Географія.Природознавство.Школа(різне)

Географія.Природознавство.Школа(різне)
Географія.Природознавство.Школа(різне)

Загальна кількість переглядів сторінки

Авторські розробки з географії, природознавства та інших предметів. Розробки з різних питань шкільного життя

Архів блогу

пʼятницю, 13 квітня 2012 р.

Екологія.Нередаговані конспекти.Частина 1

Тут будуть надруковані перші 12 нередагованих конспектів факультативу з екології, програма якого є в цьому блозі.Частина 2 опублікована раніше тут же на блозі. Конспекти писалися в часи, коли інформації друкованої і в Інтернеті з екології для вчителів було обмаль. Це зараз в старшій школі введено курс з екології і зявилися певні матеріали. Таблиці конспекту розвалюються при внесенні в блог, робити скріншоти або виводити через папір і сканування немає часу; іншого простого способу збереження таблиць не знаю поки що,і, хоча в Інтернеті пишуть різне, у мене не виходить це на моєму компі.

Урок 1: Вступ. Екологія – наука про взаємовідносини і зв’язки живих організмів між собою та навколишнім середовищем. Коротка історія виникнення і розвитку екології. Значення екологічних знань для сучасної людини.
Дата:
Мета: сформувати поняття «екологія», «своя місцевість», «рідний край», «горизонт»; навести приклади зв’язків організмів між собою та довкіллям, дати уявлення про історію виникнення і розвитку екології та значення екологічних знань для людини.
Унаочнення: посібники з екології, географічні карти на екологічні теми
Вивчення нового матеріалу
1. Вступ. Екологія – наука про взаємовідносини і зв’язки живих організмів між собою та навколишнім середовищем.
2. Сьогодні екологію поділяють на: біоетику, біоекологію, геоекологію, технологію, соціоекологію, космічну екологію.
3. Виділяють напрямки екології: загальна, спеціальна, прикладна.
4. Спеціальна екологія: агроекологія, сутоекологія ( екологія організмів), популяційна екологія (екологія угруповань), системна екологія ( екологія систем), екологія людини з підрозділами соціоекологія і антропоекологія..
5. Ще одна класифікація : теоретична екологія і практична екологія
6. Екологія людини – актуальна галузь сучасного етапу розвитку екології.
7. Історія екології:
1) межа 18-19 ст. (оцінка природних комплексів) – німецький натураліст А. Гумбольдт;
2) 1866 рік – німець Е. Геккель – введення терміну «екологія» і визначення екології як загальної економіки природи;
3) росіянин В.В. Докучаєв ( І половина ХХ ст.) – вчення про грунт;
4) українець В.І. Вернадський (1930-1945) – вчений, який створив вчення про біосферу та ноосферу;
5) американець Ю. Одум (1970-1990) – монографії, найбільша роль у становленні екології як науки;
6) українець В.В. Сташинський ( 1930-1940) – вчення про біогеоценоз.
8. Значення: утилізація відходів, раціональне використання природних ресурсів, енергозбереження, боротьба з природними стихіями, оцінка екологічної ситуації, вивчення антропогенного впливу на середовище і моніторинг його стану, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Домашнє завдання: Дати приклади постійних екологічних проблем Миколаєва та проблем, що виникли в останній час
Урок 2: Навколишнє середовище, його вплив на життя організмів
Різноманітність умов зовнішнього середовища на землі, їх вплив і значення в житті рослин. Екологічні фактори, їх вплив і значення в житті рослин. Пристосування рослин до умов життя
Дата:
Мета: сформувати поняття «навколишнє середовище»(«довкілля»); навести приклади його впливу на життя організмів; дати уявлення про різноманітність умов навколишнього середовища на Землі і їх вплив на розвиток рослин; сформувати поняття «екологічні фактори», визначити їх значення і вплив на рослини; дати приклади пристосування рослин до умов життя.
Унаочнення: посібники з екології, підручники з біології з матеріалом про рослини
Вивчення нового матеріалу
