Географія.Природознавство.Школа(різне)

Географія.Природознавство.Школа(різне)
Географія.Природознавство.Школа(різне)

Загальна кількість переглядів сторінки

Авторські розробки з географії, природознавства та інших предметів. Розробки з різних питань шкільного життя

Архів блогу

суботу, 24 березня 2012 р.

Екологія.Нередаговані конспекти. Частина 2

Тут розміщена частина нередагованих конспектів (що збереглися) з факультативного курсу, який надрукований в цьому блозі.Першу частину конспектів теж знайшов, опублікована на блозі 13 квітня 2012р.
ЕКО 8 БМ 13-14
УМ1. Різноманітність рослинного світу на Землі. Основні групи дикорослих і культурних рослин, тенденції їх змін. Рослинні ресурси Землі. Шляхи розселення рослин. Причини зникнення рослин на Землі
Мета: ознайомити учнів із різноманітністю рослинного світу на Землі, основними групами дикорослих і культурних рослин та тенденціями їх змін, сформувати уявлення про рослинні ресурси Землі, шляхи розселення рослин, про причини зникнення рослин на Землі, виховувати бережливе ставлення до рослинних ресурсів на основі просторового та конкретного уявлення про них.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів, підручник «Біологія» для 7 класу ( В.І. Соболь, 2007, Київ, «Грамота»)
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Розминка. Гра «Знайди пару» ( знайдіть попарно відповідні слова по частині матеріалу попереднього уроку – дослідженню стану місцевих водойм на прикладі Бузького лиману ):
Бузький, каналізаційні, тюлька, водоочисні, глиноземний, морські Порти, завод, споруди, дрібна риба, води, лиман
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Вчитель аналізує результати гри і повідомляє учням, що сьогодні вони розпочинають вивчення нової теми «Рослинний світ, його різноманітність і роль у природі, значення для людини» та те, що учні мають змогу отримати і систематизувати знання не тільки в контексті затвердженої екологічної програми, а і частково повторити і поглибити екологічні знання курсу біології 7 класу.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1. Рослинний світ – це царство Рослин з різноманітними формами організмів – від одноклітинних мікроскопічних рослин ( більшість водоростей ) до високих дерев 100-135 метрів ( евкаліпт, секвойя ).
2. Рослинний світ дуже різноманітний, нараховують понад 500 тисяч сучасних видів рослин .
3. Царство Рослини умовно поділяють на нижчі та вищі рослини. У нижчих тіло ( талом ) не почленоване на органи. Це водорості. Вищі рослини мають органи ( корінь, пагін ), це наземні рослини.
4. Життєві форми вищих рослин: трави, кущі, дерева.
5.Переважна більшість вищих рослин належить до покритонасінних.
6. Дикорослі рослини складають приблизно 90%, культурні більше 10% всіх видів вищих рослин ( 25 тисяч видів ).
7. Культурні рослини: харчові, волокнисті, лікарські, фарбувальні, ефірноолійні, кормові, декоративні тощо. Основну масу рослинних продуктів харчування дають всього приблизно 20 видів. Наприклад, рис – основний продукт харчування 2/3 населення Землі. Походження культурних рослин різноманітне, у більшості випадків вони – результат штучного відбору. Тенденції змін культурних рослин – в напрямках поліпшення споживчих якостей. Перспективною є генна інженерія, хоча вона викликає зараз великі дискусії, причому часто з бездоказовими аргументами з обох сторін.
8. Рослинні ресурси Землі великі, але їхня дикоростуча частина постійно скорочується, зникло багато видів назавжди, а багато видів існують на межі зникнення.
9. Шляхи розселення рослин: самостійно, з вітром та потоками води, за допомогою тварин і людини ( свідомо і несвідомо ).
10. Основними причинами зникнення багатьох рослин на Землі в її історії є природні ( біотичні та абіотичні ) та антропогенні ( вплив людини ). До основних природних чинників належать кліматичні.
На сучасному етапі розвитку Землі і на відносно короткому часовому проміжку вирішальними є антропогенні чинники.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту за допомогою тексту на класній дошці та під диктовку вчителя .
Робота займає також частину ІІ міні – модулю.
ЗП2. Поняття про рослинні угруповання як екосистеми. Природні та антропогенні екосистеми, їх структура, саморегуляція. Порушення саморегуляції і самовідновлення природних угруповань, їх причини. Відмінності між природними і антропогенними екосистемами
Мета: сформувати поняття по темі, допомогти учням усвідомити роль людини в причинах порушень саморегуляції і самовідновлення природних угруповань, знайти відмінності між природними і антропогенними екосистемами.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Екосистеми – це сукупність популяції організмів різних видів, які взаємодіють між собою та із умовами неживої природи.
2. Рослинні угруповання ( фітоценози ) – рослини, які пристосувались до життя на певній території.
3. Фітоценози бувають природні та штучні – антропогенні ( город, поле, парк, сад ).
4. Природні рослинні угруповання: ліси, луки, степи, болота.
5. Біоценоз – сукупність фітоценозу та інших організмів ( тварин, грибів ) в екосистемі.
6. Структура екосистем: 1) існування переважаючих видів; 2) існування супутніх видів; 3) просторове вертикальне розміщення – ярусність.
7. Екосистеми саморегулюються і самовідновлюються, оскільки кожний вид в них займає певну нішу, яку важко зайняти іншим. Але це може відбутися тоді, коли не буде знищено критичну кількість особин виду, які забезпечать самовідновлення чисельності виду.
8. Антропогенні системи без підтримки людини швидко руйнуються, оскільки не витримують конкуренції з боку видів дикої природи. Так, необроблений город швидко заростає бур’янами, які швидко перемагають культурні види.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту.
АП3. Виявлення структури екосистеми ( на прикладі місцевої лісової екосистеми ) .
Мета: на прикладі місцевої екосистеми виявити та дослідити її структуру.
Унаочнення: зошити, топографічна карта Миколаївської області
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
З уроків географії відомо, що лісові екосистеми існують в багатьох природних зонах, в тому числі на межах природних зон. Ці лісові екосистеми сильно відрізняються живою і неживою природою.
Миколаївська область знаходиться повністю в степовій природній зоні. Для неї характерні невеликі штучні ліси, насаджені з метою закріплення піщаних ґрунтів вздовж узбережжя південних річок і лиманів. Є такі ліси і поблизу міста Миколаєва. Оскільки їхній вік становить вже кілька десятків років, то встигли сформуватися штучні лісові екосистеми зі своєю певною структурою. Хоча це структура досить хитка і постійно зазнає антропогенного впливу, її компонентів досить для нашої роботи.
Давайте згадаємо, яка лісова екосистема в районі річки Інгул поблизу села Мішкове – Погорілове, за Корабельним районом вздовж лівого берега Бузького лиману, подібні екосистеми на Кінбурнській косі ( частина їх потрапила в Чорноморський заповідник ).
Піски, місцями дуже бідний піщаний грунт, місцями під захистом лісу почав формуватися тонкий шар грунту. Піщані території прилягають до берегів річок, лиманів, Чорного моря. Річні суми опадів 250 – 300 мм. Клімат помірно континентальний. Ландшафт рівний, місцями вітер утворив невеликі піщані дюни.
Жива природа. Головним біотичним компонентом лісової екосистеми є сосна звичайна, коріння якої глибоко проникає вглиб крізь пісок, який погано утримує воду. Глибоке коріння утримує сосну в грунті. Інших голонасінних хвойних рослин немає. Є інші деревні рослини, які ростуть переважно поблизу галявин , по краям ділянок лісу. Серед них трапляються акації білі, клени, ясені, маслинки вузьколисті ( лохи вузьколисті ), інколи в пониззях, де більше води, дніпровські берези, дика груша. Трапляються невеликі посадки інших дерев, є різні дерев’янисті види рослин у вигляді кущів. Численні види трав’янистої рослинності. В лісовій екосистемі поселилися її незмінні компоненти у вигляді їстівних і неїстівних трубчастих і пластинчатих шапкових грибів. Водяться окремі види ссавців, птахів, плазунів і земноводних.Багато комах. На території Чорноморського біосферного заповідника тваринний світ значно багатший як по кількості видів, так і по чисельності популяцій кожного виду. Структура лісової екосистеми формує відповідні ланцюги живлення.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту за допомогою вчителя
Д. з.: конспект, збір насіння гледичії лісопарку «Дубки»

