Основи споживчих знань. 5-6 класи

Тут розміщені несистематизовані і нередаговані за браком часу тексти або їх уривки за програмою основ споживчих знань за стиснутим в 4 рази плануванні по годинам, які можуть бути використані на уроках. Матеріали можуть бути ще додані. Гадаю, що краще щось мати, ніж нічого, тим більше, що текст живий. Великі прогалини в тексті - картинки, що не захотіли вставлятися. Немає часу їх додавати

Урок 3. Раціональне споживання і його норма. Практична робота №2

1. Раціональний споживач – це споживач, який приймає рішення, керуючись співвідношенням вигоди та витрат.

2. Бюджетне обмеження вказує на те, що загальні витрати не повинні бути більшими за дохід.

3. Доходи споживача (або його сім'ї) за місяць складаються в різних комбінаціях із заробітної плати, стипендії, пенсії, випадкових заробітків, пожертвувань тощо.

4. Бюджет споживача – заплановані на місяць витрати.

5. Раціональний споживач з обмеженими доходами не витрачає гроші на занадто дорогі товари і послуги, на цигарки, на спиртне, на дорогі туристські поїздки за кордон, на дорогі готелі, на дорогий одяг.

6. Раціональний споживач береже домашні речі, ремонтує їх.

7. Раціональний споживач береже своє здоров'я, бо його лікування пов’язане з витратою грошей на ліки і лікування та  непрацездатністю і  неспроможністю при цьому заробляти гроші.

8. Раціональний споживач відкладає гроші на «чорний день» та не бере кредити в банках, бо за них треба віддавати значні суми грошей, які треба додатково заробляти

Практична робота № 2 «Складання бюджету сім'ї»

1. Підрахувати доходи сім'ї за місяць.

2. Запланувати витрати в межах доходів

Раціональне харчування, культура харчування. Практична робота №3 «Складання денного меню»

1. Раціональне харчування – регулярне, різноманітне, якісне, у правильних кількостях харчування.

2. Основа раціонального харчування-збалансованість, тобто оптимальне співвідношення компонентів їжі.

3. Вимоги до раціонального харчування: стриманість, обмеженість, визначення кількості калорій, збалансоване поєднання мікроелементів та вітамінів

Перевірка д.з. 1. Приклади дій, де людина споживач в економічній діяльності(3): дихаю повітрям, купую хліб, купив квитки на футбол, дивлюсь кабельне телебачення, плаваю в річці

2. Щоденна потреба для всіх (2): кіно, їжа, футбол, вода, автомобіль

3. Обов’язки споживачів(2): отримувати послуги, вчасно сплачувати за товар, отримувати товар, сплачувати вчасно за послуги

4. Права споживачів(3): оплатити товар, вільний вибір товару, обміняти неякісний товар, встановити скидку на товар чи послугу, торгуватися при можливості з продавцем щодо ціни

5. Неетично: а)вимагати замінити  одяг після його покупки, мотивуючи тим, що не подобається колір, б)вимагати замінити товар після покупки, виявивши брак в)питати про якість товару у продавця

6. Які дві масові потреби сформувалися у людей історично пізніше у отримання інформації : а)читання книг, б)пошук інформації в Інтернеті, в)споглядання поточної інформації по телебаченню, г)телефон

Тести по урокам 9-12

Реклама –інформація про товар або послугу, яка розповсюджується з мето збуту товару або продажу послуги. Види реклами: пояснювальна, пропагандистська (політична в тому числі), реклама марки, престижна (реклама фірми), реклама розпродажу за зниженими цінами (вигода за рахунок кількості проданого товару). Найчастіше про рекламу можна знайти інформацію в газетах, журналах, каналах телебачення, радіо, Інтернеті, на біг-бордах. Реклама не завжди правдива. Частіше всього неправдива реклама товарів низької якості або товарів  із завищеною ціною, що не відповідає справжній якості.

Види реклами

1. Пояснювальна (пропагандистська, політична) – для просування конкретної ідеї.

2. Реклами: інформативна, переконуюча, пригадуюча, підкріплююча.

3. Реклама «Іміджу фірми»

4. Реклама марки товару.

5. Реклама назви фірми – виробника.

6. Реклама «розпродажу»  зі зниженням на певний час явно завищеної раніше ціни або з розрахунку на необізнаність покупців в цінах.

7. Прихована реклама – інформація про товари або виробників, яка фактично подається паралельно з іншою некомерційною інформацією, наприклад, у загальній розповіді про роботу підприємства або при використанні марок товарів чи назви фірми в концерті, в фільмі.

8. Реклама друкована (газети, журнали, листівки).

9. Реклама на біг-бордах та інших спеціальних стендах.

10. Аудіо-реклама (музична, словесна) по радіо.

11. Відео-реклама (телебачення, Інтернет)

12.Рекламні сувеніри, листи, телефонні дзвінки і СМС

13. Виставки і ярмарки.

14. Реклама поштою

Товар	Виробник	Країна	Місто	Штрих-код
Сірники	ТОВ «Українська сірникова фабрика»	Україна	Рівненська область, м. Березне	482
Папір туалетний	ВАТ Київський КПК	Україна	Київська область, м. Обухів	482
Еритроміцинова мазь	ВАТ Татхімфарм- препарати	Росія	Казань	460
Сіофор (проти діабетичний засіб)	Berlin-Chemie	Німеччина	Берлін	401
Космічна ракета-носій «Зеніт»	Дніпропетровський ракетний завод	Україна	Дніпропетровськ	482
Автомобіль ЗАЗ Forza	Запорізький автомобільний завод	Україна	Запоріжжя	482
Соки «Сандорра»	Сандорра	Україна	Миколаїв	482

Уроки 11-12.

Сертифікація – це дія, яка проводиться з метою підтвердження відповідності виробу певним стандартам.

Розрізняють обов’язкову та добровільну сертифікацію

Сертифікат відповідності – це документ, що видається спеціально уповноваженим на це (органом сертифікації), який засвідчує, що товар або послуга належним чином ідентифіковані та відповідають конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Маркування – це ідентифікаційні умовні позначення, що наносяться на тару і упаковку товарів, тобто це букви, цифри, написи, умовні знаки на продукції, її частинах, ярликах, етикетках. Відрізняються такі види споживчого маркування: товарне, транспортне, попереджувальне.

Товарне маркування – це маркування на товарі, що інформує споживача про виробника, ціну і показники якості продукції. До товарного відноситься маркування продукції товарними знаками, знаками відповідності, екологічними та іншими знаками.

Товарний знак – це позначення, що ставиться на товарі (або упаковці) промисловими і торговими підприємствами для індивідуалізації товару і його виробника (продавця). Товарний знак є одним із об’єктів промислової власності. Він виконує функції гарантії якості товару і його реклами та широко застосовується у внутрішній і міжнародній торгівлі. Товарні знаки можуть бути словесними , образотворчими, об’ємними тощо.

Система штрихового кодування - згідно з нормами міжнародного ринку для ідентифікації товарів на упаковці на упаковці споживчих товарів повинен стояти штриховий код.

 Правом ставити штрих-коди мають лише підприємства, зареєстровані в національній асоціації певної країни. Найбільш поширені в Україні українські штрих-коди, які розпочинаються цифрами 482.

Етикетка –це ярлик, що прикріпляється до товару для надання певної інформації про цей товар.

Вкладка – це детальна інструкція та вказівки щодо користування товаром, а також застереження для складної і небезпечної продукції (як правило, використовується в упаковках для ліків, хімічних препаратів, іграшок тощо)Упаковка призначена для збереження властивостей товару і для транспортування                                                                      

             

В Україні діє закон про повну заборону реклами тютюнових виробів.

Закон забороняє рекламу, спонсорство та стимулювання продажу тютюну. Заборона стосується спонсорства тютюновими компаніями заходів та діяльності політичних партій, спортсменів, артистів, навчальних закладів усіх форм власності.

Реклама заборонена також в місцях продажу тютюну, натомість, у крамницях встановлені плакати розміром А3 з переліком назв та вартості цигарок.

