ завдання	Об’єкт	Широта	Довгота	Карта атласу (сторінка)
1а	м. Вашингтон		-	18
1б	м. Сідней		-	19
1в	Суецький канал		-	19
2а	м. Париж	-		19
2б	м. Мехіко	-		18
2в	Панамський канал	-		18
3а	м. Санкт-Петербург			19
3б	м. Кейптаун			19
3в	Озеро Чад			19
4	м. Миколаїв			35
5а	Найвищий водоспад ……………..	6^опн.ш.	61^озх.д.	18
5б	Острів ………….	27^опд. ш.	109^озх.д.	18
5в	Об’єкт……………………	18^опд.ш.	26^осх.д.	19

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Оформлення результатів роботи в зошитах.

2. Передача зошитів на перевірку вчителю.

Д. з.: § 16.17

Закінчити п.р. № 3 (ст.68 підручника)

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 17-18, 2015

Тема 1. Географічні координати свого населеного пункту.

КС1. Географічні координати свого населеного пункту.

Мета: навчальна: поглибити знання про географічні координати, на прикладі свого населеного пункту удосконалити навички їх використання на карті з іншим (більшим) масштабом , зрозуміти про розташування всієї України в Північній та Східній півкулях з відповідними координатами; розвивальна: розвивати просторове уявлення про свою область, Україну і світ; виховна: виховувати повагу до рідної землі і малої батьківщини.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, настінна карта України, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку, наявність атласів.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

1.Оголошення результатів практичної роботи №3 на попередньому уроці.

2. Відповіді на запитання і виконання завдань до § 16-17.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель повідомляє, що на уроці учні отримають додаткові знання про свій населений пункт.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Місто Миколаїв розташоване в південній частині України, це обласний центр Миколаївської області.

2. Географічні координати Миколаєва визначаються за допомогою карти атласу: 47^опн.ш.32^осх.д.

Точні координати такі: 46^о58¹30¹¹пн.ш. 31^о58¹30¹¹ с.д.

3. Відстані Миколаєва до інших міст України можна визначити шляхом вимірювання відстаней на карті в см з наступним перемноженням на 35 км.

4. Найвища точка Миколаєва – пагорбок Спаський, який має висоту 53 м над рівнем моря. Інші висоти – від 0 до 53 м.

5. Відстань Миколаєва до Чорного моря біля Очакова по Бузькому і Дніпровському лиманах складає 1,2+1=2,2 см. В км це складає: 35х2,2=77 км

6. Миколаївська область межує з 4-ма областями України, на її півдні є Чорне море і Дніпровський лиман

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Визначення географічних координат інших обласних центрів України.

2. Визначення відстаней до інших обласних центрів.

Тема 2. Підсумковий урок з теми «Земля на плані та карті»

СУ2. Систематизація, узагальнення корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми

Мета: навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми, визначити приблизний рівень загальнонавчальних та суто географічних умінь і навичок, провести корекційну роботу, підготувати учнів до виконання самостійної роботи на наступному міні-модулі з різнорівневими завданнями; розвивальна: розвивати уважність, зосередженість, використовувати знання з математики; виховна: виховувати відповідальність за результати навчання, виховувати прагнення розуміння мети і ходу виконання завдань.

Унаочнення: атласи, підручники, зошити, роздатковий матеріал з різнорівневими завданнями.

І. Організаційний момент

Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Учитель повідомляє, що виконані на цьому міні-модулі завдання допоможуть краще підготуватися до підсумкової контролюючої роботи на наступному міні-модулі.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередніх уроках ми виконували практичні роботи з різними завданнями по темі. На цьому міні-модулі ми зосередимося на повторенні найбільш важких завдань по темі, пов’язаних з визначенням географічних координат

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Учитель ставить питання класу: «Чому важливо правильно визначати координати точок?».

ІV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ

1. Правила відліку географічної широти й довготи ( широта – від екватора, довгота – від початкового меридіана). Пояснення з використанням підручника на ст.. 64-65

2. Правило визначення точок за координатами: точки знаходяться на уявному перетині відповідних паралелей і меридіанів.

3. Довжина 1^о будь-якого меридіана дорівнює 20000 : 180 = 111 км.

4. Довжина 1^о паралелі неоднакова. Для визначення довжини 1^о можна використати таблицю, яка є в одному з атласів для 6 класу (ст.10) (проміжні значення можна вираховувати пропорційно по даним з таблиці):

Паралелі в ^о (градусах) широти	0	10	20	30	40	50	60	70	80	90
Довжина 1^о в км	111,3	109,6	104,6	96,5	85,4	71,7	55,8	38,2	19,4	0

5. Хоча визначення відстаней між точками за допомогою градусів точніше, ніж визначення відстаней за допомогою вимірювання лінійкою на карті та використанням масштабу, все ж воно використовується дуже рідко - головним чином при вирішування географічних задач, коли точки знаходяться на одному меридіані чи одній паралелі. Такі задачі є в курсі 7 класу при визначенні довжини материків по певній паралелі чи певному меридіану

6. В 6 класі ми розв’язуємо задачі з визначенням відстаней із застосуванням лінійки, в тому числі гнучкої, нитки (на глобусі), вимірювальним циркулем. Виміряні в см відстані ми перемножуємо на масштаб карти чи глобуса.

7. Різні завдання для повторення (об’єм роботи з врахуванням можливостей учнів класу).

1. Визначити за координатами столиці та держави:

Координати	Столиця	Держава
13^опд. ш. 76^о з. д.	Ліма	Перу
50^опн. ш. 31^о с. д.	Київ	Україна
55^опн. ш. 38^о с. д.	Москва	Росія
40^опн. ш. 117^о с. д.	Пекін	Китай
39^опн. ш. 77^о з. д.	Вашингтон	США
35^опд. ш. 149^о с. д.	Канберра	Австралія
35^опд. ш. 56^о з. д.	Монтевідео	Уругвай
48^опн. ш. 2^о с. д.	Париж	Франція
6^опн. ш. 80^о с. д.	Котте	Шрі-Ланка
30^опн. ш. 31^о с. д.	Каїр	Єгипет

2. Визначити широту і довготу міст України за допомогою атласу:

Місто	Широта	Довгота
Донецьк	48^о пн. ш.	~38^о с. д.
Львів	~50^о пн. ш.	24^о с. д.
Київ	51^о пн. ш.	31^о с. д.
Івано-Франківськ	49^о пн. ш.	25^о с. д.
Первомайськ (Миколаївська область)	48^о пн. ш.	31^о с. д.
Миколаїв	47^о пн. ш.	32^о с. д.

3. Визначити приблизно широту і довготу на карті півкуль:

Об’єкт	Широта	Довгота
Великі Антільські острови	20^о пн. ш.	-
Дельта річки Ніл	30^о пн. ш.	-
Середина острова Мадагаскар	20^о пд. ш.	-
Уральські гори	-	60^о с. д.
Острів Шрі-Ланка	-	81^о с. д.
Острови Кергелен	50^о пд. ш.	70^о с. д.
Дельта річки Амазонки	1^о пд. ш.	50^о з. д.
Дельта річки Міссісіпі	30^о пн. ш.	90^о з. д.
Вулкан Везувій	41^о пн. ш.	16^о с. д.
Влк. Ключевська Сопка	55^о пн. ш.	170^о с. д.

4. Визначити довжину з використанням таблиці:

1) Довжина Пд. Америки по екватору ( 0^о ш.): 111,3 км х 30^о = 3339 км

2) Довжина Африки по 30^о пн. ш.: 96,5 км х 42^о = 3953 км

3) Довжина Австралії по 20^о пд. ш.: 104,6 км х 30^о = 3138 км

4) Довжина Африки по 0^о д: 111 км х 30^о = 3330 км

5) Довжина Австралії по 120^о с. д.: 111 км х 15^о = 1665 км

6) Довжина по меридіану від полюса до полюса: 111 км х 180^о = 20000 км

КР3. Підсумковий урок з теми ( різнорівневі завдання).

Мета: навчальна: перевірити рівень засвоєння знань і вмінь учнів за темою; вдосконалювати вміння працювати з картами і планом, розвивальна: розвивати вміння виконуват тестові завдання різних рівнів; виховна: виховувати вміння розподіляти час для відповідальної роботи

Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, роздруковані завдання.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Учні можуть звертатися за допомогою до атласів.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з врахуванням виконаної сьогодні самостійної роботи

ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ

Різнорівневі завдання по темі «Земля на плані і карті» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )

І ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Назвіть, який напрямок указує Полярна зоря: а) на південь б) на північ в) на схід г) на захід

2. Укажіть, у якому напрямку туристам слід повертатися тією самою дорогою, якщо вони вирушили в похід на північний захід: а) північно-східному б) північно-західному в) південно-східному г) південно-західному

3. Укажіть і намалюйте, яким знаком на плані (мал. на ст. 69) зображують луки: а) __________ б) _________

в) _________г) ___________

4. З’ясуйте, який числовий масштаб відповідає іменованому в 1см 500м: а)1:500 б)1:5000 в)1:50000 г) 1:500000

5. Зазначте , який об’єкт є початком для відліку географічної довготи: а) екватор б) нульовий меридіан в) північний полюс г) південний тропік

6. З’ясуйте, яка паралель найдовша: а) 80^о б) 60^о в) 40^о г) 0^о

ІІІ РІВЕНЬ 7. Укажіть, яку довготу мають точки, розташовані на нульовому меридіані.

а) 0^од. б) 0^опн.ш. в) 0^опд.д. г) 0^осх.д.

8. Установіть відповідність (записати відповідь в дужках) між об’єктами й азимутом на малюнку, що на ст. 69 підручника:

1дерево(___) 2завод(___) 3будинок(____) 4вітряк(_____) а120^о, б240^о, в300^о, г180^о, д60^о

ІV РІВЕНЬ

№ пит.	Географічні координати	Столиця	Держава
9	36^опн. ш., 3^осх..д.
10	19^опн. ш., 99^озх.д.
11	2^опд. ш., 78^озх..д.

Різнорівневі завдання по темі «Земля на плані і карті» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )

ІІ ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Назвіть, який напрямок указує Сонце опівдні: а) на південь б) на північ в) на схід г) на захід

2. Укажіть, у якому напрямку туристам слід повертатися тією самою дорогою, якщо вони вирушили в похід на південний захід: а) північно-східному б) північно-західному в) південно-східному г) південно-західному

3. Укажіть і намалюйте, яким знаком на плані зображують (мал. на ст. 69) болота: а) __________ б) _________ в) _________г) ___________

4. З’ясуйте, який числовий масштаб відповідає іменованому в 1см 350м: а)1:35 б)1:35000 в)1:350000 г) 1:3500000

5. Зазначте , який об’єкт є початком для відліку географічної широти: а) екватор б) нульовий меридіан в) північний полюс г) південний тропік

6. З’ясуйте, яка з приведених в переліку паралель найкоротша: а) 85^о б) 60^о в) 40^о г) 0^о

ІІІ РІВЕНЬ 7. Укажіть, яку широту мають точки, розташовані на екваторі.

а) 0^од. б) 0^ош. в) 0^опд.д. г) 0^осх.д.

1дерево(___) 2завод(___) 3будинок(____) 4вітряк(_____) а120^о, б240^о, в300^о, г180^о, д60^о

ІV РІВЕНЬ

№ пит.	Географічні координати	Столиця	Держава
9	15^опд. ш., 48^озх..д.
10	9^опн. ш., 39^осх.д.
11	46^опн. ш., 75^озх..д.

Д. з. Повт. § 8-17

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 19-20, 2015

Тема 1. Внутрішня будова Землі.

УМ1. Внутрішня будова Землі.

Мета: навчальна: формувати в учнів загальне уявлення про внутрішню будову Землі та її складові, сприяти розумінню значення досліджень надр Землі; розвивальна: розвивати пізнавальний інтерес до теми, що вивчають, уміння висловлювати свою думку та аргументовано захищати її; виховна: виховувати повагу до праці геологів.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, компаси, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

Вчитель оголошує результати тематичного оцінювання по попередній темі.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

З давніх часів людство прагнуло пояснити походження Землі та її внутрішню будову …На жаль, до цього часу через великі розміри та недоступність внутрішніх частин Землі в поясненні внутрішньої будови Землі ми користуємося переважно науковими припущеннями та розрахунками.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

За допомогою нових для вас понять сьогодні ми спробуємо уявити внутрішню будову Землі.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 18 підручника.

1. Оболонки (сфери) Землі: літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера.

2. Географічна оболонка Землі – поняття, яке об’єднує всі 4 згадані оболонки.

3. Ядро-центральна частина земної кулі.

4. Мантія - внутрішній шар Землі, який покриває ядро.

5. Астеносфера – в’язкий шар у верхній частині мантії на глибині 50-250 км.

6. Земна кора – зовнішній твердий шар Землі.

7. Товщина земної кори у горах – 70км, на рівнинах – 40 км, під океанами – 5-10км.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 18 підручника, виконання завдань (ст. 73).

2. Складання за допомогою вчителя опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити.

ЗП2. Будова літосфери, її властивості.

Мета: навчальна: формувати первинні знання про літосферу, її властивості; розвивальна: розвивати аналітичне та просторове мислення; виховна: виховувати уважність, охайність.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Повторимо правило, що таке «літосфера»? Де вона конкретно розташована ?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Вивчивши будову літосфери, ми підійдемо до розуміння механізмів явищ, які змінюють контури материків і океанів і рельєф Землі в цілому.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за ст.72-73 § 18 підручника.

1. Літосфера – це тверда оболонка Землі, що охоплює земну кору і верхній шар мантії.

2. Товщина літосфери різна: під океанами близько 50 км, на материках –до 250 км.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання таблиці з визначенням товщини верхнього шару мантії в різних місцях Землі.

Складові літосфери	Під океанами	З материками
Вся літосфера	Приблизно 50 км	До 250 км
Земна кора	5-10 км	40-50 км
Верхній шар мантії	40-45 км	200-210 км

2. Складання таблиці для виконання завдань на ІІІ міні-модулі.

ЗП3. Літосферні плити.

Мета: Мета: навчальна: формувати первинні знання про літосферні плити, ознайомити з гіпотезами про походження материків і океанів, удосконалювати вміння працювати з тематичними картами та схемами атласу і підручника; розвивальна: розвивати аналітичне та просторове мислення; виховна: виховувати уважність, охайність.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Згадаємо, що гіпотеза Вегенера минулого століття тримається на дрейфі, тобто рухах літосферних плит і зараз підтверджується точними космічними фотографіями

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Вивчивши рухи земної кори, ми почнемо розуміти конкретні механізми явищ, які змінюють рельєф Землі.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу по § 19 підручника.

1. Гіпотезу дрейфу материків висунув у 1912 році німецький учений Альфред Вегенер.

2. Літосферні плити – окремі блоки завтовшки від 50 до 250 км.

3. Внутрішні процеси Землі - процеси, які супроводжуються виділенням величезної кількістю тепла, зміною об’єму речовин, створенням високого тиску.

4. Внутрішні сили Землі – сили, які внаслідок зміни тиску при внутрішніх процесах в глибинах планети.

5. Літосферні плити рухаються саме під тиском внутрішніх сил Землі.

6. Горизонтальні рухи літосферних плит – рухи плит паралельно поверхні Землі на відстані до кількох см в рік.

7. Вертикальні рухи літосферних плит – це повільні підняття або опускання їх окремих ділянок. Якщо вони змінюють напрям руху, то називаються коливальними.

8. Швидкі розривні рухи – землетруси.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Відповіді на запитання до § 19 підручника (ст. 77).

№ завдання	Відповідь
1	Назви з мал. 61 на ст.75
2	Утворюються гори
3	Утворюються розломи, які часто заповнює магма, а з неї виникають гори і гірські хребти
4	Підняття північного берегу Скандинавського півострова, опускання узбережжя Нідерландів, Одеси, Херсонеса
5	Затоплення берегів, рівнин, руйнування водою господарчих споруд і населених пунктів
6	Межі відділяють суцільними лініями, території фарбують різними кольорами, вказують стрілками швидкість руху протягом року

Д. з.: § 18,19

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 21-22, 2015

Тема 1. Землетруси. Сейсмічні пояси Землі.

ЗП1. Землетруси. Сейсмічні пояси Землі.

Мета: навчальна: поглибити знання учнів про внутрішні процеси Землі та їхні складові, формувати знання про землетруси та райони їхнього поширення, розвивати вміння працювати з картами та схемами атласу, визначати райони найбільшої сейсмічної інтенсивності; розвивальна: розвивати вміння безпеки життєдіяльності у випадку землетрусу; виховна: виховувати відповідальність за поведінку під час землетрусу, повагу до професії сейсмолога.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Прийом «Бліцопитування».

