Мотивація навчальної діяльності

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДО ПІЗНАННЯ – ОСНОВА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ Мотивація - це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, учинку та визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату. Мотиваційна поведінка – це результат дії двох чинників: особистісного та ситуаційного. Особистісний чинник – це потреби, мотиви, настанови, цінності. Ситуаційний чинник – зовнішні умови, наприклад: поведінка інших людей, оцінки й реакції оточення. Мотив – усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямованість цієї активності. Стимул – спонукальна причина (звичайно зовнішній вплив), що суб'єктивно сприймається й викликає спрямовану активність людини. У деяких випадках стимул може стати мотивом, для чого людина мусить усвідомити стимул, «переробити» та відбити його у свідомості. Мотивування – пояснення людиною причин своїх дій із посиланням на обставини, що спонукали її до вибору певної дії. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості. Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості. Існує також проблема співвідношення понять мотивації та пізнавального інтересу до навчання, яка одна із найголовніших у педагогічній психології. Вирішення її починається з чітких понятійних визначень термінів, що є досить складним питанням. Є, зокрема, визначення, що приведено нижче. Інтерес – форма прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямування особистості на усвідомлення мети діяльності. При цьому мотиви в основі інтересу можуть бути різними: 1) інтерес до змісту предмета; 2) інтерес, викликаний характером розумової діяльності, що пов’язана з вивченням предмету; 3) інтерес, пов’язаний зі схильністю індивіда до повного типу предметної дії; 4) опосередкований інтерес до предмету, викликаний уявленням про майбутню діяльність щодо нього чи його корисність; 5) інтерес, зумовлений процесом навчальної діяльності, пов’язаний із соціальною ситуацією (навчальний колектив, учитель тощо ) Взаємозв'язок мотивації з характером навчальної діяльності Показники навчальної діяльності Мотивація Зовнішня Внутрішня Тенденція до продовження навчальної діяльності Припиняється, якщо зникають зовнішні стимули Триває досить довго Креативність (творчість, створення чогось нового) Викликає напруженість, стримує творчість Сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості Складність завдань Учні надають перевагу спрощеним завданням, що призводить до втрати інтересу й активності у навчальній діяльності Надають перевагу ускладненим завданням, що полегшує виконання дій, які вимагають евристичного підходу (виявлення невідомої закономірності) Характер виконуваних дій Полегшує виконання дій, що вимагають алгоритмічного підходу, але погіршує якість вирішення евристичних завдань, сповільнює творчу активність Заважає виконанню алгоритмічних завдань, але сприяє евристичному підходові до вирішення завдань, прискорює зростання творчого мислення Ефективність засвоєння навчального матеріалу Поверхневе оволодіння навчальним матеріалом Більш високий рівень освоєння теоретичного матеріалу Тип сформованого мислення Позитивно впливає на формування алгоритмічного мислення й алгоритмічної діяльності Більш успішно впливає на пізнавальні процеси та поведінку особистості, сприяє формуванню творчого мислення Класифікація навчальної мотивації Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчання. Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності та підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. Вступна мотивація може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того чи іншого предмета або явища, на яке буде спрямовано весь процес навчання. При цьому основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Поточна мотивація для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності. Вона може здійснюватися різними методами навчання відповідно до етапів формування діяльності: • у процесі його пояснення (бесіда, лекція, розповідь); • у ході виконання практичних завдань (розв’язання задач, вирішення завдань, виконання лабораторних робіт); • у процесі контролю (поточний, підсумковий, заключний тощо). Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є орієнтація навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мовленні практичного використання теоретичних положень, які наводяться. Основні прийоми поточної мотивації на етапі формування і контролю діяльності: надання права вільного вибору завдань, створення завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань, позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності. Послідовність діяльності вчителя під час проектування мотиваційних технологій Етап 1. Аналіз тактичних і стратегічних навчальних цілей, виявлення навчальної спрямованості матеріалу і можливостей його орієнтації на практичний зміст, а також конкретну професійну діяльність. Результатом є перелік прикладів застосування навчального матеріалу для вирішення практичних завдань. Етап 2. Аналіз оперативних цілей навчання, змісту навчального матеріалу з метою встановлення типу формованого мислення і, відповідно, характеру пропонованих завдань (алгоритмічних або евристичних). Етап 3. Аналіз стану навчального процесу, що охоплює: – аналіз базового матеріалу; – аналіз типу мислення , що переважає (образне, логічне або комбіноване); – аналіз типу темпераменту, що переважає. Етап 4. Вибір типу мотивації (внутрішня, зовнішня). Етап 5. Під час вибору зовнішнього типу мотивації необхідна розробка способів її здійснення для різних типів темпераментів. Етап 6. За внутрішньої мотивації – розробка її способів для різних типів мислення з урахуванням базових знань. Етап 7. Опис послідовності дій викладача і передбачуваної реакції учнів у процесі реалізації мотивації. Етап 8. Перевірка реалізації мети, а також врахування особливостей психофізіологічних процесів під час навчання в розробленій технології.