Формування компетентностей майбутнього випускника школи на уроках географії

Формування компетентностей майбутнього випускника школи на уроках географії

Сучасному випускнику для повноцінного поняття в сучасному світі одних предметних знань мало. Традиційною метою шкільної освіти бул засвоєння певного набору знань, вмінь і навичок. Але для вирішення сучасних життєвих і професійних проблем необхідні нові якості, для позначення яких вживаються поняття «компетенції» і «компетентності».
Необхідно створити умови для оволодіння випускником комплексом компетенцій, який забезпечить здатність випускника до виживання і стійкої життєдіяльності в умовах сучасного багатофакторного соціально-політичного, ринково-економічного, інформаційно і комунікативно насиченого простору [1].
З розширенням знань про Землю географія перетворилася на цілісну систему наук, що вивчають нашу планету. При цьому географія має два великих розділи географічних наук фізичної географії та економічно-соціальної географії.
Ще до ХІХ ст. географія була описовою наукою і давала відповіді на запитання що? де? коли? Сьогодні вона вже відповідає на запитання чому? через що? як?
Серед предметів, які учні вивчають в школі, географія один з найкращих для формування компетентностей майбутнього випускника школи, оскільки цьому сприяє специфіка різноманітного матеріалу предмету (від вивчення окремих конкретних компонентів місцевості до вивчення глобальних проблем людства) і різноманітного обладнання та унаочнення для його вивчення (від підручника і карти до електронних носіїв і глобальної мережі Інтернет).
Компетентність – володіння людиною сукупністю знань, вмінь, навичок, способів діяльності, досвіду творчої діяльності, досвіду особистого саморозвитку, включаючи його особистісне відношення до предмету діяльності.
Компетенція – готовність використовувати засвоєні знання, вміння і способи діяльності в реальному житті для вирішення практичних задач.
Сучасний вчитель повинен використовувати педагогічні технології, які є послідовною системою дій, пов’язаних з вирішенням педагогічних задач.
Технологія – сукупність форм, методів, прийомів і засобів, які застосовуються в будь-якій діяльності.
Методика – використання комплексу методів і прийомів навчання і виховання для досягнення певних цілей навчання.
На сучасних учнів спрямовані такі потоки інформації:
1) наочні (карти, схеми, макети);
2) письмові (підручники, друковані тести);
3) нові інформаційні технології (СД-диски, Інтернет);
4) усні (мова вчителя, однокласників, інформаційні повідомлення: ТБ, радіо).
Нові інформаційні технології дозволяють сучасним учням:
1) розширити інформаційний простір;
2) збільшити швидкість пошуку інформації;
3) інтенсифікувати обробку отриманої інформації.
Для формування інформаційно-комунікативної компетентності при вивченні географії може допомогти технологія особистісно орієнтованого навчання, яка зорієнтована на формування активної позиції людини.
Найбільш відомі принципи особистісно орієнтованого уроку є:
1) Використання суб’єктивного досвіду дитини і надання їй свободи вибору при виконанні завдань, розв’язанні задач, стимулювання до самостійного вибору і використання найбільш важливих для нього способів обробки навчального матеріалу з врахуванням різноманітності йог типів, видів і форм;
2) Накопичення знань, вмінь і навичок не в якості самоцілі (кінцевого результату), а важливого засобу реалізації дитячої творчості;
3) Забезпечення на уроці особистісно значущого емоційного контакту вчителя і учнів на основі співробітництва, мотивації досягнення успіху не тільки через аналіз результату, але і процесу його досягнення.
Наприклад, на уроках природознавства і географії ще в 5-6 класах практичну роботу по веденню календаря погоди можна виконувати різними способами з використанням вступного або періодичного пояснення вчителя, суб’єктивного досвіду дітей та зі свободою вибору способу при виконанні завдань. Якщо раніше існував практично один спосіб ведення роботи з визначенням показників погоди елементарними приладами і візуально дома та в школі, то зараз можна використовувати показник погоди з певних телевізійних каналів або вибирати ці показники з архівів погодних сайтів. Зокрема, за посиланням «Архів погоди в Миколаєві» учні знаходять необхідні для календаря показники за будь-який день.
Ще одна технологія, яку можна використати на уроках – технологія критичного мислення. З її допомогою учні навчаються виробляти свій погляд на речі, бачити іншу чужу думку, виробляти комунікативні навики спілкування, поважати різні точки зору. Використання такої технології особливо ефективні при проведенні рефлексії навчального мислення.