1.Які види рухів літосферних плит ви знаєте?

2. Які рухи, на вашу думку, можуть спричинити раптове катастрофічне явище?

Перевірка вивчення д.з. по § 18,19

1. Мантія розташована між: а) ядром і астеносферою б) астеносферою і земною корою в) земною корою і ядром

2. На мал. 59 (ст. 73) шкарлупі яйця відповідає в будові Землі: а) мантія б) ядро в) земна кора

3. Порівняно з товщиною всієї мантії товщина літосфери: а) скрізь більша б) скрізь менша в) в різних місцях більша або менша

4. Земна кора найтонша: а) в горах б) під океанами в) на рівнинах

5. Максимальна температура в ядрі порівняно з максимальною температурою в мантії приблизно:

а) в 3 рази менша б) в 3 зрази більша в) в 2 рази більша г) в 2 рази менша

6. Найбільший об’єм Землі займає: а) ядро б) мантія в) земна кора

7. За гіпотезою Вегенера з проміжної Гондвани утворилися такі сучасні материки:

8. Максимальна швидкість руху літосферних плит відповідно версії мал. 61 досягає:

9. Узбережжя Чорного моря на півдні України: а) опускається б) піднімається в) рівень стабільний

10. Затоплення держави Нідерланди не відбувається завдяки збудованим (мал. 64)___________

11. Серединно-океанічні хребти утворюються тоді, коли: а) плити розсуваються б) плити зближуються в) океанічна плита занурюється під материкову

12. Всього літосфера Землі має таку кількість великих літосферних плит (мал..61): _________

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Досить часто в ЗМІ можна почути про землетруси і їхні катастрофічні наслідки. На щастя, більша територія України з певних причин не потерпає від землетрусів. Але знання про землетруси нам потрібні хоча б для того, щоб планувати запас міцності для будівель від землетрусів, хвилі яких все ж доходять до нас…

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 20 підручника.

1. Землетруси – це підземні поштовхи і коливання земної поверхні.

2. Осередок землетрусу – місце в надрах Землі, де виникає розрив і відбувається зміщення земної кори.

3. Сейсмічна хвиля - коливання земної кори, які поширюються з осередку землетрусу.

4. Епіцентр землетрусу - місце на земній поверхні над осередком землетрусу..

5. Цунамі – хвилі в океані, які виникають від землетрусу з осередком під дном океану.

6. Катастрофічні землетруси - потужні землетруси з руйнівною силою.

7. Сила землетрусу оцінюється за 12-бальною шкалою.

8. Сейсмологія – наука про землетруси.

9. Силу можливих землетрусів треба враховувати при будівництві споруд.

10. Сейсмічний пояс – це рухома ділянка земної кори, що виникає на межі літосферних плит, де проходять глибинні розломи.

11. Розгляд сейсмічних поясів на ст. 17 атласу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 20 підручника, виконання завдань (ст. 81).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Вулканізм і вулкани. Гейзери. Практична робота №3 «Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів».

ЗП2. Вулканізм і вулкани. Гейзери. Сейсмічні пояси Землі.

Мета: навчальна: поглибити знання про внутрішні процеси Землі, формувати знання про вулкани, гейзери та райони їхнього поширення, розвивати вміння аналізувати карту літосферних плит з позначеними на ній вулканами, визначати райони поширення вулканів; розвивальна: розвивати вміння працювати в групах, комунікативність; виховна: виховувати пізнавальний інтерес до професії вулканолога.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити атласи на ст. 17 і знайти на карті позначення діючих та згаслих вулканів. Наскільки співпадають місця з вулканами із зонами землетрусів? Відповідь: десь наполовину і головним чином на суходолі і на островах.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

З історії відомо, як під шаром попелу давніх вулканів інколи знаходять цілі міста. А ще важливіше для сучасників не загинути у підніжжя діючого вулкану від його раптового виверження…

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 21 підручника.

1. Магма – вогненна рідка речовина.

2. Жерло – канал, через який магма рухається з вулкану назовні..

3. Кратер – зовнішнє розширення жерла.

4. Вулкан – місце виходу магми на земну поверхню.

5. Вулканізм – сукупність явищ, пов’язаних із підняттям магми із надр Землі та виливанням її на поверхню. Це явище належить до внутрішніх процесів в земній корі, які спричиняють внутрішні сили.

6. Лава – магма, яка виливається з вулкану назовні.

7. Вулканічні бомби – уламки лави, що викидаються вгору вулканом.

8. Вулканічний попіл – дрібні уламки, що викидає вулкан.

9. Діючі вулкани – вулкани, про виверження яких пам’ятає людство.

10. Згаслі вулкани – вулкани, про виверження яких людство не пам’ятає.

11. Вулкани бувають наземними і підводними.

12 . Більшість вулканів в Тихоокеанському і Середземноморському сейсмічних поясах.

13. Гарячі джерела – джерела з водою, нагрітою магмою

14. Гейзери – гарячі джерела, що періодично фонтанують.

15. Грязьові вулкани – невеличкі вулкани, які виштовхують гарячу грязь.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 21 підручника, виконання завдань (ст. 85).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

АП3. Практична робота №3 «Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів».

Мета: навчальна: навчитися правильно і системно позначати на контурній карті географічні об’єкти (літосфери), вдосконалити практичні навички та вміння працювати з географічними картами; розвивальна: розвивати вміння самостійно виконувати завдання з використанням різних карт; виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

Обладнання: підручники, атласи, контурні карти зошити, екземпляри зразкової роботи в контурних картах (для прискорення пояснень).

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Для виконання практичної роботи необхідне не тільки розуміння географічного матеріалу, а і певні елементарні навички роботи з креслярським обладнанням при оформленні роботи, навички роботи з картами атласу.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Ця практична робота – перша робота в контурних картах, де протягом теми треба позначити всі географічні об’єкти номенклатури теми «Літосфера» .

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдання 1 на ст. 85 підручника .

2. Визначення географічних координат по завданню2: вулкан Етна: 37^опн.ш.14^осх.д.; вулкан Ключевська Сопка: 56^опн.ш.160^осх.д.

3. Побіжна перевірка вчителем правильності виконання роботи, допомога учням з низьким рівнем досягнень демонструванням зразкової робот, взаємодопомога учнів.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1.Вчитель оголошує, що практична робота буде продовжена на наступних уроках з іншими об’єктами номенклатури теми «Літосфера».

Д. з.: § 20,21

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 23-24, 2015

Тема 1. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори.

ЗП1. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори.

Мета: навчальна: розширити знання про літосферу шляхом вивчення процесів зовнішніх сил Землі, формувати первинні вміння встановлювати взаємозв’язки між дією зовнішніх сил та формами рельєфу; розвивальна: розвивати вміння учнів працювати з різними джерелами інформації; виховна: виховувати навички колективного спілкування, взаємодопомоги..

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Опитування д.з. по запитанням до § 20 і 21.

Письмова перевірка вивчення д.з. по § 20,21.

1.Осередок землетрусу: а) під землею б) на землі в) на дні океану

2. Шкала для оцінювання сили землетрусів має: а) 8 балів б) 10 балів в) 12 балів

3. Цунамі – це хвилі від: а) вітру б) землетрусу в) судна

4. Записати без жодної помилки назву приладу для вимірювання сили землетрусу: _______________

5. В Україні найбільші землетруси бувають у ________________________

6. На території Євразії є великий сейсмічний пояс з назвою ______________________

7. Встановити, що ближче до ядра Землі: а) жерло б) кратер в) лава

8. Вулканічні бомби – це а) каміння б) уламки лави в) попіл

9. Про дію згаслих вулканів а) є свідчення з історії людства б) немає свідчень в історії людства в) є давні рукописи свідків

10. Від дії підводного вулкану над водою може з’явитися: _______________

11. Воду в гарячих джерелах і гейзерах підігріває _______________________

12. До внутрішніх процесів належать(3 відповіді):__________________________________

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

На минулих уроках ми узнали про деякі внутрішні процеси, що впливають на зміни земної кори і на зміну зовнішнього рельєфу. Тепер розглянемо зовнішні процеси.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 22 підручника.

1. Зовнішні процеси – процеси, які відбуваються на поверхні або у верхній частині земної кори.

2. Фізичне вивітрювання – це руйнування гірських порід під впливом коливань температури. Руйнування відбувається під час розширення гірських порід і раптового стискування завдяки швидкій зміні температури. Руйнує гірські породи також замерзла вода, яка розширює тріщини і пустоти в гірських породах.

3. Органічне вивітрювання – це руйнування гірських порід організмами.

4. Робота вітру.

4.1. Руйнівна, в тому числі зі створенням обточених вітром твердих останців.

4.2. Транспортна з перенесенням уламків порід.

4.3. Створювальна з відкладанням перенесених уламків порід, в тому числі зі створенням брижів, дюн, барханів..

5. Робота поверхневих і підземних вод.

5.1.Ерозія – руйнування порід дією води (річкові долини, вимоїни, яри).

5.2. Балка – кінцева стадія розвитку яру, коли його дно та боки закріпляються рослинністю.

5.3. Підземні води розчиняють деякі гірські породи або вимивають під землею пустоти і печери.

6. Діяльність людини через велику кількість людей на Землі стає все більш відчутнішої для природи. Люди сильно змінили рельєф в багатьох місцях на штучний, утворили кар’єри , терикони, насипи, споруди, дороги тощо.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 22 підручника, виконання завдань (ст. 89).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Абсолютна і відносна висота місцевості.

ЗП2. Абсолютна і відносна висота місцевості.

Мета: навчальна: формувати знання про способи зображення нерівностей земної поверхні на плані та карті, розвивати вміння визначати відносну й абсолютну висоти, формувати первинні практичні вміння працювати зі шкалами висот і глибин; розвивальна: розвивати просторову уяву, допитливість; виховна: виховувати уважність, зосередженість.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити атласи на ст. 18-19 і знайти шкалу висот і глибин. Що прийнято за 0 м на цій шкалі?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Вивчивши матеріал міні-модулю, ми зрозуміємо, що на шакалах карт використовується абсолютна висота, а в інших випадках люди використовують також відносну висоту.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 24 підручника.

1. Нівелір – простий прилад для вимірювання перевищення вищих точок об’єктів над нижчими .

2. Відносна висота – перевищення однієї точки земної поверхні над іншою.

3. Нівелювання – вимірювання висоти точок земної поверхні за допомогою нівеліра.

4. Абсолютна висота – це перевищення точки земної поверхні над рівнем моря, що позначається нулем.

5. Репер – спеціальний знак на місцевості, який встановлюється спеціалістами.

6. Окремі найвищі точки місцевості на карті або плані позначають крапкою (позначка висоти).

7. Горизонталі – це лінії на плані або карті, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою.

8. Бергштрих - це риска, що проведена перпендикулярно до горизонталі й указує вільним кінцем, у якому напрямку схил знижується.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 24 підручника, виконання завдань (ст. 97).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

3. Дослідження «Визначення за картами абсолютної і відносної висоти місцевості».

1. Виконання завдань 1-2 на ст. 97 підручника і ще 2 додаткових завдання за атласом.

2. Для зручності питання зведені в таблицю.

№ з/п	Об’єкт	Абсолютна висота	Відносна висота
1а	Бразильське плоскогір’я	3000 м	2800 м
1б	Уральські гори	2000 м	1800 м
2а	Вулкан Кіліманджаро	5895 м	-
2б	Гора Джомолунгма	8850 м	-
3а	Найвища висоти на плані ст.13 атласу	160 м	-
3б	Найнижча висота суходолу на плані ст.13 атласу	139, 5 м	-

3. Побіжна перевірка вчителем правильності виконання роботи, допомога учням з низьким рівнем досягнень, взаємодопомога учнів.

Д. з.: § 22,24

Увага! Теми §23 немає в програмі, але § 23 буде вставлена в урок 27-28

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 25-26, 2015

Тема 1. Основні форми рельєфу суходолу. Рівнини.

ЗП1. Основні форми рельєфу суходолу. Рівнини.

Мета: навчальна: сформувати загальне уявлення про різноманітність форм рельєфу земної поверхні, ознайомити з різними видами рівнин та особливостями їхнього утворення, розвивати вміння знаходити рівнини на фізичній карті та визначати їхні види; розвивальна: розвивати дослідницький підхід до вивчення різних форм рельєфу; виховна: виховувати самостійність, акуратність, працелюбність..

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Опитування д.з. по запитанням до § 22 і 24.

Письмова перевірка вивчення д.з. по § 22,24.

1. Дія зовнішніх процесів на земну кору відбувається зокрема за рахунок енергії: а) магми б) Сонця в) енергії ядра

2. Приклад фізичного вивітрювання: а) руйнування гірських порід від хімічної взаємодії речовин б) руйнування гірських порід організмами в) розтріскування гірських порід від коливання температур

3. Фігури кам’яних останців утворені: а) текучою водою б) вітром з піщинками в) рухом повітря

4. На півдні України з піску часто утворюються: а) бархани б) дюни в) гори

5. З яру з часом утворюється ________________________

6. Діяльність людини призводить до утворення (3): а) гір б) териконів в) кар’єрів г) рівнин д) шахт

7. Нівелір при вимірюванні кожного разу переставляють на (вибрати): 1м, 2м, 3м, 4м, 5м, на скільки хочуть

8. Бергштрихи при зображенні гори вільним кінцем вказують на: а) на найвищу точку гори б) в протилежні від вершини сторону в) на північ

9. Горизонталі з’єднують: а) точки з однаковою абсолютною висотою б) точки одного меридіану в) точки однієї паралелі

10. Найвища гора світу Еверест має абсолютну висоту _______________

11. Який вулкан світу має відносну висоту (відносно дна океану) вищу, ніж гора Еверест має абсолютну висоту? _______________________

12. Визначити по фізичній карті України (атлас на ст.20-21) абсолютну висоту найвищої точки в пісках на південь від Херсона (на лівому березі Дніпра; тут великі соснові штучні ліси): _________

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

На цьому уроці ми дізнаємося про загальні форми рельєфу, про рівнини зокрема, про деякі конкретні об’єкти теж.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом тексту «Рельєф» на ст. 98 та § 25 підручника.

1. Рельєф - це сукупність форм земної поверхні, утворених під дією внутрішніх і зовнішніх процесів, різних за будовою, розмірами, обрисами і віком.

2. Планетарні (найбільші) форми рельєфу Землі - це материки й океанічні западини. У їх межах основними формами рельєфу є рівнини й гори.

3. Рівнини – це великі відносно рівні ділянки земної поверхні з незначними коливаннями висот.

4. За абсолютною висотою над рівнем моря серед рівнин розрізняють: низовини (до 200м), височини (від 200 до 500м) і плоскогір’я (понад 500м).

5. Рівнини бувають плоскими і горбистими.

6. Великі рівнини можуть включати менші низовини і височини.

7. Первинні рівнини – рівнини, які утворюються внаслідок вертикальних рухів земної кори

8. Вторинні рівнини виникають по-різному - наносами річок, руйнуванням гір.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 25 підручника, виконання завдань (ст. 102).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Основні форми рельєфу суходолу. Гори.

ЗП2. Основні форми рельєфу суходолу. Гори.

Мета: навчальна: актуалізувати знання про основні форми рельєфу Землі, ознайомити із класифікацією гір за різними критеріями, розвивати вміння знаходити гори на фізичній карті та виявляти їхні особливості; розвивальна: розвивати дослідницький підхід до вивчення різних форм рельєфу, аналітичне мислення; виховна: виховувати самостійність, акуратність, працелюбність.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

На цьому уроці ми дізнаємося про загальні форми рельєфу, про гори зокрема, про деякі конкретні об’єкти теж.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 26 підручника.

1. Гори – високо підняті над рівнинами дуже розчленовані ділянки земної поверхні.

2. За утворенням розрізняють тектонічні і вулканічні гори, за будовою - складчасті, складчасто-брилові, за віком – молоді й старі.

3. За висотою гори поділяють на низькі (до 1000 м), середньовисокі (1000-2000м), високі (понад 2000м).

4. Вершини – найвищі частини гір.

5. Гірські хребти – лінійно видовжені ланцюги гір.

6. Гребень – найвища частина хребта.

7. Гірські долини - повздовжні зниження між горами.

8. Перевал – зручне для переходу зниження в горах.

9. Молоді гори – гори, які утворилися протягом останніх 50 млн. років.

10. Селі – грязьокам’яні потоки, що раптово виникають у горах після сильних дощів або танення снігу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 24 підручника, виконання завдань (ст. 107).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань на ст. 102 і 107 підручника з позначенням об’єктів відповідної номенклатури.

2. Побіжна перевірка вчителем правильності виконання роботи, допомога учням з низьким рівнем досягнень демонструванням зразкової робот, взаємодопомога учнів.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Вчитель оголошує, що практична робота буде закінчена на наступному уроці з іншими об’єктами номенклатури теми «Літосфера».