ЕКО 8 БМ 15-16
ЗП1. Сінокоси, пасовища, ліси, болота – природні екосистеми. Їх використання. Антропогенні зміни природних екосистем ( вирубування лісів, випасання пасовищ, меліорація земель, хімічні забруднення ), їх наслідки. Охорона і раціональне використання природних і антропогенних екосистем.
Мета: ознайомити учнів із природними екосистемами, їх використанням та антропогенними змінами в них, наслідками цих змін, систематизувати знання про охорону і раціональне використання природних і антропогенних екосистем.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів, підручник «Біологія» для 7 класу ( В.І. Соболь, 2007, Київ, «Грамота»)
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Розминка . Прийом « Мікрофон »
1. Що таке екосистеми? ( Екосистеми – це сукупність популяції організмів різних видів, які взаємодіють між собою та із умовами неживої природи.)
2. Які приклади екосистем ви можете назвати на планеті та в межах України?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Вчитель аналізує результати розминки і повідомляє учням, що сьогодні вони продовжують вивчення теми «Рослинний світ, його різноманітність і роль у природі, значення для людини» та те, що учні мають змогу поглиблено вивчити стан природних екосистем .
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1. Екосистеми – це сукупність популяції організмів різних видів, які взаємодіють між собою та із умовами неживої природи.
2. Найбільш характерними природними екосистемами ( зокрема, для України ) є ліси, луки, степи, болота.
3. До антропогенних змін природних екосистем відносяться вирубування лісів, меліорація земель, різноманітні забруднення.
4. Вплив людини на рослинні угруповання може бути прямим ( наприклад, штучні насаджування або пряме винищення рослин ) і непрямим (наприклад, зміни в угрупованнях через зміни в складі повітря).
5. За результатом вплив людини поділяють на позитивний і негативний.
6. Різке зростання впливу людини на рослинні угруповання є в основному наслідком збільшення чисельності населення та зростання промислового виробництва.
7. Основні форми охорони природи в Україні: 1) виявлення видів і угруповань, які потребують охорони ( Червона і Зелена книги ); 2) створення природоохоронної мережі; 3) створення державою природоохоронного законодавства; 4) вирощування, вивчення рослин у ботанічних садах, науково-дослідних установах тощо.
8. Приклади раціонального використання рослинних екосистем: «санітарні» вирубки старих, пошкоджених дерев, загущених територій, викошування на луках певних територій на сіно, випасання худоби в степу, збір ягід біля боліт тощо.
9. Людина повинна бути обережною при спробах акліматизації не характерних для певних територій видів рослин з інших регіонів планети. Вони можуть попасти в досить комфортні умови, що призведе до погіршення умов існування місцевим видам рослин.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту за допомогою тексту на класній дошці та під диктовку вчителя .
ЗП2. Взаємозв’язки між рослинами в екосистемі (конкуренція, хижацтво, паразитизм, мутуалізм) та між рослинами і навколишнім середовищем.
Мета: встановити взаємозв’язки між рослинами в екосистемі (конкуренція, хижацтво, паразитизм, мутуалізм) та між рослинами і навколишнім середовищем, дати відповідні визначення понять
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Між організмами існує внутрішньовидова взаємодія і міжвидова взаємодія. Наприклад, спостерігаються конкурентні взаємозв’язки за ресурси довкілля між особинами одного виду або різних видів. У міжвидовій зваємодії відрізняють негативну ( конкуренція, хижацтво, паразитизм ) і позитивну ( коменсалізм, мутуалізм, кооперація )
2.Конкуренція – боротьба організмів за їжу, житло тощо. Приклад – за рослинну їжу конкурують польові миші, зайці, їжаки, комахи.
3.Хижацтво – однобічне використання, що веде до загибелі об’єкту живлення. Приклади – полювання лисиць за мишами та птахами, птахів за комахами.
4.Паразитизм – однобічне використання із заподіянням шкоди організму хазяїна паразитом. Приклади – паразитичні черви, кровосисні комахи (воші, блохи, кліщі ). Рослини-паразити: повитиця, вовчок, петрів хрест.
5.Коменсалізм – однобічне використання без шкоди для хазяїна.
Приклади – використання чужих нір і гнізд.
6.Мутуалізм – взаємовигідне співжиття організмів різних видів. Приклад – проживання в кишечнику корів одноклітинних інфузорій. Корені багатьох дерев – місцезнаходження деяких шапкових грибів
7.Кооперація – взаємовигідні дії організмів різних видів. Приклад – сигналізація тварин про небезпеку, на яку реагують також тварини інших видів.
8. Виїдання – це форма взаємодії, за якої тваринні організми поїдають рослини.
9. Найпоширенішими формами взаємодії рослин з іншими організмами є мутуалізм і паразитизм.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту.
АП3. Визначення ланцюгів живлення в природних екосистемах ( на прикладі агробіоценозу) .
Мета: на прикладі агробіоценозу встановити взаємозв’язки між рослинами та іншими групами організмів, визначити ланцюги живлення.
Унаочнення: зошити, класна дошка зі схемами
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Рослини à Польові миші à Змії à Хижі птахи
Рослини à Комахи à Птахи à Бродячі коти
Рослини à Комахи à Жаби à Хижі птахи
Рослини à Комахи à Пташки à Хижі птахи
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Кросворд «Забруднення» - до І міні-модулю

1 2

3

4

5
6 7



8

9

10
1-засмічення, пов’язане з підвищенням над природним рівня вмісту радіоактивних речовин ( аварії на атомних електростанціях, випробовування ядерної зброї, неправильна утилізація радіоактивних відходів, видобування і збагачення уранової руди )
2-засмічення, спричинене діяльністю людини ( різноманітне )
3- засмічення, що утворюється внаслідок підвищення шумового природного рівня ( транспорт, підприємства, побут, розважальні заклади і заходи )
4-поява надзвичайно великої кількості мікроорганізмів-забруднювачів ( бактерії, віруси, грибки )
5-засмічення, що виникає внаслідок появи шкідливих хімічних речовин ( побут, промисловість, сільське господарство )
6-засмічення, що з’являється внаслідок зміни електромагнітних властивостей середовища ( антени мобільного зв’язку, радіоантени, телевізійні антени, військові антени, супутники )
7-засмічення агентами, які чинять лише механічний вплив ( тверді комунальні і промислові відходи )
8-порушення природної освітленості, що викликає аномалії в житті тварин і рослин ( нічне освітлення населених пунктів )
9-засмічення агентами, які чинять різний фізичний вплив ( електромагнітний, радіоактивний, тепловий, шумовий )
10-засмічення, що виникає внаслідок зміни температури середовища в бік її зростання ( тепло населених пунктів, підприємств )
Д.з. : конспект