Згідно із законом, штрафи у разі порушення заборони на рекламу становлять 30-50 тисяч гривень за кожен факт реклами, або кожен окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Прийнятий також закон, який передбачає заборону куріння у більшості закритих приміщень,

1. Реклама – це(2): товар, інформація про товар з метою його збуту, послуга, інформація про послугу з метою отримання з цього зиску

2. Реклама може поширюватися за допомогою ( привести 2 приклади):

3. Реклама: завжди правдива, не завжди правдива

4. Інколи люди думають, що іноземний товар кращий, бо він дорожчий. Насправді в його ціну може бути включено додатково(2): митний податок при пересуванні через кордон, велика  додаткова ціна за перевозку з далекої країни, не знаю

5. Сертифікат – це: рекламний документ; документ на товар, який засвідчує відповідність його якості стандарту; чек на товар

6. Наші люди рідко вимагають у продавців сертифікат, бо вони: неграмотні в основах споживчих знань, вони й так знають про якість всіх товарів, бо сертифікатів ні у кого з продавців немає

7. Етикетка – це: інформація про товар в повному об’ємі, звичайно мінімальна інформація з назвою, виробником  та ціною

8. Упаковка прального порошку повинна бути: красивою, великою, маленькою, герметичною

9. Деякі іноземні товари звичайно дешеві через(1): дуже низьку якість, низькі митні податки, любов покупців до іноземного товару,

10. Якщо ви купуєте іноземний товар при наявності такого ж по якості  свого(2): ви даєте роботу іноземцям, ви позбавляєте роботи українців, ви підвищуєте пенсії українцям, ви знижуєте пенсії своїм бабусям і дідусям

11. Уряд повинен сприяти(2): продажу іноземних товарів, виробництву українських товарів, підвищенню цін на товари, відкриттю нових заводів в Україні

12. При наявності в супермаркеті іноземних і українських сірників споживач в Україні повинен надавати перевагу……………………сірникам, бо він так надає роботу жителям………………

Реклама –інформація про товар або послугу, яка розповсюджується з мето збуту товару або продажу послуги. Види реклами: пояснювальна, пропагандистська (політична в тому числі), реклама марки, престижна (реклама фірми), реклама розпродажу за зниженими цінами (вигода за рахунок кількості проданого товару). Найчастіше про рекламу можна знайти інформацію в газетах, журналах, каналах телебачення, радіо, Інтернеті, на біг-бордах. Реклама не завжди правдива. Частіше всього неправдива реклама товарів низької якості або товарів  із завищеною ціною, що не відповідає справжній якості.

Сертифікація – це дія, яка проводиться з метою підтвердження відповідності виробу певним стандартам.

Сертифікат відповідності – це документ, що видається спеціально уповноваженим на це органом.

Етикетка –це ярлик, що прикріпляється до товару для надання певної інформації про цей товар. Упаковка призначена для збереження властивостей товару і для транспортування

В Україні діє закон про повну заборону реклами тютюнових виробів.

Закон забороняє рекламу, спонсорство та стимулювання продажу тютюну. Заборона стосується спонсорства тютюновими компаніями заходів та діяльності політичних партій, спортсменів, артистів, навчальних закладів усіх форм власності.

Реклама заборонена також в місцях продажу тютюну, натомість, у крамницях встановлені плакати розміром А3 з переліком назв та вартості цигарок.

Згідно із законом, штрафи у разі порушення заборони на рекламу становлять 30-50 тисяч гривень за кожен факт реклами, або кожен окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Прийнятий також закон, який передбачає заборону куріння у більшості закритих приміщень,

1. Реклама – це(2): товар, інформація про товар з метою його збуту, послуга, інформація про послугу з метою отримання з цього зиску

2. Реклама може поширюватися за допомогою ( привести 2 приклади):

3. Реклама: завжди правдива, не завжди правдива

4. Інколи люди думають, що іноземний товар кращий, бо він дорожчий. Насправді в його ціну може бути включено додатково(2): митний податок при пересуванні через кордон, велика  додаткова ціна за перевозку з далекої країни, не знаю

5. Сертифікат – це: рекламний документ; документ на товар, який засвідчує відповідність його якості стандарту; чек на товар

6. Наші люди рідко вимагають у продавців сертифікат, бо вони: неграмотні в основах споживчих знань, вони й так знають про якість всіх товарів, бо сертифікатів ні у кого з продавців немає

7. Етикетка – це: інформація про товар в повному об’ємі, звичайно мінімальна інформація з назвою, виробником  та ціною

8. Упаковка прального порошку повинна бути: красивою, великою, маленькою, герметичною

9. Деякі іноземні товари звичайно дешеві через(1): дуже низьку якість, низькі митні податки, любов покупців до іноземного товару,

10. Якщо ви купуєте іноземний товар при наявності такого ж по якості  свого(2): ви даєте роботу іноземцям, ви позбавляєте роботи українців, ви підвищуєте пенсії українцям, ви знижуєте пенсії своїм бабусям і дідусям

11. Уряд повинен сприяти(2): продажу іноземних товарів, виробництву українських товарів, підвищенню цін на товари, відкриттю нових заводів в Україні

12. При наявності в супермаркеті іноземних і українських сірників споживач в Україні повинен надавати перевагу……………………сірникам, бо він так надає роботу жителям………………

Товарний знак – це позначення, що ставиться на товарі або упаковці підприємствами для індивідуалізації товару і його виробника

Штрих-код – це чорні смужки, що чергуються в певному порядку на білому фоні (зебра). Звичайно перші три цифри вказують код країни, код підприємства – чотири. Код України 482. При наявності рівноцінних  за якістю та ціною товарів слід надавати перевагу українським, бо за них держава отримує податки, а українські люди мають роботу на їхньому виробництві. Завезені іноземні товари без штрих-коду – переважно нелегальні, з яких Україна не отримала податок, а збагачуються тільки ділки. Як визначати країну і інші дані по штрих-коду, відомо з публікацій в Інтернеті

Харчові добавки – ц природні або синтезовані хімічні речовини, які не вживаються окремо як їжа, а навмисно вводяться в харчові продукти для додавання їх певних властивостей для збільшення збуту товару. Але ці добавки, що позначаються літерою Е, не мають жодної користі для здоров’я, а часто навіть шкідливі, особливо у великих кількостях

Класифікація харчових добавок у міжнародній системі

Позначка	Найменування	Позначення
Е100-Е182	Барвники	Підсилюють або відновлюють колір продукту
Е200-Е299	Консерванти	Збільшують термін зберігання продуктів, захищаючи їх від мікробів, грибків, бактеріофагів. Хімічні стерилізуючи добавки (під час дозрівання вин), дезінфектанти
Е300-Е399	Антиокислювачі	Захищають від окислення, наприклад, від згіркнення жирів і зміни кольору
Е400-Е499	Стабілізатори	Зберігають певну консистенцію, підвищують в’язкість (загусники)
Е500-Е599	Емульгатори	Підтримують певну структуру продуктів харчування, за дією схожі на стабілізатори
Е600-699	Підсилювачі смаку і аромату	Підсилюють смак і аромат
Е900-Е999	Піногасники	Попереджають або знижують утворення піни

Натуральні добавки – це природні добавки, наприклад, желатин, шафран, соки, прянощі

Штучні добавки – це так звана «хімія»

Не класифіковані добавки входять до нової групи Е1000

Роздрібна торгівля (залежно від виду торгових точок)
Стаціонарна	Дрібнороздрібна	Пересувна
Магазини, торгові центри, супермаркети	Кіоски, намети, торгові автомати, контейнери на ринках дрібних підприємців	Торгівля з автомобілів, візків, лотків, торгівля «човників»

Розміри одягу та взуття в різних країнах можуть не співпадати

Уявна екскурсія на ринок або супермаркет

1.Ввічливо запитайте у продавців про наявність сертифікату на певний товар, зверніть увагу на наявність торгових знаків, етикеток, інструкцій, паспортів, гарантій виробника тощо.

2. Уважно подивіться, у якому стані терези для зважування продуктів, чи стоїть стрілка терезів на нулі без вантажу, чи правильну цифру введено при зважуванні з 1 кг.

3. Не соромтесь користуватися контрольними терезами для перевірки навіть за фасованих товарів

4. На касах завжди забирайте чек та відразу звіряйте куплені товари з позначеними в чеку, не забувайте також на касі товари , гроші, свої речі.

5. Ходіть за покупками зі своїми тканинними міцними сумками чи торбочками з натуральних тканин, які довго служать та згнивають у довкіллі після закінчення терміну служби ,намагайтеся не використовувати поліетиленові пакети, які не гниють у довкіллі після короткого терміну використання. Якщо еко-торбинок немає у продажу, пошийте їх самі на всіх членів сім’ї. Відмовляйтеся на касах купувати поліетиленові пакети.

6. Зберігайте чек на товар навіть дома. Наприклад, дома ви відкрили консерви, а вони непридатні для вживання. Беріть їх разом з чеком і приходьте в магазин. Їх вам повинні замінити або повернути гроші. Якщо продавці намагаються вас ошукати, не вступайте з ними у сутичку, а просто скажіть, що ви подасте заяву у службу захисту прав споживачів, це звичайно діє на вашу користь і продавець не хоче зайвих клопотів і витрат. У випадках, коли товар занадто дорогий, ви можете також викликати міліцію для фіксування порушення.

Товари продають в кредит, за каталогами, через Інтернет-магазини, через пошту, «з других рук». Товари в кредит купують звичайно нетерпеливі  люди, переплачуючи при цьому за послуги банку значні кошти. В деяких країнах кредитування заборонено державою або осуджується суспільством, оскільки бідні люди часто не можуть віддати банку борги за кредит. Банки часто беруть в заклад дороге майно і житло людей, відбираючи його за несплату кредиту і продаючи  за півціни, перетворюючи не думаючих бідних людей, що набралися кредитів, в безхатченків.

Споживач має право подавати скарги про неякісний товар як продавцю, так і за іншим адресами, в тому числі в організації захисту споживачів. Звичайно продавці та виробники товарів, які дбають про свою репутацію, намагаються не доводити непорозуміння до скарг, оскільки вони створюють негативну рекламу  товару.