Д. з.: ст. 98,§ 25; §26

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 27-28, 2015

Тема 1. Рельєф дна океану.

ЗП1. Рельєф дна океану.

Мета: навчальна: поглибити та систематизувати знання про основні форми рельєфу Землі, формувати загальні уявлення про рельєф дна Світового океану; розвивальна: розвивати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, критичне мислення; виховна: виховувати спостережливість, повагу до дослідників глибин Світового океану.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Опитування д.з. по запитанням до § 25 і 26.

Письмова перевірка вивчення д.з. по § 25,26.

1. Планетарні форми рельєфу (вибрати 2): горби, гори, долини, материки, рівнини, западини океанів.

2. До рівнин відносяться (вибрати 3): плоскогір’я, гори, долини, височини, низовини, плоскі гірські вершини

3. Рівнини за утворенням можуть бути такі (2): _____________, _____________

4. Основні форми рельєфу (2): а) долини б) рівнини в) гори г) плоскогір’я д) балки

5. Найбільша рівнина Європи (див. атлас): ________________________

6. Записати назви низовин на території України, користуючись фізичною картою України в атласі (5):

_________, __________, __________, _______________, ___________________

7. На території України є такі гори: ____________________, _______________________

8. Найвища гора в Україні: _______________

9. Донецький кряж – це:: а) первинна рівнина б) вторинна рівнина в) гори

10. Найвища гірська вершина Землі - _______________

11. Гори за висотою розрізняють на: __________________________________________

12. Уральські гори: а) невисокі молоді б) невисокі старі в) це горби

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

На цьому уроці ми дізнаємося про те , що океани і моря своєю водою приховують не просто дно, а різноманітний рельєф, в тому числі величезні гірські хребти і глибокі западини.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 27 підручника.

1. Рельєф океанічного дна, як і суходолу, різноманітний.

2. Частинами океанічного дна є підводна окраїна материків, перехідна зона, ложе океану і серединно-океанічні хребти.

3. Основними формами рельєфу дна океанів, як і на суходолі, є рівнини і гори.

4. Під дією внутрішніх процесів утворюються підводні хребти, вулкани, глибоководні жолоби, зовнішні процеси зумовлюють вирівнювання рельєфу дна.

5. Вимірюють глибини ехолотом, знаючи швидкість звуку у воді – 1500 м/c.

6. Шельф – це материкова обмілина, до глибини 200м.

7. Материковий схил - глибини від 200 до 3000м.

8. Ланцюги островів – це вершини підводних хребтів.

9. Глибоководні жолоби – вузькі западини з крутими схилами.

10. Ложе океану – це центральна , найбільша частина дна океану.

11. Улоговини - рівнини на ложі океану, розділені гірськими хребтами.

12. Серединно-океанічні хребти – підводні гірські системи з рифтом посередині.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 27 підручника, виконання завдань (ст.111).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Породи, що складають земну кору. Практична робота №3 «Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів» (закінчення).

ЗП2. Породи, що складають земну кору.

Мета: навчальна: поглибити знання про гірські породи, що складають земну кору, про роль внутрішніх та зовнішніх процесів на утворення конкретних порід; розвивальна: розвивати дослідницький підхід до визначення гірських порід, спостережливість за наявністю конкретних компонентів природи; виховна: виховувати екологічне мислення, ощадливий підхід у використанні гірських порід.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

На цьому уроці ми дізнаємося про гірські породи, що складають земну кору і з яких на поверхні земної кори утворюється рельєф.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 23 підручника.

1. Земна кора складається з різних за походженням мінералів і гірських порід: магматичних, осадових і метаморфічних.

2. Магматичні породи – це породи, що утворилися з розплавленої магми.

3. Осадові породи – це породи, що утворилися внаслідок руйнування інших порід і нагромадження їх уламків на суходолі або осідання речовин на дні водойм.

4. Метаморфічні породи – це породи, що зазнали змін під дією високих температур і тиску в надрах Землі.

5. Розрізняють два основних типи земної кори: материкову (осадовий, гранітний, базальтовий шари) й океанічну (осадовий, базальтовий шари).

6. Уламкові осадові породи утворюються з уламків різних порід унаслідок їх руйнування.

7. Органічні осадові породи складаються з решток відмерлих організмів.

8. Хімічні осадові породи – це результат випадання речовин в осад із водних розчинів.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 23 підручника, виконання завдань (ст. 93).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

АП3. Практична робота №3 «Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів» (закінчення).

Мета: навчальна: навчитися правильно і системно позначати на контурній карті географічні об’єкти (літосфери), вдосконалити практичні навички та вміння працювати з географічними картами, завершити оформлення роботи; розвивальна: розвивати вміння самостійно виконувати завдання з використанням різних карт; виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Завершення виконання завдань на ст.85,102 і 107 підручника з позначенням об’єктів відповідної номенклатури та позначення серединно-океанічних хребтів відповідно до завдання 7 на ст.111.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Вчитель оголошує, що практична робота завершена; учні здають контурні карти на перевірку.

Д. з.: § 27; §23

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 29-30, 2015

Тема 1. Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона.

КС1. Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона.

Мета: навчальна: формувати знання про унікальні форми рельєфу Землі, підвести учнів до розуміння необхідності раціонального ставлення до природного багатства; розвивальна: розвивати відповідальне ставлення до природних багатств свого краю, вміння використовувати наукову лексику в самостійних повідомленнях, усне зв’язне мовлення; виховна: виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, берегти природні витвори.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, настінна фізична карта світу, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку, наявність атласів.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

1.Оголошення результатів практичної роботи №4 на попередньому уроці.

2. Відповіді на запитання і виконання завдань до § 23, 27.

1. На шкалі висот і глибин глибини позначають відтінками такого кольору: а) жовтого б) синього в) коричневого

2. Глибини вимірюють приладом, який називається _________________

3. Продовженням шельфу в океан є _____________________________

4. Найглибші місця в океані звичайно там, де: а) шельф б) жолоби в) улоговини г) материкові схили д) підводні вулкани

5. Серединно-океанічні хребти утворені: а) коралами б ) виливами лави в) дією зовнішніх процесів

6. На дні Північного Льодовитого океану є такі хребти: ______________________ і ________________

7. До магматичних порід належать(2): а) гнейс б) граніт в) мармур г) базальт д) пісковик

8. Материкова земна кора складається з: а) 3-х шарів б) 2-х в) 1-го

9. Верхнім шаром земної кори звичайно є __________________________

10. Щебінь за допомогою водних хвиль треться, загладжуючи гострі краї та перетворюється в________________

11. Бурштин утворився з а) нафти б) смоли рослин в) крейди

12. До гірських порід , які використовуються для виготовлення плит залізобетону відносяться (2):

а) стальні прути б) гранітний щебінь в) пісок

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Часто можна почути про унікальні твори мистецтва, унікальні технології. Це творчість людини. Але природа теж створює унікальні об’єкти, зокрема, унікальні форми рельєфу земної кулі.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу по плану § 28.

1. Унікальні форми рельєфу-це форми, які викликають естетичні почуття (бажання споглядання, подив про художні можливості природи тощо).

2. Це можуть бути гори, скелі, химерні останці, печери, відслонення тощо.

3. Природоохоронні території – території, де забороняється зміна форм рельєфу, зокрема, видобуток корисних копалин.

4. Приклади унікальних об’єктів: Великий каньйон (США), Карадазький заповідник з гірським масивом Карадаг (Україна), Оптимістична печера (Україна).

5. Терикони – відвали порожньої породи.

6. На зміну форм рельєфу сильно впливає видобуток корисних копалин, будівництво і землеробство.

7. Охорона надр полягає в дбайливому видобуванні й використанні корисних копалин.

8. Охорона земної поверхні передбачає збереження унікальних форм рельєфу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Визначення географічних координат інших обласних центрів України.

2. Визначення відстаней до інших обласних центрів.

Тема 2. Підсумковий урок з теми «Літосфера»

СУ2. Систематизація, узагальнення корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми

Унаочнення: атласи, підручники, зошити, роздатковий матеріал з різнорівневими завданнями.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Протягом цього міні-модулю ми ще раз спробуємо повторити матеріал теми перед проведенням контролюючої роботи на третьому міні-модулі.

ІV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ

1. Якщо порівняти будову яйця і Землі (ст.73), то по пропорційній товщині шкаралупі відповідає

________________, білку _______________________, жовтку _____________________

2. Найбільша швидкість руху літосферних плит за версією мал.. 61 на ст.75 становить ______ мм/рік.

3. Територія України розміщена (ст.75) на літосферній плиті з назвою ___________________

4. Вибрати відповідність (до 20м, до 150м, валики) дюни __________, бархани, _______________брижі _______________

5. Вибрати і дописати відповідні слова (верхній, середній, нижній): гранітний шар ____________,

базальтовий шар _____________, осадовий шар _____________

6. Бергштрихи вільним кінцем при зображенні гори показують вільним кінцем: а) в протилежну сторону від точки-вершини гори б) в сторону вершини в) паралельно горизонталям

7. Завдання для повторення (об’єм роботи з врахуванням можливостей учнів класу).

Гірська вершина	Гори	Материк
Джомолунгма
Косцюшко
Тубкаль
Мак-Кінлі
Аконкагуа

КР3. Підсумковий урок з теми ( різнорівневі завдання).

Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, роздруковані завдання.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Учні можуть звертатися за допомогою до атласів.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ

Д. з. § 28,

Повт. § 18-28

Різнорівневі завдання по темі «Літосфера» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )

І ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Укажіть об’єкти, під якими земна кора має найменшу потужність: а) океани б) низовини в) височини г) гори

2. Назвіть явище, що НЕ пов’язане з вулканізмом і після вулканічними явищами: а) гарячі джерела б) утворення печер в) гейзери г) виливи магми

3. Укажіть, де використовуються лінії горизонталей: а) форми рельєфу б) річки в) корисні копалини г) ліси

4. Як називається найвища вершина світу: а) Говерла б) Гімалаї в) Джомолунгма г) Кіліманджаро

5. Назвіть процес, що НЕ належить до зовнішніх: а) робота вітру б) вулканізм в) робота води г) вивітрювання

6. З’ясуйте, що є продовженням материка під водою океанів: а) шельф б) ложе океану в) серединно-океанічний хребет г) глибоководний жолоб

ІІІ РІВЕНЬ 7. Назвіть послідовно складові внутрішньої будови Землі, починаючи від поверхні планети

а) ядро внутрішнє б) мантія в) земна кора г) ядро зовнішнє

Відповідь у послідовному порядку: 1- __ ), 2-__ ), 3-__ ), 4-__ )

8. Установіть відповідність (записати відповідь в дужках) між гірськими породами та їх походженням (вказати літеру у дужках після кожного числа):

1глина(___) 2базальт(___) 3гнейс(____) 4торф(_____)

а-метаморфічне, б-магматичне, в-осадове хімічне, г-осадове уламкове, д-осадове органічне

ІV РІВЕНЬ

№ пит.	Географічні координати об’єкту	Об’єкт	Назва об’єкту
9	41^опн. ш., 16^осх.д.
10	60^опн. ш., 80^осх.д. (посередині)
11	5^опд. ш., 65^озх.д. (посередині)

Різнорівневі завдання по темі «Літосфера» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )

ІІ ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Укажіть об’єкти, під якими земна кора має найбільшу потужність: а) океани б) низовини в) височини г) гори

2. Назвіть явище, що пов’язане з післявулканічними явищами: а) джерела холодної води б) утворення печер в) гейзери г) виливи магми

3. Укажіть, де НЕ використовуються лінії горизонталей: а) зображеннях височин б) зображеннях річок в) зображеннях низовин г) зображеннях гір

4. За допомогою атласу визначити назву і висоту найвищої вершини Кримських гір: назва - ___________, висота -___________м

5. До внутрішніх процесів, що спричиняють внутрішні сили Землі належать: а) робота вітру б) вивітрювання в) землетруси г) водні джерела

6. З’ясуйте, яка з приведених форм рельєфу не планетарна: а) материк б) западина океану в) рівнина

ІІІ РІВЕНЬ 7. Назвіть послідовно гори світу, починаючи з найнижчих:

а) Кримські б) Анди в) Карпати г) Гімалаї

Відповідь у послідовному порядку: 1- __ ), 2-__ ), 3-__ ), 4-__ )

8. Установіть відповідність (записати відповідь в дужках) між горами та їхніми гірськими вершинами (вказати літеру у дужках після кожного числа):

1Карпати(___) 2Кримські(___) 3Гімалаї(____) 4Аконкагуа(_____)

а-Анди, б-Еверест, в-Роман-Кош, г-Кіліманджаро, д-Говерла

ІV РІВЕНЬ

№ пит.	Географічні координати об’єкту	Об’єкт	Назва об’єкту
9	3^опд. ш., 38^осх.д.
10	66^опн. ш., 100^осх.д. (посередині)
11	20^опн. ш., 100^озх.д. (посередині)

Різнорівневі завдання по темі «Літосфера» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )

ІІІ ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Земна кора найтонша під: а) низовинами б) височинами в) океанами г) горами

2. Назвіть явище, що НЕ пов’язане з вулканізмом і після вулканічними явищами: а) гарячі джерела б) гейзери г) виливи магми г) утворення останців

3. Укажіть, де НЕ використовуються у зображеннях об’єктів лінії горизонталей: а) форми рельєфу б) гори в) рівнини г) річки

4. Як називається найвища вершина України: а) Говерла б) Гімалаї в) Джомолунгма г) Кіліманджаро

5. Назвіть процес, що належить до внутрішніх: а) робота вітру б) вулканізм в) робота води г) вивітрювання

6. З’ясуйте, що є продовженням шельфу під водою океанів: а) шельф б) ложе океану в) материковий схил г) глибоководний жолоб

ІІІ РІВЕНЬ 7. Назвіть послідовно складові внутрішньої будови Землі, починаючи від центру планети

а) ядро внутрішнє б) земна кора в) мантія г) ядро зовнішнє

Відповідь у послідовному порядку: 1- __ ), 2-__ ), 3-__ ), 4-__ )

1торф(___) 2гнейс(___) 3базальт(____) 4пісок(_____)

а-метаморфічне, б-магматичне, в-осадове хімічне, г-осадове уламкове, д-осадове органічне

ІV РІВЕНЬ

№ пит.	Географічні координати об’єкту	Об’єкт	Назва об’єкту
9	5^опд. ш., 105^осх.д.
10	30^опн. ш., 60^осх.д. (посередині)
11	60^опн. ш., 130^озх.д. (посередині)

Різнорівневі завдання по темі «Літосфера» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )

ІV ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Товщина земної кори найбільша під: а) височинами б) океанами в) низовинами г) горами

2. Назвіть явище, що пов’язане з після вулканічними явищами: а) грязьові вулкани б) зміна напряму вітру г) виливи магми г) утворення останців

3. Укажіть, у яких об’єктів використовуються бергштрихи (2): а) горби б) западини в) рівнини г) річки

4. Як називається найвища вершина Кримських гір (див. фізичну карту України в атласі): а) Говерла б) Джомолунгма в) Ай-Петрі г) Роман-Кош

5. В межах якої низовини (див. атлас) повністю розташована Херсонська область? ____________________

6. Основними формами рельєфу на Землі є (2): а) материки б) гори в) рівнини г) океанічні западини

ІІІ РІВЕНЬ 7. Назвіть послідовно за зростанням висоти форми рельєфу від нижчих до вищих:

а) гори б) височини в) плоскогір’я г) низовини

Відповідь у послідовному порядку: 1- __ ), 2-__ ), 3-__ ), 4-__ )

8. Установіть відповідність (записати відповідь в дужках) між формами рельєфу та розташованими на них містами України- див. фізичну карту України (вказати літеру у дужках після кожного числа):

1. Причорноморська низовина(___) 2.Подільська височина(___) 3. Придніпровська височина(____) 4. Закарпатська низовина(_____)

а-Тернопіль, б-Кіровоград, в-Ужгород, г-Сімферополь, д-Миколаїв

ІV РІВЕНЬ

№ пит.	Об’єкт-див. фізичну карту півкуль	Найвища вершина	Висота в метрах
9	Гори Гімалаї
10	Гори Кордильєри
11	Гори Анди

Різнорівневі завдання по темі «Літосфера» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9 пит. – 3 бали )

ІV ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Товщина земної кори найбільша під: а) височинами б) океанами в) низовинами г) горами

3. Укажіть, у яких об’єктів використовуються бергштрихи (2): а) горби б) западини в) рівнини г) річки

5. В межах якої низовини (див. атлас) повністю розташована Херсонська область? ____________________

6. Основними формами рельєфу на Землі є (2): а) материки б) гори в) рівнини г) океанічні западини

ІІІ РІВЕНЬ 7. Назвіть послідовно за зростанням висоти форми рельєфу від нижчих до вищих:

а) гори б) височини в) плоскогір’я г) низовини

Відповідь у послідовному порядку: 1- __ ), 2-__ ), 3-__ ), 4-__ )

а-Тернопіль, б-Кіровоград, в-Ужгород, г-Сімферополь, д-Миколаїв

ІV РІВЕНЬ

№ пит.	Об’єкт-див. фізичну карту півкуль	Найвища вершина	Висота в метрах
9	Гори Гімалаї
10	Гори Кордильєри
11	Гори Анди

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 31-32, 2015

Тема 1. Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері.

