Використання інформаційно-комп’ютерних технологій в процесі викладання географії і природознавства

Миколаївська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № ___

                                                   Кафедра природничих предметів

              

Атестаційна робота

Використання інформаційно-комп’ютерних технологій в процесі викладання географії і природознавства

Виконав:                                                                               Португальський О.В.

                                                                             вчитель географії і

                                                                          природознавства

                                                                                          

Миколаїв

2016

Зміст

1.Вступ. Місце і роль інформаційно-комп’ютерних технологій в загальній системі засобів навчання.

2. Напрямки використання інформаційно-комп’ютерних технологій в процесі викладання географії і природознавства, переваги та обмеження при їхньому використанні.

3. Практичні напрацювання.

4. Висновки.

5. Список використаних джерел.

6. Додаток. Електронний варіант завдань для курсу географії 6 класу з використанням проблемно-символічних сигналів модельно-символічної технології

2

1.Вступ. Місце і роль інформаційно-комп’ютерних технологій в загальній системі засобів навчання.

         Початок 21 століття став часом, коли інформаційно-комп’ютерні технології стали масштабно застосовуватися не тільки в інформаційному просторі, а і у всіх галузях  господарства. Цілі, які ставить перед освітою суспільство, вже не можуть  бути досягнутими за допомогою традиційних форм і методів навчання. В освіті розробляються нові стандарти змісту освіти, з’являються нові або модернізуються з використанням сучасних засобів відомі інформаційні технології, серед яких також і інформаційно-комп’ютерні. Застосування цих технологій у процесі вивчення різних предметів – методична проблема сьогодення, пов’язана із запровадженням досягнень науково-технічного прогресу в навчальний процес. Роль вказаних технологій і у викладанні природничих постійно зростає. Навчальні програми географії і природознавства дають багатий матеріал для відпрацювання різних методів і прийомів роботи з інформацією. Природнича інформація найрізноманітніша, і тут комп’ютерна техніка особливо ефективна, бо дає можливість подавати інформацію у різних формах – таблицях, графіках, діаграмах, картосхемах, фотографіях, картах.

         Звичайно  вчитель  залежить від трьох проблем: наявності необхідної  комп’ютерної техніки в школі, власного володіння комп’ютерною технікою та наявності якісного комп’ютеризованого програмного матеріалу з природничих предметів  з діючими грифами.

         Інформаційно-комп’ютерні технології мають ряд переваг:

вони підвищують мотивацію навчання;

дозволяють зменшити непродуктивні витрати праці вчителя;

передбачають диференційний підхід до учнів;

дають учням можливість вибору власних варіантів вивчення матеріалу;

створюють можливості організації дистанційних форм навчання і виховання, навчання з обмеженими в пересуванні учнями;

забезпечують оперативність і об’єктивність контролю за результатами навчання;

утворюють сучасні модерні форми зв’язків між учасниками навчально-виховного

3

процесу, зокрема , у відносинах між вчителем і учнями;

індивідуалізують організацію навчальної діяльності (диференціація рівнів навчальних завдань, оптимізація співвідношення між шкільними та домашніми завданнями тощо);

розвивають в учнів і вчителів  інтелектуальні здібності, творчі і продуктивні функції мислення;

формують операційний стиль мислення;

створюють комфортні умови роботи  вчителя з обдарованими дітьми;

надають можливість проводити випереджуюче навчання, підготовку до ЗНО, ДПА тощо, організовувати і проводити конкурси, олімпіади тощо;

надають можливість інтерактивного спілкування;

використовують мережеві безкоштовні освітні і методичні ресурси в умовах віддаленості користувачів, в тому числі при відсутності або дорогої відповідної літератури;

забезпечують високу ступінь наочності та різноманітність форм представлення інформації;

надають можливість моделювання за допомогою комп’ютера різноманітних об’єктів, предметів і явищ;

готують компетентного випускника школи до використання відповідних навичок  до життя в сучасному суспільстві і фаховій діяльності;

дозволяють використовувати Інтернет - ресурс для пошуку і оновлення інформації, перегляду відео, презентацій, зображень, для використання віртуальних бібліотек, музеїв, енциклопедій і довідників, освітні сайти, сайти ЗМІ, для отримання архівних даних, в тому числі архівних даних погоди.