1. Природне навколишнє середовище (синонім – довкілля) – всі живі та неживі об’єкти, що є на Землі. Цей термін включає кілька ключових компонентів.
2. Штучне (техногенне) середовище – середовище, де сильно впливає людина.
3. Компоненти навколишнього середовища: водне, грунт, повітряне, рослинний і тваринний світ, соціальне середовище, техногенне середовище.
4. Екологічні фактори (фактори середовища) – сукупність усіх чинників середовища (тепло, вологість, світло, гравітація, субстрат, живі організми тощо), що діють на організм або систему.
5. Екологічні фактори ділять надві групи: біотичні і абіотичні (фактори неживої природи).
6. Абіотичні фактори: кліматичні, грунтові, вплив рельєфу.
7.Біотичні фактори: 1) гомотипові взаємодії ( розмноження, грунтовий ефект, внутрішньовидова конкуренція); 2) гетеротипові взаємодії (міжвидова конкуренція, коменсалізм ( взаємодія без шкоди), протокооперація ( взаємодія факультативне), мутуалізм (симбіоз))
8. Пристосування рослин (до різного зволоження, освітлення, температури, повітря( у водних – продихи зверху на листках), живлення , до способів запилення, розмноження і поширення.
Домашнє завдання: Особливості навколишнього середовища мікрорайону
Урок 3: Практична робота №1 «Визначення змін, які відбуваються з рослинами восени»
Дата:
Мета: пояснити теоретичні основи поняття «сезонні зміни»; визначити практично осінні зміни в житті рослин
Унаочнення: фотографії рослин, блокноти, олівці, фотоапарати
Вивчення нового матеріалу
1. Сезонні зміни в житті рослин:
1) весна – оживання наземних частин, цвітіння, активний рух мінеральних речовин у дерев’янистих рослин;
2) літо – активний розвиток рослин, цвітіння, запасання органічних речовин в насінні;
3) осінь – уповільнення обміну речовин. Листопад – видалення продуктів обміну. Зміна забарвлення - результат руйнування хлорофілу. Через згасання діяльності листка і утворення в черешку коркового шару в ньому припиняється утворення хлорофілу, а жовті пігменту ксантофілу і жовто гарячого каротину стають помітні;
4) зима – рослини в стані глибокого спокою; однорічні рослини гинуть, у багаторічних трав гине наземна частина, а підземна залишається, у дерев’янистих – остаточно гинуть листя, крім вічнозелених)
Практична робота №2 (хід)
І. Підготовка до екскурсії.
1. Місце проведення екскурсії: територія мікрорайону (варіант – лісопарк Дубки).
2. Маршрут, об’єкти спостережень.
3. Ознайомлення із завданнями екскурсії (визначення осінніх змін на прикладах окремих видів рослин та занесення їх в блокнот).
ІІ. План проведення екскурсії
1. Ознайомлення з темою, метою та завданнями п.р.
2. Поділ класу на групи з отриманням відповідних завдань.
3. Бесіда або розповідь (на місці виконання п.р.) про найважливіші сезонні зміни у житті у житті рослин восени, про рослини, які прижилися в антропогенному місцевому середовищі.
4. Самостійна робота в групах: Знайдіть і з’ясуйте види 2-х дерев, 2-х кущів і 2-х трав’янистих рослин. Опишіть їх в таблиці:
Назва Загальний
вигляд Зміни у
листків Ростина росте
чи вже ні Наявність
квіток Наявність
плодів Зміни
стебла
(гілок) Зміни
кореня
Висновок (вказати на помічені сезонні явища)
5. Підсумки екскурсії (самооцінювання, оцінювання).
Домашнє завдання: Оформити в зошитах виконані завдання.
Урок 4: Загальні закономірності взаємодії рослинних організмів і навколишнього середовища
Фізичні фактори навколишнього середовища, їх роль, вплив на рослини, кругообіг між біотичними і абіотичними компонентами середовища
Дата:
Мета: визначити загальні закономірності взаємодії рослинних організмів і навколишнього середовища, ознайомитися з фізичними факторами навколишнього середовища, кругообігом між біотичними компонентами середовища
Унаочнення: зошити, підручники з біології
Вивчення нового матеріалу