1. Розміри взуття і одягу в різних країнах: одинаків, різний, не знаю

2. При купівлі кількох одиниць товару: можна спробувати торгуватися з продавцем, не варто торгуватися

3. Мода існує: з давніх часів, з’явилася тільки у ХХ столітті

4. В театр одягають: класичний одяг, уніформу, спортивну форму

5. Найбільш потрібний для життя молодій бідній сім’ї з дітьми, яка поступово купує собі побутову техніку: комп’ютер, телевізор, холодильник, автомобіль

6. Економні люди: купують собі товари після того, як зібрали гроші, за гроші в кредит у банку

7. Якщо 1-й автомобіль споживає 7 л/100км, а 2-й приблизно такий самий споживає 12 л/100км, то морально застарілий…….-й автомобіль

8. Скарги на куплений неякісний товар необхідно подавати на адресу (2 відповіді): ООН, Президенту, в організації по захисту споживачів, виробника товару

1. Послуга – це робота, яка виконується на замовлення і не призводить до створення продукту або товару.

2. Служба побуту – це установа, що надає послуги з пошиття одягу, взуття, ремонту побутової техніки, меблів, послуги перукарень, хімчисток.

3. Замовник – той, хто виконує замовлену роботу (послугу).

4. Виконавець – той , хто виконує замовлену роботу (послугу).

5. Договір – письмова угода між установами (підприємствами) чи окремими особами.

6. Види послуг: громадське харчування, культурні, торговельні, житлово-комунальні, пошта, зв’язок, ветеринарні, фінансові, правові.

7. Фінансова установа – це установа, що виконує функції, пов’язані з рухом грошей, цінних паперів, надає кредити та здійснює страхування майна і ризиків. Фінансові установи – це банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші фінансово-кредитні організації.

8. Банк – це установа, що надає гроші в кредит за повний відсоток під заставу.

9. Банківський кредит – кредит, позичальником якого є банк.

10. Споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

11. Забори населених пунктів обклеєні пропозиціями банків про кредит до 100000 грн.

12. Не варто брати  ризиковані кредити під високі відсотки та під заставу житла бідним людям, сподіваючись лише на своє здоров’я та в надії на те, що тяжкою працею згодом можна відпрацювати відсотки за кредит та «тіло» кредиту. За цей час можна захворіти і стати непрацездатним, можна стати безробітним або може статися якесь ще непередбачене нещастя, при якому за повернення кредиту банк забере у людини все майно і житло.

13. Більшість людей навіть не розуміють всі умови кредитування, з якими погоджуються , підписуючи угоду з банком про кредитування, виплачуючи часто в півтора рази більше грошей банку порівняно з сумою кредиту.

14. В період фінансових криз приватні банки банкротяться, залишаючись без грошей, а тому в них ризиковано зберігати значні суми грошей.

15. Останні років 20 люди вкладають гроші в іноземну валюту в пунктах обміну. Але і  цей спосіб збереження заощаджень ризикований, бо іноземна валюта теж поступово обезцінюється порівняно з ціною на золото.

16. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – це соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства, організації необхідними житлово-комунальним послугами.

17. Комунальна послуга – це послуга, яка надається органом місцевого самоврядування –підприємствами, організаціями чи установами, що належать до комунальної власності, - фізичним або юридичним особам безоплатно або ж під обов’язок сплати місцевого збору в межах повноважень зазначеного органу.

18. Тариф – офіційно встановлений розмір оплати, оподаткування тощо.

19. Комунальні послуги: Ліфт, газопостачання, теплопостачання, холодне та гаряче водопостачання, сміттєзбирання, каналізація, електропостачання.

20. Медичні послуги – це послуги, що їх надають медичні установи: лікарні, поліклініки, амбулаторії, госпіталі, санаторії та інші. Медичні послуги надають державні та приватні установи. В державних установах зарплату медиків оплачує держава. Також держава оплачує там комунальні послуги та частково деякі ліки пільговим категоріям людей, серед яких є як бідні, так і багаті. Приватні лікарі та лікарні працюють виключно за рахунок грошей пацієнтів.

Практична робота «Оплата комунальних послуг»

Тема «Захист прав пасажирів, туристів, клієнтів»

1. Турист-особа, яка здійснює подорож терміном від 24 годин д 6 місяців

2. Пасажир – це людина, яка здійснює подорож якимось видом транспорту

3. Клієнт – це особа або організація, яка є постійним відвідувачем, замовником , покупцем

4. Багаж – це речі та інші цінності, які пасажир , за наявності проїздних документів, здає у багажний вагон чи відділ літака, автобуса за окрему плату.

Турист має не тільки права, а і певні обов’язки, зокрема турист повинен:

1. Дотримуватися законів країни тимчасового перебування.

2. Поважати традиції, звичаї і релігійні вірування жителів країни перебування.

3. Обережно спілкуватися з незнайомими людьми, бо навіть жести людей у різних країнах мають різне значення.

4. Не їздити до країн, де іноземцям постійно загрожує небезпека з різних причин.

5. В межах своєї країни турист повинен знати, що інколи навіть мешканці сусідніх сіл, не говорячи вже про різні області, мають різні обряди, спосіб життя, особливості мови. Українці повинні єднати Україну зі сходу до заходу, з півдня до півночі та не акцентувати увагу на якихось незначних відмінностях в житті чи мові людей різних регіонів. Мова завжди в різних країнах на різних територіях дещо відрізняється від правильної літературної.

6. Пасажири мають права і обов’язки. Пасажир має право вимагати виконати оплачену поїздку або вимагати назад гроші уразі її відміни не за власної ініціативи. Треба мати на увазі, що деякі власники транспорту повертають гроші за здані квитки не повністю відповідно до діючих правил.

Практична робота № 8 «Екскурсія до майстерні з ремонту взуття»

1. На сімейній раді члени сім’ї готувалися до зими і переглядали доцільність ремонту зимового взуття, при цьому вирішили: а) зимові черевики батька не ремонтувати, оскільки вони майже зносилися зверху донизу рівномірно і витримають носіння максимум 1 місяць; б) коштовні чобітки матері з натуральної шкіри мають пристойний вигляд, проте зносилися підошви – було вирішено їх підклеїти додатковим матеріалом та змінити каблуки; в) у дочки зламалася змійка на чобітку – треба її замінити.

2. Наступним питанням було знайти майстерню. Не такий великий вибір цих майстерень, але, напевно, у кожної є якісь переваги чи недоліки. Великий будинок побуту з майстернею для взуття був далеко від мікрорайону, тож жінки поцікавилися у знайомих, чи є така послуга в їхньому мікрорайоні. Дійсно, був невеликий вагончик, в якому працює приватний підприємець з патентом і фіксованим податком щомісяця, який становить приблизно 350 грн.

3. Мати подумала, що навіть коли вона поїде з чобіткам далеко від дому, то на цьому вона втратить на дорогу 2-3 години в день здачі взуття, 2-3 години в день його отримання, 4 рази проїде в маршрутці, витративши 8 гривень. Альтернатива була простою – в п’яти хвилинах ходьби від будинку підійти до будки і здати туди взуття, не витрачаючи гроші на транспорт і час на поїздки (прислів’я «час – це гроші теж» має економічний сенс, бо вільний час можна використати для своєї вигоди , в тому числі економічної).

4. При відвіданні цієї будки жінка як клієнт оглянула, в якому вона  стані і чи варто довіряти підприємцю. З будки якісь клієнти забирали без нарікань готові речі, підприємець уважно оглянув взуття жінки і запропонував способи ремонту різної вартості. Ремонт з більш дорогих якісних матеріалів коштував дорожче. Підприємець спитав, як терміново потрібне взуття, жінка відповіла, що їй бажано забрати в якийсь день після 17-00. Ну добре, тоді приходьте вже завтра або наступні дні, - відповів підприємець та вручив жетони в обмін на взуття, записавши назву взуття в свій журнал.

5. Наступного дня жінка отримала своє взуття і оплатила замовлення…На стіні висіла книжка заяв та пропозицій. Жінка подумала, що робота досить звичайна, писати особливо нічого, подякувала підприємцю усно і пішла додому. А ось зимові черевики для чоловіка обійдуться значно дорожче як у грошах, так і на пошук підходящих доведеться витратити наступного тижня на ринку не менше півдня.

Практична робота № 8 «Екскурсія до місцевого відділення банку»

1. В мікрорайоні є кілька відділень різних банків. Серед банків є державний банк «Ощадбанк», роботу якого і збереження грошових вкладів у якому гарантує держава. 2. Комерційні банки приватні, співпраця з ними часто ризикована. Вони часто провокують людей на взяття непосильних кредитів під великі відсотки, під що люди закладають різні матеріальні цінності і навіть власне житло. При несплаті кредитів у людей велике горе і розпач, бо доводиться  банкам віддавати власне житло і ставати безхатченками. В деяких країнах через це держава забороняє банкам видавати бідним людям кредити. 3. В банках пересічні люди здійснюють поточні фінансові операції, найпоширеніші з яких -  отримання зарплат і пенсій, оплата комунальних послуг

Уроки15-16. Захист прав споживачів.

1. Споживач – громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

2. Виробник – суб’єкт господарювання, який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі або на упаковці чи супровідних документах, що разом із товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім’я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання або імпорт товару.