УМ1. Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері.

Мета: навчальна: формувати знання про склад та будову повітряної оболонки землі, властивості повітря в ній, розвивати первинні практичні вміння розрізняти особливості атмосферних шарів, сприяти розумінню значення атмосфери для Землі; розвивальна: розвивати вміння працювати з різними джерелами географічних знань, комунікативність; виховна: виховувати повагу до професії метеоролога.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Оголошення результатів тематичного оцінювання по темі «Літосфера» з врахуванням результатів контрольної роботи.

Прийом «Бліцопитування».

1.Яка переважаюча властивість у попередньо вивченої оболонки Землі? (Вона тверда).

2. Яка переважаюча властивість у оболонки Землі, до вивчення якої ми приступаємо? (Вона газувата).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Досить часто атмосферу називають п’ятим океаном . А чому? (Вона велика, вона, як і вода заповнює всі пустоти ).

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 29 підручника.

1. Атмосфера-повітряна оболонка Землі.

2. Атмосферне повітря – це суміш газів, найбільше серед яких азоту (78%) та кисню (21%).

3. Тропосфера - нижній шар атмосфери від 8 км над полюсами до 18 км над екватором.

4. Стратосфера – шар атмосфери між тропосферою до висоти 55 км з дуже розрідженим повітрям і відсутньою водяною парою.

5. Озоновий шар – шар з газом озоном на висоті 20-30 км.

6. Верхні шари атмосфери містять повітря менше 0,5 %.

7. Значення атмосфери для Землі передусім у тому, що без неї не було б життя на планеті.

8. Метеорологія – наука про атмосферу Землі.

9. Засоби спостереження за атмосферою: метеорологічні станції, автоматичні радіо метеорологічні станції, метеорологічні ракети, метеорологічні супутники.

10. Для прогнозу погоди або отримання архівних даних про погоду у минулому люди вже масово використовують метеорологічні сайти.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 29 підручника, виконання завдань (ст. 119).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Температура повітря. Теплові пояси Землі. Практична робота №4 «Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості» (протягом теми). Практична робота №5 «Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз» (протягом теми).

ЗП2. Температура повітря. Теплові пояси Землі.

Мета: навчальна: формувати знання про температуру повітря та причини її змін; розвивати первинні практичні навички аналізувати та обробляти результати спостережень, використовувати знання математичної науки, підвести учнів до розуміння важливості спостережень за температурою повітря в різних місцях Землі, формувати знання про теплові пояси Землі; розвивальна: розвивати уважність, спостережливість, відповідальність; виховна: виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередньому уроці ми отримали уявлення про атмосферу як суміш різних газів з різними властивостями.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити § 30 підручника та повідомляє, що протягом стислого огляду цього та ще двох параграфів учні більш поглиблено вивчать властивості повітря, зокрема ознайомляться з такою його характеристикою, як температура, та отримають уявлення про теплові пояси Землі.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 30,31,32 підручника.

1. Повітря сонячними променями не нагрівається, а нагрівається від нагрітої ними земної поверхні.

2. З підняттям вгору на 1 км температура знижується в середньому на 6^оС.

3. Для правильного вимірювання температури повітря термометр повинен бути встановленим в тіні на висоті 2м і не дотикатися до прогрітих прямим сонячним промінням предметів.

4. Добовий хід температури залежить від освітленості Сонцем земної поверхні.

5. Амплітуда коливання температури протягом певного часу – це різниця між найвищою і найнижчою температури повітря за цей час.

6. Річний хід температури повітря пов'язаний зі зміною висоти Сонця над горизонтом і тривалістю дня і ночі протягом року.

7. Середню місячну температуру обчислюють діленням суми середньодобових температур на кількість діб в місяці, середню річну температуру – діленням суми середньомісячних температур на кількість місяців у році..

8. Протягом року розрізняють дні сонцестояння: зимового (22 грудня) і літнього (22 червня) , дні рівнодення: весняного (21 березня) і осіннього (23 вересня) (для Північної півкулі, а для Південної – навпаки).

9.Полярний день – явище, коли сонце світить цілодобово, на полюсі це триває 180 діб. Аналогічно полярна ніч – явище, коли ніч триває протягом всієї доби.

10. Полярні кола – це паралелі 66,5^о пн.ш. і 66,5^о пд.ш., які обмежовують відповідно північну і південну області, де бувають полярні дні і полярні ночі.

11. Тропіки – це паралелі 23,5^о пн.ш. і 23,5^о пн.ш, над якими раз на рік полуденне Сонце буває в зеніті.

12. Теплові пояси – смуги з певними температурами повітря, які різняться між собою за кількістю тепла; їх на Землі сім: жаркий, 2 помірних, 2 холодних, 2 вічного холоду.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 30, 31, 32 підручника.

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

АП3. Практична робота №4 «Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості» (протягом теми). Практична робота №5 «Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз» (протягом теми).

Мета: навчальна: навчитися правильно розв’язувати задачі на зміну температури, складати графіки зміни температури повітря; розвивальна: розвивати вміння самостійно виконувати завдання з використанням знань і навичок з математики; виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, лінійки, олівці, екземпляри зразкових робіт (для прискорення пояснень).

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Для виконання практичних робіт необхідне не тільки розуміння географічного матеріалу, а і певні елементарні навички роботи з креслярським обладнанням при оформленні роботи, знання і вміння міжпредметного характеру.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оцінки за виконані на уроці частини великих робіт № 4 і 5 будуть враховані при підрахунку оцінок за роботи в цілому.

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань п.р. №4в зошитах (ст.122 підручника)

1) Якщо біля підніжжя гори +25^оС , то на вершині гори висотою 1500 м:

6^оС х 1,5 (км)= ___^оС

+25^оС - __^оС = ___^оС

2) Якщо на вершині гори +23,2^оС, а біля підніжжя +16^оС, то висота гори:

23,2^оС - 16^оС=____^оС

7,2^оС : 6^оС = ____ км

2. Виконання завдань п.р. №5 в зошитах (ст.125 підручника)

1) Підрахунок середньомісячної температури за даними таблиці;

2) Підрахунок річної амплітуди;

3) Складання графіка річного ходу температури за даними таблиці.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

1.Вчитель оголошує, що практичні роботи будуть продовжені на наступних уроках з іншими завданнями відповідно до повних назв практичних робіт. При остаточному оцінюванні буде враховуватися оцінка за роботи на окремих уроках.

2. Учні здають зошити з роботами на перевірку

Д. з.: § 29; § 30-32, виконати контурні карти на ст.4-5

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 33-34, 2015

Тема 1. Атмосферний тиск.

ЗП1. Атмосферний тиск.

Мета: навчальна: формувати знання про атмосферний тиск і причини його змін, ознайомити з улаштуванням барометра та принципами його роботи, сприяти розумінню важливості спостережень за показниками атмосферного тиску для складання прогнозів погоди; розвивальна: розвивати вміння самостійно проводити спостереження та аналізувати їхні результати, комунікативні навички; виховна: виховувати толерантність, почуття взаємодопомоги.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Оголошення результатів перевірки перших частин практичних робіт № 4 і № 5.

Перевірка вивчення д.з. по § 29-32 підручника.

1.Найбільше в складі повітря такого газу: а) вуглекислого б) кисню в) азоту

2. Найбільша маса повітря в: а) тропосфері б) стратосфері в) вищих шарах атмосфери

3. Альпіністи взяли з собою теплий одяг, хоча під горою температура була +20^оС. Але гірська вершина мала висоту відносно свої підошви 3км. Яка була температура на вершині? _________

4. Обчислити добову амплітуду повітря, якщо було виконано через кожні 4 години її вимірювання з такими показниками: -1, 0,+4,+5, +3,-2. Відповідь: __^оС

5. Як правильно виміряти температуру повітря?

а) на Сонці б) в тіні в) в полудень г) вичислити амплітуду

6. Всього на Землі така кількість теплових поясів: ______

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

На цьому уроці ви узнаєте про ще одну характеристику атмосфери, числові значення якої визначаються спеціальними приладами.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 33 підручника.

1. Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні, на всі розташовані на ній об’єкти і тіла.

2. Нормальним вважають атмосферний тиск 760 мм рт. ст.

3. Із підняттям на кожні 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.

4. На Землі закономірно чергуються сім поясів атмосферного тиску: низького – на екваторі, два високого – поблизу тропіків, два низького - у помірних широтах, два високого – в полярних широтах обох півкуль.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 33 підручника, виконання завдань (ст. 133).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Вітер. Практична робота №4 «Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості» (протягом теми). Практична робота №5 «Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз» (протягом теми).

ЗП2. Вітер.

Мета: навчальна: формувати знання про вітер і причини його утворення, розвивати практичні вміння визначати напрямок та силу вітру, будувати та аналізувати рози вітрів, сприяти розумінню важливості спостережень та вивчення вітрів; розвивальна: розвивати аналітичне мислення, вміння застосовувати знання з математики для характеристики природних явищ; виховна: виховувати уважність, акуратність, відповідальність.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередньому уроці ми узнали, що невидиме повітря має певну масу і нею тисне на земну поверхню.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити § 34 підручника та повідомляє, що протягом вивчення цього параграфу учні узнають що маса повітря через певні причини рухається в певному напрямку…

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 34 підручника.

1. Вітер - це горизонтальний або близький до нього рух повітря з області високого тиску в області більш низького тиску.

2. Що більша різниця в атмосферному тиску між ділянками земної поверхні, то сильніший вітер.

3. Бриз – це вітер, який виникає на узбережжях морів і двічі на добу змінює свій напрямок (з моря на суходіл і навпаки).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 34 підручника (ст.137).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Мета: навчальна: навчитися правильно розв’язувати задачі на зміну атмосферного тиску з висотою, складати рози вітрів; розвивальна: розвивати вміння самостійно виконувати завдання з використанням знань і навичок з математики; виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оцінки за виконані на уроці частини великих робіт № 5 і 6 будуть враховані при підрахунку оцінок за роботи в цілому.

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань п.р. №4 в зошитах (ст.133 підручника)

1) 100 мм рт. ст. Х 2 км = 200 мм рт.ст.

730 – 200 = ____ мм рт. ст.

2) 740 – 683 = _____ мм рт. ст.

1 мм рт. ст. – 10 м висоти

10 м Х 57 мм рт. ст. = 570 м

2. Виконання завдань п.р. №5 в зошитах (ст.136-137 підручника)

1) Складання таблиці з даними для січня і липня по вітру.

Звідки вітер	Кількість днів
Звідки вітер	Січень	Липень
Пн	5	6
ПнС	6	2
С	5	2
ПдС	3	1
Пд.	2	2
ПдЗ	2	4
З	3	3
ПнЗ	4	4
Штиль	1	7

2) Складання роз вітрів для січня і липня.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

2. Учні здають зошити з роботами на перевірку

Д. з.: § 33; § 34

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 35-36, 2015

Тема 1. Вода в атмосфері. Вологість повітря.

ЗП1. Вода в атмосфері. Вологість повітря.

Мета: навчальна: формувати знання про вологість повітря, випаровування водяної пари, формувати теоретичні знання для розв’язування задач на визначення вологості повітря, ознайомити із способами регулювання вологості повітря в домашніх умовах; розвивальна: розвивати логічне мислення, вміння застосовувати знання з математики для розв’язання конкретних практичних завдань, науковий світогляд; виховна: виховувати відповідальне ставлення до власного здоров'я.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Оголошення результатів перевірки других частин практичних робіт №4 і №5.

Перевірка вивчення д.з. по §33-34 підручника.

1.Нормальний атмосферний тиск складає: а) 755 мм рт.ст. б) 760 мм рт.ст. в) 765 мм рт.ст. г) 755 м рт.ст.

2. Прилад для вимірювання тиску –

3. Ртутний барометр в побуті не використовують головним чином через те, що ртуть а) дорога б) дефіцитна в) отруйна г) срібляста

4. З підняттям вверх на 1 км тиск повітря: а) зменшується на 10 мм рт.ст. б) збільшується на 100 мм рт.ст. в) збільшується на 10 мм рт. ст. г) зменшується на 100 мм рт. ст..

5. Зі зменшенням температури повітря його тиск: а) зменшується б) не змінюється в) збільшується

6. На Землі є така кількість поясів тиску: а) 17 б) 5 в) 7 г) 112

7. Якщо над Миколаєвом тиск повітря 758 мм рт. ст.., а над сусіднім Херсоном 765 мм рт. ст., то почнеться рух повітря в сторону міста __________________________

8. При нічному бризі тиск найнижчий над: а) морем б) суходолом в) межею моря і суходолу г) вдень

9. Одиниця вимірювання швидкості повітря (вибрати): мм рт.ст., бал, м/c, ^оС

10. На лініях рози вітрів відкладається: а) кількість годин б) кількість днів в) кількість місяців г) кількість років

11. Windsock – прилад для вимірювання: а) тиску б) напрямку вітру в) температури повітря г) вологості повітря

12. Вітрові електростанції створені для: а) використання електричної енергії б) для виробництва борошна в) руху вітрильників г) виробництва електричної енергії

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 35 підручника.

1. Абсолютна вологість – це кількість водяної пари (у грамах), що фактично міститься в 1 м³ повітря в даний момент часу за даної температури.

2. Відносна вологість – це відношення (у відсотках) абсолютної (фактичної) вологості до максимально можливої за даної температури.

3. Насичене повітря – повітря з максимально можливою кількістю водяної пари в ньому при конкретній температурі.

4. Гігрометр – прилад для вимірювання відносної вологості.

5. Гідростат – прилад для регулювання вологості в приміщеннях та пристроях.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до §35 підручника, виконання завдань (ст. 141).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Хмари і туман. Практична робота №4 «Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості» (закінчення). Практична робота №5 «Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз» (протягом теми).

ЗП2. Хмари і туман.

Мета: навчальна: формувати знання про конденсацію водяної пари, теоретичні основи для складання діаграм хмарності; розвивальна: розвивати логічне мислення, вміння застосовувати знання з математики для розв’язання конкретних практичних завдань, науковий світогляд; виховна: виховувати відповідальне ставлення до власного здоров'я.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередньому уроці ми отримали уявлення про насичене і ненасичене повітря.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити § 30 підручника та продовжити з ним роботу. При цьому наголошує на тому, що зміни вологості повітря призводять до появи хмар та туману.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §35 підручника.

1. Хмари – скупчення дуже дрібних крапель води або кристалів льоду на великій висоті над землею внаслідок охолодження насиченого водяною парою повітря.

2. Конденсація – утворення крапель в повітрі при його охолодженні..

3. Туман схожий на хмари, але це краплі води в повітрі біля поверхні Землі.

4. Існує кілька видів хмар за зовнішнім виглядом та висотою.

5. Хмарність – ступінь покриття неба хмарами (від 1 до 10 балів).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 35 підручника (ст. 141)..

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

АП3. Практична робота №4 «Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості» (закінчення). Практична робота №5 «Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз» (протягом теми).

Мета: навчальна: навчитися правильно розв’язувати задачі на зміну вологості, складати діаграму хмарності; розвивальна: розвивати вміння самостійно виконувати завдання з використанням знань і навичок з математики; виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань п.р. №4 в зошитах (ст.141 підручника)

1) За температури +10^оС абсолютна вологість повітря становить 3 г/м³. Визначте його відносну вологість.

За даними ст.138 при 10^оС абсолютна вологість повітря 9 г/м³;

3:9=0,333, тобто відносна вологість 33,3%.

2) Чи можна назвати повітря насиченим, якщо за температури -10^оС у ньому міститься 2 г води?

Ні, бо насичене повітря при - 10^оС має вологість 2,6 г/м³.

3) У екваторіальних широтах відносна вологість повітря становить 85%. Обчисліть абсолютну вологість (в г/м³) за умови, що температура повітря +30^оС.

За даними ст.138 при +30^оС абсолютна вологість насиченого повітря 30 г/м³;

30х0,85=25,5 (г/м³).

2. Виконання завдань п.р. №5 в зошитах.

1) Складання в зошитах діаграм хмарності доби за даними таблиці (в роздатковому матеріалі).