1. Усе, що оточує організм і впливає на нього , - є його середовищем існування. На Землі є 4 середовища існування організмів: водне, наземно-повітряне, грунтове й організмове.
2. Живі організми існують як відкриті системи, унаслідок чого вони поглинають із середовища чи виділяють у середовище речовини й енергію.
3. У зв’язку з постійною взаємодією організмів із середовищем у живих істот сформувалися процеси регуляції.
4. Живі організми здатні пристосуватися до умов середовища.
5. Не лише середовище впливає на організми, а й живі істоти зумовлюють зміни неживих і живих компонентів середовища.
6. До фізичних факторів навколишнього середовища можна віднести: сонячне випромінювання, дію вітрів, температуру (тепло), вологість. Серед техногенних фізичних впливів можна виділити фізичні, хімічні, радіаційні.
7. Сезонні ритми у житті рослин також пов’язані з особливостями взаємодії різних фізичних факторів.
8. Отже, живі організми можуть існувати лише за умов постійного й нерозривного взаємозв’язку із середовищем існування.
9. Між біотичними і абіотичними компонентами середовища йде постійний кругообіг, наприклад, із рослин утворюється торф, із молюсків – гірські породи, мінеральні речовини неживої природи йдуть на будівництво тіла організмів.
Домашнє завдання: Навести приклади взаємодії фізичних факторів місцевого довкілля на рослини; як це враховується в сільському господарстві?
Урок 5: Практична робота №2 «Вивчення водних рослин, їх пристосувань; визначення видів»
Дата:
Мета: поглибити знання про квіткові водні рослини, про основні їхні пристосування до життя у воді, визначити найбільш відомі в нашому краї види прісноводних водних рослин, відмітити роль водних рослин як одного із біоіндикаторів стану довкілля, виховувати у учнів бережливе ставлення до них.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, довідник «Лікарські рослини»
Вивчення нового матеріалу
1. Квіткові водні рослини відносяться до вищих. Багато з них можуть розвиватися як у водному середовищі, так і на суходолі. Серед них виділяють: гідатофіти – повністю занурені у воду, гідрофіти – напівзанурені, гігрофіти – ростуть в умовах надмірного зволоження.
2. Стан водних рослин є одним із біоіндикаторів стану довкілля. В кожній області України тільки прісноводних видів рослин біля водойм досягає кількостей приблизно до 100 видів, наприклад в одному із досліджень учених в Харківській області розглядався стан 59 видів рослин.
3. Розглянемо неповний перелік найбільш зрозумілих для учнів пристосувань вищих рослин до водного середовища:
- переважання вегетативного розмноження через низьку температуру води;
- посилений ріст порівняно з наземними рослинами;
- недорозвиненість або відсутність деревини в судинних пучках (вода як опора рослини);
- редукція кореневої сить семи або зміна її;
- велика поверхня тіла по відношенню до маси тіла за рахунок листя чи стебел для дихання);
- у деяких видів клітини мають гідро пори для проникнення води;
- слиз на листках для захисту від пересихання та вилуговування живильних речовин;
- багатобічність у переважної кількості видів;
- зимування у вигляді кореневищ, бульб або зимуючих бруньок;
- різнолистність занурених і повітряних частин
4. Розгляд таблиці найбільш відомих в Україні та відповідних зображень водних рослин
Рослина Класифікація по водному середовищу Місця поширення
Хвощ польовий Гігрофіт Болота, озера, береги річок
Сальвінія плаваюча Гідрофіт Стоячі або повільно текучі води
Латаття біле Гідрофіт Стоячі або повільно текучі води
Глечики жовті Гідрофіт Прісноводні водойми, замкнуті, мало проточні
Кушир занурений Гідатофіт Прісноводні водойми, глибина 50-200 см
М’ята водяна Гігрофіт Береги водойм та в воді на мулистих ґрунтах
Осока звичайна Гігрофіт Береги, болотисті луки, болота
Очерет звичайний Гідрофіт Мілководдя, береги водойм, береги штучних водойм та місця підтоплень і протікання води зі штучних водойм