3. Продавець - суб’єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

4. Безпека товару – відсутність будь-якого ризику для життя, здоров’я, майна споживача і навколишнього середовища за звичайних умов використання, зберігання, транспортування, виготовлення та утилізації продукції.

5. Термін придатності – календарний термін використання продукції за призначенням, починаючи від уведення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини.

6. Громадські організації захисту прав споживачів – незалежні громадські організації, які не підпорядковуються державним органам із захисту прав споживачів, але співпрацюють з ними.

Етика та етикет у взаємостосунках із клієнтами

1. Етика – філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність.

2. Етикет – встановлений порядок поведінки де-небудь (спочатку в певних соціальних колах, наприклад, при дворах монархів, у дипломатичних колах)

Право споживача нас удовий захист. Моральна шкода.

1. Захист прав споживачів – це законодавча, адміністративна і судова охорона інтересів споживачів товарів і послуг, головним чином від їх порушення виробниками продукції (виконавцями робіт, послуг) і продавцями.

2. Судовий захист. Порядок полягає в тому, що споживач звертається з позовом на задоволення своїх вимог до суду. Чи обов’язково для споживача перед зверненням до суду пред’явлення вимог продавцю (виробнику, виконавцю)? Споживач не зобов’язаний звертатися з претензією – це його право.

3. Споживче право – це самостійний напрям права, що є сукупністю норм, правил та інструкцій, спрямованих на захист споживачів на ринку товарів і послуг.

4. Позов – позовна заява в суд, звернення за захистом свого порушеного права, що охороняється законом.

5. Відповідач - сторона суперечки, що розглядається судом або арбітражем, до якої пред’явлена вимога позивача.

6. Адвокат – особа, обов’язки якої полягають у наданні юридичної допомоги громадянам і організаціям, у тому числі захисті їхніх інтересів у суді.

7. Збиток моральний (моральна шкода) – шкода (фізичні або етичні страждання), заподіяна діями, що порушують особисті немайнові права або що роблять замах на інші нематеріальні блага. Приклад моральної шкоди – применшення гідності особи, підрив репутації тощо. Компенсується в грошовій або іншій моральній формі в розмірі, який визначає суд, якщо постраждалий і винуватець не погодяться самі про компенсацію і не здійснять вже її.

8. Серед порушень прав споживача часто зустрічається таке порушення, як обман шляхом обвішування. Цим можуть займатися недобросовісні або тимчасові продавці, які не дбають про свою репутацію. Звичайно вони  після цього вони набувають негативної репутації і назавжди втрачають покупців, втрачаючи на обороті свого товару набагато більше, ніж заробили 1 раз на брехні. Зараз продавці, які дбають про свою репутацію, замінюють механічні терези на більш точні. На них висвічується ціна товару і одночасно вартість, яку треба сплатити.

9. Простий підрахунок досвідчених продавців свідчить, що при меншій вартості товару можна заробити на великій кількості проданого набагато більше, ніж при великій вартості і малій кількості.

10. Досвідчені покупці обходять ринок, вибирають дешевший товар і більш точні електронні терези , порівнюють вартість і якість товару в супермаркетах поруч за системою співвідношення «собівартість-якість», обходять продавців, з якими у них виникали непорозуміння чи які виявляли якусь зверхність у стосунках з покупцями, оцінюють доцільність всіляких рекламних дурилок  типу знижки на товар при його явно завищеній ціні чи  дурилки типу «дешевого розпродажу товару чи складу».

Тестування учня 6-____ класу___________ _________________

1. Споживач-це(2): 1) людина, яка купує товар 2) людина, яка продає товар3) людина , яка користується послугами 4) людина, яка надає послуги

2. Що відноситься до засобів масової інформації (2): газети, кінофільми, книги, поновлювальні інформаційні сайти Інтернету

3. Якщо ви купуєте іноземний товар при наявності такого ж по якості  свого(2): ви даєте роботу іноземцям і позбавляєте роботи українців, ви підвищуєте пенсії українцям, ви знижуєте пенсії своїм бабусям і дідусям.

4. Штрих-код на товари України: 460, 480, 481, 482, 560, 001

5. Гуртовий (оптовий ) продаж товарів відрізняється від продажу у різницю тим, що(продовжити)….

6. Якщо 1-й автомобіль споживає 13 л/100км, а 2-й приблизно такий самий споживає

 6 л/100км, то морально застарілий…….-й автомобіль

7. При оплаті комунальних послуг люди заповнюють свої дані у: заяву, сертифікат, квитанцію, щоденник, паспорт

8. Турист – це: пасажир, мандрівник, гастарбайтер

9. Якщо на товар є великі скидки, то, можливо, (2): у нього завищена ціна відразу, продавець постійно торгує собі у збиток, термін придатності товару закінчився

10. При порушенні прав споживача треба (2): битися, кричати, намагатися вирішити питання спокійно, у разі не вирішення питання звернутися до суду

11. Любителі зимового туризму, відпочинку, лижники в Україні відпочивають в: миколаївському селищі Коблеве на березі Чорного моря, в Ялті на південному березі Криму, в українських горах Карпатах

12. Чи варто брати в приватному банку великий кредит під заклад житла, якщо немає впевненості у своєму майбутньому  у зв’язку зі здоров’ям, наявністю високооплачуваної роботи?.......................................................

1. Товарний знак (також Товарна марка, англ. Trademark  ) - позначення (словесне, образотворче, комбіноване або інше), служить для індивідуалізації товарів, юридичних осіб або індивідуальних підприємців. Законом визнається виключне право на товарний знак, що засвідчується свідоцтвом на товарний знак. Правовласник товарного знака має право його використовувати, їм розпоряджатися  та забороняти його використання іншими особами.

2. Право на товарні знаки становлять одну з різновидів об'єктів сфери прав інтелектуальної власності, і відносяться до прав на засоби індивідуалізації юридичних осіб, товарів, робіт, послуг, підприємств та інформаційних систем.

3. Незаконне використання товарного знака тягне за собою цивільно-правову, адміністративну  і кримінальну відповідальність.

4. Приклади, які допоможуть зрозуміти, які товарні знаки є:

 словесними - "Apple" для комп'ютерів, Deutsche Bank для банку, "Холлофайбер" для нетканих матеріалів;

 довільними або вигаданими позначеннями - Coca-Cola, Nikon, Sony, NIKE і Easy Jet;

 іменами - Ford, Peugeot, Hilton (готель);

 слоганами - "Літай мною" для авіалінії;

 містять елементи - трьохпроменева зірка для Mercedes-Benz, статуетка богині (" Дух екстазу ") для Rolls-Royce;

 цифри - одеколон 4711;

 букви - GM, FIAT, VW, KLM;

 картинки або символи - Lacoste (маленький крокодил);

 звуками - мелодія мобільного телефону Nokia, Philips тощо

Що розкаже штрих-код (праворуч від назви країн або предметів)

США, Канада            00-13  Ізраїль 729  резерв EAN       20-29  Швеція           73

Франція          30-37  Гватемала, Сальвадор, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Ріка, Панама          740-745

Болгарія          380      Мексика         750  Словенія            383      Венесуела      759

Хорватія         385      Швейцарія     76  Німеччина           400-440          Колумбія        770

Російська Федерація 460-461          Уругвай          773  Тайвань  471      Перу    775

Естонія           474      Болівія            777    Латвія   475      Аргентина     779

Литва 477      Чилі    780   Філіпіни            480      Парагвай        784

Україна           482      Еквадор          786   Гонконг 489      Бразилія         789

Японія            45,49   Італія   80-83   Велика Британія       50        Іспанія            84

Греція 520      Куба    850   Кіпр       529      Словаччина   858   Македонія         531      Чехія   859

Мальта           535      Туреччина      869  Ірландія  539      Нідерланди    87

Бельгія та Люксембург         54        Південна Корея         880  Португалія         560      Таїланд           885

Ісландія          569      Синґапур       888  Данія      57        Індонезія        899

Польща           590      Австрія           90-91  Румунія           594      Австралія       93

Угорщина      599      Нова Зеландія            94  Південна Африка            600-601          Малайзія        955

Марокко         611      Періодичні видання  977   Туніс      619      Книги 978-979

Фінляндія       64        Квитанції       980   Китай    690-691          Купони          99  Норвегія   70

Що розкаже індекс Е                    

Е100-Е182- Барвники, що використовуються для додання продуктам різного забарвлення;

Е200-Е299 — Консерванти, використовувані для подовження терміну зберігання;

Е300-Е399- Антиокислювачі, а також регулятори кислотності, що уповільнюють процеси окислення (фактично мають схожу з консервантами дію). До речі кажучи, Е330 звичайна лимонна кислота, часто вживана і в домашній кулінарії;

Е400-Е449 — Стабілізатори та загусники, тобто речовини, які допомагають зберегти задану консистенцію продукту;

Е450-Е499- Це емульгатори, тобто консерванти, схожі по своїй дії на стабілізатори; підтримують певну структуру продуктів;

Е500-Е599 — Розпушувачі, що перешкоджають утворенню грудок і злежування продуктів;

Е600-Е699 — Добавки, використовувані для посилення смаку та аромату продуктів;

Е700-Е899- Запасні індекси;

Е900-Е1521- Речовини, що знижують піноутворення, наприклад, при розливі соків і т.д., а також підсолоджувачі, глазуруруючі речовини.