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

1.Вчитель оголошує, що практична робота № 4 завершена, а №5 буде завершена на наступному уроці з іншими завданнями відповідно до повної назви практичної роботи. При остаточному оцінюванні буде враховуватися оцінка за роботи на окремих уроках.

2. Учні здають зошити з роботами на перевірку

Д. з.: § 35; § 35

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 37-38

Тема 1. Атмосферні опади. Практична робота № 6 (закінчення).

ЗП1. Атмосферні опади.

Мета: навчальна: актуалізувати знання про види атмосферних опадів з курсу природознавства, формувати знання про особливості формування опадів та закономірності їхнього розподілу на території Землі, вміння характеризувати різноманітні види опадів та умови їхнього утворення; розвивальна: розвивати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, аналітичне мислення; виховна: виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, віддруковані тестові завдання.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Оголошення результатів перевірки третіх частин практичних робіт №5 і №6 та кінцевої оцінки за п.р. №5.

Перевірка вивчення д.з. по §35 підручника.

1.Одиниця відносної вологості повітря така: а) г б) м в) % г) г/м³

2. При t=-10^оС маса повітря в 1 м³ така: а) 1 г б) 6 г в) 2,6 г г) 1,6 г

3. 50% відносної вологості при t=+30^оС це: а) 30 г/м³ б) 10 г/м³ в) 15 г/м³ г) 5 г/м³

4. Для вимірювання відносної вологості використовують: а)гідростат б)гігрометр в)барометр г) термометр

5. Хмари – це (2 відповіді): а) дим б) водяна пара в) крапельки води г) крижинки льоду

6. Мала хмарність відповідно до позначень в значках: а) 0-1 бали б) 2-3 бали в) 5 балів г)10 балів

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

На цьому уроці ви узнаєте про ще одну характеристику атмосфери, числові значення якої визначаються різними спеціальними приладами.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 36 підручника.

1. Атмосферні опади – це вода в рідкому або твердому стані, що випадає із хмар або виділяється з повітря на земну поверхню та предмети на ній..

2. Кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра та санітарної рейки.

3. Атмосферні опади розподіляються на Землі нерівномірно. Їх кількість залежить від географічного положення місцевості, переважаючих вітрів та інших чинників.

4. Якщо краплинка води менша 0,05 мм, то опадів немає, якщо краплинки зливаються до розмірів 0,1-7мм, починає йти дощ.

5. Дощі бувають затяжні, зливові, мрячні..

6. Сніг утворюється з дрібнесеньких кристаликів-голочок, що з’єднуються в сніжинки.

7. Град утворюється тоді, коли тепле повітря піднімає краплини води швидко вверх, де вони перетворюються в льодяні кульки.

8. Опади з повітря – роса, іній, паморозь (крига на предметах).

9. Розподіл атмосферних опадів на Землі та окремих територіях звичайно показують на картах.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до §36 підручника, виконання завдань (ст. 145).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

АП2. Практична робота №6 «Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз» (завершення).

Мета: навчальна: навчитися складати діаграму опадів; розвивальна: розвивати вміння самостійно виконувати завдання з використанням знань і навичок з математики; виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оцінки за виконану на уроці частину великої роботи № 6 будуть враховані при підрахунку оцінок за роботи в цілому.

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань п.р. №6 в зошитах (ст.145 підручника)

1) Підрахунок річної кількості опадів за даними таблиці:

Місяці	С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г	Річна кіл.
Кіл. опадів	38	37	43	50	55	80	75	60	50	45	47	40

2) Складання в зошитах за даними таблиці. діаграми опадів.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

1.Вчитель оголошує, що практична робота № 6 завершена а №6. При остаточному оцінюванні буде враховуватися оцінка за роботи на окремих уроках.

2. Учні здають зошити з роботами на перевірку.

Тема 2. Погода, її елементи, мінливість.

ЗП3. Погода, її елементи, мінливість.

Мета: навчальна: поглибити та систематизувати знання про погоду та її елементи, формувати практичні вміння характеризувати різні типи погоди, пояснювати причини зміни погоди, сприяти усвідомленню важливості складання точних прогнозів погоди, розвивати вміння аналізувати спостереження за погодою та народні прикмети; розвивальна: розвивати вміння застосовувати географічні знання в життєвих ситуаціях, самостійність; виховна: виховувати цікавість та повагу до праці метеорологів..

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередніх уроках ми вивчали окремі елементи погоди, ще не сформулювавши поняття «погода».

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити § 37 підручника та продовжити з ним роботу. При цьому наголошує на тому, що поняття «погода» ми вживаємо напівсвідомо щодня, вже з самого ранку думаючи, що одягнути на роботу.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §37 підручника.

1. Погода – це стан тропосфери в даному місці у певний час.

2. Основними елементами погоди є температура повітря, вологість, хмарність, опади, атмосферний тиск, напрямок і сила вітру.

3. Прогноз погоди – це науково обґрунтоване передбачення її майбутнього стану.

4. Мінливість – основна властивість погоди.

5. Тип погоди – це узагальнена її характеристика, що охоплює відомості про середньодобові показники температури, хмарність, опади, напрямок вітру. Приклади типів погоди – див. ст.147.

6. Дані про погоду збирають метеорологічні станції, метеорологічні супутники, метео центри, Всесвітня служба погоди.

7. Прогнози погоди бувають короткочасні та довготривалі.

8. Прогнози погоди використовують різні галузі господарства та окремі люди.

9. Складаються також електронні архіви погоди за минулі періоди на різних територіях.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 37 підручника (ст. 149).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Д. з.: § 36; § 37

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 39-40, 2015

Тема 1. Клімат.

ЗП1. Клімат.

Мета: навчальна: формувати первинні знання про клімат, кліматичні показники, кліматоутворювальні чинники, основні типи клімату, сприяти розумінню важливості знань про клімат; розвивальна: розвивати логічне мислення, науковий світогляд, вміння аргументовано висловлювати свою відповідь; виховна: виховувати повагу до знань, що роблять життя людей безпечнішим, комфортнішим.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Перевірка вивчення д.з. по §36,37 підручника.

1. Хмари – це (2 відповіді): а) водяна пара б) скупчення краплинок води в) повітря г) кристалики води

2. Сніг утворюється з: а) краплинок води б) кристаликів льоду в) льодяних кульок г) інію

3. Максимальний розмір градин досягає розмірів ___________ _____________

4. Роса може виникнути з водяної пари у повітрі внаслідок: а) нагрівання повітря б) руху повітря в) охолодження повітря

5. Опадомір кількість опадів вимірює у: м, см, мм, г

6. Найбільша кількість опадів за рік на Землі випадає у _______________

7.Тип погоди (таблиця на ст. 147) взимку з t= -33^оС _________________

8. Тип погоди (таблиця на ст. 147) влітку з t= +33^оС _________________

9. У зазначеному переліку визначити елементи погоди (3 відповіді): а) хмарність б) клімат в) опади г) тип д) атмосферний тиск

10. Дані за минулий час про погоду в Миколаєві можна знайти в Інтернеті за словами: а) прогноз погоди в Миколаєві б) архів погоди в Миколаєві

11. Основна властивість погоди: а) холод б) тепло в) мінливість

12. Кількість елементів погоди (див. мал159): _______________

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

На цьому уроці ви узнаєте про поняття, пов’язане зі змінами типів погоди протягом року.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 38 підручника.

1. Клімат – це багаторічний режим погоди для певної місцевості.

2. Кліматотвірні чинники: 1) кількість сонячної енергії 2) переміщення повітря 3) характер підстильної поверхні.

3. Розгляд кліматичної карти України на ст.153 підручника і кліматичної карти світу на ст. 27 атласу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до §38 підручника, виконання завдань (ст. 153).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Карта кліматичних поясів.

ЗП2. Карта кліматичних поясів.

Мета: навчальна: формувати знання про кліматичні пояси, розвивати практичні вміння працювати з кліматичною картою, сприяти розумінню важливості знань про клімат; розвивальна: розвивати логічне мислення, науковий світогляд, вміння аргументовано висловлювати свою відповідь; виховна: виховувати потребу використовувати картографічну інформацію для пояснення атмосферних і кліматичних явищ.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередньому уроці ми отримали уявлення про насичене і ненасичене повітря.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити § 39 підручника та розпочати з ним роботу. При цьому наголошує на тому, що карта кліматичних світу дозволяє наглядно показати різноманітний клімат на земній кулі.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §39 підручника.

1. Кліматичні пояси (ст. 26 атласу) – це широтні смуги земної поверхні, що мають відносно однорідний клімат..

2. Розрізняють 7 основних кліматичних поясів: екваторіальний, 2 тропічні, 2 помірні, 2 полярні (арктичний і антарктичний).

3. Між основними кліматичними поясами є 6 перехідних: 2 субекваторіальні, 2 субтропічні, субарктичний, субантарктичний.

4. Клімат може повільно і потягом дуже тривалого часу змінюватися, спричиняючи то потепління, то похолодання на Землі..

5. Останній льодовиковий період на землі закінчився 10-12 тисяч років тому.

6. Клімат впливає на побут, повсякденну роботу , відпочинок, здоров'я людини.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 39 підручника (ст. 157).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

АП3. Дослідження «Аналіз погоди в різних місцях світу за одну добу з використанням різних джерел інформації»

Мета: навчальна: навчитися аналізувати погоду в різних місцях світу за одну добу з використанням різних джерел інформації; розвивальна: розвивати вміння самостійно виконувати завдання з використанням знань по темі; виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, лінійки, олівці, доступ до Інтернету в класі або довідкові дані з Інтернету.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Для виконання практичних робіт необхідне не тільки розуміння географічного матеріалу, а і додаткові до підручника джерела інформації.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оцінки за виконане дослідження і його оформлення в зошитах будуть виставлені в журнал.

ІV. ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Використаємо як одне з основних джерел інформації прямо в класі через комп’ютер або власні ноутбуки учнів метеорологічний сайт в Інтернеті http://www.gismeteo.ua/ Учні можуть також дома виконати випереджувальне завдання, якщо зайдуть на сторінку сайту (щоденник для школярів) http://www.gismeteo.ru/diary/4944/ і випишуть архівні дані про елементи погоди в якийсь день.

2. Будемо брати дані про погоду по трьом містам (тут - за 17 січня 2015 року) на трьох різних материках, здійснюючи пошук даних про елементи погоди в місті через віконце «пошук місцеположення».

3. Числові дані про елементи погоди в певний період доби (ніч, ранок, день, вечір) будемо вибирати денні та вносити в таблицю.

4. За таблицею 5 на ст.147 підручника визначимо приблизно тип погоди в кожному місті, при цьому пам’ятаємо, що в Миколаєві – холодна пора року (зима), а в двох інших містах, що в Південній півкулі , - тепла пора року (літо).

5. На завершення роботи визначимо додатково по карті «Кліматичні пояси та області світу» атласу (на ст.26) клімат, який відповідає кожному місту.

6. Побіжна перевірка вчителем правильності виконання роботи, допомога учням з низьким рівнем досягнень демонструванням кращого виконання робіт іншими учнями, взаємодопомога учнів.

№ з/п	Елементи погоди, тип погоди, клімат	Місто Миколаїв, Україна, Євразія	Місто Бразиліа, Бразилія, Південна Америка	Місто Канберра, Австралія, Австралійський Союз
1	Хмарність	10 балів	3 бали	0 балів
2	Вологість	93%	46%	49%
3	Напрям вітру	Пд.-сх.	Пд.-сх.	Пн.
4	Швидкість вітру	4 м/c	3 м/c	4 м/c
5	Температура повітря	+2^оС	+29^оС	+26^оС
6	Атмосферний тиск	Немає	Немає	Немає
7	Тип погоди	Відлига	Дуже спекотна	Спекотна
8	Клімат	Помірно континентальний	Субекваторіальний	Субтропічний з рівномірним зволоженням

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.Вчитель оголошує, що виконання дослідження завершене і пропонує здати зошити, вказуючи на недоліки, що мали місце при виконанні роботи.

2. Учні здають зошити з роботами на перевірку

Д. з.: § 38; § 39

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 41-42, 2015

Тема 1. Вплив людини на атмосферу і клімат.

КС1. Вплив людини на атмосферу і клімат.

Мета: навчальна: формувати знання про наслідки впливу господарської діяльності людини на атмосферу і клімат землі; розвивальна: розвивати уміння здійснювати самостійну пошукову та дослідницьку діяльність, готувати повідомлення відповідно до даних критеріїв, створювати презентації для супроводу виступу, сприяти набуттю досвіду публічного виступу, організації групової роботи; виховна: виховувати почуття відповідальності і впевненості у власних силах, взаємодопомогу, толерантніть.

І. Організаційний момент

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку, наявність атласів.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Відповіді на запитання і виконання завдань до § 38,39 ( більшість відповідей зараховуються тільки з числовими значеннями та одиницями вимірюваннями).

1. Кліматотвірні чинники (вибрати 2 відповіді): а) підстильна поверхня б) кількість організмів в) кількість сонячної енергії г) світло Місяця

2. Температура в місті Хмельницькому в липні (по кліматичній карті на ст.153) становить: _________

3. Температура в місті Харкові в січні (по кліматичній карті на ст.153) становить: ____________

4. «Центральний» кліматичний пояс біля найбільшої паралелі землі називається ______________

5. Максимальна температура протягом року у тропічних поясах досягає значення __________________

6. Встановити по малюнку на ст.. 154 послідовність кліматичних поясів з півночі на південь:

а) екваторіальний б) антарктичний в) арктичний. Відповідь: 1___2___3____

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Часто в ЗМІ можна почути думки про загальний стан атмосфери та в окремих місцях зокрема. У більшій частині думок стан атмосфери в сучасному світі пов’язується з діяльністю людини…

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу по плану §40.

1. Вплив людини на атмосферу в цілому негативний.

2. Забруднення атмосфери призводить до таких негативних явищ, як смог, кислотні дощі, парниковий ефект, глобальне потепління.

3. Атмосфера – це величезна цінність нашої планети, вона потребує охорони від забруднення.

4. Смог – це суміш в атмосфері туману та отруйних газів і твердих домішок.

5. Кислотні дощі - опади з суміші води та шкідливих хімічних речовин.

6. Парниковий ефект – збільшення температури повітря за рахунок збільшення в ньому вуглекислого газу, який виконує роль теплового ізолятора.

7. Глобальне потепління – збільшення середньорічної температури землі приблизно на 1^оС.

8. Внаслідок потепління може припинитися рух навіть величезних океанічних течій, що приведе до глобальної кліматичної катастрофи.

9. Охорона атмосфери здійснюється різними способами.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Відповіді на запитання і вирішення завдань до §40 – ст.160 підручника.

Тема 2. Підсумковий урок з теми «Атмосфера»

СУ2. Систематизація, узагальнення корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми

Унаочнення: атласи, підручники, зошити, роздатковий матеріал з різнорівневими завданнями.

І. Організаційний момент

ІІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ

1. Виконання в робочих зошитах інтерактивних завдання «Знайди пару».

А -	А. Температура повітря	1. Опадомір
Б -	Б. Атмосферний тиск	2. Флюгер
В -	В. Сила вітру	3. Снігомірна рейка
Г -	Г. Вологість повітря	4. Барометр
Д -	Д. Товщина снігу	5. Термометр
Е -	Е. Опади	6. Гігрометр

Відповідь: А5,Б4,В2,Г6,Д3,Е1

А -	А. Північний полюс	1. 90^о пд. ш.
Б -	Б. Північний тропік	2. 66^о 30¹пн. ш.
В -	В. Південний тропік	3. 23^о 30¹пн. ш.
Г -	Г. Екватор	4. 23^о 30¹пд. ш.
Д -	Д. Південний полюс	5. 66^о 30¹пд. ш.
Е -	Е. Північне полярне коло	6. 90^о пн. ш.
Є -	Є. Південне полярне коло	7. 0^о ш.

Відповідь: А6,Б3,В4,Г7,Д1,Е2,Є5

2. Виконання завдання «Мозкова атака».

№ п.п.	Запитання	Відповідь
1	Повітряна оболонка Землі	Атмосфера
2	Горизонтальний рух повітря з ділянки високого тиску в ділянку низького тиску	Вітер
3	Процес переходу води з рідкого стану в газоподібний	Випаровування
4	Отруйний туман з вихлопними газами	Смог
5	Багаторічний режим погоди в певній місцевості	Клімат
6	Стан нижнього шару атмосфери в певний час у певній місцевості	Погода
7	Наука, що вивчає кліматичні умови планети	Кліматологія
8	Легкий вітер, що дме з водойм на суходіл удень, а вночі – навпаки	Бриз
9	Прилад для вимірювання вологості повітря	Гігрометр
10	Прилад для вимірювання тиску повітря	Барометр
11	Твердий вид опадів	Сніг, град
12	Тепла пора року	Літо
13	Прилад для вимірювання температури повітря	Термометр
14	Холодна пора року	Зима
15	Прилад для визначення напрямку вітру	Флюгер
16	Кількість основних кліматичних поясів	7

3. Вибрати правильну відповідь про тип забруднення (природне або штучне забруднення).