         Метою цієї  роботи є систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань з обраної теми. Актуальність вибору даної теми аргументується важливістю  використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі викладання географії і природознавства в умовах реформування середньої освіти та масштабного застосування цих технологій в інформаційному просторі і всіх галузях господарства.

4

Об’єкт дослідження –   використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі викладання географії і природознавства. Предмет дослідження – місце, зміст, напрямки  використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі викладання географії і природознавства. Завдання дослідження – розглянути сучасні підходи до  використання інформаційно-комп’ютерних технологій в процесі викладання географії і природознавства, дослідити переваги і обмеження при їх використанні та конкретні власні авторські практичні напрацювання протягом останніх років.

2. Напрямки використання інформаційно-комп’ютерних технологій в процесі викладання географії і природознавства, переваги та обмеження при їхньому використанні.

 В залежності від матеріальної бази навчального закладу, рівня володіння вчителем та учнями  комп’ютерними технологіями та при свободі вчителя у вільному виборі оптимальних для навчання технологій можна виокремити три напрямки використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі викладання:

- використання інформаційно-комп’ютерних технологій для створення комп’ютерно-орієнтованих уроків, в тому числі з використанням навчальних комп’ютерних програм;

- використання інформаційно-комп’ютерних технологій в демонстраційному режимі (демонстрація певної навчальної інформації);

- використання інформаційно-комп’ютерних технологій у комбінованому режимі.

         При роботі по першому напрямку в ідеалі необхідно працювати в комп’ютеризованому класі, а конспект уроку і завдання в ньому  повинні мати електронний варіант, комп’ютерна програма  не повинна суттєво відрізнятися за своїм змістом  від підручника, настінних карт, атласу тощо, мати відповідний гриф. Комп’ютерно-орієнтований урок звичайно вчитель складає сам.

         Не можна забувати, що урок має бути спрямований в першу чергу на досягнення певних цілей і завдань програми конкретного курсу.

Обмеження у роботі по першому напрямку звичайно такі:

5

відсутність відповідної матеріальної бази в навчальному закладі;

недостатня підготовка вчителя до роботи з інформаційно-комп’ютерними технологіями;

відсутність електронної навчальної програми або необхідність її купувати;

неможливість попереднього перегляду до придбання (через її комерційне поширення) матеріалу програми та завдань;

кодування програми, інформації  і завдань в комерційних цілях лише під один-два

комп’ютера, неможливість її копіювання;

кодування програми, завдань в ній виключно під перегляд без живого тексту і неможливістю знімати зображення для зручної трансформації;

особисті уподобання авторів розроблених програм і неоптимальний зміст з точки зору вчителя-користувача;

фактично щорічне коригування МОН України програм, як це вже двічі було у 6-му класі в останні 2 роки з програмою географії навіть після затвердження нового Державного стандарту і друкування нових підручників.

Деяких з вищезазначених  недоліків можна уникнути, якщо вчитель складає сам  комп’ютерно-орієнтований урок як укладач, а при наявності власного творчого матеріалу навіть як автор всього уроку чи його частини.

При роботі по другому напрямку достатньо мати в класі один комп’ютер і до нього мультимедійний проектор та екран або великий настінний монітор чи телевізор. При цьому інформація виводиться на екран у вигляді слайдів, окремих файлів чи відео. Обмеженням у роботі таким чином є звичайно відсутність  в кабінеті цих технічних пристроїв навіть у багатьох шкільних кабінетах міст-обласних центрів.

При роботі по третьому напрямку використовується поєднання традиційних засобів (дошка, крейда, друковані джерела) з інформаційно-комп’ютерними. При цьому попередній досить поширений демонстраційний режим з використанням комп’ютера є тільки однією з багатьох інформаційно-комп’ютерних технологій.