Домашнє завдання: Повідомлення про одну з водних рослин
Урок 6: Грунт як головний засіб сільськогосподарського виробництва та середовище життя
Визначальна роль і значення ґрунтів у сільськогосподарському виробництві, біосфері. Загальна характеристика земельних ресурсів України. Природні особливості ґрунтів, необхідність зважання на них при використанні у сільському господарстві, на присадибних ділянках.
Дата:
Мета: поглибити знання про ґрунт як головний засіб сільськогосподарського виробництва та середовище життя, дати загальну характеристику земельних ресурсів України, дати уявлення про природні особливості ґрунтів та зважання на них при використанні.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, підручник з географії для 9 класу
Вивчення нового матеріалу
1. Середовища життя – наземно-повітряне, водне, ґрунтове.
2. Глобальні функції ґрунту:
1) забезпечення життя на Землі;
2) забезпечення великого геологічного та малого біологічного кругообігу речовин на Землі;
3) регулювання хімічного складу атмосфери й гідросфери;
4) регулювання біосферних процесів;
5) акумуляція активної хімічної речовини і її хімічної енергії;
6) соціально-економічна функція у житті людини.
3. Грунт (земля) – головний засіб сільськогосподарського виробництва. Водночас він є і предметом праці, який завдяки родючості дає можливість вирощувати культурні рослини. Тобто земля є природним ресурсом, на якому базується сільськогосподарське виробництво.
4. З усієї земельної площі України ( 60, 37 млн. га) на землі сільськогосподарського призначення припало на початок2009 року 43 млн. га ( 71,2%). У тому числі рілля займала 54, 0%, сіножаті – 4,0%, пасовища – 9,2%, сади і виноградники – понад 1 % землі, щ, що не використовується у сільському господарстві, - 30, 8%, під паром – 1%.
5.Необхідно зважати на природні особливості ґрунтів під час їх використання та наскільки підходять кліматичні умови для вирощування на різних ґрунтах тих чи інших рослин.
6. Категорії придатності земель:
1) землі, придатні під ріллю;
2) землі, придатні переважно під сіножаті;
3) землі пасовищ, які здатні під покращення під інші с-г угіддя;
4) землі, придатні під с-г угіддя після меліорації;
5) землі , непридатні під с-г угіддя;
6) порушені землі.
7. На присадибних ділянках легше знайти варіант використання землі та поліпшити якість ґрунту внаслідок їхніх незначних площ.
8. Доцільно використовувати конкретні ґрунти конкретно під ті рослини, яким вони найкраще підходять. Наприклад, не люблять кислотних ґрунтів пшениця, кукурудза, конюшина, надлишку
CA CO3 - чай, цитрусові. Аналогічні проблеми виникають при вирощуванні кімнатних рослин
9. Вивчення карти «Грунти Миколаївської області» по атласу Миколаївської області.