На що слід звернути увагу під час купівлі товарів.

1. Види роздрібної торгівлі

Роздрібна торгівля (залежно від виду торгових точок)
Стаціонарна	Дрібнороздрібна	Пересувна
Магазини, торгові центри, супермаркети	Кіоски, намети, торгові автомати, контейнери на ринках дрібних підприємців	Торгівля з автомобілів, візків, лотків, торгівля «човників»

2. В Миколаєві поширені всі види роздрібної торгівлі. Особливо популярні контейнери дрібних підприємців на ринках та супермаркети. Контейнери перебувають звичайно у юридичній власності приватних ринків, але при  фактичному спорудженні їх дрібними торгівцями перепродуються при закритті бізнесу іншим торгівцям. Супермаркети мають великі запаси товарів і велику кількість працівників.

3. Споживач повинен знати, що придбаний ним товар повинен відповідати певним вимогам: якісним, безпечним для життя та здоров'я, мати письмову інформацію про  термін своєї придатності.

Уявна екскурсія на ринок або супермаркет

1.Ввічливо запитайте у продавця про наявність сертифікату на певний товар, зверніть увагу на наявність торгових знаків, етикеток, інструкцій, паспортів, гарантій виробника тощо. Не вступайте в суперечки з продавцем щодо не купленого явно неякісного або підозрілого товару – можете лише при бажанні  сказати йому, що продавець через недоліки назавжди втрачає вас як постійного покупця, який  надає рекламу чи  антирекламу знайомим щодо торгової точки.

2. Уважно подивіться, у якому стані механічні терези для зважування продуктів, чи стоїть стрілка терезів на нулі без вантажу, чи правильна цифра зафіксована при зважуванні після 1 кг. При зважуванні механічними терезами попросіть продавця повільно переважити  товар у разі швидкого його зняття з терезів при коливанні стрілки. При зважуванні на електронних терезах зверніть увагу, чи не закрито купами товару від вас електронні табло з ціною, вагою та сумою грошей для покупців, чи не поставлені терези на значну відстань від покупців, з якої практично неможливо контролювати зважування

3. Не соромтесь користуватися контрольними терезами для перевірки навіть зафасованих товарів, звертатися до адміністраторів супермаркету або ринку для вирішення окремих питань, наприклад, ануляції покупки чи окремих товарів з покупки навіть зі своєї помилки. Наприклад, людина хотіла купити дешеві цукерки, але помилково поруч взяла дорогі; думала, що товар подешевів (на ціннику стояли дві ціни), а на нього акція зі скидкою тільки у вихідні дні.

4. На касах завжди забирайте чек та відразу звіряйте куплені товари з позначеними в чеку, не забувайте також на касі товари , гроші, кредитні та пільгові картки, свої речі.

5. Ходіть за покупками зі своїми тканинними міцними сумками чи торбочками з натуральних тканин, які довго служать та згнивають у довкіллі після закінчення терміну служби ,намагайтеся не використовувати поліетиленові пакети, які не гниють у довкіллі після короткого терміну використання. Якщо еко-торбинок немає у продажу, пошийте їх самі на всіх членів сім’ї. Відмовляйтеся на касах купувати поліетиленові пакети.

6. Зберігайте чек на товар навіть дома. Наприклад, дома ви відкрили консерви, а вони непридатні для вживання. Беріть їх разом з чеком і приходьте в магазин. Їх вам повинні замінити або повернути гроші. Якщо продавці намагаються вас ошукати, не вступайте з ними у сутичку, а просто скажіть, що ви подасте заяву у службу захисту прав споживачів, це звичайно діє на вашу користь і продавець не хоче зайвих клопотів і витрат. У випадках, коли товар занадто дорогий, ви можете також викликати міліцію для фіксування порушення.

3. На що слід звернути увагу під час купівлі продуктів харчування.

1. Продукти  повинні мати інформацію про термін своєї придатності. Звичайно інформація є на упаковці або етикетках, що кріпляться до товару. Звичайно люди звертають увагу найбільше на терміни придатності молочних продуктів. Але треба не лінитися перевіряти і інші продукти, навіть законсервовані. Свіжість хлібних виробів можна перевірити шляхом легкого дотику – у випадку, якщо вони в упаковці.

2. Продукти повинні мати цінники, особливо продукти масового споживання, в тому числі споживання населенням з мінімальними доходами. До таких продуктів в першу чергу відноситься хліб. Хліб певних сортів продається тільки за фіксованою (соціальною) ціною з мінімальними націнками, продаж його по завищеній ціні категорично заборонений.

3. Якісні продукти повинні бути значно дорожчими за сировину, з якої їх виробляють. Тому ковбаса за ціною 25 гривень за 1 кг явно не містить 100% якісного м’яса за ціною 50-60 гривень і у кращому випадку містить якісну рослинну муку, крохмаль та інші їстівні наповнювачі, у гіршому – подрібнену шкіру, хвости, кістки, хрящі і нутрощі тварин та птахів, застаріле м'ясо та сало із закінченим терміном придатності.

4. При покупці цитрусових фруктів звертайте увагу  на країну їхнього походження. Якщо такі фрукти дозрівають і свіжі восени у північній півкулі (наприклад, в Грузії чи Туреччині), скажімо у жовтні-листопаді (10-11-й місяць року), то десь у південній півкулі в Аргентині чи Південній Африці погода буде відповідати нашій по 4-5 місяцю. А тому восени остерігайтеся купувати  аргентинські  лимони і мандарини, які можуть бути фактично хімічними муміями справжніх фруктів піврічної давності.

Вибір одягу і взуття. 1. Для вибору одягу та взуття необхідно приблизно знати свій розмір,  зріст, розмір талії, прийняті в Україні. Але на нашому ринку зараз безліч імпортних товарів, показники розмірів яких часто не співпадають з показниками, прийнятими в Україні. Тому треба отримати з цього приводу попередню консультацію продавця. 2. Не спішіть заявляти першому ж продавцю про вибір саме його товару. Дуже часто при пошуку необхідного товару він знаходиться чи не в останньому контейнері на міському ринку або взагалі не знаходиться. 3. Зважайте на співвідношення «ціна-якість». За ту ж загальну ціну можна купити кілька одиниць товару низької якості або одну одиницю високої якості. При цьому можна інколи приблизно підрахувати за якістю, скільки у часі може служити той чи інший товар. 4. Якщо можна торгуватися з продавцем за ціну товару, він часто йде на зменшення ціни при покупці вами кількох одиниць товару. Наприклад, при покупці 10 пар однакових шкарпеток ви вирішуєте відразу 3 проблеми – не заморочуєте собі голову щоденним їх прасуванням, щоденним  підбором відповідної пари і одночасно продавець йде вам на знижку, бо отримує вигоду на гуртовому продажі. 5. Одяг і взуття треба приміряти, оскільки  надія на те, що взуття буде розношуватися, досить примарна. Перешивати одяг теж проблематично, навіщо купувати собі проблему? 6. Інколи економні люди знаходять собі дешевий одяг в магазинах секондхенду. Хоча він повинен проходити хімічну обробку, варто все ж перестрахуватися додатково, віддавши його у хімчистку чи ретельно попрасувавши. Не варто покупати в секондхенді ношене взуття, оскільки в ньому всередині можуть залишитися спори грибків.

Таблиця відповідності розмірів шкарпеток

Україна           23        25        27        29        31

Європа           37/38   39/40   41/42   43/44   45/46

США                8          9          10        11        12

Таблиця відповідності розмірів чоловічого одягу

             Верхній одяг, піджаки , штани и костюми

   Україна        46 – 48            48 – 50            50 – 52            52 – 54            54 – 56            56 – 58

   США           36 – 38            38 – 40            40 – 42            42 – 44            44 – 46            46 – 48

   Міжнародний      S                         M                    L                    XL                    XXL               XXXL

   Європа        46 – 48            48 – 50            50 – 52            52 – 54            54 – 56            56 – 58

Таблиця відповідності розмірів жіночого одягу

Україна           40        42        44        46        48        50        52        54        56        58

США               6          8          10        12        14        16        18        20        22        24

МіжнароднийXS       XS       S          M        M        L          XL       XL       XXL    XXXL

   Європа        34        36        38        40        42        44        46        48        50        52

Співвідношення моди та етикету. 1. Так вже повелося, що мода існує в будь-якому людському суспільстві незалежно від його статку та рівня розвитку .  Але завжди існує певне співвідношення моди та етикету. 2. В театр треба одягати пристойний класичний одяг, на роботу  - одяг відповідно до ділового етикету або певну уніформу, в школу - шкільну форму або затверджений правилами школи її відповідник, на відпочинок на природі – легку спортивну форму або старий зручний також і для відпочинку одяг. 3. Можливе використання елементів сучасної моди в одязі відповідно до етикету, при цьому ці елементи повинні мати скромні і не кричущі форми.