Забруднення	Тип
Дим з труб
Виверження вулканів
Спалювання листя
Пилові бурі
Паління цигарок
Вихлопні гази

4. Виховний момент. Крім того, що паління шкідливе для курців і оточуючих «пасивних курців», паління в громадських місцях свідчить про невихованість і нахабну нестриманість курців.

5. Зошити після вибіркової перевірки та взаємоперевірки з виконаними роботами здаються для перевірки вчителю для перевірки їх ведення (варіант – здаються після ІІІ міні-модулю).

КР3. Підсумковий урок з теми ( різнорівневі завдання).

Мета: навчальна: перевірити рівень засвоєння знань і вмінь учнів за темою; вдосконалювати вміння працювати з картами і планом, розвивальна: розвивати вміння виконувати тестові завдання різних рівнів; виховна: виховувати вміння розподіляти час для відповідальної роботи

Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, роздруковані завдання.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Учні можуть звертатися за допомогою до атласів.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ

Д. з. § 40,

Повт. § 29-40

Різнорівневі завдання по темі «Атмосфера» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )

І ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Установіть, який шар НЕ є частиною атмосфери: а) астеносфера б) стратосфера в) тропосфера г) озоновий шар

2. Визначте середню добову температуру повітря за такими даними (^оС): +1; +3; +6; +6; 0; -2; -4; +2:

а) 1,7^оС б) 5^оС в) 3^оС г) 1,5^оС

3. У якому випадку вітер, що виникатиме між ділянками з різним атмосферним тиском, буде найсильнішим? а) 758 мм рт. ст. - 760 мм рт. ст. б) 755 мм рт. ст. - 758 мм рт. ст.

в) 762 мм рт. ст. - 753 мм рт. ст. г) 769 мм рт. ст. - 769 мм рт. ст.

4. Установіть, яке поняття має таке визначення: «Стан приземного шару повітря в даній місцевості у певний час»: а)погода б)клімат в)тропосфера г) вологість

5. Укажіть, якою буде температура повітря біля підніжжя гори заввишки 2 км, якщо на її вершині вона становить 0^оС: а) +12^оС б) -12^оС в) -6^оС г) +6^оС

6. Установіть відповідність (поставити літери над рисками) між приладом і тим, що він вимірює: 1____барометр 2_____гігрометр 3_____термометр 4____анемометр

а) температура б) атмосферний тиск в) вологість повітря г) хмарність д) сила вітру

ІІІ РІВЕНЬ 7. Установіть відповідність (поставити літери над рисками) між кліматичним поясом та властивостями повітря в ньому:

1. арктичний_____2. помірний_____3.тропічний_____4. екваторіальний______

а) холодне, сухе, запилене б) жарке, вологе в) холодне, сухе, прозоре г) жарке, сухе, запилене д) взимку-холодне, влітку-жарке

8. Розташуйте послідовно (поставити літери над рисками) шари атмосфери, починаючи від земної поверхні:

а) стратосфера б) тропосфера в) верхні шари повітря г) озоновий шар

Відповідь: 1______2_______3________4__________

ІV РІВЕНЬ

9. Як змінюється температура повітря з висотою? а) зменшується з підняттям вгору б) збільшується, бо ближче до Сонця в) не змінюється г) всі відповіді правильні

10. За температури +30^оС абсолютна вологість повітря дорівнює 15 г/м³. Визначте його відносну вологість за допомогою ст. 138. Відповідь: ___ ___

11. Чому в напрямку від екватора до полюсів клімат стає холоднішим? а) бо кут падіння сонячних променів на поверхню Землі стає меншим б) кут стає більшим в) кут стає тупим

Різнорівневі завдання по темі «Атмосфера» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )

ІІ ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Установіть, який шар є частиною атмосфери: а) літосфера б) гідросфера в) стратосфера г) біосфера

2. Визначте середню добову температуру повітря за такими даними (^оС): -1; -3; -6; -6; 0; +2; +4; -2:

а) -1,7^оС б) -5^оС в) -1,5^оС г) -3^оС

3. У якому випадку вітер, що виникатиме між ділянками з різним атмосферним тиском, буде найсильнішим? а) 768 мм рт. ст. - 760 мм рт. ст. б) 755 мм рт. ст. - 757 мм рт. ст.

в) 762 мм рт. ст. - 758 мм рт. ст. г) 768 мм рт. ст. - 769 мм рт. ст.

4. Установіть, яке поняття має таке визначення: «Багаторічний режим погоди для певної місцевості»: а)погода б)вологість в)клімат г)стратосфера

5. Укажіть, якою буде температура повітря біля підніжжя гори заввишки 3 км, якщо на її вершині вона становить 0^оС: а) +12^оС б) -18^оС в) -12^оС г) +16^оС

6. Установіть відповідність між приладом і тим, що він вимірює: 1____барометр 2_____гігрометр 3_____термометр 4____анемометр а) атмосферний тиск б) вологість повітря в) температура г) сила вітру д) хмарність

1.тропічний_____2. екваторіальний ______ 3. арктичний_____4. помірний_____

8. Розташуйте послідовно (поставити літери над рисками) шари атмосфери, починаючи від земної поверхні:

а) озоновий шар б) стратосфера в) тропосфера г) верхні шари повітря

Відповідь: 1______2_______3________4__________

ІV РІВЕНЬ

9. Як змінюється температура повітря за бортом літака при його зниженні? а) зменшується, бо стає далі від Сонця б) не змінюється в) всі відповіді правильні г) збільшується

10. За температури 0^оС абсолютна вологість повітря дорівнює 1,5 г/м³. Визначте його відносну вологість за допомогою ст. 138. Відповідь: ___ ___

11. Чому в напрямку від полюсів до екватора клімат стає теплішим? а) бо кут падіння сонячних променів на поверхню Землі стає більшим б) кут стає тупим в) бо кут падіння сонячних променів на поверхню Землі стає меншим

Д. з. § 40,

Повт. § 29-40

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 43-44,2015

Тема 1. Загальна кількість води на Землі, її розподіл.

УМ1. Загальна кількість води на Землі, її розподіл.

Мета: навчальна: актуалізувати знання про властивості води, кругообіг води та його наслідки з курсу природознавства, формувати знання про гідросферу та її складові, походження та значення води для усього живого; розвивальна: розвивати вміння виявляти та розрізняти властивості води; виховна: виховувати бережливе ставлення до водних багатств планети.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Оголошення результатів тематичного оцінювання по темі «Атмосфера» з врахуванням результатів контрольної роботи.

Прийом «Бліцопитування».

1.Яка переважаюча властивість у попередньо вивченої оболонки Землі? (Вона газувата).

2. Яка переважаюча властивість у оболонки Землі, до вивчення якої ми приступаємо? (Вона переважно рідка).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Ще до появи життя на Землі на ній з’явилася особлива речовина, яка стала найпоширенішим мінералом на Землі, а згодом колискою життя на планеті.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом ст.162 підручника.

1. Гідросфера – це водна оболонка Землі, яку утворюють Світовий океан, води суходолу, вода в атмосфері.

2. Найбільша кількість води в Світовому океані – 96,5%. Світовий океан вкриває 70,8% площі земної поверхні.

3. Води суходолу – це річки, озера, болота, штучні водойми та канали, льодовики , підземні води..

4. Вода в атмосфері перебуває у вигляді невидимого газу (водяної пари), хмар і туману з крапель та кристаликів льоду.

5. Вода є вирішальною у зародженні та існуванні життя на Землі.

6. Вода приймає участь у фізичних, хімічних біологічних процесах на Землі.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Світовий океан та його частини. Шкала глибин. Суходіл в океані.

Практична робота № 6 «Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів, річок, озер, водоспадів» (протягом теми)

ЗП2. Світовий океан та його частини. Шкала глибин. Суходіл в океані.

Мета: навчальна: формувати поняття «Світовий океан» та ознайомитися з його складовими; формувати знання про види суходолу в океані, розвивати первинні практичні навички визначати географічне положення океанів та його складових, визначати глибини морів та оканів за шкалою глибин; розвивальна: розвивати вміння самостійно працювати з джерелами географічних знань; виховна: виховувати географічну культуру, взаємодопомогу, толерантність, розширювати світогляд учнів.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередньому уроці ми отримали уявлення про гідросферу та середовища, заповнені повністю або частково водою.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити § 41підручника та повідомляє, що під час вивчення теми учні ознайомляться з конкретними складовими Світового океану.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §41 підручника.

1. Світовий океан – неперервний водний простір на поверхні Землі, що охоплює океани і моря та оточує материки й острови.

2. Море – це частина океану, що відрізняється від нього за властивостями води, течіями, морськими організмами; розрізняють моря внутрішні й окраїнні.

3. Затока – частина океану або моря, яка вдається в суходіл, але має широкий водообмін з океаном.

4. Протока – вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми..

5. Острови – відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою; за походженням бувають материкові, вулканічні, коралові..

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до §41 підручника.

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

АП3. Практична робота № 6 «Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів, річок, озер, водоспадів» (протягом теми).

Мета: навчальна: навчитися правильно позначати на контурній карті об’єкти номенклатури теми «Гідросфера»; розвивальна: розвивати вміння самостійно виконувати завдання з використанням знань і навичок роботи з картами; виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

Обладнання: підручники, атласи, контурні карти, олівці, екземпляри зразкових робіт (для прискорення пояснень).

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Для виконання практичних робіт необхідне не тільки розуміння географічного матеріалу, а і певні елементарні навички роботи з атласом та контурними картами при оформленні роботи.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оцінки за виконану практичну роботу № 6 будуть виставлені в журнал.

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань п.р. №6 в контурних картах (завдання на ст.166 підручника)

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1.Вчитель оголошує, що виконання практичної роботи при необхідності треба продовжити дома, а завдання-продовження роботи є на ст.191; робота буде продовжена в школі на одному з уроків теми «Гідросфера». При остаточному оцінюванні буде виставлена оцінка за роботу в цілому на обох уроках.

2. Учні здають зошити з роботами на перевірку

Д. з.: ст. 162; §41, завдання п.р.№6 на ст.166.

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 45-46

Тема 1. Властивості вод Світового океану.

ЗП1. Властивості вод Світового океану.

Мета: навчальна: актуалізувати та поглибити знання про Світовий океан, формувати знання про властивості вод Світового океану, розвивати практичні вміння та навички визначати показники температур і солоності за картами атласу, сприяти розумінню закономірностей у змінах темпертур і солоності вод Світового океану; розвивальна: розвивати пізнавальний інтерес, аналітичне мислення; виховна: виховувати організованість, послідовність у діях.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Перевірка вивчення д.з. по ст.162, § 41

1. В океанах і морях зосереджена така частина загальної води гідросфери: 71%, 71^оС, 71 км, 11022 м, 96,5%, 96,5^оС

2. На картах водні об’єкти позначаються відтінками такого кольору: жовтого, синього, коричневого, зеленого

3. Світовий океан (Океан в значенні Світовий) умовно ділять ще на ___ океанів

4. Моря – це частини: а) озер б) річок в) лиманів г) океанів

5. Група островів, розташованих поруч, називається ___________

6. Найбільший острів світу __________________

7. Найбільший півострів України ______________

8. Коралові рифи утворюються: а) в холодних водах б) в теплих водах в) навколо всіх материків

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Кожний з вас бував на якихось водоймах…Але чи задумувалися ви над тим, чому в річці Інгул вода прісна, у Бузькому лимані солонкувата, а в Чорному морі солона?...

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу з використанням § 42 підручника.

1. Солоність – кількість речовин у грамах, розчинених у 1 л води.

2. Одиниця вимірювання солоності – проміле (^о/_оо). 1^о/_оо- це тисячна частка від цілого, 1 ^о/_о=10^о/_оо
.

3. Прісна вода – солоність менше за 1 ^о/_оо.

4. Середня солоність вод Світового океану – 35 ^о/_оо.

5. З морів найсолоніше Червоне море – 42%.

6. Чорне море – 18 ^о/_оо , Азовське море – 12-14 ^о/_оо.

7. Сиваш (затока Азовського моря) – 230-310 ^о/_оо.

8. Мертве море (безстічне озеро) – 270-310 ^о/_оо.

9. 4/5 розчинених речовин – кухонна сіль NaCl.

10. Вплив на солоність опадів, випаровування, стоку із суходолу, з’єднання водойми зі Світовим океаном.

11. На глибині більш як 1000 м температура завжди +2…+5^оС, на дні глибоководних западин 0^оС, середня температура океанічної води +4 ^оС

12. Найвища температура у верхніх шарах біля екватора (25-27^оС), найнижча біля Північного полюсу і Антарктиди (-1,8^оС).

13. Солона вода замерзає при -1,8^оС.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 41 підручника, виконання завдань (ст.169).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Рухи води в Океані.

ЗП2. Рухи води в Океані. Хвилі.

Мета: навчальна: ознайомити з видами та особливостями рухів води у Світовому океані, зокрема, хвиль, сприяти розумінню причин виникнення різноманітних видів рухів води в Океані, вдосконалювати вміння працювати з навчальною літературою та картами атласу, аналізувати інформацію, робити висновки; розвивальна: розвивати самостійність, взаємодопомогу, толерантність.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити атласи на ст. 22-23 і пропонує знайти позначення деяких рухів води…

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

З історії відомо, що рухи води в океані часто відігравали значну роль в долі людей на суднах і кораблях…

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 43 підручника.

1. Види руху вод в океанах та морях: вітрові хвилі, цунамі, припливи і відпливи, течії.

2. Вітрові хвилі – коливальні рухи поверхні води під дією вітру, при яких маса води горизонтально не рухається.

3. Цунамі – велетенські хвилі, спричинені землетрусами під океанічним дном.

4. Припливи та відпливи – періодичні підняття та спади рівня води у Світовому океані, викликані тяжінням Місяця і, меншою мірою, Сонця.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 43 підручника, виконання завдань (ст. 173).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

ЗП3. Течії.

Мета: навчальна: ознайомити з видами та особливостями рухів води у Світовому океані, зокрема, течіями, сприяти розумінню причин виникнення різноманітних видів рухів води в Океані, вдосконалювати вміння працювати з навчальною літературою та картами атласу, аналізувати інформацію, робити висновки; розвивальна: розвивати самостійність, взаємодопомогу, толерантність.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити атласи на ст. 22-23 і пропонує знайти позначення течій…Чим вони відрізняються?...

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Відомий вираз «пляшкова пошта», як вона «працює»?..

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 44 підручника.

1. Течії – це горизонтальні переміщення води в океанах і морях, головною причиною їхнього утворення є постійні вітри.

2. Тепла течія має температуру вищу, ніж довколишня вода, холодна течія – навпаки. Конкретна холодна течія може мати температуру вищу, ніж тепла течія в іншому місці.

3. Океанічні течії виникають переважно під впливом постійних вітрів: пасатів і західних помірних широт. Вони формують два колообіги в Світовому океані між 50-ми широтами: у північній півкулі течії рухаються за годинниковою стрілкою, в південній – проти.

4. Теплі течії позначають червоними стрілками, холодні – синіми.

5. Течії суттєво впливають на погоду і клімат прибережних територій. Береги біля холодних течій звичайно пустельні, бо немає опадів.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до § 44 підручника, виконання завдань (ст. 176).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Д. з.: § 42; § 43,44

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 47-48,2015

Тема 1. Життя в океанах і морях.

ЗП1. Життя в океанах і морях.

Мета: навчальна: ознайомити з життям в океанах та морях, групами організмів за умовами існування; розвивальна: розвивати пізнавальний інтерес, уявлення про цілісність середовищ життя на Землі; виховна: виховувати бережливе ставлення до природних багатств Океану..

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку, плакати, зображення з Інтернету.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Згадаємо, що слова та словосполучення Океан, Світовий океан позначають одну і ту ж водойму з 4-х океанів, що вкриває більшу частину земної кори планети Земля. А моря, затоки, протоки в Океані – його частини.