Ця технологія сприяє розвитку здатності учнів досліджувати і обдумувати факти, події, оволодівати навиками пошуку, обробки і систематизації інформації, переводу матеріалу з однієї знакової системи в іншу (тест, таблиця, схема, карта).
Так, при вивченні в 7-му і 8-му класах часових поясів учні аналізують отримані знання і відповідають на питання щодо позитивних і негативних моментів для населення і господарства при адміністративних рішеннях щодо змін часу на певній території вперед чи назад проти світового поясного.
Ще одна технологія – особистісно-орієнтованого навчання – навчальна гра. Вона повністю відповідає задачам формування інформаційно-комунікативної компенсації завдяки тому, що:
1) в процесі гри учні оволодівають досвідом діяльності, який подібний до того, який вони отримували б в дійсності;
2) навчальна гра дозволяє самому вирішувати важкі проблеми, а не лише бути спостерігачем;
3) ігри створюють більш високу можливість переносу знань і досвіду з навчальної ситуації в реальну;
4) навчальні ігри забезпечують середовище, яка вимагає від учнів термінового реагування.
Навчальна гра дозволяє не тільки підвищити інтерес учнів до тем, що вивчаються, а і відпрацьовувати навички поведінки відповідно до певної ситуації.
Технологія навчальної ділової гри – педагогічне моделювання різноманітних управлінських і виробничих ситуацій з метою навчання окремих учнів і груп прийняттю рішень. При цьому тема уроку вивчається в формі ділової гри. Наприклад, тему «Прогноз погоди» можна розкрити в формі ділової гри [2]. Ця форма проведення уроку дозволяє розвивати у учнів навики аналізувати і робити висновки, аргументовано викладати і відстоювати свою позицію.
Ще однією цікавою формою ділової гри є засідання експертних груп. Вчитель формує перед ними проблемну ситуацію з кількох питань.
Кожна група є певною експертною комісією по певним напрямкам. Підсумком роботи кожної групи є визначення мотивації кожної з груп. Вони доповідають свої точки зору в загальній дискусії.
Проведення ділової гри забезпечує:
1) Детальний розгляд ситуації;
2) Розвиток вміння дискутувати, захищати свою думку перед опонентами;
3) Розвиток ораторських здібностей;
4) Формування вміння у школярів показувати повагу і коректність до інших сторін, незважаючи на конфліктність інтересів.
Як прийоми формування комунікативної компетентності, що дозволяють організувати обмін думками, можна виділити такі: «круглий стіл», «судове засідання», «засідання експертної групи», «дискусія». Зокрема, дискусія може йти за формулою:
П – позиція (я вважаю, що…);
А - аргументи на доказ (тому що…);
П – приклад, факти на доказ (наприклад,…);
Н – наслідок, висновок (а тому …).
Окремо можна зупинитися на тестових завданнях, які поширилися на всі усні предмети як більш об’єктивний і чесний спосіб оцінювання знань, особливо в жорстких конкурсних умовах вступу у ВНЗ. Правильно складені тести мають вчити майбутнього випускника аналізувати масив вивченого матеріалу. В реальності життя подібна ситуація виникає часто, і проблема вирішується подібним чином – вибирається більш логічний з певних міркувань варіант вирішення актуального питання.
Застосування інтегративного підходу в навчанні направлене на розвиток у учнів інтегративного мислення . учень порівнює, думає про об’єкт з різносторонніх позицій. Це сприяє формуванню цілісної картини світу, дозволяє систематизувати знання.
Зараз стає популярною проектна технологія. Головні умови роботи над проектом:
1) Здатність чітко, систематично виконувати сплановану роботу, що є обов’язковою умовою для розвитку учнів;
2) Бажання учнів працювати в роботі над проектом;
3) Спільну роботу вчителя і учнів по проекту слід доводити д кінця, розвиваючи на етапи;
4) Доступність інформації про хід проекту.
Проекти бувають короткотермінові – від 1 уроку до 1 тижня, середньо термінові – від 2-х тижнів до місяця, довго строкові – від 2-х до 3-х місяців.
Для деяких учнів , що люблять працювати з комп’ютером, можна давати індивідуальні завдання.
Учні старших класів можуть написати реферат, при цьому слід їм нагадати, що треба дотримуватися авторських прав і не писати компіляційні роботи практично без власних думок.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Беляева В.В. Использование технологи личностно ориентированного обучения для формирования информационно-коммуникативной компетентности учащихся на уроках географии. – Москва: ИД «Первое сентября», фестиваль «Открытый урок». Эл. адрес: festival@1september.ru
2. Португальський О. Прогноз погоди. Ділова гра. 8-й клас //
Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2008. - № 45 ( 578 )