Побутова техніка. Сучасна побутова включає безліч приладів. Вони полегшують людині домашню роботу, але водночас не є  зовсім незамінними. Треба визначатися, чи так всі вони потрібні  сім’ї . Всі вони потребують певного місця для зберігання, витрат на придбання чи ремонт. Інколи люди, що мають пральну машину, забувають вже, що прасування білизни можна здійснити способом її замочування на певний час у воді  з пральним порошком  без всіляких механізмів. Багато сучасної техніки служить довгий час без всіляких поломок, але швидко морально застаріває через свій дизайн, зайву витрату електричної енергії, відсутність додаткових сучасних функцій. При покупці техніки треба брати весь пакет документів на неї, в тому числі гарантійні. Дуже часто, наприклад, виходять з ладу навіть відомі марки моніторів для комп’ютерів. Поцікавтесь також, чи є гарантійне  представництво фірми в нашому місті Миколаєві. Звичайно при покупці побутової техніки люди надають перевагу техніці відомих фірм, які на слуху і про які чути в рекламі. Але навіть відомі фірми часто розміщують своє виробництво в країнах з дешевою робочою силою, що не завжди гарантує якість виробу. Техніка виробництва країн Європи, США, Японії більш дорога і якісна. Жителі України за своїми доходами мають середню покупну спроможність порівняно з жителями інших країн, а тому на нашому ринку засилля дешевих і часто неякісних товарів з далекосхідних країн, Китаю та Туреччини. Сучасна техніка виробництва України звичайно якісна, але її асортимент (вибір) недостатній для задоволення різноманітного попиту.

Товари продають в кредит, за каталогами, через Інтернет - магазини, через пошту, «з других рук».

Споживчий кредит – це грошові кошти, які надаються кредитором ( банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Товари в кредит купують звичайно нетерпеливі  люди, переплачуючи при цьому за послуги банку значні кошти. В деяких країнах кредитування бідних людей заборонено державою або осуджується суспільством, оскільки бідні люди часто не можуть віддати банку борги за кредит. Банки часто беруть в заклад дороге майно і житло людей, відбираючи його за несплату кредиту і продаючи  за півціни, перетворюючи не думаючих бідних людей, що набралися кредитів, в безхатченків. Через Інтернет та пошту звичайно купують товари, яких немає в своєму населеному пункті. Недолік такої покупки у тому, що покупець не бачить або не відчуває фізично реальний товар. При його отриманні він може чимось не сподобатися, одяг чи взуття виявитися замалим чи завеликим, може виявитися також брак чи зовнішнє пошкодження, може у приладу не підійти якась технічна характеристика чи  виявитися технічна несумісність з наявними технічними приладами або електронною мережею, наприклад, кабельного телебачення (останнє стосується приставок, за допомогою яких можна дивитися кабельне телебачення на екрані монітора комп’ютера).

Споживач має право подавати скарги про неякісний товар як продавцю, так і за іншим адресами, в тому числі в організації захисту споживачів. Звичайно продавці та виробники товарів, які дбають про свою репутацію, намагаються не доводити непорозуміння до скарг, оскільки вони створюють негативну рекламу  товару та продавцям.

Скарга – це звернення однієї з конфліктуючих сторін щодо невиконання зобов’язань, нанесення збитків.

Директору магазину «Глибока річка», вул. Космонавтів, 567

Петренко Марії Іванівна, вул. Інгулецька, 412, тел.. 33-22-44

Лист-скарга

1 листопада 2013 року у Вашому магазині я придбала 3 кілограми апельсинів вартістю 45 гривень (що підтверджується копією чека) та віднесла чоловікові в лікарню. Наступного дня він повідомив мені, що відразу після того, як він разом з сусідами по палаті з’їли ті апельсини, у них почалися  нудота та розлад шлунку, стали проявлятися інші неприємні ознаки отруєння. Пацієнти змушені були звернутися до лікарів, які поставили діагноз – легке отруєння їжею з дому, а саме: апельсинами. Пацієнти купували ліки та їм було зроблено неприємні процедури промивання шлунку. Додаю копії чеків ліків також від 1 листопада. Після отримання цього повідомлення я зайшла у магазин та виявила, що на етикетках цитрусових фруктів не вказана країна-виробник та час збору врожаю, що явно розраховано на необізнаність людей. Але на ящиках тари для апельсинів було написано англійською мовою, що  країна – Південна Африка, з чого я зробила висновок, що ці фрукти – врожай піврічної давності з країни південної півкулі Землі, де пори року навпаки до наших, і до них, напевно, застосовані якісь шкідливі консерванти, щоб вони збереглися до цього часу.

            Оскільки мої висновки досить аргументовані, прошу негайно частково компенсувати мої матеріальні і моральні втрати без звернення до обласного відділу захисту прав споживачів. При відмові я змушена буду звернутися до обласного відділу захисту споживачів та в суд, додавши медичні висновки та копії історії хвороб з лікарні і позов за моральну шкоду мені і хворим людям в лікарні.

Додатки:

1. Копія товарного чека.

2. Копія ліків з аптеки.

Дата________________                                        Підпис ________________________

1. Розміри взуття і одягу в різних країнах: однакові, різний, не знаю

2. При купівлі кількох одиниць товару: можна спробувати торгуватися з продавцем, не варто торгуватися

3. Мода існує: з давніх часів, з’явилася тільки у ХХ столітті

4. В театр одягають: класичний одяг, уніформу, спортивну форму

5. Найбільш потрібний для життя молодій бідній сім’ї з дітьми, яка поступово купує собі побутову техніку: комп’ютер, телевізор, холодильник, автомобіль

6. Економні люди купують собі товари: після того, як зібрали гроші, за гроші в кредит у банку

7. Якщо 1-й автомобіль споживає 7 л/100км, а 2-й приблизно такий самий споживає 12 л/100км, то морально застарілий…….-й автомобіль

8. Скарги на куплений неякісний товар необхідно подавати на адресу (2 відповіді): ООН, Президенту, в організації по захисту споживачів, виробника товару

Що повинен знати споживач про службу побуту?

1. Послуга – це робота, яка виконується на замовлення і не призводить до створення продукту або товару.

2. Служба побуту – це установа, що надає послуги з пошиття одягу, взуття, ремонту побутової техніки, меблів, послуги перукарень, хімчисток.

3. Замовник – той, хто виконує замовлену роботу (послугу).

4. Виконавець – той , хто виконує замовлену роботу (послугу).

5. Договір – письмова угода між установами (підприємствами) чи окремими особами.

6. Види послуг: громадське харчування, культурні, торговельні, житлово-комунальні, пошта, зв’язок, ветеринарні, фінансові, правові.

Фінансові послуги

1. Фінансова установа – це установа, що виконує функції, пов’язані з рухом грошей, цінних паперів, надає кредити та здійснює страхування майна і ризиків. Фінансові установи – це банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші фінансово-кредитні організації.

2. Банк – це установа, що надає гроші в кредит за повний відсоток під заставу.

3. Банківський кредит – кредит, позичальником якого є банк.

4. Споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

5. Забори населених пунктів обклеєні пропозиціями банків про кредит до 100000 грн.

6. Не варто брати  ризиковані кредити під високі відсотки та під заставу житла бідним людям, сподіваючись лише на своє здоров’я  та в надії на те, що тяжкою працею згодом можна відпрацювати відсотки за кредит та «тіло» кредиту. За цей час можна захворіти і стати непрацездатним, можна стати безробітним або може статися якесь ще непередбачене нещастя, при якому за повернення кредиту банк забере у людини все майно і житло.

7. Більшість людей навіть не розуміють всі умови кредитування, з якими погоджуються , підписуючи угоду з банком про кредитування, виплачуючи часто в півтора рази більше грошей банку порівняно з сумою кредиту.

8. В період фінансових криз приватні банки банкротяться, залишаючись без грошей, а тому в них ризиковано зберігати значні суми грошей.

9. Останні років 20 люди вкладають гроші в іноземну валюту в пунктах обміну. Але і  цей спосіб збереження заощаджень ризикований, бо іноземна валюта теж поступово обезцінюється порівняно з ціною на золото.

Тестові завдання:

1. Послуга: а) вирощування на продаж курей б) доставка переплачених газет в) виробництво перепелиних яєць г) пересилання банком грошей

2. Служба побуту: а) виробництво металевого прокату б) виробництво мила і шампунем в) створення зачісок модницям  г) концерт на замовлення

3. Замовник – той, хто: а) виконує послугу б) замовляє послугу в) виробляє товар г) продає товар

4. Виконавець – той, хто: а) замовляє послугу б) продає товар в) виконує послугу г) виробляє товар

5. Види послуг (вибрати): фінансові, торговельні, пошта, створення продуктів, телефонний зв'язок, виготовлення продуктів

6. Володар квартири замовив дорогі кухонні меблі, їх виготовляли за замірами на кухні. Але при установці виявилося, що шафа не встановлюється в потрібне місце. Чи платити замовнику за замовлення остаточну суму грошей? а) платити б) заплатити після усунення браку в) кричати і скандалити, щоб вплинути на виконавця роботи б) відразу йти до суду і платити за судовий позов

1. Комунальна послуга – це послуга, яка надається органом місцевого самоврядування – підприємствами, організаціями чи установами, що належать до комунальної власності, - фізичним або юридичним особам безоплатно або ж під обов’язок сплати місцевого збору в межах повноважень зазначеного органу.