ЕКО 8 БМ 17-18
АП(1-2). Практична робота №4 «Визначення забур’яненості поля, присадибної ділянки».
Мета: сформулювати учням поняття «забур’яненість», скласти елементарну методику її визначення та розв’язати задачу по її визначенню.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Прийом « Інтелектуальна розминка »
1. Що таке поле, присадибна ділянка ? Які ще штучні екосистеми ви знаєте?
2. Які організми можуть бути у вказаних екосистемах ? Що ми називаємо бур’янами?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Вчитель аналізує результати розминки і повідомляє учням, що сьогодні вони завершають вивчення теми «Рослинний світ, його різноманітність і роль у природі, значення для людини» та те, що учні мають змогу в ході практичної роботи виявити взаємозв’язки диких та культурних рослин в штучних екосистемах та їхній вплив на урожайність культурних рослин .
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1. Забур’яненість – це показник наявності бур’янів на одиниці площі ( 1 кв. м ), визначений в умовних балах з врахуванням кількості, шкідливості бур’янів та впливу на зниження врожайності. Вважаємо, що 100 балів забур’яненості знижує врожай на 50% і така кількість бур’янів вже недопустима при вирощуванні культурних рослин, оскільки втрати перевищують прибуток, а при 200 балах урожаю взагалі немає. Відповідну таблицю розміщено нижче.
Бали 200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
Зниження
врожаю, % 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
2. Ми почали роботу зі складання елементарної методики визначення забур’яненності . Очевидно, що для визначення забур’яненності нам треба знати не стільки кількість особин кожного виду бур’янів на певній території, як середню кількість таких особин на 1 квадратний метр. Також необхідно часто враховувати «злісність» кожного виду бур’янів та здатність до співжиття з ними культурних рослин.
Візьмемо для прикладу окремі види бур’янів, характерні для півдня України. Розділимо їх на 4 умовні групи щодо «злісності» і шкідливої дії на культурні рослини. Шкода бур’янів у тому, що вони забирають з ґрунту поживні речовини і воду, глушать своєю присутністю сусідів, а паразити навіть висмоктують з сусідів соки. Складемо таблицю:
Рослини Шкода Коефіцієнт шкоди Кш Забур’яненість Б від 1
особини у балах
Повитиця Паразит, який висмоктує всі соки 4 16
Пирій, осот Багаторічні бур’яни, пронизують густим корінням грунт 3 12
Берізка Багаторічний бур’ян,
обвиває рослини 2 8
Лобода, щириця, амброзія Однорічні високі
бур’яни 2 8
Ромашки, мак дикий Однорічні невисокі
бур’яни 1 4
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Задача. Визначити забур’яненість городу, якщо приблизно на 1 м2 росте 1 повитиця, 3 особини осоту, 2 берізки, 3 лободи, 2 ромашки.
Б=1х16+3х12+2х8+3х8+2х4=100 балів - відповідь
ЗП3. Рослинний і тваринний світ – складова частина біосфери Землі. Взаємозв’язки між тваринами і рослинами в природі. Роль тварин у формуванні рослинних угруповань.
Мета: поглибити знання щодо рослинного і тваринного світів як складових біосфери, встановити взаємозв’язки між тваринами і рослинами в природі та роль тварин у формуванні рослинних угруповань
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біосфера – сфера життя, оболонка земної кулі, в якій зосереджені організми.
2. Рослини і тварини – складові частини біосфери, куди входять також гриби і мікроорганізми (віруси та бактерії).
3. Фауна – сукупність усіх видів тварин певної місцевості.
4.Ареал – територія ( суходіл або водойма ), в межах якої поширені особини певного виду ( або іншої систематичної групи ).
5. Популяція – це сукупність особин виду, які тривалий час мешкають у певній частині його ареалу.
6. Між організмами існує внутрішньовидова взаємодія і міжвидова взаємодія. Наприклад, спостерігаються конкурентні взаємозв’язки за ресурси довкілля між особинами одного виду або різних видів. У міжвидовій взаємодії відрізняють негативну ( конкуренція, хижацтво, паразитизм ) і позитивну ( коменсалізм, мутуалізм, кооперація )
7.Конкуренція – боротьба організмів за їжу, житло тощо. Приклад – за рослинну їжу конкурують польові миші, зайці, їжаки, комахи.
8.Хижацтво – однобічне використання, що веде до загибелі об’єкту живлення. Приклади – полювання лисиць за мишами та птахами, птахів за комахами.
9.Паразитизм – однобічне використання із заподіянням шкоди організму хазяїна паразитом. Приклади – паразитичні черви, кровосисні комахи (воші, блохи, кліщі ). Рослини-паразити: повитиця, вовчок, петрів хрест.
10.Коменсалізм – однобічне використання без шкоди для хазяїна.
Приклади – використання чужих нір і гнізд.
11.Мутуалізм – взаємовигідне співжиття організмів різних видів. Приклад – проживання в кишечнику корів одноклітинних інфузорій. Корені багатьох дерев – місцезнаходження деяких шапкових грибів
12Кооперація – взаємовигідні дії організмів різних видів. Приклад – сигналізація тварин про небезпеку, на яку реагують також тварини інших видів.
13. Виїдання – це форма взаємодії, за якої тваринні організми поїдають рослини.
14. Найпоширенішими формами взаємодії рослин з іншими організмами є мутуалізм і паразитизм.
15. Взаємозв’язки між тваринами і рослинами відносяться до міжвидової взаємодії.
16. Виїдання тваринами рослин чимось схоже на хижацтво, оскільки часто веде до загибелі об’єкту живлення.
17. Якщо тварини оселяються на рослинах, це чимось схоже на коменсалізм, але через велику кількість тварин це може призвести до загибелі рослин. Так, за повідомленнями ЗМІ рибоїдним птахам-бакланам сподобалося жити на рідкісному місцевому виді сосни в кримських заповідниках. Велика кількість посліду цих птахів на деревах призводить до загибелі сосен. Оскільки у цих птахів практично немає ворогів, а люди чомусь не вживають їхнє м'ясо в їжу, виникло незвичайне питання про необхідність відстрілу частини бакланів заради спасіння сосен. Але закони не передбачили подібних ситуацій. Цей приклад – приклад негативного впливу тварин на існування рослинного угруповання. Подібна ситуація виникає також тоді, коли багато копитних тварин витоптує і виїдає рослинність саван, коли зграї коників сарани з’їдають все на своєму шляху, коли гусінь певних комах з’їдає все листя на певних рослинах. Але вплив тварин на рослинні угруповання може бути і позитивним. Так, «зайвих» копитних тварин в савані можуть винищити леви, комах і гусениць поїсти комахоїдні пташки. Тварини несвідомо можуть розносити і садити в нових місцях насіння, ховаючи його в нових місцях або гублячи по дорозі, залишаючи його не перевареним разом з послідом або з шерстю. Так, місцеві граки люблять ласувати горіхами,
розбиваючи їх з висоти об землю. Але по дорозі гублять їх в різних місцях. Жителі сіл знають, що таким чином на городах у них щорічно сходять молоді деревця горіхів і тільки деякі через незнання життя граків дивуються, звідки горіхи беруться на городі.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту.
Д.з. : конспект
ЕКО 8 БМ 19-20
ЗП1. Шкідники і збудники захворювань культурних і свійських тварин.
Мета: дати уявлення учням про шкідників і збудників захворювань тварин та ознайомити учнів на конкретних прикладах про деяких можливих шкідників та деякі можливі випадки захворювань .
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1. Шкідників і збудників захворювань культурних захворювань культурних і свійських тварин дуже багато, як і відповідних пов’язаних зі шкідниками хвороб, якими займається ветеринарна медицина.
2. Значна частина шкідників і збудників хвороб небезпечні і для людини, оскільки з біологічної точки зору тіло людини не відрізняється від тіла тварини, зокрема ссавців.
3. Приведемо приклади тільки деяких шкідників з відповідними хворобами.
1) Паразитичні черви (аскариди, печінковий сисун, ціп’яки) – шкодять організму тварин і людей
2) Отруйні павуки (каракурт, тарантул)
3) Кліщі – висмоктують зі шкіри кров, переносять збудників смертельних хвороб (енцефаліту, хвороби Лайма)
4) Мухи – переносники бактерій-збудників різних хвороб (дизентерія, черевний тиф)
5) Оводи – личинки під шкірою, в носоглотці і кишечнику тварин
6) Комарі – укуси тварин і людей, передача небезпечних хвороб (малярія, енцефаліт) і навіть тонких глистів, видаляти яких можна лише хірургічним шляхом
7) Метелики – шкідники (огнівка псує борошно, міль – шерстяні вироби)
8) Воші – укуси, переносники висипного і поворотного тифу
9) Клоп іксодовий – кровопивця тварин і людей
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту.
ЗП2. Ушкодження культурних рослин шкідниками-паразитами, форми та ознаки. Захист рослин і тварин, методи боротьби із шкідниками (механічний, хімічний, біологічний). Їх вплив на природу.
Мета: поглибити знання щодо ушкоджень рослин шкідниками-паразитами, дати уявлення про методи захисту рослин і тварин і їх вплив на природу.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тварини-шкідники рослин існують давно. Людей найбільше хвилює ушкодження шкідниками культурних рослин (деревини, насіння, плодів) та диких рослин, які людина використовує в народному господарстві. Деякі з типових комах-шкідників півдня України записано нижче. Неважко здогадатися, яка від них шкода по третій колонці. З’єднайте сусідні колонки відповідними лініями:
1. Колорадський жук Сосна
2. Гусінь білана капустяного Стовбури дерев
3. Яблунева міль Соки рослин
4. Сарана Капуста
5. Вовчок ( капустянка) Пшениця, інші злаки
6. Жуки – короїди Яблуня, груша
7. Попелиця Всю підряд зелену рослинність
8. Гессенська муха Коріння городніх рослин
9. Личинка соснового пильщика Картопля, томати
2. Форми ушкодження – виїдання листя, пагонів, коренів, кори, квіток, насіння, плодів тощо.
3. Ознаки ушкодження –відсутність видимих частин рослини, пригнічення росту, зів’ялене листя чи пагони тощо.
4. Існують три основні методи боротьби зі шкідниками: механічний, хімічний, біологічний. Часто вони використовуються в певній комбінації. Так, при вирощуванні картоплі на невеликих городах люди спочатку, до тих пір, доки картопля має невеликий кущик, застосовують механічне збирання вручну колорадських жуків, їх яєць і личинок, азі збільшенням кущів змушені застосовувати хімічний обробіток. Біологічні методи застосовуються переважно на великих полях. Так, за допомогою випускання великої кількості сонечок знищують тлю.
5. Механічний метод боротьби зі шкідниками найбільш безпечний для природи. Хімічний метод найбільш шкідливий. Біологічний метод треба використовувати обережно і після ретельної перевірки на наявність побічних ефектів.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Ознайомлення з видовим складом комах-шкідників саду, парку, городу
Комах-шкідників декоративних та культурних рослин саду, парку, городу дуже багато, про багатьох з них більшість людей навіть не знає. В умовах півдня України доводиться постійно боротися з відомими шкідниками, які масово розмножуються, щоб хоча б знищити чисельність їхніх популяцій. Такий типовий шкідник – американський колорадський жук, який почав з’являтися в Україні на початку 1960-х років, після чого вирощувати пасльонові культури (картоплю, баклажани, томати) без застосування отрутохімікатів стало у нас майже неможливим.
Великої шкоди рослинам завдають не стільки деякі комахи, як їхня гусінь. Наприклад, гусінь білана капустяного знищує хрестоцвіті (капустяні) види рослин.
Гусінь яблуневої молі пошкоджує фруктові дерева, розповзаючись поступово зі своїх павутинних гнізд.
Перелітна сарана здатна до масового розмноження, збирається в зграї, летить на великі відстані, знищуючи всю підряд рослинність на своєму шляху.
Вовчок, або капустянка своїми міцними щелепами ушкоджує підземні частини городніх культур.
Жуки-короїди пошкоджують корок та луб цінних порід дерев, а личинки вусачів та златок живуть в мертвій деревині, знищуючи зрублену для потреб людини деревину.
Шкідлива чорна садова мурашка охороняє і поширює попелиць, солодкими виділеннями яких живиться.
Попелиці живляться соками рослин та переносять збудників вірусних захворювань рослин.
Гесенська муха нищить пшеницю та інші культурні злаки.
Личинки хлібного та соснового пильщиків нищать зернові та інші культурні рослини.
Клоп-черепашка шкідлива висмоктує зернівки злакових культур.
Ушкоджують культурні рослини личинки деяких комарів.
Боротися з комахами-шкідниками бажано з допомогою різних способів, оскільки хімічну отруту небезпечно постійно і часто застосовувати в одному і тому самому місці, до того ж комахи постійно пристосовуються до все більших порцій отрути.
ЗП3. Дощові черви їх роль і значення у ґрунтоутворенні та вплив на урожайність культурних рослин. Молюски – шкідники культурних рослин. Методи боротьби. Кліщі, їх різновиди. Поширення в природі .
Мета: поглибити знання про дощових червів і їх значення у ґрунтоутворенні, їх вплив на урожайність культурних рослин; поглибити знання про молюсків і кліщів.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1.Дощові черви – найпоширеніші представники ґрунтової фауни. Таку назву ці черви дістали через те, що після сильних дощів, коли вода заповнює їхні ходи, вони у значній кількості виповзають на поверхню грунту. Довжина тіла цих тварин становить від 2 до 50 см.
Дощові черви відіграють значну роль у процесах ґрунтоутворення. Вони прокладають у грунті довгі ходи (відомі випадки, коли нірки дощових червів сягали 8 м), які полегшують проникнення повітря та води з розчиненими мінеральними речовинами до кореневої системи рослин. Крім того, вони переробляють органічні речовини (наприклад, рештки рослин) і утворюють сполуки, що підвищують родючість грунту. Дощові черви потребують охорони. Їхня чисельність і видова різноманітність скорочуються внаслідок надмірного використання мінеральних добрив та отрутохімікатів проти шкідників (пестицидів). Один вид дощових червів (ейзенію Гордєєва) занесено до Червоної книги України. Загальна довжина ходів дощових червів під 1 кв. м може становити 8 км, а кількість - кілька мільйонів на гектар, тобто кілька сотень на квадратний метр. Останнім часом дощових черві штучно розводять і переселяють у місця, де їх недостатньо. За їх допомогою створюють спеціальні органічні добрива. Є види дощових вервей, які дуже інтенсивно переробляють органічні рештки рослин, підвищуючи родючість грунту
2.Серед черевоногих молюсків є багато видів, які є шкідниками зернових й овочевих культур, інших культурних рослин. Деякі види не мають черепашки – слимаки. Якщо ділянки рослин (капуста, суниці, виноград) невеликі і не межують з дикорослими рослинами (де теж безліч молюсків), то найкраще щодня їх вручну збирати і знищувати. В інших випадках треба використовувати хімічний метод, але не під час збирання врожаю.
3. Кліщі – дорібні павукоподібні, що об’єднані в декілька рядів. Є серед них такі ( іксодові), які висмоктують зі шкіри кров, переносять збудників смертельних хвороб (енцефаліту, хвороби Лайма). Коростяні кліщі живляться шкірою людини Є шкідники культурних рослин, коморні кліщі, які пошкоджують зерно в зерносховищах. З кліщами борються переважно хімічними методами
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Отруйні тварини природної арени міста Миколаєва
1. Каракурти – смертельно небезпечні
2. Тарантули – є декілька видів
3. Скорпіони – розмір тіла від 1 до 18 см ( в Україні 10 видів )
4. Гусениці
5. Саламандра
6. Гадюка степова
7. Бджоли, джмелі, мурахи
8. Риба маринка ( отруйні ікра та очеревина )
9. Жуки родини наривникові ( у них отруйна кров )
СИНАНТРОПНІ ТВАРИНИ МІСТА МИКОЛАЄВА
Синантропними тваринами є ті, що пристосувалися до життя поруч з людиною : горобці, голуби, граки, бездомні коти та собаки. Серед них трапляються шкідливі для людини: миші, пацюки, таргани, мухи домашні тощо. Шкідлива тварина – сіра ворона. Вона хижак і знищує яйця і пташенят інших птахів Це особливо небажано для рідкісних в нашій місцевості птахів. Д.з. : конспект
ЕКО 8 БМ 21-22
АП(1-2). Практична робота №5 «Вивчення поширення і чисельності дощових червів у різних типах ґрунтів»
Мета: поглибити знання про дощових червів і їх значення у ґрунтоутворенні, їх вплив на урожайність культурних рослин, поширення і можливу чисельність.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1.Дощові черви – найпоширеніші представники ґрунтової фауни. Таку назву ці черви дістали через те, що після сильних дощів, коли вода заповнює їхні ходи, вони у значній кількості виповзають на поверхню грунту. Довжина тіла цих тварин становить від 2 до 50 см, а великих тропічних видів до 2,5 метрів. Австралійський черв’як досягає довжини 3 м. У світі приблизно1500 видів, поширені головним чином в тропіках. Виходять на поверхню вночі, а вдень – під час дощу, коли їхні нірки заливає вола. Харчуються органічними рештками. Дощові черви – їжа багатьох тварин. На чисельність дощових червів впливає також достатня кількість вологи в грунті, але перезволоження для них нейпринятне.
2.Дощові черви відіграють значну роль у процесах ґрунтоутворення. Вони прокладають у грунті довгі ходи (відомі випадки, коли нірки дощових червів сягали глибини 8 м), які полегшують проникнення повітря та води з розчиненими мінеральними речовинами до кореневої системи рослин. Крім того, вони переробляють органічні речовини (наприклад, рештки рослин) і утворюють сполуки, що підвищують родючість грунту. Дощові черви потребують охорони. Їхня чисельність і видова різноманітність скорочуються внаслідок надмірного використання мінеральних добрив та отрутохімікатів проти шкідників (пестицидів). Один вид дощових червів (ейзенію Гордєєва) занесено до Червоної книги України. Загальна довжина ходів дощових червів під 1 кв. м може становити 8 км, а кількість - кілька мільйонів на гектар, тобто кілька сотень на квадратний метр. Останнім часом дощових черві штучно розводять і переселяють у місця, де їх недостатньо. За їх допомогою створюють спеціальні органічні добрива. Є види дощових вервей, які дуже інтенсивно переробляють органічні рештки рослин, підвищуючи родючість грунту Рибалки знають, що черви люблять вологий грунт, багатий органікою з рештками рослин і органічними добривами. Перекопавши тільки поверхневий шар такого грунту, можна з 1 кв. м зібрати десятки вервей. Черви люблять пухкий грунт, куди найкраще проникає повітря. Не випадково через певний період часу в місцях, де був перекопаний грунт, червей більше, ніж у утоптаному грунті поруч, його не перекопували і не збирали вервей. Найкращий грунт – справжній чорнозем, який не втратив свою структуру, чорноземний вологий грунт з домішками піска. На поверхні грунти повинні бути рештки рослин. Хімічні добрива, не говорячи вже про отруту проти шкідників рослин, негативно впливають на чисельність червів. Тому зараз на полі важко накопати червів для рибалки. Найгірший для червів грунт глинистий, в який важко проникає повітря і який дуже твердий при пересиханні; в ньому червам важко утворювати ходи. Цей грунт неродючий, а тому і органічних рештків на ньому менше.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Завдання. Порівняти по даним таблиці приблизну чисельність дощових червів у різних типах грунтів та висловити судження про можливі причини різної кількості червів. Ваше припущення, яка буде чисельність червів в цих прикладах, якщо на поверхні грунту не буде рештків рослин. До речі, викошування стебел рослин під час збору врожаю і прибирання їх з поля катастрофічно знижує якість грунтів і кількість червів в них. Справжнє лихо для грунту і червів – спалювання на полях соломи та інших рослинних решток. На своєму городі рослинні рештки треба просто прикопувати в землю або складати в окрему купу для перегнивання, присипаючи її грунтом та поливаючи водою зверху для прискорення перегнивання. Велику купу цього перегнившого компосту, де можуть зібратися також шкідники городу, можна розкидати по городу під час морозу, щоб шкідники вимерзли.
Грунт Чорнозем з великим вмістом гумусу і органічних решток Чорнозем з середнім вмістом
гумусу і органічних решток Темнокаштановий
грунт з органікою
і органічними
рештками Глинистий грунт з органікою і органічними рештками
Кількість червів на 1 кв. м 500 300 150 50