Домашнє завдання: Скласти схему «Чинники ґрунтоутворення»
Урок 7: Продуктивність ґрунтів. Напрями й умови підвищення продуктивності ґрунтів. Роль рослин у підвищенні родючості ґрунту. Взаємозв’язок кореня рослини з ґрунтом.
Дата:
Мета: сформувати поняття «продуктивність ґрунтів», визначити напрями й умови підвищення продуктивності ґрунтів, роль рослин у підвищенні родючості ґрунту, взаємозв’язок рослин з ґрунтом.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, підручник з географії для 9 класу
Вивчення нового матеріалу
1. Продуктивність ґрунту – це його здатність забезпечувати врожай певної культури з одиниці площі.
2. Меліорація – комплекс заходів, спрямованих на збереження та поліпшення земельних угідь, підвищення продуктивності ґрунтів. В Україні площа зрошуваних земель становить понад 2 млн. га, осушених – близько 3 млн. га. Є негативні наслідки меліорації, яка проходила в плановому порядку ще за часів СРСР за державні кошти.
3. Назву ґрунту часто дають за кольором його верхнього горизонту, а колір залежить від вмісту гумусу та деяких солей. Чим більшим є вміст гумусу, тим темніший колір верхнього горизонту грунту.
4. В Україні найпоширеніші такі типи ґрунтів: дерново- підзолисті, сірі лісові, чорноземи, каштанові, бурі лісові (буроземи), лучні, болотні,коричневі.
5. На профілі ґрунту товщиною 1,5-2 м можна відрізнити відмерлий рослинний опад А0, верхній гумусовий А, щільний , збагачений глинистими частинками горизонт вмивання В, материнську гірську породу С, на якій утворився грунт
6. Родючість ґрунтів визначається за 100-бальною шкалою.
7. Механічний склад ґрунту визначається за здатністю грунту скочуватися в шнур по спеціальній таблиці. Скочування тим більше, чим більше в ньому глини.
8. Серед усіх ґрунтів, що використовується в землеробстві, дві третини площі становлять різні види чорноземів, шосту частину – сірі лісові ґрунти, чотирнадцяту – дерново-підзолисті, двадцять п’яту – темно-каштанові ґрунти.
9. Види меліорацій : водні ( зрошення, осушення), хімічні (унесення речовин, що роблять ґрунти менш кислими чи засоленими), лісотехнічні. Хімічна меліорація – вапнування і гіпсування.
10. Роль рослин у підвищенні родючості ґрунту дуже велика. Рослини впливають на грунт як прямо, так і тим, що рослини є початком більшості ланцюгів живлення. В ґрунтоутворенні беруть участь як нижчі, так і вищі рослини, тварини, бактерії, водорості, гриби, комахи.
11. Корінь рослини безпосередньо зв’язаний з ґрунтом. Він утримує рослину механічно. З грунту через корінь рослина отримує необхідні для свої життєдіяльності мінеральні речовини і воду. Відмираючи, корені йдуть на утворення гумусу в ґрунті. Для доброго розвитку пагонів розвинений корінь грає важливу роль. Наприклад, озимі рослини з добре розвиненим коренем краще переносять зимні морози. Тому навіть дерева та кущі при садінні восени треба добре полити, щоб забезпечити тісний контакт коріння з ґрунтом.