Наприклад, інформаційно-комп’ютерні технології  і Інтернет вчитель може використати  у підготовці до викладання курсу і діловому спілкуванні з учасниками навчально-виховного процесу. В наступному розділі роботи я розкрию детально

6

деякі власні напрацювання, які можуть бути корисними  вчителям.

3. Практичні напрацювання.

3.1. Вибір технічних засобів.

         Стаціонарні комп’ютери усе більше витісняються мобільними аналогами – ноутбуками, при цьому часто вчитель може використовувати свій ноутбук. До ноутбука приєднують проектор переважно на задній стінці ноутбука через

VGA рознім. Презентацію можна виконувати в трьох режимах: тільки на ноутбуку, на ноутбуку та проекторі та лише на проекторі. На ноутбуку здійснюється переключення між вказаними режимами поєднанням клавіш. Наприклад, клавіша Fn  сполучається з однією з функціональних клавіш F5 або F8. Ці клавіші відкривають вікно з трьома значками. Перший значок позначає режим зображення лише на ноутбуку, другий – тільки на проекторі та ноутбуку, третій - тільки на проекторі.

         Параметри режиму відображення інформації на двох моніторах виконують у діалоговому вікні Екран-властивості на вкладці Параметри. Вікно Екран-властивості відкривається за допомогою команди Властивості контекстного меню екрана.

         Мультимедійний проектор повинен бути багатофункціональним, тобто мати функції автоматичного виправлення спотворень, настроювання зображення і його фокусування. Особливо важливою характеристикою проектора є яскравість (значення світлового потоку в люменах). Для прикладу - проектори з яскравістю 2000 лм використовують у невеликих приміщеннях з учасниками до 20 осіб.

         Роздільна здатність як характеристика монітора означає комп’ютерні відео стандарти: SVGA 800х600 точок, XGA 1024х768,  SXGA 1280х1024, UXGA 1600х1200. Останні два більш сучасні.

         Проекційний екран має дві основні характеристики: тип полотна та розміри. Він повинен забезпечувати зображення без втрати якості і його має бути добре видно глядачам. Висота екрана не може бути меншою шостої частини відстані від нього до останнього ряду крісел. Мінімальна відстань від екрана до підлоги має становити 125 см. Перший ряд крісел чи стільців необхідно встановлювати від екрана на відстані, що в 2 рази перевищує його висоту.

         Інтерактивна дошка поступово витісняє звичайний екран і використовується

7

разом із комп’ютером і мультимедійним проектором. Зображення до дошки надходять від комп’ютера через проектор, але вчитель стоїть біля дошки та не лише керує показом зображення, а й створює додаткові написи, робить позначки за допомогою спеціальних цифрових фломастерів, набирає додатковий текст з екранної клавіатури, стирає написане, зберігає в пам’яті комп’ютера інформацію з поверхні дошки. За допомогою інтерактивної дошки можна керувати також програмами комп’ютера з виведеної  на поверхню дошки екранної клавіатури або курсором миші, роль якої може виконувати будь-який твердий предмет.

3.2. Підготовка до викладання курсу.

Якісне і одночасно вчасне (до 1 вересня) планування нового курсу можна вирішити наступним чином.

         Календарне планування нових курсів доцільно розробляти з використанням програм та інших матеріалів із сайту МОН України та матеріалів із сайту управління освіти міста Миколаєва (які звичайно вибрані теж із сайту МОН України). При цьому за допомогою Інтернету можна перевіряти також наявність грифів МОН України при використанні атласів, контурних карт, зошитів з друкованою основою.

         Спочатку треба скласти   чернетку календарного плану певного курсу, а при доставці в школу  нових підручників конкретних авторів можна оперативно відкоригувати планування курсу з врахуванням змісту послідовності матеріалу в підручнику. Автори комерційних розробок, що публікуються  в типографіях або в Інтернеті до появи підручників,  звичайно не мають тексту останнього макету підручника, а тому звичайно планування, яке повністю відповідає підручнику.  