ЗП3. Тваринний світ – складова частина екосистеми. Розмаїття тваринного світу на Землі й в Україні.
Мета: поглибити знання про тваринний світ як складову частини екосистеми, дати уявлення про розмаїття тваринного світу на Землі і в Україні.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Екосистема – це система взаємопов’язаних популяцій організмів різних видів, які взаємодіють між собою та з умовами неживої природи.
2. Біоценоз – сукупність взаємопов’язаних популяцій різних організмів, які населяють ділянку місцевості з однорідними умовами існування.
3. Біогеоценоз – ділянка місцевості з однорідними умовами життя, населена взаємопов’язаними популяціями різних видів, які об’єднані між собою та з фізичним середовищем існування колообігом речовин та потоками енергії.
4. Екологічна ніша – місце популяції певного виду організмів в екосистемі.
5. Тваринний світ на Землі і зокрема в Україні дуже різноманітний – нині відомо на Землі близько 2 млн. видів тварин. Тварини поширені у повітрі, грунті, прісних і солоних водоймах, на суходолі і у різних кліматичних поясах планети.
6. Тварини живляться переважно готовими органічними речовинами, які вони отримують із довкілля у вигляді їжі (тобто вони гетеротрофні організми). Більшість тварин, на відміну від рослин і грибів, здатні активно рухатися.
7. Одноклітинні організми складаються лише з однієї клітини.
8. Колоніальні організми складаються з групи однакових клітин, сполучених між собою.
9. Багатоклітинні організми складаються з великої кількості клітин, які мають різну будову, виконують різні функції й утворювати тканини.
10. Більша частина видів тварин існує у дикій природі, частину тварин приручено людиною або розводиться нею штучно. На основі деяких видів тварин створено різні породи тварин, наприклад, всі породи собак походять від вовка.
11. В Україні науковими біологічними установами продовжуються пошуки і вивчення ще невідомих дрібних видів тварин. Держава створює природоохоронні території для охорони розмаїття тваринного і рослинного світів.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
ОЗНАЙОМЛЕННЯ З РІЗНОМАНІТНІСТЮ ТА ПРОЦЕСАМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН – ГІДРОБІОНТІВ
Гідробіонти – рослини, тварини і мікроорганізми, які населяють морські і материкові водойми.
Гідробіологія – комплексна біологічна наука, розділ екології, яка вивчає водні екосистеми і компоненти, які їх складають. На початковому етапі розвитку гідробіологія вивчала видовий склад спільнот водних організмів і їх розподіл у зв’язку з умовами існування.
Надалі в гідробіології виокремилися також санітарна, технічна і промислова гідробіології.
Миколаївська область має прісноводні водойми (річки, ставки), морську водойму (Чорне море) і водойми, в яких змішується прісна та морська вода (Бузький та Дніпровський лимани).
Від кількості у воді морської солі в першу чергу залежить різноманітність тварин – гідробіонтів. Одні з них мешкають постійно в морській або прісній воді, інші мігрують між морем і річками.
Найбільш відомі такі види риб: сом, лящ, дикий короп (сазан), краснопірка, карась, тарань, бички, щука, окунь, судак, морський коник, камбала, чорноморська акула катран, шипуватий скат (морська лисиця), хвостокол (морський кіт), чорноморський оселедець. Акліматизовано тихоокеанського пиленгаса, розводять штучно і вирощують в ставках білого амура, карася, коропа, товстолобика.
З ракоподібних відомі рак річковий, краби, креветки, дафнії, циклопи.
З молюсків відомі ставковики, жабурниця, мідія, дрейсена, рапана.
З червів відомі п’явки, прісноводні малощетинкові черви (трубочник) і морські багатощетинкові черви (піскожил).
Кишковопорожнинні: гідри, медузи.
Ссавці – гідробіонти мешкають в Чорному морі: дельфін – білобочка, морська свиня, чорноморська афаліна.
Завдання. Використовуючи свої знання місцевої фауни, записати у три колонки види тварин, які мешкають у водоймах з різною водою.