Домашнє завдання: Знайти приклади сумісності конкретних рослин з конкретним грунтом
Урок 8: Джерела забруднення ґрунтів. Види забруднення ґрунтів, причини та негативні наслідки. Охорона ґрунтів.
Дата:
Мета: визначити джерела і види забруднення ґрунтів, знайти причини та наслідки забруднення, поглибити знання про охорону ґрунтів.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, підручник з географії для 9 класу
Вивчення нового матеріалу
1. Джерела забруднення ґрунтів різноманітні. В першу чергу це промислові та сільськогосподарські підприємства, які продукують шкідливі для ґрунтів речовини. Наприклад, кислотні дощі призводять не лише до загибелі навіть великих рослин, а і погіршують якість ґрунтів. Давно відоме з часу існування людини механічне забруднення ґрунтів, зараз воно набуло катастрофічних масштабів через перенаселеність Землі людством. Хімічне забруднення ґрунтів – явище, характерне для останніх десятиліть. Радіоактивне забруднення – наслідок раніше секретних розробок і випробовувань ядерних технологій, аварій та Чорнобильської катастрофи
2. Види забруднення : механічне, хімічне, радіоактивне. Ці види мають свої підвиди.
3. Найбільшу роль у забрудненні ґрунтів має людський фактор. Ще на етапі проектування того чи іншого технічного проекту закладається ризик для природного комплексу, де він впроваджується. Наприклад, прокладка дороги супроводжується руйнуванням ґрунту не лише суто по дорозі, а і поруч. Експлуатація готової дороги призводить до подальшого забруднення навколишніх ґрунтів. Особливо велику шкоду забрудненню ґрунтів завдають великі аварії, а непоправної шкоди – катастрофи.
4. Великої шкоди ґрунтам завдають розробки корисних копалин, при яких руйнується не тільки грунт, а навіть ландшафт місцевості – виникають терикони, кар’єри, провалля.
5. Щоб поліпшити охорону ґрунтів, зараз в проекти закладаються додаткові роботи і кошти. Наприклад, при будівництві різних об’єктів на придатній до землеробства землі, верхній ґрунтовий шар знімається бульдозерами в великі купи ґрунту, який вивозиться в ті місця, де його не вистачає
6. Використовуються спеціальні гідротехнічні споруди для зниження змивання ґрунтів в пониззя, особливо на антропогенних ландшафтах з різними спорудами. Використовується також додатковий дренаж, давно відоме засадження лісосмугами степових територій по всі й Україні для боротьби з суховіями. У південних областях піски закріплюють висадженням соснових лісів .
7. З метою збереження ґрунтів використання всіляких хімічних речовин в сільському господарстві має бути обмеженим, якість ґрунтів повинна забезпечуватися насамперед внесенням органічних добрив, сівозмінами рослин, щоб одна рослина не виснажувала остаточно поле. Відомо, що соняшник виснажує поле на кілька років. При змозі треба на рік не засівати поле взагалі.
8. Для захисту ґрунтів можна використовувати мульчування – прикривання ґрунту рослинними рештками, стружкою, тирсою, очеретом, соломою, листям.
9. Боротьба з вітровою та водною ерозією ґрунтів – постійна проблема, яку вирішують майже скрізь в Україні.
10. Не можна спалювати на полях, городах, садах рослинні рештки. При цьому спалюється ґрунт
і продуктивність його знижується.
Домашнє завдання: Дати характеристику ґрунтів в мікрорайоні
Урок 9: Штучні і природні водойми. Природні водні ресурси. Поверхневі води, річки, озера, моря і т.д. Прибережні води. Підземні водні джерела, причини та види сільськогосподарських забруднень.
Дата:
Мета: дати визначення понять «водні ресурси», «штучні» і «природні» водойми, «поверхневі» води, різних видів водойм, прибережних вод і підземних водних джерел, визначити причини та види сільськогосподарських забруднень; виховувати в учнів почуття бережливого ставлення для водних багатств.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010, підручник з географії для 9 класу
Вивчення нового матеріалу
1. Природні ресурси – це складові природи, придатні для задоволення потреб людини.
2. Водні ресурси – це всі води гідросфери у водоймах, підземні води, ґрунтова волога, льодовики, водяна пара.
3. Природні водні ресурси – це водойми і вода, що може використовувати людина з різною потребою.
4. Природні водойми – ті , що виникли без участі людини.
5. Штучні водойми – водойми, створені людиною (ставки, водосховища, канали, струмки). Є господарчі (запаси води, риборозведення, створення ГЕС, ландшафтно-декоративні, для відпочинку).
6. Прибережні води – води переважно великих водойм, стан яких звичайно найбільше хвилює нас..
7. Прибережні захисні смуги – по берегам річок та навколо водойм – 25 метрів.
8. Поверхневі води – води, які постійно або тимчасово знаходяться на земній поверхні (ріки, водотоки(канали), озера, водосховища, болота, льодовики, сніг).
9. Підземні води – води, що містяться у верхній частині земної кори, у проміжках, порах, тріщинах, пустотах, капілярах ґрунту.