Перевірка вивчення д.з. по § 42-44

1. Якої речовини найбільше в морській воді?(вибрати): калійної солі, солі магнію, солі кремнію, кухонної (кам’яної) солі

2. Найбільша солоність в морі: Чорному, Жовтому, Білому, Червоному

3. Вода під підошвою хвилі далеко від берега звичайно: а) рухається б) не рухається в) звичайно замерзає

4. Землетрус, який викликає цунамі, виникає: а) в товщі води б) на дні океану в) під дном океану

5. В теплих течіях температура води: а) завжди вища температури навколишньої стоячої води б) нижча температури навколишньої стоячої води в) завжди вища температури води в холодних течіях

6. На берегах суходолу біля холодних течій звичайно: а) бувають сильні дощі б) рідко бувають дощі в) щоденні дощі

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Ласуючи морськими делікатесами, ми рідко коли думаємо, що це організми, які живуть в океанах і морях і які ми своїм попитом на смачну їжу позбавили життя…

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу з використанням § 45 підручника.

1. Групи морських організмів за умовами існування: планктон, нектон, бентос.

2. Планктон – це дрібні рослини і тварини, які населяють товщу води і яких переносять течії.

3. Нектон – морські тварини , які активно рухаються у воді.

4. Бентос - рослини і тварини, що оселилися на дні.

5. Поширення рослин і тварин у Світовому океані залежить від глибини та клімату, тому кількість їх видів зменшується з глибиною і від екватора до полюсів.

6. Океанічне середовище життя з певними великими групами організмів утворює певну цілісність, в якій одні організми доповнюють інших, є частиною ланцюгів харчування та займають свої ніші середовища.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (варіанти)

1. Установіть відповідність між великими групами організмів та характерними ознаками їхнього способу життя:

1. Планктон___2. Нектон___3. Бентос___

а) Організми, які живуть на дні і біля дна. б)Організми, які переносять течії в)Організми, які самостійно рухаються у товщі води.

2. Кількість організмів зменшується (2): а) з більшою глибиною б) від полюсів до екватору в) від екватора до полюсів г) з меншою глибиною

3. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

4. Відповіді на запитання до § 45 підручника, виконання завдань (ст.179).

ЗП2. Біологічні багатства вод Світового океану.

Мета: навчальна: ознайомити з біологічними багатствами вод Світового океану; розвивальна: розвивати пізнавальний інтерес до біологічного різноманіття в Океані; виховна: виховувати бережливе ставлення до біологічних багатств Океану..

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Згадайте про акваріуми у місцевому зоопарку. Багато з мешканців акваріумів мешкають у солоній воді, отже природне їхнє середовище – море чи океан.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

На одному уроці неможливо ознайомитися з усіма біологічними багатствами Океану, більш детально організми океану ви будете вивчати на уроках біології.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за матеріалом § 45 підручника.

1.Серед біологічних багатств Океану (нам як їхнім споживачам) можна виділити такі найбільш великі групи (5): 1) Різні види риб (їжа, вилови – мільйони тонн за рік) 2) Молюски (їжа, прикраси) 3) Ракоподібні (їжа) 4) Морські види ссавці (їжа) 5) Водорості (їжа, сировина)

2. Найкращі умови для життя: 1) Верхні шари води до 100 м (найбільше тепла, світла, кисню)

2) Зона шельфу-материкової обмілини (глибина до 200 м) 3) Помірні широти (температура більша 0^оС, але не висока, достатньо кисню).

3. Гірші умови для життя: 1) глибини, більші 200м 2) Полярні води (холодна вода, мало планктону) 3) Тропічні води (вода з підвищеною температурою та більшою солоністю).

4. На мілководдях сприятливі умови для: планктону, риб, інших морських тварин.

5. На великій глибині мешкають тільки бактерії, черв’яки, молюски та деякі риби.

6. Холодні полярні води на організми бідні. Там мало планктону, а тому мало і риб. Є моржі та тюлені.

7. У помірних широтах у воді велика кількість кисню, тут найбільше риб.

8. У теплих водах велика кількість теплолюбних риб, морських черепах, придонних організмів.

9. Люди в морях і океанах щороку виловлюють мільйони тонн риби, яка в цілому ціниться дорожче порівняно з річковою рибою завдяки і тому, що морські водойми більш чисті порівняно з прісними водоймами.

10. Велике значення як їжа та як делікатеси для людей мають устриці, мідії, морські гребінці, кальмари, восьминоги, креветки, краби, омари, лангусти.

11. Промисел китів, моржів, тюленів, морських котиків зараз сильно обмежений через їхню невелику кількість та незначне відтворення кількості.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (варіанти)

1. Найбільші великі групи організмів Океану, які використовує людина(5): водорості, риби, донні черви, морські зірки, ракоподібні, молюски, медузи, морські ссавці.

2. Для життя в Океані тваринам у воді найбільш необхідно (3): а) достатня кількість кисню б) течії в) припливи і відпливи г) комфортна температура д) інші види організмів для корму

3. Найбільше за масою в Океані виловлюють(вибрати): ракоподібних, китів, крабів, риби, молюсків

4. Відповіді на запитання до § 45 підручника, виконання завдань (ст. 179).

5. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Тема 2. Океан та людина.

ЗП3. Океан та людина.

Мета: навчальна: ознайомити з історією пізнання Світового океану людиною, видобуванням корисних копалин в океані, навести приклади використанням енергетичних багатств океану, впливом людини на екологічний стан океану; розвивальна: розвивати пізнавальний інтерес до вивчення та раціонального використання багатств океану; виховна: виховувати бережливе ставлення до природних багатств океану.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередніх міні-модулях ми ознайомилися переважно з біологічними багатствами океану…

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Кожна людина, яка слідкує за подіями та новинами світу, періодично зустрічає інформацію про підводні трубопроводи, морські нафтовидобувні платформи тощо. Узагальнимо подібну інформацію відповідно до теми міні-модулю.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 46 підручника.

Пізнання Світового океану

1. Світовий океан називають «колискою життя» тому, що перші організми в історії планети Земля виникли в безмежних водах океану, а вже потім їхні нащадки почали освоювати суходіл.

2. Береги водойм в числі найбільш комфортних та багатих природними ресурсами місця на планеті, які люди десятки тисяч років вибирали для проживання.

3. Ріст чисельності населення планети, поява промисловості з виробництвом численних шкідливих речовин та захаращенням планети призвели до екологічної катастрофи та загибелі організмів не тільки кількісно, а по окремим видам також в океанах.

4. Океан досліджували та досліджують за допомогою суден, підводних апаратів, літальних апаратів та супутників.

Корисні копалини

5. З дна морських водойм видобувають багато корисних копалин, в тому числі залізо-марганцеві конкреції, з-під дна - нафту і газ.

6. На берегах найбільш солоних водойм видобувають сіль.

7. Воду також інколи опріснюють, але це дорого.

Енергетичні багатства

8. Енергію вітру над океаном здавна використовували в морських вітрильниках для вітрил.

9. Останнім часом почали використовувати енергію припливів і вітру для виробництва електричної енергії за допомогою припливних та вітрових електростанцій.

Використання Океану та проблеми

10. Людина використовує різноманітні природні ресурси.

11. Океан через забруднення перетворився у велике звалище та стічну канаву з суходолу.

12. Завдання людства - припинити забруднення.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (варіанти)

1. Встановити відповідність між багатствами Світового океану та частинами океану (не менше 1 частини).

Оселедець		Анчоуси
Тріска		Скумбрія
Тунець		Ставрида
Камбала		Лосось
Устриці		Мідії
Кальмари		Восьминоги
Краби		Лангусти
Кити		Тюлені
Моржі		Нафта
Газ		Кам’яне вугілля
Залізо-марганцеві конкреції

завдань (ст. 182).

2. Відповіді на запитання до § 46 підручника, виконання завдань (ст. 182).

3. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

Д. з.: § 45; § 46

Лист із завданнями на уроці

І міні-модуль. Перевірка вивчення д.з. по § 42-44 (відповіді - в зошит)

2. Найбільша солоність в морі: Чорному, Жовтому, Білому, Червоному

3. Вода під підошвою хвилі далеко від берега звичайно: а) рухається б) не рухається в) звичайно замерзає

4. Землетрус, який викликає цунамі, виникає: а) в товщі води б) на дні океану в) під дном океану

Тема 1. Життя в океанах і морях.

І міні-модуль. Життя в океанах і морях.

Завдання (відповіді – в зошит)

Складання опорного конспекту

1. Групи морських організмів за умовами існування:

2. Планктон – це

3. Нектон –

4. Бентос -

5. Поширення рослин і тварин у Світовому океані залежить від (2)

6. Океанічне середовище життя з певними великими групами організмів утворює певну

Тестові завдання

1. Установіть відповідність між великими групами організмів та характерними ознаками їхнього способу життя:

1. Планктон___2. Нектон___3. Бентос___

ІІ міні-модуль. Біологічні багатства вод Світового океану.

Завдання (відповіді – в зошит)

Складання опорного конспекту

1.Серед біологічних багатств Океану (нам як їхнім споживачам) можна виділити такі найбільш великі групи (5):

2. Найкращі умови для життя (3):

3. Гірші умови для життя (3):

4. На мілководдях сприятливі умови для:

5. На великій глибині мешкають тільки:

6. Холодні полярні води на організми бідні

8. У теплих водах

9. Люди в морях і океанах щороку виловлюють мільйони

10. Велике значення як їжа та як делікатеси для людей мають:

11. Промисел китів, моржів, тюленів, морських котиків зараз

Тестові завдання

3. Найбільше за масою в Океані виловлюють(вибрати): ракоподібних, китів, крабів, риби, молюсків

Тема 2. Океан та людина.

ІІІ міні-модуль. Океан та людина.

Завдання (відповіді – в зошит)

Складання опорного конспекту

1. Світовий океан називають «колискою життя» тому, що

2. Береги водойм в числі найбільш комфортних

3. Ріст чисельності населення планети, поява промисловості з виробництвом численних шкідливих речовин та захаращенням планети призвели

4. Океан досліджували та досліджують за допомогою

5. З дна морських водойм видобувають ________, з-під дна -

6. На берегах найбільш солоних водойм видобувають .

7. Воду також інколи опріснюють, але це

8. Енергію вітру над океаном здавна використовували в

9. Останнім часом почали використовувати енергію вітру для виробництва

10. Людина використовує різноманітні природні ресурси.

11. Океан через забруднення перетворився у

12. Завдання людства -

Встановити відповідність між багатствами Світового океану та частинами океану (не менше 1 частини).

Оселедець		Анчоуси
Тріска		Скумбрія
Тунець		Ставрида
Камбала		Лосось
Устриці		Мідії
Кальмари		Восьминоги
Краби		Лангусти
Кити		Тюлені
Моржі		Нафта
Газ		Кам’яне вугілля
Залізо-марганцеві конкреції

Д. з.: § 45; § 46, повідомлення «Води суходолу»

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 49-50,2015

Тема 1. Води суходолу. Річки.

ЗП1. Води суходолу. Річки.

Мета: навчальна: поглибити та систематизувати знання про річки, набуті в початковій школі та на уроках природознавства, формувати первинні практичні вміння визначати за картою напрямок течії річки, знаходити частини ріки, ліві та праві притоки; розвивальна: розвивати спостережливість та пізнавальний інтерес; виховна: сприяти формуванню бережливого ставлення до води, екологічної культури.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Прийом «Бліцопитування».

1.Яка річка протікає через місто Миколаїв? (Інгул).

2. Яка річка ще до міста Миколаєва стає широкою, перетворюючись в солонуватий Бузький лиман? (Південний Буг).

Перевірка вивчення д.з. по § 45,46

1. Засмічення Світового океану протягом історії людства зросло через (2 відповіді): а) впадання річок в океан б) зростання кількості населення Землі в) наявність в океані морів, заток, проток г) появу великої кількості підприємств

2. Поширення організмів в океані залежить від: а) місцевого клімату б) хвиль в) глибини г) водоростей

3. Морські організми, які живуть на дні, утворюють групу, яка називається ___________

4. Нафту та газ видобувають у морях і океанах з: а) морської води б) бурових платформ

в) спеціальних суден

5. Забруднення океану призводить до (2 відповіді): а) до зменшення кількості видів організмів б) до зменшення кількості організмів в цілому в) до збільшення кількості корисних копалин г) до збільшення вилову риби і крабів

6. Назвати три види корисних копалин (речовин), які можна видобувати безпосередньо з морської води:

_______________, ________________, ____________________

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

На відміну від морських водойм води суходолу займають набагато менше місця на планеті, але деякі з них мають значні розміри в довжину, наприклад, річки...

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 47 підручника.

1. Річка – це природний водний потік, який починається з витоку, тече у виробленому ним самим заглибленні (руслі) й закінчуються гирлом..

2. Річкову систему утворюють головна річка та її притоки.

3. Річковий басейн – територія, з якої річка разом із притоками збирає воду.

4. Живлять річки дощові, талі снігові й льодовикові та підземні води.

5. Водний режим річки – це регулярні зміни рівня води в ній протягом року.

6. Повінь – щорічне збільшення рівня води в річці в одну й ту саму пору року, коли річка затоплює заплаву.

7. Межень – найнижчий рівень води в річці.

8. Паводок – не регулярне, а раптове підняття рівня води в річці внаслідок сильних дощів або швидкого танення снігу

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

2. Креслення схеми річкової системи (ст.184, 185)

Тема 2. Робота і характер течії річок.

Практична робота №6 «Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів, річок, озер, водоспадів» (протягом теми)

ЗП2. Робота і характер течії річок.

Мета: навчальна: поглибити та систематизувати знання про річки, вдосконалювати практичні вміння складати характеристику річки за картами атласу, сприяти розумінню взаємозв’язку живлення та режиму річок і клімату території, якою вони протікають; розвивальна: розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, узагальнювати матеріал, вибирати головне; виховна: виховувати географічну культуру, взаємодопомогу, бережливе ставлення до води, прагнення берегти природні багатства..

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередньому уроці ми отримали уявлення про частини річки.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити § 48підручника та повідомляє, що під час вивчення теми учні ознайомляться з роботою і характером течії річок.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §48 підручника.

1. Річки виконують три види роботи: руйнують породи на шляху течії; переносять течією зруйновані рештки порід; відкладають уламки порід у руслі та гирлі.

2. За характером течії річки бувають рівнинними і гірськими; рівнинні річки утворюють широкі, неглибокі долини, а гірські – вузькі й глибокі.

3. Пороги – кам’яні брили твердих порід, що виступають із води у руслі річки.

4. Водоспад – високий скелястий уступ у руслі річки, з якого падає вода.

5. Охороняти річки означає запобігати забрудненню води та дбайливо її використовувати для господарських потреб.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до §48 підручника (ст.191).

2. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

АП3. Практична робота №6 «Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів, річок, озер, водоспадів» (протягом теми).

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оцінки за виконану практичну роботу №6 будуть виставлені в журнал.

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань п.р. №6 в контурних картах (завдання на ст.191 підручника)

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1.Вчитель оголошує, що виконання практичної роботи при необхідності треба продовжити дома, а завдання-продовження роботи є на ст.195; робота буде завершена в школі на наступному уроці.

2. Учні здають зошити з роботами на перевірку

Д. з.: §47; §48 завдання п.р.№6 на ст.191.

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 51-52, 2015

Тема 1. Озера. Болота.

ЗП1. Озера. Болота.

Мета: навчальна: формувати знання про озера і болота, формувати первинні практичні вміння визначати за картами географічне положення цих водойм ; розвивальна: розвивати спостережливість та пізнавальний інтерес; виховна: виховувати бережливе ставлення до води.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Перевірка вивчення д.з. по § §47; §48

1. Місце, де річка впадає в іншу водойму: а) витік б) басейн в) гирло г) вододіл

2. Щоб визначити, де ліва чи права притока, треба стати обличчям в напрямку течії вниз і по праву руку буде притока: а) права б) ліва в) витік г) заплава

3. Повінь – це: а) сезонне регулярне явище б) раптовий підйом води під час сильного дощу в) найнижчий рівень води

4. Гранітні пороги, які виступали з Дніпра, були затоплені (див. атлас) водосховищем вище Запоріжжя, яке називається _______________

5. На Дніпрі (див. атлас) в межах України споруджено ____ водосховищ

6. Між річкою та морем може бути (див. карту України в атласі) може бути проміжна водойма, яка називається: а) протока б) притока в) лиман

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Озера і болота – водойми суходолу, які займають котловини різної форми і розмірів…Але чим вони суттєво відрізняються?

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом § 49, 50 підручника.

1. Озеро – це природна водойма (улоговина з водою), яка не має безпосереднього сполучення з морем.

2. За походженням улоговин розрізняють озера тектонічні, вулканічні, льодовикові, заплавні та інші..

3. За водним режимом є стічні та безстічні озера.

4. За солоністю води озера бувають прісні й солоні.

5. Болото – це надмірно зволожена ділянка земної поверхні з вологолюбною рослинністю, внаслідок відмирання якої утворюється торф.

6. Залежно від живлення розрізняють верхові й низинні болота.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

2. Відповіді на запитання і виконання завдань до §49, 50.