Прісна вода Морська вода Лиманна вода













Д. з.: конспект
ЕКО 8 БМ 23-24
УМ(1-2). Загальна характеристика екологічних факторів. Абіотичні, біотичні й антропогенні фактори, їх вплив на тваринні організми. Взаємодія екологічних факторів у природі.
Мета: дати загальну характеристику екологічних факторів, поглибити знання про абіотичні, біотичні й антропогенні фактори, їх вплив на тваринні організми, про взаємодію екологічних факторів у природі.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1. Екологічні фактори – це всі чинники довкілля, які впливають на організми та їхні організми.
2. Абіотичні фактори (чинники неживої природи) – це температура, освітленість, вологість, газовий склад повітря, тиск, сольовий склад води, тип грунту. Дія певних факторів може змінюватися на протязі певних проміжків часу.
3. Біотичні фактори – це всі форми взаємного впливу організмів в екосистемі.
4. Антропогенні фактори – це форми діяльності людини, у результаті якої відбуваються зміни у природі як середовищі існування людини.
5. Розглянемо на прикладі, як екологічні фактори середовища існування вплинули на особливості будови відповідних груп організмів (див. таблицю):
Організми Середовище існування як екологічний фактор Особливості будови органів
Водні Вода Спеціальні кінцівки для плавання, органи дихання
Наземні Суходіл Спеціальні кінцівки для пересування, органи дихання
Ґрунтові Ґрунт Форма тіла для пересування в норах; кінцівки та інші органи для риття ґрунту
Паразити Інші організми Спеціальні пристосування в будові організму для проживання і живлення іншими організмами; пристосування циклу розвитку до екологічного середовища
6. Приклади взаємодії екологічних факторів можуть бути різноманітними, розглянемо їх нижче.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Водне середовище + солоність. Різна кількість солі у водах океанів (морів), лиманів, та річок привела до утворення видів водних організмів (насамперед риб і ракоподібних), які надають перевагу виключно морям, лиманам чи річкам або на протязі життя мігрують між цими середовищами з різною солоністю.
2. Повітряне середовище + освітленість. Існує багато видів (насамперед комах і птахів), які надають перевагу активному способу життя вдень або вночі, і , навпаки, відпочинку вночі або вдень.
3. Освітленість + температура. Ці два фактори пов’язані насамперед тим, що основними джерелом тепла і світла найчастіше буває Сонце. Але на температуру впливають також запаси тепла в океанічних течіях, пануючі вітри. Відомо, що є також місця на Землі, які обігріваються місцевими гарячими джерелами.
ЗП3. Вплив людини на розвиток тваринного світу на Землі. Одомашнення тварин. Відмінності між дикими та свійськими тваринами, причини їх виникнення.
Мета: поглибити знання про вплив людини на розвиток тваринного світу на Землі, одомашнення тварин, відмінності між дикими та свійськими тваринами, причини їх виникнення.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вплив людини на розвиток тваринного світу може бути прямим або непрямим – опосередкованим через вплив на всі частини живої і неживої природи.
2. Прямий і непрямий вплив збільшуються на протязі тисячоліть і століть разом із ростом кількості населення. Кількість населення стала загрозою не тільки для вільного розвитку та існування живої природи, а і призводить до вичерпання багатьох запасів неживої природи. Сучасні інтенсивні промислові і сільськогосподарські технології виробництва розраховані на отримання якомога більшої кількості виробів, товарів, продуктів і не розраховані на збереження різноманіття живого світу.
3. Приклади прямого впливу людини на тваринний світ :
- полювання (мисливство, рибна ловля тощо) привело до катастрофічного зменшення кількості тварин і знищення багатьох видів;
- переселення тварин на нові місця буває спеціальним, випадковим і злонавмисним та може мати як позитивні, так і величезні негативні наслідки
- одомашнення (приручення) деяких видів тварин, створення із деяких видів тварин нових порід.
4. Приклади непрямого впливу людини на тваринний світ.
Руйнування середовища життя тваринних організмів:
- при спорудженні населених пунктів, об’єктів господарства;
- при аваріях і катастрофах, забрудненні середовища;
- при руйнуванні людиною ланцюга живлення тваринних організмів, наприклад, при вирубуванні лісів.
5. Приклади свідомого позитивного впливу людини на тваринний світ:
- створення природоохоронних територій;
- проведення екологічної освіти населення із запровадженням нових стандартів у виробництві, формуванням культури споживання;
- заборона і знищення біологічної, хімічної і ядерної зброї;
- перехід на чисті нехімічні біотехнології у сільському господарстві;
- раціональне природокористування, тобто таке використання видів, за якого вони могли б зберігати чисельність популяції на найсприятливішому для себе рівні;
- фінансування наукових програм для вивчення тваринного світу.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Приклади одомашнення тварин.
1.Породи золотих рибок виведено в Китаї із карасів. Короп – одомашнена форма дикого сазана.
2. Одомашнені бджоли та метелики тутового шовкопряда.
3.Найзручнішими до одомашнення із птахів виявилися куроподібні та гусеподібні.
4. Предком домашніх корів був дикий бик тур, що мешкав в Європі, Азії та Північній Африці.
5. Предок домашньої вівці – муфлон з Близького Сходу та Середземномор’я.
6. Предок домашньої кози – гірський козел.
7. Домашні свині виведені з дикого кабана з помірних широт Євразії і Північної Америки.
8. Домашні коні – нащадки степового коня тарпана з Європи.
9. Собаки – нащадки вовка, коти – нащадки диких котів.
10. Виведені породи хутрових звірів для отримання цінного хутра (норка), розводять сріблясто-чорних лисиць, песців, нутрій.
11. Одомашнені північний олень і дикий віслюк.
12. Домашній кролик – нащадок дикого.
13. Віл – кастрований бик для виконання фізичної роботи. Безплідний
14. Мул – гібрид кобили і віслюка (самця). Безплідний.
15. Лошак – гібрид коня (самець) і віслюка (самиця). Безплідний, менш виносливий, ніж мул.
Д. з.: конспект
ЕКО 8 БМ 25-26
ЗП(1-2). Екологічні групи тварин. Поняття про біотичні угруповання. Структура, ознаки, властивості угруповань. Зв’язки між угрупованнями. Загальні екологічні особливості тваринних організмів.
Мета: дати визначення і уявлення про екологічні групи тварин, біотичні утворення, структуру, ознаки, властивості угруповань, встановити можливі в’язки між угрупованнями; визначити загальні екологічні особливості тваринних організмів.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1. Ареал – територія (суходіл або водойма), в межах якої поширені особини певного виду (або іншої систематичної групи).
2. Фауна – сукупність усіх видів тварин певної місцевості.
3. Популяція – це сукупність особин одного виду, які мають спільний генофонд і тривалий час мешкають у певній частині його ареалу.
4. Біоценоз – сукупність взаємопов’язаних популяцій різних організмів, які населяють ділянку місцевості з однорідними умовами існування.
5. Біогеоценоз – ділянка місцевості з однорідними умовами життя, населена взаємопов’язаними популяціями різних видів, які об’єднані між собою та з фізичним середовищем існування коло обігом речовин та потоками енергії.
6. Біотичні угруповання – це сукупність організмів різних видів ( або інших систематичних груп), які мешкають на певних територіях.
7. Екологічна ніша – місце популяції певного виду організмів в екосистемі.
8. Структура, ознаки, властивості різних угруповань різноманітні.
9. Підвид – це сукупність подібних популяцій виду, особини яких відрізняються певними ознаками від інших груп популяцій цього самого виду. Наприклад, вид вуж звичайний утворює 9 підвидів, а гадюка звичайна – 4.
10. Родини – молоді особини з батьками.
11. Колонії – групові поселення тварин.
12. Зграї (сарана, горобці, вовки), стада або табуни – більш-менш постійні групи тварин.
13. Між угрупованнями можуть існувати певні зв’язки. Наприклад, мешканці водойм можуть бути зв’язані ланцюгами живлення з наземними тваринами.
14. Тваринні організми можуть мати загальні екологічні особливості. Наприклад, подібні екологічні особливості можна спостерігати навіть в будові організмів різних видів, які мешкають в одних середовищах. Так, водні організми мають спеціальні кінцівки для плавання і пристосовані до життя у воді органи дихання. Наземні організми різних видів мають подібні кінцівки для пересування. Ґрунтові організми мають пристосовані до пересування в грунті форму тіла, кінцівки та інші органи для риття грунту чи просування в грунті. Певні подібні особливості мають паразити, що мешкають в тілі інших організмів.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Тварини Миколаївської області
Відмітити літерою “ С “ ссавців, літерою “ П “ птахів