10. Причини сільськогосподарських забруднень різноманітні, але основні з них: інтенсивний характер сучасного сільського господарства з метою отримання максимального прибутку; масштабний характер; впровадження в сільське господарство технологій , які привносять з собою різноманітні види забруднень.
11. Види забруднень в сільському господарстві різноманітні. До них відносяться: забруднення ґрунту, поверхневих і ґрунтових вод, рослин і тварин. При цьому забруднення може відбуватися в різній послідовності, оскільки грунт, вода, рослини і тварини взамопозв’язані в сільськогосподарському колообігу речовин, а людина втручається в цей коло обіг у будь-який час.
12. Якщо ви на природі або дома стикаєтеся з використанням води чи водойм, треба мати на увазі, що водні ресурси використовують мільярди людей і треба відноситися до водних ресурсів економно, бережливо до водойм і живої природи, що існує навколо них.
Домашнє завдання: Визначати за допомогою карти водойми Миколаївської області
Урок 10: Санітарно – гігієнічні та екологічні наслідки застосування мінеральних добрив, пестицидів і сільському господарстві. Радіоактивне забруднення.
Дата:
Мета: визначити санітарно - екологічні та екологічні наслідки застосування мінеральних добрив, пестицидів у сільському господарстві, ознайомитися з радіоактивним забрудненням, сприяти формуванню у учнів уявлень про причинно-наслідкові зв’язки в господарюванні людини на землі, які впливають на екологічне становище .
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010
Вивчення нового матеріалу
1. Тривалий час більшість сміття було органічним або з природних неотруйних матеріалів ( виняток - кераміка з глини, скло ). На Землі було невелика кількість людей, а сільське господарство використовувало тільки органічні добрива і не мало ще інтенсивного характеру. Зараз господарювання на землі супроводжується накопиченням шкідливих речовин (нітратів, пестицидів, гормонів, антибіотиків).
2. Забруднюючі агенти бувають у часі стійкі та нестійкі.
3. За походженням забруднюючі агенти бувають промислові і сільськогосподарські.
4. Забруднення бувають також механічні (тверді вироби), хімічні (гази, рідкі сполуки, тверді штучні речовини), фізичні (поля, хвилі, випромінювання), біологічні (найпростіші, рослини, тварини, в тому числі модифіковані).
5. Забруднення за розміром: забруднення житла, локальні, регіональні, глобальні.
6. Викиди в повітря: гази, пара, туман, дим, сажа, змішані.
7. Стічні води: умовно чисті, брудні..
8. Тверді відходи: нетоксичні, токсичні.
9. Енергетичні: теплові викиди, шум, вібрації, фізичні поля, світло, ультрафіолетові промені, іонізуюче проміння, пучки частинок.
10. Застосування мінеральних добрив призводить до «цвітіння» води, забруднення різними речовинами.
11. В мінеральних добривах є також шкідливі домішки і токсиканти, важкі метали і токсичні елементи.
12. Наслідок – потрапляння з ґрунту шкідливих речовин в організмі рослин, а згодом тварин і людей. В цій схемі може також бути проміжна ланка вода і повітря. Шкідливі речовини потрапляють в грунтові води. Зараз частка в забрудненнях приблизно така: 75: - нітрати, 15% - важкі метали, 8% - пестициди.
13. Пестициди – хімікати , які використовуються в сільському господарстві для боротьби зі шкідниками ( комахами, грибками, бур’янами, гризунами, чагарниками).
14. Радіоактивне забруднення найбільш характерне для територій, що попали під длію наслідків Чорнобильської катастрофи.
15. Постійно відбираються для контролю проби ґрунту також поблизу діючих АЕС на контрольних ділянках в різних районах. Результати звіряються з гранично допустимими по найбільш характерним радіоактивним ізотопам.
Домашнє завдання: Знайти назви найбільш використовуваних добрив
Урок 11: Хвороби людини, рослин і тварин внаслідок забруднення водного середовища. Методи боротьби із забрудненнями. Охорона і очищення водних ресурсів.
Дата:
Мета: визначити хвороби людини, рослин і тварин внаслідок забруднення водного середовища, ознайомитися з методами боротьби із забрудненнями, охороною і очищенням водних ресурсів.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010
Вивчення нового матеріалу
1. Внаслідок забруднення водного середовища організми , які використовують в своїй життєдіяльності забруднену воду, хворіють і навіть гинуть. Деякі хвороби однакові або схожі для різних видів організмів, також схожий механізм дії багатьох забруднювачів на різні види організмів.
2. Наявність на поверхні води масел знижує вміст кисню – гинуть водні тварини. 1 літр нафти забруднює 12 кв. м поверхні води.
3. Свинець, ртуть, кадмій, нікель, цинк, марганець – токсичні елементи .
4. Господарські побутові стоки містять збудники таких захворювань: кишково – шлункових ( тиф, холера), печінки – гепатиту А ( жовтяниці).
5. Надлишок фосфору та азоту – цвітіння води.