2. Житлово-комунальне господарство — галузь, а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії.

Структура житлово-комунального господарства:

Санітарно-технічні підприємства  — водопостачання та водовідведення, житлово-експлуатаційні підприємства, підприємства з прибирання територій населених місць та санітарної очистки домоволодінь, пральні, лазні, купальні-плавальні споруди

Транспортні підприємства — міський громадський пасажирський транспорт (метрополітен, трамвай, тролейбус, фунікулер, канатні дороги, автобуси, таксі), водний транспорт місцевого призначення

Енергетичні підприємства — електричні, газові та теплофікаційні розподільні мережі, опалювальні котельні, ТЕЦ і електростанції, газові заводи, які обслуговують населені пункти

До споруд зовнішнього благоустрою місць, які входять до складу комунального господарства належать дороги і тротуари, мости та шляхопроводи, підземні та наземні транспортні, пішохідні переходи та естакади, споруди і мережі зливової (водостічної) каналізації, набережні, різні гідротехнічні споруди, призначені для запобігання зсувів та затоплення територій, їх осушення, берегоукріплення, зелені насадження загального користування, вуличне освітлення та ін.

До комунального господарства входять також готелі, служби землекористування, інвентаризації будівель, споруд і мереж, ремонтно-експлуатаційні організації, які обслуговують житловий фонд, цвинтарі, крематорії, надають ритуальні послуги та ін. У сферу діяльності комунального господарства входить також і експлуатація і утримання житлового фонду, з якими органічно пов'язані комунальні підприємства та служби зовнішнього благоустрою населених місць.

Система ЖКГ представлена виробниками і споживачами житлово-комунальних послуг. Споживачі житлово-комунальних послуг формують попит, що має забезпечити їм нормальні санітарно-гігієнічні і безпечні умови життя. Величина попиту на житлово-комунальні послуги у першу чергу залежить від ціни послуг і доходу споживачі

3. Тариф – офіційно встановлений органами влади розмір оплати, оподаткування тощо.

4. Комунальні послуги: Ліфт, газопостачання, теплопостачання, холодне та гаряче водопостачання, сміттєзбирання, каналізація, електропостачання.

5. Медичні послуги – це послуги, що їх надають медичні установи: лікарні, поліклініки, амбулаторії, госпіталі, санаторії та інші. Медичні послуги надають державні та приватні установи. В державних установах зарплату медиків оплачує держава. Також держава оплачує там комунальні послуги та частково деякі ліки пільговим категоріям людей. Приватні лікарі та лікарні працюють виключно за рахунок грошей пацієнтів.

1.До комунальних послуг відноситься (2): а)прибирання сміття б) торгівля на ринках в) торгівля в супермаркетах г) водопостачання

2. Тариф (ціна комунальних послуг залежить від (3): а)  агрегатного стану речовини б) ціни використаних природних ресурсів в) зарплат працівників комунальної сфери г) рішення органів влади

3. Медичні послуги здійснюють (3): а) транспорт б) поліклініки в) похоронні служби г) лікарні д) госпіталі

4. За використану електричну енергію протягом місяця треба сплачувати до…… числа наступного місяця

5. Через нестачу фінансування державних лікарень хворі у більшості випадків зараз вимушені платити (2): а) за використані ліки б) за зарплату лікарям в) за використані медичні матеріали г) за роботу технічного персоналу

6. До комунальних послуг відноситься робота (2): а) школи б) системи каналізації в) теплової водяної мережі г) заводів

Тема «Захист прав пасажирів, туристів, клієнтів»

1. Турист-особа, яка здійснює подорож терміном від 24 годин д 6 місяців

2. Пасажир – це людина, яка здійснює подорож якимось видом транспорту

3. Клієнт – це особа або організація, яка є постійним відвідувачем, замовником , покупцем

4. Багаж – це речі та інші цінності, які пасажир , за наявності проїздних документів, здає у багажний вагон чи відділ літака, автобуса за окрему плату.

Турист має не тільки права, а і певні обов’язки, зокрема турист повинен:

1. Дотримуватися законів країни тимчасового перебування.

2. Поважати традиції, звичаї і релігійні вірування жителів країни перебування.

3. Обережно спілкуватися з незнайомими людьми, бо навіть жести людей у різних країнах мають різне значення.

4. Не їздити до країн, де іноземцям постійно загрожує небезпека з різних причин.

5. В межах своєї країни турист повинен знати, що інколи навіть мешканці сусідніх сіл, не говорячи вже про різні області, мають різні обряди, спосіб життя, особливості мови. Українці повинні єднати Україну зі сходу до заходу, з півдня до півночі та не акцентувати увагу на якихось незначних відмінностях в житті чи мові людей різних регіонів. Мова завжди в різних країнах на різних територіях дещо відрізняється від правильної літературної.

6. Пасажири мають права і обов’язки. Пасажир має право вимагати виконати оплачену поїздку або вимагати назад гроші уразі її відміни не за власної ініціативи. Треба мати на увазі, що деякі власники транспорту повертають гроші за здані квитки не повністю відповідно до діючих правил.

Практична робота № 8 «Екскурсія до майстерні з ремонту взуття»

1. На сімейній раді члени сім’ї готувалися до зими і переглядали доцільність ремонту зимового взуття, при цьому вирішили: а) зимові черевики батька не ремонтувати, оскільки вони майже зносилися зверху донизу рівномірно і витримають носіння максимум 1 місяць; б) коштовні чобітки матері з натуральної шкіри мають пристойний вигляд, проте зносилися підошви – було вирішено їх підклеїти додатковим матеріалом та змінити каблуки; в) у дочки зламалася змійка на чобітку – треба її замінити.

2. Наступним питанням було знайти майстерню. Не такий великий вибір цих майстерень, але, напевно, у кожної є якісь переваги чи недоліки. Великий будинок побуту з майстернею для взуття був далеко від мікрорайону, тож жінки поцікавилися у знайомих, чи є така послуга в їхньому мікрорайоні. Дійсно, був невеликий вагончик, в якому працює приватний підприємець з патентом і фіксованим податком щомісяця, який становить приблизно 350 грн.

3. Мати подумала, що навіть коли вона поїде з чобіткам далеко від дому, то на цьому вона втратить на дорогу 2-3 години в день здачі взуття, 2-3 години в день його отримання, 4 рази проїде в маршрутці, витративши 8 гривень. Альтернатива була простою – в п’яти хвилинах ходьби від будинку підійти до будки і здати туди взуття, не витрачаючи гроші на транспорт і час на поїздки (прислів’я «час – це гроші теж» має економічний сенс, бо вільний час можна використати для своєї вигоди , в тому числі економічної).

4. При відвіданні цієї будки жінка як клієнт оглянула, в якому вона  стані і чи варто довіряти підприємцю. З будки якісь клієнти забирали без нарікань готові речі, підприємець уважно оглянув взуття жінки і запропонував способи ремонту різної вартості. Ремонт з більш дорогих якісних матеріалів коштував дорожче. Підприємець спитав, як терміново потрібне взуття, жінка відповіла, що їй бажано забрати в якийсь день після 17-00. Ну добре, тоді приходьте вже завтра або наступні дні, - відповів підприємець та вручив жетони в обмін на взуття, записавши назву взуття в свій журнал.

5. Наступного дня жінка отримала своє взуття і оплатила замовлення…На стіні висіла книжка заяв та пропозицій. Жінка подумала, що робота досить звичайна, писати особливо нічого, подякувала підприємцю усно і пішла додому. А ось зимові черевики для чоловіка обійдуться значно дорожче як у грошах, так і на пошук підходящих доведеться витратити наступного тижня на ринку не менше півдня.

Практична робота № 8 «Екскурсія до місцевого відділення банку»

1.В мікрорайоні є кілька відділень різних банків. Серед банків є державний банк «Ощадбанк», роботу якого і збереження грошових вкладів у якому гарантує держава, хоча під час великих фінансових криз не завжди це гарантовано. 2. Комерційні банки приватні, співпраця з ними часто ризикована. Вони часто провокують людей на взяття непосильних кредитів під великі відсотки, під що люди закладають різні матеріальні цінності і навіть власне житло. При несплаті кредитів у людей велике горе і розпач, бо доводиться  банкам віддавати власне житло і ставати безхатченками. В деяких країнах через це держава забороняє банкам видавати бідним людям кредити. Часто банки настирно наділяють людей кредитними карточками, надаючи їх разом з іншими, намагаючись їх спокусити на великі або непотрібні кредити. Саму кредитну карточку власники повинні старанно зберігати, щоб нею не скористалися сторонні чи діти. Стіни і навіть дерева у населених пунктах працівники банків у порушення правил громадського порядку обклеюють настирно об’явами про кредит 3. В банках пересічні люди здійснюють поточні фінансові операції, найпоширеніші з яких -  отримання зарплат і пенсій, оплата комунальних послуг

Робота уч__________ 6-   класу __________________________    ______________________________

1. Туристи – це: а) люди, яка подорожують, задовольняючи переважно некомерційні інтереси  б) люди, які їдуть працювати за кордон в) моряки г) дипломати д) гастарбайтери