Тема 2. Штучні водотоки і водойми.

Практична робота №6 «Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів, річок, озер, водоспадів» (завершення).

ЗП2. Штучні водотоки і водойми.

Мета: навчальна: ознайомити з особливостями штучних водойм і водотоків; розвивальна: розвивати вміння та навички спостерігати за особливостями об’єктів рукотворної природи, вибирати головне в характеристиці об’єктів; виховна: виховувати географічну культуру, взаємодопомогу, бережливе ставлення до водних об’єктів.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередніх уроках ми вивчали природні об’єкти, які створила сама природа.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити § 51 підручника та повідомляє, що у них є нагода ознайомитися з дуже цікавим матеріалом – з водними об’єктами, які створила сама людина.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §51 підручника.

1. Канали – це штучні водотоки, створені людиною для зрошування , осушування і судноплавства.

2. В умовах України можна подавати воду в окремі регіони також трубопроводами. Так, в півмільйонне місто Миколаїв трубопроводами подається вода аж з Дніпра біля села Микільського вище Херсона.. Втрати води при подачі. трубопроводами значно менші, ніж при подачі каналами

3. Штучні водойми – це водосховища і ставки, створені людиною для господарських пореб або відпочинку. На Дніпрі в Україні 6 водосховищ.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відповіді на запитання до §51 підручника (ст.202).

2. Пояснення випереджувального завдання для виконання дослідження на наступному уроці (ст.202).

АП3. Практична робота №6 «Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів, річок, озер, водоспадів» (завершення).

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оцінки за виконану практичну роботу № 7 будуть виставлені в журнал.

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Виконання завдань п.р. №6 в контурних картах (завдання на ст.195 підручника)

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1.Вчитель оголошує, що виконання практичної роботи при необхідності треба продовжити дома, а на наступному уроці буде виставлена остаточна оцінка всім учням.

2. Учні здають зошити з роботами на перевірку

Д. з.: §49, 50; §51 завдання п.р.№6 на ст.195, завдання дослідження на ст.202.

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 53-54, 2015

Тема 1. Льодовики та багаторічна мерзлота.

ЗП1. Льодовики та багаторічна мерзлота.

Мета: навчальна: формувати знання про льодовики і багаторічну мерзлоту, формувати первинні практичні вміння визначати за картами географічне положення цих об’єктів; розвивальна: розвивати спостережливість та пізнавальний інтерес; виховна: виховувати бережливе ставлення до води.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Перевірка вивчення д.з. по § 49, 50, 51

1. Найбільше озеро України, яке в Одеській області (див. в карті атласу), називається: ___________

2. Солоні озера: а) стічні б) безстічні в) тектонічні г) заплавні

3. Болото може утворюватися: а) після дощу у заглибині б) під час заростання озера в) після спуску води зі ставка

4. Найбільше за розмірами море, яке через великі розміри називають морем, називається _______________

5. Болота треба по можливості: а) зберігати у природному стані б) осушувати в) заглиблювати

6. Вибрати судноплавні канали (2): а) Панамський б) Північнокримський в) Дніпро-Донбас г) Суецький

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Льодовики містять величезні запаси замороженої води, а багаторічна мерзлота виникає через замерзання води в гірських породах. Розглянемо більш детально цю тему.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §52 підручника.

1. Льодовик – це природне багаторічне скупчення льоду на земній поверхні в результаті нагромадження та ущільнення снігу вище снігової лінії.

2. Снігова лінія – це межа , вище якої снігу накопичується більше, ніж устигає розтанути протягом року.

3. Льодовики бувають гірські й покривні.

4. Багаторічна мерзлота – це верхній шар земної кори, що має мінусові температури грунтів ігірських порід і містить підземний лід.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складання опорного конспекту в робочих зошитах.

2. Відповіді на запитання і виконання завдань до §52 (ст.206).

Тема 2. Підземні води.

ЗП2. Підземні води.

Мета: навчальна: ознайомити з особливостями підземних вод; розвивальна: розвивати вміння та навички спостерігати за особливостями об’єктів природі; виховна: виховувати бережливе ставлення до підземних вод.

Обладнання: підручники, зошити, атласи, дошка з написаними матеріалами для уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

На попередньому уроці ми вивчали місця розташування води на Землі в замороженому стані.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель пропонує відкрити § 53 підручника та питає, чи відрізняють вони воду в пляшках, що продається в крамницях, чому якась газована, якась негазована, якась мінеральна, а якась просто очищена…

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення матеріалу за планом §53 підручника.

1. Підземні води – це води, які містяться у верхній частині земної кори : в порах, тріщинах і порожнинах.

2. За умовами залягання розрізняють ґрунтові та між пластові підземні води.

3. Підземні води за температурою бувають термальними, за солоністю – мінеральними.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Відповіді на запитання до §53 підручника (ст.210).

Дослідження «Дослідити найближчу місцеву водойму та описати її за типовим планом».

АП3. Дослідження «Дослідити найближчу місцеву водойму та описати її за типовим планом».

Мета: навчальна: навчитися досліджувати водойми за певними показниками; розвивальна: розвивати вміння самостійно виконувати завдання з використанням знань і вмінь по темі «Гідросфера» виховна: виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

Обладнання: підручники, атласи, олівці, доступ до Інтернету.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Для виконання практичних робіт необхідне не тільки розуміння географічного матеріалу, а і певні елементарні навички роботи з атласом та зошитом при оформленні роботи, матеріали з інформацією випереджувального характеру, підготовленою за домашнім завданням по ст.202 підручника.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оцінки за виконану дослідницьку роботу будуть виставлені в журнал.

ІV. ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Виконання завдань дослідження із внесенням в таблицю.

Гідрологічні особливості найближчої місцевої водойми (річки Інгул) та її використання.

1	Де розташована	Витік у Кіровоградській області з лісового озерця біля села Бровкові. Ліва притока Південного Бугу (в місті Миколаєві)
2	Числові характеристики	Довжина 354 км, ширина в нижній течії до 80 м, глибина від 0,7 до 1,5м, місцями – ями.
3	Тип річки	Рівнинна
4	Береги	Пологі і круті, при впадінні в Південний Буг круті ліві, праві - пологі
5	Живлення	Снігове і дощове
6	Режим	Замерзає в грудні, скресає наприкінці лютого
7	Використання	Вода для водопостачання і зрошення. Верхні частини Інгулу і його приток зрегульовані ставками. Місця відпочинку і рибної ловлі
8	Заходи для охорони	Контроль за засміченням берегів, забрудненням води, захист природи від браконьєрів

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.Вчитель оголошує, що виконання дослідницької роботи при необхідності треба продовжити дома, а на наступному уроці буде виставлена остаточна оцінка всім учням.

2. Учні здають зошити з роботами на перевірку

Д. з.: §52,53; таблиця дослідження

ГЕОГРАФІЯ-6-БМ 55-56, 2015

Тема 1. Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу.

КС1. Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу.

Мета: навчальна: формувати знання про значення вод суходолу для природи і людини, охорону вод Світового океану і суходолу, сприяти розумінню ролі води у життєдіяльності людини; розвивальна: розвивати уміння працювати з навчальним матеріалом, аналізувати його, робити висновки; виховна: виховувати бережливе ставлення до водних багатств, екологічну культуру.

І. Організаційний момент

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку, наявність атласів.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Відповіді на запитання до § 53.

1. Місця, де є покривні льодовики (вибрати 2 відповіді): а) Гімалаї б) Антарктида в) Гренландія г) Памір

2. Льодовики займають на Землі від всієї території таку частину поверхні (вибрати): 111 км, 11^оС, 11^о/_оо, 41^о/_о, 11^о/_о, 41 кв. км

3. Якщо уявити, що льодовики розтанули, рівень води б у Світовому океані піднявся б на: ____________

4. Айсберги: а) плавучі товсті морські крижини б) нагромадження зім’ятих морських крижин в) шматки льодовиків, що сповзли з суходолу в океан

5. Багаторічна мерзота охоплює таку частину суходолу Землі (вибрати): 35 км, 25^оС, 35^о/_оо, 25^о/_о, 11^о/_о, 27000 кв. км

6. Уламки гірських порід нижче льодовика називаються: а) морена б) мурена в) снігова лінія

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Зверніть увагу на те, що протягом вивчення теми ми постійно звертали увагу на використання людиною всіх природних ресурсів, пов’язаних з водою та на використанні будь-якої води.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Зверніть увагу на те, що протягом вивчення теми ми постійно звертали увагу на використання людиною природних водних ресурсів та на використання водних об’єктів.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Узагальнимо знання про використання вод суходолу людиною.

1. Використання прісної води для водопостачання населених пунктів.

2. Використання прісної води для зрошування в посушливих регіонах.

3. Використання прісної води для комунальних потреб.

4. Використання прісної води для промислових потреб в технологіях виробництв.

5. Використання прісноводних і солоних водойм суходолу для оздоровлення людей, для рибної ловлі і водного транспорту.

6. Використання підземних вод (мінеральних, термальних).

7. Відмінність газованої, мінеральної, дистильованої води.

8. Для охорони вод здійснюється великий перелік заходів на місцевому, державному та міждержавному рівнях.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Запис опорного конспекту в робочих зошитах

Тема 2. Підсумковий урок з теми «Гідросфера»

СУ2. Систематизація, узагальнення корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми

Унаочнення: атласи, підручники, зошити, роздатковий матеріал з різнорівневими завданнями.

І. Організаційний момент

ІІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОРЕКЦІЯ (НАВЧАЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНІ ТА ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ)

1. Виконання в робочих зошитах інтерактивних завдання «Знайди пару».

А -	А. Світовий океан	1.Частина суходолу, з більшості сторін оточена водою
Б -	Б. Море	2. Вузька смуга води між водоймами
В -	В. Протока	3. Група островів поруч
Г -	Г. Материк	4. Частина океану
Д -	Д. Архіпелаг	5. Основна частина гідросфери
Е -	Е. Півострів	6. Величезна ділянка суходолу

Відповідь: А5,Б4,В2,Г6,Д3,Е1

А -	А. Одиниця вимірювання температури	1. Відсоток
Б -	Б. Одна сота від цілого	2. 1^о/_оо
В -	В. Температура замерзання або танення прісної води	3.-2^оС
Г -	Г. Температура замерзання або танення солоної води	4. 0^оС
Д -	Д. Одиниця вимірювання солоності	5. ^оС
Е -	Е. Позначення одиниці солоності	6. Промілле

Відповідь: А5,Б1,В4,Г3,Д6,Е2

2. Вибрати правильну відповідь про те, яка водойма – штучна чи природна.

Водойма	Походження водойми
Річка
Канал
Озеро
Болото
Ставок
Водосховище

3. Виконання завдання «Мозкова атака».

№ п.п.	Запитання	Відповідь
1	Водна оболонка Землі	Гідросфера
2	Частина водойми, що глибоко вдається в суходіл	Затока
3	Острови, які утворилися під час виверження вулканів	Вулканічні
4	Хвилі, спричинені землетрусом	Цунамі
5	Коливання рівня води в океані під дією Місяця і Сонця	Припливи і відпливи
6	Течії, які виникають під дією вітрів	Вітрові
7	Тепла течія порівняно зі стоячою водою має температуру	вищу
8	Організми, які пасивно переносяться хвилям і течіями	Планктон
9	Організми на дні моря	Бентос
10	Острови, утворені вапняковими скелетами морських поліпів	Коралові
11	Моря, що глибоко вдаються в суходіл з утворенням з океаном проток	Внутрішні
12	Найменший в світі океан	Північний Льодовитий океан

4. Виховний момент. Збереження водних багатств – важлива проблема і завдання людства.

5. Зошити після вибіркової перевірки та взаємоперевірки з виконаними роботами здаються для перевірки вчителем їх ведення (варіант – здаються після ІІІ міні-модулю).

КР3. Підсумковий урок з теми ( різнорівневі завдання).

Мета: навчальна: перевірити рівень засвоєння знань і вмінь учнів за темою; вдосконалювати вміння працювати з картами і планом, розвивальна: розвивати вміння виконувати тестові завдання різних рівнів; виховна: виховувати вміння розподіляти час для відповідальної роботи

Унаочнення: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус, роздруковані завдання.

І. Організаційний момент

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Учні можуть звертатися за допомогою до атласів.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

ІV. ВИКОНАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ

Д. з. Конспект, повт. § 41-53

Різнорівневі завдання по темі «Гідросфера» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )

І ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Назвіть море, яке є окраїнним: а) Чорне б) Азовське в) Баренцове г) Середземне

2. Укажіть, унаслідок чого виникають припливи і відпливи на Землі: а) дії сили тяжіння Землі б) дії хвиль в) дії сили тяжіння Місяця і Сонця г) господарської діяльності людини

3. Яке походження мають найбільші за площею острови земної кулі? а) вулканічне б) коралове в) намивне г) материкове

4. Укажіть, який чинник підвищує солоність океанічних вод: а) велика вологість опадів б) випаровування з поверхні в) танення криги г) великий річковий стік

5. Назвіть течію, яка є холодною:: а) Гольфстрім б) Куросіо в) Перуанська г) Північноатлантична

6. Укажіть, до виникнення яких об’єктів і явищ НЕ причетний вітер а) течії б) хвилі в) дюни г) припливи

ІІІ РІВЕНЬ 7. Установіть відповідність (поставити літери над рисками) між водними об’єктами та їх характеристиками:

1. канал _____2. океан_____3.озеро_____4. річка______ а) замкнута водойма, вода прісна або солона б) внутрішнє або окраїнне, вода солона, акули в) рукотворне русло, вода прісна, риба г) вода прісна , русло, притоки, гирло, риба д) має протоки, вода солона, акули

8. Назвіть послідовно моря відповідно до їх розташування з півночі на південь:

а) Аравійське б) Чорне в) Північне г) Карське

Відповідь: 1______2_______3________4__________

ІV РІВЕНЬ

9. Установіть за допомогою атласу кількість водосховищ на річці Дніпро _____

10. Назва каналу з материкової частини України на Кримський півострів ________________________

11. Назвати за допомогою атласу будь-які дві ліві притоки Дніпра _____________________________

Різнорівневі завдання по темі «Гідросфера» учня (учениці )

6 - ____ класу ____________ ________________

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-8 пит. – 1,5 бали; 9-11 пит. – 1 бал )

ІІ ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Назвіть море, яке є окраїнним: а) Азовське б) Аравійське в) Балтійське г) Середземне

2. Для того, щоб сказати, холодна чи тепла конкретна течія в океані, достатньо: а) визначити температуру в ній б) знати температуру навколишніх вод в) порівняти її температуру з температурою навколишніх вод г) виміряти температуру термометром

3. Група організмів, яка живе на дні водойм: а) планктон б) нектон в) бентос г) фауна

4. До штучних водойм НЕ належать: а) ставки б) болота в) канали г) водосховища

5. Яке походження мають озерні улоговини найглибших озер світу?: а) льодовикове б) вулканічне в) заплавне г) тектонічне

6. Укажіть район земної кулі, де найбільші і найпотужніші покривні льодовики: а) Гімалаї б) Антарктида в) Гренландія г) Карпати

1.тропічний_____2. екваторіальний ______ 3. арктичний _____4. помірний_____

8. Розташуйте послідовно (поставити літери над рисками) шари атмосфери, починаючи від земної поверхні:

а) озоновий шар б) стратосфера в) тропосфера г) верхні шари повітря

Відповідь: 1______2_______3________4__________

ІV РІВЕНЬ

9. Визначити на фізичній карті України назви не менше 3-х джерел мінеральної води ____________________________________________________________________

10. Назва каналу (див. фізичну карту України) з Дніпра на схід України ________________________

11. Назвати за допомогою атласу будь-які дві праві притоки Дніпра _____________________________

Д. з. Конспект, повт. § 41-53
Далі-див. сторінку http://oleksportugalski.blogspot.com/2016/03/6.html

Географія.Природознавство.Школа(різне)

Загальна кількість переглядів сторінки

Географія.Природознавство.Школа(різне)

Архів блогу

субота, 29 серпня 2015 р.

Конспекти уроків географії 6 класу за програмою 2015 року

Методична розробка «Календарно-тематичне планування уроків географії в 6-му класі»

Немає коментарів:

Дописати коментар

Вітаю відвідувачів блогу

Прихильники

Про мене

Географія.Природознавство.Школа(різне)

Загальна кількість переглядів сторінки

Географія.Природознавство.Школа(різне)

Архів блогу

субота, 29 серпня 2015 р.

Конспекти уроків географії 6 класу за програмою 2015 року

Методична розробка «Календарно-тематичне планування уроків географії в 6-му класі»

Немає коментарів:

Дописати коментар

Вітаю відвідувачів блогу

Прихильники

Про мене

субота, 29 серпня 2015 р.