6. Радіоактивні речовини – іонізація води, засвоєння радіоактивних речовин рибою та іншими організмами..
7. Забруднювачі води: патогенні бактерії, віруси, паразити, нітрати, сполуки фтору, миш’як, селен, свинець, хром, нікель, мідь, фенол.
8. Негативні наслідки очистки води: поява алюмінію при обробці води, хлору.
9. Санепідемстанції України контролюють приблизно 30 видів забруднення води.
10. Після великої аварії на глиноземному заводі в Угорщині було оголошено, що сполуки, які мільйонами тонн продукуються при виробництві глинозему (сировини для виробництва алюмінію) токсичні і небезпечні. В результаті аварії було поранено багато людей та знищене місто. Для Миколаєва ця аварія дуже актуальна, бо на околицях Миколаєва є потужний глиноземний завод, аварія на якому може мати катастрофічний наслідок для екології Дніпро-Бузького лиману. Рибаки в акваторії Бузького лиману жаліються, що після спорудження цього заводу в мулі лиману пропали черви, яких рибаки використовували для ловлі риби.
11. Більше половини стічних вод з міста Миколаєва також скидається в Бузький лиман, що робить акваторію лиману непридатною для відпочинку, призводить до зараження риби різними хворобами.
12. Великий вміст мінеральних добрив призводить до цвітіння води.
13. Загальне забруднення води призводить до замору риби, особливо літом, коли у воді інтенсивно починають розмножуватися одноклітинні організми, що вибирають з води для свого дихання кисень, необхідний рибам. У 2010 році в багатьох місцях берег лиману і дно були усіяні дохлою рибою.
Домашнє завдання: повідомлення про одну із хвороб, пов’язаних із споживанням забрудненої води
Урок 12: Практична робота № 3 «Дослідження стану місцевих водойм».
Дата:
Мета: поглибити знання про місцеві водойми, дослідити їх стан, виховувати бережливе ставлення до водних ресурсів.
Унаочнення: підручник Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина.- Кіровоград, ТОВ «КОД», 1999, атлас «Миколаївська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина». – Київ, ТОВ
«Видавництво «Мапа», 2010
Вивчення нового матеріалу
1. Місцеві водойми дуже різноманітні. Це прісноводні водойми на суходолі, Чорне море з солоною водою, відкриті та закриті причорноморські лимани з солонуватою водою. Є також джерела на схилах річок, штучні водойми у вигляді водосховищ, ставків та каналів.
2. Стан місцевих водойм загалом незадовільний, особливо стан річок. Зупинимося на місцевій в районі Водопою річці Інгул, до якої від школи можна пройти по вулиці Електронній. Порівняємо стан річки в давні часи і тепер.
Показники Давні часи Сучасність
Якість
води Прісна вода з природними нешкідливими
домішками, придатна до вживання Прісна або солонцювата (влітку) вода з природними та штучними домішками, непридатна для вживання
Рослини Велика кількість видів і велика кількість
особин в кожному виді водоростей, водних і прибережних рослин Мала кількість видів і мала кількість
особин в кожному виді водоростей, водних і прибережних рослин
Тварини
(молюски,
риби,
птахи,
черви,
комахи,
раки) Велика кількість видів і велика кількість
особин в кожному виді . Річка буквально кишить тваринами різних видів, умови життя яких чудові. Вони розмножуються та поїдають один одного Мала кількість видів і мала кількість
особин в кожному виді . Та навіть для живих особин умови життя жахливі: дно засмічене, замулене, при появі хоч якоїсь кількості тварин вони зазнають нищівної дії людини – забруднення води та вилову
Річний стік Великий, навіть влітку був стік Малий через розбір води на господарчі потреби населеними пунктами по течії річки та через знищення приток
Глибина Велика, ще у другій половині 20 століття пониззя Інгулу було судноплавним Мала, річна несудноплавна. Судноплавна лише в центрі Миколаєва біля заводу 61 комунара
Забруднення
людиною

Незначне, в основному механічне

Катастрофічне, майже всіма видами забруднень
3. Перспективи щодо поліпшення стану річки невтішні. Це пов’язано із загальним невтішним станом економіки та тим, що річка зараз не судноплавна і немає зацікавленості підприємств для очищення її русла і поглиблення. Не ставиться також питання щодо недопущення скидання в річку неочищених каналізаційних і дощових стоків

Домашнє завдання: знайти матеріали щодо стану інших водойм міста Миколаєва.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Вітаю відвідувачів блогу

Матеріали блогу допоможуть вчителям і учням.Частина з них є фактично посібниками для вчителів, частину можуть використовувати учні. Можливі дрібні помилки чи дрібні недоробки, які будуть коригуватися при повторному читанні. Прохання дотримуватися авторських прав і у разі публічного використання матеріалів блогу робити посилання на назву блогу і автора. Якщо ви тут вперше і не можете зорієнтуватися, переходьте на головну сторінку, а на ній є також архів блогу. Користуйтеся також чорними трикутниками в архіві для орієнтації по сторінках.

Прихильники