1. Ховрах сірий 17.Канюк
2. Жайворонок 18. Бабак
3. Перепілка 19. Лисиця-корсак
4. Тушканчик великий 20. Чайка
5. Полівка сіра 21. Мартин сріблястий
6. Вівсянка 22. Норець
7. Сіра куріпка 23. Качка
8. Хом’ячок сірий 24. Тхір-перев’язка
9. Сліпак 25. Їжак вухатий
10. Дрофа 26. Чапля
11. Степовий журавель 27. Бугай
12. Тхір степовий 28. Заєць-русак
13. Степова мишівка 29. Лисиця
14. Куниця кам’яна 30. Козуля
15. Дикий кролик 31. Єнотовидна собака
16. Степовий орел 32. Дикий кабан

Відмітити літерою “ Р “ риб

Верховодка харіус полоз жовтобрюхий
Щука язь гадюка степова
Лин лящ вуж
Судак сом окунь
Ящірка карась сазан
Жаба чихоня тараня
Білий амур товстолобик пиленгас

В Чорному морі є така риба ( + )

Осетер білуга китова акула
Севрюга скумбрія камбала
Кефаль ставрида кілька
Пилконіс оселедці акула-молот
Катран хамса латимерія

1. Яка, на ваш погляд, екологічно найбільш чиста риба для вживання в їжу:
а) морська б) прісноводна в) риба з центру океану

2. У Чорному морі водяться такі ссавці : ( 4 відповіді )
а) дельфін звичайний б)дельфін афаліна в) дельфін пихтун г) кашалот
д) білочеревий тюлень.
ЗП3. Поняття про популяцію як форму існування різних видів тварин у природі. Чисельність і кількість популяцій.
Мета: поглибити знання про популяцію як форму існування різних видів тварин у природі, про чисельність і кількість популяцій.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Всередині популяції можна виділити більш дрібні підрозділи.
2. Популяції різних видів в одному місці утворюють біоценоз. Кожна популяція має характерні особливості: вона складається з певної кількості особин, має певний просторовий розподіл - певну площу або об’єм (для водяних організмів), характеризується певною густотою ( кількість особин, що припадає на одиницю площі або об’єму), має певну упорядкованість структури.
3. Структура популяції виявляється в певному кількісному співвідношенні особин різного віку, статі, розміру, різних генотипів тощо. Відповідно відрізняють вікову, статеву, розмірну, генетичну та інші структури популяції.
4. Динаміка чисельності популяції у часі визначається співвідношенням показників народжуваності і смертності особин, а також їх імміграції та еміграції. Методи оцінки динаміки чисельності популяцій залучені з демографії. У більшості видів тварин чисельність популяцій більш-менш постійна, але у деяких вона дуже коливається ( хвилі життя).
5. Народжуваність – кількість особин популяції, які народжуються за одиницю часу, смертність – кількість особин, які гинуть за той самий час. Якщо народжуваність перевищує смертність, то приріст чисельності популяції позитивний, якщо ж навпаки – негативний. Якщо народжуваність не зростатиме, а смертність не зменшуватиметься, то популяція може зникнути.
6. кожна популяція характеризується певним співвідношенням самців і самок та складається із особин різного віку. Співвідношення вікових груп має велике значення для виживання популяції.
7. Кількість популяцій одного виду тварин може бути від однієї до великої кількості
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту, продовження виконання завдань по тваринам Миколаївської області.
Д. з.: конспект

ЕКО 8 БМ 27-28
ЗП1. Динамічні зміни в популяції тварин ( ріст популяції, розмноження тварин, виживання, міграції тощо). Взаємодія між популяціями в природі. Управління популяціями.
Мета: дати уявлення про динамічні зміни в популяціях тварин, поглибити знання про взаємодію популяцій в природі, управління популяціями.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1. Популяція – сукупність особин одного виду організмів, що на протязі тривалого часу ( великої кількості поколінь) населяють певну територію навколишнього середовища і певним ізольовані від особин (популяцій) того ж виду.
2. Між особинами популяції відбувається вільне схрещення – панміксія. Групи просторово суміжних популяцій можуть утворювати географічну расу – підвид.
3. Динаміку генетичного складу популяції, її чисельності і структури, обміну речовин і енергії між популяцією і середовищем вивчають популяційна генетика, популяційна екологія і біогеоценологія. Всередині популяцій відбувається мутаційний процес на рівні генів, дрейф генів та зовні невидимі процеси. Популяції в дикій природі існують досить ізольовано, що не виключає взаємодії між ними як випадкове, та і результаті змін умов довкілля з пересіканням територій популяцій.
4. Динаміка чисельності популяції у часі визначається співвідношенням показників народжуваності і смертності особин, а також їх імміграції та еміграції. Методи оцінки динаміки чисельності популяцій залучені з демографії. У більшості видів тварин чисельність популяцій більш-менш постійна, але у деяких вона дуже коливається ( хвилі життя).
5. Народжуваність – кількість особин популяції, які народжуються за одиницю часу, смертність – кількість особин, які гинуть за той самий час. Якщо народжуваність перевищує смертність, то приріст чисельності популяції позитивний, якщо ж навпаки – негативний. Якщо народжуваність не зростатиме, а смертність не зменшуватиметься, то популяція може зникнути.
6. Кожна популяція характеризується певним співвідношенням самців і самок та складається із особин різного віку. Співвідношення вікових груп має велике значення для виживання популяції.
7. Кількість популяцій одного виду тварин може бути від однієї до великої кількості.
8. В результаті широкого освоєння земель людиною постраждало безліч видів організмів. Після анексії людиною ареалів диких видів організмів люди так чи інакше перейшли до свідомого управління популяціями. Інколи в результаті цього залишалися екологічні ніші для існування диких тварин, інколи вони зникали повністю, були і інші варіанти. Так, коли в Австралії англійці стали вирощувати цукрову тростину, з’явилися жуки-шкідники. Тоді було в Австралію завезено кілька десятків пар отруйних великих жаб з метою знищення жуків. Але жабам дуже сподобалося в Австралії і вони почали плодитися та знищувати все живе на своєму шляху, сіючи навколо себе отруту. Ці жаби забирають їжу навіть у собак біля осель і собаки їх бояться через їхню отруту. Їх бояться люди і безжалісно знищують, але отруйних жаб стало занадто багато і вони продовжують плодитися на полях поруч з водою.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту та розв’язування кросворду «Популяції».
1

2
3
4

5
6

7



1. Загальна кількість особин на території.
2. Різниця між народжуваністю і смертністю.
3. Відмінність особин за ХХ і ХY хромосомами.
4. Територія, яку займає вид.
5. Середня кількість особин на одиниці площі.
6. Число нових особин, які з’явилися за одиницю часу.
7. Число особин, які померли за одиницю часу.
АП(2-3). Практична робота №6 «Вивчення видового складу комах-шкідників саду(парку)».
Мета: ознайомитися з видовим складом найбільш поширених комах – шкідників саду, парку, городу в умовах півдня України.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Комах-шкідників декоративних та культурних рослин саду, парку, городу дуже багато, про багатьох з них більшість людей навіть не знає. В умовах півдня України доводиться постійно боротися з відомими шкідниками, які масово розмножуються, щоб хоча б знищити чисельність їхніх популяцій. Такий типовий шкідник – американський колорадський жук, який почав з’являтися в Україні на початку 1960-х років, після чого вирощувати пасльонові культури (картоплю, баклажани, томати) без застосування отрутохімікатів стало у нас майже неможливим.
Великої шкоди рослинам завдають не стільки деякі комахи, як їхня гусінь. Наприклад, гусінь білана капустяного знищує хрестоцвіті (капустяні) види рослин.
Гусінь яблуневої молі пошкоджує фруктові дерева, розповзаючись поступово зі своїх павутинних гнізд.
Перелітна сарана здатна до масового розмноження, збирається в зграї, летить на великі відстані, знищуючи всю підряд рослинність на своєму шляху.
Вовчок, або капустянка своїми міцними щелепами ушкоджує підземні частини городніх культур.
Жуки-короїди пошкоджують корок та луб цінних порід дерев, а личинки вусачів та златок живуть в мертвій деревині, знищуючи зрублену для потреб людини деревину.
Шкідлива чорна садова мурашка охороняє і поширює попелиць, солодкими виділеннями яких живиться.
Попелиці живляться соками рослин та переносять збудників вірусних захворювань рослин.
Гессенська муха нищить пшеницю та інші культурні злаки.
Личинки хлібного та соснового пильщиків нищать зернові та інші культурні рослини.
Клоп-черепашка шкідлива висмоктує зернівки злакових культур.
Ушкоджують культурні рослини личинки деяких комарів.
Боротися з комахами-шкідниками бажано з допомогою різних способів, оскільки хімічну отруту небезпечно постійно і часто застосовувати в одному і тому самому місці, до того ж комахи постійно пристосовуються до все більших порцій отрути.