Календарні плани та конспекти краще друкувати на комп’ютері. Це дозволяє при їхньому перегляді  оперативно коригувати тексти у електронному вигляді з подальшим друком на принтері. Останні варіанти планування курсу природознавства у 5 класі та курсу географії у 6 класі та конспекти до них розміщені на моєму блозі [1]. Там же є посилання на мої публікації у загальноукраїнських друкованих та інтернетних виданнях. Учні та вчителі мають змогу користуватися матеріалами конспектів як для повторення матеріалу, так і при роботі на випередження. Кількість відвідувань блогу користувачів з усього світу досягло 610

8

тисяч.

При підготовці до уроків можна використати  окремі матеріали методичних, освітніх, популярних природничих ресурсів.

Відповідно до нового стандарту вже всі учні 5 і 6 класів вивчають інформатику як предмет та  повинні вміти  складати комп’ютерні презентації, в тому числі з природничих предметів. Невеликі презентації, після перевірки їх на наявність плагіату, можна розміщувати на  шкільних сайтах, що базуються на платформі School Champion www.schoolchampion.in.ua - раніше відомої як EDUkIT (див., наприклад,  [2]) . Великі презентації можна розміщувати в сховищі One Drive корпорації Майкрософт, про що попутно детально буде повідомлено нижче.

3.3. Використання електронної пошти.

Електронна пошта може бути використана вчителем для різноманітних цілей. Наприклад, за допомогою неї учень може виконати домашнє диференційоване або додаткове  завдання та відправити його на електронну пошту вчителя. Сама така модерна форма роботи вчителя з учнями додатково стимулює учня до роботи, вчить використовувати Інтернет для корисних справ.

  Побіжний огляд коментарів щодо поштових скриньок в Інтернеті свідчить, що деякі з них  застаріли, але більшість їхніх власників все-таки працюють над поліпшенням свого сервісу. Є і такі скриньки, що настирно разом зі своїм не найкращим браузером пошуку з’являються в початкових налаштуваннях більшості основних браузерів, заважаючи роботі, оскільки необхідно постійно видаляти такі паразитичні скриньки зі своїм додатковим браузером, що автоматично з’являються після включення основного браузера . З ними боротися досить просто, вилучивши їх з налаштування основного браузера. Поділюся останнім своїм досвідом   створення  поштових скриньок.

Поштові служби вказують обмеження об'єму листів. Розмір листа вказує про обмеження в отриманні листа певного розміру (об'єму). Наприклад, максимальний розмір листа на першій пошті  - 30 Mb, а на іншій - 20 Mb. Тому, якщо Ви відправите великого листа з першої пошти на іншу, то він піде (буде відмічений як відправлений), але не прийде до адресата. Треба також мати на увазі те, що при

9

відправлянні лист реально може збільшитися на третину, а тому звичайно прикріплені файли до листа не повинні перевищувати  20 Mb.  Одна з найкращих українських зараз, здається, пошта Freemail на пошуковій інформаційній системі ukr.net. Вона приймає та відсилає листи будь-якого розміру, бо має ще й додатковий персональний хостинг на 4 Г-байт на e-Disk(у), який є у сервері. З цього диску можна брати файли навіть іншому комп'ютеру, знаючи посилання на файл. Тобто Ви можете робити розсилку матеріалу потрібним адресатам фактично на власний міні-хостинг.

Американська пошта Gmail на  Google  дуже добре захищена та адаптована до кількох мов, серед них - до української.  Ця надійна пошта – ключ до багатьох сервісів Google, в тому числі до потужних блогів  сервісу Blogger на серверах Google.

         Для cтворення пошти останнім часом можна використати комп’ютерну програму Microsoft Outlook, що входить в пакет офісних програм  Microsoft Office.