2. Пасажири - це: а) власники транспортних засобів б) люди, які їдуть, оплачуючи проїзд в) водії транспорту

3. Турист зобов’язаний: а) дотримуватися законів країни перебування б) купувати іноземні речі в) купатися, загорати, ходити в музеї

4. Турист подорожує:  а) своєю країною б) іншими країнами в) усі відповіді правильні г) по своїй і іншим областям України д) країнами Європи

5. Звичаї в різних країнах:  а) однакові б) різні в) менталітет однаковий г) релігія  однакова д) усі відповіді правильні е) усі відповіді неправильні

6. За кордоном треба особливо уважно і старанно: а) дивитися на експонати у музеях б) читати  газети в) дотримуватися правил безпеки життєдіяльності

1. Державний банк: а) Приват банк б) Аваль в) Ощадбанк

2. Кредити в банку отримувати: а) вигідно б) дуже вигідно в) – значить втрачати зайві гроші на товари і послуги г) –значить отримувати для себе додаткові гроші д) усі відповіді неправильні

3. Тримання грошей у банку: а) завжди на 100% гарантує їх збереження б) не завжди гарантує на 100% збереження і повернення в) усі відповіді правильні г) усі відповіді неправильні д) це надійно завжди

4. Тримання грошей дома: а) завжди на 100% гарантує їх збереження б) не завжди гарантує на 100% збереження і повернення в) усі відповіді правильні г) усі відповіді неправильні д) це надійно завжди

5. Через банки (2): а) люди відкривають візи за кордон б) замовляють туристичні путівки в) усі відповіді правильні г) оплачують комунальні послуги д) усі відповіді неправильні е) отримують пенсії і зарплати

6. Якісне взуття звичайно: а) зношується рівномірно і не потребує ремонту б) пошкоджується нерівномірно через різні неякісні деталі в) усі відповіді правильні г) усі відповіді неправильні

Система державних органів захисту прав споживачів. Громадські організації захисту прав споживачів

1. Закон України «Про захист прав споживачів» 1991 року з останньою зміною від 16.10.2012

2.Указ  Президента України   «Про заходи щодо посилення державного захисту  прав споживачів» №16 від 12.01.2002 – відповідно до нього   створено  в  органах  місцевого  самоврядування

структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, зокрема в Миколаївській області –

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області

54001 м. Миколаїв, іул. Шевченка, 58  E-mail: zpsmk@ukr.net Тел../факс: (0512) 36-83-44

В.о. начальника інспекції ЦИГАН Ірина Миколаївна

Відповідно до Закону України  «Про захист прав споживачів»:

1. З метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об’єднуватися у громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

2. Об’єднання споживачів є громадськими організаціями, що провадять свою діяльність відповідно до Закону України «Про об’єднання громадян».

Стаття 25. (Закону України  «Про захист прав споживачів» ) - Права громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів)

 1. Об’єднання споживачів мають право:

1) вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що випускаються і реалізуються, та ціни на них;

 2) проводити самостійно або звертатися до уповноважених державних органів щодо проведення експертизи та випробування продукції;

 3) одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

4) сприяти відповідним державним органам у здійсненні контролю за якістю продукції та обслуговування;

 5) надавати юридичну і консультаційну допомогу споживачам згідно із законодавством;

6) вносити пропозиції щодо розроблення нормативних документів, які встановлюють вимоги до якості продукції;

7) представляти і захищати інтереси споживачів в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування згідно із законодавством;

8) вносити органам виконавчої влади і суб’єктам господарювання пропозиції про заходи щодо підвищення якості продукції, про тимчасове зупинення випуску та реалізації продукції, яка не відповідає встановленим вимогам щодо якості, про припинення виробництва, вилучення з реалізації продукції, що становлять небезпеку для життя, здоров’я та майна громадян або завдають шкоди навколишньому природному середовищу, фальсифіковану та дефектну продукцію, а також про коригування цін, встановлених з порушенням законодавства;

9) звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій.

 При задоволенні такого позову суд зобов’язує порушника довести рішення суду у встановлений ним строк через засоби масової інформації або іншим способом до відома споживачів.

Рішення суду, що набрало законної сили, про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів є обов’язковим для суду, що розглядає позов споживача щодо цивільно-правових наслідків їх дій з питань, чи мали місце ці дії і чи були здійснені вони цими особами;

 10) відповідно до законодавства захищати у суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів);

11) звертатися до правоохоронних органів та органів виконавчої влади про притягнення до відповідальності осіб, винних у випуску та реалізації продукції неналежної якості;

12) інформувати громадськість про права споживачів;

13) сприяти розвитку міжнародного співробітництва у сфері захисту прав та інтересів споживачів.

Місцеві миколаївські громадські організації по захисту прав споживачів:

1. Миколаївське міське товариство по захисту прав і інтересів споживачів

            Миколаїв         54056 м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 74, к. 19           (0512) 21-91-47

            Кондрашова Генрієта Анатоліївна

2. Миколаївська обласна організація Всеукраїнського комітету оборони прав людини Миколаїв 0512) 36-10-26,

55-03-60 Марченко Святослав Іванович

1. Основний документ України, який регулює захист споживачів (повна назва):

2. Основний документ, відповідно до якого створені в кожній області України державні підрозділи по захисту споживачів з працівниками:

3. Адреса Миколаївського міського товариства (громадського) по захисту прав споживачів:

4. Адреса Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області:

5. Права громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів) встановлені таким документом:

6. Працівники державних органів захисту прав споживачів отримують заробітну плату: а) за рахунок громадських організацій б) за рахунок державного бюджету в) за рахунок реклами товарів і послуг г) за рахунок штрафів

Споживач теж може бути патріотом своєї країни !

         Це не просто красиві слова,  вони економічно обґрунтовані, оскільки:

1) при виробництві і продажу товарів певні відсотки відчисляються на користь держави, а отже йдуть на утримання її армії, утримання бюджетних працівників і пенсіонерів;

2) купуючи свій товар, ми відмовляємося від іноземного, який невигідний державі;

3) купуючи свій товар, ми даємо роботу своїм громадянам, а не іноземцям.

Серед десяти найменувань, куплених співвітчизниками в магазинах або на ринках, шість-сім — виготовлені в Україні. Продукти зі штрих-кодом «482» займають 95% місця на нашому столі.

Тенденція зрозуміла: по-перше, українські товари дешевше імпортних аналогів на 10-30%, а по-друге, вони нерідко більш високої якості.

Важливий і аспект «споживчого патріотизму». Кожна покупка товару, виробленого в нашій країні, зміцнює національну економіку.

«Ми інвестуємо в економіку своєї країни, це необхідно і похвально. Це можливість для вітчизняних виробників (особливо для невеликих, що розвиваються ) реалізовувати свою продукцію, нарощувати оберти виробництва.

З іншого боку, споживачі отримують якісні товари за низькою, порівняно з імпортом, ціною. Феномен прокоментували в Мінекономрозвитку: це вельми важливий аргумент «за» українську продукцію.

«Мінімальна цінова пропозиція по кожній конкретній продукції — це ціна на українські, а не імпортні товари. При цьому не забуваємо, що якість продукції зростає».

 Але дефіцит торгового балансу України невпинно зростає. Тобто країна більше купує іноземних товарів, аніж продає товарів власного виробництва за кордон. Це підтверджують дані Державної служби статистики. Щоб уберегти вітчизняну економіку від повторення кризового шоку 2008 року та дати їй стимул для прискорення, кажуть експерти, треба якнайшвидше запускати програму з імпортозаміщення.

         Українці надають перевагу продуктам, виробленим в Україні, оскільки українська кухня традиційно багата, використовує якісні продукти і рецепти. І хоча в останній час в супермаркетах багато іноземних продуктів,  їх купують хіба що для порівняльної проби на смак або купують ті, які вироблені з плодів (чи плоди) рослин, які просто не ростуть в нашому кліматі.

         В імпортні товари часто закладені імпортні податки при перетині кордону України, тобто покупець переплачує за товар вище реальної вартості.

         Україна значно наростила експорт за кордон зернових культур, тобто сільське господарство заробляє іноземну валюту державі теж. Частина експорту зернових здійснюється через порти Миколаєва і підприємство Нібулон. Металургійні заводи України продають за кордон багато сталевого прокату. Вони працюють на місцевій залізній руді, використовують місцеву марганцеву руду.

1. Чи варто для великої сім'ї з невеликими доходами використовувати постійно дороге імпортне мило і дорогі імпортні миючі засоби? _____________________________

2. Чи варто при великій кількості гостей і значній витраті грошей накривати столи їжею і напоями імпортного виробництва? Чи є у нас високої якості продукти і напої?

3. Чому , на вашу думку, імпортні  напої однакової якості з українськими, значно дорожчі за наші?

___________________________________________________________________________

4. Чи виготовляють в Україні легкові автомобілі?

_____________________________________________________________________________

5. Чи виготовляють в Україні космічні ракети – носії?______________________________

6. Наведіть приклади порівняно недорогих товарі українського виробництва у ближніх супермаркетах

_______________________________________________________________________