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
Д. з.: конспект
ЕКО 8 БМ 29-30
ЗП1. Поняття про структуру і динаміку екосистеми. Біотичний компонент екосистеми. Надходження енергії до екосистеми. Значення енергії.
Мета: сформувати поняття про структуру і динаміку екосистеми, біотичний компонент екосистеми, дати уявлення про надходження енергії до екосистеми і значення енергії.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1. Екосистема – єдиний природний комплекс, утворений живими організмами й середовищем, в якому вони існують і де всі компоненти тісно пов’язані обміном речовин, енергії і інформації.
2. За уявленнями деяких вчених не всяка комбінація життя – середовище є екосистемою, а лише стабільне середовище з чітким функціонуванням внутрішнього кругообігу речовин.
3. Динаміку генетичного складу популяції, її чисельності і структури, обміну речовин і енергії між популяцією і середовищем вивчають популяційна генетика, популяційна екологія і біогеоценологія. Всередині популяцій відбувається мутаційний процес на рівні генів, дрейф генів та зовні невидимі процеси. Популяції в дикій природі існують досить ізольовано, що не виключає взаємодії між ними як випадкове, та і результаті змін умов довкілля з пересіканням територій популяцій.
4. Динаміка чисельності популяції у часі визначається співвідношенням показників народжуваності і смертності особин, а також їх імміграції та еміграції. Методи оцінки динаміки чисельності популяцій залучені з демографії. У більшості видів тварин чисельність популяцій більш-менш постійна, але у деяких вона дуже коливається ( хвилі життя).
5. Народжуваність – кількість особин популяції, які народжуються за одиницю часу, смертність – кількість особин, які гинуть за той самий час. Якщо народжуваність перевищує смертність, то приріст чисельності популяції позитивний, якщо ж навпаки – негативний. Якщо народжуваність не зростатиме, а смертність не зменшуватиметься, то популяція може зникнути.
6. Кожна популяція характеризується певним співвідношенням самців і самок та складається із особин різного віку. Співвідношення вікових груп має велике значення для виживання популяції.
7. Кількість популяцій одного виду тварин може бути від однієї до великої кількості.
8. Біотичний компонент екосистеми – це її складова частина у вигляді якогось виду організмів або органічної речовини, створеної цим видом. Наприклад, компонентами степової екосистеми є ковила, зайці, комахи, пилок квіткових рослин.
9. Біоценоз – взаємозв’язана сукупність мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин, що населяють більш-менш однорідну ділянку суходолу чи водойми й характеризуються певними відносинами між собою й адаптацією з довкіллям.
10. Екосистема характеризується видовим складом, чисельністю організмів, що до неї входять, біомасою, співвідношенням різних груп організмів, інтенсивністю процесів продукування і деструкції органічних речовин.
11. Біомаса – кількість живої речовини будь-яких живих істот, виражена в одиницях маси на одиницю площі.
12. Для успішного функціонування біотичних компонентів екосистеми необхідне постійне надходження до неї енергії як світла, так і накопичення екосистемою енергії в органічних речовинах, створених організмами. Завдяки накопиченню енергії організми можуть переживати тимчасові несприятливі умови довкілля, завдяки цьому існує безліч видів живих організмів, які передають її один одному по ланцюгам живлення.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Розглянемо, яким чином в екосистемах постійно відбуваються зміни. Одні зміни відбуваються поступово. Інші наступають миттєво в результаті катастрофічних явищ. Наука про викопні види рослин і тварин дає багато інформації про величезні зміни екосистем і біоценозів на Землі протягом її історії. Основними причинами змін були зміни клімату. Висловлюються і інші гіпотези. Наприклад, одна із гіпотез про загибель динозаврів пов’язана з попаданням на Землю астероїда чи великих метеоритів. Зміни в екосистемах можуть бути також штучні. Наприклад, природна екосистема басейну Дніпра практично зруйнована спорудженими на території України шістьма греблями гідроелектростанцій. Річка перетворилася в каскад водосховищ, які затопили значні території суходолу.
Ознаками зміни в екосистемі може бути зміна чисельності популяцій різних видів організмів в більшу або меншу сторону, зникнення або поява нових видів організмів. Наприклад, в каскад дніпровських водосховищ не можуть потрапити нерестові риби з моря і лиману, оскільки вони не
можуть подолати високі греблі. Зате в Каховському водосховищі з’явилася своя прісноводна тюлька та розмножується літом велика кількість ціанобактерій, які створюють у воді задуху для риб.
ЗП(2-3). Поняття про ланцюги живлення в природних угрупованнях. Трофічні рівні. Міжвидова взаємодія (негативна конкуренція, хижацтво, паразитизм; позитивна: коменсалізм, мутуалізм, кооперація і ін.).
Мета: сформувати в учнів поняття про ланцюги живлення в природних угрупованнях, трофічні рівні та міжвидову взаємодію.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ланцюг живлення – взаємовідносини між організмами через які в екосистемі проходить трансформація речовин і енергії; групи особин ( бактерії, гриби, рослини і тварини ), зв’язані між собою відношенням їжа – споживач. В ланцюгах живлення звичайно 4 – 5 ланок ( по кількості видів організмів ) Ланцюги живлення утворюють трофічні сітки ( або павутину ).
Приклад пасовищного ланцюга живлення

Зелені à Рослиноїдні à Дрібні à Змії à Хижі птахи
рослини тварини пташки ( гадюка ) ( сова )
( сарана ) ( синичка )

2. Трофічний рівень – сукупність організмів, об’єднаних типом харчування. Уявлення про трофічний рівень дозволяє зрозуміти динаміку потока енергії. Автотрофні організми ( переважно зелені рослини ) займають перший трофічний рівень ( продуценти ), рослиноїдні тварини – другий, хижаки, які харчуються рослиноїдними тваринами – третій, другорядні хижаки – четвертий. Організми різних ланцюгів живлення ( трофічних ланцюгів) які отримують їжу через рівну кількість ланок в трофічному ланцюгу, знаходяться на одному трофічному рівні. Так, корова і жук довгоносик знаходяться на другому рівні, бо їдять люцерну. Пояснимо наступний ланцюг живлення
Люцерна à Телята à Хлопець
Хлопець вагою 48 кг на протязі року може з’їсти 4,5 телят вагою 1035 кг, якщо буде харчуватися тільки ними, а для вигодовування чотирьох з половиною телят необхідно 4 гектари люцерни
( 20000000 рослин ) вагою 8211 кг.
3. Питання міжвидової взаємодії ми детально розглянули на попередніх уроках.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
Д. з.: конспект
ЕКО 8 БМ 31-32
ЗП1. Кругообіг речовин в екосистемах. Зміни в екосистемах, їх причини, ознаки ( заміна одного біоценозу іншим ).
Мета: дати уявлення про кругообіг речовин в екосистемах, (1-2). зміни в екосистемах,(1-2). . їх причини та ознаки.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
В екосистемах відбувається постійний обмін речовинами між живою і неживою природою, а також обмін і передача речовин всередині живої природи. Автотрофні організми ( переважно зелені рослини ) займають перший трофічний рівень і є продуцентами. Вони беруть з неживої природи основну масу неорганічних речовин і створюють з них органічні. Далі органічні речовини рослин як їжа поступають до організмів рослиноїдних тварин, де трансформуються на інші. На третьому і четвертому рівнях хижаки трансформують знову органічні речовини. Організми всіх трофічних рівнів використовують з неживої природи такі прості речовини як вода та повітря – суміш відомих газів. Одночасно рештки організмів та продуктів життєдіяльності після доїдання дрібними організмами та бактеріями поступають в неживу природу. Приклад – утворення крейди в стародавніх морях з черепашок форамініфер і радіолярій.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
ВИЯВЛЕННЯ ТА ВИВЧЕННЯ ЗМІНИ ВИДІВ З ЧАСОМ У РІЗНИХ екосистемах на прикладі ПРИРОДНИХ ФІТОЦЕНОЗІВ
Фітоценоз – рослинне угрупування ; сукупність рослин на відносно однорідній ділянці земної поверхні. Порівняємо фітоценози цілинного степу і сучасного поля, яке більш – менш постійно обробляється. Ділянки цілинного степу зустрічаються зараз тільки в заповідниках. Для цілини характерна різноманітність видів рослин. Оскільки земля не ореться, переважають рослини, які своїм корінням закріпляють верхній дерновий шар ґрунту. Серед них багато злакових рослин, наприклад, ковила. На відміну від цілини поле ореться і дерновий шар руйнується. Це є дуже зручним для бур’янових рослин, яким важно рости на дерновому ґрунті. До них відносяться щириця, лобода, інші однорічні рослини. Люди намагаються механічним і хімічним способами знищити на полі всі дикоростучі рослини і природний фітоценоз замінити на штучний, як правило, з однієї культурної рослини. Найбільше дикоростучих рослин по краям полів, вздовж доріг, в місцях, незручних для механічної обробки ґрунту.
АП(2-3). Практична робота №7 «Визначення ланцюгів живлення в природних екосистемах».
Мета: ознайомитися з прикладами ланцюгів живлення та визначити ланцюги живлення в природних екосистемах.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ланцюг живлення – взаємовідносини між організмами через які в екосистемі проходить трансформація речовин і енергії; групи особин ( бактерії, гриби, рослини і тварини ), зв’язані між собою відношенням їжа – споживач. В ланцюгах живлення звичайно 4 – 5 ланок ( по кількості видів організмів ) Ланцюги живлення утворюють трофічні сітки ( або павутину ).
2. Розглянемо лісову екосистему на околицях міста Миколаєва.
- З уроків географії відомо, що лісові екосистеми існують в багатьох природних зонах, в тому числі на межах природних зон. Ці лісові екосистеми сильно відрізняються живою і неживою природою.
- Миколаївська область знаходиться повністю в степовій природній зоні. Для неї характерні невеликі штучні ліси, насаджені з метою закріплення піщаних ґрунтів вздовж узбережжя південних річок і лиманів. Є такі ліси і поблизу міста Миколаєва. Оскільки їхній вік становить вже кілька десятків років, то встигли сформуватися штучні лісові екосистеми зі своєю певною структурою. Хоча це структура досить хитка і постійно зазнає антропогенного впливу, її компонентів досить для нашої роботи.
- Давайте згадаємо, яка лісова екосистема в районі річки Інгул поблизу села Мішкове – Погорілове, за Корабельним районом вздовж лівого берега Бузького лиману, подібні екосистеми на Кінбурнській косі ( частина їх потрапила в Чорноморський заповідник ).
- Піски, місцями дуже бідний піщаний грунт, місцями під захистом лісу почав формуватися тонкий шар грунту. Піщані території прилягають до берегів річок, лиманів, Чорного моря. Річні суми опадів 250 – 300 мм. Клімат помірно континентальний. Ландшафт рівний, місцями вітер утворив невеликі піщані дюни.