Для реєстрації в ній необхідно створити електронну пошту та придумати пароль, зайшовши через Google Chrome в Інтернет за адресою Outlook.com. Outlook.com  як пошта ще не набула значного поширення, оскільки вона тільки недавно стала активно повідомляти  про себе; і то тільки через браузер Google Chrome. Тут же, в Outlook.com, є безкоштовне онлайнове сховище One Drive для зберігання файлів, фотографій і, що особливо важливо – презентацій. Звичайно сервіси  для зберігання

презентацій в Інтернеті пересічному користувачу поки що важко самому знайти, а презентації дуже поширені в роботі вчителя і займають великий об’єм пам’яті комп’ютера, тому їх і знищити  жаль після використання, і зберігати у себе на малопотужному комп’ютері  незручно. При цьому навіть більшість сайтів і блогів не дають можливості розмішувати презентації на своїх сторінках, або вимагають обмежувати об’єм цих презентацій. Обліковий запис Microsoft, який використовується для входу в поштову скриньку Outlook.com, дає змогу автоматично входити в сховище One Drive. Щоб відкрити програму One Drive, треба натиснути стрілку праворуч від емблеми Outlook угорі поштової скриньки. На матеріали свого веб-сайту One Drive можна робити посилання для користувачів

10

Інтернету будь-де, в тому числі в електронній пошті та соціальних мережах. Щодо користування поштою певних соціальних мереж, то  є засторога у тому, що їх власники не завжди дотримуються конфіденційності у зберіганні інформації на своїх серверах. При тому, що комп’ютерні програми досить надійно зберігають

паролі, раптом в Інтернеті з’являються якісь дивні повідомлення  про міфічних хакерів, які в одну мить поламали тисячі поштових скриньок, виставивши напоказ приватну інформацію. 

Взагалі кожна поштова служба, як і її попутний браузер, має певні переваги і недоліки, тому інколи навіть простіше використовувати різні поштові скриньки на різних службах по різним напрямам  в листуванні, щоб постійно не шукати листа у великому об'ємі та не викидати постійно спам з нього. Спаму особливо багато тоді, коли якась несолідна поштова служба надає періодично поштові скриньки рекламним службам.  Спам взагалі не треба відкривати, бо він може містити вірусні матеріали; треба його знищувати. Проте коли на надійних поштових службах перший очікуваний лист надійного відправника  попадає в Спам , то  не варто  боятися цього очікуваного листа. Якщо ви не світили свою скриньку ніде самі, а листів непотрібних занадто багато, треба взагалі відмовитися від використання поштової скриньки на цій службі. Це невеличкий огляд ситуації з поштовими скриньками, при цьому  можливості сервісів постійно покращуються.

3.4. Проведення Інтернет-конкурсів та олімпіад.

         Організація існуючих масштабних централізованих конкурсів, які проводяться протягом останніх 10-15 років по різним предметам  в межах України на паперових носіях за кошти учнів, має ряд недоліків. Витрачається багато паперу, організовується не раз пересилка паперових матеріалів поштою, багато роботи вчителям, організаторам на різних етапах організації конкурсів з паперовими носіями інформації. При цьому зрозуміло, що багато учасників  знаходять відповіді на питання конкурсів в Інтернеті, оскільки знання більшості питань не передбачене вимогами шкільних програм та при такій організації мало хто  бореться за чесність учасників - головне, щоб у кожній школі було побільше учасників. Тому

перспектива за безкоштовними Інтернет-конкурсами. Приблизна схема участі учня в

11

конкурсі така. Учень дома або в школі реєструється для участі в конкурсі з любого комп’ютера, за обмежений час в 1-2 години відповідає на один з варіантів питань конкурсу, що дає йому сайт конкурсу. Після підрахунку балів сайт надає можливість учню надрукувати на принтері іменний сертифікат про участь в конкурсі. З дозволу організаторів програма на сайті  може надати можливість спробувати взяти ще кілька разів в цьому ж конкурсі тому ж учню. Звітним документом учня , таким чином, є сертифікат.

         В Миколаєві є спроби організувати Інтернет-олімпіади та конкурси через електронну пошту. Так, Миколаївський науково-методичний центр, весною 2015 проводив міський конкурс презентацій.міні-проектів з природознавства для учнів 5-х класів. Завдяки індивідуальній додатковій роботі учениця школи  Пікуль Каріна зайняла в ньому ІІІ місце в номінації «Опале листя: користь чи шкода?».

3.5.  Перетворення зображень і завантаження на сайти.

При роботі на  сайтах у початківців виникають типові проблеми, шляхи вирішення яких для них або невідомі , або далеко не очевидні, при цьому навіть при отриманні консультацій все одно виникають помилки, на виправлення яких витрачається багато часу. Відомо також, що багато шкільних сайтів розміщено безкоштовно на порталах uCoz i EDUkIT зі своїми особливостями. Також типовими є проблеми із завантаженням зображень, попередньо отриманих комп’ютером від сканування матеріалів сканерами чи отриманими ним з фотоапаратів. При цьому зображення просто не вантажаться. 

Часто виникає  проблема при завантаженні зображень певного формату (наприклад, jpg) – там, де вимагається інший формат (наприклад, gif). Для цього можна використати стандартну програму Paint. net, яка перетворить зображення формату jpg на gif. 

Детальні пояснення з розв’язанням цих питань є в роботі [3].   

3.6. Нанесення надписів на електронних зображеннях.

            Інколи доводиться розбирати  фотографії, по зображенням яких вже неможливо встановити місце фотографування, дату, особистості сфотографованих  

12

людей і автора фотографії, ідентифікувати об’єкти на фотографії. Те ж саме спостерігається часто при розборі великої кількості навіть недавніх електронних фотографій, коли самі автори забувають дату фотографування чи прізвища людей.

Окрема проблема – забезпечення дотримання авторського права. Типова картина – людина «насмикала» з Інтернету зображень і конструює відеоряд чи презентацію не заради власної втіхи на своєму комп’ютері, а виставляє цю «авторську доробку» як презентацію чи відеоряд на весь світ у Інтернеті. При цьому немає жодного посилання на використані чужі матеріали та чужі електронні ресурси.

А як часто в соціальних мережах далекі від знання авторського права дописувачі хизуються знайденими ними в Інтернеті зображеннями як своїми, не потрудившись зробити посилання на джерела, звідки вони взяті, та на справжнього автора! Ще гірше, коли властивості зображень у файлах замінюються своїми, включаючи назви файлів. Чимось цінні зображення починають блукати в Інтернеті, фактично втративши часто можливості встановлення справжнього авторства та достовірності зображення.

Нанесення надписів на зображення для початківців інколи здається важкою справою, але потім вони часто несподівано для себе виявляють один неочікуваний позитив ‑ нанесений надпис відкидає необхідність робити окремий текстовий опис зображення. Наприклад, на сайті чи блозі надписані зображення можна розміщувати одне біля одного без текстових надписів поруч із ними. В ідеалі всі електронні зображення в Інтернеті повинні мати надписи приблизно за таким варіантом:

Миколаїв (місце) 29. 07. 2013 (дата) ‑ Інгульський міст( об’єкт) ‑ Петренко Микола (автор)      

Рекомендації щодо практичного досконалого й опрацьованого мною способу нанесення надписів на електронних зображеннях за допомогою стандартної програми Paint опубліковані в роботі [4].

13

3.7. Транслітерація й Інтернет.

Транслітерація здійснює механічну передачу тексту чи окремих слів, які записані однією мовою (переважно рідною для вихідного тексту чи слів), іншою.Створюючи сайт, блог чи поштову скриньку, користувачі також часто, але неграмотно використовують транслітерацію. На цей час у багатьох користувачів Інтернету вже по кілька особистих та службових логінів, поштових скриньок, але при цьому виникають постійні помилки в здійсненні транслітерації.