- Жива природа. Головним біотичним компонентом лісової екосистеми є сосна звичайна, коріння якої глибоко проникає вглиб крізь пісок, який погано утримує воду. Глибоке коріння утримує сосну в грунті. Інших голонасінних хвойних рослин немає. Є інші деревні рослини, які ростуть переважно поблизу галявин , по краям ділянок лісу. Серед них трапляються акації білі, клени, ясені, маслинки вузьколисті ( лохи вузьколисті ), інколи в пониззях, де більше води, дніпровські берези, дика груша. Трапляються невеликі посадки інших дерев, є різні дерев’янисті види рослин у вигляді кущів. Численні види трав’янистої рослинності. В лісовій екосистемі поселилися її незмінні компоненти у вигляді їстівних і неїстівних трубчастих і пластинчатих шапкових грибів. Водяться окремі види ссавців, птахів, плазунів і земноводних. Багато комах. На території Чорноморського біосферного заповідника тваринний світ значно багатший як по кількості видів, так і по чисельності популяцій кожного виду. Структура лісової екосистеми формує відповідні ланцюги живлення.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1.Складання ланцюгів живлення.
Приклад пасовищного ланцюга живлення
Зелені à Рослиноїдні à Дрібні à Змії à Хижі птахи
рослини тварини пташки ( гадюка ) ( сова )
( сарана ) ( синичка )

Рослини à Польові миші à Змії à Хижі птахи
Рослини à Комахи à Птахи à Бродячі коти
Рослини à Комахи à Жаби à Хижі птахи
Рослини à Комахи à Пташки à Хижі птахи
2.Складання опорного конспекту
Д. з.: конспект
ЕКО 8 БМ 33-34
ЗП1. Вимирання тваринного світу на Землі, його причини, наслідки. Заходи з охорони тваринного світу в Україні.
Мета: дослідити вимирання тваринного світу на Землі, виявити його причини і наслідки, ознайомитися із заходами з охорони тваринного світу в Україні.
Унаочнення: зошити, дошка з частиною конспекту матеріалу по темі для учнів
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель перевіряє наявність в учнів зошитів для конспекту матеріалу уроку. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Бесіда-розповідь учителя.
1.Становище тваринного світу на Землі дуже складне, він вимирає кількісно як по кількості видів, так і по кількості особин в кожному виді. Вже неможливо відновити багато видів тварин, які були раніше характерними для багатьох екосистем. Основна причина цьому – перенаселення Землі людьми як біологічним видом та його хижацьке ставлення до природи. Незважаючи на те, що людина називає себе єдиним розумним біологічним видом, її дії часто свідчать про інше. Наслідком вимирання тваринного світу Землі стає те, що людина може опинитися в екологічній пустелі зі збідненим генофондом рослин і тварин.
2.Міжнародні організації розробляють правові норми охорони природи, в тому числі охорони тварин. Багато країн підписують добровільно відповідні міжнародні документи, створюють на своїх територіях природоохоронні території. Прикладом узгоджених дій є обмеження промислу диких тварин, зокрема риби, введення обмежувальних квот і повна заборона на промисел деяких видів тварин.
3.В Україні теж здійснюються заходи з охорони тваринного світу. Підтримуються природоохоронні території, збільшується їхня кількість. Розширюється просвітницька робота. Екологія як предмет вивчається у багатьох вищих навчальних закладах і у школах.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
ВИЯВЛЕННЯ РІДКІСНИХ ТА ЗНИКАЮЧИХ ТВАРИН
ДОСЛІДЖУВАНОЇ МІСЦЕВОСТІ (МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Ємуранчик, хорьок степовий, перев’язка, сліпиш піщаний, стерлядь, судак морський, білуга чорноморська, осетер атлантичний, вирезуб, гага, огар, орел – карлик, балобан, дрофа, лебідь – шипун, фазан, видра, сіра чапля, ондатра, норка, гадюка степова.

ЗП(2-3). Роль екологічних знань в охороні природи. Заповідна справа та її значення. Організація та розвиток заповідної справи в Україні.
Мета: розкрити роль екологічних знань в охороні природи, дати знання про заповідну справу та її значення, організацію та розвиток заповідної справи в Україні.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пересічному громадянину часто важко розібратися в екологічних проблемах, які незалежно від бажання людини думати над ними торкаються його повсякденного життя.
2. Екологічна політика країн, які намагаються позиціонувати себе цивілізованими, ґрунтується на комплексі взаємопов’язаних принципів, серед яких важливе місце посідає рівень екологічної культури населення і активна участь громадськості в природоохоронній діяльності, основою яких є екологічні знання. Про недостатній рівень екологічних знань свідчать такі приклади, як стандартне критиканство атомної енергетики в той час, коли запаси «зручних» енергоносіїв з нафти і газу у світі вичерпуються і країни потрапляють в ситуації торгово-економічних газових і нафтових воєн. Продавці традиційних енергоносіїв не зацікавлені в розробці нових технологій, застосування яких може замінити використання без повернення назад в природу невідновлювальних природних ресурсів на зразок нафти чи газу. Цікаво, що земельні ресурси України є базою для впровадження технологій з відновлювальними природними ресурсами. Так, паливо для двигунів у вигляді технічного спирту та біоетанолу можна виробляти з багатьох рослин, які ростуть в Україні. Не випадково зростають останнім часом посіви ріпаку для виробництва біоетанолу. Його використання може замінити традиційне дизельне паливо для сільськогосподарських машин. А в Бразилії вже багато років в двигуни заливають технічний спирт з цукрової тростини. Цукровий буряк України порівняно дорогий з цукровою тростиною, але треба мати на увазі, що при чергових скачках цін на нафтопродукти може прийти час, коли стане вигідним використанням також технічного спирту з буряків.
3. В США останнім часом ставиться завдання взяти за базу енергетичної незалежності електричну мережу, до якої будуть включатися електроенергія з різноманітних джерел – від вітрових електростанцій і сонячних батарей до атомних електростанцій. Одночасно ставиться завдання встановити на автомобілі електродвигуни з електричними акумуляторами та забезпечити мережу доріг електричними заправками.
4. Традиційно розвивається в світі і в Україні заповідна справа, основним завданням якої є збереження генофонду Землі і максимально великої кількості видів організмів. За роки незалежності число заповідників в Україні набагато збільшилося. Місцеві органи влади постійно вносять свої пропозиції щодо розвитку заповідних територій. Відповідні території можна знайти в атласах з географії та в підручниках з географії України.
5. Екологію як предмет вивчають учні шкіл та вищих навчальних закладів, багато людей обирають екологію своїм фахом. В Миколаєві спеціалістів-екологів готують в деяких вищих навчальних закладах.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Складання опорного конспекту
Д. з.: конспект

1 коментар:

  1. Я Артур Борис, житель / громадянин Республіки Росія. Мені 52 роки, я підприємець / бізнесмен. Одного разу у мене були труднощі з фінансуванням мого проекту / бізнесу, якби не добрий друг, який познайомив мене з містером Бенджаміном Лі, щоб отримати позику на суму 250 000 доларів США у його компанії. Коли я зв’язався з ними, пішло лише п’ять робочих днів, щоб завершити процес кредитування та перевести його на мій рахунок. Навіть маючи погану кредитну історію, вони все одно пропонують вам свої послуги. Вони також пропонують усі види позик, такі як кредити на бізнес, житло, особисті позики, автокредитування. Я не знаю, як подякувати їм за те, що вони зробили для мене, але Бог винагородить їх згідно зі своїм багатством у славі. Якщо вам потрібна термінова фінансова допомога, зв’яжіться з ними сьогодні електронною поштою 247officedept@gmail.com Інформація про WhatsApp ... + 1-989-394-3740

    ВідповістиВидалити

Вітаю відвідувачів блогу

Матеріали блогу допоможуть вчителям і учням.Частина з них є фактично посібниками для вчителів, частину можуть використовувати учні. Можливі дрібні помилки чи дрібні недоробки, які будуть коригуватися при повторному читанні. Прохання дотримуватися авторських прав і у разі публічного використання матеріалів блогу робити посилання на назву блогу і автора. Якщо ви тут вперше і не можете зорієнтуватися, переходьте на головну сторінку, а на ній є також архів блогу. Користуйтеся також чорними трикутниками в архіві для орієнтації по сторінках.

Прихильники