І звичайно пізно змінювати їх, коли блог, сайт чи поштова скринька вже «розкручені» в Інтернеті (щось подібне до випадків з прізвищами, які записував з граматичними помилками  писар 100-300 років тому). Найбільше помилок при латинізації українських прізвищ і похідних від них логінів, наприклад, логінів поштових скриньок. Оскільки створення власних особистих і робочих скриньок, логінів зараз досить актуальне питання, я розглянув детально ці питання  і пропоную скористатися моїм досвідом  [5]. Останнім часом в Інтернеті з’явився сервіс  [6].  який автоматично перекладає українські імена і прізвища, що можна використати також для створення правильних логіків латинською мовою

3.8.Створення скріншоту.

Необхідність створення скріншоту  (фотографії сторінки екрану) найчастіше виникає тоді, коли треба зображення на моніторі перевести в зручний формат, наприклад, jpeg, а вже згодом, як звичайно, обрізати все зайве у ньому.

Скріншот робиться за допомогою кнопки PrtScr та програми Paint, а для завантаження зображення скріншоту на сайт воно потім переводиться в формат, що вантажиться на сайт/ Тепер детально. Тиснемо кнопку PrtScr. В правому верхньому кутку закриваємо зображення, натиснувши на х.Ліворуч, внизу робочого столу тиснемо на кнопку Пуск, вибираємо у вікні Програми, переходимо на Стандартні, а в них на Paint.Зверху у лівому кутку праворуч від Файл тиснемо на Правка і лівою кнопкою Вставити. Регулюємо скріншот, тягнучи лівою кнопкою миші в потрібне положення вертикальну смугу праворуч. Далі тиснемо на Файл і вибираємо

14

Зберегти як. Зявляється вікно. Даємо у вікні нову назву імені файлу скріншоту замість проміжної назви Безіменний. У нижньому віконці Тип файлу переводимо файл у формат jpeg, який звичайно вантажиться на блоги і сайти. Праворуч тиснемо

Зберегти. Закриваємо в правому верхньому кутку х. Шукаємо файл в Мої документи і там же Мої малюнки. Наводимо курсор, перевіряємо властивості зображення скріншоту - розміри файлу, тип файлу та розмір в Кb.

3.9. Комп’ютеризація проблемно-символічних сигналів модельно-символічної технології в шкільних курсах географії.

На протязі 2003-2011 років я склав приклади для восьми шкільних курсів географії, рідного краю та природознавства і опублікував в загальноукраїнській газеті «Краєзнавство. Географія. Туризм»  (№№ 339, 350, 374, 582, 618, 632, 666, 706-708). Крім того, окремі приклади були опубліковані в інших моїх публікаціях та публікаціях інших авторів.

Нового дихання ця технологія  набуває  із поширенням комп’ютерних технологій та їхнім широким впровадженням у навчально-виховний процес. Всі завдання, складені вчителем для певного курсу з коригуванням під матеріал підручника, що є у учнів, в електронному варіанті легко копіювати, виконувати завдання на електронних чи друкованих копіях. Тому навіть деякі знаки, що застосовувалися в перших моїх публікаціях, зазнали модифікації під комп’ютерні можливості ( використання міні-табличок, жирного або звичайного шрифту тощо).

Не вдаючись в деталі самої технології, які описані у вказаних джерелах, в Додатку до цієї роботи наведені завдання, в тому числі  з відповідями, складені для курсу 6 класу з географії. Вони надруковані послідовно за розділами і темами програми. Всього 56 завдань і складені вони на матеріалі діючого підручника. Завдання можна використовувати на окремих роздаткових картках, записувати на дошці, використовувати аркуші А4, куди вміщується на одній стороні аркуша 28 завдань (без тексту перед завданням). Завдання можна використовувати на різних етапах уроку, а також при повторенні матеріалу в другому семестрі.

 Також завдання можна показувати за допомогою комп’ютера  на екрані або

15

великому моніторі. В комп’ютеризованому класі кожний учень може виконувати завдання на своєму комп’ютері. Для цієї  роботи я склав електронний варіант завдань  по роботі [7] з правильними відповідями (Додаток).

4. Висновки.

Використання інформаційно-комп’ютерних технологій в навчально-виховному процесі, в тому числі в процесі викладання географії і природознавства, не є самоціллю, а є вимогою часу. На жаль, це використання постійно гальмується фактичною відсутністю фінансування освітніх закладів в частині забезпечення спеціальним обладнанням шкільних кабінетів. За рахунок спонсорів та батьків це питання вирішується лише частково і лише в частині навчальних закладів.

Але є і позитивні моменти, які необхідно відмітити. Сучасні діти позбавлені психологічного страху перед використанням різноманітного комп’ютерного обладнання; вони практично з того часу, як стають на ноги, починають з ним знайомитися та використовувати його, без боязні натискаючи на ті чи інші кнопки. Інформатику  вивчають вже всі учні початкової школи. Люди середнього та старшого віку, дивлячись на школярів та студентів, долають спочатку психологічний бар’єр страху від уявної складності вивчення елементарних операцій на комп’ютері, а потім психологічний бар’єр при входженні в Інтернет. Мати комп’ютер дома стало вже не просто престижною справою, а необхідністю; навіть люди з невеликим статком в квартиру після холодильника чи не першим купують комп’ютер або ноутбук. Таким чином, інформаційно-комп’ютерні технології входять навіть в наш побут.

Вчителі-географи, мабуть, в силу особливостей свого предмету, який передбачає певну мобільність і широкий світогляд, чи не першими після вчителів інформатики, але  шляхом самоосвіти, почали вивчати і застосовувати інформаційно-комп’ютерні технології. Вони  мають вже певні напрацювання. Інакше не можна, бо учні відчують їхнє відставання від сучасності з відповідними висновками не на користь вчителя. Якщо років п’ять назад за основними уміннями (вмінням запускати програми, працювати у Windows, працювати з електронною поштою, працювати в

16

Інтернеті, вмінням складати презентації, вести сайти) працювати з інформаційно-комп’ютерними за деякими анкетуваннями вчителі відставали від учнів, то зараз ситуація набагато покращилася.

В цій курсовій роботі я об’єднав інформацію про власний досвід (ноу-хау) у

використанні  інформаційно-комп’ютерних технологій. Зокрема, розглянуті питання підготовки вчителя до викладання нового курсу, починаючи з його введення, питання використання електронної пошти, проведення Інтернет-конкурсів та олімпіад, перетворення зображень і завантаження їх  на сайти, нанесення надписів на електронних зображеннях, транслітерації в Інтернеті.

         Також розглянуте питання комп’ютеризації проблемно-символічних сигналів модельно-символічної технології в шкільних курсах географії.

         Авторські матеріали захищені публікаціями в загальноукраїнських журналах і на інтернетних  освітніх порталах.

 

17

5. Список використаних джерел.

1. Португальський Олександр. Географія. Природознавство. Школа (різне) [Блог] .  - http://oleksportugalski.blogspot.com/

2. Сайт «Миколаївська загальноосвітня школа № 56». - http://school56.edukit.mk.ua/

3. Португальський О.В. Перетворення зображень і завантаження на сайти // Відкритий урок: Плеяди».-2012, № 5

4. Португальський О.В. Нанесення надписів на електронних зображеннях   [Форум педагогічних ідей «Урок»] . - http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37773/
5. Португальський О.В. Транслітерація й Інтернет. [Форум педагогічних ідей «Урок»] . - http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/38671/

6. Державна міграційна служба України. Офіційний сайт. -http://dmsu.gov.ua/perevirka-transliteratsiji-prizvishcha

7. Португальський О. Застосування проблемно-символічних сигналів у географії 6 класу // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003, № 46 ( 339).

18

7.  Додаток

Електронний варіант завдань для курсу географії 6 класу з використанням проблемно-символічних сигналів модельно-символічної технології

Не вдається розмістити копіюванням, доведеться сканувати